Міністерство охорони здоров’



Скачати 280.16 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір280.16 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ
Державна установа “Центральний методичний кабінет

підготовки молодших спеціалістів” МОЗ України




основи екології та профілактичної медицини

ПРОГРАМА

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010105 “Акушерська справа”

Київ

2011

ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ



Укладач
І.М. Кравченко — заслужений лікар АР Крим, викладач першої категорії КРВНЗ “Кримський медичний коледж”.
Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії дисциплін природничо-наукової підготовки КРВНЗ “Кримський медичний коледж” 22.06.2011 р., протокол № 12.
Рецензенти:
П.М. Колбасін — доктор мед. наук, професор кафедри загальної гігієни та медичної екології ДУ “Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського” МОЗ України;

С.Г. Ященко — канд. мед. наук, доцент кафедри загальної гігієни та медичної екології ДУ “Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського” МОЗ України.

 МОЗ України, 2011

 ВСВ “Медицина”, 2011

Пояснювальна записка
Навчальну програму з дисципліни “Основи екології та профілактичної медицини” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010105 “Акушерська справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

У центрі уваги сучасної гігієнічної науки й санітарної практики стоять такі актуальні питання, як складні екологічні проблеми, охорона навколишнього середовища та здоров’я населення від комплексного, поєднаного та комбінованого впливу цілої сукупності несприятливих чинників природного та техногенного характеру, активна первинна та вторинна профілактика поширених соціально значущих недуг.

Профілактика — провідний напрям вітчизняної медицини i практичної охорони здоров’я. На сучасному етапі необхідність втілення профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію умов життя людей, запобігання захворювань, значно зросла. А це потребує формування гігієнічного cвiтoглядy в медичних працівників ycix категорій і рівнів, гігієнічного мислення, розуміння ролі чинників навколишнього середовища та соціальних умов у виникненні захворювань.

Одна з провідних навчальних дисциплін медичного навчального закладу — “Основи екології та профілактичної медицини” й призначена забезпечити молодшого медичного спеціаліста — акушерку теоретичними знаннями основних положень гігієни, практичними навичками оцінювання чинників навколишнього середовища та профілактики їx негативного впливу на здоров’я людини.

Програма дисципліни “Основи екології та профілактичної медицини” створена згідно з навчальним планом 2011 р., з урахуванням нової освітньо-кваліфікаційної характеристики. На вивчення дисципліни відведено 81 год, з них: 14 — лекцій, 14 — лабораторних занять, 23 — практичних занять i 30 — самостійної роботи. У тематичному плані перелічено основні розділи загальної гігієни і розподілено час на їx вивчення. Порівняно з попереднім виданням програми (2004 р.), згідно з тематичним планом, включено лабораторні заняття.

Практичні заняття проводяться в лабораторіях навчального закладу, приміщеннях пологового відділення лікарні або в пологовому будинку. Практичні заняття обов’язково забезпечуються інструкціями та комплектом професійних ситуаційних задач.



Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • елементи санітарного законодавства України, на базі яких здійснюється професійна діяльність акушерки;

  • вплив чинників навколишнього середовища на здоров’я людини, на розвиток плода та перебіг вагітності;

  • основні напрями профілактики захворювань, пов’язаних із негативним впливом чинників навколишнього середовища на здоров’я людини;

  • гігієнічні вимоги до якості питної води та організація забезпечення населення доброякісною питного водою;

  • вплив житлових умов на здоров’я людини та гігієнічні вимоги до житла;

  • значення харчування для здоров’я людини. вплив на здоров’я кількісних i якісних характеристик харчового раціону;

  • гігієнічні вимоги до організації харчування окремих груп населення (вагітних, породіль, дітей);

  • вплив праці та умов виробничого середовища на здоров’я людини, на пepeбiг вaгiтнocтi i розвиток плода;

  • заходи профілактики захворювань, пов’язаних із професійною діяльністю;

  • гігієна праці медичних працівників;

  • санітарно-гігієнічні вимоги до влаштування та утримання пологових будинків, жіночих консультацій;

  • заходи щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій;

  • заходи щодо профілактики СНІДу;

  • основи особистої гігієни;

  • організацію санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в лікарні.


Студенти повинні вміти:

  • вимірювати та давати гігієнічне оцінювання температурі повітря, відносній вологості, швидкості руху повітря;

  • відбирати проби води з водопроводу, шахтного колодязя для лабораторних досліджень;

  • визначати та оцінювати органолептичні показники питної води;

  • оцінювати санітарні умови житла. Складати рекомендації щодо оздоровлення житлових умов;

  • проводити розрахунки енергетичної цінності добового раціону та збалансованості в ньому харчових речовин;

  • проводити санітарне обстеження приміщень харчоблоку пологового відділення лікарні або пологового будинку, надавати гігієнічне оцінювання та рекомендації щодо усунення недоліків;

  • контролювати бактеріальне забруднення повітря, поверхні та предметів в основних приміщеннях пологового будинку або пологового відділення лікарні.


Студенти мають бути поінформовані про:

    • моральну та юридичну відповідальність за збереження професійної таємниці;

    • моральну та юридичну відповідальність за виконання лікарських призначень;

    • санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим лікарні, пологового будинку;

    • заходи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


з/п

Тема

Кількість годин

Загальний обсяг

Лекції

Практичні заняття

Лабораторні заняття

Самостійна робота

1

Вступ

3

1

2






2

Гігієна повітря

8

2

4

2



3

Гігієна ґрунту і очищення населених місць

3

1



2



4

Гігієна води й водопостачання населених місць

6

2

2

2



5

Гігієна житла та благоустрій населених місць

7

1

4

2



6

Гігієна харчування

8

2

4

2



7

Гігієна праці

4

1

1

2



8

Гігієна дітей та підлітків

4

2

2





9

Гігієна лікувально-профілактичних закладів

6

2

2

2



10

Особиста гігієна

2



2








Самостійна робота

30








30

Усього

81

14

23

14

30


Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами предметні (циклові) методичні комісії навчальних закладів.

ЗМІСТ
Тема 1. Вступ
ЛЕКЦІЯ
Екологія — поняття, екологічні фактори. Основи профілактичної медицини як наука, її мета і завдання. Об’єкт вивчення основ профілактичної медицини — здоров`я людини та навколишнє середовище, їх взаємодія. Закони гігієни. Визначення поняття “санітарія”. Зв’язок гігієни з іншими науками, в тому числі медичними та екологією.

Основні етапи в історії розвитку гігієни. Внесок українських учених у розвиток гігієнічної науки і санітарної практики.

Значення основ профілактичної медицини в діяльності середніх медичних працівників (акушерок).
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Методи гігієнічних досліджень, структур СЕС, її головного підрозділа, яким є санітарно-епідеміологічна станція. Види санітарного надзору. Різноманітні чинники навколишнього середовища (фізичні або енергетичні, хімічні або речовинні, біологічні або біотичні, психологічні або інформаційні).
Практичні навички:


    • уміння характеризувати завдання екології та профілактичної медицини, їх взаємодію і відмінності; структуру СЕС;

    • пояснення видів санітарного надзору;

    • уміння характеризувати методи гігієнічних досліджень.


Тема 2. Гігієна повітря
ЛЕКЦІЯ
Повітряне середовище як елемент біосфери, його склад та гігієнічне значення. Будова атмосфери. Характеристика фізичних властивостей атмосферного повітря — температури, вологості, швидкості руху, атмосферного тиску. Гігієнічне значення сонячної радіації. Комплексний вплив на організм людини фізичних властивостей атмосферного повітря — метеорологічних чинників. Визначення понять — “погода”, “клімат”, “мікроклімат”. Акліматизація як соціально-біологічний процес. Вплив погоди й клімату на організм людини. Геліометеотропні реакції та їх профілактика.

Гігієнічне значення хімічного складу повітря. Джерела забруднення атмосферного повітря. Універсальні домішки-забруднювачі атмосферного повітря: газоподібні (двоокис сірки, окис вуглецю, сірководень, окисли азоту) та механічні аеродисперсні системи (пил) органічного та неорганічного походження.

Вплив атмосферних забруднень на навколишнє середовище, здоров’я та умови життя населення. Кислотні дощі, смоги.

Вплив наслідків чорнобильської катастрофи на стан здоров’я населення забруднених територій України.

Санітарна охорона повітряного середовища.
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Визначення за допомогою приладів температури, вологості, швидкості руху повітря в приміщенні. Гігієнічне оцінювання результатів досліджень, висновки та рекомендації.

Визначення запиленості повітря.


ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ
Методика гігієнічного оцінювання повітряного середовища та його параметрів. Вимірювання температури повітря, відносної вологості, швидкісті руху повітря тощо.
Практичні навички:

    • вміння працювати з приладами: термометрами, термографом, гігрометром, психрометрами Августа і Асмана, гігрографом, анемометрами, кататермометром, барометром та ін.;

    • користування методикою визначення пилу в повітрі;

    • оволодіння методикою оцінювання повітряного середовища;

    • вимірювання температури, вологості, швидкості руху повітря, атмосферного тиску.


Тема 3. Гігієна ґрунту та очищення населених місць
ЛЕКЦІЯ
Ґрунт як елемент біосфери, його гігієнічне значення. Будова ґрунту. Роль ґрунту в поширенні інфекційних захворювань і гельмінтів серед населення. Вплив хімічного складу ґрунту на здоров’я населення. Геохімічні ендемії.

Забруднення і самоочищення ґрунту. Утворення рідких і твердих відходів у населених місцях, їх склад, норми накопичення, епідеміологічне та гігієнічне значення.

Організація санітарного очищення населених місць. Вивізна і сплавна системи очищення — каналізація. Гігієнічні вимоги до збирання, транспортування та знешкодження твердих відходів і рідких нечистот у містах і сільській місцевості.

Особливості видалення і знешкодження нечистот у лікувальних закладах: інфекційних, хірургічних відділеннях, пологових будинках.

Санітарна охорона ґрунту: обмеження викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами, перехід виробництва на безвідходні технології, поліпшення процесів збирання та утилізації відходів, регламентація забруднення ґрунту хімічними речовинами, підвищення санітарної культури населення.

Санітарні умови зберігання, транспортування та використання пестицидів.

Оцінювання санітарного стану ґрунту.
ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ
Правила відбору проб ґрунту для різних видів досліджень: фізико-хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного.
Практичні навички:


    • відбір проб ґрунту для різних видів досліджень;

    • оцінювання санітарного стану грунту.


Тема 4. Гігієна води й водопостачання населених місць
ЛЕКЦІЇ
Вода як елемент біосфери. Фізіологічне, гігієнічне та епідеміологічне значення води. Характерні особливості водних епідемій. Зв’язок хімічного складу води з виникненням ендемічних хвороб (флюорозу, карієсу, водно-нітратної метгемоглобінемії). Гігієнічні вимоги до якості питної води.

Джерела питної води та їх характеристика (атмосферні, підземні, поверхневі води).

Організація водопостачання населених місць. Норми водопостачання. Централізоване водопостачання: схеми водогонів із підземних джерел та з відкритих водойм.

Методи поліпшення якості питної води. Знезаражування води хлоруванням, ультрафіолетовим промінням, ультразвуком, термічними методами. Значення централізованого водопостачання в забезпеченні оптимальних санітарних умов життя та профілактики захворювання населення.

Особливості децентралізованого водопостачання. Гігієнічні вимоги до влаштування та утримання шахтного і трубчастого колодязів, каптажу джерел. Методика санації шахтного колодязя та знезараження води в ньому. Організація водопостачання окремих груп приміщень (сільської школи, лікарні, бази відпочинку). Зони санітарної охорони джерел водопостачання.
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Відбір проб води для лабораторного дослідження. Визначення органолептичних показників. Визначення дози розвитку хлорного вапна для хлорування води в шахтному колодязі.

Читання лабораторних аналізів питної води. Рішення ситуацій­них задач за темою практичних занять.


ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ
Відбір проб води для лабораторного дослідження. Читання лабораторних аналізів питної води. Рішення ситуаційних задач за темою практичних занять.
Практичні навички:

    • відбір проб води для лабораторних досліджень;

    • визначення органолептичних показників питної води та обґрунтування гігієнічних висновків щодо якості питної води та умов використання джерел водопостачання за наслідками аналізу води даним обстеженням водопостачання;

    • знезараження води в польових умовах шляхом хлорування.


Тема 5. Гігієна житла та благоустрій населених місць
ЛЕКЦІЯ
Гігієнічні проблеми урбанізації. Гігієнічні принципи містобудування: зонування території, санітарний благоустрій. Вплив озеленення населених місць на екологічну ситуацію і здоров’я людини.

Гігієнічні вимоги до жител і умов проживання в них. Природне й штучне освітлення приміщень, гігієнічні норми освітленості. Мікроклімат житлових приміщень. Причини вологості в житлових приміщеннях і заходи боротьби з нею. Джерела та показники забруднення повітряного середовища житла. Гігієнічні вимоги до експлуатації газових нагрівальних приладів у побуті. Природна іштучна вентиляція житлових приміщень. Показники ефективності вентиляції: вентиляційний об’єм і кратність повітрообміну. Кондиціювання повітря. Опалення житлових приміщень.

Гігієнічні вимоги щодо планування будинків готельного типу та гуртожитків.
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Визначення показників природного освітлення: коефіцієнта природної освітленості (КПО) за допомогою люксметра; світлового коефіцієнта (СК) і коефіцієнта заглиблення приміщення. Визначення штучної освітленості методом “Ватт”.

Санітарне обстеження та опис житлового приміщення за картосхемою. Гігієнічне оцінювання житлових умов.

Рішення ситуаційних задач за темою практичного заняття.
ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ
Санітарне обстеження та опис житлового приміщення за картосхемою. Гігієнічне оцінювання житлових умов.
Практичні навички:


    • користування методикою визначення показників та гігієнічного оцінювання освітленості приміщень;

    • користування методикою гігієнічного оцінювання житлових умов за результатами санітарного обстеження.


Тема 6. Гігієна харчування
ЛЕКЦІЯ
Харчування як чинник збереження і зміцнення здоров’я людини. Фізіолого-гігієнічні основи харчування. Функції їжі. Раціональне харчування, його принципи і значення для здоров’я людини. Особливості харчування вагітних, породіль. Вимоги до режиму харчування. Значення основних компонентів харчових продуктів у раціоні людини, добова потреба в них різних груп населення. Роль вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні. Гігієнічна характеристика окремих харчових продуктів (м’яса, риби, молока, злакових, овочів, фруктів).

Захворювання, пов’язані з харчуванням. Інфекційні хвороби, гельмінтози, які передаються через їжу. Харчові отруєння, класифікація їх, причини, профілактика. Харчові добавки, їх види, роль у харчуванні людини.

Забруднення харчових продуктів ксенобіотиками та запобігання йому.

Гігієнічні вимоги до підприємств громадського харчування (на прикладі харчоблоку лікарні: центральної кухні, їдальні та буфету).

Організація харчування хворих.

Санітарні правила торгівлі харчовими продуктами. Зберігання і транспортування харчових продуктів. Медичні огляди й особиста гігієна працівників харчових об’єктів.


ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Санітарне обстеження харчоблоку пологового будинку.

Гігієнічне оцінювання добового раціону харчування та збалансованості в ньому харчових речовин для вагітних (породіль).

Рішення ситуаційних задач за темою практичного заняття.
ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ
Проведення санітарної експертизи різних продуктів харчування. Розрахування добового харчового раціону за допомогою таблиць та меню-розкладом.
Практичні навички:


    • користування методикою санітарного обстеження харчоблоку, розрахунку енергетичної цінності харчового раціону та збалансованості харчових речовин у ньому;

    • обґрунтування заходів щодо усунення виявлених недоліків;

    • надання рекомендацій з адекватності харчування та його корекції з урахуванням фізіологічних норм харчування;

    • з’ясування доброякісності харчових продуктів.


Тема 7. Гігієна праці
ЛЕКЦІЯ
Предмет, завдання і методи гігієни праці. Основи фізіології праці. Вплив виробничого середовища на здоров’я і працездатність людини. Втома та перевтома, заходи профілактики. Професійні шкідливості та професійні захворювання. Професійні хвороби, пов’язані із вимушеним положенням тіла та напруженням окремих органів. Особливості виробничого мікроклімату та його вплив на організм людини. Виробничий шум та вібрація, заходи профілактики шкідливого впливу. Виробничі інтоксикації та профілактика їх. Гігієна праці з отрутохімікатами.

Основні заходи запобігання виробничому травматизму. Гігієнічні вимоги до виробничої вентиляції та освітлення.

Гігієна та охорона праці жінок і підлітків.

Особливості гігієни праці в сільськогосподарському виробництві.

Організація і методи захисту від впливу несприятливих чинників у промисловому й сільськогосподарському виробництві.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Сформувати у студентів гігієнічний підхід по впливу виробничого середовища на людину. Вміти розпізнавати чинники виникнення професійних хвороб в різних галузях праці. Рішення ситуаційних задач за тамою практичного заняття.
ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ
Оцінювання токсичності і кумулятивного впливу виробничих отрут. Вплив забрудненості повітря промисловим пилом на стан людини. Вплив шуму, вібрації. Характеристика небезпечності промислових отрут.
Практичні навички:


    • оцінювання виробничого середовища щодо здоров`я працездатності людини;

    • оцінювання токсичності промислових отрут;

    • надання висновку щодо ступеня забрудненості повітря промисловим пилом;

    • оцінювання впливу шуму та вібрації на здоров’я людей.


Тема 8. Гігієна дітей та підлітків
ЛЕКЦІЯ
Предмет і завдання гігієни дітей та підлітків. Вікові особливості росту й розвитку дітей та підлітків. Вплив навколишнього середовища на фізичний розвиток і здоров’я дітей та підлітків.

Санітарно-гігієнічні вимоги до планування, утримання й обладнання дитячих дошкільних закладів. Гігієнічні норми освітленості основних приміщень, температури повітря, повітрообміну. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів та іграшок. Загартування дітей у дошкільних закладах. Режим дня дитячого дошкільного закладу.

Санітарно-гігієнічні вимоги до планування загальноосвітніх шкіл, до обладнання, санітарного утримання класних приміщень, спортивного залу, шкільних лабораторій і майстерень. Нормативи їх площі, освітленості, повітрообміну, мікроклімату. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів.

Аудіовізуальні засоби навчання, комп’ютери та комп’ютерні ігри. Гігієнічні вимоги до їх використання.

Режим дня та гігієна навчальної і позанавчальної діяльності в школі. Професійна орієнтація учнів.

Гігієнічні вимоги до умов розміщення, улаштування та утримання літніх оздоровчих таборів.


ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Гігієнічні основи режиму дітей та підлітків. Методи оцінки фізичного ступеня розвитку. Гігієнічні вимоги до організації ДДЗ та шкіл.
Практичні навички:

    • проведення антропометричних методів дослідження;

    • складання актів санітарних обстежень шкіл і ДДЗ.


Тема 9. Гігієна лікувально-профілактичних закладів
ЛЕКЦІЯ
Значення гігієни лікувально-профілактичних закладів у підвищенні ефективності лікування, створенні безпечних умов для пацієнтів та медичного персоналу.

Основні типи лікувально-профілактичних закладів. Системи забудови лікарняних комплексів. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і планування території лікарні. Внутрішнє планування лікарні. Гігієнічні вимоги до лікарняного відділення, палатної секції та палати. Особливості планування інфекційних та радіологічних відділень, операційного блоку. Внутрішнє планування пологового будинку, амбулаторно-поліклінічних установ, ФАПів.

Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляції та освітлення лікарняних приміщень. Нормативні показники мікроклімату, повітряного середовища, природного і штучного освітлення основних лікарняних приміщень.

Санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим лікарні, пологового будинку. Заходи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

Збирання, видалення і знешкодження специфічних лікарняних відходів. Контроль за дотриманням протиепідемічного режиму в лікувальних закладах.

Гігієна праці медичного персоналу. Професійні шкідливості в діяльності медичних працівників та заходи щодо захисту від їх впливу. Профілактика СНІДу.


ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Санітарне обстеження приміщень пологового будинку (пологового відділення лікарні), ознайомлення з умовами праці акушерки, медичної сестри.

Відбір проб повітря в палаті новонароджених, пологовому залі, інших приміщеннях седиментаційним методом для визначення бактеріального забруднення. Дослідження мікробного обсіменіння поверхонь, предметів у приміщеннях методом змивів. Оцінювання протиепідемічного режиму, умов праці акушерки, медичної сестри.

Рішення ситуаційних задач за темою практичного заняття.

ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ
Відбір проб повітря в палаті новонароджених, пологовому залі, інших приміщеннях седиментаційним методом для визначення бактеріального забруднення. Дослідження мікробного обсіменіння поверхонь, предметів у приміщеннях методом змивів. Оцінювання протиепідемічного режиму, умов праці акушерки, медичної сестри.

Рішення ситуаційних задач за темою практичного заняття.


Практичні навички:

    • користування методикою санітарного обстеження приміщень лікувального закладу;

    • оцінювання протиепідемічного режиму;

    • здійснення бактеріального контролю за забрудненням повітря та обсіменінням поверхонь і предметів;

    • користування методикою гігієнічного оцінювання проектів ЛПЗ;

    • оцінювання основних параметрів мікроклімату і надання їм гігієнічної оцінки;

    • оцінювання інсоляційного режиму і стану освітленості в приміщеннях ЛПЗ.


Тема 10. Особиста гігієна
ЛЕКЦІЯ
Особиста гігієна — основа здорового способу життя. Складові особистої гігієни. Гігієна тіла, догляд за шкірою і волоссям. Засоби догляду. Гігієнічний догляд за порожниною рота. Фізична культура та загартування. Шкідливі звички та профілактика їх.

Фізіологічні основи відпочинку. Значення раціонального режиму дня для збереження і зміцнення здоров’я. Біоритмологічні основи особистої гігієни.

Гігієна одягу та взуття.
Практичні навички:


    • пропаганда здорового способу життя;

    • проведення профілактики виникнення шкідливих звичок;

    • інформування населення про сучасні уявлення щодо причин виникнення різних захворювань.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК


    1. Робота з приладами: термометрами, термографом, гігрометром, психрометрами Августа і Асмана, гігрографом, анемометрами, кататермометром, барометром та ін.

    2. Ознайомлення з методикою визначення пилу в повітрі.

    3. Оволодіння методикою відбору проб води для лабораторних досліджень, визначення органолептичних показників питної води та обґрунтування гігієнічних висновків щодо якості питної води.

    4. Оволодіння методикою визначення показників та гігієнічного оцінювання освітленості приміщень і методикою гігієнічного оцінювання житлових умов за результатами санітарного обстеження.

    5. Оволодіння методикою санітарного обстеження харчоблоку, розрахунку енергетичної цінності харчового раціону та збалансованості харчових речовин у ньому.

    6. Обґрунтування заходів щодо усунення виявлених недоліків.

    7. Оволодіння методикою санітарного обстеження приміщень лікувального закладу.

    8. Оцінювання протиепідемічного режиму.

    9. Здійснення бактеріологічного контролю за забрудненням повітря.

    10. Дотримання гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, особистої гігієни.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ До ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ
1. Предмет і завдання гігієни. Закони гігієни.

2. Основні етапи в історії розвитку гігієни.

3. Визначення поняття “санітарія”.

4. Внесок українських вчених у розвиток гігієнічної науки і санітарної практики.

5. Обов’язки середнього медичного працівника в проведенні санітарно-гігієнічних заходів у лікувально-профілактичних і дитячих закладах.

6. Повітряне середовище, хімічний склад, фізичні властивості, гігієнічне значення їх.

7. Комплексний вплив на організм людини фізичних властивостей атмосферного повітря.

8. Визначення понять “погода”, “клімат”, “мікроклімат”.

9. Акліматизація як соціально-біологічний процес.

10. Гігієнічне значення сонячної радіації.

11. Геліометеотропні реакції та їх профілактика.

12. Вплив атмосферних забруднень на навколишнє середовище, здоров’я та умови життя населення.

13. Санітарна охорона атмосферного повітря.

14. Роль ґрунту в поширенні інфекційних захворювань і гельмінтів серед населення.

15. Вплив хімічного складу ґрунту на здоров’я населення. Геохімічні ендемії.

16. Організація санітарного очищення населених місць від рідких нечистот і твердих відходів.

17. Санітарна охорона ґрунту від забруднення.

18. Фізіологічне, гігієнічне та епідеміологічне значення води.

19. Зв’язок хімічного складу води з виникненням ендемічних хвороб.

20. Гігієнічні вимоги до якості питної води.

21. Гігієнічна характеристика джерел водопостачання.

22. Місцеве водопостачання. Гігієнічні вимоги до влаштування та утримання шахтного колодязя.

23. Централізоване водопостачання.

24. Методи очищення та знезараження води.

25. Зони санітарної охорони джерел водопостачання.

26. Гігієнічні проблеми урбанізації. Гігієнічні принципи містобудування. Значення озеленення міст.

27. Гігієнічні вимоги до житла. Мікроклімат житлових приміщень.

28. Гігієнічні вимоги до природного і штучного освітлення житлових приміщень.

29. Причини вологості в житлових приміщеннях, заходи боротьби з нею.

30. Гігієнічні вимоги до опалення житла.

31. Джерела та показники забруднення повітряного середовища житла.

32. Гігієнічні вимоги до вентиляції житлових приміщень, показники ефективності вентиляції.

33. Фізіолого-гігієнічні основи харчування. Режими харчування.­

34. Раціональне харчування, його принципи і значення для здоров’я людини.

35. Значення основних компонентів харчових продуктів у раціоні людини. Добова потреба в них різних груп населення.

36. Роль вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні.

37. Захворювання, пов’язані із харчуванням.

38. Харчові отруєння, класифікація їх, причини виникнення, профілактика.

39. Види харчових добавок та їх роль у харчуванні людини.

40. Гігієнічні вимоги до влаштування та утримання харчоблоку лікарні.

41. Організація харчування хворих у лікарні. Особиста гігієна працівників харчових об’єктів.

42. Основи фізіології праці. Вплив виробничого середовища на здоров’я і працездатність людини.

43. Професійні шкідливості і професійні захворювання.

44. Вплив виробничого середовища на здоров’я вагітної, перебіг вагітності та розвиток плода.

45. Гігієна і охорона жінок та підлітків.

46. Особливості гігієни праці в сільськогосподарському виробництві.

47. Організація і методи захисту працюючих від впливу несприятливих чинників у промисловому й сільськогосподарському виробництві.

48. Вікові особливості росту і розвитку дітей та підлітків.

49. Вплив навколишнього середовища на фізичний розвиток і здоров’я дітей та підлітків.

50. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування, утримання та обладнання дитячих закладів.

51. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів та іграшок.

52. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування, обладнання, санітарного утримання класних приміщень, спортивного залу, лабораторій та майстерень загальноосвітніх шкіл.

53. Гігієнічні вимоги до планування, обладнання, утримання комп’ютерного класу.

54. Гігієнічні вимоги до режиму роботи з комп’ютером.

55. Режим дня та гігієна навчальної і позанавчальної діяльності в школі.

56. Професійна орієнтація учнів у школі.

57. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і планування території лікарні.

58. Внутрішнє планування лікарняного відділення, палатної секції та палати.

59. Особливості планування інфекційних, радіологічних відділень, операційного блоку, пологового будинку.

60. Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляції та освітлення основних приміщень лікарні (пологового будинку).

61. Нормативні показники мікроклімату, повітряного середовища, природного і штучного освітлення основних приміщень лікарні.

62. Санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим лікарні, пологового будинку.

63. Заходи щодо профілактики внутрішньолікарняних інфек­цій та СНІДу.

64. Гігієна праці медичного персоналу. Професійні шкідливості в діяльності медичних працівників та заходи щодо захисту їх від негативного впливу.

65. Організація контролю за дотриманням протиепідемічного режиму в лікувальних закладах.

66. Особиста гігієна — основа здорового способу життя.

67. Значення раціонального режиму дня для збереження і зміцнення здоров’я.

68. Гігієна тіла, догляд за шкірою, волоссям, порожниною рота.

69. Фізична культура та загартування.

70. Гігієна одягу та взуття.

71. Біоритмологічні основи особистої гігієни.

72. Розв’язання ситуаційних задач за темами практичних занять.



ЛІТЕРАТУРА
Основна
Загальна гігієна з основами екології / За ред. проф. В.А. Кондратюка. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003.

Загальна гігієна з основами екології / За ред. І.І. Нінберга, І.В. Сергети, Л.І. Цимбалюка. — К.: Здоров’я, 2001.
Додаткова
Загальна гігієна та екологія людини / За ред. В.Г. Бардова та І.В. Сергети. — Вінниця: Нова книга, 2002.

Загальна гігієна: посіб. для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. — Львів: Світ, 2001.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка