Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет



Сторінка1/4
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.7 Mb.
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Затверджую

Перший проректор з науково-

педагогічної роботи

проф. М.Р. Гжегоцький



––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Фармацевтичний факультет

Кафедра загальної гігієни з екологією

Дисципліна – ‘‘Гігієна з основами епідеміології’’

Адреса: м. Львів, вул. Зелена 12

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ
‘‘Гігієна з основами епідеміології’’

для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету

Львівського національного медичного університету

імені Данила Галицького


спеціальність – ‘‘Клінічна фармація’’

Затверджено Затверджено

На методичній нараді кафедри на цикловій методичній комісії

''21'' березня 2011 р. з профілактичної медицини

протокол № 14 ''31'' березня 2011 р.

завідувач кафедри протокол № 2

проф. Федоренко В.І. голова

проф. Федоренко В.І.

Львів – 2011

Робочу програму підготували: проф. Федоренко В.І., к.м.н., ас. Кіцула Л.М.

Рецензент: О.П. Корнійчук, д.м.н., проф., завідувач кафедри мікробіології, імунології та вірусології.
Програма обговорена на методичному засіданні кафедри загальної гігієни з екологією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Протокол № 14 від ‘‘21’’ березня 2011 року.
Програма схвалена цикловою методичною комісією з профілактичної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Протокол № 2 від ‘‘31’’ березня 2011 року.

1. Пояснювальна записка
Програма з «Гігієни з основами епідеміологіїї» для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-IV рівнів акредитації складена для спеціальності “ Клінічна фармація” у відповідності до освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) і освітньо-професійних програмам (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки (МОН) України від 26.03.04 та згідно з наказами МОН України від 16.10.2010 р. № 943 “Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи, МОЗ України № 543 від 08.07.2010 р., “Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” кваліфікації “клінічний провізор” у вищих навчальних закладах четвертого рівня акредитації за спеціальністю “клінічна фармація” Термін навчання за цією спеціальністю становить 5 років. Вивчення гігієни з основамиепідеміології здійснюється на ІІІ курсі (2 кредити) в обсязі 72 години, у тому числі 10 годин лекцій, 30 годин практичних занять з яких 2 години відведено на модульний контроль, 32 години самостійної роботи студентів, .
Гігієна з основами епідеміології як навчальна дисципліна:
а) ґрунтується на вивченні студентами базових дисциплін (основ екології, медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, морфологічних дисциплін, мікробіології з вірусологією та імунологією) та інтегрується з цими дисциплінами;

б) базується на визнанні пріоритетного значення соціальних умов серед чинників навколишнього середовища, що впливають на організм та визначають рівень здоров’я населення;

в) є основою формування у майбутніх фахівців гігієнічного (профілактичного) мислення, розуміння взаємовідносин в системі “людина-навколишнє середовище”, пізнання закономірностей впливу навколишнього середовища на організм людини, причин і законів виникнення та поширення інфекційних хвороб, поглиблення комплексу взаємопов’язаних теоретичних знань;

г) закладає основи розуміння пріоритету гігієнічних та протиепідемічних профілактичних заходів для збереження і зміцнення здоров’я як окремої людини так і колективу, популяції, суспільства в цілому, оволодіння практичними навиками з метою розроблення заходів щодо локалізації та ліквідації епідемічних осередків та профілактики екологічно-зумовленої і професійної патології;

д) на підставі вивчення впливу факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я закладає основи здорового способу життя та профілактики захворювань.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.
Програма дисципліни структурована на один модуль, до складу якого входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний в кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).


Модуль 1. Гігієна з основами екпідеміології

Змістові модулі:

1. Гігієна як наука. Гігієна повітряного середовища.

2. Гігієна води, водопостачання та ґрунту.

3. Гігієна харчування.

4. Гігієна аптечних закладів. Гігієна праці робітників фармацевтичної промисловості та працівників аптек. Виробнича токсикологія. Радіаційна гігієна.

5. Епідеміологія як наука. Основи епідеміології.

6. Здоровий спосіб життя, особиста гігієна, психогігієна, біоритмологія. Санітарна освіта та гігієнічне виховання населення.



Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є׃

а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів (СРС).
Тематика лекційного курсу розкриває проблемні питання дисципліни “Гігієна з основами епідеміології”.

Навчальні заняття за їх організацією є практичними і передбачають:



  1. дослідження студентами факторів навколишнього середовища та їх відповідності природним рівням і гігієнічним нормативам;

  2. дослідження впливу цих факторів на організм людини і здоров’я населення;

  3. оформлення на підставі результатів цих досліджень профілактичних рекомендацій;

  4. вирішення ситуаційних задач.

Студенти зобов’язані вести протоколи практичних занять, де зазначати мету дослідження, принцип методу, хід роботи, результати дослідження та формувати висновки. При використанні приладів на практичних заняттях необхідне їх схематичне зображення: зокрема назва приладу, його призначення, принцип роботи, одиниці вимірювання.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час виконання індивідуальної роботи студентами.

Підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється після вивчення всіх тем модуля.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які бажають поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, підсумковий модульний контроль засвоєння здійснюється у відповідності з нормативними документами додатково за графіком, затвердженим навчальним закладом.

Оцінка засвоєння окремих тем (поточний контроль) проводиться на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей, оцінка засвоєння модуля – здійснюється на останньому навчальному занятті модуля із використанням таких засобів діагностики рівня підготовки студентів як: тестові завдання, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень та оцінка їх результатів, аналіз та оцінка результатів інструментальних досліджень і показників, що характеризують функції організму людини, його органів та систем, стан здоров’я в цілому.

При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, розв'язуванню ситуаційних задач, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.
Опис навчального плану підготовки з дисципліни

Гігієна з основами епідеміології”




Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Вид контролю

Всього

Аудиторні заняття

СРС

годин

лекції

практичні заняття







72













Кредитів ECTS

2,0












Змістові модулі 6



72 год. / 2,0 кредити ECTS

10

30

32

(модуль)

Примітка: 1 кредит ECTS – 36 год. Аудиторне навантаження – 55,6 %; СРС – 44,4 %.

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ГІГІЄНА З ОСНОВАМИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ»
Основною метою викладання дисципліни ‘‘Гігієна з основами епідеміології’’ є формування у майбутніх фахівців гігієнічного (профілактичного) мислення, розуміння взаємовідносин в системі “людина-навколишнє середовище”, пізнання закономірностей впливу навколишнього середовища на організм людини, причин і законів виникнення та поширення інфекційних хвороб, поглиблення комплексу взаємопов’язаних теоретичних знань, розуміння пріоритету профілактичних заходів для збереження і зміцнення здоров’я як окремої людини так і колективу, популяції, суспільства в цілому, оволодіння практичними навиками з метою розроблення заходів щодо локалізації та ліквідації епідемічних осередків та профілактики екологічно-зумовленої і професійної патології.

Головним завданням викладання дисципліни є оволодіння студентами найпоширенішими методами гігієнічних та епідеміологічних досліджень і практичними навиками, що потрібні кожному фахівцю для успішної професійної діяльності, а також для проведення ефективної профілактичної роботи серед тих чи інших контингентів населення в умовах побуту та праці, в аптеках, лікувально-профілактичних закладах, на хіміко-фармацевтичних підприємствах.

Засвоєння дисципліни дасть можливість студентам:

- знати методи гігієнічної оцінки факторів довкілля;

-  оцінювати умови виробничої діяльності працівників аптечних установ та фармацевтичних підприємств;


  • знати заходи профілактики негативного впливу шкідливих виробничих факторів;

  • засвоїти основні принципи гігієнічного нормування шкідливих виробничих факторів у повітрі робочої зони;

- вміти виявляти порушення санітарно-гігієнічних правил і норм та протиепідемічного режиму при виготовленні, зберіганні та відпуску лікарських засобів, розробляти заходи щодо їх усунення;

- вміти здійснювати заходи щодо забезпечення оптимальних умов виробничої діяльності персоналу;

-  знати гігієнічні вимоги до якості питної води при виготовленні лікарських препаратів;


  • знати наукові основи та принципи раціонального харчування;

  • засвоїти методи радіаційного контролю та принципи захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань;

  • засвоїти основні питання з гігієни лікувально-профілактичних закладів, гігієнічних засад здорового способу життя, психогігієни.

  • оволодіти знаннями щодо вимог до дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів в аптечних установах та лікувально-профілактичних закладах як дієвого засобу попередження внутрішньо аптечних інфікувань та виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.

  • вміти проводити санітарно-просвітницьку роботу серед населення.


Кінцеві цілі дисципліни

Інтерпретувати вплив факторів навколишнього середовища (повітря, клімату, погоди, питної води, грунту, харчування, виробничого середовища, радіаційного опромінення) на загальне здоров’я населення.

Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв’язку з чинниками, що на нього впливають.

Розуміти вимоги до розташування, планування, благоустрою та санітарного режиму аптечних закладів.

Знати характеристику основних шкідливих виробничих чинників, що супроводжують роботу фармацевта і провізора та вміти запропонувати заходи для їх покращення.

Засвоїти основні технологічні процеси отримання синтетичних лікарських речовин, антибіотиків, біотехнологічних фітопрепаратів.

Визначити фактори ризику основних захворювань працівників аптек та фармацевтичної промисловості (пов’язаних з виробничим середовищем).

Знати вимоги щодо дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів в аптечних установах та лікувально-профілактичних закладах як дієвого засобу попередження внутрішньо аптечних інфікувань та виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.

Оволодіти знаннями необхідними для розроблення заходів щодо локалізації та ліквідації епідемічних осередків та профілактики екологічно-зумовленої і професійної патології.

Обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.

Використовувати заходи психогігієни, психопрофілактики у практичній діяльності.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка