Методика самостійної роботи студентів вищої школи



Сторінка25/37
Дата конвертації31.03.2017
Розмір8.04 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   37

Викладач підкреслює, що форма лекції, а саме: лекція із запланова­ними помилками передбачає проведення її із застосуванням виробничих ситуацій, відповідно ОКХ. Тому починаючи четвертий пункт плану, а саме: 4. Експрес-методи оцінки вихідного селекційного матеріалу, викладач робить подальшу презентацію лекції, а саме:


вихідний матеріал, оцінка, метод, холодостійкість, солестій­кість, селек­тивний фон, середньоквадратичне відхилення.

Селекційна робота вирізняється виключною різноманітністю до­слідів. Селекціонер вивчає мінливість популяцій, різновидів та видів, господарсько-цінних ознак, сортове різноманіття, питання успадку­вання та інше. Важливе місце у селекційній роботі займають безпосе­редньо методи оцінки селекційного матеріалу.

Для прискорення селекційного процесу надзвичайно актуальним є вико­ристання комплексів діагностичних методів визначення джерел господарсько-цінних ознак (високопродуктивних, ранньостиглих, ви­сокоякісних та інших форм рослин) та їх рівня стійкості проти стресо­вих факторів.

Наявність високоефективних методів створення вихідного мате­ріалу та надійних методів його оцінки, а також відбору селекційного матеріалу на різ­них етапах селекції є важливим гарантом створення у скорочені строки конку­рентоспроможних сортів і гібридів овочевих рослин. Тому розробка і удоско­налення ефективних методів оцінки та одержання вихідного матеріалу є досить актуальними.

У роботі з популяціями рослин виникають питання: чи присутній у попу­ляції генотип із заданою величиною ознаки і наскільки ефекти­вно проведено відбір генотипу за фенотипом. Це можливо визначити після оцінки потомства відборів. Для прискорення оцінки необхідно проводити прогноз селекційних можливостей популяції. Для цього при проведенні відбору генотипів за кіль­кісними ознаками з популяцій, що розщеплюються, використовують середньо­квадратичне відхилення як міру відмінності генотипу від середнього значення ознаки популяції.

В.К. Андрющенком та ін., на основі одержання і узагальнення вели­кої кількості коефіцієнтів варіації господарсько-цінних ознак для ос­новних видів овочевих рослин, розраховано максимально можливі при Р=0,95 значення коефіцієнтів варіації. Для відбору цінних генотипів застосовують правило 2с,


3 і навіть 4с, враховуючи, що всі господар­сько-цінні ознаки підпорядковуються закону нормального розподілу.

Для зручності використання середньоквадратичного відхилення розра­ховують індикаторні таблиці (зведені величини ознаки, розраховані стосовно конкретних середніх значень). За допомогою цих таблиць досить легко і надійно можна прогнозувати, які можливості існують при проведенні відбору за заданою ознакою, працюючи з конкретною популяцією. Для цього проводять аналіз середньої проби і на основі одержаної середньопопуляційної величини ознаки прогнозують селек­ційні можливості. Погрішність прогнозу при вико­ристанні індикатор­ної таблиці не перевищує 16% (при використанні 4с) та 7% (при вико­ристанні 3 с).

Встановлено, якщо для порівнюваних груп сортів, родин, ліній чи окре­мих генотипів встановлюється значиме значення коефіцієнта ко­реляції рангів за ознакою, що вивчається, то це свідчить про генетичну неоднорідність порівню­ваного матеріалу або генотипові зумовленості різниць. Якщо величина коефі­цієнта кореляції рангів не значуща, від­мінності між порівнюваними зразками визначені модифікаційною мін­ливістю (вплив середовища) і відбір даних зраз­ків за вивченою озна­кою не є перспективним.

Так використання коефіцієнта кореляції рангів дає можливість приско­рити оцінку та відбір за деякими ознаками. Наприклад: було проведено ранжи­рування генофонду баклажан за ознакою «тривалість міжфазових періодів». Обчислений нами коефіцієнт кореляції рангів за ознакою тривалість міжфа­зового періоду «сходи-технічна стиглість» за роками для конкретної ідентичної групи сортозразків баклажана дорівнював 0,96 і дозволив рекомендувати про­ведення попередньої оцінки селекційного матеріалу за цією ознакою протягом одного року.

В селекції одержали розвиток використання у дослідженнях різ­номаніт­них фонів (інфекційних, агротехнічних, спеціальних та інших). У 1987 році
В.К. Андрющенко запропонував використовувати непараметричний коефіці­єнт кореляції рангів для оцінки ефективності вико­ристання фонів. Він також розробив шкалу, за якою можливо визначи­ти ступінь синхронності мінливості ознаки. Якщо коефіцієнт кореляції рангів є більшим 0,60 та відхилення від первинного ранжування не пе­ревищує 20%, це вказує про незначне переміщення сортів у межах групи, яку вивчаємо. Коефіцієнт кореляції рангів менший за 0,60 свід­чить про нерівнозначність умов (відхилення складають більше 20%). Тобто при відповідному коефіцієнті кореляції рангів (більше 0,60) фон можливо ви­користовувати як адекватний до природного за оцінкою даної ознаки.

Різноманіття несприятливих погодно-кліматичних факторів зумов­лює необхідність включення до селекційного процесу пошуку і створення стійких проти абіотичних факторів сортів різних видів рослин.

Існуючі методи оцінки стійкості рослин до абіотичних факторів поділя­ють­ся на прямі польові (облік змін біометричних показників) та непрямі фізіолого-біохімічні і біофізичні (враховують зміни окремих процесів та ланок метаболізму і корелюють з показниками оцінки пря­мими методами). Недоліком прямих польових методів оцінки є трива­лість і трудомісткість, а непрямі ме­тоди складні технічно. Для масової первинної оцінки великої кількості зразків більш придатні прямі лабо­раторні експрес-методи.

В основу методу встановлення солестійкості покладено стандар­тний спосіб визначення схожості, в який, поряд з пророщуванням на­сіння на воді, включено варіант паралельного їх пророщування в со­льових розчинах. Лабо­раторний метод діагностики солестійкості культури буряка було запропоновано ВІРом (Росія) в 1996 р.

Вченим Шабетя О. М. експериментально підібрано умови (концентрація сольового ро­зчину, температура і тривалість пророщування насіння) для культур томата, перцю солодкого і гіркого та баклажана. Експериментально встановлено концентрації сольових розчинів, які дозволяють диферен­ціювати зразки томата, перцю солодкого і гіркого та баклажана за гру­пами стійкості. Для культур томата і баклажана рівень осмотичного тиску повинен складати 6,5 ат., для перцю солодкого і гіркого – 11 ат. При необхідності добору з популяції більш стійких зразків можливо використовувати і більш високі концентрації сольових розчинів.

За результатами досліджень виділено джерела солестійкості:

- у томата сортів Місцевий 2 (к-2235) і Місцевий 1 (к-2238) – середньо­стійкі, їх солестійкість – 42 і 40% відповідно. Високостійких і со­лестійких сортів томата під час досліду не виявлено;

- у перцю солодкого середньосолестійким був сорт Купон (к -165), з со­лестійкістю 45% та слабосолестійким – сорт Світлячок (к- 416) – 22%.

Серед досліджуваних зразків:

- у баклажана високосолестійких, солестій­ких і середньосолестійких не виявлено. Слабосолестійкими (21-29%) були сорти Сині японські (к-57), Су­клей­ський (к-11) і Л-1 (к-242);

- у перцю гіркого середньосолестійким були сорти Український гіркий
(к-001), з солестійкістю 47% та Харківський (к-002) – 43%.

Серед відомих засобів діагностики холодостійкості теплолюбних видів рослин найбільш широко застосовують прямі методи оцінки за обліком рослин, які вижили після їх охолодження. Крім того існує ме­тод, який засновано на залежності холодостійкості рослин від здібнос­ті їх насіння проростати за по­нижених температур. Можливість такої діагностики підтверджено досліджен­нями на кукурудзі, сої, просі, ри­сові, гарбузі, огірку, кабачку, патисоні і томаті. Даний метод було нами модифіковано для культур перцю солодкого, перцю гіркого і баклажана. Враховуючи біологію кожної культури, було експеримен­тально визначено температуру і тривалість її дії, а також строки враху­вання показників для виявлення чіткої диференціації сортів за рівнем холодостійкості.

Запропонований лабораторний метод оцінки холодостійкості ро­слин у фазі проростання насіння не трудомісткий, дозволяє працювати в будь-яку пору року, відмічається великою перепускною здібністю та надійністю отриманих результатів. Нами були проведені досліди, які дозволили встановити, що в результаті пророщування насіння перцю солодкого і гіркого та баклажана при температурі 10 С0 упродовж 15 діб проростки достовірно диференціюються за рівнем холодостійкості.

Було виділено джерела холодостійкості. З колекційних зразків перцю солодкого кращими за холодостійкістю виявилися: сорт Пода­рок Молдови


(к-99) та лінії ЬХП-41 (к-1064), ЬХП-48 (к-1052). Їх рі­вень холодостійкості складав 25, 30 і 35% відповідно. З колекційних зразків баклажана краща холодостійкість була у гібридів F1 Ультраранній (к-232) і Адоніс (к-233) –
50 и 45% відповідно. Достатньо висо­кий рівень холодостійкості (40%) показав сорт Барвенто (к-217). З ко­лекційних зразків перцю гіркого кращими за холо­достійкістю виявився сорт Харківський (к-002) з рівнем холодостійкості 54%.

Викладач узагальнюючи матеріал, робить висновки. Для прискорення оцінки популяції необхідно прово­дити прогноз її селекційних можливостей. Для цього при проведенні відбору генотипів за кількісними ознаками з попу­ляцій, що розщеп­люються, пропонуємо використовувати середньоквадратичне відхи­лення як міру відмінності генотипу від середнього значення ознаки популяції.

Пропонуємо використання коефіцієнтів кореляції рангів у селек­ційній роботі при відборі зразків за вивченою ознакою та для оцінки ефективності використання фонів.

Запропоновані лабораторні методи визначення солестійкості ку­льтур томата, перцю солодкого, перцю гіркого і баклажана за пророс­танням насіння у сольових розчинах і визначення холодостійкості за проростанням насіння в умовах понижених температур достатньо на­дійні та нескладні, мають високу пропускну здатність і дуже зручні для первинної оцінки як експрес-методи. Ви­ділені джерела холодо­стійкості і солестійкості пропонуються для вико­ристання в селекції. На модифіковані лабораторні методи оцінки холодостійкості та со­лес­тійкості одержані патенти на корисну модель.

Викладач наголошує, що досвід використовування лекції з наперед запланованими помилками показує, що студенти, як правило, знаходять задумані помилки (викладачем проводиться звірка із списком таких поми­лок). Нерідко воно указують і такі помилки, які були мимовільно допущені викладачем, особливо мовні і поведінкові. Викладач повинен чесно визнати це і зробити для себе певні висновки. Все це створює атмосферу довіри між викладачем і студентами, особове включення обох сторін в процес навчан­ня. Елементи інтелектуальної гри з викладачем створюють підвищений емоційний фон, активізують пізнавальну діяльність студентів.

Лекція із запланованими помилками виконує не тільки стимулюючу функцію, але і контрольну. Викладач може оцінити рівень підготовки сту­дентів по предмету, а той в свою чергу перевірити ступінь своєї орієнтації в матеріалі. За допомогою системи помилок викладач може визначити недоліки, аналізуючи які в ході обговорення із студентами одержує уявлення про структуру учбового матеріалу і труднощі оволодіння їм.

Виявлені студентами або самим викладачем помилки можуть по­служити для створення проблемних ситуацій, які можна дозволити на подальших заняттях. Даний вид лекції краще всього проводити на завер­шення теми або розділу навчальної дисципліни, коли у студентів сформо­вані основні поняття і уявлення.

Лекції із запланованими помилками викликають у студентів високу інтелектуальну і емоційну активність, оскільки студенти на практиці використовую одержані раніше знання, здійснюючи спільну з викладачем учбову роботу. Крім цього, завершальний аналіз помилок розвиває у сту­дентів теоретичне мислення.

5. Селекційна оцінка колекційних зразків озимої пшениці для ство­рення вихідного матеріалу в умовах правобережного Лісостепу України. Приведені дані експериментальних досліджень, здійснених в умовах правобе­режного Лісостепу України, за результатами яких показано, що систематичне вивчення колекційного матеріалу за ознаками скоростиглості, зимо- і морозо­стійкості, стійкості до вилягання та основних грибних хвороб, продуктивності та якості зерна дозволяє виділяти зразки з потрібними ознаками і властивос­тями для використання їх в селекційній практиці.

Виявлені закономірності в розподілі джерел скоростиглості, зимостійкос­ті та короткостебловості у різних географічно віддалених форм озимої пшениці. Виділені нові джерела селекційно-цінних ознак для використання в подальшій селекційної роботі. Розроблені практичні рекомендації по використанню дже­рел окремих і комплексу господарсько-цінних ознак для залучення в селекцій­ний процес науково-дослідних установ УААН.



Створено новий гібридний матеріал, який в результаті генетичної реком­бі­нації поєднує ознаки скоростиглості, високої зимостійкості, короткостебло­вості, продуктивності та високої якості зерна в умовах правобережного Лісо­степу України.

  1. Серед колекційного матеріалу озимої пшениці, що вивчався, виділені середньоранні (237-240 днів період сходи-колосіння), високоврожайні (>60,9 ц/га) зразки; середньостиглі (241-244 дні), продуктивні (>60,3 ц/га) зразки та ранньо­стиглі (231-233 дні), стійкі до бурої іржі (бал 9-7), продуктивні (>62,4 ц/га) зразки. Виявлено, що найчастіше ранньостиглі форми зустрічаються серед сортозразків вітчизняної селекції, а також створених в Болгарії, Румунії, США та Китаї. За роки досліджень найвищою врожайністю (527,39±27,44 г/м) ха­рак­теризувалась група середньоранніх сортів з тривалістю періоду сходи-коло­сіння 237-240 днів.

  2. З колекції озимої пшениці виділено 70 (22,65 %) джерел високої зимо­стійкості (бал перезимівлі 9-8). Серед групи зимостійких виділені короткостеб­лові (78,4-94,9 см) високоврожайні (>58,7 ц/га) зразки, зразки з високою моро­зостійкістю (більше 50,0 % живих рослин при температурі проморожування – 22 С). Встановлено, що для селекції на морозо- та зимо­стійкість найбільш перспективними в зоні Лісостепу є сортозразки, створені в Україні, Росії, Румунії та Угорщині. Зразки з країн Сходу (Сирія, Японія, Китай, Туреччина) мали низьку зимостійкість (бал перезимівлі 5-3).

  3. Серед сортименту пшениць в роки досліджень чисельною (49,84 %) була група низькорослих зразків з висотою рослин 80-95 см, яка представлена сортозразками з України, США, Чехії і Словенії, Румунії та Болгарії. Встанов­лено, що оптимальною висотою рослин в умовах Лісостепу України, при якій не знижується зернова продуктивність у сортозразків озимої пшениці, є висота 80-95 см. Виділена група низькорослих (висота рослин 81,2-94,9 см), високо­стій­ких до вилягання (бал 9), високоврожайних (>56,5 ц/га) зразків озимої пшениці.

  4. Виділено ряд джерел, імунних до бурої іржі та борошнистої роси (бал 9), до ензимомікозного виснаження зерна (0 % ураженого колосся), з ком­плекс­ною стійкістю до основних грибних хвороб: бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу та високою врожайністю (>55,0 ц/га). Визначено, що зразки озимої пшениці, стійкі до бурої іржі (бал 7), належать до ранньостиглої (231-233 дні період сходи-колосіння) та середньоранньої (234-240 днів) груп стиглості.

  5. Виділені високоврожайні (>57,0 ц/га) зразки озимої пшениці з високим показником седиментації (>52 мл осаду), високоврожайні (>61,9 ц/га) зразки з крупним, добре озерненим колосом (40,7-50,2 насінин в головному колосі) та високою масою 1000 насінин (40,9-52,3 г).

  6. Досліджено, що більшість сортозразків, створених в Болгарії та Ру­мунії, формували середню зернову продуктивність з одиниці площі вищу, ніж в сорту-стандарту Миронівська 61 та характеризувались поєднанням ознак скоростиглості (233-240 днів період сходи-колосіння), високої зимостійкості (бал перезимівлі 9-7), низькорослості (висота рослин 80-95 см) та стійкості до основних для даної зони вирощування грибних хвороб, тому є цінними для використання в селекційних програмах зі створення перспективних сортів озимої пшениці.

  7. Встановлено, що перспективними при селекції на зимостійкість є гіб­риди, в яких хоча б одна з батьківських форм характеризується високою зимо­стійкістю. Найбільшою стабільністю і величиною прояву ознаки зимостійкості характеризувались гібриди F2 від схрещування: ТАМ 200 х Миронівська 61; Миронівська 61 х ТАМ 200; Крижинка х V 1275; V 1275 х Крижинка; Кри­жин­ка х Carmen; Сєвєродонська 5 х Загоре.

  8. Виявлено, що в селекції на скоростиглість перспективними є гібридні комбінації, які в F1 характеризуються наддомінуванням раннього колосіння. Найефективнішим для одержання в F2 трансгресивних форм за ознакою ско­ростиглості є залучення до схрещування ранньо- та середньоранніх форм.

  9. При використанні в схрещуваннях напівкарликових сортозразків в F1 спостерігали домінування короткостебловості, а в F2 вищеплювалися напівкар­ликові та карликові форми. При використанні в якості однієї з батьківських форм середньорослих та високорослих зразків напівкарликові рослини з висо­тою до 80 см в другому поколінні гібридів не вищеплюються.

  10. Для більшості елементів продуктивності в F1 від схрещування гео­гра­фічно віддалених форм озимої пшениці характерне домінування ознаки кращої з батьківських форм та гетерозис. Гібриди F1 перевищують вихідні форми найбільш часто за масою зерна з головного колоса та з рослини. В дру­гому по­колінні відмічена частота появи позитивних трансгресій за елементами струк­тури головного колоса до 60,0 %. Найчастіше трансгресії спостерігалися за кількістю зерен в головному колосі. Ступінь трансгресій при цьому досягав 78,57 % .

  11. Виявлено, що для створення вихідного матеріалу озимої пшениці з ви­со­кою якістю зерна в схрещування слід залучати поряд з сортозразками лісостепової та степової груп зарубіжні сортозразки з Болгарії, Румунії та Чехії.

Завершаючи лекцію, викладач ще раз звертає увагу на необхідність впровадження таких засобів навчання як комп’ютерні технології. А саме: основним видом навчальної діяльності, направленим на первинне оволодіння знаннями, є лекція.

Застосування інформаційних технологій дозволяє змінити способи доставки навчального матеріалу, традиційно здійснюваного під час лекцій, за допомогою спеціально розроблені мультимедіа курсів.

Для організації вивчення теоретичного матеріалу можуть бути ви­користані наступні види мультимедіа курсів.

Відеолекція. Лекція викладача записується на відеоплівку. Методом нелінійного монтажу вона може бути доповнена мультимедіа додатками, що ілюструють виклад лекції. Гідністю такого способу викладу теоретич­ного матеріалу є можливість прослуховувати лекцію в будь-який слушний час, повторно звертаючись до найважчих місць.

Мультимедіа лекція. Для самостійної роботи над лекційним мате­ріалом можуть бути розроблені інтерактивні комп'ютерні повчальні програми. Це навчальні посібники, в яких теоретичний матеріал завдяки використанню мультимедіа засобів структурований так, що студент може вибрати для себе оптимальну траєкторію вивчення матеріалу, зруч­ний темп роботи над курсом і спосіб вивчення, максимально відповідний психофізіологічним особливостям його сприйняття.

Практичні заняття – форма організації навчального процесу, направ­лена на закріплення теоретичних знань шляхом обговорення першоджерел і рішення конкретних задач, що проходить під керівництвом викладача. Використання інформаційних технологій вимагає зміни характеру органі­зації практичних занять і посилення їх методичної забезпеченості. Прак­тичні заняття за рішенням задач можуть бути проведені за допомогою електронного задачника або бази даних, в яких зібрані типові та унікальні задачі по всіх основних темах навчального курсу.

Лабораторні роботи дозволяють об'єднати теоретико-методологічні знання і практичні навики студентів у процесі науково-дослідної діяльнос­ті. Лабораторна робота – форма організації навчального процесу, направле­на на отримання навиків практичної діяльності шляхом роботи з мате­ріаль­ними об'єктами або моделями наочної області курсу. Мультимедіа курси дозволяють організувати роботу з тренажерами, що імітують реальні установки, об'єкти дослідження, умови проведення експерименту. Такі тренажери віртуально забезпечують умови і вимірювальні прилади, необхідні для реального експерименту, і дозволяють підібрати оптимальні параметри експерименту.

Семінарські заняття. Теоретичний характер семінарських занять визначає специфіку вживані мультимедіа курсів, які повинні бути пред­став­лені, головним образів, в текстовому вигляді. До числа електронних дидак­тичних засобів, вживаних на семінарських заняттях, можна віднести наступні: хрестоматія, збірка документів і матеріалів, опорні конспекти лекцій, електронний підручник, навчальний посібник і т.д.

Упровадження в навчальний процес інформаційних технологій супро­вод­жується збільшенням об'ємів самостійної роботи студентів. Це, у свою чергу, вимагає організації постійної підтримки навчального процесу з боку викладачів. Важливе місце в системі підтримки займає проведення кон­сультацій.

Розширення об'єму самостійної роботи студентів з використанням навчальних інформаційних технологій (НІТ) супроводжується розширен­ням інформативного поля, в якому працює студент.

Інформаційні технології дозволяють використовувати як основу для СРС і НДРС не тільки друкарську продукцію навчального або дослідницького характеру, але і мультимедіа курси, ресурси мережі Інтернет – електронні бази даних, каталоги і фонди бібліотек, архівів і т.д.

Педагогічний контроль є однією з основних форм організації навчаль­ного процесу. Практично всі можливі види контролю можуть бути реалі­зовані за допомогою електронних видань, на основі спеціально розроблених комп'ютерних програм, що дозволяють зняти частину навантаження з викладача і підсилити ефективність та своєчасність контролю. Таким чином, застосування НІТ розширює можливості контролю навчального процесу.


Викладач подає список літератури до початку лекції або після її закінчення:
Список літератури:

1. Андрющенко В.К. Удосконалення методів оцінки і створення ви­хідно­го матеріалу для селекції овочевих культур // Овочівництво і баш­танництво. – К.: Урожай, 1996. – Вип. 41. – С. 15-20.



    1. Вавилов Н.І. Теоретичні основи селекції. – М.: Наука, 1987.-167 с.

    2. Гужов Ю., Фукс А., Валічек П. Селекція і насінництво культурних рос­лин. – М.: Агропроміздат, 1999. -234 с.

    3. Довідник з насінництва / Під ред. Н.В. Лободи. – К.: Урожай, 1991. -431 с.

5. Журавльова Н.В. Селекційна оцінка колекційних зразків озимої пше­ниці для створення вихідного матеріалу в умовах правобережного Лісостепу України. –автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. Інсти­тут землеробства УААН, Чабани, 2003.-24 с.

6. Кіндрук Н.А., Січняк Л.К., Слюсаренко О.К. Екологічні основи насін­ництва та прогнозування врожайних якостей насіння озимої пшениці. – К.: Уро­жай, 1990. -279 с.

7. Лунин И.Д. Оценка коллекционных образцов сои на способность к прорастанию семян при пониженных температурах //Тез. докл. Все- союзн. конф. "Проблемы и пути повышения устойчивости растений к болезням и экстремальным условиям среды". – Л.: ВИР- Т. 2.- 1981.-С.84-98.


    1. Определение солеустойчивости овощных культур по прорастанию се­мян в солевых растворах. Свёкла // Методические указания. – Л.: ВИР, 1986. – 15с.

    2. Определение относительной морозостойкости озимых зерновых куль­тур методом проростков // Методические указания. – Л.: ВИР.- 1986. -15 с.

10. Оценка холодоустойчивости тыквенных культур на ранних фазах раз­вития // Методические указания. – Л.: ВИР.- 1983. -16с.

11. Сич З.Д. Методические рекомендации по статистической оценке се­лекционного материала овощных и бахчевых культур. – Харьков, 1993. – 71 с.

12.Фурса Т.Б. Синельникове В.Н. Ранняя диагностика устойчивости ар­буза к засолению // Тр.по прикл.бот., ген. и сел. – Т 69. – Вып 2.- 1981.- С.65-84.

13. Шабетя О. М. Експрес-методи оцінки вихідного селекційного мате­рі­алу // Селекція і насінництво.-К.: Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Вип. 96.-2008.-С. 34-41.


Запитання для самоконтролю:

а) ключові поняття: засоби навчання, технічні засоби навчання, нав­чально-інформаційні технології, навчальний мультимедіа курс, навчальні видання для ВНЗ.

б) тест –задачаВи – викладач спеціальних дисциплін, недавній ви­пускник педагогічного факультету НУБіПУ, доведіть практиканту, що навчально-інформаційні технології доцільні не лише для контролю знань. Обґрунтуйте відповідь.”

3.1.5. Методи контролю з теми „Державне сортовипробування”
Викладач звертає увагу на психолого-педагогічні аспекти контролю навчального процесу. Відомо, що контроль стимулює навчання і впливає на поведінку студентів. Як показала практика, спроби виключити контроль частково або повністю з навчального процесу приводять до зниження якості навчання.

Викладач наголошує, що у галузі контролю можна виділити три ос­новні взаємозв'язані функції: діагностичну, повчальну і виховну:


  • діагностична функція. Контроль – це процес виявлення рівня знань, умінь, навиків, оцінка реальної поведінки студентів;

  • навчальна функція контролю полягає в активізації роботи по за­своєн­ню навчального матеріалу;

  • виховна функція. Наявність системи контролю дисциплінує, орга­нізовує і направляє діяльність студентів, допомагає виявити пропуски в знаннях, особливості особи, усунути ці пропуски, формує творче відношен­ня до предмету і прагнення розвинути свої здібності.

У навчально-виховному процесі всі три функції тісно взаємозв'язані і переплетені, але є і форми контролю, коли одна, провідна функція превалює над іншими. Так, на семінарі в основному виявляється повчальна функція: висловлюються різні думки, задаються питання, обговорюються помилки, але разом з тим семінар виконує діагностичну і виховну функції. Заліки, іспити, тестування виконують переважно діагностичну функцію кон­тролю.

Викладач пропонує форму лекції – лекція-прес-конференція. Наголошує на плані, а саме:
План. Методика навчання питань:

1. Про організаційну структуру державного випробування і районування сортів сільськогосподарських культур.



2. О2. Перелік ООбласних інспектур по сортовипробуванню сільськогоспо­дар­ських культур, державних сортовипробувальних станцій і дільниць, що підпо­рядковуються Державній комісії по сортовипробуванню сільськогосподарських культур при Держагропромі України.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   37


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка