Міністерство охорони здоров’я україни запорізький державний медичний університет



Сторінка2/11
Дата конвертації31.03.2017
Розмір2.23 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Методичне забезпечення дослідження



скругленный прямоугольник 3скругленный прямоугольник 4

I–ІV


I

ІІІ


II-ІV

II-ІV


ІV

ІV


  1. Системного підходу

  2. Бібліосемантичний

  3. Епідеміологічний

  4. Медико-статистичний

  5. Соціологічний

  6. Моделювання

  7. Експертних оцінок



Рис. 2.2. Методичний апарат дослідження


Нами спільно з кафедрою загальної та спеціальної стоматології Запорізького державного медичного університету МОЗ України за умови інформованої згоди згідно з рекомендаціями ВООЗ для оцінки стоматологічного здоров’я дорослого населення великого промислового міста, яким є м. Запоріжжя, проведено епідеміологічне та медико-соціальне дослідження (обстеження та анкетування по анкетам закритого типу) 369 осіб у віці 35-44 роки. Для оцінки зміни його в залежності від віку та статі нами додатково обстежено по 200 осіб у віці 18-34 роки та 45-60 років.

З метою отримання результатів дослідження, які б достовірно можна було перенести на генеральну сукупність ми провели розрахунок обсягу вибірки.

Необхідний обсяг вибірки розраховувався за формулою:

(2.1),

де

n – необхідний обсяг вибірки;



t – довірчий коефіцієнт;
Р – показник;

q – величина обернена до показника (q=100-Р, якщо Р в %, q=1000-Р, якщо Р в ‰ і т.д.);

∆ - допустима похибка показника [103].

За даними головного управління статистики у Запорізькій області чисельність постійного населення Запорізької області в 2011 р. склала 1800526 осіб, в 2012 р. – 1790879 осіб, в 2013 р. – 1784454, питома ваганаселення працездатного віку, яке є категорією спостереження, склала 60,11 %, 59,56 %, 58,98 %, відповідно, в середньому – 59,5 % (Р).

Для забезпечення достовірності отриманих даних коефіцієнт Ст’юдента (t) повинен бути ≥ 1,96, а максимальну допустиму похибку ми обрали ∆ ± 5 %, то мінімальний обсяг вибірки повинен становити , тобто опитати та оглянути необхідно було не менше, ніж 371 особу працездатного віку.

Оскільки проведене фактичне вибіркове медико-соціологічне епідеміологічне дослідження охоплювало 769 осіб працездатного віку, то отримані результати достатньо повно репрезентують все населення даної вікової категорії.

Огляд дорослого населення стосовно стоматологічного здоров’я проводився в стоматологічних кабінетах м. Запоріжжя державної та приватної форм власності. Для досягнення максимально однакової оцінки лікарями стоматологічного статусу пацієнта проводилася калібровка фахівців. Суть калібровки полягала в тому, що всі лікарі стоматологи, які приймали участь в епідеміологічному дослідженні попередньо оглядали по 20 пацієнтів даної вікової групи. Потім проводився розрахунок відсотка співпадіння результатів, при досягнення його 85% та вище на кожного лікаря, розпочиналося епідеміологічне дослідження. Дана вікова група обрана нами за рекомендаціями ВООЗ, згідно яких саме в ній можливо оцінити поширеність та інтенсивність карієсу, захворюваність пародонтупостійних зубів. Всі отримані нами дані вносилися в медичну картку стоматологічного хворого (ф. 043/о) та в сформовану карту епідеміологічного дослідження (за рекомендаціями ВООЗ) (Додаток А 1).

Для оцінки стану зубів і пародонту приймаються наступні показники ВООЗ [141]:



  1. розповсюдженість карієсу;

  2. інтенсивність карієсу за індексами;

  3. стан пародонту;

  4. розповсюдженість некаріозних уражень емалі;

  5. рівень стоматологічної допомоги населенню (РСД).

Розповсюдженість карієсу - показник, який визначається відношенням кількості людей, які мають карієс до загальної кількості обстежених (у відсотках).

Критерії оцінки:



  • 0 – 30% - низька розповсюдженість карієсу;

  • 31 – 80% - середня розповсюдженість карієсу;

  • 81 – 100% - висока розповсюдженість карієсу.

Інтенсивність карієсухарактеризується ступенем ураження зубів карієсом і визначається середнім значенням індексів зубів порожнини і поверхні.

З метою оцінки інтенсивності карієсу комітет експертів ВООЗ з стоматології ще в 1962 р. запропонував для дорослих використовувати індекс КПВ, де К – каріозні зуби, П – пломбовані, В – видалені. Щоб полегшити порівняльну оцінку захворюваності карієсом в різних контингентах світу в 1980р. ВООЗ запропонувала наступні рівні оцінки інтенсивності карієсу зубів за індексом КПВ у дорослих у віці 35-44 роки:





  • 6,3 – 12,7 – середня;

  • 12,8 – 16,2 – висока;

  • 16,3 і більше - дуже висока.

Для оцінки стану пародонту використовували комплексний пародонтальний індекс (КПІ), який дозволяє визначити розповсюдженість і інтенсивність ознак ураження пародонту, кровоточивість ясен,наявність патологічнихкишень, наявність зубних відкладень, рухливість зубів. Оцінкастанівтканинпародонтупроводиласяґудзиковим зондом в області6-ти або10-ти індекснихзубів. У віці старше за 15 років це наступні зуби - 17, 16, 11, 26, 27, 37, 36, 31, 46, 47.

В залежності від наявності ознак ураження кожного зубу розраховується сума балів з наступною оцінкою отриманих балів:



  • 0 балів – немає зубного нальоту, кровоточивостіта ін.;

  • 1 бал – виявляєтьсязубний налітв областіданогозуба;

  • 2 бали – з'являєтьсякровоточивість;

  • 3 бали – наявність зубного каменю;

  • 4 бали – наявністьпатологічної кишені;

  • 5 балів – рухливість зубів.

Принаявності у1-го зубакількох ознак, беруть туознаку, яка має більше балів. Для розрахунку КПІ необхідно отриману суму балів розділити на кількість обстежених зубів. Для дорослого населення, яке є контингентом нашого дослідження це 10 зубів (див. вище).

Критерії оцінки КПІ:



Поряд з цим для оцінки стоматологічного статусу розраховували поширеністьураженняпародонту. Методика розрахунку:в кожній групіобстежуванихвизначається кількістьосіб, у якихдана ознакабуланайгіршою, та співвідноситьсяна кількістьобстежених (у відсотках).

Рівень стоматологічної допомоги (РСД), який відображає якість стоматологічної допомоги:

РСД = 100% - (100* (К+А) / (КПВ)), де

КПВ – середня інтенсивністькарієсу зубівв обстежуванійгрупі;

К – середня кількістьзубів ураженихкарієсом іпломбзрецидивнимкарієсом;

А –середня кількістьвидалених зубів, що не відновленіпротезом.

Критерії оцінки індексу РСД:


  • 0-9 % - поганий рівеньстоматологічної допомоги;

  • 10-49% -недостатній рівеньстоматологічної допомоги;

  • 50-74% - задовільний рівеньстоматологічної допомоги;

  • 75% і більше - достатній рівеньстоматологічної допомоги.

Поряд із оцінкоюстану зубів и пародонту нами було проведено оцінку стану гігієни порожнини рота за допомогою індексу Грін-Вермільйона[175]. Для цього необхідно було дослідити щічну поверхню 16 та 26 зубів, губну поверхню 11 та 31 зубів, язикову поверхню 36 та 46 зубів. В залежності від наявності зубного нальоту на зубі використовувався наступний розподіл балів:

  • 0 балів – відсутність нальоту на зубі;

  • 1 бал – зубний наліт покриває не більше 1/3 поверхні зуба;

  • 2 бали - зубний наліт покриває більше 1/3, але не більше 2/3 поверхні зуба;

  • 3 бали - зубний наліт покриває більше 2/3 поверхні зуба.

Для обчислення індексу Грін-Вермільйона необхідно отриману суму балів поділити на кількість обстежених зубів.

Критерії оцінки індексу Грін-Вермільйона:



  • 0-0,6 – добра гігієна порожнини рота;

  • 0,7-1,6 – задовільна гігієна порожнини рота;

  • 1,7-2,5 – незадовільна гігієна порожнини рота;

  • 2,6 та більше – погана гігієна порожнини рота.

Кількісні ознаки стану гігієни порожнини рота (індекс Грін-Вермільйона) в зв’язку з неправильним видом розподілу представлені у вигляді Me(25-75 ‰) - (медіана, 25 і 75 перцентіль)

Перевірка гіпотези дослідження про вплив соціально-економічних, деяких медико-організаційних факторів та гігієнічних чинників на стан стоматологічнийстатус населення працездатного віку вимагало, як це передбачалось його програмою, вивчення способу життя, гігієнічних навичок щодо догляду за ротовою порожниною та ін. З метою аналізу даних чинників була розроблена спеціальна анкета, куди зводилися всі дані про стоматологічного хворого, яка включала в себе наступні блоки: критерії соціального благополуччя (освіта, рівень доходу на одного члена сім’ї, соціальний стан на момент обстеження, та ін.), ретельна увага приділялася особистій гігієні порожнині рота та використанню різних гігієнічних засобів.

Нами за умови інформованої згоди проведено анкетування 369 осіб у віці 35-44 роки(додаток А.2).Результати вносилися в спеціально створену базу даних, формування зведених таблиць проводилося за допомогою програми MS Ехсеl. При обробці отриманого матеріалу розраховувалась частота поширення чинників на 100 опитаних в цілому та статевих групах.

Обробка отриманих даних потребувала формування комп’ютерної бази даних на основі Microsoft Excel, де результати дослідження групувались за статтю (чоловіки, жінки). Статистична обробка отриманого матеріалу проводилась шляхом розрахунку частоти поширення чинників на 100 опитаних та похибки (±m). Оцінка достовірності різниці отриманих даних в різних групах спостереження та перевірка нульової гіпотези здійснювалась шляхом розрахунку критерію відповідності хі-квадрат (χ2).

Для аналізу причин звернень населення працездатного віку до лікаря стоматолога-терапевта комунальної установи державної форми власності, які звернулися за медичною допомогою в стоматологічний кабінет КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради, відібрано 202 медичні карти стоматологічного хворого (ф. № 043/о) мешканців м. Запоріжжя (122 жінки у віці 18-55 років, 80 чоловіків у віці 18-60 років). Респонденти були розподілені на вікові групи: серед 80 чоловіків у віці 18-25 років - 21 особа , 26-45 років - 38 осіб, 46-60 років-21 особа; жінок віком 18-25 років було 32 особи, 26-45 років - 63 особи, 46-55 років 27 осіб.

Серед причинзверненьдо стоматологавиділяли наступні: профілактичний огляд, гострий біль, дефект пломби, косметичний дефект, санація порожнини рота перед хірургічним, ортопедичним і іншими лікуваннями.

Головним завданням четвертого етапу дослідження стало вивчення впливу організації профілактичної роботи лікарями стоматологами на гігієнічну грамотність населення працездатного віку про догляд за гігієною порожнини рота та спосіб життя на підставі вивчення нормативно-правової бази, проведення аналізу кадрового забезпечення та соціологічного опитування лікарів-стоматологів, що надають медичну допомогу в стоматологічних закладах різних форм власності. Показники забезпеченості населення медичними кадрами отримані із статистично-довідкових матеріалів та даних інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Запорізької обласної ради.

З метою оцінки організації роботи стоматологічної служби нами за допомогою анкет закритого типу (додаток А.3) проведено соціологічне опитування 121 лікаря стоматолога терапевта, які працюють в закладах охорони здоров’я м. Запоріжжя різних форм власності, де надається

стоматологічна допомога. Розроблені нами анкети отримали погодження комісії з питань біоетики при Запорізькому державному медичному університеті МОЗ Україні (протокол № 8 від 26 листопада 2015 р.).

Узагальнені результати попередніх етапів дослідження дали змогу науково обґрунтувати функціональну модель профілактики поширених хвороб порожнини рота населення працездатного віку.

Для оцінки ефективності запропонованої моделі було проведено експертну оцінку, яка здійснювалась шляхом опитування 17 осіб, що виступили експертами: за фахом «Організація та управління охороною здоров’я» (10 викладачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я вищих медичних навчальних закладів України); «Стоматологія» (7 викладачів). Висновки 17 експертів (додаток А.4) дозволили оцінити напрацювання, вибрати відповідні критерії оцінки ефективності моделі.

Таким чином, запропонована програма дослідження та її методичний апарат дозволили отримати репрезентативні дані, вирішити поставлені завдання на кожному з етапів, отримати достовірні результати, покладені в основу наукового обґрунтування функціональної моделі профілактики поширених захворювань порожнини рота населення працездатного віку.



РОЗДІЛ 3

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Оцінка епідеміології основних стоматологічних захворювань серед населення проводиться на підставі вивчення двох основних показників – поширеність стоматологічних захворювань та інтенсивність ураження ними. В стоматології поширеність захворювань є інтенсивним показником, а інтенсивність ураження захворюваннями характеризується за допомогою специфічних індексів, які відповідають різній патології.

За даними нашого дослідження поширеність карієсу серед населення працездатного віку м. Запоріжжя становить 100%; інтенсивність карієсу (індекс КПВ) – 16,7, яка за даними ВООЗ (шкала див. розділ 2) відповідає дуже високому рівню. Гендерні відмінності інтенсивності карієсу та його компонентів серед населення працездатного вікунаведено в табл. 3.1. Гендерних відмінностей не встановлено.

Таблиця 3.1

Гендерні відмінності інтенсивності карієсу та його компонентів серед населення працездатного віку

Група спостереження

Індекс КПВ

Компонент К

Ме

(25%; 75%)



Компонент П

Ме

(25%; 75%)



Компонент В

Ме

(25%; 75%)



1

Всі разом

16,7±5,69

5,99 (3,0; 9,0)

6,57 (3,0; 10,0)

4,32 (1,0; 7,0)

2

Чоловіки

16,5±5,89

6,54 (3,0; 10,0)

6,02 (3,0; 9,0)

4,23 (1,0; 6,0)

3

Жінки

16,65±5,91

5,4 (2,0; 8,0)

6,97 (3,0; 11,0)

4,35 (1,0; 7,0)

р 2-3

>0,05

>0,05

>0,05

>0,05

Структура індексу КПВ серед населення працездатного віку має наступний вигляд: компонент К складає 5,99 (3,0; 9,0); компонент П - 6,57 (3,0; 10,0); компонент В- 4,32 (1,0; 7,0). Встановлено не достовірні гендерні

відмінності: у чоловіків переважає компонент К - 6,54 (3,0; 10,0), а у жінок –П - 6,97 (3,0; 11,0) (р>0,05). При проведенні кореляційного аналізу нами встановлені наступні асоціативні зв’язки між індексом КПВ та його компонентами: КПВ та компонентом К (r=+0,25, р<0,05), КПВ та компонентом П (r=+0,37, р<0,05), КПВ та компонентом В (r=+0,51, р<0,05), що свідчить про найвищий вклад видалених зубів внаслідок карієсу в індекс КПВ.

При аналізі індексу КПВ в залежності від рівня його виразності, дані якого наведено в табл. 3.2, встановлено, що у переважної більшості населення працездатного віку спостерігається дуже високий рівень - 55,46±4,56%, тобто середнє значення індексу каріозних вражень, пломбованих каріозних порожнин та видалених зубів внаслідок карієсу відповідає 16,3 та вище.



Таблиця 3.2

Гендерні відмінності рівня інтенсивності карієсу серед населення працездатного віку,(% на 100 обстежених)

Група спостереження

Низький

Середній

Високий

Дуже високий

1

Всі разом

3,36±1,65

18,49±3,56

21,01±3,73

55,46±4,56

2

Чоловіки

3,51±2,44

19,30±5,23

21,05±5,40

56,14±6,57

3

Жінки

3,23±2,24

17,74±4,85

20,97±5,17

54,84±6,32

р 2-3

>0,05

>0,05

>0,05

>0,05

У кожного п’ятого (21,01±3,73%)рівень інтенсивності карієсу відповідає високому (індекс КПВ – 12,8-16,2). Середній рівень інтенсивності карієсу (індекс КПВ – 6,3-12,7) встановлено у 18,49±3,56% оглянутих і лише тільки у 3,36±1,65% населення працездатного віку спостерігається низький рівень інтенсивності карієсу, що свідчить про високу враженість карієсом, низьку ефективність лікування та недостатній рівень профілактичної роботи. Підтвердженням низької ефективності лікування та недостатнього рівня

профілактичної роботи є наявність асоціативного зв’язку між компонентом К та компонентом П індексу КПВ (r=-0,41, р<0,05).

На поширеність карієсу істотно впливає вік пацієнтів. Перш за все слід підкреслити, що зі збільшенням віку знижується поширеність як неускладненого карієсу, так і пульпіту. Поширеність неускладненого карієсу серед вікової групи молодше 25 років становила 90 %, то в віці 46-60 років - 50%. Аналогічна тенденція встановлена і при аналізі поширеності пульпіту. Максимальний рівень поширеності пульпіту виявленосеред двох вікових групах пацієнтів: особи 25-29 років (37,9%) та 30-34 роки (37,5%).Мінімальний рівень даного показника встановлено в групах старших вікових категорій: 50-54 років –7,1%; 55-59 років - 3,3%.

Така форма ускладненого карієсу, як пульпіт, була виявлена у 22,8 % стоматологічних пацієнтів. Причому середня кількість зубів з пульпітом в розрахунку на одного пацієнта склало 0,24 ± 0,05 зуба, в тому числі 0,19 ± 0,06 у чоловіків і 0,35 ± 0,1 у жінок. У віці 35-39 років у представників обох статей відзначається максимальне значення середнього числа зубів, уражених пульпітом (0,55 у чоловіків і 0,33 у жінок), а у віковій групі 40-44 роки як у чоловіків, так і у жінок фіксується найменше значення даного показника.Причиною зниження поширеності карієсу у старшої вікової групи, вірогідно, є те, що зі збільшенням віку збільшується частка пацієнтів, що мають видалені зуби.

Ще більш важкою нозологічною формою ускладненого карієсу є періодонтит. Нами встановлено, що 21,4 % пацієнтів страждають на хронічний періодонтит і 0,9 % - на гострий періодонтит. Самостійні звернення з приводу хронічного періодонтиту в стадії ремісії практично не зустрічаються в стоматологічній практиці, а саме він переважно домінує, протікаючи безсимптомно. Тому виявлення зубів з хронічним періодонтитом поза загостренням трапляється в основному при проведенні планової санації або при самостійному зверненні пацієнта до лікаря стоматолога з метою лікування інших зубів. Незважаючи на досить високу поширеність періодонтиту, в розрахунку на одного пацієнта середнє число зубів з періодонтитом склало 0,32±0,07, причому у чоловіків середня кількість таких зубів виявилася вищою, ніж у жінок (відповідно 0,42±0,09 проти 0,11±0,05).

Інша картина отримана при аналізі поширеності періодонтиту. З віком цей показник збільшується, досягаючи 33,3% серед осіб 45-49 років, потім відбувається зниження у віці до 60 років. Особливу увагу необхідно звернути на те, що у чоловіків у молодому віці вже спостерігається висока поширеність періодонтиту: у 31,3 % пацієнтів чоловічої статі віком до 40 років є зуби з періодонтитом. Дана обставина вказує на недостатній рівень профілактичної роботи з попередження основних стоматологічних захворювань серед чоловіків.

Одним із важливих показників є стан гігієни порожнини рота, яку оцінювали за допомогою стандартного індексу Грін-Вермільйона, показник якого в досліджуваній нами когорті становив 1,60±0,55, що відповідає задовільному, але на межі з незадовільним (табл. 3.3). При вивченні гендерних відмінностей показано, що стан гігієни ротової порожнини чоловіків був недостатнім (індекс Грін-Вермільйона - 1,73±0,58), а у жінок наближався до задовільного (індекс Грін-Вермільйона -1,49±0,49), що в середньому відповідало вищенаведеномупоказнику.



Таблиця 3.3

Гендерні відмінності індексу Грін-Вермільйона

Індекс Грін -Вермільйона

Всі разом

Ме (25;75)



Чоловіки

Ме (25;75)



Жінки

Ме (25;75)



p3-4

1

2

3

4

5

Показник

1,60 (1,0; 2,0)

1,73 (1,0; 2,0)

1,49 (1,0; 2,0)

>0,05

Дана ситуація викликала зацікавленість, тому нами було досліджено структуру рівня гігієни порожнини рота як серед населення працездатного віку, так і в залежності від статі. Нами встановлено, що дійсно у половини населення працездатного віку (52,1±4,58%) стан гігієни ротової порожнини відповідає задовільному і значення індексу Грін-Вермільйона знаходиться в межах 0,7-1,69 (табл. 3.4). Спостерігаються гендерні відмінності щодо задовільного стану порожнини рота, який достовірно майже в 2 рази частіше виявлено у жінок 66,1±6,01% проти 36,8±6,39% чоловіків (р<0,01). Як наслідок, недостатній стан гігієни порожнини рота (значення індексу Грін-Вермільйона в межах 1,7-2,59) достовірно частіше виявлявся у чоловіків (52,6±6,61%) проти жінок - 30,65±5,85% (р<0,05).



Таблиця 3.4
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка