Міжнародний фонд соціальної адаптації Вищий навчальний заклад «Університет економіки І права



Сторінка1/14
Дата конвертації05.03.2017
Розмір2.85 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


Міжнародний фонд соціальної адаптації

Вищий навчальний заклад «Університет економіки і права «КРОК»
Зубок М.І.

Інформаційна безпека в підприємницькій діяльності
Підручник

м.Київ – 2014

УДК 366.56(075.8)

ББК 65.32я73

З-91


Рецензенти:
Рубцов В.С. – кандидат технічних наук, доцент

Марков С.Л. – кандидат психологічних наук, доцент

Легомінов В.І. – кандидат воєнних наук

Рекомендовано вченою радою Вищого навчального закладу «Університет економіки і права «КРОК»

(протокол № 4 від 24 грудня 2014р.)

Зубок М.І.

Інформаційна безпека в підприємницькій діяльності / М.І. Зубок. – К.: ГНОЗІС, 2015 - 216 с.
ISBN 978-966-2760-20-0
В підручнику розкриваються особливості сучасного інформаційного розвитку та його вплив на підприємницьку діяльність. Основна увага приділена розгляду загроз та ризиків, які обумовлюються інформаційними взаємовідносинами суб’єктів підприємництва, організації їх інформаційної безпеки, використанню інформаційних переваг в бізнесі, діяльності з мінімізації інформаційних ризиків .

Підручник розраховано на студентів, які навчаються за спеціальністю «Управління фінансово-економічною безпекою», слухачів, що проходять підготовку за програмою підвищення кваліфікації зі спеціальності «Забезпечення безпеки підприємницької діяльності суб’єктів господарювання в Україні», проекту «Україна-Норвегія», а також фахівців, які професійно переймаються питанням інформаційної безпеки суб’єктів підприємництва.


УДК 366.56(075.8)

ББК 65.32я73

З-91

ISBN 978-966-2760-20-0


© Зубок М.І.

© Університет «КРОК»

© МФСА
ЗМІСТ


Вступ
Зміни, що відбулись в останні роки у суспільному житті, політиці, економіці, науковій сфері призвели до значного зростання обсягів інформації. Поряд з останнім зросла і швидкість зміни інформації. За таких умов сформувалась ситуація за якої виник розрив між кількістю інформації, що характеризує сучасне буття і спроможністю її засвоїти та ефективно використати. Виникла проблема інформаційної дезорієнтації, яка значним чином ускладнила прийняття об’єктивних рішень та можливість формування адекватної поведінки. Всеохоплююча інформатизація зумовила нові форми політичних, економічних, соціальних відносин, виникнення т. з. інформаційної індустрії, пов’язаної з інформаційним забезпеченням різних видів життєдіяльності. Широкого поширення набули інформаційні і комунікаційні технології, змістом яких стало формування інформаційного ресурсу та його збереженням, передача інформації, надання різного роду інформаційних послуг. Така ситуація значним чином розширила можливості формування знань, які забезпечили для громадян, суб’єктів господарювання, суспільства, держави створення нематеріального капіталу. Останній по своїй потужності є суттєвим фактором створення переваг на будь-якому ринку чи у будь-яких взаємовідносинах.

Характеризуючи сьогоднішню ситуацію з позиції ролі інформації можна говорити, що у підприємницькій діяльності вона стала обов’язковою умовою формування додаткової вартості. Вкладання коштів з метою розвитку бізнесу вимагає конкретних і об’єктивних знань про сфери, об’єкти, види діяльності за яких вкладені кошти гарантовано можуть принести прибуток. Маючи на увазі відому формулу К. Маркса «Гроші – Товар – Гроші» , можна говорити, що сьогодні вона видозмінюється до виду: «Гроші – Інформація – Товар – Гроші».

За таких умов значно зросла привабливість інформації, особливо тієї її частини, яка характеризує певні технології, тому власники такої інформації поряд з демонстрацією своїх інтелектуальних переваг, вимушені вживати заходів захисту своїх інтелектуальних об’єктів та інформації про них. Разом з тим, значного розвитку отримали технології збору і обробки інформації, механізми формування джерел інформації. Такі технології давно перестали бути прерогативою спецслужб, вони широко застосовуються в політичній, економічній та інших видах діяльності. З метою забезпечення розвитку своєї діяльності та самозбереження суб’єкти підприємництва вдаються до розробки та використання інформаційних технологій впливу, що започаткувало нові особливості їх взаємовідносин. Останні, перебуваючи лише у інформаційній площині, отримали самостійний статус, т. з. інформаційних відносин. Тобто, тотальне поширення інформації і її технологій у суспільстві, міжнародних відносинах зумовило залежність подальшого розвитку, а то і існування суб’єктів будь-якого бізнесу від неї. Більш того, можливість володіння інформацією та ефективного використання її технологій утворило умови для монополізації влади чи ринку, що значно загострило інформаційні відносини. Останні ж досить часто ставали не лише конкурентними, а і носили характер антагоністичних та агресивних. За таких умов інформаційні технології перетворювались у особливий вид впливу – інтелектуальну зброю, а відносини суб’єктів набули характеру інформаційної війни. Наявність та застосування інтелектуальної зброї у взаємовідносинах в т. ч. і суб’єктів підприємництва утворює необхідність вироблення адекватних заходів захисту від її вражаючих факторів та особливої поведінки суб’єктів у інформаційних відносинах, тобто будувати відповідну систему інформаційної безпеки. Остання ж має генерувати механізми захисту від заходів інформаційній агресії та протидії інформаційному впливу, забезпечувати захист власних інформаційних ресурсів суб’єктів та формування обсягу знань необхідного для ефективного розвитку їх бізнесу.

Враховуючи, що інформаційні проблеми, які постали перед суспільством в останні роки стали досить актуальними, їм було присвячено значну кількість досліджень, у різних сферах діяльності. Беручи до уваги підприємницьку діяльність можна звернути увагу на роботи Когута Ю.І., Марущака А.І., Кормича Б.А., Берлача А.І., Ніколаюка С.І., Никифорчука Д.Й., Позднишева Є.В., Вертузаєва М.С. (Україна), Циганова В.В., Бухарина С.Н., Ярочкіна В.Й, Одінцова А.Й., Шаваєва А.Г., Дороніна О.І., Нежданова І.Ю. (Росія), К. Богана, М. Інгліш, Д. Прескота, С. Міллера (Великобританія). Корисними можуть бути матеріали викладені в роботах вітчизняних науковців Панченко О.А. та Банчука М.В., Єщенко П.С. та Арсеєнко А.Г., Прибутько П.С. та Лук’янця І.Б., Остроухова В.В. Роботи зазначених авторів є цікаві не лише своїм змістом, головне це точки зору, міркування, позиції авторів, які вони обгрунтовуюють і які дають підґрунтя для творчого розуміння проблем, що виникли в інформаційному просторі вітчизняного підприємництва та вироблення підходів до їх подолання, побудови адекватних систем інформаційної безпеки.

Матеріали, використані у даному виданні містять позицію автора щодо забезпечення інформаційної безпеки в діяльності суб’єктів підприємництва. Маючи достатній досвід практичної роботи у сфері безпеки бізнесу та значні наукові напрацювання по дослідженню її проблем, автор подає своє бачення інформаційної безпеки суб’єктів підприємництва як такий стан їх інформаційної роботи за якого забезпечується надійний захист інформаційного ресурсу суб’єктів, ефективне інформаційне супроводження їх діяльності та результативна протидія інформаційно-психологічному впливу на них. Саме таке триєдине бачення змісту інформаційної безпеки, з погляду автора, забезпечує грамотний підхід до її організації в діяльності суб’єктів підприємництва, ефективне їх функціонування у сучасному інформаційному середовищі.


  1. Сучасне інформаційне середовище підприємницької діяльності

1.1.Інформаційний розвиток і його сучасні особливості
На сьогодні уже ні для кого не є новиною думки та твердження про домінуючу роль інформації у розвитку суспільства. Інформаційний розвиток, пов'язаний із розвитком знань та інтелектуалізацією суспільства, обумовлює нові підходи у взаємовідносинах різних суб’єктів від безпосередньо громадян і до міжнародних відносин. Водночас необхідно звернути увагу на особливості інформаційної складової саме в сьогоднішніх умовах. Справа у тому, що інформаційна складова була завжди присутня в діяльності людства, будь-який вид громадського, економічного, технічного розвитку в тій чи іншій мірі був пов’язаний із інформаційним забезпеченням. Досягнення практично у всіх сферах життєдіяльності базувались на інтелектуальних здобутках, які перш за все характеризувались інформаційно. Більш того, наукові відкриття, пе­редбачення, гіпотези з’являлись задовго до їх матеріального втілення, будучи основою для прогресу. Чому ж саме сьогодні мова іде про інформаційне сус­пільство, домінуючу роль інформації у його розвитку, основу удосконалення будь-яких політичних, технічних, економічних процесів?

Пояснюється це насамперед формуванням на сучасному етапі розвитку суспільства декількох факторів:



  • значним чином збільшились обсяги інформації. Будь-яка діяльність, сфера, взаємовідносини характеризуються не просто великими обсягами інформації, а такими, що у звичайному режимі її сприйняття опанувати неможливо. Так, за останні 35 років у світі вироблено більше інформації, ніж за 5 тис. років до цього. Підраховано, що один примірник газети «Нью-Йорк Таймс» містить інформації більше, ніж її міг отримати мешканець Англії за все життя [1]. Подвоєння знань з 1900 р. здійснювалось кожні 50 років, з 1950 р. подвоєння проходило вже кожні 10 років, з 1970 р. — кожні 5 років, а з 1990 р. — щорічно [2]. Якщо обсяги інформації будуть зростати такими темпами, то кількість знань для людини збільшиться в мільйони разів, виникне суттєвий розрив між обсягами інформації і спроможністю не тільки її засвоїти, а навіть зрозуміти. Більш того, інформаційні характеристики існують як об’єктивно, так і природньо чи штучно викривленими, що значно доповнює обсяги інформації та вимагає обов’язкової її обробки;

  • в останні роки збільшились темпи зміни інформаційних характерис­тик. На відміну від минулих років повне оновлення інформації здійснюється один раз в 7 років. Така ситуація обумовлює необхідність швидкого впрова­дження в практику суспільної діяльності та використання інтелектуальних досягнень. В свою чергу швидкий обіг інформації вимагає постійного пошу­ку необхідних відомостей, що робить інформаційну роботу завжди актуаль­ною та такою, що є невід’ємною складовою будь-якої діяльності в сучасних умовах;

  • наявність великих обсягів не завжди об’єктивної інформації, швидка зміна інформаційних характеристик, а також можливість отримати певні пе­реваги за рахунок інформації у суспільних взаємовідносинах зумовило необ­хідність формування суб’єктами зазначених відносин власного інформацій­ного ресурсу. Тобто, в даний час суспільний розвиток не може забезпечува­тись лише фінансовими, матеріальними, кадровими ресурсами, а вимагає ще і відповідних інформаційних ресурсів;

  • інформація на сьогодні існує не тільки як певна сума знань, а і які відповідний технологічний процес, який у поєднанні з іншими технологіями може суттєво впливати як на розвиток суспільства в цілому, так і на окремі його елементи. Зазначені технології здатні прискорювати або навпаки спові­льнювати темпи суспільного розвитку, забезпечувати переваги розвитку окремих сфер, галузей чи концентрувати суспільні зусилля на певних напрямах. Більш того, інформаційні технології здатні формувати характер взаємо­відносин у суспільстві, від мирного співіснування до суттєвих конфліктів. Здатність інформаційних технологій впливати на характер взаємовідносин у суспільстві обумовила сьогодні появу нового виду зброї - інформаційної, за­стосування якої несе в собі не менш негативні насліди ніж від зброї в звичай­ному розумінні цього слова;

  • сучасний рівень розвитку демократизації та технічного прогресу зу­мовив значне розширення доступу до інформації. Насамперед, збільшилось коло осіб здатних отримати необхідну їм інформацію, знизився рівень закри­тості інформації, значно збільшилась кількість джерел інформації. Глобаліза­ція суспільних та економічних відносин дає можливість отримувати інфор­мацію практично з будь-якого сегменту інформаційного простору.

Однією з важливих особливостей сучасного інформаційного розвитку є те, що значне збільшення обсягів інформації та розширення можливостей її використання забезпечило становлення нового етапу суспільного розвитку, однією з характеристик якого є суттєве зростання інтелектуального потенціалу в структурі всіх його процесів. Це у свою чергу відбилось на здатності більш об’єктивно і повно сприймати ситуацію в різних видах діяльності, особливо в економіці та управлінні. Крім того, значне місце в суспільних та виробничих процесах посіли засоби штучного інтелекту, а сама діяльність отримала більш творчий підхід.

Зміни, що відбулись в останні роки в інформаційному середовищі суспільства призвели до нового ставлення до інформації. Остання стала необхідною складовою життєдіяльності , що сприяло формуванню т. з. інформаційного мислення, а з ним і нового виду відносин – інформаційних. Тобто, можна говорити, що зміни в інформаційному просторі призвели до формування інформаційного образу життя людини та інформатизації суспільства. Інформація стала зачіпати всі сторони суспільного життя. У суспільства, громадян, організацій, господарюючих суб’єктів з’явилась постійна потреба у інформації, її продуктах. У зв’язку з такою потребою з’явились відповідні види діяльності в основі яких є інформація, як то вироблення інформаційної продукції, забезпечення передачі інформації, формування інформаційних ресурсів, захист інформації, поширення інформації, надання різного роду інформаційних послуг (збір інформації, її обробка, розробка інформаційних комп’ютерних програм, технологій та ін.). Таке активне зростання ролі інформації значним чином підвищило її цінність у взаємовідносинах та виробництві, а з цим і ціну її продуктів. Тобто, інформація, її продукти стали товаром, що зумовило появу інформаційного ринку та інформаційної індустрії, а властивість інформації впливати на індивідуальну чи колективну свідомість, утворила можливість здійснення т. з. інформаційних війн.

Під впливом масштабного розвитку інформації відбулися зміни трудової діяльності людини, господарської та інших видів діяльності юридичних суб’єктів, суспільних відносин. Серед основних характеристик таких змін можна назвати:


  • відбулось скорочення часу у циклах управління та виробництва за рахунок інформатизації та автоматизації їх процесів;

  • засобами виробництва стала комп’ютерна техніка, яка дозволила спростити процес вироблення продукції, а комп’ютерні технології зумовили мінімізацію участі людини в ньому і тим самим зменшили собівартість продукції;

  • стала можливою технологічна і географічна інтеграція у всіх сферах життєдіяльності: економічній, суспільній, освітній, військовій та ін., наукові здобутки можуть швидко перетворюватись у реальні технології, засоби, поведінку, а можливості регіонів чи навіть країн оптимально поєднуватись для вирішення актуальних завдань життєдіяльності;

  • підвищилась надійність технологій, заснованих на штучному інтелекті і запроваджених в управлінні та виробництві;

  • відбулось становлення та розвиток єдиного інформаційного простору як певної сукупності інформаційних ресурсів та інформаційних технологій, які дозволяють використовувати їх у різних видах діяльності різними суб’єктами на основі регульованого доступу;

  • розширився світогляд громадян та відбулось удосконалення їх інформаційної культури, з’явилась можливість застосування отриманих з інформаційних мереж знань для забезпечення їх життєдіяльності;

  • відбувся перерозподіл видів трудової діяльності, значна її частина перебуває зараз в інтелектуальній сфері, що підвищує інтелектуальний потенціал суспільства і вимагає уточнення напрямів його подальшого розвитку;

  • інформаційні зміни створили передумови для суттєвих перетворень в економіці, де вирішальну роль в економічній діяльності буде відігравати інформація і її технології.

Таким чином, можна говорити не лише про появу нового виду діяльності – інформаційної, а і про те, що вона є досить динамічною та з великим потенціалом розвитку, а і про те,що така діяльність має значні перспективи. Тобто, рівень інформаційного розвитку стає важливою характеристикою не лише сучасного суспільства, а і провідними показником конкурентоздатності суб’єктів підприємництва, якраз через нього може визначатись їх потужність на ринку.

Інформатизація суспільства активізувала проведення наукових досліджень у різних сферах його життєдіяльності, результати яких склали основу подальшого розвитку як окремих його суб’єктів, так всього суспільства. Наприклад, інформаційний вибух у засобах комунікацій, який відбувся у останні 15-20 років зумовив потребу у нових наукових розробках засобів зв’язку, насамперед мобільного. Компанії, які сьогодні здійснюють свою діяльність у даній сфері, значну частину свого бюджету витрачають саме на наукові дослідження (витрати виробника продукції з брендом «Nokia» на наукові дослідження складають 45% його прибутків [3]. В той же час, наукова складова діяльності суб’єктів господарювання відбилась на підходах до організації виробництва і життєдіяльності громадян. Останні все у більшому ступені вимагають наукового мислення, наукової культури, креативності. Новизна стає головним предметом управлінських процесів та модернізації суспільства.

Важливою характеристикою інформаційного розвитку є т. з. інформаційна експансія – активне поширення відповідними суб’єктами їх інформації, ідеології, поглядів, оцінок, інтерпретацій в межі конкретно обраного інформаційного простору. Інформаційна експансія може здійснюватись тривалий час забезпечуючи постійний вплив на суб’єктів інформаційного середовища або ж проводиться у вигляді інформаційних атак з метою пропаганди чи маніпулювання індивідуальною або громадською думкою. Прийнято вважати, що інформаційна експансія – прояв інформаційної політики країни у їх міжнародних відносинах. На сьогодні таку точку зору можна вже доповнювати тезою про застосування інформаційної експансії у конкурентній боротьбі суб’єктів підприємництва , в т.ч. і в межах однієї країни, внутрішнього ринку. Використовуючи різного роду засоби пропаганди, маніпулювання інформацію, інформаційно-психологічного впливу та концентруючи їх заходи на окремому ринку, регіоні певні суб’єкти здобувають необхідні їм переваги за рахунок переконання потенційних споживачів їх продукції у вигідності взаємовідносин з такими суб’єктами.

Окремо слід було б звернути увагу на те, що інформаційний розвиток, утворюючи сприятливі умови для суспільства та його суб’єктів, обумовив додатково різного роду проблеми, протиріччя, конфлікти, які здатні створювати значні небезпеки та загрози, причому як для окремих суб’єктів, так і для всього суспільства.

Як було помічено, стрімкий розвиток інформатизації суспільства, виробничого процесу зумовив ситуацію за якої інформаційні технології, при їх масовому поширенні, стали випереджувати можливості суб’єктів, окремих громадян по їх грамотному застосуванню, насамперед професійного опанування ними. При наявності окремої категорії фахівців знаної у сфері інформаційних технологій, переважна частина громадян залишається не повною мірою готовою до здійснення життєдіяльності в умовах навіть сьогоднішнього стану інформатизації, не говорячи уже про перспективи. Витрати на розробку та впровадження сучасних інформаційних технологій не завжди швидко окуповуються, вигода не рідко обертається втратами. Інформаційні технології вступають у протиріччя з менталітетом громадян та професійними навичками сьогоднішніх фахівців, інколи, виходячи з під їх контролю та утворюючи негативні, а то і небезпечні ситуації. Існуючі тенденції інформаційного розвитку наполегливо вимагають інформаційної грамотності та інформаційної культури громадян, керівників усіх рівнів. Тобто, очевидною є необхідність інформаційної адаптації населення до рівня інформатизації суспільства.

Відсутність активної роботи у сфері такої адаптації формує страх та втому у працівників чи громадян, які вимушені застосовувати сучасні інформаційні технології, а в деяких випадках і залежність від них, або ж від фахівців, які професійно володіють такими технологіями.

Активне впровадження інформаційних технологій, заснованих на штучному інтелекті, в системі управління утворює небезпечну ситуацію залежності процесу управління від нього. При технічних, технологічних розладах чи збоях органи управління не здатні перебрати на себе керівництво певними процесами без зниження їх ефективності. Автоматизація управління без можливості дублювання його за певних умов «вручну» або створення високонадійних, багатоступеневих заходів її захисту завжди буде утворювати додаткові ризики захисту, а то і небезпеки, що, до речі, на сьогодні не рідко має місце.

Необхідність високонадійних інформаційних технологій обумовлюється ще і тим, що інформаційний розвиток сприяв формуванню технологій руйнування, штучних помилок та впливу як на системи управління та виробництва, так і на індивідуальну та суспільну свідомість. Такі технології несуть у собі пряму загрозу життєдіяльності суб’єктів чи суспільства.

Гострота взаємовідносин суб’єктів підприємництва зумовлює їх до використання у своїй діяльності не лише інформаційних технологій т. з. мирного співіснування, а і технологій інформаційної конкуренції, інформаційного суперництва та інформаційного протиборства, аж до інформаційної війни. У зв’язку з такими можливостями інформації виникає необхідність звернути увагу на проблеми, які обумовлює інформаційний розвиток та сучасний стан інформатизації суспільства. Проблемний характер інформаційного розвитку проявляється насамперед у формуванні через нього різного роду досить суттєвих небезпек і загроз. Тут слід говорити не лише про створення інформаційних технологій впливу та комп’ютерних програм для проникнення і руйнування електронної інформації, а і про специфічне використання інформаційних продуктів та специфічну поведінку в інформаційному просторі. Принципи ринкової ідеології згідно з якими в конкуренції перемагає сильніший, зумовили конкуренцію інформаційних можливостей окремих суб’єктів для забезпечення монополізації інформаційної сфери. Поєднання ж вказаних можливостей з можливостями фінансовими формує підґрунтя для економічного зростання певних суб’єктів. Тому заволодіння найбільш впливовими інформаційними каналами та суб’єктами інформаційної інфраструктури є одним із головних завдань у інформаційних відносинах на будь-якому ринку. Саме інформаційні і фінансові можливості роблять сильнішими суб’єктів ринку. У погоні за посилення таких можливостей у інформаційних відносинах активно використовується дискредетація, дезінформація, компрометація, промислове шпигунство, різного роду ідеологічні та інформаційні диверсії. Рівень інформаційного розвитку дає можливості створювати інформаційні продукти, які діють, як то кажуть, без варіантів, поповнюючи інформаційний простір далекими від об’єктивності матеріалами. У таких умовах досить складно орієнтуватись та приймати об’єктивні рішення. Інколи певні суб’єкти навіть не помічають, що діють в ситуації далекій від об’єктивної реальності. Тому виникає проблема отримання саме об’єктивної інформації. Складність даної проблеми обумовлюється як наявністю великих обсягів інформації, якою наповнене інформаційне середовище, так і присутністю в ньому інформаційних продуктів спеціально призначених для викривлення об’єктивної інформації, введення споживачів таких продуктів в оману. Тобто, у суб’єктів ринку чи інших осіб завжди існує можливість отримати недостовірну інформацію.

Поєднання фінансових і інформаційних можливостей здійснюється шляхом викупу або створення об’єктів інформаційної інфраструктури, насамперед засобів масової інформації. Заволодіння зазначеними об’єктами та територіальне і недійне їх розширення веде до монополізації окремих сегментів інформаційної сфери. У свою чергу, така монополізація утворює парадоксальну ситуацію, а саме - стримання темпів інформаційного розвитку. Інформаційні технології створивши умови для економічного розвитку, стають об’єктом посягань на них: викрадення, руйнування, компрометації та ін.. Чим вищий рівень володіння інформаційними технологіями у діяльності певних суб’єктів, тим активніше і наполегливіше стають спроби проникнення до них. Утворюється така собі війна інформаційних технологій. Як вказують науковці Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій під керівництвом професора Остроухова В.В., в системі ринкових відносин отримало поширення використання методів і технологій інформаційної боротьби [2]. Вигоду у такій боротьбі отримують якраз ті суб’єкти, які монополізували інформаційну сферу і забезпечили контроль над нею. Деякі з фахівців, визначаючи роль контролю інформаційної сфери, вказують, що суттю війни інформаційних технологій є контроль над інформаційним полем [4].

Поряд з специфікою використання інформаційних продуктів та інформаційних технологій можна бачити і специфічну поведінку окремих суб’єктів в інформаційному просторі. Така поведінка обумовлюється насамперед тим, що окремі суб’єкти, в т. ч. і суб’єкти підприємництва, не рідко виступають учасниками інформаційного ринку, тобто виробляють, поширюють та використовують інформацію. За певних, вигідних для них, умов такі суб’єкти виступають третьою стороною у інформаційних відносинах здійснюючи інтерпретацію чи структурування інформації чи переводячи її з одного виду у інший. При необхідності такі суб’єкти створюють тимчасове чи постійне інформаційне лоббі, таких собі агентів впливу в певних комерційних, громадських, політичних чи владних структурах. Будь-яка інформація може бути структурована та інтерпретована у необхідній для таких суб’єктів формі і через наявне лоббі подана в інформаційний простір чи до певних осіб та організацій. Крім того, тут можуть вироблятись відповідні інформаційні моделі поведінки як самих суб’єктів так і певних осіб, організацій та реакції інформаційного середовища. Така активізація інформаційної роботи спрямовується на створення сприятливих умов для діяльності та розвитку суб’єктів, що її проводять. Як правило, засобами, що забезпечують таку поведінку суб’єктів виступають засоби комунікації, різного роду перемовини, суспільна думка, результати наукових досліджень, заходи розвідки і контррозвідки та ін., що у сукупності утворюють мережу інформаційного впливу. За таких умов формується єдиний варіант поведінки, рішення, дій, який приймається, схвалюється, підтримується відповідним органом, громадою, особою і який саме і хоче отримати суб’єкт.

Звертає на себе увагу і те, що інформаційний розвиток не лише зумовив значне зростання обсягів інформації, швидкості її зміни та прибрав кордони її поширення, а і суттєво поновив інструменти застосування інформації, насамперед інформаційні технології. Характерною рисою сьогоднішніх інформаційних технологій є проникнення їх практично до всіх сторін життєдіяльності суспільства. Інформаційні технології стали застосовуватись у взаємозв’язку з технологіями та методиками інших сфер: економічної, соціально-психологічної, правової та ін. Від цього вплив інформаційного розвитку стає ще більш значним для суспільства та взаємовідносин суб’єктів. У зазначених взаємовідносинах та діяльності суб’єктів інформаційні технології можуть застосовуватись як одноосібно, так і у певній сукупності (Рис. 1.1.). Головне, що за сучасних умов необхідність їх застосування є безумовною, діяльність у будь-якій сфері поза такими технологіями немає перспектив. Звідси, опанування такими технологіями виступає обов’язковою умовою життєдіяльності та її розвитку. Особливо це характерно для ринкових умов, де діяльність суб’єктів підприємництва здійснюється під впливом конкуренції. А конкурентні переваги якраз і базуються на сучасних та перспективних технологіях.



Інформаційні технології

Технології розвитку виробництва та управління

Технології структурування та інтерпретації інформації

Технології захисту інформації

Технології інформаційного впливу

Технології економічної (промислової) розвідки

Комунікаційні технології

Технології інформаційного забезпечення діяльності

Технології кібертероризму

Технології інформаційного протиборства та інформаційної війни


Рис.1.1. Інформаційні технології, що застосовуються в підприємницькій діяльності.


Як бачимо, сучасні особливості інформаційного розвитку обумовлюють потребу у т. з. інформаційній адаптації всіх суб’єктів підприємництва. В той же час, як випливає із вищевикладених характеристик сучасного інформаційного розвитку, адаптація має передбачати обов’язкове виконання наступних завдань:

  • постійний пошук необхідної інформації і формування власного інформаційного ресурсу

  • врахування неоднозначної структури та якості інформації, що перебуває в інформаційному середовищі, готовність до її постійного аналізу

  • використання сучасних інформаційних технологій та досягнення інформаційного розвитку у виробничому процесі

  • здатність ефективно захищати свій інформаційний ресурс, готовність до протидії інформаційному впливу та підтримання на необхідному рівні свого іміджу

  • забезпечення інформаційного впливу на ринок з метою формування позитивних перспектив свого розвитку

  • оволодіння методами здійснення інформаційного протиборства та інформаційної війни, забезпечення виживання в умовах їх проведення

  • збереження інформаційної інфраструктури в умовах проведення актів кібертероризму.

Виконання зазначених завдань не може носити епізодичний характер. Тобто, суб’єкти підприємництва, з метою забезпечення свого виживання на ринку мають виділити інформаційну роботу в окремий, самостійний напрямок їх діяльності, яка має виконуватись постійно і виступає обов’язковим видом забезпечення їх бізнесу. Такі вимоги сучасного стану інформаційного розвитку.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка