Методика самостійної роботи студентів вищої школи



Сторінка23/37
Дата конвертації31.03.2017
Розмір8.04 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   37

При розгляді ТЗН слід враховувати такі їх параметри, як: мобільність (переносимість або перевозимість – габаритні розміри і вага, а також можливість зміни конфігурації); функціональність (можливість широкого застосування); можливість роботи в різних кліматичних умовах і освіт­лен­ня; надійність (зокрема гарантійний термін служби – моральне і фі­зичне старіння) і ін.

Важливим аспектом використовування ТЗН є засоби розповсюдження (передачі і прийому) даних, необхідні для здійснення навчального процесу. Це можуть бути навчальна або інша аудиторія, телекомунікації і ін. Останні означають дротяні і бездротові системи зв'язку і Інтернет.

Таким чином, можна стверджувати, що ТЗН – це не просто ком­плекс технічних засобів, необхідних для проведення навчального процесу; а важ­ливий аспект будь-якого сучасного навчального процесу. Ефективне їх ви­користання можливе за умови ретельної розробки необхідних інструк­тив­них матеріалів, проведення наукових і практичних заходів (дос­ліджень).

Останні технічні досягнення часто знаходять застосування в навчальному процесі, і персональний комп'ютер (ПК) в цьому значенні не є виключенням. Використання обчислювальної техніки дозволяє істотно підвищити ефективність процесу навчання, поліпшити облік і оцінку знань, забезпечити можливість індивідуальної допомоги викладача кож­но­му студенту в рішенні окремих завдань, полегшити створення і постановку нових курсів.


Викладач пропонує форму лекції – лекція з наперед запланованими помилками. Ця форма проведення лекції була розроблена для розвитку у студентів умінь оперативно аналізувати професійні ситуації, виступати в ролі експертів, опонентів, рецензентів, вичленяти невірну або неточну інформацію.

Викладач наголошує на плані лекції та зауважує, що підготовка викладача до лекції полягає в тому, щоб закласти в її зміст певну кількість помилок змістовного, методичного або поведінкового характеру. Список таких помилок викладач приносить на лекцію і знайомить з ними сту­ден­тів тільки в кінці лекції. Підбирається помилки, що найчастіше припуска­ється, яку роблять як студенти, так і викладачі у ході читання лекції. Викладач проводить виклад лекції так, щоб помилки були ретельно прихо­вані, і їх не так легко можна було помітити студентам. Це вимагає спеціальної роботи викладач над змістом лекції, високого рівня володіння матеріалом і лекторської майстерності.

Завдання студентів полягає в тому, щоб по ходу лекції відзначати в конспекті помічені помилки і назвати їх у кінці лекції. На розбір помилок відводиться 10-15 хвилин. У ході цього розбору даються правильні відповіді на питання – викладачем, студентами або сумісно. Кількість запланованих помилок залежить від специфіки навчального матеріалу, дидактичних і виховних цілей лекції, рівня підготовленості студентів. Викладач пропонує по одній запланованій помилці на один пункт плану.

План. Методика навчання питань:

  1. Класифікація методів оцінки.

  2. Оцінка на різних етапах селекційного процесу.

  3. Схема селекційної роботи з самозапильних культурами.

4. Експрес-методи оцінки вихідного селекційного матеріалу.

5. Селекційна оцінка колекційних зразків озимої пшениці для створення вихідного матеріалу в умовах правобережного Лісостепу України. Викладач звертає увагу студентів на ключові поняття лекції і дає їм можливість відповісти на паперових носіях:



Ключові поняття: засоби навчання, технічні засоби навчання, нав­чально-інформаційні технології, навчальний мультимедіа курс, навчальні видання для ВНЗ.

Починаючи виклад першого пункту плану лекції, а саме: 1. Класифіка­ція методів оцінки, викладач зауважує, що не дивлячись на те, що технічні засоби навчання (ТСО) активно використовуються в учбовому процесі, вони є допоміжним дидактичним засобом. Визначальна роль в традиційному навчанні належить викладачу. Спілкування викладача із студентом складає основу передачі інформації, важливою особливістю якої є наявність опера­тивного зворотного зв'язку.

Інша ситуація виникає з використанням комп'ютера в учбовому про­цесі. Головною особливістю, що відрізняє комп'ютер від звичних ТСО, є можливість організації діалогу людини з комп'ютером за допомогою інтер­активних програм. За наявності телекомунікаційного каналу комп'ютер може як виступати посередником між викладачем і студентом, так і брати на себе частину учбового процесу. Для цього комп'ютер володіє мож­ливостями зберігання і оперативної обробки інформації, представленої в мультимедіа вигляді. До цього слід додати можливість доступу до видале­них баз даних за допомогою мережі Інтернет, можливість спілкування з будь-якими партнерами за допомогою електронних конференцій, можли­вість передачі інформації у будь-якому вигляді і будь-якого об'єму.


Викладач наголошує (робить заплановану помилку), що у селекції можна обмежитися тільки польовими випробуваннями – використовують все різно­маніття і лабораторних методів аналізу. Методи оцінки поділяють на три групи: 1) польові, 2) лабораторні, 3) лабораторно-польові. Випробування про­водять у звичайних умовах і на провокаційних фонах. Оцінку можна давати безпосередньо по досліджуваних ознаками (пряма оцінка) і за непрямими озна­ками або показниками (непряма оцінка).

Польова оцінка. Це головна оцінка, супутня всьому селекційному про­цесу. У різних розсадниках селекційного матеріалу послідовно вивчають і враховують: особливості росту та розвитку рослин, їх стійкість до хвороб і шкідників, до несприятливих факторів середовища, реакцію на агротехнічні прийоми, стійкість до вилягання, придатність до механізованого обробітку, продуктивність і врожайність, стабільність цих показників по років і ін.

Лабораторна оцінка. За допомогою лабораторних методів з'ясовують біологічні та фізіологічні особливості растесній, якість продукції, зокрема технологічні її властивості, і т.д. Так, при селекції озимої м'якої пшениці в лабораторії визначають борошномельні якості зерна, вміст білка та клейковини в ньому, їх специфічність, хлібопекарські якості борошна та ін., при селекції бавовнику – всі показники якості волокна: довжину, тонкість, діаметр, міцність, зрілість, прядильні якості та ін. Багато ознак імунітету рослин до хвороб і шкід­ників, стійкість рослин до несприятливих факторів середовища також оціню­ють лабораторними методами. Роль їх в селекції зростає.

Лабораторно-польові методи оцінки. Їх застосовують, коли польову оцінку селекційних номерів за певними показниками доповнюють лабора­тор­ними аналізами. Наприклад, при поліплоїдізації селекційного матеріалу відбір поліплоїдів здійснюють у два етапи. Спочатку в польових умовах їх відби­рають за низкою зовнішніх ознак: з поліплоїдів зазвичай листя більше, ширше і товщі, квітки великих розмірів і т.д. Однак дати остаточну оцінку за цими показниками не можна, вона можлива з допомогою мікроскопічного дослід­ження і безпосереднього підрахунку хромосом, що здійснимо тільки в умовах лабораторії.

Слід підкреслити, що вся сучасна селекція будується на поєднанні польо­вих і лабораторних методів оцінки селекційного матеріалу, які гармонійно доповнюють один одного.

Пряма оцінка селекційного матеріалу здійснюється шляхом безпосеред­нього його огляду, вимірювання рослин чи їх органів, підрахунку, зважування і т.д. Її проводять за тими ознаками, які можна спостерігати (проходження фенологічних фаз, ураження хворобами та шкідниками та ін.), підраховувати (число листя, колосків, бобів і т.д.), вимірювати (висота рослини, прикріплення качана й ін.), зважувати (маса рослини, зерна).

1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   37


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка