Мінистерство охорони здоров’я України Державний заклад «Дніпропетровська медична академія» Кафедра анатомії людини Довгаль Г. В., Абдул – Огли Л. В., Дем’яненко І. А., Довгаль М. А., Снісар О. С., Козловська Г



Сторінка3/15
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Тема 9: Внутрішня будова відділів стовбура мозку.(2г.)


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Ознайомити студентів з анатомічними структурами, які розташовані у внутрішніх відділах стовбура мозку, їх топографічні особливості, взаємодія друг з другом та основні функціональні особливості.




  1. Професійна орієнтація студентів: Знання цього розділу анатомії вкрай необхідні для фахівців усіх стоматологічних спеціальностей, а також невропатологів, нейрохірургів, психіатрів та ін.

  2. Базовий рівень знань

    1. З курсу біології – Філогенез нервової системи.

    2. З курсу анатомії:

      1. Будова головного мозку у цілому та окремих його відділів.

      2. Поняття о стовбурової частини та складових її компонентів.

      3. Будова та функції сірої речовини стовбура головного мозку.

      4. Особливості будови білої речовини стовбура головного мозку.

  3. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Виділити компоненти відділів головного мозку, які об’єднуются у поняття – стовбурова частина мозку.

      2. Вивчити межі стовбурової частини мозку у цілому, а також між її складовими компонентами.

      3. Вивчити внутрішню будову середнього мозку на фронтальному зрізі, виділити та обмежити зони криши, покрівлі та основи ніжок, розібрати локалізацію основних ядер та провідних шляхів.

      4. Вивчити внутрішню будову моста мозку на фронтальному зрізі, виділити та обмежити зони покрівлі та основи його, розібрати локалізацію основних ядер та провідних шляхів.

      5. Вивчити внутрішню будову довгастого мозку на фронтальному зрізі, виділити та обмежити зони розташування головних ядер, а також пучків висхідних на низхідних шляхів.

      6. Вивчити способи морфологічних та функціональних зв’язків стовбура мозку з мозочком та півкулями великого мозку.

      7. Розібрати на схемах та таблицях закономірності шляху основних провідних шляхів через стовбурову частину мозку.

  4. Форми й методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Стовбур мозку: загальний план будови, представництво, описати та продемонструвати на препаратах.

      2. Стовбур мозку: межі вентральні та дорзальні між складовими частинами.

      3. Стовбур мозку: представництво частин відділів мозку, які входять до цого поняття.

      4. Внутрішня будова середнього мозку на фронтальному зрізі, росподіл на зони та їх межі ( криша, покрівля та основа ніжок, локалізація основних ядер та провідних шляхів).

      5. Внутрішня будова моста на фронтальному зрізі, росподіл на зони та їх розмежування, локалізація основних ядер та провідних шляхів.

      6. Внутрішня будова довгастого мозку на фронтальному зрізі, ділянки розташування основних ядер, утворення пучків провідних шляхів, що зв’язують довгастий мозк з другими відділами стовбура мозка.

      7. Функціональні та морфологічні зв’язки відділів стовбура мозку з мозочком (утворення мозочкових ніжок) та проміжним мозком, а також структурами кінцевого мозка.

      8. Топографія основних провідних шляхів стовбурової частини мозка та їх зв'язок з спинним мозком.

  5. Ілюстраційний матеріал:

    1. Головний мозок у цілому .

    2. Препарати стовбурової частини мозку, та окремих її компонентів у цілому.

    3. Фронтальний зріз середнього мозку , моста, та довгастого мозку

    4. Таблиці – схеми головного мозку у цілому, стовбурової частини мозку з мозочком, фронтальних зрізів відділів стовбура мозку з ядрами ЧМН, провідні пучки білой речовини.

    5. Схема: висхідні та низхідні провідні шляхи стовбура мозку.

  6. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т. 3. – 245-250; 263-268 с.

  7. Програма самопідготовки студентів:

      1. Повторити будову, межі та представництво стволової частини мозку.

      2. Повторити та вміти визначати відділи головного мозку, які входять до стволової частини.

      3. Повторити будову та функції зорових бугрів проміжного мозку, топографію сірої речовини, зв’язки проміжного мозку висхідного та низхідного напрямку.

      4. Повторити будову та функції середнього мозку, вміти визначати межі на фронтальному зрізі між його кришами, покришкою та основаніями ніжок, знати топографію сірої речовини та ядер ЧМН, а також локалізацію та функцію основних провідних шляхів.

      5. Повторити будову та функцію моста заднього мозку, вміти визначати межі на фронтальному зрізі між його покришкою та основаннями, знати топографію сірої речовини та ядер ЧМН, а також локалізацію та функції основних провідних шляхів.

      6. Повторити будову та функції довгастого мозку, вміти визначати межі на фронтальному зрізі між його частинами, знати топографію сірої речовини та ядер ЧМН, а також локалізацію та функцію основних провідних шляхів.

      7. Розібрати будову та функцію груп мозочкових ніжок, які зв’язують відділи стовбура мозку з мозочком.

      8. Розібрати зв’язки стовбура мозку з півкулями у висхідних та низхідних напрямках.

      9. Розібрати основні провідні шляхи, що проходять через стовбурову частину мозку.

Змістовний модуль № 6 «Органи чуття, Черепномозкові нерви»

Тема 10: Підсумкове заняття з ЦНС. Перевірка самостійної роботи. Поняття про аналізатори. Орган нюху та смаку. (3 год.).


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити загальні поняття про будову аналізаторів, їх класифікацію, вивчити будову органів нюху та смаку, шкіри та її похідних.

  3. Професійна орієнтація студентів:

Знання цього розділу анатомії вкрай необхідні для фахівців усіх стоматологічних спеціальностей, а також отоларингологів, невропатологів, дерматовенерологів та ін.

  1. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біологічної фізики – уявлення про механізми сприйняття смаків та запахів.

    2. З курсу анатомії:

      1. Будова і топографія порожнини носу.

      2. Будова слизової оболонки язика, порожнини рота.

  2. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Вивчити загальний план будови аналізаторів, їх класифікацію, звернути увагу на загальні риси у будові кожного аналізатора.

      2. Вивчити будову периферійного відділу органу смаку.

      3. Вивчити будову провідного шляху органу смаку, топографію підкіркових та кіркових центрів органу смаку, визначити на препаратах підкіркові та кіркові центри органу смаку.

      4. Вивчити будову периферійного відділу органу нюху.

      5. Вивчити провідний шлях органу смаку, топографію підкіркових та кіркових центрів органа нюху, визначити на препаратах підкіркові та кіркові центри органу нюху.

  3. Форми й методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Орган нюху: будова

      2. Орган нюху, провідні шляхи.

      3. Орган смаку: будова, функції.

      4. Орган смаку, провідні шляхи.




  1. Ілюстраційний матеріал:

    1. Сагітальний розпил черепа.

    2. Вологий препарат язика.

    3. Вологий препарат головного мозку.

    4. Таблиці – схеми.

      1. Схема: провідний шлях органа смаку.

      2. Схема: провідний шлях органу нюху.

  2. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т. 3. – 343 - 348 с.

  3. Програма самопідготовки студентів:

    1. Повторити будову носової порожнини.

    2. Повторити будову порожнини роту, слизової оболонки язика.

    3. Вивчити загальний план будови аналізаторів, їх класифікацію.

    4. Вивчити будову периферійного відділу органу смаку.

    5. Вивчити будову провідного шляху органу смаку, топографію підкіркових та кіркових центрів органу смаку.

    6. Вивчити будову периферійного відділу органу нюху, визначити місце входу у порожнину черепа нюхових нервів.

    7. Вивчити провідний шлях органу смаку, топографію підкіркових та кіркових центрів органа нюху.


Тема 11: Орган зору. Допоміжний апарат органу зору. Зіничний рефлекс. (2 год.).


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити будову органу зору.

  3. Професійна орієнтація студентів:

Знання цього розділу анатомії вкрай необхідні для фахівців усіх стоматологічних спеціальностей, а також офтальмологів, невропатологів та ін.

  1. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біологічної фізики – Уявлення про механізм утворення зображення в очному яблуці людини, механізм сприйняття кольорів.

    2. З курсу анатомії:

      1. Будова та топографія очної ямки.

  2. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Вивчити загальний план будови органу зору людини.

      2. Вивчити зовнішню будову очного яблука.

      3. Вивчити будову оболонок очного яблука, визначити їх на препаратах.

      4. Вивчити будову внутрішнього ядра очного яблука, звернути увагу на шляхи утворення та циркуляції водянистої рідини у камерах очного яблука.

      5. Вивчити будову складових частин допоміжного апарату органу зору.

      6. Розібрати механізми акомодації та адаптації очного яблука, основні вади кольоросприйняття.

  3. Форми й методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Око: частини, топографія.

      2. Очне яблуко: розвиток, аномалії розвитку, зовнішня будова.

      3. Очне яблуко: оболонки , назвати і продемонструвати на препаратах.

      4. Очне яблуко: волокниста оболонка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

      5. Очне яблуко: судинна оболонка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

      6. Очне яблуко: сітківка, її частини, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах.

      7. Заломлюючі середовища очного яблука: назвати, описати і продемонструвати на препаратах.

      8. Камери очного яблука: межі, сполучення.

      9. Утворення і шляхи циркуляції водянистої вологи камер очного яблука.

      10. Додаткові структури ока, назвати, вказати їх функції, продемонструвати на препаратах.

      11. Додаткові структури ока: кон’юнктива, її частини, функції, склепіння.

      12. Додаткові структури ока :зовнішні м’язи очного яблука, їх характеристика та функції.

      13. Сльозовий апарат: частини, топографія, функції; шляхи відтоку рідини.




  1. Ілюстраційний матеріал:

    1. Тотальний препарат очного яблука.

    2. Сагітальний зріз очного яблука.

    3. Сагітальний зріз головного мозку.

    4. Череп

    5. Таблиці – схеми.

      1. Схема: провідний шлях органа зору.

  2. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т. 3. – 343.- 348 с.

  3. Програма самопідготовки студентів:

    1. Повторити будову очної ямки.

    2. Повторити сучасні уявлення про механізми сприйняття кольорів.

    3. Вивчити загальний план будови органу зору людини.

    4. Вивчити зовнішню будову очного яблука.

    5. Вивчити будову оболонок очного яблука, визначити їх на препаратах.

    6. Вивчити будову ядра очного яблука, шляхи утворення та циркуляції водянистої рідини у камерах очного яблука.

    7. Вивчити будову складових частин допоміжного апарату органа зору.

    8. Вивчити провідний шлях зіничного рефлексу, намалювати в зошит провідний шлях зіничного рефлексу.

    9. Вивчити механізми акомодації та адаптації очного яблука, основні вади кольоросприйняття.


Тема 12: Будова зовнішнього та середнього вуха. (3 год.).


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити будову присінково-завиткового органа.

  3. Професійна орієнтація студентів:

Знання цього розділу анатомії вкрай необхідні для фахівців усіх стоматологічних спеціальностей, а також отоларингологів, сурдологів, невропатологів та ін.

  1. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біологічної фізики – Основи акустики, уявлення про механізм сприйняття звуків.

    2. З курсу анатомії:

      1. Будова порожнин та каналів скроневої кістки.

  2. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Вивчити загальний план будови присінково-завиткового органа людини.

      2. Вивчити на препаратах скроневої кістки будову та визначити топографію та внутрішнього вуха.

      3. Вивчити топографію стінок барабанної порожнини.

      4. Вивчити загальний план будови внутрішнього вуха.

      5. Вивчити будову кісткового лабіринту, визначити на муляжах відділи кісткового лабіринту.

      6. Вивчити будову перетинчастого лабіринту.

      7. Розібрати механізм сприйняття і шляхи проведення звуку.

      8. Вивчити провідний шлях органу слуху, визначити на препаратах топографію підкіркових та кіркових центрів органа слуху.

      9. Вивчити провідний шлях статокінетичного аналізатора.

  3. Форми й методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Вухо: його частини; назвати і продемонструвати на препаратах. Розвиток частин вуха в ембріогенезі, аномалії і варіанти розвитку.

      2. Зовнішнє вухо: його частини і будова; описати і продемонструвати на препаратах.

      3. Зовнішнє вухо: вушна раковина, будова, функції; описати і продемонструвати на препаратах

      4. Зовнішнє вухо: зовнішній слуховий хід, частини, межі, будова.

      5. Барабанна перетинка: топографія, частини, будова, функції.

      6. Середнє вухо: частини, назвати і продемонструвати на препаратах.

      7. Барабанна порожнина: топографія, стінки, сполучення, вміст; описати і продемонструвати на препаратах.

      8. Слухові кісточки: топографія, їх частини; суглоби слухових кісточок; м’язи слухових кісточок; описати і продемонструвати на препаратах.

      9. Слухова труба: топографія, частини, сполучення, будова; описати і продемонструвати на препаратах.

  4. Ілюстраційний матеріал:

    1. Муляжі зовнішнього вуха.

    2. Муляжі внутрішнього вуха.

    3. Розпили скроневої кістки.

    4. Череп.

    5. Таблиці – схеми.

      1. Схема: провідний шлях органа слуху.

      2. Схема: провідний шлях стато-кінетичного аналізатора.

  5. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т. 3. – 348 - 355с.

  6. Програма самопідготовки студентів:

    1. Повторити будову скроневої кістки.

    2. Повторити сучасні уявлення про механізми сприйняття звуків.

    3. Вивчити будову внутрішнього вуха, звернути увагу на топографію стінок барабанної порожнини та суміжні з ними утворення.

    4. Розібрати механізми сприйняття і шляхи проведення звуку.

    5. Вивчити провідний шлях органа слуху, розташування підкіркових та кіркових центрів зору, замалювати у зошит схему провідного шляху органа слуху.

    6. Вивчити провідний шлях статокінетичного аналізатора , замалювати у зошит схему провідного шляху статокінетичного аналізатора.


Тема 13: Будова внутрішнього вуха (присінково-завитковий орган.) Провідні шляхи слуху та рівноваги (2 год.).


  1. Місце: учбовий зал.

  2. Мета: Вивчити будову присінково-завиткового органа.

  3. Професійна орієнтація студентів:

Знання цього розділу анатомії вкрай необхідні для фахівців усіх стоматологічних спеціальностей, а також отоларингологів, сурдологів, невропатологів та ін.

  1. Базовий рівень знань та вмінь:

    1. З курсу біологічної фізики – Основи акустики, уявлення про механізм сприйняття звуків.

    2. З курсу анатомії:

      1. Будова порожнин та каналів скроневої кістки.

  2. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Вивчити загальний план будови присінково-завиткового органа людини.

      2. Вивчити на препаратах скроневої кістки будову та визначити топографію та внутрішнього вуха.

      3. Вивчити топографію стінок барабанної порожнини.

      4. Вивчити загальний план будови внутрішнього вуха.

      5. Вивчити будову кісткового лабіринту, визначити на муляжах відділи кісткового лабіринту.

      6. Вивчити будову перетинчастого лабіринту.

      7. Розібрати механізм сприйняття і шляхи проведення звуку.

      8. Вивчити провідний шлях органу слуху, визначити на препаратах топографію підкіркових та кіркових центрів органа слуху.

      9. Вивчити провідний шлях статокінетичного аналізатора.

  3. Форми й методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Внутрішнє вухо: частини.

      2. Кістковий лабіринт: частини, назвати і продемонструвати на препараті.

      3. Кістковий лабіринт: півколові канали, їх топографія, частини, сполучення, будова, функції.

      4. Кістковий лабіринт: присінок, його топографія, стінки, рельєф внутрішньої поверхні, сполучення, функції.

      5. Кістковий лабіринт: завитка: топографія, будова, сполучення, функції.

      6. Перетинчастий лабіринт: топографія, частини.

      7. Перилімфатичний простір, утворення, вміст, сполучення.

      8. Ендолімфатичний простір: утворення, вміст, сполучення.

      9. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, його частини, топографія, будова, функції.

      10. Перетинчастий лабіринт: півколові канали, їх топографія, частини, будова, функції.

      11. Перетинчастий лабіринт: завитковий лабіринт, стінки, їх будова, функції

      12. Описати шляхи проходження звукових коливань.

      13. Провідні шляхи слухового аналізатора.

      14. Провідні шляхи статокінетичного аналізатора.




  1. Ілюстраційний матеріал:

    1. Муляжі зовнішнього вуха.

    2. Муляжі внутрішнього вуха.

    3. Розпили скроневої кістки.

    4. Череп

    5. Таблиці – схеми.

      1. Схема: провідний шлях органа слуху.

      2. Схема: провідний шлях стато-кінетичного аналізатора.

  2. Література:

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. -Т.3. - 355 – 368 с.

  3. Програма самопідготовки студентів:

    1. Повторити будову скроневої кістки.

    2. Повторити сучасні уявлення про механізми сприйняття звуків.

    3. Вивчити будову внутрішнього вуха, звернути увагу на топографію стінок барабанної порожнини та суміжні з ними утворення.

    4. Розібрати механізми сприйняття і шляхи проведення звуку.

    5. Вивчити провідний шлях органа слуху, розташування підкіркових та кіркових центрів зору, замалювати у зошит схему провідного шляху органа слуху.

    6. Вивчити провідний шлях статокінетичного аналізатора , замалювати у зошит схему провідного шляху статокінетичного аналізатора.


Тема 14: Підсумкове заняття з органів чуття. Контроль поза аудиторної самостійної роботи студентів. Огляд черепно – мозкових нервів. (З год.).


  1. Місце: учбова аудиторія.

  2. Мета: Вивчити та зрозуміти розвиток черепно – мозкових нервів, росподіл їх на групи, згідно їх складу та функціональним особливостям, вихід корінців ЧМН на основі головного мозку.

  3. Професійна орієнтація студентів:

Знання цього розділу анатомії вкрай необхідні для фахівців усіх стоматологічних спеціальностей, а також отоларингологів, сурдологів, невропатологів та ін.

  1. Базовий рівень знань:

    1. З анатомії людини:

      1. Розділ "Краніологія" – отвори, канали та сполучення порожнини черепу.

      2. Розділ "Нейрологія" – будова та класифікація нейронів, їх топографічні особливості, будова простої та складної рефлекторної дуги.

      3. Розділ "Естезіологія" — анатомічна будова органів зору, також шкіри, органа слуху та рівновагі, смаку та нюху.

      4. Розділ "Біологія" — філогенез органів чуття.

    2. З біології – органи чуття.

  2. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:

      1. Визначити поняття про структурну функціональну одиницю ЦНС – нейрон.

      2. Визначити класифікацію нейронів та їх топографію.

      3. Визначити розташування чутливіх вузлів, які належать до чутливої або смішанної групи ЧМН.

      4. Виділити моторних нервів, які розвиваються на основі головних міотомів.

      5. Виділити групу змішаних нервів, які розвиваються з матеріалу вісцеральних або зябрових дуг.

      6. Виділити групу чутливих нервів, які розвиваються як похідні відділів головного мозку та належать органам чуття.

      7. Виділити групу нервів, які мають вегетативні складові та їх функціональне значення.

  3. Форми і методи самоконтролю:

    1. Питання для самоконтролю:

      1. Які їз ЧМН функціонально є моторними та за рахунок чого визначается ця група ?

      2. Які їз ЧМН функціонально є чутливими та за рахунок чого визначается ця група ?

      3. Які їз ЧМН функціонально є змішаними та за рахунок чого визначается ця група ?

      4. Які їз ЧМН має у складі вегетативні парасимпатичні волокна та за рахунок чого визначается ця група ?

      5. Які їз ЧМН, що є чутливими та не мають периферійних чутливих гангліїв та чутливих ядер у стовбуровій частині мозку ?

      6. Через які канали, отвори, щилини виходять з порожнини черепу черепно –мозкові нерви ?

  4. Ілюстраційний матеріал:

    1. Череп.

    2. Препарати стовбурової частини мозку с корінцями ЧМН.

    3. Таблиці та схеми розвитку ЧМН, провідних шляхів органу зорового аналізатору, органу смаку, статокінетичного аналізатора.

  5. Література;

    1. Анатомія людини А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. П. Сапін, А. І. Парахін, Вінниця, Нова Книга, 2009. - Т.3. -7 - 13 с.

  6. Програма самопідготовки студентів

    1. Повторити будову внутрішньої основи черепу.

    2. Повторити канали, отвори, щилини, які сполучають порожнину черепа з іншими ділянками голови та служать місцем виходу ЧМН ?

    3. Повторити розвиток м'язів голови та окремих м'язів шиї та спини, та визначити групи моторних та змішаних нервів, що розвиваються відповідно до них.

    4. Вивчити ділянки голови та порожнини черепу, де розташовані чутливі ганглії окремих ЧМН.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка