Міністерство охорони здоров’я україни запорізький державний медичний університет



Сторінка4/11
Дата конвертації31.03.2017
Розмір2.23 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

РОЗДІЛ 4

Вплив екзогенних чинників на стан гігієни порожнини рота та зростання інтенсивності карієсу

В ході аналізу наукової літератури (дивись розділ 1) встановлено, що здоров’я об’єкту управління залежить від численних екзогенних чинників, корекція яких лежить в межах компетенції державних, громадських, освітніх, медичних, соціальних та інших інституцій суспільства, а також поведінки особистості. Основою стану стоматологічного здоров’я є рівень гігієни порожнини роту, рівень якого залежить від різних екзогенних чинників. Тому нами велика увага при створенні анкети приділялася саме цьому блоку питань.



Освіта є ключовим елементом забезпечення сталого розвитку людського потенціалу. Різними науковими дослідженнями доведено, що від рівня освіти залежить спосіб життя особистості та його гігієнічні навички. Як наведено в даних табл. 4.1 серед населення працездатного віку, що залучено до нашого дослідження, переважають особи з вищою (47,06±4,58%) та середньою спеціальноюосвітою (28,57±4,14%)і лише 15,13±3,28% мали середню освіту. Гендерних відмінностей за рівнем освіти не встановлено.

Таблиця 4.1

Гендерні відмінності населення працездатного віку за рівнем освіти

(% на 100 опитаних)

Група спостереження

Середня

Середня спеціальна

Незакінчена вища

Вища

1

Чоловіки (ІП± m)

14,04±4,60

24,56±5,70

8,77±3,75

52,63±6,61

2

Жінки (ІП± m)

16,13±4,27

32,26±5,94

9,68±3,75

41,94±6,27

3

Всі разом (ІП± m)

15,13±3,28

28,57±4,14

9,24±2,66

47,06±4,58

p1-2

>0,05

>0,05

>0,05

>0,05

Нами встановлено, що на стан гігієни порожнини рота впливає рівень освіти, але не достовірно (ВШ=1,88, 95% ДІ: 0,68-5,22; р>0,05).

Як видно з даних, наведених в табл. 4.2, не зважаючи на те, що більша частка досліджених мала вищу освіту, за видом своєї діяльності переважають кваліфіковані робітники 32,77±4,30%, що свідчить про роботу не за фахом та не по спеціальності, а інколи, можна припустити це пов’язано із більше високим рівнем заробітної плати серед кваліфікованих робітників.

Таблиця 4.2

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку за видом діяльності (%, на 100 опитаних)

Вид діяльності

Всі разом

(ІП± m)


Чоловіки

(ІП± m)


Жінки

(ІП± m)


р3-4

1

2

3

4

5

Некваліфіковані працівники

6,72±2,30

10,53±4,06

3,23±2,24

>0,05

Кваліфіковані

працівники



32,77±4,30

26,32±5,83

38,71±6,19

>0,05

Держслужбовці

9,24±2,66

12,28±4,35

6,45±3,12

>0,05

Бюджетники

21,01±3,73

21,05±5,40

20,37±5,17

>0,05

Підприємці

10,92±2,86

15,49±4,83

6,45±3,12

>0,05

Домогосподарці

8,40±2,54

0

16,13±4,67

<0,01

Пенсіонери за вислугою років

2,52±1,44

3,51±2,44

1,61±1,60

>0,05

Пенсіонери за інвалідністю

1,68±1,18

14,04±4,60

1,61±1,60

<0,05

Безробітні

6,72±2,30

1,75±1,74

4,84±2,73

>0,05

Робота некваліфікованим чи кваліфікованим робітником, або безробіття в 2,3 рази збільшує шанси незадовільної гігієни порожнини рота (ВШ=2,28, 95%ДІ: 1,09-4,8; р<0,05).

Кожен п’ятий з досліджених працює у бюджетній сфері (21,01±3,73%). Встановлено гендерні відмінності за видом діяльності: так серед жінок достовірно частіше 16,13±4,67% (р<0,01) спостерігається категорія, яка взагалі не працює та знаходиться на утриманні, вважаючи себе домогосподаркою та дозволяючи собі стоматологічні услуги, проти чоловіків, серед яких дана категорія не виявлена. Серед чоловіків працездатного віку достовірно частіше зустрічаються пенсіонери за інвалідністю 14,04±4,60% проти 1,61±1,60% - серед жінок (р<0,05). За іншими видами роботи достовірної різниці не встановлено.

В зв’язку з тим, що предметом нашого дослідження є здоров’я зубів та порожнини рота серед населення працездатного віку, а згідно з рекомендаціями ВООЗ епідеміологічне дослідження необхідно проводити у віці 35-44 років, то недивно, що в загальному стажі трудової діяльності переважає стаж роботи 11-25 років: 11-15 років - 23,53±3,89%, 16-20 років - 31,93±4,21% та 21-25 років - 18,49±3,56%. Гендерних відмінностей за стажем роботи не встановлено (табл. 4.3).



Таблиця 4.3

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку зазагальним стажем трудової діяльності (% на 100 опитаних):

Стаж трудової діяльності

Всі разом

(ІП± m)


Чоловіки

(ІП± m)


Жінки

(ІП± m)


р3-4

1

2

3

4

5

До 5 років

10,08±2,76

10,53±4,06

9,68±3,75

>0,05

6-10 років

16,81±3,43

19,30±5,23

14,52±4,47

>0,05

11-15 років

23,53±3,89

21,05±5,40

25,81±5,56

>0,05

16-20 років

31,93±4,21

35,09±6,32

29,03±5,76

>0,05

21-25 років

18,49±3,56

15,79±4,83

20,97±5,17

>0,05

Понад 26 років

0,0

0,0

0,0

>0,05

Відомо, що вагомим екзогенним чинником, що впливає як на здоров’я населення в цілому, так і, зокрема, на захворювання ротової порожнини є не тільки вид діяльності та рівень освіти, а й особливості трудової діяльності: умови праці, виробничі шкідливості тощо. Аналіз професійних маршрутів респондентів показав, що у даній вибірці найчастіше зустрічається емоційне напруження 37,82±4,45% та вимушене порушення праці та відпочинку у 21,85±3,79% опитаних. Майже в рівних долях спостерігаються фізичне навантаження - 17,63±3,49% та гіподинамія - 15,13±3,28% (табл. 4.4). Гендерних відмінностей за наведеними чинниками не встановлено. Отриманий результат співпадає з професійною зайнятістю опитаного населення.

Разом з тим, чоловіки достовірно частіше працюють в шкідливих умовах - 21,05±5,40% проти 11,61±1,60% у жінок (р<0,01), а серед жінок достовірно частіше поширена монотонна праця - 15,90±4,26% проти чоловіків - 5,26±2,96% (р<0,05).

Таблиця 4.4

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку за професійними та санітарно-технічними умовами праці(% на 100 опитаних)

Умови праці

Всі разом

(ІП± m)


Чоловіки

(ІП± m)


Жінки

(ІП± m)


р3-4

1

2

3

4

5

Емоційне напруження

37,82±4,45

42,11±6,54

33,87±6,01

>0,05

Вимушене порушення праці та відпочинку

21,85±3,79

24,56±5,70

19,35±5,02

>0,05

Монотонна праця

3,24±2,66

5,26±2,96

15,90±4,26

<0,05

Фізичні навантаження

17,63±3,49

22,81±5,56

12,9±4,26

>0,05

Гіподинамія

15,13±3,28

15,79±4,83

14,52±4,47

>0,05

Професійна шкідливість

10,92±2,86

21,05±5,40

11,61±1,60

<0,01

Підвищена відповідальність за результат

10,37±3,94

28,07±5,95

20,97±5,17

>0,05

Обслуговування пацієнтів в стоматологічних закладах на пряму пов’язано з рівнем їх доходів, тобто, чим вище рівень доходу на одного члена родини, тим вище і можливості піклування пацієнта про власне здоров’я.


Переважна більшість населення отримує рівень доходу на одного члена сім’ї на рівні прожиткового мінімуму (47,82±4,45%) чи вище (42,86±4,54%), але майже кожна п’ята людина отримує рівень доходу на одного члена сім’ї менше за прожитковий мінімум (19,33±3,62%), до якої можливо належать пенсіонери за вислугою років (2,52±1,44%), пенсіонери за інвалідністю (1,68±1,18%), безробітні (6,72±2,30%), некваліфіковані робітники (6,72±2,30%) та деяка частка зайнятих у бюджетній сфері. Дані про гендерні відмінності серед населення працездатного віку за рівнем доходу на одного члена сім’ї наведено в табл. 4.5.

Наявність доходу на рівні прожиткового мінімуму та нижче збільшує шанси низького рівня гігієни порожнини рота (ВШ=1,20, 95% ДІ: 0,45-3,19; р<0,05) та зростання КПВ (ВШ=2,20, 95% ДІ: 0,78-6,22; р<0,05), але не достовірно.



Таблиця 4.5

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку за рівнем доходу на одного члена сім’ї (% на 100 опитаних)

Група спостереження

Нижче прожиткового мінімуму

Прожитковий мінімум

Вище прожиткового мінімуму

1

Всі (ІП± m)

19,33±3,62

47,82±4,45

42,86±4,54

2

Чоловіки (ІП± m)

14,04±4,60

36,84±6,39

49,12±6,62

3

Жінки (ІП± m)

24,19±5,44

38,71±6,19

37,10±6,13

Р1-2

>0,05

>0,05

>0,05

Не менш важливим є оточення, в якому мешкає особистість: чоловік чи жінка, діти, батьки, постійний партнер. Такий рівень доходу можна пов’язати з тим, що опитане нами населення відноситься до працездатного віку, кожен з них працює та мешкає переважно у двох - 21,01±3,73% чи втрьох - 42,86±4,54%, а в 26,89±4,06% сім’я налічує чотири і більше членів родини, а 9,24±2,66% проживає поодинці. Гендерних відмінностей за кількістю членів сім’ї не встановлено (дивись табл. 4.6).


Таблиця 4.6

Гендерні відмінності населення працездатного віку за розміром родини (% на 100 опитаних)

Група спостереження

Один

Два

Три

Чотири та більше

Всі (ІП± m)

9,24±2,66

21,01±3,73

42,86±4,54

26,89±4,06

Чоловіки (ІП± m)

10,53±4,06

17,54±5,04

36,84±6,39

35,09±6,32

Жінки (ІП± m)

8,06±3,46

24,19±5,44

48,39±6,35

19,35±5,02

р1-2

>0,05

>0,05

>0,05

>0,05


Майже кожна друга родина населення працездатного віку м.Запоріжжя має лише одну дитину - 48,58±4,58%, у кожній третій родині — двоє дітей, а сімей з трьома і більше дітьми лише 3,36±1,65%. Звертає на себе увагу достовірна розбіжність в залежності від статі в сім’ї з однією дитиною (64,52±6,08 у жінок проти 33,33±6,24 у чоловіків ), що є наслідком того що лише 36,84±6,39% чоловіків проживають в родині з 3 членів тоді як відсоток жінок становить 48,39±6,35%.Вивчення цього питання в залежності від статі засвідчило переважну поширеність відсутності дітей серед чоловіків працездатного віку (табл. 4.7), що є відносно позитивним чинником, який дозволить їм витрачати кошти та вільний час на відвідування лікаря-стоматолога.

Таблиця 4.7

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку за кількістю дітей в сім'ї (% на 100 опитаних)

Група спостереження

Немає

Один

Два

Три і більше

1

Всі (ІП± m)

17,65±3,49

48,58±4,58

28,57±4,14

3,36±1,65

2

Чоловіки (ІП± m)

24,56±5,70

33,33±6,24

36,84±6,39

5,26±2,96

3

Жінки (ІП± m)

11,29±4,02

64,52±6,08

20,97±5,17

1,61±1,60

р1-2

>0,05

<0,05

>0,05

>0,05

Як відомо поширеніші чинники є більше впливовими, до них відносяться тютюнопаління та вживання спиртних напоїв. Як видно з даних, наведених в табл. 4.8, серед опитаного нами населення працездатного віку 37,82±4,45% палить. Встановлено, що достовірно частіше палять чоловіки - 49,12±6,62% проти 27,42±5,67% - жінок (р<0,05).



Таблиця 4.8

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку затютюнопалінням(% на 100 опитаних)

Група спостереження

Так

Ні

1

Всі (ІП± m)

37,82±4,45

62,18±4,45

2

Чоловіки (ІП± m)

49,12±6,62

50,88±6,62

3

Жінки (ІП± m)

27,42±5,67

72,58±5,67

Р1-2

<0,05

<0,05

Майже половина опитаного нами населення працездатного віку - 47,90±4,58% вживають спиртні напої 1-2 рази на місяць, 30,25±4,21% відповіли, що взагалі не вживає алкогольні напої, що викликає сумніви про правдивість отриманих даних, а кожен п’ятий 1-2 рази на тиждень і кожен 11 щоденно, що повинно викликати занепокоєність (табл. 4.9).



Таблиця 4.9

Гендерні відмінності серед населення працездатного віку за частотою вживання спиртних напоїв (% на 100 опитаних)

Група спостереження

Щоденно

1-2рази на тиждень

1-2рази на місяць

Не вживають

1

Всі (ІП± m)

0,84±0,84

21,01±3,73

47,90±4,58

30,25±4,21

2

Чоловіки (ІП± m)

1,75±1,74

26,32±5,83

50,88±6,62

21,05±5,40

3

Жінки (ІП± m)

0,0

16,13±4,67

45,16±6,32

38,71±6,19

Р1-2

>0,05

>0,05

>0,05

<0,05

Наявність тютюнопаління (ВШ=1,82, 95% ДІ: 0,86-3,86; р<0,05) та прийом алкоголю 1-2 рази на тиждень та частіше (ВШ=1,82, 95% ДІ: 0,61-5,42; р<0,05) призводять до зростання шансів низького рівня гігієни ротової порожнини за показником індексу Грін-Вермільйона, але не достовірно.


Як відомо та загально прийнято кожна людина має ходити на огляд до стоматолога не менш двох разів за рік, тобто 1 раз на 6 місяців. Але незважаючи на це більшість 52,10±4,58% не дотримується цих рекомендацій і відвідують лікаря стоматолога один раз на рік (дивись табл. 4.10). Незважаючи на високий відсоток населення, яке має вищу та середню спеціальну освіту, відсоток опитаних, що звертається за стоматологічною допомогою рідше одного разу на рік (29,41±4,18%) переважає над тими, що звертаються один раз на 6 місяців (18,49±3,56%). За даними таблиці чоловіки відрізняються більше недбалим відношенням досвого стоматологічного здоров’я, що підтверджується нижчим відвідуванням лікаря стоматолога 1 раз на 6 міс. - 14,04±4,60%в порівнянні з жінками 22,58±5,31% (р>0,05). Переважання жінок серед пацієнтів у лікарів стоматологів на терапевтичному прийомі наголошується і іншими дослідженнями [4]. Це пояснюється психоемоційними особливостями характеру, наслідками якого є більше відповідальне ставлення до свого здоров’я та високі вимоги до естетики. Для більшості жінок гарний стан зубів є важливим чинником соціальної адаптації в суспільстві.

Таблиця 4.10
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка