Методика самостійної роботи студентів вищої школи



Сторінка21/37
Дата конвертації31.03.2017
Розмір8.04 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   37

Викладач звертає увагу у презентації лекції на значення первинної ланки насінництва – розсадники, демонструючи особливе значення цього етапу розмноження насіння. 8. Розмножити насіння нових самозапилених ліній, стерильних аналогів, сортів і гібридів сорго. Насінництво серед бага­тьох заходів, що підвищують урожайність сільськогосподарських культур, в тому числі і сорго (зернового, віничного, силосного чи кормового, ССГ і Судан­ської трави), є одним з основних, що дає можливість використання на посів насіння з високими сортовими якостями. Насінницька робота починається в первинних ланок насінництва з оригінальним насінням: в розсадниках відбору, насіннєвих розсадниках, а потім і на ділянках розмноження елітного насіння. У розсаднику добору особлива увага приділяється типовості родин, сорту або лінії, стериль­ності стерильних аналогів і фертильності їхніх закріплювачів стерильності.

Ця робота проводиться за допомогою індивідуального, індивідуально-сімейного, індивідуально-групового й масового доборів; сортових і видових прополок, контролем за ступенем стерильності материнських форм. Від якості роботи на даному етапі залежить чистосортність нового або районованого сор­ту. Тому в насінництві всі заходи спрямовані на одержання насіннєвого мате­рі­а­лу не тільки високої чистоти, але й вирівняності по важливим морфологіч­ним властивостям і господарсько-цінним ознакам. Цим і займаються співробітники проблемної НІ лабораторії сорго в первинному насінництві.


Розсадник відбору закладається 1 раз в 4 роки. Тому ми щорічно в насін­нє­вому розсаднику проводимо масовий добір типових рослин для закладки на наступний рік того ж насіннєвого розсадника.

У звітному році в розсадниках відбору розмножувалися: стерильний ана­лог зернового сорго і закріплювач стерильності до нього: Орана 10С і Орана 10Ф, Перспектива 80с і Перспектива 80Ф; стерильний аналог цукрового сорго і закріплювач стерильності до нього ГОС 11С і ГОС 11Ф; сорт зернового сорго сориз Анна; сорти віничного сорго Вавіген 100 та Українське 20 і лінія цукро­вого сорго Південне. Цим матеріалом у майбутньому будуть закладатися насін­нєві розсадники для одержання суперелітного насіння.

У насіннєвих розсадниках проводилося розмноження оригінального на­сін­ня супереліти районованих сортів і нових самозапилених ліній, а на ділянках гібридизації – гібридів першого покоління на стерильній основі різних напрям­ків використання. Всі посіви апробовані, оформлені акти апробації, затверджені Міністерством і Республіканською насінною інспекцією Криму.

На даний момент заготовлено, і поки зберігається в снопах масовий відбір по сортах і лініям сорго різного напрямку використання. Серед цукрового сорго це Кримське солодке (Пам'яті Шепеля), Кримське 15, Цукрове 372; суданської трави – Фіолета, Чародійка; віничного сорго сорту Українське 30 (Скіфське).

В 2009 році було зібрано і доведено до насіннєвих кондицій наступна кількість насіння еліти:

Крупинка 10388 кг

Бурана 24С х Крупинка 1080 кг

Іскра 2С х Крупинка 1065 кг

Кримбел1667 кг

Коричнева 11С 186 кг

Коричнева 11Ф40 кг

Іскра 2С745 кг

Іскра 2Ф150 кг

По сортах цукрового сорго на даний момент точних цифр немає. Сорти Кримське 15 і Пам’яті Шепеля проходять доробку насіннєвого матеріалу (об­молот волотей комбайном безпосередньо на сушарках, очистка сортування на­сіння на насіннєочищувальних машинах і закладка на зберігання).

Насіння, яке було отримано в насіннєвих розсадниках, на ділянках гібри­дизації направляються згідно рознарядок, Інституту експертизи сортів рослин України, на сортодільниці для випробування, вищим навчальним закладам і науково-дослідним установам для зонального випробування, дослідним стан­ціям для промислового насінництва й реалізуються господарствам півдня Ук­раї­ни для насінницьких і виробничих посівів.

Отже, за результатами виконаної в 2009 р. науково-дослідної роботи, проведених польових дослідів, фенологічних спостережень, біометричних ви­мірів, обліків і польових оцінок, на підставі узагальнення, аналізу, статистичної обробки отриманих даних можна зробити наступні висновки:

1. Агрометеорологічні умови 2009 року у період вегетації сорго різного напряму використання можна віднести до екстремальних по температурному режиму й ступеню зволоження. Рік був вкрай посушливим з високими темпе­ратурами. Все це в певній мері позначилося на рості, розвитку й продуктивності сорго. Сорго сформувало у звітному році порівняно низькі врожаї як зерна так і зеленої маси.

2. Тривало вивчення, розмноження, збереження зразків сорго для форму­вання нового вихідного матеріалу і використання його надалі для селекційного процесу. Всього у вивченні перебувало 1360 зразків і ліній соргових культур різного напрямку використання: 279 – в гібридному розсаднику, 231 – у селекційному, 678 – у розсаднику самозапилених ліній і 172 – у розсаднику стерильних аналогів. Кращі з них з комплексу господарсько-цінних ознак, комбінаційній здатності й реакції на ЦЧС, будуть включаться в гібридизацію для створення нових сортів і гібридів.

3. У попередньому і конкурсному випробуваннях вивчалися нові сорти й гібриди зернового, цукрового, харчового, віничного сорго, суданської трави й сорго-суданкові гібриди, у тому числі: 31 сорт і гібрид цукрового сорго; 7 сор­тів суданської трави й 15 сорго-суданкових гібридів; 7 сортів віничного сорго; 36 сортів харчового сорго й 34 гібрида зернового сорго й до них 8 самозапи­ле­них ліній – відновлювачів фертильності.

Проведено їхню комплексну оцінку на посухостійкість, стійкість до по­раз­ки хворобами, ушкодженню шкідниками, на продуктивність і інші показники.

4. Серед сорго-суданкових гібридів і суданської трави в розсаднику попереднього випробування врожайність зеленої маси за 3 укоси склала 208 – 306,3 ц/га. Ймовірного перевищення над стандартом (51,06 ц/га) у нових гібри­дів не було. Однак слід виділити комбінації Коричнева 11С х Фіолета, у якої врожайність зеленої маси склала 301,3 ц/га і Іскра 2С х Сорокалета – 306,3 ц/га; перевищення над стандартом відповідно 39,3 ц/га і 44,3 ц/га, чи і 16.9%. У сор­тів суданської трави ймовірного перевищення над стандартом – сортом Фіолета за три укоси не спостерігалося, всі значення були в межах помилки досліду.

При визначенні врожайності сіна за три укоси серед сорго-суданкових гібридів кращими були: Коричнева 11С х Фіолета (86,5 ц/га), Коричнева 11С х Сорокалета (72,4 ц/га) та Іскра 2С х Сорокалета (73,5 ц/га). В цілому урожай­ність повітряно-сухої маси у гібридів склала 57,7-86,5 ц/га.

Серед сортів суданської трави по врожайності сіна за три укоси переви­щен­ня над стандартом Фіолета (56,2 ц/га) не спостерігалося.

5. У середньостиглій групі цукрового сорго 5 зразків перевищили стан­дарт по врожайності силосної маси: Золотава 65С х Кримський солодкий (326 ц/га), Цукрове 14 (333 ц/га), Кормовий 220 (343 ц/га), Янтар ранній (350 ц/га) і Цук­рове 350/3 (343 ц/га). Перевищення над стандартом склало 48-72 ц/га або 17,3-25,9%, при врожайності районованого сорту Кримське 15 – 278 ц/га. Решта сор­тів і гібридів цукрового сорго була на рівні стандарту або ймовірно нижче за нього.

Серед гібридів пізньостиглої групи тільки один гібрид цукрового сорго перевищив стандарт сорт Кримське 15, це Бурана 24С х Кримське 15, при вро­жайності 439 ц/га перевищення склало 112 ц/га або 79%.

6. Аналіз головних параметрів якості сировини віничного сорго показує, що як урожайність надземної маси, так і врожайність волотей (технічної сиро­вини), а, отже, і врожайність насіння у звітному, посушливому році була на порядок нижчою, чим у вологий рік і склала: технічної сировини 50,2 ц/га (Ва­віген 115) – 81,6 ц/га (Вавіген 100); насіння – 11,0 – 26,5 ц/га. Ймовірне пе­ре­вищення над стандартом сортом Українське 20 забезпечив по технічній сиро­ви­ні тільки один сорт Вавіген 100, а по насінню перевищення не спостері­галося.

7. У попередньому випробуванні харчового сорго "Крупинка" урожай­ність сортів варіювала від 13,5 ц/га (Кримакса) до 26,0 ц/га (Рисорго 534/3). Ймо­вірного перевищення над стандартом не було (НІР05 = 2,3 ц/га). У стан­дар­ту, сорту Кримбел урожайність зерна у звітному році склала 24,9 ц/га.

8. У конкурсному випробуванні зернового сорго гібридів першого поко­лін­ня, що перевищили врожайність зерна за стандарт Кримдар 10 (26,5 ц/га) на ймовірну величину було 10 гібридів, тобто, у них виявився трансгетерозис. Най­вищий ефект трансгетерозису (конкурсного гетерозису) відмічено у гібри­дів: Коричнева 11С х Кримбел – 6,8 ц/га, або 25,3%, при врожайності зерна


33,2 ц/га; Бурана 24С х Крупинка 10 (НАШ) – 5,7 ц/га, чи 21,5%, з урожаєм
32,2 ц/га; Коричнева 11С х Анна – 5,6 ц/га, або 21,1%, з урожаєм 32,2 ц/га,

9. Виділені зразки цукрового сорго з високим змістом цукру, проведена їх попередня оцінка на врожайність з метою подальшого глибокого вивчення і роз­множення кращих.

10. Після багаторічних досліджень, оцінок і бракувань виведений продук­тивний сорт цукрового сорго Пам'яті Шепеля й гібрид сориз – НАШ, які за ре­зультатами попереднього й конкурсного випробувань передані до Державної служби по охороні сортів рослин України для реєстрації. З 2008 року сорт Па­мя­ті Шепеля занесений до Реєстру сортів України.

11. У розсадниках відбору, насіннєвих розсадниках розмножені оригі­наль­ні насіння й насіння супереліти нових і районованих сортів і гібридів, а також відновлювачів фертильності, стерильних аналогів і їхніх закріплювачів стерильності для закладки ділянок гібридизації в майбутньому; на ділянках гібридизації – розмножено насіння гібридів першого покоління на стерильній основі різних груп використання: зернового, харчового, цукрового, віничного й трав'янистого сорго (суданської трави й сорго-суданкових гібридів). У цілому зібрано 8210 кг бункерної ваги й зерна в волотях. На даному етапі ведеться доробка насіннєвого матеріалу (обмолот волотей комбайном безпосередньо на сушарках, очистка сортування насіння на насіннєочищувальних машинах і зак­ладка на зберігання).



В кінці лекції викладач узагальнює і систематизує матеріал у вигляді схем, малюнків, опорно-інформаційних схем та чітко дає відповіді на пос­тавлені студентам питання проблемного характеру та дискусію з ними.

Викладачу доцільно придержуватись вимог до дисципліни, а отже і рекомендовану літературу подавати в кінці кожної лекції.

Література.

1. Агроклиматический справочник по Крымской области. – Л., 1960. – 135 с.

2. Л. Болдирєва, В. Філатова, В. Бритвін Звіт про науково-дослідну роботу „Вихідний матеріал для селекції сорго різного напряму використання/НУБіПУ, 2009.-20 с.

3. Болдырева Л.Л. Изучение веничного сорго как основной культуры для производства веников. // Сельскохозяйственные науки. – Вып.100. – Симферо­поль, 2007. – С.137-143.

4. Болдырева Л.Л. Новые сорта сорго для возделывания в Крыму. // Сель­скохозяйственные науки. – Вып.94. – Симферополь, 2006, С.67-71.

5. Болдырева Л.Л. Сорта памяти Шепеля и НАШ. Збірник наукових праць VІІІ з`ізду Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова: Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. -Т 2. – Київ. – Логос. 2007. – С.32-34.

6. Болдырева Л.Л., Бритвин В.В. Итоги и перспективы развития селекции сахарного сорго в Крыму. // Сельскохозяйственные науки. – Вып.108., Сим­фе­рополь, 2008, – С.102-108.

7. Болдырева Л.Л., Бритвин В.В. Сахарное сорго – универсальная куль­тура. // Сельскохозяйственные науки. – Вып.104. – Симферополь, 2007. –


С.167-174.

8. Болдырева Л.Л., Бритвин В.В., Филатова В.Д. Морфологические, био­ло­гические и технологические особенности сорго пищевого – сориз. // Сель­скохозяйственные науки. – Вып.100. – Симферополь, 2007, – С.159-165.

9. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М.: Колос, 1979. – 416 с.

10. Еримизин Н.Н. Гетерозис у гибридов сахарного сорго // Сельскохозяй­ственные науки: Научные труды Крымского ГАУ. – Симферополь, 1999. – Вып.58, ч.1. – С.40-47.

11. Изотов А.М., Болдырева Л.Л., Тарасенко Б.А., Бритвин В.В. // Итоги селекции сорго-суданкових гибридов и суданской травы в условиях Крыма. // Сельскохозяйственные науки. – Вып.107., Симферополь, 2008, – С.71-74.

12. Методика проведення дослідів по кормовиробництву / Під ред. проф.А. О Бабича. – Вінниця, 1994.

13. Шепель Н.А., Болдирєва Л.Л., Филатова В.Д., Шепель С.Н. Віникове сорго – технологічні особливості вирощування та ринкові перспективи // Агро­ном. – 2004. – № 4. – С.11-16.
Запитання для самоконтролю:

а) ключові поняття: мета лекції, мета семінару, мета практичної роботи, мета лабораторної роботи, мета аудиторної самостійної роботи, мета поза аудиторної самостійної роботи, виховна мета, розвивальна мета, навчальна мета, ієрархічні цілі, лекція – візуалізація.

б) тест задача: „Ви – викладач спеціальних дисциплін, доведіть, що навчальна мета залежить від форми організації заняття, а не від виду за­няття?”
3.1.3. Оптимальні методи навчання з теми

Біотехнологічні методи і генна інженерія”


Викладач проводить актуалізацію теми, звертаючи увагу на терміни „метод” та „оптимізація”.

Н.В. Басова указує, що існує більше 200 визначень поняття «метод».

Саме слово метод в перекладі з грецького означає дослідження, спосіб, шлях до досягнення мети. Так, наприклад у філософському словнику наго­лошується: «метод – в найзагальнішому значенні – спосіб досягнення мети, певним чином впорядкована діяльність».

Герберт Нойнер і Ю.К. Бабанський під методом навчання розуміють "послідовне чергування способів взаємодії вчителя і що вчаться, цілі за до­по­могою опрацьовування учбового матеріалу".

М.Н. Скаткін дає наступне визначення: «Метод навчання припускає, перш за все, мету вчителя і його діяльності засобами, що є у нього. В ре­зуль­таті виникає мета учня і його діяльності засобами, що є у нього».

Зі всього вищесказаного можна зробити висновок, що метод – це поєд­нання способів і форм навчання, направлених на досягнення певної мети навчання. Таким чином метод містить спосіб і характер організації пізна­вальної діяльності студентів.

Термін «оптимальний» (від латин. слова optimus – якнайкращий) – найбільш відповідний певним умовам і завданням. Звідси під оптимізацією в широкому значенні цього слова розуміють процес вибору якнайкращого варіанту рішення будь-якого завдання за даних умов. Відповідно оптимізаці­єю навчання називають науково обґрунтований вибір і здійснення якнай­кращого для даних умов варіанту навчання з погляду успішності рішення його завдання і раціональності витрат часу студентів і викладачів.

Теорія і методика оптимізації навчання є одним з елементів загальної теорії наукової організації педагогічної праці (НОПП), яка припускає науково обґрунтоване планування і нормування праці, чіткий розподіл функцій і координацію зусиль, створення необхідних умов, вибір оптимального варі­анту діяльності, оперативне стимулювання, регулювання, контроль і облік, а також перспективність педагогічної праці. Без вибору оптимального ва­ріанту наукова організація навчання практично неможлива.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   37


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка