Методика самостійної роботи студентів вищої школи



Сторінка8/37
Дата конвертації31.03.2017
Розмір8.04 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   37

2. Інститут землеробства УААН


Запитання проблемного характеру до другого питання плану лекції: „Чому Інститут землеробства УААН має нині таку назву, хоча результа­ти селекційної роботи з озимою пшеницею і кукурудзою відзначено Держав­ними преміями СРСР та України в галузі науки і техніки; господарствам України інститут щороку реалізує близько 1700 т елітного насіння зерно­вих культур і трав?”

Історія. Національний науковий центр «Інститут землеробства Української академії аграрних наук» – головна установа Науково-методичного центру «Землеробство», з початку 50-х років він є Центром наукового забезпечення агропромислового виробництва Київської області. Тут працюють 399 співробіт­ників, у тому числі 17 докторів і 81 кандидат наук. В системі Національного наукового центру знаходяться Київська і Панфильська дослідні станції, Копи­лівське дослідне поле та дослідне господарство «Чабани».

Очолює інститут доктор сільськогосподарських наук професор, академік Української академії аграрних наук заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премій України у галузі науки і техніки В. Ф. Сайко.


Національний науковий центр «Інститут землеробства Української акаде­мії аграрних наук» починає свою історію з 1900 році із створення агрохімічної лабораторії Київського товариства сільського господарства та сільськогоспо­дарської промисловості, задовольняючи існуючі потреби господарів, проводить аналізи проб ґрунту і насіння, сприяє підвищенню рівня ведення сільського господарства. У період столипінських аграрних реформ уперше в царській Росії лабораторією було здійснено картографування ґрунтів 22 округів. Після грома­дянської війни нею було обстежено ґрунти зони буряко- та бавовносіяння.


У 1928 р. лабораторію було перетворено в Український науково-дослід­ний інститут агрохімії і ґрунтознавства, який 1935 року перейменовано в Ук­раїн­ський науково-дослідний інститут соціалістичного землеробства. Його колектив розробив науково обґрунтовану класифікацію ґрунтів за грануломет­ричним складом, визначив природу і властивості їх колоїдної частини та водно-фізичні властивості.

Результати досліджень кінця 40-х – початку 50-х років послужили осно­вою для проектування Південноукраїнського і Краснознам'янського магістраль­них каналів у зоні зрошення Каховської ГЕС та розроблення системи землероб­ства на зрошуваних землях.

У 1957-1961 роках інститутом проведено широкомасштабне обстеження ґрунтів Київської, Рівненської та Чернігівської областей, підготовлено для гос­подарств цих областей карти ґрунтів (з характеристиками їх властивостей і ре­комендаціями щодо їх поліпшення).

Інститутом опрацьовано наукові основи високопродуктивного землероб­ства, розроблено теоретичні основи створення сівозмін, оптимізації посівного клину, принципи організації протиерозійних заходів, системи обробітку ґрунту та його удобрення.

Згідно з Указом Президента України № 141 від 20 лютого 2006 року «Про надання Інституту землеробства УААН статусу національного наукового цен­тру», постанови Президії Української академії аграрних наук та наказу Україн­ської академії аграрних наук Інститут землеробства УААН було перейменовано в Національний науковий центр «Інститут землеробства УААН».

Наукова робота. У 1945 р. в інституті розпочато селекційну роботу. За цей часу створено 250 сортів і гібридів різних сільськогосподарських культур. Нині селекційна робота ведеться з 22 культурами. У Реєстрі сортів рослин Ук­раїни перебуває 127 сортів і гібридів і 7 визнано перспективними, якими щоро­ку засівають 2,5 млн. гектарів, 16 сортів перебувають у сортовипробуванні.


Найвагомішим внеском учених інституту в теорію і практику боротьби з ерозією ґрунтів є розроблення і впровадження ґрунтозахисної системи земле­роб­ства з контурно-меліоративною організацією території. Цю роботу у 1991 році відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки й покладено Урядом України в основу концепції розвитку землеробства.

Колективом інституту розроблено наукові основи відтворення та регулю­вання родючості легких ґрунтів, хімічної меліорації кислих і солонцевих ґрун­тів, опрацьовані інтенсивні технології вирощування зернових колосових і зер­но­бобових культур, впровадження яких дало змогу одержати в 1986-1990 роках найвищий за всю історію України середньорічний валовий збір зерна, а також технології виробництва льону, вирощування кормів, створення та використання (вперше в Україні) зрошуваних культурних пасовищ, технології отримання ніт­рагіну, азотобактерину і фосфоробактерину. За ініціативою інституту створено завод-лабораторію з випуску цих препаратів.



Результати селекційної роботи з озимою пшеницею і кукурудзою відзна­чено Державними преміями СРСР та України в галузі науки і техніки. Госпо­дар­ствам України інститут щороку реалізує близько 1700 т елітного насіння зернових культур і трав.

Науково-освітня діяльність. В аспірантурі та докторантурі навчаються
68 чоловік. Працює спеціалізована Вчена рада з захисту докторських і канди­датських дисертацій. Лише за повоєнні роки підготовлено більше 800 канди­датів і докторів наук.


За період існування установи завершено більше тисячі науково-технічних розробок. Працівниками підготовлено до друку понад 200 книг і монографій, отримано 250 авторських прав на сорти і гібриди рослин, 82 свідоцтва про державну реєстрацію сортів та відповідно 8 і 113 патентів на сорти і винаходи.

ННЦ «Інститут землеробства УААН» став родоначальником нині добре знаних у країні і за її межами науково-дослідних установ – Інституту кормів, Інституту картоплярства, Інституту сільськогосподарської мікробіології, Ін­ституту сільського господарства Полісся, Інституту землеробства і біології тварин, Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   37


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка