Міністерство охорони здоров’я України Харківський національний медичний університет Кафедра акушерства та гінекології №2 Тези лекції



Скачати 107.51 Kb.
Дата конвертації24.11.2016
Розмір107.51 Kb.


Міністерство охорони здоров’я України

Харківський національний медичний університет

Кафедра акушерства та гінекології №2


Тези лекції
Тема: Фізіологія післяпологового періоду. Фізіологія періоду новонародженості. Фармакотерапія в акушерстві. Питання медичної етики та деонтології.

Автор: професор Ю.С.Паращук



План

  • Фізіологія післяпологового періоду.

    • Лохії.

    • Інволюція матки.

    • Харчування.

    • Фізіологічна аменорея.

  • Післяпологова контрацепція.

  • Фізіологія періоду новонародженості.

    • Послідовність дій при медичному догляді за новонародженою дитиною в пологовій залі.

    • Тепловий ланцюжок.

    • Рутинні методи втручання.

    • Лікарський догляд за новонародженим.

    • Спільне перебування матері та новонародженого.

    • Раннє вигодовування.

    • Догляд за пуповинним залишком.

    • Вакцинація.

  • Фармакотерапія в акушерстві..

  • Питання медичної етики та деонтології.


Зміст

Фізіологія післяпологового періоду

Післяпологовий період (пуерперій) включає перші 6 тиж після розродження.

Протягом перебування у пологовому стаціонарі пацієнтки повинні одержати кон­сультації щодо догляду за новонародженим, грудного вигодовування, своїх фізичних можливостей і обмежень. Породіллі потребують психологічної підтримки для кращої адаптації до нового члена родини, а також до фізіологічних змін власного організму.

Лохії

Лохії (lochia) — післяпологові виділення з матки. В перші години після пологів вони є кров'яними, потім стають червонувато-коричнюватими (lochia rubra) і продовжуються до 3-4 днів після пологів. З 5 до 22-го дня після пологів спостеріга­ються серозно-слизові світло-рожеві виділення (lochia serisa), які можуть інколи три­вати і до 6 тиж після пологів і пізніше і змінюються на lochia alba (жовтувато-білі виділення). Грудне вигодовування і застосування оральних контрацептивів не впли­вають на характер і тривалість лохій.



Інволюція матки

Через 6 тиж після пологів матка набуває нормальних розмірів і відповідає вели­чині невагітної матки. Маса матки дорівнює 50-60 г .



Харчування

При годуванні груддю для підтримки лактації породілля повинна вживати додат­ково 300 ккал/день. За винятком заліза і кальцію, всі необхідні речовини для груд­ного годування породілля одержує від звичайної дієти. Протягом вагітності в орга­нізмі жінки накопичується близько 5 кг жиру, які застосовуються для підтримки лак­тації та покриття енергетичного дефіциту.



Фізіологічна аменорея

Жінки, які годують груддю, мають довший період аменореї. У жінок, які не году­ють груддю, перша овуляція відбувається звичайно через 70-75 днів, і у 60 % породіль перша менструація відбувається через 12 тиж після пологів.

У жінок, які годують груддю, тривалість ановуляції корелює з частотою грудного вигодовування, тривалістю кожного вигодовування, наявністю додаткового харчу­вання новонародженого. Якщо жінка годує новонародженого виключно груддю, за першою вимогою, без нічної перерви, овуляція раніше ніж через 6 міс після пологів можлива лише в 1-5 % випадків (лактаційна аменорея). Для підтримки лактаційної аменореї інтервал між вигодовуваннями новонародженого не повинен бути більше 4 год на день і 6 год вночі, додаткове харчування новонародженого не повинно бути більшим 5-10% об'єму загального харчування.

Протипоказання до вигодовування груддю включають такі стани:



  1. застосування матір'ю алкоголю або наркотичних речовин;

  2. галактоземія у новонародженого;

  3. ВІЛ-інфекція у матері;

  4. активний туберкульоз у матері за відсутності лікування;

  5. лікування матері від раку молочної залози;

6) вживання матір'ю таких препаратів, як бромкріптин, циклофосфамід, циклоспорин, доксорубіцин, ерготамін, літій, метотрексат, феніцилідин, радіоактивний йод
та ін..

Післяпологова контрацепція

Породіллям звичайно рекомендують статевий спокій протягом 6 тиж, до першо­го післяпологового візиту. Але деякі жінки починають статеву активність раніше цьо­го терміну, тому питання контрацепції слід обговорити до виписки породіллі зі ста­ціонару.

Якщо жінка надає перевагу гормональним методам контрацепції І годує груддю, їй рекомендують суто прогестинові контрацептиви — міні-пілі, норплант або Депо Провера. Вони не впливають на якість грудного молока і можуть навіть збільшувати його об'єм. Прийом суто прогестинових контрацептивів АСОG рекомендує почина­ти через 2-3 тиж після пологів, Депо Провера (медроксипрогестерон-ацетат) — че­рез 6 тиж після пологів. Комбіновані естроген-гестагенні оральні контрацептиви впли­вають на кількість і якість молока більшою мірою, тому їх рекомендують пацієнткам, не зацікавленим у грудному вигодовуванні.

Якщо пацієнтка зацікавлена у негормональних методах контрацепції, рекоменду­ють використання кондому, що дозволяє також проводити профілактику захворю­вань, що передаються статевим шляхом. Діафрагми і цервікальні ковпачки можна за­стосовувати не раніше ніж через 6 тиж після пологів (після завершення інволюції матки).



Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі.

1.1 Відразу після народження акушерка викладає дитину на живіт матері, здійснює обсушування голови і тіла дитини попередньо підігрітою стериль­ною пелюшкою, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки, накриває сухою чистою пелюшкою та ковдрою.

1.2. Одночасно лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог, здійснює первинну оцінку стану новонародженого.

Основна мета первинної оцінки стану новонародженого в полого­вій залі — отримати відповідь па наступні питання:

1) чи немає вроджених вал розвитку і інших патологічних станів, які б вимагали невідкладного обстеження та втручання;

2) чи відбулася рання фізіологічна адаптація новонародженого.

Тепловий ланцюжок.



1) Тепла пологова кімната (операційна).

Приміщення повинно бути чистим та теплим, без протягів з відчинених ві­кон, дверей та кондиціонерів (вентиляторів). Оптимальною (безпечною) для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25 – 28 °С.



2) Негайне обсушування дитини

3) Контакт "шкіра -до -шкіри"

4) Грудне вигодовування.

5) Відкласти зважування та купання.

6) Правильно одягнути та загорнути дитину.

7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини

8) Транспортування в теплих умовах.

9) Реанімація в теплих умовах.

10) Підвищення рівня підготовки та тань.

Рутинні медичні втручання

Більшість здорових новонароджених не погребують проведення відсмокту­вання слизу з ротової порожнини та ноші лотки.



Негативні наслідки рутинного відсмоктування слизу у новонароджених з ротової порожнини та носоглотки;

  1. розвиток аритмії та брадикардії;

  2. ларингоспазм;

  3. високий ризик інфікування.

Здорові новонароджені не потребують рутинної перевірки прохідності стра­воходу.

Показання для обов'язкової перевірки прохідності стравоходу:

  1. за наявності у роділлі багатоводдя (полігідроамніон);

  2. за умови виявлення при ультразвуковому дослідженні вагітної малого шлунку плода або не виявлення його взагалі;

3) при наявності наступних клінічних ознаку новонародженої дити­ни:

велика кількість пінистих виділені, з ротової порожнини;

при спробі годування дитини молоко повертається;

приступи кашлю з апное, ціанозом.

Здорові новонароджені не потребують додаткового обстеження та консуль­тацій лікарів-спеціалістів.

Лабораторне дослідження крові здійснюється у наступних випадках;



  1. новонародженим, які були народжені жінками, що мають 0 (1) групу крові та / або Rh негативний тип крові, необхідно визначити групу крові та Rh фактор шляхом дослідження пуповинної крові.

  2. якщо жінка не обстежена на рівень анти Rh антитіл та має Rh негативний тип крові, необхідно визначити рівень білірубіна пуповинної крові.

Перше зважування новонародженого здійснюють в пологовій залі після проведення контакту "шкіра-до-шкіри" та прикладання дитини до грудей перед переведенням дитини б палату спільного перебування матері та дитини.

Показники адаптації які необхідно визначати під час первинного лікарського огляду.



Ознаки

Нормальні межі

Частота серцебиття

100-160 за хв.

Частота дихання

30-60 за хв.

Колір шкіри

Рожевий, відсутній центральний ціаноз

Рухи

Активні

М’язовий тонус

Задовільний

Температура новонародженого

36,5 – 37,5 С

Спільним перебуванням слід вважати спільне перебування матері та її дитини в одній кімнаті протягом 24 годин на добу з моменту народження до моменту виписки з стаціонару.

Спільне перебування включає в себе такі етапи:



  1. контакт «шкіра-до-шкіри» в пологовій залі;

  2. спільне транспортування дитини із матір'ю в палату спільного перебування;

  3. виключно грудне вигодовування на вимогу дитини;

  4. догляд матері за своєю дитиною із залученням членів родини;

  5. обґрунтована мінімізація втручань з боку медичного персоналу;

6) усі призначення та маніпуляції (вакцинація, обстеження на ФКУ та гіпотиреоз тощо) виконуються в палаті спільного перебування в присутності та за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

Організаційні умови вакцинації новонароджених проти гепатиту В.

  1. Вакцинація здійснюється за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

  2. Вакцинації проти гепатиту В підлягають всі здорові новонароджені до вилиски з пологового будинку.

  1. Вакцинацію новонароджених проводять безпосередньо у палаті після огляду дитини лікарем-педіатром-неонатологом з письмовим обґрунтуванням призначення вакцинації в карті розвитку новонародженого (Ф097/о).

Організаційні умови вакцинації новонароджених проти
туберкульозу:


  1. Вакцинація здійснюється за умови додержання інформованої згоди матері.

  2. Вакцинація проти туберкульозу проводиться всім новонародженим на 3 -5-ту добу життя за винятком:

а) Якщо дитина хвора, імунізація проводиться після одужання та обов'язково до виписки з лікарні.

б) Якщо мати дитини хвора на активний туберкульоз легень і отримувала лікування менш ніж за 2 місяці до пологів або у жінки діагностовано туберкульоз після народження дитини.

в) При народженні недоношеної дитини вагою менше 2000г вакцинація проти туберкульозу здійснюється по досягненні дитиною маси тіла 2000 г обов'язково до виписки із лікарні.

Критерії „значної" жовтяниці новонародженого




Вік дитини (години)

Локалізація жовтяниці

Висновок

До 24

Будь-яка

„Значна" жовтяниця

24-48

Кінцівки




>48

Стопи, кисті




Лікар, який спеціалізується в акушерстві і гінекології, зобов'язаний продовжува­ти медичну освіту протягом усієї професійної діяльності, впроваджувати найвищі етичні стандарти. Акушери-гінекологи повинні нести етичну відповідальність не лише за пацієнтів, а й за лікарів інших спеціальностей, зрештою за самих себе:

  1. Демонструвати найвищий ступінь персональної відповідальності шляхом вдосконалення консультацій, дотримання конфіденційності, відповідальності за фізичний та емоційний комфорт пацієнтки.

  2. Дотримуватися основних принципів професійної етики: самоврядування, добродійності, справедливості, ретельності у виконанні службових обов'язків.

  3. Застосовувати етичні принципи послідовно і відповідно до щоденної медичної практики в таких ситуаціях, як одержання інформованої згоди, допомога пацієнткам щодо виконання складних призначень та довготривалих повноважень, балансування інтересів конкретної пацієнтки та суспільства в цілому, раціональна організація медичної допомоги.

Література

  1. Акушерство: Підручник для лікарів-інтернів /В.С.Артамонов, М.Г.Богдашкін, Б.М.Венцковський та ін.., за ред. В.І.Грищенка. – Х.:Основа, 1996. – 608 с.

  2. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. – К.: Здоров’я, 2000. – 744 с.

  3. Запорожан В.М., Цегельський М.Р., Рожковська Н.М. Акушерство і гінекологія: Підручник: у 2-х томах. Т.1. – Одеса: Одеський держ мед. університет, 2005. – 472 с.

  4. Наказ МОЗ України №152 від 04.04 2005 р. «Про затвердження протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною». – Київ, 2005. – 34 с.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка