Мінистерство охорони здоров’я України Державний заклад «Дніпропетровська медична академія» Кафедра анатомії людини Довгаль Г. В., Абдул – Огли Л. В., Дем’яненко І. А., Довгаль М. А., Снісар О. С., Козловська Г



Сторінка4/15
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Тема 15: Окоруховий, блоковий, відвідний ,додатковий, підязиковий нерви (III, IV, VI, XI, XII пари черепних нервів) (2 год.).


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити будову, топографію та області іннервації III, IV, VI, XI, XII пар черепно-мозкових нервів.

  3. Професійна орієнтація студентів:

Знання цього розділу анатомії вкрай необхідні для фахівців усіх стоматологічних спеціальностей, а також офтальмологів, невропатологів та ін.

  1. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біології – Загальні уявлення про будову нервової системи.

    2. З курсу анатомії:

      1. Топографія зовнішньої та внутрішньої основи черепа.

      2. Місця проекцій ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.

  2. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Вивчити класифікацію та загальний план характеристики черепних нервів.

      2. Вивчити будову ІІІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

      3. Вивчити будову ІV пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

      4. Вивчити будову VI пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

      5. Вивчити будову XІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

      6. Вивчити будову XІІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

  3. Форми й методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Класифікація черепних нервів за походженням, за складом волокон; анатомічні відмінності черепних і спинномозкових нервів.

      2. Загальний план будови чутливих, рухових та змішаних черепних нервів.

      3. Ядра ІІІ пари ЧМН, топографія , область інервації.

      4. Ядра IV пари ЧМН, топографія, область інервації.

      5. Ядра VI пари ЧМН, топографія, область інервації.

      6. Ядра ХI пари ЧМН, топографія, область інервації.

      7. Ядра ХІI пари ЧМН, топографія, область інервації.




  1. Ілюстраційний матеріал:

    1. Череп

    2. Вологий препарат головного мозку.

    3. Таблиці – схеми.

      1. Схема: будова III, IV, VI, XI, XII пар черепно-мозкових нервів.

  2. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. - 14 -16; 24 -25; 32-36с.

  3. Програма самопідготовки студентів:

    1. Повторити топографію зовнішньої та внутрішньої основи черепа.

    2. Повторити назви черепно-мозкових нервів.

    3. Повторити місця проекцій ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.

    4. Вивчити та записати у зошит план опису черепних нервів.

    5. Вивчити класифікацію черепних нервів.

    6. Вивчити будову ІІІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

    7. Вивчити будову ІV пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

    8. Вивчити будову VI пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

    9. Вивчити будову XІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.

    10. Вивчити будову XІІ пари черепних нервів, назву та розташування ядер, топографію, зони іннервації.


Тема 16: Трійчастий нерв (V пара черепно-мозкових нервів). I та II гілки.(3 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити локалізацію ядер трійчастого нерва, вихід нерва із мозку, черепа. Вміти знаходити і показувати на препараті гілки трійчастого нерва і зону іннервації. Навчити студентів методам препарування цих нервів.

  3. Професійна орієнтація студентів:

Знання будови трійчастого нерва необхідні для розуміння порушення функції V пари черепних нервів для стоматологічних спеціальностей ,а також при вивченні курсу невропатології, отоларингології, нейрохірургії.

  1. Базовий рівень знань:

    1. З анатомії людини:

      1. Розділ "Остеологія" – канали та отвори черепа.

      2. Розділ "Міологія" – будова та функція жувальних та мімічних м'язів.

      3. Розділ ЦНС – проекція ядер на ромбовидну ямку.

    2. З гістології — нервова тканина, нервові волокна.

    3. З біофізики – поняття про збудливі мембрани, виникнення рецепторного потенціалу та передачу нервових імпульсів.

  2. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити поняття змішаний черепно-мозковий нерв.

      2. Вказати назву, функціональну належність та локалізацію ядер V пари.

      3. Назвати і показати на препараті мозку місце виходу трійчастого нерва із мозку.

      4. Дати характеристику трійчастому вузлу (Гасерів вузол), вказати локалізацію на препараті мозку.

      5. Розподіл трійчастого нерва на гілки: І-очний нерв, II-верхньощелепний нерв, IIІ – нижньощелепний нерв. Показати на черепі вихід кожної гілки.

      6. Знайти на препараті і вивчити гілки очного нерва. Іннервація шкіри лобової частини, стінки носа.

      7. Знайти на препараті і вивчити відділи і гілки верхньощелепного нерва. Вихід нерва на шкірний покрив лиця (мала гусяча лапка).

  3. Форми й методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. 3 яких волокон складається трійчастий нерв?

      2. Де розміщений чутливий вузол трійчастого нерва і як він називається?

      3. Які корінці розрізняють в трійчастому нерві?

      4. Де виходить трійчастий нерв з речовини мозку, а з черепа його гілки?

      5. Які волокна містять І, II, гілки трійчастого нерва і яка зона їх іннервації?

      6. Які вегетативні вузли розміщені по ходу гілок трійчастого нерва?

      7. Як приймає участь трійчастий нерв в іннервації твердої мозкової оболонки?

      8. На які гілки ділиться очний нерв, які ділянки їх іннервації?

      9. Як називається II гілка трійчастого нерва, які гілки від неї відходять і що вони іннервують?

  4. Ілюстраційний матеріал:

    1. Ізольований препарат мозку.

    2. Череп.

    3. Таблиці.

    4. Тотальний препарат.

  5. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. - 16 -18 с.

  6. Програма самопідготовки студентів.

    1. Повторити отвори і канали черепа.

    2. Повторити анатомічну будову жувальних і мімічних м'язів.

    3. Вивчити назву, функціональну належність і локалізацію ядер V пари черепних нервів.

    4. Вивчити гілки та зони іннервації очного нерва V пари.

    5. Вивчити гілки та зони іннервації верхньощелепного нерва V пари.

    6. Місце виходу гілок V пари на шкіру голови, зони іннервації.


Тема 17: Трійчастий нерв. (V пара черепно-мозкових нервів) III гілка.
(2 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Знати об’єкти хід та склад волокон 3-ої гілки V пари ЧМН. Вміти на анатомічних препаратах визначати вихід корінців нерва.

  3. Професійна орієнтація – знання цього розділу необхідні лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатологам, педіатрам, стоматологам, нейрохірургам.

  4. Базовий рівень знань та вмінь:

      1. З курсу біології – філогенез нервової системи;

      2. З курсу анатомії:

        1. Проекцію ядер ЧМН на ромбовидну ямку;

        2. Вихід корінців ЧМН на основу мозку;

        3. Принципи формування СМН та ЧМН;

        4. Будова черепа (основа черепа, нижня щелепа);

        5. Будова ротової порожнини;

        6. Анатомія слинних залоз;

        7. Анатомія жувальних м’язів та групи надпід’язичних м’язів.

5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Встановити, що V пара ЧМН є змішаною і розвивається у зв’язку з цим з І вісцеральною (мандібулярною) дугою.

      2. Повторити топографію ядер V пари ЧМН та їх проекцію на дорсальну поверхня мозкового стовбура.

      3. Показати на препаратах місця виходу корінців трійчастогонерва.

      4. Показати на черепі локалізацію трійчастого вузла, уточнити його відношення до твердої мозкової оболонки.

      5. На основі черепа знайти отвір – місце виходу з черепа ІІІ гілки.

      6. Розібрати склад волокон нижньощелепного нерва. Зверніть увагу, що цей нерв змішаний – вміщує в собі як чутливі, так і рухові волокна. Намалювати схему формування, галуження та складу ІІІ гілки.

      7. Дослідить хід чутливих волокон на препаратах та схемах (менінгеальна гілка, щічний нерв, вушноскроневий, язичний, нижній комірковий нерви та їх розгалуження.

      8. Відмітити об’єкти і зони іннервації чутливими волокнами нижньощелепного нерва.

      9. Дослідить хід рухових волокон, визначте об’єкти та зони іннервації ними.

      10. Визначте, в яких гілках трійчастого нерва, зокрема ІІІ гілки, проходять післявузлові вегетативні волокна до об’єктів іннервації.

  1. Форми та методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. 3 яких волокон складається трійчастий нерв?

      2. Де розміщений чутливий вузол трійчастого нерва і як він називається?

      3. Які корінці розрізняють в трійчастому нерві?

      4. Де виходить третя гілка трійчастого нерва?

      5. Які волокна містять ІII гілка трійчастого нерва і яка зона їх іннервації?

      6. Які вегетативні вузли розміщені по ходу ІII гілки трійчастого нерва?

      7. Як приймає участь трійчастий нерв в іннервації твердої мозкової оболонки?

  1. Ілюстраційний матеріал:

    1. Основа черепа, череп в цілому, скронева кістка, сагітальний розпил голови;

    2. Препарат основи мозку та його стовбура;

    3. Підручники, атласи, таблиці-схеми:

а) проекція ядер на ромбоподібну ямку;

б) схема формування і розгалудження трійчастого нерву.



  1. Рекомендована література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 22 - 24 с.

  2. Програма самопідготовки студентів:

      1. Повторити топографію ядер V пари ЧМН (див. схему, таблиці);

      2. Розглянути на препараті основи мозку вихід корінців V пари ЧМН;

      3. Показати на препараті основи черепа отвір, крізь який виходить ІІІ гілка;

      4. Вивчити, користуючись підручником, атлас схем та препарати нижньої щелепи, хід та розгалудження, а також об’єкти іннервації ІІІ гілки V пари ЧМН;

      5. В протоколі на схемі зобразити розгалудження ІІІ гілки. В таблицю впишіть назви нервів та бракуючих структур. Визначте зони іннервації голови чутливими волокнами І, ІІ, ІІІ гілками трійчастого нерва;

      6. Розібрати ситуаційні задачі.


Тема 18: Лицевий (VІІ) черепно-мозковий нерв (3 год. ).


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити будову, топографію, гілки та ділянки іннервації лицевого та проміжного нервів.

  3. Професійна орієнтація студентів: Знання будови лицевого (VII пара) нерва необхідні для розуміння порушення функції цього нерва для стоматологічних спеціальностей ,а також при вивченні курсу невропатології, отоларингології, нейрохірургії.

  4. Базовий рівень знань:

    1. З анатомії людини:

      1. Розділ "Остеологія" – канали та отвори черепа.

      2. Розділ "Міологія" – будова мімічних м'язів.

      3. Розділ "Спланхнологія" – будова слинних залоз, язика, глотки.

      4. Розділ ЦНС – проекція ядер на ромбоподібну ямку.

    2. З гістології – нервова тканина, нервові волокна.

    3. З біофізики – поняття про збудливі мембрани, виникнення рецепторного потенціалу та передачу нервових імпульсів.

  5. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Дати загальну характеристику VII парі черепних нервів: визначити власне лицевий і проміжний нерви.

      2. Вказати назву, функціональну належність та локалізацію ядер VII пари.

      3. Назвати і показати на препараті мозку місце виходу лицевого нерва із мозку. Місце виходу окремо рухової гілки VII пари проміжного нерва.

      4. Звернути увагу на топографію внутрішньочерепної, внутрішньопірамідної, позачерепної частин лицевого. Вказати на черепі вихід кожної гілки.

      5. Знайти на препараті і вивчити гілки лицевого нерва (рухові гілки). Вказати зони іннервації. Характеристика сплетіння ("велика гусяча лапка").

      6. Вказати гілки проміжного нерва, дати їм функціональну характеристику.

      7. Підкреслити практичне значення знання топографії відділів і гілок VII пари черепних нервів для топічної діагностики.

  6. Форми і методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. З яких волокон формується VII пара черепних нервів?

      2. З яких волокон складається власне лицевий нерв?

      3. З яких компонентів складається проміжний нерв?

      4. Де виходять проміжний і лицевий нерви на основі мозку, їх хід та вихід з черепа?

      5. За рахунок чого утворюється привушне сплетіння?

      6. Назвіть кінцеві гілки лицевого нерва і яку групу м'язів вони іннервують.

      7. Які гілки віддає VII пара після виходу з каналу лицевого нерва?

      8. Через який канал скроневої кістки проходить барабанна струна?

      9. З яких волокон складається нерв — барабанна струна?

      10. До яких органів порожнини рота і яку чутливість проводить нерв барабанна струна?

      11. З яких волокон складається великий кам'янистий нерв, його хід і відношення до гілок трійчастого нерва?

      12. Опишіть зони іннервації лицевим та проміжними нервами.

  7. Ілюстраційний матеріал:

    1. Ізольований препарат мозку.

    2. Череп.

    3. Таблиці.

    4. Тотальний препарат.

  8. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 25-27 с.

  9. Програма самопідготовки студентів

    1. Повторити отвори і канали черепа.

    2. Повторити анатомічну будову мімічних м'язів, язика.

    3. Вивчити назву, функціональну належність і локалізацію ядер VII пари черепних нервів.

    4. Вивчити гілки та зони іннервації рухової гілки VII пари черепних нервів.

    5. Вивчити гілки та зони іннервації проміжного нерва VII пари черепних нервів.

    6. Знати топографію відділів, гілок VII пари черепних нервів для топічної діагностики.

Тема 19: Язико - горловий нерв (IX пара черепних нервів) (2 год).

  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: уміти на анатомічних препаратах, схемах, таблицях визначити ядра язикогорлового нерва, вихід нерва на основу мозку і з порожнини черепа. Знати топографію гілок та іннервацію тканин і органів.

  3. Професійна орієнтація: знання цього розділу необхідні лікарям усіх спеціальностей, особливо невропатолагам, педіатрам, стоматологам, нейрохірургам.

  4. Базовий рівень знань і умінь:

    1. З курсу біології – філогенез нервової системи;

    2. З курсу анатомії – будова головного мозку;

      1. Проекцію ядер ЧМН на ромбовидну ямку;

      2. Вихід корінців ЧМН на підставу мозку;

      3. Принципи формування СМН і ЧМН;

      4. Будівля черепа (основа черепа);

      5. Органи і тканини, що іннервує язикогорловий нерв (мова, привушна залоза, горло, гортань).

  1. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Повторити топографію ядер IX пара ЧМН. Показати на препаратах місця виходів корінців нервів на основу мозку і місця їхніх виходів з порожнини черепа;

      2. Повторити топографію і будови структур гортані і визначити якими нервами вони іннервуються;

      3. Розберіть хід гілок і об'єкти іннервації язикогорлового нерва, до складу якого входять вегетативні, чутливі та рухові волокна. На препараті і за схемою вивчите барабанний і малий кам'янистий нерви, горлові, язикові, мигдаликові гілки, синусну гілку;

      4. Простежите хід: а) рухових волокон до м'язів горла від клітин подвійного ядра; б) чутливих – від слизової кореня язика та валкоподібних бруньок до клітин вузлів IX нерва і далі до ядра одинокого шляху; в) секреторних - вегетативних – від клітин нижнього слиноновидільного ядра до вушного вузла і післявузлові волокна – до привушної слинної залози.

      5. Розберіть, у складі яких нервів йдуть перед- і післявузлові парасимпатичні волокна. Покажіть місце розташування вушного вузла і його гілок.

  1. Форми і методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. 3 яких волокон складається язикогорловий нерв?

      2. Де виходить з мозку язикогорловий нерв?

      3. Де виходить з черепу язикогорловий нерв?

      4. Які вегетативні вузли розміщені по ходу язикогорлового нерва?

      5. Як приймає участь язикогорловий нерв в іннервації порожнини роту?




  1. Ілюстраційний матеріал:

7.1 Основа черепа, череп у цілому, скронева кіста, сагитальний

розпил голови.



    1. Препарат основи мозку і його стовбура.

    2. Підручники, атласи, таблиці-схеми.



  1. Література:

8.1 Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 28-30 с.


  1. Програма самопідготовки студентів:

    1. Розгляньте на препараті основи мозку вихід корінців язикогорлового нерва.

    1. На препараті основи черепа знайдіть отвору – вихід язикогорлового нерва з порожнини черепа.

    2. Вивчити, використовуючи підручники і схеми хід, розгалудження й об'єкти іннервації IX пари ЧМН.

    3. Намалювати схеми формування і розгалудження IX пари ЧМН.

    4. Розібрати ситуаційні задачі.


Тема 20: Блукаючий нерв (Х пара черепних нервів). Особливості інерваціі внутрішніх органів. ( 3 год.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити локалізацію ядер блукаючого нерва, вихід нерва із мозку, черепа. Вміти знаходити і показувати на препараті відділ і гілки блукаючого нерва. Знати зону іннервації гілок блукаючого нерва. Навчити студентів методам препарування блукаючого нерва. Вивчити парасимпатичну нервову систему.

  3. Професійна орієнтація студентів:

Знання будови блукаючого нерва, його топографії необхідні лікарям практично всіх стоматологічних спеціальностей, оскільки нерв забезпечує іннервацію органів шиї, грудної та черепної порожнини. Знання з будови парасимпатичної системи є базовими для лікарів різних спеціальностей.

  1. Базовий рівень знань:

    1. З анатомії людини

        1. Розділ "Остеологія" – канали та отвори черепа.

        2. Розділ "Спланхнологія" – будова органів шиї, грудної, черепної порожнини.

        3. Розділ «ЦНС» – проекція ядер на ромбоподібну ямку; загальна характеристика вегетативної нервової системи.

      1. З гістології – нервова тканина, нервові волокна.

      2. З біофізики – мати поняття про збудливі мембрани, виникнення рецепторного потенціалу та передачу нервових імпульсів.

  1. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Дати визначення блукаючому нерву.

      2. Вказати назву, функціональну належність та локалізацію ядер Х пари.

      3. Назвати і показати на препараті місце виходу блукаючого нерва із мозку, вказати вихід та місце розташування нижнього вузла Х пари.

      4. Назвати і показати місце виходу Х пари із черепа.

      5. Дати характеристику відділам блукаючого нерва.

      6. Гілки шийного відділу Х пари. Показати на тотальному препараті зони іннервації. Акцентувати увагу на судинно-нервовому пучку шиї.

      7. Гілки грудного відділу Х пари. Показати на тотальному препараті зони іннервації.

      8. Гілки черевного відділу блукаючого нерва, утворення органних сплетінь,черевне сплетіння. Показати на тотальному препараті зони іннервації.

      9. Характеристика центрального відділу парасимпатичної нервової системи.

      10. Характеристика парасимпатичних вузлів (війкового, крило-піднебінного, вушного та інших.)

      11. Зона іннервації парасимпатичних волокон III, VII, IX, X пари черепних нервів.

  1. Форми й методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Які ядра має блукаючий нерв і де вони залягають?

      2. Місце виходу блукаючого нерва на основі мозку, разом з якими нервами проходить Х пара і через який отвір виходить з черепа?

      3. Хід і особливості топографії з лівого і правого боку блукаючого нерва?

      4. Які вузли має блукаючий нерв, їх характер і місце розміщення?

      5. Які відділи (топографічно) розрізняють в блукаючому нерві?

      6. Які гілки відходять від блукаючого нерва в головній частині, яка зона їх іннервації?

      7. Які гілки віддає блукаючий нерв в шийній частині, яка зона їх іннервації?

      8. Які гілки блукаючого нерва відходять у грудній частині?

      9. Де відходять поворотні гортанні нерви, їх топографія і ділянки іннервації?

      10. Яка топографія лівого і правого блукаючих нервів?

      11. Ділянки іннервації в черевній порожнині блукаючого нерва.

      12. Що відноситься до центрального відділу парасимпатичної нервової системи?

      13. Що таке передвузлові і завузлові волокна, звідки вони виходять і куди направляються?

      14. Чим представлений середньомозковий центр парасимпатичної нервової системи, що він іннервує?

      15. Чим представлений бульбарний парасимпатичний центр, в складі яких нервів він входить, в яких вузлах проходить переключення імпульсів із передвузлових волокон на завузлові?

      16. Що іннервує крижовий відділ парасимпатичної частини нервової системи?

  1. Ілюстраційний матеріал:

    1. Ізольований препарат мозку.

    2. Череп

    3. Таблиці

    4. Тотальний препарат

  2. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. – 30 -32 с.

  3. Програма самопідготовки студентів

    1. Повторити отвори і канали черепа.

    2. Повторити будову органів шиї, грудної, черепної порожнини.

    3. Вивчити назву, функціональну належність і локалізацію ядер Х пари черепних нервів.

    4. Вивчити і вміти показати на препараті вихід Х пари з мозку.

    5. Вміти показати вихід Х пари із черепа.

    6. Вивчити гілки та зони іннервації головного і шийного відділів Х пари.

    7. Вивчити гілки та зони іннервації грудного відділу Х пари.

    8. Вивчити гілки та зони іннервації черевного відділу Х пари. Характеристика черевного сплетіння.

    9. Вивчити загальну характеристику парасимпатичної нервової системи.

    10. Знати назву, призначення і топографію парасимпатичних вузлів голови.

    11. Знати зони іннервації парасимпатичних волокон III, VII, IX пари черепних нервів.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка