Мiнiстерство охорони здоров’я україни iвано-франкiвський національний медичний університет



Сторінка4/4
Дата конвертації28.12.2016
Розмір0.67 Mb.
1   2   3   4
Актуальність теми:

Особиста гігієна – один з розділів, що вивчає і розробляє принципи збереження і зміцнення здоров’я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному житті. В сучасних умовах вагомого значення набуває особиста гігієна кожної людини. Вона є основним чинником запобігання виникнення серцево-судинних захворювань, нервово-психічних перевантажень, суттєво послаблює несприятливі наслідки впливу різних професійних шкідливостей та чинників довкілля. При порушенні правил особистої гігієни створюються сприятливі умови для розвитку захворювань, для зниження працездатності та довголіття.
Навчальні цілі:

Усвідомити значення особистої гігієни в збереженні здоров’я населення.

Знати:

  1. Гігієнічні вимоги до засобів по догляду за волоссям, шкірою та нігтями.

  2. Гігієнічні вимоги до одягу та взуття.

Вміти:

1.Проводити гігієнічну оцінку засобів догляду за волоссям, шкірою.

2. Проводити гігієнічну оцінку засобів догляду за порожниною рота.

Основні питання теми

1. Суть і завдання особистої гігієни.

2. Основні елементи особистої гігієни.

3. Гігієнічна характеристика засобів, що використовуються для догляду за шкірою та волоссям.

4. Лазні як лікувально-профілактичний засіб, їх типи.

5. Засоби догляду за порожниною рота, їх гігієнічна оцінка.

6. Фізіолого-гігієнічне значення одягу.

7. Основні компоненти «пакету» одягу.

8. Види одягу за призначенням та характером використання.

9. Гігієнічні вимоги до одягу.

10. Підодяговий мікроклімат, його оптимальні параметри, фактори, що впливають на них.

11. Основні види тканин, їх класифікація за походженням і фізико-хімічними властивостями.

12. Порівняльна характеристика натуральних та синтетичних волокон.

13. Фізіолого-гігієнічне обгрунтування вимог до білизни.

14. Гігієнічні вимоги до взуття.

15. Матеріали, що застосовують для виготовлення взуття.

16. Гігієнічні та фізико-механічні показники штучних шкір.


Матеріали для самоконтролю:

1. Дати перелік синтетичних миючих засобів, які використовують при забрудненні шкіри та волосся.

2. Перелічити типи лазень.

3. Дати перелік паст і порошків, які необхідні для догляду за порожниною рота.

4. Скласти перелік вимог до одягу та взуття.

5. Дати перелік чинників, від яких залежать гігієнічні властивості одягу.

6. Дати перелік параметрів теплопровідності тканин. Навести одиниці вимірювання.

7. Скласти перелік вимог до тканин різного походження.

8. Дати перелік недоліків, властивих синтетичним тканинам.

6. Дати характеристику матеріалу, який використовують для виготовлення взуття.

Лiтература

1. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Навч. посібник.- К.: Здоров’я, 1999.- С. 659-675.

2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник/Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.; За ред. Є. Г. Гончарука.- К.: Вища шк., 1995.- С. 479-493.

3. Румянцев Г. И., Воронцов М. П. Общая гигиена.- М: Медицина, 1990.- С. 238-259.

4. Румянцев Г. И., Вишневская Е. П. Общая гигиена.- М: Медицина.- С. 206-224.

5. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. Х. Гигиена.- 3-е изд., перераб. и доп.- Киев: Вища школа, Головное изд-во, 1983.- С. 305-307.

6. Чекаль В. Н. Гігієнічні особливості одягу.- К.: 1982.- С.15-38.

2.3.3. Тематика індивідуальних завдань і їх форми
1. Роль екології в системі медичних знань. Взаємозв'язок еко­логії з медичними науками.

2. Природні та антропогенні джерела забруднення грунту і во­дойм.

3. Антропогенні джерела забруднення грунту і водойм.

4. Екологічна оцінка шуму, вібрації, інфразвуку та електро­магнітного поля. Вплив на здоров'я населення.

5. Гігієнічні проблеми урбанізації.

6. Природні та антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами.

7. Гігієнічні аспекти аварії на ЧАЕС.

8. Екологія Карпатського регіону.

9. Вплив екологічних чинників на стан здоров'я населення.

10. Віддалені наслідки впливу хімічних чинників на організм людини.

11. Основні принципи гігієнічного регламентування факторів довкілля.

12. Гігієнічне нормування хімічних чинників в повітрі, грунті.

13. Гігієнічне нормування хімічних чинників в воді водойм і харчових продуктах.

14. Здоров'я населення як інтегральний критерій оцінки стану навколишнього середовища.

15. Заходи з охорони довкілля. Охорона повітряного середовища.

16. Заходи з охорони грунту і води.



3. МАТЕРIАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


1. Слайди:
1. Комплект слайдів "Гігієна води"

2. Комплект слайдів до теми "Фтор та його гігієнічне значення"

3. Комплект слайдів "Гігієна харчування"

4. Комплект слайдів до теми «Профілактика харчових отруєнь»

5. Комплект слайдів до теми "Гігієна праці"

6. Комплект слайдів до теми "Гігієна лікувально-профілактичних закладів"

7. Комплект слайдів до теми "Гігієна дітей та підлітків"

8. Комплект слайдів до теми "Основні гігієнічні проблеми сучасного міста"


2. Апаратура:
1. Термометр максимальний

2. Термометр мінімальний

3. Термограф

4. Психрометр Августа

5. Психрометр Асмана

6. Гігрометр

7. Анемометр

8. Гігрограф

9. Барометр

10. Барограф

11. Люксметр

15. Аспіратор електричний

16. Термометр кімнатний

17. Газоаналізатор УГ

18. Ніж Журавльова

19. Шумомір IШВ



20. Шумомір Ш-1

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на засіданні кафедри

гігієни та екології

« » ______ 20 р. протокол №

зав. каф., проф.____ М.І. Мізюк

Критерії оцінювання рівня знань студентів

під час проведення практичних занять

(оцінювання здійснюється за традиційною 4-х бальною системою)
«Відмінно» - отримує студент, який брав активну участь в обговоренні найбільш складних питань з теми, допустив неістотні помилки і дав не менше 90 % правильних відповідей на поставлені запитання та стандартизовані тестові завдання, виконав практичну роботу, оформив та захистив протокол, виконав завдання СПР.

«Добре» - отримує студент, який брав участь в обговоренні питань з теми і дав не менше 75 % правильних відповідей на поставлені запитання та стандартизовані тестові завдання, виконав практичну роботу, оформив та захистив протокол, виконав завдання СПР.

«Задовільно» - отримує студент, який не брав участь в обговоренні основних питань з теми і дав не менше 50 % правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, виконав практичну роботу, оформив та захистив протокол, виконав завдання СПР.

«Незадовільно» - отримує студент, який не брав участь в обговоренні основних питань з теми і дав не менше 25 % правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, виконав практичну роботу, оформив, але не захистив протокол, не виконав завдання СПР.

Критерії оцінювання рівня знань студентів

під час проведення диференційованого заліку чи іспиту

(оцінювання здійснюється за традиційною 4-х бальною системою)
«Відмінно» - отримує студент, який дав не менше 80-100 % правильних відповідей на поставлені запитання та правильно розв’язав ситуаційну задачу, склав гігієнічний висновок та розробив рекомендації з оптимізації впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я людини.

«Добре» - отримує студент, який дав не менше 60-79 % правильних відповідей на поставлені запитання та правильно розв’язав ситуаційну задачу, склав гігієнічний висновок, але недостатньо розробив рекомендації з оптимізації впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я людини.

«Задовільно» - отримує студент, який дав не менше 50-59 % правильних відповідей на поставлені запитання та розв’язав ситуаційну задачу, склав гігієнічний висновок, але не розробив рекомендації з оптимізації впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я людини.

«Незадовільно» - отримує студент, який не дав правильних відповідей на поставлені запитання та не розв’язав ситуаційну задачу, не склав гігієнічний висновок та не розробив рекомендації з оптимізації впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я людини.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


  1. Основні аспекти розвитку профілактичного напряму медицини.

  2. Форми та методи профілактичного напряму медицини.

  3. Зв’язок профілактики з іншими галузями медицини. Гігієна як підґрунтя профілактичної медицини.

  4. Закони гігієни. Питання гігієни та профілактики в програмі ВООЗ “Здоров’я для всіх у ХХІ столітті”. Основи законодавства України про охорону здоров’я та санітарно-епідеміологічне благополуччя населення.

  5. Львівська школа гігієністів та її внесок у розвиток гігієнічної науки, профілактики і санітарної практики.

  6. Санітарно-епідеміологічна служба, її структура та завдання.

  7. Методи санітарно-гігієнічних досліджень.

  8. Дія комплексу чинників навколишнього середовища на організм людини.

  9. Основні принципи гігієнічного нормування.

  10. Атмосфера як елемент біосфери та чинник здоров’я (структура, склад, властивості, можливі зрушення у стані здоров’я, захворювання).

  11. Способи охорони атмосферного повітря від забруднень.

  12. Метеорологічні чинники як виробнича шкідливість.

  13. Зрушення в стані здоров’я та захворювання, зумовлені впливом метеочинників. Заходи профілактики.

  14. Санітарно-гігієнічне значення вуглекислого газу як показника антропогенного забруднення повітря приміщень. Методи визначення СО2 в повітрі.

  15. Гігієнічне значення вентиляції приміщень. Кратність повітрообміну в приміщеннях, методика досліджень.

  16. Методи відбору проб повітря для гігієнічних досліджень, прилади.

  17. Фізичні чинники атмосфери та їх гігієнічне значення.

  18. Атмосферний тиск як виробнича шкідливість. Профілактика захворювань цивільного населення та військовослужбовців під час роботи, що пов’язана з впливом високого й низького атмосферного тиску.

  19. Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення. Класифікація мікроклімату.

  20. Гігієнічні основи оцінювання мікроклімату приміщень. Методика комплексного оцінювання впливу метеорологічних чинників на організм людини.

  21. Температура повітря, її гігієнічне значення, методика дослідження. Профілактика переохолодження та перегрівання організму.

  22. Вологість повітря, її гігієнічне значення, методика дослідження.

  23. Сонячна радіація та її гігієнічне значення. Профілактика теплового та сонячного ударів.

  24. Вплив ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання на організм. Профілактика захворювань під час роботи, що пов’язана з впливом ультрафіолетової та інфрачервоної радіації.

  25. Освітлення та здоров’я. Гігієнічні вимоги до освітлення. Методики визначення та оцінювання природного і штучного освітлення.

  26. Зрушення в стані здоров’я та захворювання, що виникають в умовах недостатнього освітлення. Профілактика міопії в дітей і підлітків.

  27. Клімат і здоров’я населення (визначення, класифікація, чинники, що формують та характеризують клімат, їхня гігієнічна характеристика).

  28. Акліматизація людини (види, чинники, що впливають на акліматизацію, гігієнічні рекомендації).

  29. Погода і здоров’я населення (визначення, класифікація, чинники, які формують і характеризують погоду, вплив на організм людини). Геліометеотропні реакції та їхня профілактика.

  30. Вода як чинник навколишнього середовища, її фізіологічне, гігієнічне, епідеміологічне та господарське значення.

  31. Водопостачання та здоров’я населення (характеристика джерел і систем водопостачання, гігієнічні вимоги до питної води). Заходи санітарної охорони водойм.

  32. Методи відбору проб води для хімічного і бактеріологічного дослідження, її консервування та транспортування.

  33. Органолептичні властивості води, методика дослідження.

  34. Бактеріологічні показники якості питної води.

  35. Твердість води, гігієнічне значення, методика визначення.

  36. Очищення води (види, методи, засоби та прийоми). Показники якості очищення води.

  37. Знезаражування води (методи, засоби, прийоми). Показники якості знезараження питної води.

  38. Показники процесів самоочищення води у водоймах. Оцінювання якості води в польових умовах.

  39. Санітарне очищення населених місць і здоров’я населення. Гігієнічні принципи проведення та показники якості санітарного очищення.

  40. Гігієнічне значення ґрунту. Показники санітарного стану ґрунту.

  41. Заходи щодо санітарної охорони ґрунту. Профілактика захворювань, пов’язаних із забрудненням ґрунту мікробного та немікробного характеру.

  42. Урбанізація та проблеми охорони здоров’я.

  43. Гігієна планування та забудови населених місць. Гігієнічне значення зелених насаджень.

  44. Гігієнічні вимоги до житла. Вплив житлових умов на стан здоров’я та працездатність людини.

  45. Гігієнічні принципи раціонального харчування. Показники адекватності та збалансованості харчування.

  46. Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах і енергії різних груп населення.

  47. Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів. Харчові отруєння бактеріальної природи, заходи профілактики.

  48. Гігієнічні основи лікувально-дієтичного харчування. Класифікація харчових продуктів з урахуванням їхньої лікувальної дії.

  49. Методики відбору проб їжі для лабораторного дослідження.

  50. Охорона праці медичних працівників, профілактика професійної захворюваності.

  51. Психологічні та психогігієнічні проблеми безпеки та охорони праці медичних сестер.

  52. Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.

  53. Гігієнічні основи профілактики та реабілітації професійно-зумовленої патології.

  54. Класифікація основних видів і форм трудової діяльності. Гігієнічне оцінювання ступеня тяжкості та напруженості праці, методи дослідження.

  55. Наукова організація праці. Заходи боротьби зі втомою.

  56. Шум як виробнича і побутова шкідливість. Профілактика захворювань серед цивільного населення та військовослужбовців, робота яких пов’язана з впливом шуму.

  57. Вібрація як виробнича шкідливість. Профілактика захворювань населення під час роботи, яка пов’язана з впливом вібрації.

  58. Гігієнічне оцінювання електромагнітного та лазерного випромінювання. Організація заходів щодо профілактики шкідливого впливу НВЧ-поля.

  59. Пил як виробнича шкідливість. Профілактика пилової патології в умовах цивільної та військової праці.

  60. Гігієна сільськогосподарської праці. Професійні шкідливості. Зрушення в стані здоров’я та заходи щодо їх профілактики.

  61. Комплексне оцінювання стану здоров’я дітей і підлітків. Групи здоров’я.

  62. Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму дітей і підлітків.

  63. Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінювання стану здоров’я дітей і підлітків. Методики оцінювання фізичного розвитку.

  64. Гігієнічні основи навчально-виховного процесу.

  65. Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей і підлітків. Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.

  66. Рухова активність та здоров’я дітей і підлітків. Гігієнічне оцінювання рухової активності учнів.

  67. Акселерація фізичного розвитку дітей і підлітків як соціально-гігієнічна проблема.

  68. Гігієнічні принципи лікарняного будівництва та створення оптимальних умов для перебування пацієнтів і роботи медичного персоналу.

  69. Гігієнічні аспекти організації праці медичних працівників. Профілактика професійно зумовлених захворювань медичних сестер.

  70. Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методики визначення мікрокліматичних умов у палаті.

  71. Гігієнічні вимоги до облаштування, обладнання та експлуатації різних відділень лікарні (приймального, терапевтичного, хірургічного, акушерсько-гінекологічного, дитячого тощо). Санітарно-протиепідемічний режим.

  72. Основні заходи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

  73. Гігієнічні основи здорового способу життя. Чинники ризику та їхня профілактика.

  74. Гігієнічні принципи загартовування. Методика проведення загартовувальних процедур.

  75. Значення особистої гігієни в житті людини.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка