Міністерство охорони здоров’я україни дніпропетровська державна медична академія



Сторінка1/7
Дата конвертації31.12.2016
Розмір0.74 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ПАТОЛОГЫЧНОЇ АНАТОМІЇ І СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ

Довідник студента

з курсу ПАТОМОРФОЛОГІЇ




Дніпропетровськ – 2008



«Затверджую»
Перший проректор ДДМА,

голова ЦМК ДДМА,

член-кореспондент АМН України

професор Т.О.Перцева

_______________________________
«____»___________________ 2008 р.

Довідник студента з курсу патоморфології / Під ред. І.С. Шпоньки.- Дніпропетровськ: ЦМК ДДМА, 2008.- 31 с.

Довідник складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «патоморфологія» для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації. Містить відомості щодо структури, мети та завдань дисципліни, структуру залікових кредитів, тематичні плани лекцій, практичних занять і самостійної роботи студентів, перелік індивідуальних завдань і засобів діагностики засвоєння навчального матеріалу, перелік практичних навичок у відповідності до вимог ОКХ і ОПП, перелік програмних питань, що виносяться на підсумкові модульні контролі, перелік джерел інформації, шкалу конвертації балів за дисципліну у традиційну (національну) оцінку, а також загальну інформацію щодо навчання студентів на кафедрі патологічної анатомії і судової медицини ДДМА. Призначений для студентів 3 курсів, які навчаються за спеціальностями 7.110101 - „Лікувальна справа”, 7.110104 - „Педіатрія”, 7.110105 - „Медико-профілактична справа”. Довідник вільно розповсюджується мережею Інтернет (http://www.dsma.dp.ua/kaf/patan/frame.html).

Обговорено та схвалено на методичній нараді кафедри гістології

«____» _______________ 200__ р. (протокол №___).


Завідувач кафедрою гістології професор І.С.Шпонька

Схвалено предметною методичною комісією ДДМА з медико-біологічних дисциплін

«____» _______________ 200__ р.
Голова предметної методичної комісії професор В.В.Колдунов

Рекомендовано проблемною комісією з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу ДДМА

«____» _______________ 200__ р.
Голова проблемної комісії з КМС ДДМА професор І.В.Твердохліб
ЗМІСТ



1. Загальні відомості та структура дисципліни

2. Мета та завдання дисципліни

3. Структура залікових кредитів

4. Тематичні плани

4-А. Тематичні плани лекцій

4-Б. Тематичні плани практичних занять

4-В. Тематичні плани самостійної роботи студентів

5. Перелік індивідуальних завдань

6. Розподіл максимальної кількості балів по темах та шкала конвертації

7. Перелік засобів діагностики засвоєння навчального матеріалу

8. Перелік практичних навичок у відповідності до вимог ОКХ і ОПП

8-А. Практичні навички

8.Б. Гістологічні препарати для діагностики

8-В. Перелік електронних мікрофотографій для діагностики

9. Перелік програмних питань, що виносяться на підсумкові модульні контролі

10. Перелік джерел інформації

11. Шкала конвертації балів за дисципліну у традиційну (національну) оцінку

12. Загальні відомості щодо навчання на кафедрі гістології

12-А. Оцінювання поточної успішності

12-Б. Підсумковий модульний контроль

12-В. Оцінка з дисципліни

12-Г. Оцінка ECTS



4

6

7



8

9

10



11

12

12



12

13

14



15

22

23



24

24

24



25

25

26



30

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ТА Структура дисципліни
Навчальна дисципліна: „ологія, цитологія та ембріологія”.

Вивчається на 1-му та 2-му курсах впродовж ІІ – ІІІ семестрів.

Зміст дисципліни структуровано на 2 залікових модуля, кожен з яких містить по 3 змістових модуля (загалом – 6).

Навчальний план дисципліни

Загальна кількість годин – 285 годин (9,5 кредитів):

1-й рік навчання (2 семестр) – 150 годин (5 кредитів);

2-й рік навчання (3 семестр) – 135 годин (4,5 кредитів).

Загальна кількість годин – 210 годин (7 кредитів ЕСТS):

1-й рік навчання (5 семестр) – 90 годин (3 кредита ЕСТS);



2-й рік навчання (6 семестр) – 120 годин (4 кредита ЕСТS).


Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять




210

40

90

80

3




Кредитів ЕСТS

7, 0
















Модуль 1:

Змістових модулів 4

90 год. / 3,0 кредити ЕСТS

20

40

30




Поточний та підсумковий (стандартизований)

Модуль 2:

Змістових модулів 3

120 год. /4,0

кредити ЕСТS

20

50

50




-“-

В тому числі, підсумковий модульний контроль засвоєння 2-х модулів

24 год./0,8

кредиту ЕСТS




10

14




_”_

Тижневе навантаження

5,25 год. /0,175

кредитів ЕСТS















Примітка: 1 кредит ЕСТS - 30 годин

Аудиторне навантаження 62%, СРС - 38%.
База навчання – кафедра (пл. Жовтнева, 14, Обласне патологоанатомічне бюро).

Дисципліна викладається українською (вітчизняні студенти), російською (іноземні студенти) та англійською (контингент англомовних студентів) мовами.





Структура

Кількість годин

Рік

навчання

(семестри)

Вид контролю

Всього

Аудит.

СРС

Лекцій

Практичних занять

Модуль 1.

Змістових модулів – 3



150 годин

(5 кредитів)



20

70

60

1-й

(2 семестр)



Контроль практичних навичок, теоретичні питання, тестовий контроль

Модуль 2.

Змістових модулів – 3



135 годин

(4,5 кредитів)



20

60

55

2-й

(3 семестр)



Контроль практичних навичок, теоретичні питання, тестовий контроль

Загалом

285 годин

(9,5 кредитів)



40

130

115

2-й і 3-й

семестри





Персональний склад кафедри:


  • професор Шпонька Ігор Станіславович – завідувач кафедрою

  • професор Федченко Микола Петрович відповідальна за наукову роботу


  • професор Неводник Вольдемар Іванович
  • доцент Чекан Сергій Миколайович

  • асистент Мальцев Ігор Олександрович відповідальний за навчальну роботу

  • асистент Короленко Ганна Спиридонівна відповідальна за СНТ

  • асистент Легеза Ольга Анатоліївна

  • доцент Алєксєєнко Олександр Адольфович

  • асистент Гриценко Петро Олексійович
  • асистент Бондарєва Валентина Олександрівна

  • асистент Бондаренко Олександр Олександрович

Детальна інформація про кафедру, а також всі навчальні та методичні матеріали (включаючи тестові завдання, аудіолекції і т.і.) містяться на офіційному сайті кафедри гістології за адресою:



http://www.dsma.dp.ua/kaf/patan/frame.html

Телефон кафедри: 465222.

Електронна адреса: Fedchenko_nick@hotmail.com.

2. Мета та завдання дисципліни

Метою курсу патоморфології є вивчення етіології, патогенезу, морфології, патоморфозу, ускладнень та наслідків загальнопатологічних процесів та захворювань.


Завданням курсу є вивчення:

  • патології клітини та загальнопатологічних процесів, сукупність яких обумовлює морфологічні прояви тієї чи іншої хвороби;

  • етіології, патогенезу та морфологічних змін при хворобах на різ­них етапах їх розвитку (морфогенез), структурних основ видужування, ускладнень та наслідків хвороб;

  • морфології та механізмів процесів пристосування та компенсації організму у відповідь на вплив патогенних факторів і умов зовнішнього середовища, що змінюються;

  • змін перебігу та ускладнень хвороб, що виникають внаслідок змін умов життя людини та лікування (патоморфоз та ятрогенні захворювання);

  • патолого-анатомічної служби, її задач у системі охорони здоров'я та організаційно-практичних форм рішень цих задач.

Зіставлення морфологічних та клінічних проявів хвороб на всіх етапах їх розвитку дозволяє студентам отримати навички клініко-анатомічного аналізу, синтетичного узагальнення діагностичних ознак хвороб і правильного їх тлумачення в причинно-наслідкових співвідношеннях.

Викладання курсу патологічної анатомії повинно проводитись на підставі узагальнення наукового матеріалу, досягнень філософії, медици­ні. біології, генетики, імунології, фізики та хімії, з використанням сучас­них метолів морфологічного дослідження (гістохімія та цитохімія, імуноморфологія, електронна та люмінесцентна мікроскопія, ауто-радіографія та цитоморфометрія).



Вивчення патологічної анатомії складається з двох розділів:

  • загальної патологічної анатомії (загальної патології), в якому висвітлюється патологія клітини та загальнопатологічні процеси, характерні майже для всіх захворювань;

  • спеціальної патологічної анатомії (спеціальної патології), в якому вивчаються етіологія, патогенез та морфологія окремих захворювань (нозологічна патологічна анатомія).

Програма з патологічної анатомії єдина для студентів медичного факуль­тету. Але, незважаючи на те, що основні розділи програми загальні для всіх фа­культетів (фахів), викладати патологічну анатомію на кожному факультеті необ­хідно з урахуванням профілю (фаху) підготовки лікаря.

Підготовку майбутніх лікарів-педіатрів з патологічної анатомії слід проводити з урахуванням особливостей перебігу вагітності та патологіч­них процесів і хвороб у дитячому віці, що ураховано при викладанні усіх розділів програми. Велика увага надається особливостям пренатальної та перинатальної патології і її впливу на наступні періоди життя, дитячим інфекціям та особливостям новоутворень у дітей.

Студентам медико-профілактичного профілю особливу увагу слід приділяти професійним та інфекційним хворобам, а також питанням профілактики та морфології ранніх проявів хвороб.

Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю, або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розташовані на початку програми й передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового модулю.



Кінцеві цілі дисципліни:

  • Аналізувати структурно-функціональні взаємозв'язки і послідовність стадій загальнопатологічних процесів.

  • Інтерпретувати патологію клітини та обгрунтовувати клінікоморфологічні характеристики загальнопатологічних процесів, що обумовлюють прояви хвороб.

  • Трактувати етіологію, патогенез та морфологічні зміни на різних етапах розвитку хвороби, структурні онови видужання, ускладнень та наслідків хвороб


3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ
МОДУЛЬ 1. зАГАЛЬНІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ


Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

Індивідуальна СРС

Змістовий модуль 1. Предмет і задачі патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Морфологія ушкодження та загибелі клітин і тканин.

Тема 1. Вступ. Предмет і задачі патоморфології, методи патоморфологічних дослідження. Основні етапи розвитку патоморфології.

2

2

2

-

Тема 2. Елементи ультраструктурної патології клітини. Клітинно-матриксні взаємодії. Клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки. Порушення обміну речовин та їх метаболізму. Внутрішньоклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

2

2

1

-

Тема 3. Позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

-

2

2

-

Тема 4. Порушення обміну речовин і їх метаболізму. Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.

-

2

2

-

Тема 5. Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть, визначення, ознаки смерті. Розтин.

-

2

1

-

Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфообігу.

Тема 6. Порушення іонно-осмотичного і водного балансу. Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу.

2

2

1

-

Тема 7. Порушення гемостазу. Тромбоз. ДВЗ-синдром. Емболія. Інфаркт.

2

2

1

-

Змістовий модуль 3. Запалення. Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

Тема 8. Загальне вчення про запалення. Ексудативне запалення. Морфологія ексудативного запалення.

2

2

1

-

Тема 9. Проліферативне запалення. Гранульоматоз.


-

2

1

-

Тема 10. Патоморфологія імунної системи. Реакції та механізми гіперчутливості.

-

2

2

-

Тема 11. Аутоімунні хвороби. Імунодефіцитні стани

-

2

2

-

Тема 12. Процеси адаптації та компенсації. Регенерація і репарація. Склероз.

2

2

1

-

Змістовий модуль 4. Пухлини.

Тема 13. Загальне вчення про пухлини. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з епітелію.

2

2

2

-

Тема 14. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.

-

2

1

-

Тема 15. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи. Морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини.

2

2

1

-

Тема 16. Особливості пухлинного росту в дитячому віці. Дизонтогенетичні пухлини. Тератоми та тератобластоми. Пухлини із камбіальних ембріональних тканин. Пухлини дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих

-

2

1

-

Тема 17. Вступ до нозології. Хвороби системи крові. Анемії. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії. Коагулопатії. Лейкози (лейкемії). Лімфоми.

2

2

2

-

Тема 18. Розтин. Практичні навички.

-

2

-

-

Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 1 – «Загальні патологічні процеси».

-

4

6

-

Усього годин - 90


20

40

30

-

Кредитів ЕСТS – 3,0













  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка