Мінистерство охорони здоров’я України Державний заклад «Дніпропетровська медична академія» Кафедра анатомії людини Довгаль Г. В., Абдул – Огли Л. В., Дем’яненко І. А., Довгаль М. А., Снісар О. С., Козловська Г



Сторінка5/15
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Тема 21: Синтетичне заняття з іннервації органів ротовой порожнини, слизових оболонок, зубо – щелепного апарату та м’язів голови. Контроль поза аудиторної самостійної роботи студентів. ( 2 год.)



  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Повторити будову язика, будову піднебіння, м’язи піднебіння, завіску.Знати місця розташувань мигдаликів, їх функцію, визначити структури ротової порожнини, язика, піднебіння, слинних залоз.Вивчити топографію привушної та піднижньощелепної слинних залоз, знати характер секрета кожної слинної залози, місце відкриття її вивідної протоки.

  3. Професійна орієнтація студентів:

Знання даної теми топографії необхідні лікарям практично всіх стоматологічних спеціальностей, ЛОР врачів, хірургів.

  1. Базовий рівень знань:

    1. З курсу біології

      1. Загальні дані про будову травної системи;

    2. З курсу анатомії

      1. Матеріал лекції про розвиток травної системи і лиця.

      2. Будова лицевого черепа.

      3. М’язи голови: жувальні та мімічні.

  1. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити топографію та границі ротової порожнини.

      2. Визначити, чим іннервують ся зуби верхньої та нижньої щелепи.

      3. Частини язика, м’язи, іннервація.

      4. Сосочки слизової оболонки язика, їх функція.

      5. Визначити, чим інервується м’яке піднебіння?

      6. Знайти на препараті зів. Визначити, чим обмежений цей отвір.

      7. Вказати, які мигдалики розташовані в області зіву; їх функція.

      8. Назвати великі слинні залози порожнини рота, чим вони інервуються.

  2. Форми й методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Які частини має ротова порожнина, їх границі?

      2. Чим інервуються зуби верхньої щелепи?

      3. Чим інервуються зуби нижньої щелепи?

      4. Які частини має язик?

      5. Інервація язика.

      6. Які сосочки слизової оболонки язика Ви знаєте, які функції вони виконують?

      7. Які м’язи язика Ви знаєте чим вони інервуються?

      8. Чим інервується м’яке піднебіння?

      9. Знайдіть на препараті зів. Визначте, чим обмежений цей отвір.

      10. Які мигдалики розташовані в області зіву? Яка їх функція?

      11. Які слинні залози Вам відомі?

      12. Назвіть великі слинні залози порожнини рота чим вони інервуються.

  3. Ілюстраційний матеріал:

      1. Основа черепа, череп у цілому, сагітальний розпил голови

      2. Препарат сагітального розпилу голови .

      3. Підручники, атласи, таблиці-схеми.

  4. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 7-32 с.

9 Програма самопідготовки студентів:

9.1 Розглянути загальну будову органів травної системи, їх основні функції.

9.2 Вивчити будову ротової порожнини, її відділи.

9.3 Вивчити будову язика.

9.4 Вивчити будову піднебіння, м’язи піднебіння, завіску.

9.5 Знати місця розташувань мигдаликів, їх функцію.

9.6 На малюнках визначити структури ротової порожнини, язика, піднебіння, слинних залоз.

9.7 Вивчити топографію привушної та піднижньощелепної слинних залоз, знати характер секрета кожної слинної залози, місце відкриття її вивідної протоки.


Змістовний модуль № 7 Спиномозкові нерви. Ангіологія».

Тема 22: Підсумкове заняття з черепних нервів і вегетативної нервової системи. Формування СМН. Гілки спино-мозкових нервів. Загальна характеристика задніх гілок СМН (3 год.).


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Визначити рівень знань та засвоєння теоретичного матеріалу з розділу "Черепні нерви" (методом письмового тестового контролю). Демонстрація практичних навичок на ізольованих органах та тотальному препараті. Вивчити класифікацію, будову і функції спинномозкових нервів. Вивчити, які нерви входять до шийного сплетення, визначити їх топографію та області іннервації. Вивчити будову і топографію коротких гілок плечового сплетення. Визначити області їх іннервації.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу необхідні лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатологам, педіатрам, стоматологам, нейрохірургам.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології – філогенез нервової системи.

    2. З курсу анатомії – будова спинного мозку, м’язи шиї, верхньої кінцівки, грудної клітки.

    3. З курсу латинської мови – латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити будову спинномозкового нерва.

      2. Вказати, на які гілки поділяється спинномозковий нерв.

      3. Назвати, які гілки спинномозкового нерва утворюють сплетення.

      4. Визначити особливості будови і топографії задніх гілок спинномозкових нервів.

  6. Форми та методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Чим утворений спинномозковий нерв?

      2. На які гілки поділяється спинномозковий нерв?

      3. Які гілки спинномозкового нерва утворюють сплетення?

      4. Особливості будови і топографії задніх гілок спинномозкових нервів?

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Кістяк у цілому.

    2. Ізольований препарат спиного мозку.

    3. Таблиці..

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 38-41 с.

  9. Програма самопідготовки студентів

    1. Вивчити формування спинномозкових нервів. Вивчити класифікацію гілок СМН. Визначити їх функції.

    2. Вивчити склад і топографію шийного сплетення.

    3. Визначити гілки шийного сплетення на нервово-м’язовому препараті.

    4. Вивчити склад і топографію плечового сплетення.

    5. Визначити стволи плечового сплетення на нервово-м’язовому препараті.

    6. Визначити короткі гілки плечового сплетення на нервово-м’язовому препараті.

    7. Визначити на нервово-м’язовому препараті м’язи, які іннервуються короткими гілками плечового сплетення.


Тема 23: Шийне сплетення, плечове сплетення (короткі гілки). Повторення м’язів, фасцій та топографії шиї, поясу та вілної верхньої кінцівки (2 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити класифікацію, будову і функції спинномозкових нервів. Вивчити, які нерви входять до шийного сплетення, визначити їх топографію та області іннервації. Вивчити будову і топографію коротких гілок плечового сплетення. Визначити області їх іннервації.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу необхідні лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатологам, педіатрам, стоматологам, нейрохірургам.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології – філогенез нервової системи.

    2. З курсу анатомії – будова спинного мозку, м’язи шиї, верхньої кінцівки, грудної клітки.

    3. З курсу латинської мови – латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Вказати, чим утворене шийне сплетення.

      2. Назвати рухові та чуттєві нерви шийного сплетення.

      3. Визачити топографію та об’єкти іннервації діафрагмального нерва.

  6. Форми та методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Чим утворене шийне сплетення?

      2. Назвіть рухові нерви шийного сплетення.

      3. Назвіть чуттєві нерви шийного сплетення.

      4. Топографія та об’єкти іннервації діафрагмального нерва?

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Ізольований препарат м’язів верхньої кінцівки.

    4. Підручники, атласи, таблиці-схеми.



  1. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 41- 47 с.

  2. Програма самопідготовки студентів

    1. Вивчити формування спинномозкових нервів. Вивчити класифікацію гілок СМН. Визначити їх функції.

    2. Вивчити склад і топографію шийного сплетення.

    3. Визначити гілки шийного сплетення на нервово-м’язовому препараті.

    4. Вивчити склад і топографію плечового сплетення.

    5. Визначити стволи плечового сплетення на нервово-м’язовому препараті.

    6. Визначити короткі гілки плечового сплетення на нервово-м’язовому препараті.

    7. Визначити на нервово-м’язовому препараті м’язи, які іннервуються короткими гілками плечового сплетення.


Тема 24: Плечове сплетіння( довгі гілки). (3 год.)
1 . Місце: учбовий зал.

  1. Мета: Вивчити та вміти визначити на анатомічних препаратах і схемах топографію плечового сплетення. Навчитися визначати стовбури, пучки і нерви плечового сплетення. Вивчити, які нерви плечового сплетення іннервують різні групи м’язів та окремі ділянки шкіри.

  2. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу необхідні лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатологам, педіатрам, стоматологам, нейрохірургам.

  3. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології: філогенез нервової системи.

    2. З курсу анатомії: будова і топографія хребтового стовпа, верхньої кінцівки.

    3. З курсу латинської мови: латинська анатомічна термінологія.




  1. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити топографію та зони іннервації м’язово-шкірного нерва.

      2. Визначити топографію та зони іннервації ліктьового нерва.

      3. Визначити топографію та зони іннервації променевого нерва.

      4. Визначити топографію та зони іннервації серединного нерва.

      5. Визначити іннервацію шкіри плеча та передпліччя.

  2. Форми та методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Який нерв проходить в плечо -м’язовому каналі?

      2. Який нерв іннервує задню групу м’язів плеча?

      3. Чим іннервуються згиначі плеча?

      4. Іннервація шкіри плеча.

      5. Який нерв іннервує задню групу м’язів передпліччя?

      6. Який нерв іннервує передню групу м’язів передпліччя?

      7. Іннервація шкіри передпліччя.

  3. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Підручники, атласи, таблиці-схеми.



  1. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 47-51 с.

  2. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Вивчити топографію плечового сплетення. Визначити на препараті та вивчити стовбури, пучки і нерви плечового сплетення.

    2. Вивчити іннервацію м’язів та шкіри плеча.

    3. Вивчити топографію нервів плеча.

    4. Вивчити та вміти показати на препараті топографію нервів передпліччя.

    5. Вивчити іннервацію м’язів передпліччя та шкіри передпліччя.

    6. Вивчити топографію нервів на долоні.

    7. Вивчити іннервацію м’язів та шкіри долоні.


Тема 25: Поперекове сплетіння. Повторення м’язів та фасцій тазу, стегна та нижньої кінцівки.(2 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити та вміти визначити на анатомічних препаратах і схемах топографію поперекового і крижового сплетень. Вивчити, які нерви попереково-крижового сплетення іннервують різні групи м’язів та окремі ділянки шкіри нижньої кінцівки.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу необхідні лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатологам, педіатрам, стоматологам, нейрохірургам.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології: філогенез нервової системи.

    2. З курсу анатомії: будова і топографія хребтового стовпа, нижньої кінцівки.

    3. З курсу латинської мови: латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити топографію та зони іннервації клубово-підчеревного нерва.

      2. Визначити топографію та зони іннервації клубово-пахвинного нерва.

      3. Визначити топографію та зони іннервації статево-стегнового нерва.

      4. Визначити топографію та зони іннервації бічного шкірного нерва стегна.

      5. Визначити топографію та зони іннерваці затульного нерва.

      6. Визначити топографію та зони іннервації стегнового нерва.

  6. Форми та методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Який нерв іннервує задню групу м’язів стегна?

      2. Чим іннервуються зовнішня група м‘язів таза?

      3. Чим іннервується внутрішня група м’язів таза?

      4. Іннервація передньої групи м’язів стегна.

      5. Іннервація медіальної групи м’язів стегна.

      6. Іннервація шкіри стегна.

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Основа черепа, череп у цілому, скронева кіста, сагитальний розпил голови.

    2. Препарат основи мозку і його стовбура.

    3. Підручники, атласи, таблиці - схеми.




  1. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 55-57 с.

  2. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Вивчити нерви поперекового сплетення. Визначити їх на препараті.

    2. Вивчити іннервацію м’язів і шкіри таза, живота.

    3. Вивчити топографію та об’єкти іннервації стегнового, затульного нервів поперекового сплетення. Визначити їх на препараті.

    4. Вміти визначити на препараті нерви, які забезпечують іннервацію м’язів і шкіри промежини.

    5. Вивчити, які нерви проходять в пахвинному каналі та що вони іннервують.

    6. Вивчити топографію та об’єкти іннервації стегнового нерва.

    7. Вивчити та вміти визначати на препараті короткі гілки крижового сплетення та об’єкти їх іннервації.

    8. Вивчити та вміти визначити на препараті довгі гілки крижового сплетення та об’єкти їх іннервації.

    9. Вивчити, як іннервуються м’язи і шкіра стегна.

    10. Вивчити, як іннервуються м’язи і шкіра гомілки.

    11. Визначити, як іннервуються м’язи і шкіра стопи.


Тема 26: Крижове та куприкове сплетіння. (3 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити та вміти визначити на анатомічних препаратах і схемах топографію поперекового і крижового сплетень. Вивчити, які нерви попереково-крижового сплетення іннервують різні групи м’язів та окремі ділянки шкіри нижньої кінцівки.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу необхідні лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатологам, педіатрам, стоматологам, нейрохірургам.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології: філогенез нервової системи.

    2. З курсу анатомії: будова і топографія хребтового стовпа, нижньої кінцівки.

    3. З курсу латинської мови: латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити топографію та зони іннервації коротких гілок крижового сплетення.

      2. Визначити топографію та зони іннервації довгих гілок крижового сплетення.

      3. Визначити топографію та зони іннервації нервів куприкового сплетення.

  6. Форми та методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Який нерв іннервує задню групу м’язів гомілки?

      2. Який нерв іннервує передню групу м’язів гомілки?

      3. Іннервація шкіри стегна.

      4. Іннервація шкіри гомілки.

      5. Іннервація м’язів стопи.

      6. Іннервація шкіри стопи.

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Основа черепа, череп у цілому, скронева кіста, сагитальний розпил голови.

    2. Препарат основи мозку і його стовбура.

    3. Підручники, атласи, таблиці - схеми.



  1. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 57 - 63 с.

  2. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Вивчити нерви поперекового сплетення. Визначити їх на препараті.

    2. Вивчити іннервацію м’язів і шкіри таза, живота.

    3. Вивчити топографію та об’єкти іннервації стегнового, затульного нервів поперекового сплетення. Визначити їх на препараті.

    4. Вміти визначити на препараті нерви, які забезпечують іннервацію м’язів і шкіри промежини.

    5. Вивчити, які нерви проходять в пахвинному каналі та що вони іннервують.

    6. Вивчити топографію та об’єкти іннервації стегнового нерва.

    7. Вивчити та вміти визначати на препараті короткі гілки крижового сплетення та об’єкти їх іннервації.

    8. Вивчити та вміти визначити на препараті довгі гілки крижового сплетення та об’єкти їх іннервації.

    9. Вивчити, як іннервуються м’язи і шкіра стегна.

    10. Вивчити, як іннервуються м’язи і шкіра гомілки.

    11. Визначити, як іннервуються м’язи і шкіра стопи.


Тема 27: Підсумкове заняття з спино – мозкових нервів. Контроль поза аудиторної самостійної роботи студентів. Огляд серцево – судинної системи.(2 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: з’ясувати поняття кіл кровообігу, визначити організацію малого і великого кола кровообігу; знати анатомічну будову серця та його камер.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу необхідні лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатологам, педіатрам, стоматологам, нейрохірургам.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології

      1. Філогенез судинної системи.

      2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.

    2. Зкурсу анатомії

      1. Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.

      2. Середостіння.

    3. З курсу латинської мови:

      1. Основна латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити особливості будови стінки серця(ендокард, міокард, епікард).

      2. Камери серця, їх сполучення між собою, роль кожної камери.

      3. Характеристика та особливості будови і розташування клапанів серця.

      4. Топографія, кровопостачання серця і осердя.

      5. Визначити, які судини впадають у праве передсердя.

      6. Визначити, які судини і звідки доставляють кров до лівого передсердя.

      7. Вказати, куди та якою судиною кров відтікає з правого шлуночка.

      8. Вказати, куди кров викидається лівим шлуночком, що сприяє її просуванню.

  6. Форми і методи самоконтролю:

    1. Контрольні питання:

      1. Як улаштований і яку роль виконує міокард?

      2. Що собою представляє ендокард?

      3. Які камери має серце, як вони сполучаються між собою?

      4. Яку роль виконує кожна з камер серця?

      5. Як улаштовані тристулковий і двостулковий (мітральный) клапани і яка їхня роль?

      6. Де розташовані і яку будову мають півмісяцеві клапани?

      7. Що собою являє, де розташована і куди відводить кров вінцева пазуха серця?

      8. Які судини впадають у праве передсердя?

      9. Які судини і звідки доставляють кров до лівого передсердя?

      10. Куди та якою судиною кров відтікає з правого шлуночка?

      11. Куди кров викидається лівим шлуночком, що сприяє її просуванню?

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Препарати серця.

    4. Таблиці, схеми серцево-судинної системи, будови серця.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 29 -102 с.

  9. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Вивчити загальний план будови серцево-судинної системи.

    2. Розібрати зовнішню та внутрішню будову серця, його камер.

    3. З’ясувати будову клапанного апарата сеця.

    4. Звернути увагу на локалізацію структур, що відзначають границі між ембріональними відділами серця.

    5. Визначити порядок проходження крові камерами серця.

    6. Вивчити будову і функції великого і малого кіл кровообігу.


Тема 28: Анатомія серця. Будова , топографія, кровопостачання та іннервації. Перікард.(3 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: з’ясувати поняття кіл кровообігу, визначити організацію малого і великого кола кровообігу; знати анатомічну будову серця та його камер.

  3. Професійна орієнтація студентів: знання цього розділу необхідні лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатологам, педіатрам, стоматологам, нейрохірургам.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології

      1. Філогенез судинної системи.

      2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.

    2. Зкурсу анатомії

      1. Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.

      2. Середостіння.

    3. З курсу латинської мови:

      1. Основна латинська анатомічна термінологія.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Вказати розташування та анатомічні особливості міокарду.

      2. Визначити будову та анатомічні особливості ендокарду.

      3. Визначити будову та анатомічні особливості епікарду.

      4. Характеристика камер серця, їх сполучення між мобою.

      5. Дати характеристику серцевим клапанам.

      6. Визначити гілки правої та лівої вінцевих артерій.

      7. Дати характеристику венам та лімфатичним судинам серця.

      8. Назвати особливості іннервації серця.

  6. Форми і методи самоконтролю:

    1. Контрольні питання:

      1. Як улаштований і яку роль виконує міокард?

      2. Що собою представляє ендокард?

      3. Які камери має серце, як вони сполучаються між собою?

      4. Яку роль виконує кожна з камер серця?

      5. Як улаштовані тристулковий і двостулковий (мітральний) клапани і яка їхня роль?

      6. Де розташовані і яку будову мають півмісяцеві клапана?

      7. Що собою являє, де розташована і куди відводить кров вінцева пазуха серця?

      8. Які судини впадають у праве передсердя?

      9. Які судини і звідки доставляють кров до лівого передсердя?

      10. Куди та якою судиною кров відтікає з правого шлуночка?

      11. Куди кров викидається лівим шлуночком, що сприяє її просуванню?

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Скелет.

    2. Труп.

    3. Препарати серця.

    4. Таблиці, схеми серцево-судинної системи, будови серця.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 102 - 130 с.

  9. Програма самопідготовки студентів до теми:

    1. Вивчити загальний план будови серцево-судинної системи.

    2. Розібрати зовнішню та внутрішню будову серця, його камер.

    3. З’ясувати будову клапанного апарата серця.

    4. Звернути увагу на локалізацію структур, що відзначають границі між ембріональними відділами серця.

    5. Визначити порядок проходження крові камерами серця.

    6. Вивчити будову і функції великого і малого кіл кровообігу.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка