Мінистерство охорони здоров’я України Державний заклад «Дніпропетровська медична академія» Кафедра анатомії людини Довгаль Г. В., Абдул – Огли Л. В., Дем’яненко І. А., Довгаль М. А., Снісар О. С., Козловська Г



Сторінка6/15
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Тема 29: Дуга аорти. Загальна та зовнішня сонні артерії. Гілки, топографія та об’єкти кровопостачання.(2 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: знати будову, топографію та відділи аорти, підключичної та пахвової артерій і їх гілки.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу анатомії має значення для лікарів усіх стоматологічних спеціальностей, а також для спеціалістів медичного профілю – педіатрів, травматологів, невропатологів, лікарей – косметологів, пластичних хірургів та ін.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології:

      1. Філогенез судинної системи.

      2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.

    2. З курсу анатомії:

      1. Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.

      2. Середостіння.

      3. Черевна порожнина: будова стінок, топографія.

    3. З курсу латинської мови:

      1. Основна латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Назвати відділи аорти та гілки, які відходять від них.

      2. Визначити топографію загальної сонної артерії.

      3. Визначити топографію зовнішньої сонної артерії.

      4. Вказати артерії передньої групи гілок зовнішньої сонної артерії.

      5. Вказати артерії задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії

      6. Вказати артерію присередньої групи гілок зовнішньої сонної артерії

      7. Вказати артерії кінцевої групи гілок зовнішньої сонної артерії

      8. Визначити топографію та гілки підключичної артерії.

      9. Визначити топографію, відділи та гілки пахвової артерії.

  6. Форми і методи самоконтролю:

    1. Контрольні питання:

      1. Які відділи має аорта?

      2. Які гілки віддає аорта у першому відділі?

      3. Які гілки відходять від дуги аорти?

      4. На якому рівні та на які судини розділяється аорта?

      5. Яка топографія правої та лівої підключичної артерії?

      6. Які гілки віддає підключична артерія?

      7. Які органи отримують кровопостачання із системи підключичної артерії?

      8. На які відділи розділяється пахвова артерія?

      9. Які гілки відходять від пахвової артерії?

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Таблиці артеріальних судин.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 134 - 146 с.

9. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Повторити топографію, будову та відділи аорти.

    2. Розглянути топографію аорти та її гілки.

    3. Розглянути топографію підключичної артерії та її гілок.

    4. Повторити топографію пахвової артеріі, її гілки.



Тема 30: Верхньощелепна артерія: відділи, топографія, гілки. Особливості кровопосточання зубощелепного апарату.(3 год.)

  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: ознайомити студентів з анатомічними особливостями та відділами верхньощелепної артерії, її топографію області кровопостачання.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу анатомії має значення для лікарів усіх стоматологічних спеціальностей, а також для спеціалістів медичного профілю – педіатрів, травматологів, невропатологів, лікарей – косметологів, пластичних хірургів та ін.

  4. Базовий рівень знань:

    1. З курсу біології – філогенез серцево – судиної.

    2. З курсу анатомії людини: будова кісток лицевого черепа людини, топографія черепа та ямки латеральної норми, будова орбіти та порожнини носа: стінки та сполучення їх, будова компонентів зубо – щелепного апарату.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити, на якому рівні відгалужуется щелепна артерія від зовнішньої сонної артерії?

      2. Визначити, до якої з груп гілок зовнішньої артерії вона належіть.

      3. Вказати топографію та місце відходження від зовнішньої сонної артерії.

      4. Визначити загальні ділянки розгалуження та кровопостачання верхньощелепної артерії.

      5. Вказати межі загальних відділів верхньощелепної артерії.

      6. Дати характеристику топографічним взаємовідношенням в відділах щелепної артерії між ії гілками та кістками черепу і м’якими тканинами голови.

      7. Назвати внутрішньо- та міжсистемні анастомози в басейні щелепної артерії.

  6. Форми й методи самоконтролю:

    1. Контрольні питання:

      1. На якому рівні відгалужуется щелепна артерія від зовнішньої сонної артерії?

      2. До якої з груп гілок зовнішньої артерії вона належіть, які загальні ділянки ії кровопостачання ?

      3. Які межи ії загальних відділів: щелепного, крилоподібного та крилоподібно – піднебінного?

      4. Які топографічні взаємовідношення в відділах щелепної артерії між ії гілками та кістками черепу та м’яких тканин голови?

      5. Які об’єкти кровопостачання гілок щелепоної артерії в межах ії відділів та особливості шляхів до них?

      6. Які існують внутрішньо – та міжсистемні анастомози в басейні щелепної артерії?

      7. Які компоненти, що належать до поняття зубо – щелепної апарат людини кровопостачается гілками відділів щелепної артерії?

      8. Які загальні шляхи ходу судин до структур зубо – щелепного апарату (канали, отвори, щілини і т.п.)?

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Препарат черепу.

    2. Препарати зубів різних функціональних груп.

    3. Сагіттальний роспіл голови

    4. Препарати жувальних мязів та скронево – нижньощелепного суглоба.

    5. Таблиці і схеми: зовнішня сонна артерія та ії гілки, відділи щелепної артерії з топографічними взаємовідносинами.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 140 - 146 с.

  9. Програма самопідготовки студентів до теми

    1. Повторити будову, межі та вміст ротової порожнини, носової порожнини, орбіти людини, які кровопостачаются з системи зовнішньої сонної артерії.

    2. Повторити будову верхньої та нижньої щелеп, ямок черепу, їх вмісту та сполучень та виявити зв'язок з гілками щелепної артерії.

    3. Повторити і розібрати будову компонентів зубо – щелепного апарату, які кровопостачаются з системи щелепної артерії.

    4. Розібрати та вміти виявляти місце відходження щелепної артерії від зовнішньої сонної, особливості ії шляху в топографічних ділянках черепу до місця розподілу на кінцеві гілки.

    5. Вивчити та вміти показувати на препаратах та таблицях основні гілки в межах щелепного, крилоподібного та крилоподібно – піднебінного відділів.

    6. Розібрати та вміти показувати на препаратах та таблицях топографічні взаємовідносини між гілками відділів і топографіею черепа та мяких тканин голови.

    7. Розібрати та вміти виделяти відділи щелепнох артерії за рахунок якіх кровопостачаются структури зубо – щелепного апарату, а також особливості шляху артерій до ціх об’єтів.

    8. Розібрати та вміти виделяти внутрішньо – та міжсистемні анастомози в басейні щелепної артерії та їх практичне значення.


Тема 31: Внутрішня сонна артерія. Підключична артерія: топографія , гілки, об’єкти кровопосточання. Особливості кровопосточання головного та спинного мозку.(2 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити хід, топографію внутрішньої сонної артерії, її гілки, анастомози між внутрішньою сонною та підключичною артеріями. Звернути увагу на кровопостачання головного мозку.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу анатомії має значення для лікарів усіх стоматологічних спеціальностей, а також для спеціалістів медичного профілю – педіатрів, травматологів, невропатологів, лікарей – косметологів, пластичних хірургів та ін.

  4. Базовий рівень знань:

    1. З курсу гістології – класифікація і загальна характеристика кровоносних судин; мікроциркуляторне русло.

    2. З анатомії людини – отвори та канали черепа; топографія шиї; поверхні і долі мозку.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити топографію та відділи внутрішньої сонної артерії.

      2. Визначити, як внутрішня сонна артерія проникає в порожнину черепа.

      3. Вказати, де відходить очна артерія; її топографія.

      4. Вказати, які гілки відходять від очної артерії?

      5. Визначити, які гілки відходять від внутрішньої сонної артерії до головного мозку, вказати їх хід, топографію.

      6. Назвати особливості розміщення судин на основі головного мозку.

      7. Назвати і показати складові частини артеріального кола великого мозку.

  6. Форми й методи самоконтролю:

    1. Контрольні питання:

      1. Які розрізняють відділи внутрішньої сонної артерії?

      2. Яка топографія внутрішньої сонної артерії в ділянці шиї, голови?

      3. Як внутрішня сонна артерія проникає в порожнину черепа?

      4. Де відходить очна артерія , яка її топографія?

      5. Які гілки відходять від очної артерії?

      6. Які гілки відходять від внутрішньої сонної артерії до головного мозку, їх хід, топографія.

      7. Які особливості розміщення судин на основі головного мозку?

      8. Які складові частини артеріального кола великого мозку?

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Таблиці артеріальних судин.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 146 - 150; 159 -164 с.

  9. Програма самопідготовки студентів до теми

    1. Повторити канали і отвори черепа.

    2. Повторити поверхні, відділи головного мозку.

    3. Вивчити топографію внутрішньої сонної артерії.

    4. Вивчити гілки внутрішньої сонної артерії.

    5. Знати гілки і ділянки кровопостачання очної артерії.

    6. Вивчити кровопостачання головного мозку.

    7. Розібрати анастомози та їх значення між внутрішньою сонною та підключичною артеріями.


Ё1Тема 32: Пахвова та плечова артерія. Артерії передпліччя та кісті: топографія , гілки, об’єкти кровопосточання.(3 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити та вміти визначити на анатомічних препаратах і схемах топографію підключичної, пахвової, плечової, ліктьової та променевої артерій. Вивчити, які гілки відходять від підключичної, пахвової, плечової, ліктьової та променевої артерій. Визначити, які групи м’язів верхньої кінцівки кровопостачаються з підключичної, пахвової, плечової, ліктьової та променевої артерій.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу анатомії має значення для лікарів усіх стоматологічних спеціальностей, а також для спеціалістів медичного профілю – травматологів, невропатологів, лікарей – хірургів та ін.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології: філогенез судинної системи.

    2. З курсу анатомії: будова і топографія хребтового стовпа, верхньої кінцівки.

    3. З курсу латинської мови: латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити топографію пахвової артерії.

      2. Назвати відділи та гілки пахвової артерії.

      3. Дати характеристику настомозам між підключичною і пахвовою артеріями.

      4. Визначити топографію плечової артерії.

      5. Назвати гілки плечової артерії.

      6. Визначити топографію та об’єкти кровопостачання глибокої артерії плеча.

      7. Визначити топографію та об’єкти кровопостачання ліктьової артерії.

      8. Назвати гілки ліктьової артерії.

      9. Визначити топографію та об’єкти кровопостачання променевої артерії.

      10. Назвати гілки променевої артерії.

      11. Вказати особливості кровопостачання ліктьового суглоба.

      12. Визначити, яка артерія кровопостачає групу м’язів-згиначів передпліччя.

      13. Визначити, яка артерія кровопостачає групу м’язів-розгиначів передпліччя.

      14. Вказати, яка артерія утворює поверхневу долонну дугу.

      15. Вказати, яка артерія утворює глибоку долонну дугу.

  6. Форми й методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Топографія пахвової артерії.

      2. Відділи та гілки пахвової артерії.

      3. Кровопостачання плечового суглоба.

      4. Анастомози між підключичною і пахвовою артеріями.

      5. Топографія плечової артерії.

      6. Гілки плечової артерії.

      7. Кровопостачання задньої групи м’язів плеча.

      8. Кровопостачання передньої групи м’язів плеча.

      9. Яка артерія проходить в плечо-м’язовому каналі і що вона кровопостачає?

      10. Топографія ліктьової артерії.

      11. Гілки ліктьової артерії.

      12. Об’єкти кровопостачання ліктьової артерії.

      13. Топографія променевої артерії.

      14. Гілки променевої артерії.

      15. Об’єкти кровопостачання променевої артерії.

      16. Кровопостачання ліктьового суглоба.

      17. Яка артерія кровопостачає групу м’язів-згиначів передпліччя.

      18. Яка артерія кровопостачає групу м’язів-розгиначів передпліччя.

      19. Кровопостачання променево-зап’ясткового суглоба.

      20. Яка артерія утворює поверхневу долонну дугу.

      21. Яка артерія утворює глибоку долонну дугу.

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Таблиці артеріальних судин.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 164 - 174 с.

  9. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Вивчити відділи підключичної артерії. Визначити їх на препараті.

    2. Вивчити гілки переддрабинчастого відділу підключичної артерії: хребтову та ії продовження, основну артерії, щито-шийний стовбур, внутрішню грудну артерію. Визначити їх на препараті.

    3. Вивчити гілки міждрабинчастого відділу підключичної артерії: реберно-шийний стовбур. Визначити їх на препараті.

    4. Вивчити і вміти визначити на препараті артерії, які відходять від третьої ділянки підключичної артерії: поперечна артерія шиї.

    5. Вивчити, які відділи має пахвова артерія та які гілки віддає в кожному з них.

    6. Вивчити топографію та об’єкти кровопостачання гілок пахвової артерії.

    7. Вивчити та вміти визначати гілки, які кровопостачають акроміально-ключичний та плечовий суглоби.

    8. Вивчити анастомози між підключичною та пахвовою артеріями.

    9. Вивчити топографію та гілки плечової артерії: глибоку артерію плеча, верхню та нижню обхідні ліктьові артерії, .

    10. Вивчити топографію та гілки ліктьової артерії: поворотна ліктьова артерія, загальна міжкісткова артерія, тильна і долонна зап’ясткові артерії, глибока і поверхнева долонні гілки.

    11. Вивчити топографію та гілки променевої артерії: поворотна променева артерія, тильна і долонна зап’ясткові артерії, глибока і поверхнева долонні гілки.

    12. Вивчити кровопостачання ліктьового суглоба та анастомози між плечовою, променевою і ліктьовою артеріями.

    13. Вивчити кровопостачання променево-зап’ясткового суглоба і анастомози в цій області.

    14. Вивчити утворення глибокої і поверхневої долонної дуг.


Тема 33: Парієтальні та вісцеральні (парні та непарні ) гілки черевної аорти. Особливості кровопосточання внутрішніх органів. (2 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: знати парієтальні та парні вісцеральні гілки черевної частини аорти, анастомози між гілками черевної частини аорти, області кровопостачання парієтальних та парних вісцеральних гілок черевної частини аорти.

  3. Професійна орієнтація студентів: Знання цього розділу анатомії має значення для лікарів усіх стоматологічних спеціальностей, а також для спеціалістів медичного профілю – травматологів, невропатологів, лікарей – хірургів та ін.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології:

      1. Філогенез судинної системи.

      2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.

    2. З курсу анатомії:

      1. Черевна порожнина: будова стінок, топографія.

      2. Органи черевної порожнини.

    3. З курсу латинської мови:

      1. Основна латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити топографію черевної аорти.

      2. Вказати, які гілки відходять від черевної частини аорти та на які групи їх розділяють.

      3. Назвати артерії, які належать до групи парієнтальних (пристінкових) гілок черевної аорти.

      4. Назвати артерії, які належать до групи парних вісцеральних (нутрощевих) гілок черевної аорти.

      5. Назвати артерії, які належать до групи непарних вісцеральних (нутрощевих) гілок черевної аорти.

      6. Вказати, де утворюються анастомози між артеріями системи черевної аорти.

      7. Визначити, які існують анастомози між системами грудної та черевної аорти.

  6. Форми й методи самоконтролю:

    1. Контрольні питання:

      1. Яка топографія черевної аорти?

      2. На які групи розділяють гілки черевної аорти?

      3. Які артерії відносять до групи парієтальних гілок черевної аорти?

      4. Які артерії складають групу парних вісцеральних гілок черевної аорти?

      5. Де утворюються анастомози між артеріями системи черевної аорти?

      6. Які існіють анастомози між системами грудної та черевної аорти?

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Таблиці артеріальних судин.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 179 – 201 с.

  9. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Вивчити топографію черевної аорти.

    2. Розглянути розділення гілок черевної аорти на парієтальні та вісцеральні.

    3. Розглянути парієтальні гілки черевної аорти, їх топографію, об’єкти кровопостачання.

    4. Визначити парні вісцеральні гілки черевної аорти та область їх кровопостачання.

    5. Звернути увагу на локалізацію анастомозів між гілками черевної аорти.


Тема 34: Артерії та вени тазу. Артерії та вени нижньої кінцівки. (3 год.)

  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: знати кровопостачання органів таза та його стінок, кровопостачання та відтік від нижніхкінцівок.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу анатомії має значення для лікарів усіх стоматологічних спеціальностей, а також для спеціалістів медичного профілю – травматологів, невропатологів, лікарей – хірургів та ін.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. Зкурсу біології:

      1. Будова та функції нервової системи.

      2. Органи та системи органів, розташовані у малому тазі.

    2. З курсу анатомії:

      1. Малий таз: будова стінок.

      2. Органи малого тазу.

      3. Серце та магістральні судини.

      4. Судини малого тазу, нижньої кінцівки.

    3. З курсу латинської мови:

      1. Основна латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити топографію та об’єкти кровопостачання загальної клубової артерії.

      2. Визначити топографію внутрішньої клубової артерії; її гілки.

      3. Назвати артерії, які належать до пристінкових гілок внутрішньої клубової артерії.

      4. Назвати артерії, які належать до нутрощевих гілок внутрішньої клубової артерії.

      5. Визначити топографію зовнішньої клубової артерії; її гілки.

      6. Визначити топографію, гілки та об’єкти кровопостачання стегнової артерії.

      7. Визначити особливості кровопостачання нижньої кінцівки.

      8. Назвати анастомози артерій нижніх кінцівок.

  6. Форми й методи самоконтролю:

    1. Контрольні питання:

      1. Опишіть іннервацію та кровопостачання стінок малого таза.

      2. Опишіть іннервацію та кровопостачання прямої кишки.

      3. Опишіть іннервацію та кровопостачання сечового міхура, сечоводів.

      4. Опишіть іннервацію та кровопостачання передміхурової залози.

      5. Опишіть іннервацію та кровопостачання яєчка.

      6. Опишіть іннервацію та кровопостачання матки та маткових труб.

      7. Опишіть іннервацію та кровопостачання яєчника.

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Таблиці артеріальних судин.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 191 - 212; 249 - 256 с.

  9. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Вивчити іннервацію стінок малого таза та його органів.

    2. Знати кровопостачання органів та стінок малого таза, визначити, якими артеріями та з яких систем кровопостачаються ці структури.

    3. Вивчити, які вени малого таза організовують відтік венозної крові, визначити основні вени цієї області.



Тема 35: Загальна та приватна лімфологія. Анатомія органів кровотворення та імунного захисту.(2 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: знати спеціальну лімфологію; регіонарні лімфатичні вузли.

  3. Професійна орієнтація студентів: Знання цього розділу анатомії має значення для лікарів усіх стоматологічних спеціальностей, а також для спеціалістів медичного профілю – травматологів, невропатологів, лікарей – хірургів та ін.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології:

      1. Функціональне значення лімфатичної системи.

      2. Поняття про імунну систему.

      3. Загальне уявлення про органи кровотворення.

    2. З курсу гістології:

      1. Кровотворення.

      2. Органи гемо- та лімфопоезу: гістологічна будова.

    3. З курсу анатомії:

      1. Топографія грудної та черевної порожнин.

      2. Будова верхньої та нижньої кінцівок.

      3. Будова скелету.

      4. Ендокринні залози.

      5. Загальна лімфологія.

    4. З курсу латинської мови:

      1. Основна латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Назвати основні лімфатичні колектори тіла людини.

      2. Визначити поняття регіонарних лімфовузлів.

      3. Дати характеристику шляху відтоку лімфи від легень.

      4. Дати характеристику шляху відтоку лімфи від серця та осердя.

      5. Дати характеристику лімфовідтоку від тонкої, товстої, прямої кишки.

      6. Визначити шляхи відтоку лімфи від органів малого таза.

      7. Назвати регіонарні вузли верхньої та нижньої кінцівки.

      8. Визначити шляхи відтоку лімфи від органів голови та шиї.

      9. Визначити шляхи відтоку лімфи від структур зубо-щелепного апарату.

      10. Назвати органи, які відносяться до центральних органів кровотворення та імунного захисту.

      11. Назвати органи, які відносяться до периферійного відділу органів кровотворення та імунного захисту.

      12. Назвати, які органи відносяться до первинних лімфоїдних органів.

      13. Назвати, які органи відносяться до вторинних лімфоїдних органів.

      14. Характеристика будови та функцій загруднинної залози?

      15. Визначити топографію тимуса.

      16. Вказати, яка частина селезінки виконує функції кровотворення та імунного захисту.

      17. Визначити, яку роль виконують системи МАЛТ, БАЛТ, САЛТ, КиЛТ, КАЛТ.

      18. Дати характеристику лімфоїдним утворенням в стінках травної, дихальної та сечової систем.

  6. Форми й методи самоконтролю:

    1. Контрольні питання:

      1. Назвіть шість основних лімфатичних колекторів тіла людини.

      2. Визначте поняття регіонарних лімфовузлів.

      3. Яке практичне значення знання регіонарних лімфовузлів, шляхів лімфовідтоку від органів та порожнин?

      4. Опишіть шлях відтоку лімфи від легень.

      5. Який шлях відтоку лімфи від серця та осердя?

      6. Опишіть лімфовідток від тонкої, товстої, прямої кишки.

      7. Визначте шляхи відтоку лімфи від органів малого таза.

      8. Перелічіть регіонарні вузли верхньої та нижньої кінцівки.

      9. Визначте шляхи відтоку лімфи від органів голови та шиї.

      10. Визначте шляхи відтоку лімфи від структур зубо- щелепного апарату.

      11. Які органи відносяться до центральних органів кровотворення та імунного захисту?

      12. Які органи відносять до периферійного відділу органів кровотворення та імунного захисту?

      13. Яка будова та функція загруднинної залози?

      14. Опишіть топографію тимуса.

      15. Яка частина селезінки виконує функції кровотворення та імунного захисту?

      16. Що собою представляє система МАЛТ, БАЛТ, САЛТ, КиЛТ, КАЛТ?

      17. Яка особливість будови мигдаликів?

      18. Як називають лімфоїдні утворення тонкої і товстої кишки?

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Таблиці артеріальних судин.

    4. Таблиці загальної будови лімфатичної системи та реґіонарних лімфовузлів голови та шиї.

    5. Загруднинна залоза.

    6. Селезінка.

    7. Тонка та товста кишка.

    8. Таблиці, схеми органів кровотворення та імунного захисту.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 281-338 с.

  9. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Вивчити будову лімфатичної системи.

    2. Знати основні лімфатичні протоки та стволи.

    3. Вивчити топографію лімфатичних судин та регіонарних вузлів нижньої та верхньої кінцівок, внутрішніх органів та порожнин тіла.

    4. Знати анатомо-фізіологічні особливості лімфатичних судин та вузлів голови та шиї.

    5. Повторити топографію середостіння та черевної порожнини.

    6. Повторити будову і топографію селезінки.

    7. Вивчити структури, які входять до органів кровотворення та імунної системи.

    8. Розглянути ембріональний розвиток органів кровотворення та імунного захисту.

    9. Знати анатомо-фізіологічні особливості імунної системи, а також визначити її центральні та периферичні органи (МАЛТ – місцево асоційована лімфоїдна тканина; САЛТ – слизово асоційована лімфоїдна тканина. САЛТ бронхолегенової системи розподіляеться на БАЛТ - бронхіально асоційовану лімфоїдну тканину и ЛАЛТ – лярінгеально асоційовану лімфоїдну тканину, а САЛТ кишки КиЛТ- кишкова асоційована лімфоїдна тканина. До поняття МАЛТ також відноситься КАЛТ - кожна асоційована лімфоїдна тканина).

    10. Вивчити топографію та будову кісткового мозку, його участь в імунній системі.

    11. Визначити топографію та анатомо-фізіологічні особливості загруднинної залози.

    12. Вивчити топографію та будову лімфоїдної тканини стінок органів травлення та дихальної системи.

    13. Знати розвиток, будову, топографію групових лімфоїдних вузликів хробакоподібного відростку, лімфатичних вузлів.


Тема 36: Синтетичне заняття з клінічної анатомії серцево – судинної системи. Контроль поза аудиторної самостійної роботи студентів. (3 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: знати анатомо-фізіологічні, функціональні та клінічні особливості органів серцево - судинної системи.

  3. Професійна орієнтація студентів: Знання цього розділу анатомії має значення для лікарів усіх стоматологічних спеціальностей, а також для спеціалістів медичного профілю – травматологів, невропатологів, лікарей – хірургів та ін.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології:

      1. Поняття про кола кровообігу, особливості великого та малого кіл.

      2. Загальне уявлення про філогенез серця та судинної системи.

    2. З курсу гістології:

      1. Розвиток серця та відділів судинної системи.

      2. Кровотворення.

      3. Гістологічна будова шарів серцевої стінки та стінок судин різних відділів серцево – судинної системи.

      4. Поняття делямінації і дегісценції, епітеліально-мезенхімних трансформацій, а також ендокардіальних подушок та гребенів у розвитку серця.

    3. З курсу анатомії:

      1. Поняття про топографію органів.

      2. Поняття про топографічні лінії грудної та черевної стінок та ділянки, які вони обмежують.

      3. Поняття про проекційні зони передньої грудної стінки, а також пульсації та виявлення великих артеріальних судин.

      4. Поняття про загальную іннервацію серця та судинної системи, а також особливості будови провідної системи серця.

      5. Поняття про гемомікроціркуляторне русло як найбільш важливий у функціональному та клінічному плані відділ судинної системи.

    4. З курсу латинської мови:

      1. Основна латинська термінологія .

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Вказати топографію серця людини (голотопія, скелетотопія та синтопія).

      2. Визначити, на які ділянки передньої грудної стінки проектуються клапани між камерами серця та артерій, які починають кола кровообігу.

      3. Назвати особливості будови та топографії вузлів та пучків провідної системи серця .

      4. Визначити, як і коли формується артеріальна система в тілі зародка і плода.

      5. Визначити, як і коли формується венозна система в тілі зародка і плода.

      6. Вказати, з яких зародкових структур утворюється ендокард, міокард, епікард і перикард.

      7. Назвати вади серця, що виникають у процесі ембріогенезу.

      8. Назвати найбільш поширенні пороки судин та серцевих стінок, які призводять до розвитку комбіновані пороків серцево – судинної системи ( тріада, тетрада, пентада Фалло, аномалія Єбштейна) .

      9. Визначити, яким чином пов’язан розвиток судин великого кола кровообігу з майбутнім можливим виникненням патології судинних стінок (аневризми аорти та судин мозкового кровообігу, коарктація аорти та ін.) .

      10. Вказати, які особливості притиснення великих артерій до кісток скелету та кісток черепу в термінових випадках використовуються в клінічній практиці ?

      11. Визначити клінічні аспекти ураження структур ГМЦР кінцівок, що призводять до появи найбільш поширенних патологічних процесів судинного русла кінцівок (хвороба Рейно, облітеруючій ендартеріїт, венозні застої, тромбози та флебіти та ін.).

      12. Назвати, за якими структурними ознаками відрізняються лімфатичні капіляри від кровоносних судин.

  6. Форми й методи самоконтролю:

      1. Яку топографію має серце людини (голотопія, скелетотопія та синтопія) ?

      2. На які ділянки передньої грудної стінки проєкуються клапані між камерами серця та артерій, які починають кола кровообігу ?

      3. Які особливості аускультації клапанів серця в клінічній практиці та її порівняльній аналіз з анатомічною проєкціею?

      4. Які особливості має будова та топографія вузлів та пучків провідної системи серця та як ці знання використовують при проведенні інструментальних клінічних методів обстеження (ЕКГ, ФКГ та ін.) ?

      5. Які основні патології в змінах будови серцевої стінки супроводжуються зміною в їх нормальних анатомічних межах (гіпертрофія міокарда передсердь та шлуночків, застойні явища та ін.) ?

      6. До яких клінічних прояв призводять порушення формування клапанів серця, перегородок між камерами серця, папілярно – трабекулярного апарату серця та структур провідної системи серця ?

      7. Які найбільш поширенні пороки судин та серцевих стінок, які призводять до розвитку комбіновані пороків серцево – судинної системи ( тріада, тетрада, пентада Фалло, аномалія Єбштейна) ?

      8. Яким чином пов’язан розвиток судин великого кола кровообігу з майбутнім можливим виникненням патології судинних стінок (аневризми аорти та судин мозкового кровообігу, коарктація аорти та ін.) ?

      9. Які особливості притиснення великих артерій до кісток скелету та кісток черепу в термінових випадках використовуються в клінічній практиці ?

      10. Які клінічні аспекти ураження структур ГМЦР кінцівок, що призводять до появи найбільш поширенних патологічних процесів судинного русла кінцівок (хвороба Рейно, облітеруючій ендартеріїт, венозні застої, тромбози та флебіти та ін.) ?

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Таблиці артеріальних судин.

    4. Таблиці венозних судин.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 89 - 338 с.

  9. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Повторити топографію середостіння та черевної порожнини.

    2. Знати яку топографію має серце людини (голотопія, скелетотопія та синтопія).

    3. Знати ділянки передньої грудної стінки, місця проєкції клапанів серця та клапанів аорти та легеневого стовбура.

    4. Знати теоретичні особливості аускультації клапанів серця в клінічній практиці та вміти їх порівнювати з анатомічною проєкціею.

    5. Вивчити та знати топографію вузлів та пучків провідної системи серця та розуміти теоретичне використовування цих знань при проведенні інструментальних клінічних методів обстеження.

    6. Знати основні та найбільш поширенні патології в змінах будови серцевої стінки, які призводять до зміни її нормальних анатомічних меж.

    7. Знати порушення формування клапанів серця, перегородок між камерами серця, папілярно – трабекулярного апарату серця та структур провідної системи серця та клінічні наслідки цих порушень.

    8. Знати анатомічні аспекти найбільш поширенни комбінованих вад серцево – судинної системи в клінічній практиці.

    9. Знати розвиток судин великого кола кровообігу та його зв’язок з майбутнім можливим виникненням патології судинних стінок.

    10. Знати та вміти показати місця притиснення великих артерій до кісток скелету та кісток черепу.

    11. Знати аспекти ураження структур ГМЦР кінцівок, що призводять до появи найбільш поширенних патологічних процесів судинного русла кінцівок.



Тема 37: Підсумкове заняття з ангіології та імунної системи. (2 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Визначити рівень знань та засвоєння теоретичного матеріалу з розділу "Серцево-судинна система" (методом письмового тестового контролю). Демонстрація практичних навичок на ізольованих органах та тотальному препараті.

  3. Базовий рівень знань та вмінь: матеріал по серцево-судинній системі.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології:

      1. Поняття про імунну систему.

      2. Загальне уявлення про органи кровотворення.

    2. З курсу гістології:

      1. Кровотворення.

      2. Органи гемо - та лімфопоезу: гістологічна будова.

    3. З курсу анатомії:

      1. Будова скелету.

      2. Ендокринні залози.

      3. Загальна лімфологія.

    4. З курсу латинської мови:

      1. Основна латинська термінологія.

  5. План проведення заняття (технологія)

      1. Визначити рівень знань та засвоєння теоретичного матеріалу з розділу "Серцево-судинна система" (методом письмового тестового контролю).

      2. Демонстрація практичних навичок на ізольованих органах та тотальному препараті.

  6. Форми й методи самоконтролю:

Тести

  1. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Таблиці артеріальних судин.

    4. Таблиці загальної будови лімфатичної системи та реґіонарних лімфовузлів голови та шиї.

    5. Таблиці, схеми органів кровотворення та імунного захисту.

  2. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 89 - 338 с.



Тема 38: Залікове заняття з матеріалу I та II семестрів. Передмодульний тестовий контроль знань студентів. (3 год.)


  1. Місце: музей кафедри анатомії.

  2. Мета: перевірити засвоєння з матеріалу першого і другого семестру.

  3. Базовий рівень знань та вмінь: матеріал першого та другого семестрів

  4. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.1, 2, 3.

    2. Анатомия человека. Учебник для стоматологических факультетов медицинских вузов. 4-е изд. Под ред. Л.Л. Колесникова, С.С. Михайлова 2008. - 816 с.

    3. Анатомія людини. Під ред. Ковешнікова В. Г.- Луганськ, 2005. - Т. 3.

    4. Анатомия человека. Под. ред. Сапина М.Р., Москва, «Медицина», 1993. – Т. 2.

    5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека , М., «Медицина», 1989. – Т. 4.

    6. Привес М. Г., Лысенков Н. К., Бушкович В. И. Анатомия человека С. – Петербург, «Гиппократ», 1998.

    7. Анатомія судинної системи. Атлас схем / Козлов В.О., Стебельський С. Є., Маковецький В. Д., Федонюк Я. І. – Дніпропетровськ: «Пороги», 2005. – 160 с.

    8. Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти). Черкасов В. Г. Бобрик І. І., Гумінський Ю. Й., Ковальчук О. І. / За ред. В. Г. Черкасова. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 392 с.

    9. Стебельский С.Е., Маковецкий В.Д., Стефановская Т.П. Анатомія судинної і периферичний нервової систем людини, Київ. - 1984.

    10. Збірник тестів.


ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

підсумкового контролю засвоєння відповідних модулів та

дисципліни в цілому:

Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу за темою «Центральна нервова система».


  1. Нервова система: функції, класифікація.

  2. Нейрон: визначення, частини нейрона, морфологічна класифікація нейронів, їх будова, топографія, функції.

  3. Сіра речовина центральної нервової системи: будова, функції.

  4. Біла речовина центральної нервової системи: будова, функції.

  5. Нервові волокна, пучки, корінці, нерви: їх будова.

  6. Нервові вузли: класифікація, топографія, функції.

  7. Будова простої і складної рефлекторної дуги.

  8. Розвиток центральної нервової системи в ембріогенезі. Основні етапи формування нервової системи в філогенезі.

  9. Розвиток спинного мозку в ембріогенезі. Вади розвитку.

  10. Спинний мозок: топографія, верхня і нижня межі, зовнішня будова; описати і продемонструвати на препараті.

  11. Де проводять пункцію для взяття спинномозкової рідини? Анатомічне обґрунтування.

  12. Кінський хвіст: топографія, утворення; описати і продемонструвати на препараті.

  13. Сегменти спинного мозку: визначення, межі.

  14. Частини спинного мозку та їх сегменти.

  15. Будова спинного мозку на повздовжньому розрізі.

  16. Будова спинного мозку на поперечному розрізі: рога, іх відношення до сегментів.

  17. Центральний канал: розвиток, топографія, будова, вміст; поняття про інтраспінальний орган.

  18. Сіра речовина спинного мозку: задні рога, типи нейронів, що їх утворюють; ядра і функціональна характеристика.

  19. Сіра речовина спинного мозку: бічні рога, типи нейронів, що їх утворюють; ядра і функціональна характеристика в різних сегментах.

  20. Сіра речовина спинного мозку: передні рога, типи нейронів, що їх утворюють; ядра і функціональна характеристика.

  21. Біла речовина спинного мозку: класифікація; короткі волокна, їх утворення, топографія і функції.

  22. Біла речовина спинного мозку: довгі волокна, класифікація, їх утворення, топографія і функції.

  23. Біла речовина спинного мозку: передні канатики, їх межі, провідні шляхи, що їх утворюють.

  24. Біла речовина спинного мозку: бічні канатики, їх межі, провідні шляхи, що їх утворюють.

  25. Біла речовина спинного мозку: задні канатики, їх межі, провідні шляхи, що їх утворюють.

  26. Спинномозковий вузол: топографія, будова, функції.

  27. Оболонки спинного мозку , простори між ними, їх вміст.

  28. Фіксуючий апарат спинного мозку: утворення, топографія.

  29. Розвиток головного мозку: джерела; стадія трьох мозкових пухирів.

  30. Розвиток головного мозку: стадія п’яти мозкових пухирів та їх похідні.

  31. Аномалії розвитку головного мозку.

  32. Головний мозок: ембріологічна класифікація (ромбоподібний – задній, середній, передній мозок), їх похідні.

  33. Ромбоподібний (задній мозок): його похідні, продемонструвати на препараті.

  34. Головний мозок: частини ( анатомічна класифікація).

  35. Стовбур головного мозку: розвиток, частини.

  36. Довгастий мозок: розвиток, межі, зовнішня будова; описати і продемонструвати на препаратах.

  37. Довгастий мозок: сіра і біла речовина, будова, топографія, функціональне значення.

  38. Міст: розвиток, межі, зовнішня будова, описати і продемонструвати на препаратах.

  39. Міст: сіра і біла речовина, будова, топографія, функціональне значення.

  40. Присередня петля: утворення, склад, топографія, функціональне значення.

  41. Ретикулярна формація: топографія, будова (основні ядра), зв’язки, функціональне значення.

  42. Ромбоподібна ямка: утворення, межі, рельєф. Проекція ядер черепних нервів.

  43. Четвертий шлуночок: розвиток, топографія, стінки, сполучення.

  44. Перешийок ромбоподібного мозку: його частини.

  45. Середній мозок: розвиток, межі, зовнішня будова, частини;описати і продемонструвати на препаратах.

  46. Середній мозок: зовнішня будова, сіра речовина, її функціональне значення, провідні шляхи.

  47. Середній мозок: ніжки мозку, їх частини, межі, будова сірої і білої речовини; топографія провідних шляхів.

  48. Мозочок: розвиток, зовнішня будова; описати і продемонструвати на препаратах.

  49. Мозочок: сіра речовина, її функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

  50. Мозочок: класифікація частин мозочка за філогенетичним принципом.

  51. Мозочок: класифікація білої речовини; описати і продемонструвати на

  52. препаратах.

  53. Мозочок: склад верхніх мозочкових ніжок.

  54. Мозочок: склад середніх мозочкових ніжок.

  55. Мозочок: склад нижніх мозочкових ніжок.

  56. Передній мозок: його похідні, продемонструвати на препараті.

  57. Проміжний мозок: частини ( за Міжнародною анатомічною номенклатурою – Український стандарт); описати і продемонструвати на препаратах.

  58. Таламічний мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.

  59. Таламус: зовнішня будова, описати і продемонструвати на препаратах; ядра таламуса, їх функціональне значення.

  60. Метаталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

  61. Епіталамус: частини, їх функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

  62. Гіпоталамус: частини, зовнішня будова;описати і продемонструвати на препаратах.

  63. Гіпоталамус: ядра, їх топографія, функціональне значення.

  64. Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

  65. Кінцевий (великий) мозок: частини, описати і продемонструвати на препаратах.

  66. Півкулі великого мозку: частини, описати і продемонструвати на препаратах.

  67. Мозолисте тіло, його топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

  68. Склепіння: його топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

  69. Нюховий мозок: частини, їх компоненти, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

  70. Базальні ядра: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

  71. Смугасте тіло: топографія, частини, функціональне значення; описати і продемонструвати на препаратах.

  72. Лімбічна система: компоненти, функціональне значення.

  73. Бічні шлуночки: розвиток, частини, топографія, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препаратах.

  74. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація, функціональне значення.

  75. Біла речовина півкуль великого мозку: класифікація асоціативних волокон, функціональне значення.

  76. Біла речовина півкуль великого мозку: спайкові волокна, їх функціональне значення.

  77. Біла речовина півкуль великого мозку: проекційні волокна, класифікація, функціональне значення.

  78. Біла речовина півкуль великого мозку: внутрішня капсула, її топографія, частини, провідні шляхи, що проходять в кожній частині.

  79. Будова кори півкуль великого мозку. Роботи В.О.Беца.

  80. Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі; описати і продемонструвати на препаратах.

  81. Рельєф (борозни та звивини) верхньобічної поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

  82. Рельєф (борозни та звивини) присередньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

  83. Рельєф (борозни та звивини) нижньої поверхні півкуль головного мозку; описати і продемонструвати на препараті.

  84. Рельєф лобової частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі лобової частки.

  85. Рельєф тім’яної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі тім’яної частки.

  86. Рельєф скроневої частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі скроневої частки.

  87. Рельєф потиличної частки: описати і продемонструвати на препаратах. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі потиличної частки.

  88. Оболонки головного мозку: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.

  89. Відмінності між твердою оболонкою головного і спинного мозку.

  90. Тверда оболонка головного мозку та її похідні, описати і продемонструвати на препаратах.

  91. Оболонки головного мозку: міжоболонкові простори, їх вміст.

  92. Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалії розвитку оболонок головного мозку.

  93. Підпавутинний простір: утворення, цистерни, сполучення.


Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу за темою «Органи чуття».


  1. Орган нюху: будова, функції.

  2. Орган смаку: будова, функції.

  3. Око: частини, топографія.

  4. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.

  5. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.

  6. Очне яблуко: волокниста оболонка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

  7. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

  8. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

  9. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.

  10. Камери очного яблука: межі, сполучення.

  11. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.

  12. Додаткові структури ока, назвати, вказати їх функції, продемонструвати на препаратах.

  13. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.

  14. Додаткові структури ока :зовнішні м’язи очного яблука, їх характеристика та функції.

  15. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку рідини.

  16. ІІ пара черепних нервів: утворення, топографія.

  17. Провідні шляхи зорового аналізатора.

  18. Вухо: його частини; назвати і продемонструвати на препаратах. Розвиток частин вуха в ембріогенезі, аномалії і варіанти розвитку.

  19. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.

  20. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах

  21. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.

  22. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.

  23. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.

  24. Барабанна порожнина: топографія, стінки, сполучення, вміст; описати і продемонструвати на препаратах.

  25. Слухові кісточки: топографія, їх частини; суглоби слухових кісточок; м’язи слухових кісточок; описати і продемонструвати на препаратах.

  26. Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.

  27. Внутрішнє вухо: частини.

  28. Кістковий лабіринт: частини, назвати і продемонструвати на препараті.

  29. Кістковий лабіринт: півколові канали, їх топографія, частини, сполучення, будова, функції.

  30. Кістковий лабіринт: присінок, його топографія, стінки, рельєф внутрішньої поверхні, сполучення, функції.

  31. Кістковий лабіринт: завитка: топографія, будова, сполучення, функції.

  32. Перетинчастий лабіринт: топографія, частини.

  33. Перилімфатичний простір, утворення, вміст, сполучення.

  34. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.

  35. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функції.

  36. Перетинчастий лабіринт: півколові канали, їх топографія, частини, будова, функції.

  37. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції

  38. Описати шляхи проходження звукових коливань.

  39. Провідні шляхи слухового аналізатора.

  40. Провідні шляхи статокінетичного аналізатора.


Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу черепно мозкові нерви тавегитативна нервова система.


  1. Класифікація черепних нервів за походженням, за складом волокон; анатомічні відмінності черепних і спинномозкових нервів. Загальний план будови чутливих, рухових та змішаних черепних нервів.

  2. Черепні нерви: класифікація. ІІІ, IV, VI пари: ядра, топографія, ділянка іннервації.

  3. Черепні нерви: класифікація. V пара. Внутрішньочерепна частина. 1 гілка: топографія, гілки, ділянки іннервації. Війковій вузол: корінці та гілки, ділянки іннервації.

  4. Черепні нерви: класифікація. V пара -2 гілка, топографія, гілки, ділянки іннервації. Крило-піднебінний вузол: корінці та гілки, ділянки іннервації.

  5. Черепні нерви: класифікація V пара -3 гілка , топографія, гілки, ділянки іннервації. Вегетативні вузли, пов'язані з 3-ю гілкою, їх корінці і гілки, ділянки іннервації.

  6. Черепні нерви: класифікація .VII пара: ядра, топографія, гілки, ділянки іннервації.

  7. Черепні нерви: класифікація. VIII пара черепних нервів. Провідні шляхи і центри слухового аналізатора. Провідний шлях рівноваги.

  8. Черепні нерви: класифікація .IX , XI пари: ядра, топографія, гілки, ділянки іннервації.

  9. Черепні нерви : класифікація. X пара: ядра, частини, топографія, гілки, ділянки іннервації.

  10. Черепні нерви: класифікація . XII пара: ядра, топографія, гілки, ділянки іннервації.

  11. Вегетативні вузли голови: топографія, корінці, гілки, ділянки іннервації.

  12. Загальна схема будови та функції вегетативної нервової системи. Центральні та периферійні відділи; вузли, перед- та за вузлові волокна.

  13. Автономна частина периферійної нервової системи (вегетативна нервова система): частини, функції, об'єкти іннервації.

  14. Відмінності між соматичною нервовою системою і вегетативною нервовою системою.

  15. Морфологічні відмінності рефлекторної дуги автономної частини периферійної нервової системи (вегетативної нервової системи).

  16. Морфологічні відмінності між симпатичною і парасимпатичною частинами автономної частини периферійної нервової системи (вегетативної нервової системи).

  17. Шийний відділ симпатичного стовбура: вузли, їх топографія, гілки, ділянки іннервації.

  18. Грудний відділ симпатичного стовбура: вузли, їх топографія, гілки, ділянки іннервації.

  19. Поперековий та крижовий відділи симпатичного стовбура: вузли, їх топографія, гілки, ділянки іннервації.

  20. Вегетативні нервові сплетення черевної порожнини.: утворення, топографія, склад волокон, ділянки іннервації.

  21. Вегетативні нервові сплетення малого тазу: утворення, топографія, склад волокон, ділянки іннервації.


Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу за темою «Спинно мозкові нерви».


  1. Чим утворений спинномозковий нерв?

  2. На які гілки поділяється спинномозковий нерв?

  3. Які гілки спинномозкового нерва утворюють сплетення?

  4. Особливості будови і топографії задніх гілок спинномозкових нервів?

  5. Чим утворене шийне сплетення?

  6. Назвіть рухові нерви шийного сплетення.

  7. Назвіть чуттєві нерви шийного сплетення.

  8. Топографія та об’єкти іннервації діафрагмального нерва.

  9. Який нерв проходить в плечо-м’язовому каналі?

  10. Який нерв іннервує задню групу м’язів плеча?

  11. Чим іннервуються згиначі плеча?

  12. Іннервація шкіри плеча.

  13. Який нерв іннервує задню групу м’язів передпліччя?

  14. Який нерв іннервує передню групу м’язів передпліччя?

  15. Іннервація шкіри передпліччя.

  16. Який нерв іннервує задню групу м’язів стегна?

  17. Чим іннервуються зовнішня група м‘язів таза?

  18. Чим іннервується внутрішня група м’язів таза?

  19. Іннервація передньої групи м’язів стегна.

  20. Іннервація медіальної групи м’язів стегна.

  21. Який нерв іннервує задню групу м’язів гомілки?

  22. Який нерв іннервує передню групу м’язів гомілки?

  23. Іннервація шкіри стегна.

  24. Іннервація шкіри гомілки.

  25. Іннервація м’язів стопи.

  26. Іннервація шкіри стопи.


Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу за темою «Ангіологія та імунна система».


  1. Класифікація судинної системи.

  2. Класифікація судин кровоносної системи.

  3. Кола кровообiгу.

  4. Анатомiя серця: будова камер та стiнок.

  5. Топографiя серця.

  6. Провідна система серця.

  7. Серце: кровоносні судини серця. Типи кровопостачання серця.

  8. Нерви серця.

  9. Осердя: частини, будова.

  10. Топографія аорти.

  11. Відділи аорти.

  12. Відділи аорти.

  13. Гілки дуги аорти.

  14. Гілки низхідної частин аорти.

  15. Черевна аорта.

  16. Парні гілки черевної аорти, об’єкти їх кровопостачання.

  17. Непарні гілки черевної аорти, об’єкти їх кровопостачання.

  18. Внутрішня клубова артерія, об’єкти кровопостачання.

  19. Судини малого кола кровообігу. Корінь легені.

  20. Верхня порожниста вена, її утворення, топографія, притоки.

  21. Нижня порожнитса вена, її утворення, топографія, притоки.

  22. Кава-кавальні анатомози.

  23. Вени малого таза. Порто-кавальні анатомози.

  24. Ворітна вена: її утворення, топографія, притоки.

  25. Порто-кавальні анастомози.

  26. Топографія підключичної артерії.

  27. Відділи підключичної артерії.

  28. Гілки підключичної артерії.

  29. Кровопостачання м’язів поясу верхньої кінцівки.

  30. Топографія пахвової артерії.

  31. Відділи та гілки пахвової артерії.

  32. Кровопостачання плечового суглоба.

  33. Анастомози між підключичною і пахвовою артеріями.

  34. Топографія плечової артерії.

  35. Гілки плечової артерії.

  36. Кровопостачання задньої групи м’язів плеча.

  37. Кровопостачання передньої групи м’язів плеча.

  38. Яка артерія проходить в плечо-м’язовому каналі і що вона кровопостачає?

  39. Топографія ліктьової артерії.

  40. Гілки ліктьової артерії.

  41. Об’єкти кровопостачання ліктьової артерії.

  42. Топографія променевої артерії.

  43. Гілки променевої артерії.

  44. Об’єкти кровопостачання променевої артерії.

  45. Кровопостачання ліктьового суглоба.

  46. Яка артерія кровопостачає групу м’язів-згиначів передпліччя.

  47. Яка артерія кровопостачає групу м’язів-розгиначів передпліччя.

  48. Кровопостачання променево-зап’ясткового суглоба.

  49. Яка артерія утворює поверхневу долонну дугу.

  50. Яка артерія утворює глибоку долонну дугу.

  51. Як кровопостачається серединна група м’язів долоні.

  52. Як кровопостачається група м’язів підвищення великого пальця кисті.

  53. Як кровопостачається група м’язів підвищення малого пальця кисті.

  54. Топографія загальної клубової артерії.

  55. Топографія зовнішньої клубової артерії.

  56. Топографія внутрішньої клубової артерії.

  57. Гілки зовнішньої клубової артерії.

  58. Об’єкти кровопостачання зовнішньої клубової артерії.

  59. Гілки внутрішньої клубової артерії.

  60. Об’єкти кровопостачання внутрішньої клубової артерії.

  61. Топографія стегнової артерії.

  62. Гілки стегнової артерії.

  63. Об’єкти кровопостачання стегнової артерії.

  64. Чим кровопостачається задня група м’язів стегна.

  65. Чим кровопостачається передня група м’язів стегна.

  66. Чим кровопостачається медіальна група м’язів стегна.

  67. Топографія підколінної артерії.

  68. Гілки підколінної артерії.

  69. Топографія передньої великогомілкової артерії.

  70. Гілки передньої великогомілкової артерії.

  71. Об’єкти кровопостачання передньої великогомілкової артерії.

  72. Топографія задньої великогомілкової артерії.

  73. Гілки задньої великогомілкової артерії.

  74. Об’єкти кровопостачання задньої великогомілкової артерії.

  75. Топографія малогомілкової артерії.

  76. Об’єкти кровопостачання малогомілкової артерії.

  77. Артерії стопи.

  78. Чим утворена тильна артеріальна дуга стопи.

  79. Чим утворена підошвова артеріальна дуга стопи.

  80. Чим здійснюється кровопостачання м’язів язика?

  81. Чим здійснюється кровопостачання м’язів мякого піднебіння?

  82. Чим здійснюється кровопостачання слинних залоз?

  83. Чим здійснюється кровопостачання глотки?

  84. Чим здійснюється кровопостачання стравоходу?

  85. Чим здійснюється кровопостачання шлунка?

  86. Чим здійснюється кровопостачання дванадцятипалої кишки?

  87. Чим здійснюється кровопостачання порожньої та клубової кишки?

  88. Чим здійснюється кровопостачання ободової кишки?

  89. Чим здійснюється кровопостачання прямої кишки?

  90. Чим здійснюється кровопостачання печінки?

  91. Чим здійснюється кровопостачання жовчного міхура?

  92. Чим здійснюється кровопостачання підшлункової залози?

  93. Чим здійснюється кровопостачання селезінки?

  94. Чим здійснюється кровопостачання стінок черевної порожнини?

  95. Чим здійснюється кровопостачання слизової оболонки носа?

  96. Чим здійснюється кровопостачання гортані?

  97. Чим здійснюється кровопостачання трахеї?

  98. Чим здійснюється кровопостачання бронхів?

  99. Чим здійснюється кровопостачання стінок грудної порожнини?

  100. Чим здійснюється кровопостачання діафрагми?

  101. Чим здійснюється кровопостачання перикарду?

  102. Чим здійснюється кровопостачання нирок?

  103. Чим здійснюється кровопостачання надниркових залоз?

  104. Чим здійснюється кровопостачання сечового міхура?

  105. Чим здійснюється кровопостачання зовнішніх жіночіх статевих органів?

  106. Чим здійснюється кровопостачання зовнішніх чоловічіх статевих органів?

  107. Чим здійснюється кровопостачання матки?

  108. Чим здійснюється кровопостачання маткової труби?

  109. Чим здійснюється кровопостачання яєчників?

  110. Лімфатичний вузол як орган: будова, функції.

  111. Лимфатична система. Загальна характеристика.

  112. Грудна протока, її утворення, топографія, притоки.

  113. Органи кровотворення.

  114. Селезінка: топографія, будова, інервація, кровопостачання.

  115. Кістковий мозок.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

для підсумкового контролю матеріалу другого семестру
Перелік практичних навичок до теми

Центральна нервова система»

Знати і вміти показати на препараті та визначати:

Спинний мозок

Шийне стовщення

-Попереково-крижове стовщення

Мозковий конус

Кінцева нитка

Передня серединна щілина

Задня серединна борозна

Передньобічна борозна

Задньобічна борозна

Канатики спинного мозку

Передній канатик

Бічний канатик

Задній канатик

Центральний канал

Сіра речовина

Передній ріг

Задній ріг

Біла речовина


Головний мозок

Стовбур головного мозку

Довгастий мозок

Міст

Середній мозок



Довгастий мозок

Передня серединна щілина

Піраміда довгастого мозку

Перехрестя пірамід

Передньобічна борозна

Олива


Задньобічна борозна

Клиноподібний пучок

Клиноподібний горбок

Тонкий пучок

Тонкий горбок

Задня серединна борозна

Нижня мозочкова ніжка

Міст

Основна борозна

Середня мозочкова ніжка

Верхня мозочкова ніжка

Верхній мозковий парус

Покрив мосту (на поперечному розрізі)

Основна частина мосту

Мозочок

Півкуля мозочка

Черв’як мозочка

Щілини мозочка

Листки мозочка

Клаптик


Дерево життя

Кора мозочка

Зубчасте ядро

Нижня мозочкова ніжка

Середня мозочкова ніжка

Верхня мозочкова ніжка



Четвертий шлуночок

Ромбоподібна ямка


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка