Михайлик олександр григорович



Скачати 427.94 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації12.04.2017
Розмір427.94 Kb.
  1   2   3
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

На правах рукопису


МИХАЙЛИК ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ

УДК 340.15

МІЛІЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ (1919–1940 РР.):

ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ


12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук


Науковий керівник

Богатирьов Іван Григорович,

доктор юридичних наук, професор


Київ – 2012


ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Стан наукового розроблення проблеми дослідження

1.2. Історико-правові джерела діяльності міліції Чернігівщини

Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ ЧЕРНІГІВЩИНИ У 1919-1940 рр.

2.1. Правові й організаційні форми становлення та розвитку структурних підрозділів міліції Чернігівщини

2.2. Кадрове забезпечення діяльності міліції Чернігівщини

2.3. Правовий і соціальний захист працівників міліції Чернігівщини

Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАВОПОРЯДКУ МІЛІЦІЄЮ ЧЕРНІГІВЩИНИ У 1910-1940 рр.

3.1. Правові й організаційні засади охорони правопорядку міліцією Чернігівщини

3.2. Основні напрями діяльності міліції Чернігівщини у 1919–1940 роках

Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АІБ УМСДУ Архів інформаційного бюро управління МВС Укр.

Бригадміл Бригади сприяння міліції

ВБРСВ Відділ боротьби з розкраданням соціалістичної власності

Гушосдор Головне управління шосейних доріг

ДА МВС України Державний архів МВС України

ДНД Добровільна народна дружина

ДПС Дорожньо-патрульна служба

ДПУ Державне Політичне Управління

КЗпП Кодекс законів про працю

КК Кримінальний кодекс

КПК Кримінально-процесуальний кодекс

МВС Міністерство внутрішніх справ

МОГП Міністерство охорони громадського порядку

НКВС Народний комісаріат внутрішніх справ

НКЮ Народний комісаріат юстиції

ОГП Охорона громадського порядку

ОВС Органи внутрішніх справ

ОРД Оперативно-розшукова діяльність

Осодміл Товариство сприяння міліції

ППС Патрульно-постова служба

РНК Рада Народних Комісарів

РОМ Райвідділ міліції

РСМ Робітничо-селянська міліція

РСЧА Робітничо-селянська Червона Армія

ТВДПУ Транспортний відділ ДПУ

УСРР Українська Соціалістична Радянська Республіка до 30.01.1937

УРСР УСРР з 30.01.1937 р.

ЦДАВО Центральний державний архів

вищих органів влади і державного управління України

ЦДАГО Центральний державний архів громадських об’єднань України

Центросудкаррозшук Центральна секція судово-кримінального розшуку

ЧОН Частини особливого призначення



ВСТУП
Актуальність теми. Фундаментальні дослідження теорії та історії держави і права в певних суспільно-політичних умовах і на окремих часових відрізках сприяють їх розвитку та дозволяють використовувати накопичений досвід в умовах сучасного етапу державотворення. Комплексний ретроспективний аналіз діяльності міліції Чернігівщини протягом 1919–1940 рр. є актуальним завданням вітчизняної історико-правової науки, оскільки він вважається міждисциплінарною науковою проблемою, а тому її розв’язання свідчить про розкриття об’єктивної картини правового й організаційного забезпечення діяльності міліції Чернігівщини у 1919–1940 рр.; набуття нових знань про історико-правові засади міліції в умовах її реформування в тому числі, і на регіональному рівні; виконання регіональних досліджень, оскільки вони відображають реальні умови діяльності міліції в областях та регіонах; об’єктивне та всебічне розкриття діяльності міліції Чернігівщини та критичне її оцінювання з позиції минулого, з метою довести, що міліція не повинна бути політично залежною та заідеологізованою.

Незважаючи на очевидну наукову і практичну значущість, ці питання ще не були предметом самостійного комплексного історико-правового дослідження у теорії та історії держави і права. Варто констатувати, що дисертаційних і монографічних праць, присвячених міліції Чернігівщини в період 1919–1940 рр., дотепер не здійснено. Ця робота покликана деякою мірою заповнити цю прогалину.

Крім того, слід наголосити, що становлення і розвиток діяльності міліції Чернігівщини протягом 1919–1940 рр. постійно перебувало у пошуках нових форм і методів роботи, нової організаційної структури, системи управління, стикалася із певними прорахунками і помилками через складну обстановку безперервної боротьби із внутрішніми і зовнішніми проявами злочинних елементів. Вивчення архівних документів з 1919 року показало, що функціонування міліції Чернігівщини через призму досліджуваного історичного періоду з його соціально-політичними особливостями дає можливість сформувати чітке уявлення про еволюцію зазначеного правоохоронного інституту, а також дозволяє раціональніше використовувати накопичений позитивний досвід та уникати помилок і прорахунків, допущених раніше.

Теоретичне підґрунтя дисертації становили відповідні наукові положення, що містяться у працях відомих учених у галузі теорії та історії держави і права, політології, історії, зокрема: В.Д. Бабкіна, О.М. Бандурки, Л.В. Бородича, І.Г. Богатирьова, С.В. Васильєва, С.Д. Гусарева, В.А. Золотарьова, Я.Ю. Кондратьєва, Г.О. Костюка, О.Л. Копиленка, А.М. Колодія, П.І. Кокорєва, Ю.Ф. Кравченка, С.В. Кульчицького, В.М. Куріцина, В.В. Лунєєва, В.П. Маслова, О.М. Мироненка, Р.С. Мулукаєва, О.Г. Мурашина, П.П. Михайленка, В.І. Прийстайка, В.П. Портнова, В.І. Олефіра, А.Й. Рогожина, Ю.І. Римаренка, С.Д. Сворака, В.С. Сідака, В.В. Сташиса, С.С. Сливка, О.В. Тимощука, Ю.А. Фролова, А.С. Чайковського, В.М. Чиснікова, М.С. Чистякова, Ю.І. Шаповалова, О.В. Шмоткіна, Ю.С. Шемшученка, О.Н. Ярмиша та ін.

Здобутки цих учених містять ряд системних положень і висновків, які прямо або опосередковано стосуються діяльності міліції Чернігівщини і створюють теоретичні та практичні передумови для ефективного їх дослідження у реаліях сьогодення. З часу набуття Україною незалежності деякі питання діяльності міліції Україні було досліджено у працях І.Г. Біласа «Репресивно-каральна система в Україні в 1917–1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз» (1994 р.); М.Ф. Поліковського «Міліція Західних областей України в 1945–1950 рр. (політико-правовий аналіз діяльності)» (1995 р.); А.Є. Шевченка «Діяльність міліції України в роки Великої Вітчизняної війни» (1941–1945 рр.) (1998 р.) та «Організаційно-правові аспекти становлення та адміністративної діяльності спеціальних підрозділів НКВС України на транспорті у кінці 20-х – середині 40-х рр. ХХ ст.» (2005 р.); М.М. Лагоши «Міліція України в 1945–1953 рр.» (2000 р.); О.І. Олійника «Народний комісаріат внутрішніх справ України (1917–1941 рр.): структура, функції, діяльність» (2000 р.); Є.В. Зозулі «Діяльність міліції України в умовах становлення незалежної держави (90-ті рр. ХХ ст.)» (2002 р.); Я.І. Шинкарука «Правові засади організації та діяльність Міністерства внутрішніх справ УНР доби Директорії (листопад 1918–1921 рр.)» (2006 р.); І.Д. Коцана («Міліція Харківщини у 1917–1930 рр.», (2003 р), О.М. Шармар «Роль органів ВУНК, ДПУ, НКВС УСРР (УРСР) у здійсненні політики держави на селі (1919–1939 рр.)» (2008 р.); М.М. Войцеховського «Правові основи організації та діяльності міліції у повоєнний період (1946–1953 рр.)» А.П. Чернега («Правове регулювання діяльності органів міліції Української РСР у 1956–1985 рр., (2008 р.), Є.С. Дурнова («Організаційно-правові засади діяльності міліції УНР у період Центральної Ради та Директорії (1917–1921 рр.)», (2010 р.). В.В. Крижної «Правові основи діяльності Міністерства внутрішніх справ УРСР у 1972–1991 рр.» (2012 р.).

Вказані обставини, а також потреба у подальшій розробці історико-правових аспектів дослідження міліції Чернігівщині у період 1919–1940 рр. свідчить про актуальність обраної дисертантом теми дослідження та зумовлює необхідність здійснення відповідного комплексного наукового пошуку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дослідження ґрунтується на положеннях: Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р; Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 рр., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. № 14-10; відповідає тематиці п. 3.3.4 плану науково-дослідної роботи Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на 2011-2012 рр.; і виконане у межах комплексної теми науково-дослідної роботи кафедри теорії та історії держави і права. Тема дисертації затверджена Вченою радою Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (протокол № 10 від 26.12.2012).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вирішення наукового завдання щодо комплексного історико-правового аналізу діяльності міліції Чернігівщини у 1919-1940 рр., її структурних підрозділів, політико-правових наслідків її функціонування. Спираючись на отримані результати, напрацьовано певні пропозиції та рекомендації, які спрямовані на об’єктивне висвітлення структурно-організаційного удосконалення міліції Чернігівщини, модернізація її в поліцію, застереження від помилок у процесі сучасного нормативно-правового забезпечення її діяльності.

Відповідно до поставленої мети сформульовані такі задачі:

– вивчити стан наукового розроблення проблеми дослідження;

– дослідити історико-правові джерела діяльності міліції Чернігівщини;

– надати історико-правову оцінку діяльності міліції Чернігівщини за час висвітленого періоду;

– вивчити вплив на діяльність міліції Чернігівщини голодомору і продрозкладки;

– розкрити правові та організаційні засоби діяльності міліції Чернігівщини;

– дослідити кадрове забезпечення діяльності міліції Чернігівщини;

– визначити становлення та розвиток структурних підрозділів міліції Чернігівщини;

– висвітлити правовий та соціальний захист працівників міліції Чернігівщини;

– показати роль міліції Чернігівщини у забезпечені охорони правопорядку;

– розкрити напрями діяльності міліції Чернігівщини.



Об’єктом дослідження є правопорядок, що формувався у процесі діяльності міліції Чернігівщини у 1919–1940 рр., і його правове й організаційне забезпечення.

Предметом дослідження є міліція Чернігівщини (1919–1940 рр.): історико-правове дослідження.

Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети, задач дослідження, його об’єкта і предмета. Під час дослідження застосовані загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання державно-правових процесів і явищ. Із загальнонаукових методів застосовувались діалектичний, історичний, порівняльно-історичний, функціонального аналізу, системно-структурний, із спеціально-наукових – історичний, історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-юридичний та інші методи. Метод загальної філософської діалектики, згідно з яким всі явища (предмети) вивчаються в єдності та суперечності їх протилежностей, дозволив розкрити основні напрями становлення і розвитку нормативно-правової бази діяльності міліції Чернігівщини, яке йшло, через декілька трансформацій до остаточного її формування (підрозділи 1.1, 1.2,). За допомогою конкретно-історичного методу досліджувалися проблем організації охорони правопорядку, боротьби зі злочинністю та створення системи органів охорони правопорядку і вироблення організаційно-правових засад міліції Чернігівщини в умовах суспільно-політичної ситуації, що склалась в Україні в 1919–1940 рр. (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2). Порівняльно-історичний метод дозволив простежити характерні тенденції становлення та розвитку міліції Чернігівщини на різних етапах її існування (підрозділи 2.2, 3.2). Метод функціонального аналізу дав змогу з’ясувати діяльність міліції Чернігівщини щодо виконання поставлених перед нею завдань (підрозділи 2.3, 3.1). За допомогою системно-структурного методу досліджувалася система підрозділів міліції Чернігівщини, зокрема їх організаційно-структурна будова (підрозділи 3.1, 3.2). Застосування історико-правового, порівняльно-правового, формально-юридичного методів дозволило розглянути генезис нормативно-правового забезпечення організації та діяльності міліції Чернігівщини, правовий та соціальний захист її працівників, визначити основні напрямки діяльності міліції Чернігівщини у забезпечені охорони правопорядку, виявити їх спільні та відмінні риси і встановити закономірності розвитку (підрозділи 2.3, 3.1, 3.2).

Емпіричну базу дослідження склали наукові публікації, архівні документи та матеріали, а також законодавчі, підзаконні й нормативно-правові акти, збірники документів щодо досліджуваного періоду, результати вивчення адміністративних і кримінальних кодексів, збірників директивних документів і законодавчих актів 1919–1940-х рр., законів, указів Президії Верховної Ради і постанов уряду УРСР, «Збірника таємних наказів робітничо-селянської міліції УРСР», документальних збірників, що вийшли друком в Україні і Росії у період 1990–2012 рр. Узагальнені дані фондів Центрального державного архіву вищих органів влади і державного управління України (ЦДАВО України), Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО України), Державного архіву МВС України, архіву МВС України в Чернігівській області та ін. Узагальнені дані опитування, інтерв’ю колишніх працівників міліції Чернігівщини.

Хронологічні та географічні межі роботи обумовлені нижньою межею дослідження, з 1919 року – це робочо-селянська міліція, а у якості вищої межі це діяльність міліції Чернігівщини в мирних умовах. Щодо географічної мережі дане дослідження окреслено територією Чернігівської губернії та округів Чернігів, Ніжин, Глухів, Конотоп, Прилуки, Суми, а з 1932 року Чернігівська область.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим у сучасній вітчизняній історико-правовій науці комплексним монографічним дослідженням, яке розв’язує науково-прикладну проблему щодо діяльності міліції Чернігівщини у період з 1919–1940 рр. У результаті дослідження сформульовано й обґрунтовано ряд нових концептуальних положень, які мають важливе теоретичне та практичне значення для науки теорії та історії держави і права, а саме:

вперше:

– на основі аналізу нормативно-правових джерел, використання архівного матеріалу, наукової літератури надано об’єктивну історико-правову та політичну оцінку діяльності міліції Чернігівщини у період 1919–1940 рр., яка обумовлена початком ведення архівів радянської влади у досліджуваному регіоні саме з 1919 року, а також завершенням побудови організаційно-правової структури Чернігівщини на початок Великої Вітчизняної війни. Обрання регіонального підходу в дослідженні обумовлено браком наукових розвідок такого роду, а також особистим багаторічним досвідом служби автора на керівних посадах міліції Чернігівщини;

– виокремлено три історичні етапи діяльності міліції Чернігівщини, зокрема: перший (1920–1923 рр.), пов’язаний зі становленням і розвитком робітничо-селянської міліції; другий (1924–1929 рр.), пов’язаний із періодом НЕПу та її згортанням, початком масової колективізації; третій (1930–1940 рр.), пов’язаний із ліквідацією НКВС (1930 р.) та становленням міліції Чернігівщини в умовах проведення реформи адміністративно-територіального устрою УСРР (УРСР);

– висвітлено правову регламентацію та організаційну структуру, форми (захисна, профілактична, розшукова, соціально-забезпечувальна) і методи (правовий, соціальний, репресивний) роботи міліції Чернігівщини у період 1919–1940 рр., в основі яких визначено їх законодавче (через поєднання імперативного та диспозитивного методів правового регулювання) та матеріально-технічне забезпечення (поєднання централізованого та місцевого фінансування) діяльності міліції Чернігівщини;

– розкрито порядок комплектування, підготовки та перепідготовки кадрів основних підрозділів міліції Чернігівщини, здійснено кількісну та якісну характеристику структурних підрозділів за напрямками службової діяльності, зокрема, доведено, що в основу роботи працівників міліції Чернігівщини було покладено комплексність і багатофункціональність їх діяльності, що вимагало від них певного рівня грамотності, кваліфікації і культури;

удосконалено:

– висновки попередників про антигуманний характер значної частини нормативно-правових актів, які використовувалися в оперативній та адміністративній діяльності міліції Чернігівщини;

– систему взаємодії органів внутрішніх справ з іншими державними структурами, правоохоронними органами, населенням у боротьбі зі злочинністю та забезпеченням громадського порядку;

– форми та методи роботи працівників міліції Чернігівщини під час виконання службових обов’язків, зокрема в екстремальних умовах;



дістало подальшого розвитку:

– підвищення іміджу діяльності міліції Чернігівщини у становленні народовладдя в регіоні та забезпечення нею охорони правопорядку в населених пунктах області (тісна співпраця з місцевим населенням, висвітлення діяльності у засобах масової інформації, метод особистого прикладу і патріотичного виховання молодого покоління);

– системність проведених державотворчих процесів, узагальненість відповідної нормативно-правової бази, а також зміст і методи профілактичної роботи у протидії злочинності на Чернігівщині.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані :

– у нормотворчій сфері – шляхом використання повчального досвіду минулого, для інтенсифікації процесу вдосконалення й оптимізації вітчизняної владно-управлінської моделі міліції та її реформування у поліцію (акт впровадження народного депутата України С.М. Аверченко від 21 грудня 2012 р. № А/1287);

– у науково-дослідній роботі – використання результатів, одержаних під час дослідження, надасть змогу відтворити витоки становлення та розвитку міліції України взагалі, і Чернігівщини, зокрема (акт впровадження Інституту кримінально-виконавчої служби від 20 листопада 2012 р. № 424-33);

– у виховній роботі з особовим складом органів внутрішніх справ України взагалі, і міліції Чернігівщини, зокрема, з метою підвищення відповідальності й дисциплінованості співробітників, суворого дотримання ними встановлених правових норм та службових повноважень, загального зростання правової культури у роботі із населенням;

– у навчальному процесі – при викладанні дисципліни: «Історія держави та права України», «Теорія держави та права», «Судові та правоохоронні органи України», «Адміністративна діяльність ОВС», при підготовці підручників і навчальних посібників (акт впровадження Поліцейської фінансово-правової академії від 10 жовтня 2012 р. № 181-220).

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана здобувачем особисто та є самостійним комплексним дослідженням. Сформовано авторський підхід щодо діяльності міліції Чернігівщини (1919–1940 рр.). Викладені у дисертаційній роботі наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. У опублікованій у співавторстві статті «Історико-правовий аналіз функціонування міліції Чернігівщини (1920–1930 рр.)» особистий доробок здобувача становить понад 53% і полягає у формуванні і розв’язанні наукових проблем щодо функціонування міліції Чернігівщини.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження оприлюднено у виступах на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, науково-практичних семінарах: “Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні” (м. Бровари, 2011 р.), “Протиправна поведінка: погляд крізь призму юридичної науки” (м. Ніжин, 2012 р.), “Актуальні проблеми запобігання корупційним проявам у Державній кримінально-виконавчій службі України” (м. Київ, 2012 р.), “Ступенева професійна освіта у вітчизняному та європейському освітньому просторі” (м. Чернігів, 2012 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображено у десяти наукових працях, з яких шість статей опубліковано у наукових фахових виданнях України, чотири – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.


ВИСНОВКИ
У висновках роботи узагальнено результати проведеного дослідження, що дає змогу дисертанту вирішити конкретне наукове завдання, яке полягає у вивченні діяльності міліції Чернігівщини (1919–1940 рр.), на підставі чого зроблено узагальнення, зокрема:

1. У результаті вивчення стану наукової розробки проблеми дослідження дисертантом визначено умови та розкрито форми і методи діяльності міліції Чернігівщини з охорони громадського правопорядку та боротьби зі злочинністю. На підставі проведеного автором аналізу джерельних блоків, використаних при підготовці дисертаційного дослідження, доведено про подальшу можливість їх розширення з метою реформування міліції в поліцію і підготовки нового Закону України «Про поліцію». Серед ветеранів міліції Чернігівщини 88 % висловилися за модернізацію міліції, але проти зміни назви на поліцію. А 12 % вважають, що реформування міліції в поліцію позитивно вплине на її імідж серед населення країни та на стан протидії злочинності.

2. У процесі огляду історіографічних здобутків та джерельної бази дослідження доведено, що спеціальних юридичних досліджень з проблем історико-правових засад діяльності міліції Чернігівщини (1919–1940 рр.), не проводилося. Визначено, що у різні часи вітчизняні вчені тільки оглядово торкалися окремих питань правоохоронної діяльності міліції Чернігівщини. На підставі чого дисертантом виокремлено історичні етапи діяльності міліції Чернігівщини, зокрема: перший (1920–1923 рр.) – період становлення і розвитку; другий (1924–1929 рр.) – період НЕПу та її згортання, початок масової колективізації; третій (1930–1940 рр.) – характеризується становленням міліції Чернігівщини в умовах проведення реформи адміністративно-територіального устрою УСРР (УРСР).

3. Надаючи історико-правову оцінку міліції Чернігівщини за час висвітленого періоду, дисертантом доведено, що на початковому етапі її становлення і розвитку вона ще не була постійним державним органом із штатним особовим складом. Тому основною формою охорони прав і безпеки громадян було патрулювання вулиць озброєними загонами робітничої міліції. Однак така організація і методи роботи міліції незабаром показали свою неефективність. Із подальшим розвитком і удосконаленням організаційно-правових форм діяльності міліції Чернігівщини розширювалася і сфера її дій.

4. Дисертантом визначено, що події минулого: громадянська війна, політика воєнного комунізму, продрозкладка, загальна трудова повинність, економічна криза, голодомор, індустріалізація, колективізація та розкуркулення в Україні, запровадження паспортної системи; зростання злочинності (бандитизм, грабежі, крадіжки, спекуляція та ін.), адміністративні методи управління та репресії – суттєво вплинули на діяльність міліції Чернігівщини. Серед опитаних ветеранів міліції Чернігівщини 75 % вважають, що знання про історичне минуле міліції позитивно впливає на новоприйнятого на службу міліціонера. У свою чергу, 25 % відповіли негативно, посилаючись на відсутність мотивації сучасного міліціонера до служби в міліції.

5. Розкрито роль кадрового забезпечення у діяльності міліції Чернігівщини та визначено її основні напрями роботи, зокрема: нормативне закріплення комплексу вимог до кадрів новостворюваних органів; врегулювання порядку призначення, розстановки, переміщення різноманітних категорій працівників; налагодження навчання; розробка системи постачання необхідними видами забезпечення. Визначено й труднощі – з кадрами, зброєю, матеріальним забезпеченням; іноді на одного працівника міліції припадало до 5 бойових набоїв; не вистачало взуття, обмундирування; заробітну плату не отримували по 2-3 місяці. Обґрунтовано, що міліція Чернігівщини пройшла складний шлях свого становлення та реформування, водночас набула високого професіоналізму, уміння оперативно працювати, своєчасно розкривати злочини, надавати правову допомогу населенню Чернігівщини. Обґрунтовано формування основних підрозділів міліції: карний розшук, ВБРСВ, дорожній відділ, водна міліція, пожежна охорона, відділ актів громадянського стану, створення і вдосконалення системи підготовки кадрів для служби у міліції та зміцнення і поповнення матеріальної бази (автотранспорт, устаткування для проведення експертиз).

6. Висвітлено правовий та соціальний захист працівників міліції Чернігівщини, визначено роль керівництва Чернігівського управління НКВС у ньому на рівні, аналогічному військовослужбовцям. Показано систему зміцнення дисципліни серед працівників міліції, дотримання ними законності. Таке положення підтверджується і опитуванням ветеранами міліції Чернігівщини, серед яких 79 % висловили думку про те, що у 1920–1930 рр. у підрозділах міліції Чернігівщини практично були відсутні прояви зрадництва, корупції і зловживання службовим станом.

7. Показано роль міліції Чернігівщини у забезпеченні охорони правопорядку та боротьби зі злочинністю та розкрито специфіку забезпечення громадського порядку і належних умов для роботи міліції Чернігівщини, що обумовило необхідність покладання на неї різноманітних адміністративно-наглядових функцій. Зазначено, що за функціональною ознакою міліція Чернігівщини входила в єдину правоохоронну систему спільно з прокуратурою, судом та іншими правоохоронними органами. Організаційний критерій історико-правового дослідження міліції Чернігівщини дозволив дисертанту виокремити її структурні підрозділи як органи, які наділялися особливими повноваженнями і, до певної міри, могли вважатися самостійними у виконанні поставлених перед ними завдань. Зазначено про неодноразове прийняття на рівні держави рішення про звільнення міліції від невластивих функцій, але під час аналізованого періоду вона була просто перевантажена ними. Установлено, що за різними оцінками від 45 % до 50 % (а у ряді випадків – до 80 %) усього обсягу проведеної роботи не стосувалося безпосередньо охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю, забезпечення громадської безпеки.

8. Розкриття дисертантом правових та організаційних засобів діяльності міліції Чернігівщини дозволило виокремлено її основні напрями діяльності в період 1919–1940 рр., зокрема: боротьба з бандитизмом, спекуляцією і самогоноварінням, із злочинами проти власності, охорона громадського порядку, боротьба з безпритульністю і дитячими правопорушеннями тощо. Не зважаючи на складну демографічну ситуацію на Чернігівщині, дисертант зазначає, що у правових основах діяльності міліції Чернігівщини простежувалась репресивна діяльність НКВС, що зумовлювалася, насамперед, централізованою координацією та бажанням будь-якою ціною виконати загальнодержавний план політичного курсу. Доведено різноманітність організаційно-правових основ діяльності міліції Чернігівщини, зокрема: видання відповідних нормативно-правових актів і використання юридично значущих дій, створення озброєних загонів й оперативних заслонів у боротьбі з бандитизмом, мішечниками й спекулянтами; патрулювання, обходи, облави й супровід потягів і пароплавів; охорона громадського порядку на транспорті за активної взаємодії з громадськістю й спеціальними правоохоронними структурами; профілактично-пропагандистські акції.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка