Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького „затверджую”



Скачати 454.99 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації01.05.2017
Розмір454.99 Kb.
1   2   3   4

Тема 2. Історичний розвиток


світової філософії

Становлення філософськотеоритичної думки. Міфоепічні засади філософії. Співвідношення філософії і мудрості. Історія філософії як напрямок філософії знання.

Давньокитайська і давньоіндійська філософія. Людина в філософії і культурі Стародавнього Сходу. Ідеї філософії Стародавнього Сходу в сучасній медичній культурі.

Антична філософія. Космоцентризм дньогрецької філософії. Досократична філософія (мілетська школа, Геракліт, Піфагор, Демокріт). Софісти. Класична давньогрецька філософія: Сократ, Платон, Арістотель. Філософія еллінізму (епікуризм, стоїцизм, скептицизм).Римська антична філософія. Неоплатанізм.

Філософія Середньовіччя. Релігійний характер філософської думки. Теоцентризм. Вчення про людину. Віра і знання. Основні напрямки розвитку християнської філософії: аполегетика, патристика, схоластика, містика. Реалізм і номіналізм. Філософія Фоми Аквінського. Теорія двоїстої істини. Гален і схоластична медицина.

Філософія Відродження. Атропоцентричний характер філософії Відродження. Гуманізм і проблеми індивідуальності. Натурфілософія епохи Відродження.

Філософія Нового часу. Проблема методу наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Філософське обгрунтування нової картини світу.(Бекон, Декарт, Спіноза, Лейбніц, Локк,Берклі).Механістичний характер філософії 18 століття. Проблеми буття, людини і суспільства в філософії Просвітництва.

Класична німецька філософія. І. Кант  засновник німецької класичної філософії. Кант про дуалізм світу людського буття: природний і моральний. Філософія абсолютної ідеї Г.Гегеля. Антропологізм Л. Фейєрбаха.

Критичний перегляд класичної моделі світорозуміння. Програма радикального оновлення філософії: (Марксизм, позитивізм, філософія життя). Відкриття несвідомих поривів життя (А.Шопенгаур, Ф.Ніцше.З. Фрейд, А.Бергсон).

Криза цінностей західної цивілізації 20 ст. і розвиток філософії. Проблема раціонального і ірраціонального  ключова в філософії 20 ст. Сцієнтизм та антисцієнтизм. Особливості інформаційного суспільства.(Д.Белл, А.Тофлер).Технократизм, його критика. Технократизм і медицина.

Екзистенціальна філософія. Німецький екзистенціалізм (М.Хайдеггер, К.Яспер). Французький екзистенціалізм (Ж.П.Сартр,А.Камю, Г.Марсель). Становлення філософської антропології (М.Шелер).

Еволюція релігійної філософії в 20 ст. Філософія неотомізму. Концепція християнського еволюціанізму (П.Теяр-де Шардена).

Історичні форми позитивізму. Неопозитивізм. Філософія модерну і постмодерну. Постпозитивізм та аналітична філософія. Критика цінностей західної цивілізації. Методи емансипації свідомості: феноменологія Е.Гурселя, герменевтика Г.Гадамера.


        1. Тема 3. Українська філософія

Філософська думка в Україні. Джерела української філософської культури. Національно-етнічні особливості української філософії. Міфологічний світогляд праукраїнського етносу. Становлення християнського світогляду на Русі. Філософія Київсікй Русі ( 10-12 ст.)

Філософія Києво-Могилянської академії.

Г.Сковорода та його «філософія серця». Українське Просвітництво.

Філософія Кирило-Мифодіївського товариства (братства). Розвиток “філософії серця”.(Г. Сковороди, М.Гоголь, П. Юркевич ).

Філософські ідеї в Україні в кінці 19 початку 20 ст.(Антонович, Драгоманов, Франко, Л.Українка, Липинський, Донцов).

Космізм в українській філософській думці (Подолинський, Чижевський, Вернадський.

Основні напрямки розвитку української філософії 20 ст. Київська філософська школа.

Філософія української діаспори (Д. Чижевський, Рудницький, Мірчук та інші).





Тема 4. Проблема буття у філософії.

Філософське розуміння буття. Поняття метафізики та онтології. Основні поняття онтології: матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Форми та рівні буття. Буття людини, природи, суспільства. Проблема субстанції, як першооснови всіх форм буття. Буття і реальність. Реальність об’єктивна і суб’єктивна.

Філософське поняття матерії. Історичний розвиток філософських тлумачень матерії. Єдність матерії і руху. Системний характер та їєрархічна будова матеріального світу. Простір і час, як форми існування світу. Фізичний, біологічний, соціальний, психологічний простір і час.

Поняття системи. Принцип цілісності і системності, як методологічна основа побудови сучасної медичної теорії.



Тема 5. Філософія свідомості та філософська антропологія

Свідомість в структурі людської життєдіяльності. Свідомість, як гносеологічний, онтологічний і соціальний феномен. Природні та соціально-історичні засади свідомості. Індивідуальна свідомість та предметно-практична діяльність. Свідомість, мова і мовлення. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість. (знання, мислення, емоції, почуття, воля, пам’ять).

Основні функції свідомості (пізнавальна,оцінююча, цілеплокадальна, мотиваційна).

Феномен несвідомого, його природа та функції. Місце несвідомого в духовному світі і бутті людини. Деякі шляхи впливу на несвідоме (медитація, молитва, психоформокологія).

Проблеми людського буття у філософії. Сутність та існування людини їх осмислення в історії філософії. Проблема походження людини. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.

Духовність,свобода, творчість і відповідальність, як ознаки людського буття. Філософська проблема взаємовідношення душі і тіла людини. Плотська і духовна людина. Тіло та організм. Подолання опозиції духовного і тілесного, психічного і соматичного, як ключова проблема медицини. Проблема екології сучасної людини. Перспективи виживання і розвитку людини як біологічного виду.

Проблема особистості в філософії. Співідношення понять людина-індивід – особа, особистість – індивідуальність.” Особистість як соціокультурна форма індивідуального буття. Історичні типи особистості Становлення і виховання особистості. Проблеми особистості в медицині.

Проблема сенсу життя і самореалізації людини. Життя і смерть в духовному досвіді людства. Дискусійність проблеми “права на смерть”. Проблеми гуманізму і його історичні типи: античний, ренесансний, сучасний. Гуманізм і медицина.



Тема 6. Гносеологія: проблема пізнання та істини. Феномен науки.

Пізнання як форма духовного освоєння дійсності та самореалізації людини. Гносеологія та епістемологія. Предмет теорії пізнання, її основні принципи. Структура пізнавального процесу: об’єкт, суб’єкт, предмет, засіб, результат, методи пізнання.

Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне пізнання. Медичний діагноз як єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.

Пізнання і знання. Проблеми істинного пізнання. Концепції істинності знань у сучасних філософських та конкретно-наукових дослідженнях. Істина, як процес (об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна і відносна істина ). Істина і заблудження (помилковість, хибність). Істина і вірогідність. Істина і правда. Критерії істини. Істина і правила, заблудження і помилка. Відповідальність за помилку в медицині.

Специфіка і логіка наукового пізнання та його етапи (проблема, факт, гіпотеза, концепція, теорія, ідея як форма систематизації знання). Наука і позанаукові форми пізнання ( буденне, релігійне, художнє). Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Специфіка клінічного мислення.

Тема 7. Соціальна філософія. Філософія культури. Філософія історії.

Соціальна філософія в системі філософського знання. Специфіка і об’єкт соціального пізнання. Роль групових інтересів, соціальних установок , цінностей і ідеалів у пізнанні соціальних явищ. Особливості соціального експерименту. Соціальна прогностика і футорологія.

Основні підходи до розуміння суспільства. Натуралістичні, (органічні) соціопсихічні концепції. Теорія предметної дії (К. Марс.) Поняття соціуму.

Суспільство, як система соціальних відносин. Типологія соціальних відносин. Система регуляції соціальних відносин.

Суспільство як саморозвиваюча система. Діяльність, як породжуючий механізм історичного процесу. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв`язок.

Поняття соціальної структури суспільства. Структура традиційного, індустріального і інформаційного суспільства. Соціальні класи, групи їх типологія і динаміка сучасного розвитку. Теорія соціальної стратифікації і соціальної мобільності (П. Сорокін, Т Парсонс).

Етносоціальні процеси в системі суспільних відносин. Історичні форми спільностей людей (рід, плем’я, народність, нація). Взаємозв’язок національного та загальнолюдського в сучасному світі.

Культура, як об`єкт філософського аналізу. Культура, як спосіб людського буття. Символічна природа культури. Діалоговий характер культури. Загальнозначущість і елітарність культури. Типологія культур. Народна, масова, елітарна культура. Субкультура. Маргінальна культура.

Культура сучасного лікаря. Культура і інтелегентність. Символічна природа культури.

Культура як цінністне ставлення до світу. Цінності, як ядро духовного світу людини. Види цінностей: матеріальні і духовні, особистністні і групові, національні і загальнолюдські. Базові цінності людського буття. Життя як найвища цінність. Свобода і відповідальність як цінності сучасної цивілізації. Гармонія вищих цінностей – добра, істини і краси – як ідеал людського буття.

Функції культури в розвитку суспільства. Гуманістична спрямованість культури. Культура, контркультура і антикультура. Культура, як спосіб самовизначення і розвитку особи. Проблема гуманізації і гуманітаризації медичної культури в її історичному розвитку.

Культура і цивілізація. Багатоманітність культур і цивілізацій. Історичні типи культур і цивілізацій. Східна і західна модель культури і їх взаємовпливи. Плюралізм сучасних культур і цивілізацій. Національне і загальнолюдське в культурі. Українська національна культура в контексті світової культури, проблема її розвитку. Проблеми і перспективи сучасної цивілізації.

Філософія історії її предмет і коло проблем . Історичні виміри людського буття. Національна історична свідомість. Історична пам’ять. Суб’єкти історичного процесу . Рушійні сили історичного процесу. Особистість в історії. Народ і нації як суб’єкти історії.

Формаційне і цивілізаційне тлумачення історичного процесу. Проблема спрямованості і сенсу історії Конценція прогресивного і регресивного руху історії. Ідея кінця історії. Постісторичний стан суспільства.

Духовне життя суспільства. Поняття суспільної свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість і несвідоме. Архетипи колективного несвідомого. Духовність і національна ментальність суспільства.

Буддений і теоретичний рівень суспільної свідомості. Суспільна психологія і ідеологія. Проблема істинності ідеології. Ідеологія і утопія. Ідеологія і національна ідея. Типи ідеологій (тоталітаризм, фашизм, лібералізм, консерватизм). Взаємозв’язок ідеології і соціальної психології. Механізм впливу ідеології на психіку мас. Феномен масової свідомості.

Форми суспільної свідомості. Політика і право, як основа регулятивного механізму функціонування і розвитку суспільства. Роль політики і права в побудові в Україні громадського суспільства. Ідея правової і соціальної держави.

Мораль, мистецтво і релігія, як духовно – практичні способи освоєння соціальної дійсності.



3.2. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 2 «БІОЕТИКА»

Тема 1. Історичні корені біоетики. Епістемологія та етико-культурні моделі біоетики. Філософські основи біоетики.

Чинники виникнення біоетики. Визначення біоетики. Метод дослідження у біоетиці. Закон моральний і закон цивільний. Течії (види) біоетики. Сутність персоналістичної біоетики. Епохи становлення медичної етики (домодерна, модерна, постмодерна). Біоетика і медичний патерналізм. Сфери та нарями біоетики. Спорідненість біоетики з деонтологією в медицині. Біоетика у процесі становлення національної системи охорони здоров’я в Україні. Засади біоетики у реалізації покликання лікаря.

Міждисциплінарність біоетики. Біомедичний, психологічний, соціологічний та юридичний аспекти з точки зору епістемологічного статусу біоетики. Основні моделі біоетики. Філософське обґрунтування етичного судження в біоетиці. Принципи і засади персоналістичної біоетики. Співпраця (співучасть) в злочині. Персоналістична етика лікарської чесноти Е. Пеллєгріно і Д. Томазма. Принципіалізм (північно-американська модель біоетики) Т. Біачемпа і Дж. Чілдреса. Засади біоетики принципіалізму. Контрактуалізм Дж. Енгелгардта. Нова модель П. Сінґера.

Креаціонізм і персоналізм як теоретичне підґрунтя біоетики. Недосконалість матеріалістичного розуміння людини. Відображення сутності біоетики у вченні Томи Аквінського та в неотомізмі. Релігійний екзистенціалізм. Феноменологічна концепція тілесності. Філософська антропологія про сутність людини.

Тема 2. Право на життя від моменту запліднення. Біоетична концепція демографії. Проблеми аборту

Життя як цінність. Біоетика про статус людського ембріона. Людина в контексті Біблії та вчення Церкви. Стать людини. Стать і ґендер. Ранні етапи розвитку людини. Право людини на життя від моменту запліднення: а) аборт — порушення основного права людини на життя; б) права людини і новітні репродуктивні технології. Їх оцінка в контексті біоетики; в) право на життя в контексті прав людини. Гідність і недоторканість людського життя від моменту запліднення до природної смерті.

Лібералізація абортів як наслідок абортивної культури і морального занепаду суспільства та причина демографічної кризи. Класифікація абортів та їх оцінка з погляду біоетики. Критерій етичної дозволеності пренатального обстеження. Хірургічні методи аборту. Фармакологічні методи (медикаментозний аборт). Вирішення проблеми постабортного синдрому в контексті біоетики

Тема 3. Контрацепція та її альтернатива — природні методи розпізнавання днів плідності

Невідповідність методів контрацепції природі людської особи та її гідності. Класифікація засобів контрацепції та їх оцінка з погляду біоетики. Біоетична оцінка безпосередньої та опосередкованої стерилізації. Природні методи розпізнавання днів плідності. Біоетичні основи утримання від дошлюбних і позашлюбних статевих стосунків.

Тема 4. Біоетична концепція охорони життя людини. Проблеми допоміжних репродуктивних технології та їх альтернатива — НаПроТехнології. Біоетична неприпустимість продукування та використання живих людських ембріонів для отримання стовбурових клітин. Шлях до можливості клонування людини знецінення гідності людського розмноження та ембріону

Біоетичні проблеми репродуктивних технологій. Допоміжні репродуктивні технології як загроза людському життю та гідності людини. Нормативно-правові акти України щодо репродуктивних технологій. Критерій етичної дозволеності допоміжних прокреативних технологій. Альтернатива допоміжних репродуктивних технологій — НаПроТехнології.

Гідність людської істоти як особистості від моменту запліднення. Неприпустимість фетальної терапії з позиції біоетики.

Клонування. Методи клонування. Штучне розмноження без гамет.

Аргументи біоетики проти можливості клонування людини.

Тема 5. Основи біобезпеки

Життя клітин у людському організмі. Проблеми біомедичних маніпуляцій та генної інженерії в контексті гідності людини, її цілісності та ідентичності. Небезпека застосування новітніх біотехнологій в контексті біоетики. Проблеми біомедичних маніпуляцій та генної інженерії в контексті біобезпеки. Критерії етичної дозволеності. Нормативно-правові акти щодо поводження з ГМО та застосування технологій генної інженерії в контексті біобезпеки. Поводження з ГМО в контексті забезпечення біологічної та генетичної безпеки. Небезпечність застосування генетично модифікованих організмів для людини і довкілля. Небезпечне харчування. Проблеми впровадження нанотехнологій та наслідки їх застосування для людини та навколишнього середовища. Проблеми нанобезпеки в контексті біоетики. Людина і довкілля.

Тема 6. Інформована згода та експериментування на людині. Маніпуляції з психічним здоров’ям людини

Етичні вимоги до проведення експериментів на людині. Класифікація досліджень. Основні нормативно-правові акти стосовно експериментальних досліджень. Етичні комітети, їх рівні, функції та характеристики. Інформована згода як головна засада медичного експерименту. Нагляд за досліджуваними ліками як попередження можливих негативних їх наслідків використання. Виробництво ліків-сиріт фармацевтичними фірмами в контексті державного фінансового стимулювання. Підстави використання плацебо в контексті експериментування. Умови етичної дозволеності. Проблема експериментування на людських зародках і ембріонах в контексті визнання гідності людської особистості у пренатальній фазі розвитку. Маніпуляції з психічним здоров’ям людини.

Тема 7. Біоетика і трансплантація органів. Ксенотрансплантація з точки зору біоетики

Труднощі та успіхи трансплантології. Проблеми дарування органів і тканин у контексті біоетики. Трансплантація та ідентичність людської особи . Проблема діагностування смерті. Інформована згода

і трансплантація органів. Проблеми призначення дарованих органів у контексті біоетики. Загальні етичні засади трансплантології та їх відображення у міжнародному і внутрішньодержавному законодавствах.

Історія та сучасний стан розвитку ксенотрансплантації. Рушійні сили та позитивні моменти. Можливі негативні наслідки, перешкоди та перестороги. Засади біоетики в галузі ксенотрансплантації.

Тема 8. Проблема евтаназії в контексті біоетики. Альтернатива евтаназії — паліативне лікування

Смерть як суспільний феномен. Евтаназія з погляду біоетики. Етична оцінка евтаназії. Евтаназія і право на життя: стан законодавчого регулювання в Україні. Моральні проблеми самогубства. Особливості паліативної терапії. Біоетичні проблеми реанімації.

Тема 9. Стан і перспективи розвитку біоетики в Україні. Вплив біоетики на ефективність діяльності органів та установ системи охорони здоров’я України

Організаційні заходи з впровадження біоетики в Україні. Діяльність інституцій з біоетики в Україні. Співпраця з міжнародними організаціями в галузі біоетики. Сфера компетенції Інституту біоетики імені Ярослава Базилевича. Внесок завідувача кафедри організації і управління охорони здоров’я, доцента Ярослава Базилевича у розвиток біоетики в Україні (зі спогадів автора).

Досвід викладання біоетики у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького.

Комітети з біоетики: функції і характеристики. Типи комісій з біоетики.

Міжнародні організації з питань охорони здоров’я та їх вплив на формування законодавства в Україні.

Криза в галузі права людини на життя. Недоліки українського законодавства щодо захисту гідності людини.

Тема 10. Біоетичний аспект боротьби з алкоголізмом. Тютюнозалежність як проблема біоетики. Проблеми профілактики наркоманії та реабілітації і ресоціалізації наркозалежних.

Алкоголізм як психофізична патологія та соціальна проблема. Заходи державних органів щодо подолання алкоголізму. Громадські антиалкогольні організації та подолання алкоголізму в контексті біоетики.

Загроза тютюнокуріння життю та здоров’ю.

Заходи подолання проблеми тютюнозалежності в контексті біоетики.

Небезпека наркоманії. Програми профілактики наркоманії.

Зарубіжний досвід профілактики та боротьби з наркозалежністю.

Тема 11. СНІД — маленький світ великого хаосу

Природа виникнення СНІДу та перебіг цього захворювання. Шляхи передачі ВІЛ-інфекції.

Профілактика СНІДу та лікування хворих на СНІД в контексті біоетики.

Тема 12. Біоетика і соціальні проблеми

Визначення поняття “здоров’я” та проблеми хвороби в біоетиці. Погляди на вакцинацію у світлі біоетики. Гомеопатія і біоетика. Гомосексуалізм як проблема біоетики. Транссексуалізм і корекція статевої ідентифікації. Війна як антигуманне явище. Головні мотиви проти смертної кари. Вплив засобів масової інформації на формування біоетичного мислення особистості.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ ТА БІОЕТИКА»

\

Теми

Лекції

Практичні заняття

СРС

Змістовний модуль 1 «ФІЛОСОФІЯ»

1.

Філософія та світогляд.


2

2

2

2.

Історичний розвиток світової філософії.


-

-

20

3.

Українська філософія.


-

-

8

4.

Проблема буття у філософії.


-

-

8

5.

Філософія свідомості та філософська антропологія


2

2

4

6.

Гносеологія: проблема пізнання та істини. Феномен науки.


-

-

8

7.

Соціальна філософія.

Філософія культури. Філософія історії.




-

-

10

Змістовний модуль 2 «БІОЕТИКА»

1

Історичні корені біоетики

Епістемологія та етико-культурні моделі біоетики

Філософські основи біоетики


2

-

4

2

Право на життя від моменту запліднення

Біоетична концепція демографії. Проблеми аборту.



-

1

4

3

Контрацепція та її альтернатива — природні методи розпізнавання днів плідності

-

1

2

4

Біоетична концепція охорони життя людини. Проблеми допоміжних репродуктивних технології та їх альтернатива — НаПроТехнології

Біоетична неприпустимість продукування та використання живих людських ембріонів для отримання стовбурових клітин

Шлях до можливості клонування людини — знецінення гідності людського розмноження та ембріону


-

-

4

5

Основи біобезпеки




-

2

6

Інформована згода та експериментування на людині. Маніпуляції з психічним здоров’ям людини.

-

-

2

7

Біоетика і трансплантація органів

Ксенотрансплантація з точки зору біоетики



-

-

2

8

Проблема евтаназії в контексті біоетики. Альтернатива евтаназії — паліативне лікування.

-

-

4

9

Стан і перспективи розвитку біоетики в Україні

Вплив біоетики на ефективність діяльності органів та установ системи охорони здоров’я України.



-

-

2

10

Біоетичний аспект боротьби з алкоголізмом

Тютюнозалежність як проблема біоетики

Проблеми профілактики наркоманії та реабілітації і ресоціалізації наркозалежних


-

-

6

11

СНІД — маленький світ великого хаосу.

-

-

2

12

Біоетика і соціальні проблеми.

-

-

2




Всього годин – 108

6

6

96




Кредитів ЕСТS – 3,5

Аудиторна робота – 11,1%,

СРС – 88,9%.










1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка