Міністерство екології та природних ресурсів України Науково дослідна установа «Український науково дослідний інститут екологічних проблем»



Скачати 380.79 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації06.04.2017
Розмір380.79 Kb.
  1   2


Міністерство екології та природних ресурсів України

Науково - дослідна установа «Український науково - дослідний інститут екологічних проблем»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова приймальної комісії

А.В.Гриценко

«___»_______________2016 р.

ПРОГРАМИ

вступних випробувань на навчання на основі ступеня магістра (спеціаліста) для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня доктора філософії

за спеціальністю
183 «Технології захисту навколишнього середовища»

Харків 2016



ВСТУП
Програма вступних випробувань розроблена Приймальною комісією Науково -дослідної установи «Український науково - дослідний інститут екологічних проблем» відповідно до Умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2016 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 жовтня 2015 року №1085, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2015 року за № 1351/27796 та Правил прийому до аспірантури науково -дослідної установи «Український науково - дослідний інститут екологічних проблем» у 2016 році.

Метою вступних випробувань є перевірка у кандидатів на навчання рівня знань, умінь та навичок, здібностей до зазначеного виду діяльності.

Вступні випробування включають:

1.  вступний екзамен зі спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища»;

2. вступний екзамен з іноземної мови;

3. вступний екзамен з філософії.

Для конкурсного відбору осіб при прийомі на навчання для здобуття ступеня доктора філософії (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) Конкурсний бал обчислюється як сума балів отриманих під час складання вступних екзаменів зі спеціальності (в обсязі стандарту вищої магістра з відповідної спеціальності), філософії та з іноземної мови (англійської, німецької, французької).

Екзамен з іншої іноземної мови складається за рішенням вченої ради УКРНДІЕП України у разі, коли знання цієї мови необхідне для роботи над дисертацією.

До конкурсного балу додається додатковий бал за навчальні/наукові досягнення.

ПРОГРАМА

вступного екзамену зі спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища»



ВСТУП
Вступне випробування зі спеціальності проводиться з метою перевірки та оцінки теоретичної підготовки вступника, встановлення рівня його знань з основних фахових дисциплін, їх відповідності вимогам стандарту якості освіти, положенням про ступеневу освіту, навчальним планам і програмам підготовки фахівців.

Для проведення фахового вступного випробування створюється комісія на чолі з Головою, до складу якої включаються провідні фахівці в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Вступне випробування зі спеціальності проводиться у вигляді письмової відповіді на питання білету (кількість питань в білеті три). Час на виконання завдань складає 1 годину.

Вступний іспит із спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» проводиться з використанням екзаменаційних білетів. Для підготовки до відповіді використовуються екзаменаційні листки.

Для складання випробування абітурієнт може використовувати ручки, олівці, лінійку, калькулятор. Усі інші матеріали, як то законодавчі та нормативні акти, методичні матеріали, довідники, словники, записи, конспекти, тощо, а також засоби мобільного та пейджингового зв’язку, будь-які носії інформації протягом іспиту абітурієнтам використовувати суворо забороняється. В разі порушення зазначених вимог, а також при виявленні проявів несамостійного виконання абітурієнтами завдань комплексного іспиту, які проявляються, наприклад, у вигляді розмов, підказування, інших видів спілкування, викладач, котрий здійснює контроль за проведенням іспиту, робить помітку на титульному листі екзаменаційної роботи про зниження екзаменаційної оцінки, а в разі виявлення повторного порушення – має право вивести абітурієнта з іспиту з виставленням йому загальної незадовільної оцінки.

1. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ КАНДИДАТА НА НАВЧАННЯ З вступного екзамену зі спеціальності

183 «Технології захисту навколишнього середовища».

Рівень знань здобувача оцінюється за чотирибальною системою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".


Вимоги до основних знань навичок та вмінь.


Оцінка



Критерії

відмінно

Здобувач повністю, логічно, послідовно і без помилок розкрив задані питання, виявив вміння самостійно аналізувати, узагальнювати і викладати матеріал.

добре

Здобувач твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його. Вміє правильно використовувати теоретичні положення під час відповіді, але допускає несуттєві помилки, які не впливають на загальну правильність відповіді

задовільно

Здобувач засвоїв тільки основний матеріал, не знає окремих положень, допускає неточності у відповіді. Не вміє достатньо чітко сформулювати окремі положення, порушує послідовність у викладанні матеріалу.

незадовільно

Здобувач не засвоїв програмний матеріал, допускає суттєві помилки. Не вміє викласти основні положення.



2. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ВСТУПНИЙ ЕКЗАМЕН ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 183 «ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА».
1. Загальні питання

Основні закономірності взаємодії суспільства і природи. Вплив діяльності людини на довкілля на різних етапах техногенезу. Основні фактори та джерела впливу на стан довкілля. Виснаження природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища як єдиний процес. Концепція “границь зростання”. Гармонізація взаємовідносин суспільства та природи - головна передумова реалізації концепції сталого розвитку нашої країни. Концепція екологічної безпеки України.

2. Навколишнє природне середовище

Головні етапи розвитку та наукові напрямки екології. Завдання глобальної екології, глобальні прогнози.

Основні поняття екології: популяція, біоценоз, екосистема, біогеоценоз, ландшафт, біосфера.

Структура екосистем. Абіотичні і біотичні компоненти. Трансформація речовини і енергетики в екосистемах. Харчові ланцюги, харчові мережі і трофічні рівні. Трофічні структури та екологічні піраміди. Фактори, що лімітують та регулюють розвиток екосистем. Гомеостаз екосистем. Позитивні і негативні зворотні зв'язки в екосистемах.

Будова біосфери. Склад, будова та захисні функції атмосфери. Будова і властивості гідросфери як динамічної системи. Хімія природних вод. Особливості ґрунтового шару. Процеси біохімічної трансформації речовин у ґрунтах. Основні види ґрунтів в Україні.

Екологічна обстановка в окремих регіонах України. Стан навколишнього середовища в Харківській області.

3. Екологічна безпека довкілля

Поняття збалансованого розвитку суспільства як дотримання рівноваги між процесами споживання та самовідновлення у природі. Природне, техногенне, географічне і соціальне середовище.

Головні екологічні проблеми і шляхи їх вирішення. Екологічна криза і соціальний прогрес. Безпосередній і побічний антропогенний вплив на довкілля.

Джерела та масштаби забруднення атмосфери. Вплив промислового виробництва і комунального господарства на атмосферу. Основні речовини, що забруднюють атмосферне повітря. Теплове забруднення атмосфери. Глобальні наслідки антропогенного впливу на атмосферу: смог, кислі дощі, парниковий эфект, руйнування озонового шару, глобальні зміни клімату.

Принципи и процеси самоочищення атмосферного повітря. Методи очищення димових, пилових і газових викидів промисловості та комунального господарства в атмосферу. Заходи, щодо запобігання забрудненняя атмосфери. Економічний збиток від впливу господарської діяльності на атмосферу. Законодавство України про охорону атмосферного повітря від забруднення.

Проблема охорони вод Світового океану від забруднювання. Принципи самоочищення гідросфери. Охорона водоймів від забруднення. Повторне та зворотнє водопостачання. Методи очищення стічних вод. Використання стічних вод. Економічний збиток від забруднення та виснаження водних ресурсів. Водне законодавство України.

Джерела та масштаби забруднення грунтів. Процеси самоочищення в грунтах. Екологічні наслідки руйнування ландшафтів Шляхи підвищення продуктивності грунтів і охорони земель. Економичний збиток від руйнування ландшафтів, забруднювання й виснажування земель. Правова основа охорони земельних ресурсів і надр.

Законодавча основа екологічної безпеки держави, її орієнтація до ЄС.

4. Екологічна безпека у природокористуванні

Види природокористування. Природні ресурси і їх класифікація. Аспекти раціоналізації природокористування: регіональний, науково-технічний, юридичний і міжнародний.

Ступінь і динаміка використання природних ресурсів. Природні ресурси України.

Антропогенне навантаження та негативний вплив на якість атмосферного повітря. Основні шляхи зниження антропогенного впливу на атмосферу.

Водні ресурси світу, України. Джерела забруднювання та виснаження водних ресурсів. Проблема раціонального використання водних ресурсів України.

Земля, ґрунти; їх роль у біосфері та значення для людини. Використання земельних ресурсів. Забруднювання і виснажування земельних ресурсів Раціональне використання та охорона надр.

Утворення відходів як нераціональне використання природних ресурсів. Динаміка і масштаб забруднення довкілля промисловими, сільськогосподарськими і побутовими відходами. Класифікація промислових відходів.

Конфліктна ситуація природокористування. Поняття "криза". Сутність екологічних криз. Природні і антропогенні кризи. Раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів. Роль хімічної технології в переробці відходів виробництва і споживання. Комплексне використання сировини і енергетичних ресурсів.

Маловідходна технологія як основа створення екологічно обґрунтованого промислового виробництва. Принципи і концепція маловідходної технології. Енергоємність, матеріалоємність промислових виробництв. Кооперація і сполучення виробництв. Екологічні вимоги до продукції відходів виробництва і використання.

5. Моніторинг і контроль стану оточуючого середовища

Засоби і методи моніторингу і контролю якості довкілля. Критерії якості довкілля.

Поняття про забруднювачі. Типи забруднювачів. Міграція, накопичення і трансформація основних забруднювачів в атмосфері, гідросфері і ґрунтах. Біотрансформація і біоакумуляція забруднювачів.

Забруднення довкілля хімічними речовинами, тепловими викидами, електромагнітними полями, іонізуючим випромінюванням, шумами і т.д. Внесок в забруднення різних галузей народного господарства.

Екологічні класифікації. Екологічне нормування. Біотестування і тест-об'єкти.

Розрахунок і порядок розробки нормативів гранично допущених викидів (ГДВ) та скидів (ГДС).

Моніторинг атмосферного повітря і оцінка його якості.

Моніторинг джерел забруднювання водних об`єктів. Склад і властивості стічних вод.

Моніторинг стану ґрунтів. Нормування якості ґрунтів, ГДК.

Комплексні та інтегральні оцінки якості довкілля.

Біосферні заповідники.

Принципи та методи прогнозування і моделювання процесів формування стану довкілля.

Оцінка ризику здоров’ю населення в системі гігієнічного моніторингу якості довкілля.

Системи регіонального і локального екологічного моніторингу. Принципи створення та функціонування інформаційних систем контролю якості довкілля. Сучасні геоінформаційні системи та технології. Аерокосмічний контроль стану навколишнього природного середовища.

Системи контролю та оперативного управління природоохоронними комплексами.

6. Інженерна екологія

Інженерні методи захисту довкілля. Класифікація і фізико-хімічні основи способів вилучення і очистки газів та стічних вод.

Типи викидів у атмосферу. Хімічний склад і властивості газових викидів як основа газоочистки. Класифікація і опис основних методів газоочистки і апаратурне оформлення процесів. Перспектива технології очистки газів (очистка від пилу та шкідливих хімічних забруднювачів).

Хімія зворотних вод. Системи водовідведення з урбанізованих територій. Умови випуску промислових стічних вод у каналізаційні системи та природні водоймища. Класифікація і опис основних методів очистки промислових стічних вод і апаратурного оформлення процесів. Біологічна очистка стічних вод. Методи обробки осадів промислових стічних вод. Утилізація осадів біоочисних споруд. Перспективні технології очистки стічних вод.

Відчуження орних земель і деградація ґрунтів. Хімічне забруднення - засолення, підкислення, залуження ґрунтів і зниження їх продуктивності. Збирання, переробка і використання відходів виробництва і споживання, в тому числі твердих побутових відходів. Технології та засоби утилізації відходів. Основні методи знешкодження і поховання токсичних відходів.

Удосконалення існуючих і створення принципово нових екологічно обґрунтованих технологічних процесів. Підвищення ефективності і інтенсифікація технологічних процесів. Розробка і організація замкнених водо- і газооборотних циклів. Особливості проектування маловідходних виробництв. Формування і розвиток маловідходних територіально-виробничих комплексів та регіонів.

Оцінка і прогноз впливу промислового виробництва на довкілля. Планування заходів по охороні довкілля і раціональному використанню природних ресурсів.

Економічний механізм природоохоронної діяльності підприємств. Екологічний контроль впливу на стан довкілля.

7. Природоохоронний менеджмент

Природоохоронний менеджмент як система управління раціональним природокористуванням. Екологічний аудит – головний інструментарій природоохоронного менеджменту. Стандарти ЄС в галузі управління промисловим виробництвом і місце в них підсистеми управління впливом підприємств на оточуюче середовище.

Принципи управління природоохоронною діяльністю та раціональним використанням природних ресурсів. Державне управління соціально-економічними процесами. Система органів управління та регулювання природокористування в Україні. Органи спеціального управління і контролю в галузі екології та їх функції. Органи спеціалізованого функціонального та галузевого управління в сфері екології.

Системи екологічної інформації як основа ефективного управління природоохоронною діяльністю. Концепція створення об’єднаної інформаційної системи природоохоронного менеджменту. Обов’язки державної виконавчої влади по збору, обробці та зберіганню інформації про стан довкілля. Державні форми звітності про стан навколишнього середовища.

Правова основа природоохоронного менеджменту. Об’єктивні передумови розвитку еколого-правових норм. Роль екологічного права в здійсненні екологічної політики держави.

Шляхи покращення управління природоохоронною діяльністю в Україні та світі. Основні принципи та підходи до екологічного регулювання в західних країнах. Головні напрямки вдосконалення природоохоронної діяльності в Україні. Міжнародне співробітництво в галузі природокористування.
3. Список рекомендованої літератури:
1 Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища: в 6 т. – Чернівці: Зелена Буковина, 2000

2 Червона книга України: Тваринний світ. – К.: Українська енциклопедія. 1994. – 464 с.

3 Червона книга України: Рослинний світ. – К.: Українська енциклопедія. 1996. – 608 с.

4 Положення про Червону книгу України: Постанова Верховної Ради України. – 1992 р.

5Андрієнко Т.Л. Міждержавні природно-заповідні території – важливіша складова екологічної мережі // Екологічний вісник, № 7-8, 2003. – с.2-4.

6 Природно-заповідний фонд України загальнодержавного значення: Довідник. – К.: 1999. – 240 с.

7 Окалітенкг Н.І, Гродзинский Д.М. Основи системної біології: Навчальний посібник К.: Либідь, 2005

8 Павлов И.Ю. Біологія. Пособие – репетитор Ростов – на – Дону, 1997

9 Биология. Высшее образование / Каменский А.А., Ким А.И. и др. – М.: Физиол. об-во «Слово»: ООО Изд-во «ЭКСМО»: 2003. – 640 с.

10 Боєчко С.М. Біологічна хімія. – К.:Наукова думка, 1996. – 566 с.

11 Биология / Под. В.Н. Ярыгина. в 2-х т. – М.: Высшая школа, 2001.

12 Крутов В. И., Грушко И. М., Попов В. В. и др. ; Под ред. В. И. Крутова, В. В. Попова. Основы научных исследований : Учеб. для техн. вузов М. : Высш. шк., 1989

13 Ковальчук В.В. Основи наукових дослiджень : Навч. посiб. 4-е вид., перероб. i доп. - К. : Професiонал, 2007

14 Чорненький Я.Я. Основи наукових дослiджень. Органiзацiя самостiйної та наукової роботи студента : Навч. посiб. К. : Професiонал, 2006.

15 Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: підручник / М.Т. Білуха. – Київ: АБУ, 2002. – 480 с.

16 Стеченко Д.М. Методологія наукових досліджень: підручник / Д.М. Стеченко, О.С. Чмир. – К.: Знання, 2005. – 309 с.

17 Кучерявий В.П. Урбоекологія Львів: Світ, 2001. – 440 с.

18 Глазычев В.Л. Городская среда: технология развития / В.Л. Глазычев. – М.: Наука, 1995. – 239 с.

19 Экология большого города : Альманах. – М.: Прима-пресс, 1996. – 178 с.

20 Экология города: ученик / под. .ред. Ф.В. Стольберга. – К.: Либра, 2000. – 464 с.

21 Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: навчальний посібник для студентів вщих навчальних закладів / Т.А. Сафранов. – Львів: Новий Світ2000, 2006. – 248 с.

22 Руцуляк В.М. Ланшафтна екологія. Навчальний посібник Чернівці, вид-во «Рута», 2002

23 Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України К.: Знання, 2005

24 Стецюк В.В., Ковальчук І.П. за ред. Маринича О.М. Основи геоморфології. Навчальний посібник К.: Вища школа, 2005

25 Голицын И.Н. Промышленная екологія и моніторинг загрязнения природной среды Минск, 2007

26 Кліменко та інш. Моніторинг довкілля. підручник К., 2006

27 Экологический мониторинг. Учебно-методическое пособие Под ред. Атихминой Т.Я. М., 2006

ПРОГРАМА

вступного екзамену з іноземної мови

Інтеграція України в європейський простір вищої освіти висуває нові вимоги щодо встановлення національних параметрів викладання/вивчення іноземної мови, зазначених у Загальноєвропейських рекомендаціях із мовної освіти (Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment, скорочено — СEFR), які Рада Європейського союзу рекомендувала використовувати для  валідації рівнів знань іноземної мови своєю резолюцією в листопаді 2011 р.

Відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 54 Закону України «Про вищу освіту» Кабінет Міністрів України  вніс зміни до постанови № 567 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника» від 24 липня 2013 р. («Офіційний вісник України», 2013 р., № 64, с. 23–28). Наразі цей порядок висуває нові вимоги до працівників вищих навчальних закладів у частині мовної підготовки та методів оцінювання її рівня. Вчене звання доцента або професора присвоюється тим працівникам вищих навчальних закладів і наукових установ, які мають сертифікат, що підтверджує володіння іноземною мовою на рівні, не нижчому від рівня В2 відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти. Відповідно випускник ВНЗ, який має намір будувати науково-педагогічну кар’єру, повинен володіти іноземною мовою на рівні, не нижчому від В2. Відповідно цей рівень доцільно виявляти вже на етапі вступу до магістратури та аспірантури.

Усі, хто вивчає іноземну мову, відповідно до СEFR розподіляються на шість рівнів: А0 — нульовий рівень (особа щойно почала вивчати мову); A1 — початківець; A2 — передпороговий рівень; B1 — пороговий, середній рівень; B2 — пороговий просунутий рівень, вищий від середнього; C1 — досвідчений, професійний користувач; C2 — досконалий рівень володіння. Рекомендаціями передбачено, що вступник здатен на кожному рівні виконувати такі види діяльності: писати, читати, слухати й говорити.

Рівень В2 має особа, яка розуміє основні ідеї складних текстів на абстрактні й конкретні теми, зокрема ті, що стосуються її спеціалізації; може взаємодіяти з певною мірою побіжності та безпосередності з носіями мови без напруження для кожної зі сторін; уміє робити чіткі, детальні повідомлення з широкого кола питань і може викласти свій погляд на певну проблему, показати переваги та недоліки різних тверджень. Це передбачає наявність певних знань і вмінь:



І. Мовні знання:

  • розмаїтий словниковий запас, що є необхідним для спілкування в побутовому, академічному й професійному середовищі;

  • володіння граматичними конструкціями, необхідними для гнучкого висловлення відповідних причинно-наслідкових зв’язків, відношень і понять, а також для розуміння й створення текстів різного стилю (уживання артиклів, прийменників і сполучників, часи дієслів, модальні дієслова, герундій та інфінітив, однина та множина іменників, ступені порівняння прикметників тощо);

  • опанування правил синтаксису й пунктуації, які дозволяють розпізнавати й створювати різноманітні за стилем усні та письмові висловлювання (порядок слів у реченні, узгодження підмета й присудка, підрядні речення, умовні речення, розділові знаки тощо).

ІІ. Мовленнєві знання й уміння:

1. Аудіювання:

  • розуміти основні ідеї та розпізнавати відповідну інформацію в ході обговорень, дебатів, бесід побутового, публіцистичного, ділового та професійно орієнтованого характеру;

  • розуміти повідомлення та інструкції в академічному й професійному середовищі;

  • розуміти наміри мовців і комунікативні наслідки їхніх висловлювань;

  • визначати позицію й точку зору мовців.

2. Говоріння:

  • реагувати на основні ідеї та розпізнавати суттєво важливу інформацію під час дискусій, бесід, що пов’язані з навчанням і фаховою діяльністю;

  • володіти лексичним мінімумом, необхідним для ділових контактів;

  • чітко аргументувати свою думку щодо актуальних тем в академічному та професійному житті;

  • володіти мовним етикетом спілкування (моделі звертання, ввічливості, вибачення, прохання, висловлення згоди/незгоди з позицією співрозмовника тощо);

  • виступати з підготованими презентаціями щодо широкого кола тем академічного й професійного спілкування;

  • продукувати чіткий і детальний монолог із широкого кола тем, пов’язаних із побутом, навчанням, фаховою діяльністю.

3. Читання:

  • розуміти автентичні тексти загальної тематики, а також пов’язані з навчанням та фахом;

  • розуміти головну ідею й знаходити необхідну інформацію в неадаптованих текстах із наукової літератури (зокрема за фахом) і публіцистики;

  • розуміти автентичну кореспонденцію (листи, факси, електронні повідомлення тощо), інструкції, пояснення до графіків та діаграм, рекламні повідомлення.

4. Письмо:

  • писати анотації до неадаптованих технічних текстів за фахом;

  • здійснювати реферування автентичної літератури, зокрема за фахом;

  • готувати тексти доповідей, презентацій, використовуючи автентичні матеріали;

  • писати зрозумілі, деталізовані тексти різного стилю та тематики, пов’язані з особистою й професійною сферами;

  • оформляти особисту й ділову кореспонденцію;

  • створювати резюме, заповнювати бланки документів із високим ступенем лексичної та граматичної коректності.

На сьогодні існує певна різниця в співставленні рівнів інших міжнародних оцінювальних систем зі шкалою СEFR. Різні загальновизнані у світі мовні сертифікати мають власні системи балів, але загалом існує чітке співвідношення рівня В2 із такими показниками міжнародних іспитів: з англійської мови CAE — 45–59 балів; FCE — рівні B та C; IELTS — 5–6,5 балів; TOEFL — 57–86 балів; із німецької мови Goethe-Zertifikat — B2, ZDfB., французької – В2. Запропонована програма має на меті наблизити вступний іспит до аспірантури до вказаних міжнародних іспитів і за структурою, і за рівнем складності, і за принципами оцінювання. Змістове наповнення іспиту розроблене з урахуванням специфіки спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» й дає можливість охопити зокрема й тематику навчального курсу «Іноземна мова».

Структура іспиту

Формат вступного іспиту до аспірантури відповідно до вимог рівня володіння іноземною мовою В2 Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти охоплює всі види мовленнєвої діяльності й складається з чотирьох модулів: Listening (аудіювання), Reading (читання), Writing (письмо) і Speaking (говоріння). Загальна тривалість іспиту — 2 години 45 хвилини.



1. Listening (аудіювання). Містить 40 запитань, на виконання яких відведено 30 хвилин. Вступник прослуховує 4 аудіозаписи, кожен із яких є складнішим за попередній, водночас читаючи тестові запитання й даючи відповіді на них. Після закінчення прослуховування запису кандидатам надають додаткові 10 хвилин, щоб перенести відповіді в екзаменаційний лист. Тематика матеріалів цього модуля пов’язана зі щоденним побутовим спілкуванням, освітою та професійною діяльністю, вони представляють і монологи, і діалоги.

2. Reading (читання). Містить 40 запитань, тривалість — 60 хвилин. Кандидатові пропонують три тексти публіцистичного та наукового стилів обсягом 650–100 слів кожен, узяті з газет, журналів, Інтернету й фахової літератури, у яких потрібно знайти відповіді на подані екзаменаційні запитання.

3. Writing (письмо). Складається з двох завдань, на виконання яких відведено 60 хвилин. Перше завдання передбачає написання листа заданого типу (прохання, пропозиція, запит тощо) не менш ніж на 150 слів, друге — написання власного висловлювання обсягом не менш ніж 250 слів на запропоновану тему. Таким чином оцінюють, по-перше, здатність кандидата вести особисте листування, отримувати й надавати інформацію, висловлювати бажання, прохання, скарги тощо, а по-друге, уміння формулювати проблему й знаходити її рішення, представляти й доводити свою думку, оцінювати й оскаржувати запропоновані судження, очевидні факти тощо.

4. Speaking (говоріння). Являє собою інтерв’ю з екзаменатором, яке складається з трьох частин і триває близько 15 хвилин. У цьому модулі оцінюють здатність кандидата ефективно спілкуватися англійською мовою. До уваги беруть швидкість мовлення, правильну послідовність висловлювання думок, багатство словникового запасу, доречність і правильність уживання граматичних форм, вимову.

Частина 1 (4–5 хв). Кандидат та екзаменатор відрекомендовуються один одному. Потім кандидат відповідає на загальні запитання про себе, свою оселю / сім’ю, навчання / роботу, інтереси тощо.

Частина 2 (4–5 хв). Кандидат отримує картку із завданнями з підказками й повинен висловитися на певну тему. Йому дають 1 хвилину для підготовки; за бажанням вступник може зробити певні помітки на аркуші паперу, написати план тощо. Розповідь має тривати 1–2 хвилини. Потім екзаменатор ставить 1–2 запитання за темою картки.

Частина 3 (4–5 хв). Екзаменатор і кандидат починають обговорення більш абстрактних проблем стосовно теми, порушеної в частині 2. Обговорення триває 4–5 хвилин.

Отже, загалом іспит перевіряє всі аспекти володіння англійською мовою. Знання з граматики не оцінюють напряму, а перевіряють під час виконання модулів із письма й говоріння.



Критерії оцінювання вступного випробування

Вступники отримують оцінки за кожен компонент іспиту за 9-бальною шкалою, за основу якої взято шкалу міжнародного іспиту IELTS. Загальна оцінка за весь іспит є середнім арифметичним округленим значенням за результатами кожного з модулів.



Модулі з аудіювання та читання містять по 40 завдань. Кожне правильно виконане завдання приносить вступникові 1 бал. Відповідно максимально можна набрати по 40 балів. Оцінювання за 9-бальною шкалою здійснюють на підставі загальної кількості балів, набраних у кожному модулі1:

1. Listening (аудіювання)

Кількість правильних відповідей

Оцінка за 9-бальною шкалою

1

1

2–3

2

4–9

3

10–16

4

17–24

5

25–32

6

33–37

7

38–39

8

40

9

2. Reading (читання)

Кількість правильних відповідей

Оцінка за 9-бальною шкалою

1

1

2–3

2

4–9

3

10–15

4

16–22

5

23–28

6

29–35

7

36–39

8

40

9

Кожне із завдань модуля з письма оцінюють безпосередньо за 9-бальною шкалою, виходячи з чотирьох параметрів: зміст (наскільки повно вступник виконав поставлене завдання), послідовність викладу думки (наскільки зрозуміло викладає думки), лексичне розмаїття й грамотна побудова висловлювання (правильність і різноманітність граматичних конструкцій). Відповідно оцінка може бути знижена, якщо вступник:

  • відхилився від теми;

  • не відповідає на якесь із запитань у завданні;

  • хаотично викладає думки;

  • кілька разів повторює ту саму ідею;

  • переписує слова й фрази із завдання;

  • складає громіздкі речення;

  • використовує багато зворотів, нетипових для англійської мови;

  • недоречно користується лексикою або вживає неправильні форми слів;

  • через неправильне написання змінює значення слова;

  • використовує україномовну структуру речень;

  • припускається орфографічних та пунктуаційних помилок.

Критерії оцінювання письмових завдань

Оцінка за 9-бальною шкалою

Зміст

Послідовність викладу думки

Лексичне розмаїття

Грамотна побудова висловлювання

9

Повна відповідь на поставлене запитання з повним обґрунтуванням

Зосередженість на викладі думки; правильний поділ тексту на абзаци

Використання великого обсягу лексики й фразеології, наявність незначних помилок («описок»)

Використання розмаїття граматичних конструкцій, наявність незначних помилок («описок»)

8

Повна відповідь на поставлене запитання з гарним, але неповним обґрунтуванням

Незначні відхилення від логічного викладу думки, не зовсім доречний поділ на абзаци

Використання значного обсягу лексики й фразеології, наявність незначних помилок у слововживанні й написанні слів

Використання розмаїття граматичних конструкцій, незначні помилки та окремі не зовсім доречні граматичні конструкції

7

Наявна відповідь на всі запитання завдання й чітка точка зору, однак може простежуватися тенденція до надмірного узагальнення або деякі ідеї можуть залишатися не до кінця розкритими

Інформація організована логічно із використанням відповідних мовних засобів зв’язку, хоча їх застосування може бути не завжди доречним; кожен абзац відповідає певній мікротемі

Використання достатнього обсягу лексики, однак деякі слова та фразеологізми можуть бути стилістично недоречними; можуть бути наявні спорадичні помилки в слововживанні, написанні та/або словотворенні

Використання розмаїття складних конструкцій, однак із наявністю поодиноких граматичних і пунктуаційних помилок

6

Деякі питання розкриті у висловлюванні більшою мірою, ніж інші, позиція щодо теми та провідні ідеї висловлені нечітко

Наявні порушень у викладі думки, деякі речення не несуть смислового навантаження, зв’язок між окремими думками прослідковується нечітко; поділ на абзаци наявний, але не завжди логічний

Використання обсягу лексики, достатнього для відповіді на завдання; недоречне використання фразеології, помилки у написанні й будові слів, які, проте, не заважають сприйняттю змісту

Змішування простих і складних речень; граматичні й пунктуаційні помилки, які, проте, не заважають сприйняттю змісту

5

Відповідь до завдання є частковою; висловлена певна точка зору, однак її обґрунтування є не зовсім доречним; наявні основні ідеї, однак нерозвинені

Інформація організована, однак наявні логічні порушення в розвитку думки; текст може не поділятися на абзаци або поділятися недоречно

Використання обмеженого обсягу лексики, який мінімально відповідає змісту висловлювання; спорадичні помилки в написанні слів створюють труднощі для сприйняття

Використання обмеженого набору граматичних конструкцій; наявність незначної кількості складних речень із помилками в будові; спорадичні граматичні та пунктуаційні помилки створюють труднощі для сприйняття

4

Тема розкрита мінімально, точка зору незрозуміла; наявні певні основні ідеї, але їх важко виділити в тексті

Наявна інформація не впорядкована логічно, важко простежити розвиток думки; текст може не поділятися на абзаци або поділятися недоречно

Використання лише базового словникового запасу; ті самі слова й фрази повторюються; значна кількість лексичних і словотвірних помилок може спричиняти незрозумілість тексту

Використання надзвичайно обмеженої кількості граматичних конструкцій; неправильно побудовані речення переважають; велика кількість пунктуаційних помилок

3

Неточне сприйняття завдання; відсутня чітка точка зору; наявні кілька ідей, які здебільшого нерозвинуті

Відсутня логічна організація викладу думок, використані засоби зв’язку речень можуть не відповідати логічному зв’язку окремих думок

Використання дуже обмеженого обсягу лексики; велика кількість помилок у написанні й словотворенні, яка майже цілком порушує розуміння

Значна кількість помилок у простих граматичних конструкціях, ігнорування пунктуаційних норм, що майже цілком порушує розуміння

2

Висловлювання лише частково пов’язане з темою; не висловлена власна точка зору; може бути наявна спроба представити одну-дві ідеї, але вони нерозвинені

Наявна слабка спроба створити зв’язний текст за допомогою мовних засобів зв’язку

Використання надзвичайно обмеженого обсягу лексики, значна кількість орфографічних та словотвірних помилок

Відсутність правильно побудованих простих речень; часте використання замість речень фраз

1

Висловлювання абсолютно непов’язане з темою завдання

Повідомлення абсолютно незв’язне

Правильне використання лише окремих слів

Нездатність правильно будувати жодні типи речень

0

Не написано жодної відповіді до завдання

Модуль із говоріння також оцінюють за 9-бальною системою за чотирма параметрами: зміст, послідовність викладу думки, лексичне розмаїття, грамотна побудова висловлювання. Оцінювання відбувається загалом за тією самою шкалою, що запропонованою для письмового висловлювання, однак у критерії «послідовність викладу думки» відсутні вимоги щодо поділу висловлювання на абзаци; в ракурсі лексичного розмаїття замість написання оцінюють вимову слів, а грамотна побудова усного висловлювання передбачає увагу до виразності, гарного темпу мовлення й правильної постановки логічних наголосів.

Таблиця відповідності результатів вступного іспиту до аспірантури

за різними шкалами

Сума балів за 9-бальною шкалою

Рівень володіння мовою за СEFR

Оцінка за 100-бальною шкалою

Оцінка в ECTS

Оцінка за національною шкалою

8,5–9

С2

90–100

А

відмінно

7–8

С1

80–89

B

добре

5,5–6,5

В2

65–79

C

4–5

В1

55–64

D

задовільно

3–3,5

А2

50–54

E

2–2,5

А1

35–49

FX

незадовільно

1

А0

1–34

F

Рекомендована література

  1. Англійська мова за професійним спрямуванням для вищих навчальних закладів системи МНС : Навч. посіб. / Н. В. Кринська, І. В. Логвиненко, Л. В. Попова, Т. М. Панова. — Х. : УЦЗУ, 2007.

  2. Богацкий И. С. Бизнес-курс английского языка / И. С. Богацкий, Н. М. Дюканова ; под общ. ред. И. С. Богацкого. — К. : Логос, 2006.

  3. Business Class. David Cotton, Sue Robbins. Longman.

  4. CM and D. Johnson. General Engineering. Prentice Hall. New York, London, 1992.

  5. English Grammar in Use. Murphy R. Cambridge University Press 1994.

  6. Eric H. Glendinning, John Mc Ewan. Basic English for Computing. Oxford University Press. 1999.

  7. Eric H. Glendinning, John Mc Ewan. Information Technology. Oxford University Press, 2003.

  8. Eric H. Glendinning, John Mc Ewan. Oxford English for Electronics. Oxford University Press. 1993.

  9. Eric H. Glendinning, Norman Glendinning. Electrical and Mechanical Engineering. Oxford University Press, 1995.

  10. Getting on in English (Intermediate) / За ред. І. Байбакової, О. Гасько, М. Федоришина. — Л. : Бескид Біт, 2008. — 251 с.

  11. Getting on in English (Upper-Intermediate) : Sociology, Social Work, Culture, Energetics, Control Systems, Mechanical Technology, Transport, Architecture, Geodesy : Спілкуємося англійською мовою (вищий рівень) / За ред. І. Байбакової, О. Гасько, М. Федоришина. — Л. : Растр-7, 2009. — 213 с.

  12. Getting on in English (Upper-Intermediate) : Technical Translation, Mathematics, Electronics, Radioengineering, Telecommunications, Computing, Automation, Metrology, Chemistry, Civil Engineering, Water Supply) : Спілкуємося англійською мовою (вищий рівень) / За ред. І. Байбакової, О. Гасько, М. Федоришина. — Л. : Растр-7, 2009. — 169 с.

  13. Getting on in English : Спілкуємося англійською мовою / За ред. П. Корнес та Н. Гайдук. — Л. : БаК, 1998. — 276 с.

  14. John Eastwood. Oxford Practice Grammar with Answers. Oxford University Press, 2002.

  15. Keith Boeckner, P. Charles Brown. Oxford English for Computing. Oxford University Press, 1994.

  16. Language Reference for Business English. Nick Brieger, J. Comfort 1992.

  17. Longman Business English. Strutt R. Longman 1995.

  18. Michael McCarthy, Felicily O’Dell English Vocabulary in Use. Cambridge University Press, 2002.

  19. Pilbeam Adrian. Market Leader. International Management, Longman, 2003.

  20. Shpak V.K. English for Economists and Businessmen. Kyiv, Vyscha Shkola, 2003.

  21. Stuart Redman. English Vocabulary in Use (pre-intermadiate and intermediate). Cambridge University Press, 2002.

  22. Technical Writing and Professional Communication For Nonnative Speakers of English. N. Huckin, Leslie A. Olsen. Copyright 1991 by Mc Graw- Hill, Inc.

  23. Writing for the Technical Professions. Kristin R. Woolever, Longman, 1999.


ПРОГРАМА

вступного екзамену з філософії


ВСТУП

Вступні іспити є складовою частиною прийому до аспірантури Науково - дослідної установи «Український науково - дослідний інститут екологічних проблем» та проводяться з метою діагностики рівня знань, навичок і вмінь, який забезпечуватиме необхідну для ад’юнкта комунікативну спроможність у процесі навчання та у сферах професійного та ситуативного спілкування. Складання вступних іспитів кандидатами на навчання в аспірантурі є обов'язковим для їх прийому і подальшого навчання. Вступний іспит з філософії засвідчує важливий етап професійного розвитку спеціаліста-науковця, виявляє рівень зрілості здобувача як суб’єкта інтелектуальної творчості з свідомою культурно-ціннісною позицією і базується на вимогах навчальної програми з дисципліни «Філософія» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» («спеціаліст»). Зміст програми іспиту передбачає поглиблені знання з філософії, які, згідно з державними нормами, повинен мати кандидат на навчання в аспірантурі. та обіймає історико-філософські і проблемно-методологічні питання, об’єднані двома тематичними блоками.



1. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ КАНДИДАТА НА НАВЧАННЯ З ВСТУПНОГО екзамену з філософії.

Рівень знань здобувача оцінюється за чотирибальною системою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

Кандидат на навчання в аспірантурі повинен знати методологічні засади, специфіку і основні етапи наукового пізнання і дослідження; концепції філософії науки; основні методи філософського пізнання; філософські системи діалектичної традиції; найбільш впливові дискурсивні практики сучасної філософії; філософські учення давнини, середньовіччя, Нового часу; визначні концепти у філософії технічної цивілізації; проблематика і концепції філософської антропології; основи соціальної філософії та філософії історії; основні підходи до сутності культури.

Вміти обстоювати свої погляди, інтерпретувати явища культури, соціальні феномени і процеси сучасності, застосовувати наукову методологію у дослідницькій діяльності. Рівень навичок з філософії має забезпечувати можливість самостійно готувати повідомлення про проблему, мету, методи та засоби дослідження, експеримент, обробку даних, висновки та інші аспекти наукової роботи.

Вступні іспити з філософії проводяться з використанням екзаменаційних білетів. Для підготовки до відповіді використовуються екзаменаційні листки.

Іспит проводиться з метою діагностики знань за наступними філософськими проблемами: методологічні засади, специфіка і основні етапи наукового пізнання і дослідження; концепції філософії науки; основні методи філософського пізнання; філософські системи діалектичної традиції; найбільш впливові дискурсивні практики сучасної філософії; філософські учення давнини, середньовіччя, Нового часу; визначні концепти у філософії технічної цивілізації; проблематика і концепції філософської антропології; основи соціальної філософії та філософії історії; основні підходи до сутності культури. Зміст програми обіймає історико-філософські і проблемно-методологічні питання, об’єднані двома тематичними блоками .



Екзаменаційний білет містить два питання, на підготовку яких під час самого іспиту відводиться до 45 хвилин. Ця норма часу достатня для того, щоб актуалізувати пройдений матеріал у вигляді структурованого короткого повідомлення, але її зовсім недосить для наведення „безрозмірної” цитати. У будь-якому питанні краще за все розкрити одне-два суттєвих положення. При підготовці до відповіді слід докладніше зупинятись на більш відомих і більш близьких до власної дослідницької діяльності питаннях, прагнути розкрити в такий спосіб свій потенціал. Якщо не всіма питаннями здобувач однаково впевнено володіє, краще опустити, ніж викривляти зміст маловідомих ідей.
2. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ВСТУПНий екзамен з філософії».


  1. Поняття світогляду

  2. Філософія як раціональний світогляд: специфіка і ґенеза

  3. Специфіка філософського дискурсу

  4. «Основне питання» філософії

  5. Категорія буття

  6. Проблема буття, її виникнення в парадигмі космоцентризму

  7. Релігійний образ буття в середньовічній християнській думці

  8. Особливості новоєвропейського онтологічного досвіду

  9. Матеріалізм як спосіб інтерпретації буття

  10. Буття Всесвіту, природи, суспільства, людини, речі: взаємозв’язок і специфіка

  11. Особливості людського буття в сучасному світі

  12. Аналіз сучасних концепцій буття (на вибір вступника)

  13. Свідомість як категорія філософії

  14. Космічна метафора свідомості в античній філософії

  15. Образ Бога і уявлення про свідомість у середньовічній думці

  16. Свідомість у філософській системі Г.В.Ф.Гегеля

  17. Філософія К.Маркса: свідомість як відношення (на матеріалі статті М.Мамардашвілі «Аналіз усвідомлення в роботах Маркса»).

  18. Концепт безсвідомого у З.Фрейда. Структура психіки за Фрейдом

  19. Проблема пізнаваності світу у філософії

  20. Природа знання і процес пізнання

  21. Раціональне та ірраціональне в пізнанні

  22. Мислення як категорія філософії

  23. Природа образу і нерефлективні рівні пізнання

  24. Предметно-практична природа поняття

  25. Релігійність і релігійна віра. Нумінозне як категорія релігійної свідомості

  26. Знання та віра, їх взаємозв’язок

  27. Істина як філософська проблема

  28. Поняття методу. Метод у філософії та науці

  29. Наука, її ґенеза та сутність

  30. Науковий факт і проблема його інтерпретації

  31. Етапи і спрямованість наукового дослідження

  32. Сутність техніки.

  33. Динаміка системи „людина – техніка”

  34. Техногенне мислення, технократизм, технофобія

  35. Філософська проблема сутності людини

  36. Природне і культурне у природі людини

  37. Сенс життя людини як філософська проблема.

  38. Тема життя і смерті в досвіді культури

  39. Проблема людини у філософії ХХ ст.

  40. Природа соціального відношення

  41. Поняття суспільства.

  42. Проблема ґенези і розвитку суспільства

  43. Поняття особистості.

  44. Соціально-діяльнісний підхід у розумінні особистості

  45. Особистість і суспільство: свобода, вибір, відповідальність

  46. Проблема свободи у філософії

  47. Проблема волі у класичній філософії

  48. Соціальна структура суспільства

  49. Традиційне, індустріальне, постіндустріальне суспільство

  50. Культура як людська реальність

  51. Форми буття культури

  52. Міфологія: від архаїчного міфу до «неоархаїки»

  53. Релігія як соціокультурний феномен

  54. Мораль і моральність.

  55. Право і правосвідомість

  56. Естетичне відношення і естетична культура

  57. Творчість як феномен культури. Мистецтво – осердя творчості

  58. Художня діяльність і природа художнього образу

  59. Культура і цивілізація

  60. Поняття прогресу

  61. Проблема прогресу в культурі

  62. Глобальні проблеми цивілізації



3. Список рекомендованої літератури


  1. Рассел Б. История западной философии. – Ростов н /Д., 1998.

  2. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М., 2000.

  3. Гурина М. Философия. – В 2 т. – М., 1998

  4. Шаповалов В.Ф. Основы философии. От классики к современности: Учеб. пособие для вузов. – М., 1998.

  5. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини: Навч. посібн. для студентів вищих учбових закладів. – К., 1995.

  6. Введение в философию. – В 2 ч. – Ч. 1, 2. – М., 1989.

  7. Бичко І.В., Табачковський В.Г. Філософія: Курс лекцій. – К., 2004

  8. Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. – К., 1996.

  9. Філософія: Курс лекцій / За ред. В.Л.Петрушенко. – Київ – Львів. – 2001

  10. Радугин А.А. История философии: Курс лекций. – М., 2000

  11. Хрестоматия по философии: Учеб. пособие / Отв. ред. и сост. А.А.Радугин. – М., 2001

  12. Кемеров В.Е. Введение в социальную философию: Учебник для вузов. – 4-е изд., доп. и испр. – М., 2001

  13. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991

  14. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980

  15. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII в. – М., 1974

  16. Кузнецов Б.Г., Мировский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия XVIIІ в. – М., 1986

  17. Нарский И.С. Западноевропейская философия XІХ в. – М., 1976

  18. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – В 4 кн. – Кн. 1 – 4. – СПб, 1994

  19. Постмодернизм: Хрестоматия. – Х., 2000
  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка