Ми – громадяни україни



Сторінка1/10
Дата конвертації05.03.2017
Розмір1.83 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




МИ – ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ


методичний посібник із громадянської освіти

(для апробації)


9(10) клас
за ред. О.І.Пометун

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(№1/11 - 2817. 1/11 – 2816 від 20.06.2001)

Київ - 2001




Методичний посібник підготовлений у рамках Трансатлантичної програми ЄС-США підтримки громадянського суспільства в Україні, проекту “Освіта для демократії в Україні” авторським колективом педагогів – членів Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін “Доба” за підтримки Міністерства освіти і науки України, Центру Мершона Державного університету штату Огайо (США) та Центру громадянської освіти м.Варшава (Польща) та виданий на кошти Державного департаменту США, Бюро освітніх та культурних справ

Співкоординатор проекту – П.Вербицька

Цей методичний посібник призначений для вчителів, які викладають пілотний курс громадянської освіти “Ми - громадяни України” у 9(10) класі, та рекомендований Міністерством освіти і науки України для апробації у загальноосвітніх навчальних закладах із метою його подальшого видання і поширення




Авторський колектив:

О.Пометун,

М.Борецька

І.Ігнатова

І.Костюк

А.Мазак

О.Слєпухіна



При підготовці цього видання використовувалися матеріали П.Кендзьора, А.Кирчіва, С.Ковалик, Т.Ремех, А.Саєнка, В.Сотниченка

Наукове редагуванняО.І.Пометун, доктор педагогічних наук, професор
Рецензенти:

Т.В.Ладиченко, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін НПУ імені М.Драгоманова

П.Б.Полянський, кандидат історичних наук, начальник Управління змісту освіти Міністерства освіти і науки України

М.П.Савченко, вчитель-методист історії гімназії-інтернату східних мов №1

О.В.Сухомлинська, доктор педагогічних наук, професор, академік-секретар АПН України
Комп’ютерне макетування – Петро Козак
© Асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін “Доба”

Матеріали курсу “Ми – громадяни України” є інтелектуальною власністю Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін “Доба” і будь-яке їхнє використання без відповідного посилання буде вважатися порушенням авторського права.




ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ!
Ця книга – не просто методичне доповнення до посібника для учнів. Ми думаємо, що книжки для учнів і для вчителів невід’ємні одна від одної. Так само як невід’ємні вчитель і учні під час гарного уроку. Мета цієї книжки – допомогти Вам підготувати і провести цікаві і корисні уроки за курсом “Ми громадяни України”.

Тут містяться рекомендації щодо проведення уроків. Це – зразки планів, і Ви, звичайно, можете відходити від них, враховуючи рівень підготовки учнів, свій власний досвід і реальний хід кожного уроку, передбачити який неможливо.

Назви уроків в посібнику для вчителів відповідають назвам уроків у книзі для учнів, яку учні мають прочитати на уроці або перед уроком, виконуючи домашнє завдання.

Урокам передують очікувані результати. Вказані тільки найважливіші, ті, котрі обов’язково повинні бути досягнуті. Як правило, не вказуються цілі, що поставлені перед усім курсом, наприклад, відпрацювання комунікативних навичок (робота в групі, виступ, участь у дискусії) та навичок аналітичного і критичного мислення (аналіз ситуації, вирішення навчальних проблем, рефлексія), формування активної життєвої позиції, самостійного і відповідального вибору способу поведінки або дій.

В рекомендаціях до конкретного уроку міститься перелік його елементів (частин) з рекомендаціями щодо часу на кожний елемент і список обладнання, необхідного для підготовки і проведення уроку. Даються інструкції для вчителя, опис завдань, іноді, за необхідністю, орієнтовні можливі відповіді учнів, юридичні та інші коментарі до деяких питань.

Питання, що обговорюються на уроках – дискусійні і не мають однозначних відповідей. В такій ситуації учні будуть звертатися до вчителя як до арбітра за правильною відповіддю. Вчителю необхідно привчати учнів до думки, що таке питання – це привід для спільного обговорення в класі і для самостійного дослідження вдома. Більшість питань можна переадресувати тому, хто задає (“А сам ти як думаєш?”), класу (“А що думають інші?”, “Давайте порадимося...”). Питання – це можливість звернутися до джерела (“А де про це можна прочитати?”), до спеціаліста (“А у кого про це можна запитати?”). У будь-якому випадку відповідь може бути відкладена на час після уроку, на наступний урок, на урок з відповідної теми. Як правило, питання потребують серйозного дослідження конкретної ситуації, урахування багатьох інтересів і припускають декілька варіантів відповідей.

Посібник для вчителя містить не тільки рекомендації до уроків. В ньому представлено програму курсу, описані інтерактивні методи навчання, деякі особливості оцінювання учнів.

Перед початком викладання курсу бажано ознайомитись з першою частиною посібника, де міститься необхідна методична інформація, що допоможе Вам у вашій роботі над курсом. Бажано також проходження перепідготовки шляхом інтенсивного тренінгу для вчителів. Зворотний зв’язок також дуже важливий для авторів курсу. Ми сподіваємося, що вчителі, які ведуть такі уроки, усі читачі книги для учнів і книги для вчителів захочуть поділитися з нами зауваженнями, пропозиціями, конкретними рекомендаціями щодо проведення уроків. Ми будемо вдячні за відгуки і запрошуємо до співпраці усіх, хто зацікавлений в удосконалюванні курсу і його подальшому поширенні.

Пишіть нам на адресу:
Всеукраїнська Асоціація викладачів

історії та суспільних дисциплін “Доба”

вул.Староміська, 1

79019 м.Львів

Тел.: (0322) 72-56-37

Факс.: (0322) 72-18-70

Ел.пошта: doba@mail.lviv.ua

Інформацію про хід апробації курсу «Ми - громадяни України» Ви можете знайти також на нашій веб-сторінці: www.doba.lviv.ua




Бажаємо успіхів!
ПРОГРАМА КУРСУ

Ми – громадяни України”



1 год. на тиждень
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Головною метою громадянської освіти в Україні є створення умов виховання людини, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та суспільних інтересів. Визначальною характеристикою такої людини має бути громадянськість – усвідомлення власної ролі в житті суспільства, активне прагнення до його вдосконалення у відповідності до демократичних норм і цінностей.

Підвалинами формування громадянськості як риси особистості є, насамперед, поінформованість з питань функціонування та розвитку демократії в різних країнах світу і в Україні, здатність керуватися відповідними знаннями в умовах сучасного суспільного життя, що досягається шляхом оволодіння уміннями і навиками, необхідними для компетентної участі в громадсько-політичному житті нашої країни, розвинене конструктивно-критичне мислення. Такі підвалини має створити національна система громадянської освіти та виховання.

Курс за вибором “Ми – громадяни України” є курсом громадянської освіти для 9 (10) класу загальноосвітнього навчального закладу. Цей курс може бути початковим, вступним курсом для поглиблення суспільствознавчих знань в 10-11 класах (на основі відповідного концентрування), а може викладатись як окремий самостійний курс, що задовільняє потреби молоді в основах громадянських знань. У зміст курсу інтегровано знання з політології, соціології, соціальної психології, економіки, філософії тощо. Він доповнює і розвиває суспільствознавчі дисципліни загальноосвітнього навчального закладу.

Головна мета курсу “Ми – громадяни України” — зацікавити учнів громадянознавством, підготувати їх до того, щоб стати свідомими та відповідальними громадянами своєї держави – України, які розуміють основні механізми функціонування своєї держави та суспільства, перспективи їхнього розвитку, власні можливості ефективно впливати на ці процеси, готові і бажають взяти на себе відповідальність за прийняття і втілення в життя обґрунтованих рішень щодо суспільного блага.

Розвиток в учнів такої свідомості й відповідальності передбачає чотири рівноправних завдання курсу:



- оволодіння основами інтегрованих знань про цінності демократичного суспільства, функціонування і життя людини в такому суспільстві, прийняття демократичних ідеалів та цінностей, які інтегруються у контексті національної культури як особистісні;

- формування у школярів свідомої приналежності до українського народу;

- розвиток в учнів умінь та навиків конструктивно-критичного мислення, їхніх комунікативних навиків, ініціативи, самостійності, здатності та вміння уникати соціальних конфліктів;

- вироблення емоційно-ціннісного ставлення до значення колективного життя, що відповідним чином сприятиме спрямуванню активності особистості, набуття досвіду громадянських дій, демократичної поведінки та ефективного спілкування.

Цим завданням відповідає структура навчальної програми та її зміст. Програма пе­редбачає ознайомлення учнів з поняттями “демократія”, “громадянське суспільство”, “громадянство”, “права людини та громадянина в Україні”, “взаємна відповідальність держави і громадянина”, “політична система України”, “ринкові відносини як економічна основа демократії”, “цінності людини в громадянському демократичному суспільстві” тощо. Навчальний матеріал курсу цілком враховує реалії українського суспільного життя, сучасні засади розвитку демократії в Україні. Разом з тим, в курсі адаптований досвід громадянської освіти розвинутих країн світу.

Зміст курсу побудований за принципом: від демократичної людини до демократичного суспільства. Першій розділ курсуЯ, інші, суспільство: як дійти згоди?” передбачає формування в учнів умінь і навичок ефективної демократичної комунікації, досвіду толерантної поведінки, розв’язання конфліктів, прийняття індивідуальних і групових рішень, що створює реальні основи як для розуміння основної теоретичної частини курсу, так і для особистісного зростання учнів шляхом формування у них демократичних громадянських емоційно-ціннісних орієнтацій та відповідних форм поведінки і діяльності.

Другий розділ “Людина і демократія” ознайомлює учнів з основними поняттями курсу демократія, громадянське суспільство, права людини і громадянина в історичному контексті з використанням основних надбань світової демократичної традиції через опрацювання відповідних джерел.

Третій, четвертий і п’ятий розділи послідовно формують в учнів розуміння головних політичних, соціальних, економічних, соціокультурних характеристик демократичного громадянського суспільства в Україні.

Курс передбачає також участь школярів у суспільному проекті, котрий є моделлю практичного застосування набутих знань з громадянознавства і сприятиме формуванню у них відповідного досвіду громадянської дії.

Особливостями курсу є:

- по-перше, кожен з уроків курсу передбачає ті чи інші види пізнавальної, розумової та навчальної активності учнів. Можливості такого підходу закладені при складанні програми підручника та посібника для вчителів: вони не містить надто великого обсягу матеріалу, залишаючи час для використання різноманітних методів, зокрема активних.

- по-друге, для успішного вирішення завдань курсу передбачається широке використання у практиці активних методів роботи: “мозкового штурму”, дискусії, рольової гри, моделювання, вивчення казусів (випадків, реальних ситуацій суспільного життя), взаємонавчання, роботи в малих групах, рольових ігор, драматизації, портфоліо тощо, котрі поєднуються з традиційними для нашої освіти методами навчання;

- по-третє, викладання курсу передбачає створення на уроках максимально демократичної атмосфери, самостійні дії та відповідальність учнів, що сполучається з рівнем їх розвитку. Вчителі мають бути зразком демократичних відносин, а заняття з курсу повинні бути організовані на демократичних принципах і стати моделлю демократичного суспільства;

- по-четверте, навчання основам демократії не слід вважати ізольованим предметом або предметами, що вивчаються за певний термін. Воно має бути поширене за межі занять з курсу. Насправді, все шкільне життя є частиною шкільної освіти дитини: взаємовідносини між учнями і вчителями, вчителів між собою та адміністрацією, вся діяльність, в яку вона залучена, обов”язки, що вона виконує. Діти вчаться на свободі, яка їм надається і правилах, котрі їх обмежують. Нарешті, вони вчаться на надіях, котрі покладають на них дорослі.

Щоб навчити основам демократії треба використовувати всі ці можливості, ефективно поєднуючи шкільну і позашкільну діяльність;



- по-п’яте, втілення курсу громадянської освіти в Україні потребує відповідної перепідготовки вчителів, які повинні оволодіти методикою, що стимулює конструктивно-критичне мислення, активними методами та технологіями навчання, котрі в подальшому можуть перетворитись на загальний стандарт громадянської освіти. Програми підготовки вчителів, здатних до повсякденної творчої і сумлінної праці, повинні орієнтуватись на розв’язання реальних гострих проблем сучасності. Необхідно використовувати нові види класної та позакласної навчальної діяльності безпосередньо в процесі підготовки та перепідготовки вчителів. Сама їхня підготовка має бути заснована на використанні активних методик. Це надасть їм можливість набути власного досвіду не тільки тих, хто навчає, а й змінити роль – побути певний час тими, хто вчиться. Основною формою підготовки та перепідготовки вчителів мають бути інтенсивні короткотермінові (3-5-7-денні) тренінгові програми та самоосвіта з використанням спеціальних методичних рекомендацій.

Розподіл годин за темами (орієнтовний) наведено у посібнику для вчителів.


ЗМІСТ КУРСУ
Вступ. Ми - громадяни України.

Мета, завдання та особливості курсу



РОЗДІЛ І. Я і ми: як жити разом?

Людина – суспільна істота: успішне спілкування, вміння розуміти інших та відповідати на критику, ефективне висловлення власної думки

Соціальні групи, соціальні ролі та норми. Толерантність, консенсус та компроміс у стосунках з іншими. Переговори.

Конфлікти та шляхи їх розв’язання. Як бути посередником?

Уміння ефективно здобувати, аналізувати і використовувати інформацію. Сучасні інформаційні технології – підґрунтя реалізації інтелектуальних і духовних можливостей особи та суспільства.

Стереотипи, упередження, дискримінація – передумови та чинники суспільних конфліктів.



РОЗДІЛ 2. На шляху до демократії

Поняття демократії. Довгий шлях до демократії. Світові пам’ятки демократії. Принципи існування демократії. Сучасна демократія. Демократія як цінність людства. Як зароджувались і розвивались права людини. Поняття прав людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини та прав дитини. Конвенція про права дитини.


РОЗДІЛ 3.Сучасне обличчя демократії та демократичної держави

Ознаки сучасної демократії. Відображення прав і свобод людини в Конституції України. Особа і держава в системі громадянських відносин. Взаємна відповідальність держави і громадянина в українському суспільстві. Інститут захисту прав людини в Україні.

Розподіл влади в демократичній країні. Політичні режими. Форми правління за умов демократії. Система державної влади в Україні. Місцеве самоврядування. Роль ЗМІ у становленні демократичного суспільства в Україні.
РОЗДІЛ 4. Як громадяни можуть впливати на владу в демократичному суспільстві

Безпосередня демократія. Представницька демократія. Вибори в Україні.

Вплив громадянина на життя суспільства. Політична діяльність. Соціальна активність громадян. Участь у житті громади.

Умови і форми становлення і реалізації громадянської позиції школяра.


РОЗДІЛ 5. Людина та економіка в демократичному суспільстві

Виробництво. Основні поняття про мікро - та макроекономіку.

Ринок. Функції та ознаки вільного ринку.

Держава і ринок. Податки. Бюджет. Соціальна спрямованість фінансової системи держави. Особа в ринковій економіці.


РОЗДІЛ 6. Україна – наша Батьківщина

Полікультурність суспільних відносин в Україні. Цінності та принципи українського суспільства: гуманізм, толерантність, плюралізм. Загальнолюдські та національні духовні цінності в житті українського народу. Культура українського народу як найважливіша складова демократичного суспільства. Україна – поліетнічна країна. Права національних меншин. Патріотизм.



ПРОЕКТ “ГРОМАДЯНИН”

Курс повинен дати учням корисні знання про суспільне, політичне та економічне життя України. Зокрема учні мають оволодіти наступними поняттями:

*суспільство *суспільні групи *спілкування *громадянин

*толерантність * консенсус *компроміс*конфлікт

*стереотипи *переконання*етнічна меншість *упередження *дискримінація

*інформація *джерела інформації

*екологічні проблеми

*демократія *суверенітет народу *політика *безпосередня демократія *представницька демократія

*права людини *свободи людини *Загальна декларація прав людини *громадянські (особисті) права *політичні права *соціально-економічні права *права на чисте довкілля, культурні права і права розвитку *дотримання прав і свобод людини *конституційні права та обов”язки *конфлікт прав *конфлікт прав та обов”язків *Уповноважений Верховної Ради з прав людини

*демократична, тоталітарна держава

*правління більшості *дотримання прав меншості *вільні та відкриті вибори *правова держава, *політичний та ідеологічний плюралізм

*державна влада *демократичний та авторитарний режим влади *розподіл влади *законодавча, виконавча і судова влада

*парламентська республіка *президентська республіка *змішана форма правління *напівпрезидентська республіка *механізм противаг і стримувань

*самоврядування *місцеве самоврядування *органи місцевого самоврядування *рада *голова ради *виконавчий комітет ради

*засоби масової інформації

*активність громадян *контроль влади *політична партія *праві *ліві *центристи(помірковані) *опозиція * громадська організація

*мирні демонстрації марші та походи *збори та мітинги *пікетування *кампанії в засобах масової інформації *бойкоти *громадянська непокора *акції протесту і солідарності *громадянська ініціатива * лобіювання *страйк

*учнівське самоврядування

*народ *український народ *етнічна нація *політична нація *громадянство

*культура *полікультурна держава *поліетнічна держава *меншина *національна меншина *права національних меншин

*патріот *патріотизм *націоналізм *шовінізм *космополітизм *еміграція



Курс робить наголос на розвитку наступних вмінь та навиків:

- критично аналізувати інформацію;

- аргументувати, доводити та висловлювати власні погляди;

- описувати, аналізувати та зіставляти процеси й явища суспільного розвитку;

- удаватися до ненасильницьких методів розв’язання проблеми;

- брати на себе відповідальність;

- давати власну оцінку та формулювати незалежні судження;

- робити вибір, займати власну позицію;

- впливати на політику та процес прийняття рішень (подання петицій, лобіювання);

- створювати коаліції, об’єднуватися з партнерськими організаціями;

- вести переговори, досягати компромісу та консенсусу;

- брати участь у соціальних та політичних процесах (членство в політичних партіях, громадських організаціях, голосування, політичне обговорення, написання листів, проведення демонстрацій тощо);

- впливати на процес прийняття рішень;

- толерантно вирішувати конфлікти тощо.


РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СТРУКТУРИ УРОКІВ

Основою представленого курсу є підготовка молодої людини до громадянської активності в громадянському суспільстві і в демократичній правовій державі. Це вимагає застосування методів навчання, які активізують учня, замість переказування абстрактної, “готової” інформації, відірваної від життя і суспільного досвіду учнів. Заняття також повинні надати учням основні громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки. Автори курсу зацікавлені, наприклад, у тому, щоб учень не лише вмів перелічити права людини і знав, в яких документах вони записані, але міг розрізняти, поважати і захищати їх в конкретних суспільних ситуаціях. Молода людина повинна знати, які повноваження мають представники різних органів влади, що дозволено громадянину, хто і як створює закони, як діють суди, як платити податки і що з ними роблять відповідні служби.



Уроки з курсу повинні:

 навчати критично мислити, приймати рішення, розв’язувати проблеми;

 вчити спілкуватися, ставити запитання, представляти різні позиції;

 заохочувати до співпраці, вчити досягати компромісу;

 створювати ситуації, в яких учні безпосередньо визначають і розв’язують конкретні суспільні проблеми та ситуації (особливо проблеми своєї місцевості, найближчого середовища та інших груп, до яких належить учень).

Запропоновані в конспектах уроків форми роботи є далекими від сухого переказу абстрактних знань. Вони захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та мотивацію, навчають самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Застосування активних нетрадиційних методик висуває певні вимоги до структури такого уроку. Спеціалісти, як правило, пропонують наступну структуру (яка була використана і при викладенні орієнтовних варіантів уроків за курсом в даному посібнику).
1. Мотивація

Мета цього етапу – зосередити увагу учнів (або учасників заходу) на проблемі і викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бути запитання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т.д. Займає не більш 5% часу заняття.


2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

Мета – забезпечити розуміння учнями (учасниками) змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (заходу) і що від них очікує вчитель, викладач. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів всіх учасників заняття або заходу. (Приблизно 5% часу).



3. Надання необхідної інформації

Мета – дати учням (учасникам) достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. Для економії часу на уроці і для максимального ефекту від уроку можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. Наприклад, деякі уроки побудовані таким чином, що в книзі для учнів є інформація, достатня для виконання завдань, і яка читається ще до уроку. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно – прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. (Приблизно 10% часу заняття).


4. Інтерактивна вправа - центральна частина заняття (заходу)

Мета – практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань уроку. Послідовність проведення цього елемента наступна:

Інструктування - вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про правила, про послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам.

Поділ на групи і / або розподіл ролей.

Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, як помічник, як ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці між ними.

Презентація результатів виконання вправи.

Інтерактивна частина заняття займає, як правило, близько 60% його часу.
5. Підведення підсумків, оцінювання результатів уроку

Мета – рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці (заході), чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запитань: що нового дізналися, яким навикам навчилися, як це може бути корисним в житті. Крім того, можна задати питання і щодо проведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що ще сподобалося, що слід змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні (учасники) змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для оцінювання результатів бажано лишати до 20% часу уроку (заходу).


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка