Міністерство економічного розвитку І торгівлі україни науково-дослідний економічний інститут



Скачати 365.27 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації10.11.2016
Розмір365.27 Kb.
  1   2
Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису



КАРБОВСЬКА Любов Олександрівна

УДК 338.24



МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою ОСВІТою

08.00.03 – економіка та управління національним господарством



Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Науковий керівник:

Шаповалова М. М.,

кандидат економічних наук

Усі примірники дисертації

ідентичні за змістом

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради О.Ю. Рудченко



Київ – 2013

ЗМІСТ


ВСТУП…………………………………….……………………...……..…..…

3

Розділ 1. Теоретичні засади державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою………………………………….………..….……………….....…

10

1.1. Економічна сутність фахового ринку праці та необхідність його державного регулювання……………………………………….......................

10

1.2. Концептуальні положення державного регулювання попиту і пропозиції фахівців з вищою освітою……………………………….…..…....

22

1.3. Світовий досвід державного регулювання попиту і пропозиції фахівців на ринку праці……………………………..................................…..

33

Висновки до 1 розділу………………………...……....…...............................

52

Розділ 2. Особливості Державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою в Україні та зарубіжних країнах..…………..……………….…….....

55

2.1. Аналіз стану ринку праці фахівців з вищою освітою в Україні...............

55

2.2. Механізм взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг……………..

71

2.3. Оцінка рівня збалансованості попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою у зарубіжних країнах……………...........…....…..

94

Висновки до 2 розділу……………………............................………….……..

123

Розділ 3. Удосконалення механізму державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою..................................................................

125

3.1. Напрями удосконалення механізму державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою…………….................

125

3.2. Визначення прогнозних потреб економіки у фахівцях з вищою освітою…………………………………………………………………………

149

3.3. Модель формування державного замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів з вищою освітою ……...………………….…………..

170

Висновки до 3 розділу….……………………………..………………………..

189

Висновки……………………………………...…………………………..…

192

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……..………………………...…..….

196

ДОДАТКИ.………………………………………..………………………….....

216

ВСТУП

Актуальність теми. Важливим чинником, що негативно впливає на формування в Україні інноваційної моделі розвитку економіки, є те, що значна частина випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ) не знаходить застосування отриманим професійним знанням та навичкам, оскільки структура підготовки кадрів за галузями знань, професіями і спеціальностями не орієнтована на потреби економіки у фахівцях (тобто, вона не збалансована зі структурою попиту ринку праці на кваліфіковані кадри за видами економічної діяльності і професійними групами).

За експертними даними, у 2011 р. втрати державних та приватних коштів на підготовку фахівців, які не затребувані ринком праці, склали більш ніж 600 млн. грн., а виплати на допомогу по безробіттю непрацевлаштованим випускникам ВНЗ – більш, ніж 250 млн. грн. [47,125].

Ринок потребує кваліфікованих фахівців, але, виходячи з тривалості процесу навчання, швидко задовольнити попит на них неможливо. Саме тому вкрай важливо для держави сформувати такий механізм регулювання, котрий спроможний задовольнити попит на ринку праці фахівців з вищою освітою, забезпечуючи своєчасну підготовку висококваліфікованих фахівців відповідно до державних пріоритетів розвитку національної економіки.

Теоретичні та методологічні питання державного регулювання ринку праці, професійної зайнятості населення, попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою знайшли своє відображення у дослідженнях таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як: Л.Антошкіна [7], А.Базилюк [12], С.Бандур [13], З.Бараник [14], Г.Беккер [192], І.Бондар [23], Д.Богиня [20], С.Брю [102], П.Вейлл [193], Н.Гаркавенко [33], В.Геєць [179], О.Грішнова [37], В.Гуртов [105], Г.Дмитренко [42], С.Зарецька [55], Дж.Кейнс [72], О.Левченко [92], Е.Лібанова [93], Л.Лісогор [94], Т.Лукінов [98], К.Макконел [100], І.Манцуров [101], Ю.Маршавін [103], Е.Пітухин [177], М.Рудаков [177], П.Самуельсон [51], О.Сологуб [23], В.Щетинін [189], Т.Шульц [199], О.Чернявська [185] тощо.

У той же час, незважаючи на значимість і цінність проведених у вітчизняній та зарубіжній економіці досліджень, все ще потребують удосконалення окремі теоретичні і методичні положення щодо державного регулювання попиту та пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою, які стосуються фінансового забезпечення вищої освіти у відповідності з результатами діяльності ВНЗ, а отже, визначення їх результатів на основі рейтингу, а також порядку формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою.

Актуальність і наукова значущість окреслених питань зумовили вибір теми дослідження, визначили його предмет та об’єкт, мету і конкретні задачі.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане із планом НДР НДЕІ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, зокрема, з темою «Розроблення балансів трудових ресурсів та робочих місць на середньо- та довгострокову перспективу відповідно до визначених стратегічних пріоритетів» (№ державної реєстрації 0111U006024), у межах якої здобувачем розроблені рекомендації до прогнозу балансу трудових ресурсів України на 2011-2020 роки за класами професій та професійними групами.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретико-методологічних засад, методичних положень та практичних рекомендацій щодо механізму державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою для забезпечення потреб економіки у висококваліфікованих кадрах.

Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались наступні основні задачі:



  • розглянути понятійний апарат у сфері державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою;

  • узагальнити світовий досвід державного регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою;

  • проаналізувати сучасний стан державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою в Україні;

  • визначити основні напрями удосконалення механізму державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою;

  • обґрунтувати методичні положення щодо розробки середньострокового прогнозу попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою;

  • удосконалити методичні положення щодо формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою;

  • актуалізувати методичні положення щодо фінансового забезпечення функціонування системи вищої освіти;

  • удосконалити методичні положення щодо рейтингової оцінки результатів діяльності ВНЗ України.

Об’єктом дослідження є процес державного регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою в Україні, а його предметом – теоретико-методичні положення та практичні рекомендації щодо механізму державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освіто.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи склали фундаментальні положення економічної науки. У дослідженні застосовувалися як загальнонаукові методи (зокрема, абстрактно-логічний – при обґрунтуванні теоретико-методичних засад державного регулювання фахового ринку праці; індукції та дедукції – при розробці концептуальних засад формування механізму державного регулювання ринку праці фахівців з вищою освітою; порівняльний аналіз – при визначенні особливостей організаційної структури управління системою вищої освіти та моделей її державного регулювання); так і спеціальні (таблично-графічний та кореляційного аналізу – при дослідженні відповідності структури підготовки фахівців за галузями знань структурі зайнятості та структурі ВВП за видами економічної діяльності; метод інтегральної оцінки – при визначенні рівня збалансованості попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою в ряді зарубіжних країн та Україні; метод експертних оцінок – при визначенні вагомості складових інтегрального показника та програмно-цільовий – при формуванні складових механізму державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

удосконалено:

  • методичні положення щодо формування і розміщення державного замовлення для ВНЗ ІІІ-ІV ступеня акредитації на підготовку фахівців на основі урахування перспективних потреб у кваліфікованих кадрах для пріоритетних сфер економічної діяльності, насиченості ринку праці фахівцями необхідних спеціальностей і професій, змін макроекономічних і демографічних тенденцій та оцінки результативності діяльності ВНЗ, що, на відміну від сучасного положення, дасть можливість підвищити ефективність використання державних асигнувань на підготовку фахівців, сприятиме забезпеченню перспективних потреб національної економіки у висококваліфікованих кадрах і задоволенню попиту споживачів на освітні послуги;

  • методичні положення щодо фінансування підготовки фахівців з вищою освітою, суть яких полягає у впровадженні багатоканальної системи фінансування через поєднання прямих бюджетних асигнувань ВНЗ та непрямого фінансування (у вигляді субсидій, грантів і кредитів) відповідно до стратегічних цілей та державних пріоритетів соціально-економічного розвитку; виділенні бюджетних коштів та їх розподіл між ВНЗ різних форм власності залежно від результатів діяльності; упровадженні нормативного методу фінансування; переході від принципу «фінансування об’єкта освіти» до принципу «фінансування суб’єкта освіти», що, на відміну від сучасного підходу, дозволить більш раціонально використовувати кошти державного бюджету на підготовку фахівців для розвитку пріоритетних напрямів економіки та соціальної сфери;

  • методичні положення щодо оцінки результатів діяльності ВНЗ України на основі рейтингу, котрі полягають у розрахунку інтегрального показника на основі таких показників, як: якість підготовки фахівців, їх затребуваність ринком праці, рівень працевлаштування випускників за отриманою спеціальністю, що дозволить більш об’єктивно підходити до визначення результатів діяльності кожного ВНЗ з позицій її спрямування на задоволення потреб економіки у фахівцях, забезпечувати органи державного управління вищої освіти інформацією, необхідною для проведення ліцензування, акредитації ВНЗ, а також розміщення державного замовлення на підготовку кадрів і розподілу державних асигнувань серед ВНЗ на конкурсній основі;

  • методичні положення щодо розробки середньострокового прогнозу попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою у професійно-кваліфікаційному розрізі та їх збалансованість, що мають відмінність від сучасних у такому: прогнозування здійснено із використанням методів екстраполяції та кореляційно-регресивного аналізу на основі лінійної багатофакторної моделі з урахуванням таких факторів, як темпи зростання та зміни в структурі виробництва ВВП за ВЕД; напрями структурної перебудови економіки; темпи зростання продуктивності праці; стан загальної зайнятості населення та за віковими (особливо населення у віці 15-25 років) і професійними групами; дефіцит і надлишок кадрів за професійними групами і ВЕД; поточна і перспективні чисельність випускників загальноосвітніх закладів ІІ та ІІІ ступеня; загальна чисельність студентів ВНЗ та структура підготовки за галузями знань і напрямами;

отримало подальший розвиток:

  • визначення змісту поняття «ринок праці фахівців з вищою освітою» як системи соціально-економічних, організаційних і нормативно-правових відносин між суб’єктами ринку – фахівцями з вищою освітою, працедавцями, бізнесом і державою щодо регламентації взаємних прав й обов’язків, розподілу суспільних благ і регулювання попиту та пропозиції щодо фахівців з вищою освітою, що дозволяє системно підходити до регулювання підготовки фахівців з вищою освітою для забезпечення потреб економіки у висококваліфікованих кадрах;

  • методологічний підхід щодо формування структури та елементів механізму державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою, котрий полягає у необхідності реалізації цілей державної політики в сфері зайнятості – задоволення перспективних потреб пріоритетних напрямів економічної діяльності у кадрах, подолання невідповідності між попитом і їх пропозицією та зниження рівня безробіття серед осіб з вищою освітою шляхом розробки та впровадження системи соціально-економічних і організаційних інструментів та заходів державного впливу як щодо попиту, так і щодо пропозиції, що сприятиме зменшенню диспропорцій на фахового ринку праці, зниженню рівня безробіття серед осіб з вищою освітою.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові розробки дисертаційної роботи доведені до рівня теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою, котрі знайшли впровадження в практичній роботі, зокрема: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України – при розробці балансів трудових ресурсів та робочих місць на середньо- та довгострокову перспективу відповідно до визначених стратегічних пріоритетів (довідка №795/021/106-09 від 24.07. 2012 р.); ПВНЗ «Економіко-технологічний університет» – у навчальному процесі при викладанні дисциплін «Національна економіка», «Регіональна економіка» та «Університетська освіта» (довідка №51-40 від 16.09.2011 р).

Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, методичні розробки, висновки і практичні рекомендації, викладені в дисертації та опубліковані у наукових статтях, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовувалися та отримали схвалення на міжнародних наукових конференціях: «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, 2006 р.); «Современное образование: преемственность и непрерывность образовательной системы «Школа-вуз» (м. Гомель, 2009 р.); «Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития», (м. Мінськ, 2009 р.); «Болонський процес очима студентів» (м. Київ, 2010 р.); «Європейський простір вищої освіти як основа розвитку суспільства знань» (м. Рівне, 2011 р.), а також на міжнародному форумі «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, 2008 р.).

Публікації. Основні теоретико-методичні положення, методичні рекомендації та висновки дисертації опубліковані у 10 одноосібних наукових працях, загальним обсягом 6,1 д.а, у тому числі 5 статей – у наукових фахових журналах та 5 публікацій – у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (200 найменувань) та додатків. Обсяг основного тексту складає 186 сторінок, у тому числі містить 13 таблиць, 46 рисунків, а також 8 додатків (на 50 сторінках).

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми – розробку теоретико-методологічних засад, методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування дієвого механізму державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою.

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки.

1. Розгляд понятійного апарату у сфері державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці дозволив актуалізувати зміст поняття «ринок праці фахівців з вищою освітою», що визначено як систему соціально-економічних, організаційних і нормативно-правових відносин між суб’єктами ринку – фахівцями з вищою освітою, працедавцями і державою щодо регламентації взаємних прав й обов’язків, розподілу суспільних благ і регулювання попиту та пропозиції на фахівців з вищою освітою.

2. Узагальнення світового досвіду державного регулювання ринку праці дало підставу стверджувати, що у розвинутих країнах механізм державного регулювання сприяє збалансуванню попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою завдяки застосування заходів активної державної політики – стимулювання попиту на висококваліфіковану робочу силу через інвестиційну, фінансово-кредитну та податкову політику та розробку державних цільових програм на основі прогнозування соціально-економічних процесів, застосування комплексу заходів, спрямованих на подолання невідповідності між кадровими потребами сфер економіки і підготовкою випускників ВНЗ, створення і функціонування розвинутої системи професійної перепідготовки і перекваліфікації.

Інтегральна оцінка рівня збалансування попиту і пропозиції фахівців у зарубіжних країнах виявила, що найвище місце в рейтингу займають такі країни, як: Данія, США, Республіка Корея і Великобританія, де отримано найвищий узагальнюючий інтегральний показник. Механізм державного регулювання у цих країнах має найбільшу ефективність з точки зору досягнення збалансованості попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою завдяки розробці прогнозів потреб економіки у фахівцях, використання ефективного підходу у державному фінансуванні ВНЗ з урахуванням результатів їх діяльності та якості наданих ними освітніх послуг.

3. Аналіз сучасного стану попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою дозволив зробити висновок, що механізм його державного регулювання в Україні є неефективним, оскільки він не забезпечує збалансування попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою, внаслідок чого чисельність, структура та якість підготовки кваліфікованих кадрів не відповідає перспективним потребам національної економіки у фахівцях, наростають диспропорції між попитом та пропозицією фахівців, поглиблюється безробіття серед осіб з вищою освітою. Щоб подолати це та задовольнити перспективні потреби економіки України у фахівцях, необхідно наблизити структуру підготовки кадрів та розподілу зайнятих (за ВЕД) до перспективної структури ВВП з урахуванням майбутніх структурних зрушень в економіці та державних пріоритетів її розвитку, як це робиться у розвинутих країнах, де механізм державного регулювання попиту і пропозиції на фаховому ринку праці працює ефективно.

4. Доведено, що основними напрямами вдосконалення механізму державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою в Україні щодо підвищення його дієвості мають стати: для попиту – створення нових високотехнологічних та цільова підтримка збереження наявних робочих місць; стимулювання підприємницької діяльності у сфері малого та середнього інноваційного бізнесу; для пропозиції – удосконалення управління вищою освітою; підвищення якості підготовки фахівців та їх конкурентоспроможності; розвиток системи безперервної освіти; організація моніторингу та прогнозування потреб економіки у кадрах; розробка державних та регіональних програм сприяння зайнятості; організація взаємодії ВНЗ із суб’єктами підприємницької діяльності.

5. Обґрунтування методичних положень щодо розробки середньострокового прогнозу попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою у професійно-кваліфікаційному розрізі дозволяє стверджувати, що прогнозування необхідно здійснювати із використанням методів екстраполяції та кореляційно-регресивного аналізу на основі лінійної багатофакторної моделі з урахуванням таких факторів, як: темпи зростання та зміни в структурі виробництва ВВП за ВЕД; напрями структурної перебудови економіки; темпи зростання продуктивності праці; стан зайнятості населення – загальної та за віковими категоріями і професійними групами; дефіцит і надлишок фахівців за професійними групами і ВЕД; чисельність випускників загальноосвітніх закладів ІІ та ІІІ ступеня; загальна чисельність студентів ВНЗ та структура їх підготовки за галузями знань і напрямами.

6. Удосконалення методичних положень щодо формування та розміщення державного замовлення на підготовку кадрів полягає в тому, що очікуваний попит на фахівців з боку реального сектору економіки у середньостроковому періоді повинен визначатися з урахуванням перспективних потреб у кваліфікованих кадрах пріоритетних сфер економічної діяльності, насиченості ринку праці фахівцями певних спеціальностей і професій, змін демографічних тенденцій та рейтингу ефективності діяльності ВНЗ, що дасть можливість підвищити ефективність використання державних асигнувань на підготовку фахівців, сприятиме забезпеченню потреб національної економіки у кваліфікованих кадрах і задоволенню попиту споживачів на освітні послуги.

7. Обґрунтовано, що актуалізація методичних положень щодо фінансового забезпечення функціонування системи вищої освіти повинна включати: розробку і впровадження моделі багатоканального фінансування вищої освіти через систему субсидій, грантів, кредитів; диверсифікацію джерел фінансових ресурсів залежно від стратегічних цілей соціально-економічного розвитку держави; перехід від принципу «фінансування об’єкта освіти» до принципу «фінансування суб’єкта освіти»; впровадження нормативного методу фінансування; виділення бюджетних коштів та їх розподіл між ВНЗ різних форм власності у залежності від результатів їх діяльності.

8. У роботі доведено, що удосконалення методичних положень рейтингової оцінки результативності ВНЗ України полягає у розрахунку інтегрального показника на основі таких критеріїв, як: якість підготовки майбутніх фахівців, їх затребуваність ринком праці, рівень працевлаштування випускників за отриманою спеціальністю, внесок ВНЗ у формування еліти держави; сприяння працевлаштуванню випускників тощо, що дасть можливість установити рівень кожного ВНЗ взагалі, а також за напрямами спеціалізації, щоб використовувати результати рейтингу при проведенні акредитації ВНЗ, розміщенні державного замовлення на підготовку кадрів й розподілу державних асигнувань на конкурсній основі.


  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка