Методичні вказівки з вивчення дисципліни для студентів напрямів підготовки



Сторінка1/6
Дата конвертації08.05.2017
Розмір1.16 Mb.
  1   2   3   4   5   6
Міністерство Аграрної політики України

Уманський державний аграрний університет




Кафедра обліку і аудиту




Основи наукових досліджень




Методичні вказівки з вивчення дисципліни


для студентів напрямів підготовки

6.030509 «Облік і аудит»,

6. 030508 «Фінанси і кредит»,

6. 030504 «Економіка підприємства»,

6. 030507 «Маркетинг»

денної та заочної форм навчання


Умань 2008

Укладачі: професор Уланчук В.С., асистенти Матрос О.М., Бурляй Г.Л.

Навчально-методичний комплекс містить в собі методичні матеріали для студентів денної та заочної форм навчання, лекційні матеріали у конспектно-схематичному вигляді, тлумачний словник термінів, перелік питань та тестові завдання для поточного та підсумкового контролю знань студентів, перелік рекомендованої літератури.

Розглядається сутність поняття про науку, її виникнення та еволюцію. Розкриваються основні методи наукових досліджень, особливості вузівської науки в умовах ринкових відносин, форми науково-дослідної роботи студентів та її організації. Значна увага приділена раціональній організації праці науковців, пошуку науково-технічної інформації, визначенню ефективності науково-дослідних робіт.

Рецензенти:



Шевчук В.О. – проректор з навчальної роботи Державної академії статистики, обліку і аудиту Держкомстату України, професор, д.е.н.

Котик П.С. – доцент кафедри економіки Уманського державного аграрного університету, к. е. н.

Методичні вказівки схвалено і рекомендовано до друку кафедрою обліку і аудиту та методичною радою факультету економіки і підприємництва Уманського державного аграрного університету (протокол засідання кафедри № від ________ 2008р. та протокол засідання методичної комісії № від _________ 2008р.)



ЗМІСТ


ВСТУП

2

І. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

3

ІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

5

ТЕМА 1. Поняття про науку та її еволюцію. Наука як система знань

5

ТЕМА 2. Організація науково-дослідної роботи студентів

7

ТЕМА 3. Застосування методів наукового дослідження

11

ТЕМА 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень

16

ТЕМА 5. Раціональна організація праці в процесі наукових досліджень

22

ТЕМА 6. Ефективність науково-дослідних робіт: критерії та проблеми оцінки

26

ТЕМА 7. Наукові та науково-педагогічні кадри

30

ТЕМА 8. Загальні вимоги та правила оформлення науково-дослідної роботи.

33

ІІІ. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

38

ІV. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

39

V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

40

VІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

41

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

59

ВСТУП
З метою забезпечення ефективного розвитку економіки України та її регіонів пропонується інвестиційно-інноваційна стратегія, економічне зростання, що ґрунтується на формуванні інтелектуального потенціалу і широкому використанню в економічній діяльності досягнень науки і техніки.

Для розвитку науково-технічної сфери створені основні правові, організаційні і фінансові засади, які визначені в законах України.

Науково-технічні досягнення в значній мірі визначатимуться сукупністю наукових досліджень, до яких повинна залучатись талановита молодь - випускники вищих навчальних закладів.

Перші навички з науково-дослідної діяльності студенти можуть отримати беручи участь у наукових дослідженнях, що проводяться в межах вищих навчальних закладів. Все це спонукає до необхідності вивчення такої дисципліни як "Основи наукових досліджень".

Вміння самостійно ставити і вирішувати нові завдання та творчо використовувати досягнення науки і техніки у практичній діяльності важливо усім майбутнім спеціалістам.

Тому сучасному студенту необхідні основні знання з проведення наукових досліджень.

Предметом дисципліни «Основи наукових досліджень» є методологія наукових досліджень і методика здійснення досліджень конкретних проблем економіки на основі загальнонаукових та емпіричних наукових прийомів, що дає змогу досліджувати економічні і соціальні процеси у їх спорідненості, відмінності та історичному аспекті. Ці прийоми особливо ефективні при застосуванні методів системного дослідження соціально-економічних процесів з врахуванням тієї обставини, що вони постійно повинні удосконалюватися разом з науково-технічним і соціально-економічним прогресом суспільства.

Цей курс має методологічне спрямування і може бути корисним для студентів різнопрофільних вищих навчальних закладів, хоча орієнтований на конкретні дослідження економіки, пов'язаної з іншими міжгалузевими проблемами технічних, екологічних, гуманітарних та соціальних наук.




І. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. Поняття про науку та її еволюцію. Наука як система знань

Наука як особлива форма людської діяльності. Система наукових знань. Наукова діяльність.

Основний продукт, головна мета та функції науки. Описова, прогнозтична, проектно-конструкторська, технологічна та інші функції науки.

Шлях створення наукової теорії. Інформаційний та науковий пошук. Аналіз та синтез. Методологія. Наукова ідея. Гіпотеза. Практична перевірка. Експеримент. Формулювання понять, принципів, категорій.

Об'єкт, предмет та мета наукового дослідження. Пізнавальні завдання у науковому дослідженні: емпіричні, теоретичні, логічні.
Тема 2. Організація науково-дослідної роботи студентів (НДРС)

Поняття, особливості, цілі та завдання науково-дослідної роботи.

Класифікація наукових досліджень за джерелами фінансування, за тривалістю розробки, за видами досліджень, за ступенем важливості для економіки, за сферою використання результатів, за методами досліджень, за місцем проведення.

Теоретичні, теоретико-експериментальні та експериментальні дослідження.

Науковий напрямок. Тема. Вибір теми дослідження та розробка робочої гіпотези. Основні критерії вибору теми наукового дослідження: актуальність, новизна, перспективність, ефективність, відповідність тематичній спрямованості наукової роботи колективу.

Техніко-економічне обґрунтування теми, основні розділи.

Робоча гіпотеза. Головне завдання гіпотези. Вимоги до гіпотези. Процес розвитку гіпотези.

Основні форми науково-дослідної роботи.

Керівництво, планування та облік науково-дослідної роботи. Комплексна програма наукових досліджень. Зарахування результатів наукової діяльності.
Тема 3. Застосування методів у наукових дослідженнях

Поняття та класифікація методів дослідження. Загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, абстрагування, конкретизація, системний аналіз.

Методичні прийоми: розрахунково-аналітичні, органолептичні, документалістики, спостереження, експеримент, впровадження результатів у практичну діяльність.

Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Базис теорії, теореми. Етапи розвитку аксіоматизації знань: змістовна та формалізована аксіоматика. Причина та наслідок.

Застосування методів визначення причинно-наслідкових зв'язків у процесі їх визначення: метод подібності, метод розрізнення, метод супутніх змін, метод залишків. Прийоми, подібні до визначення: опис, характеристика, відмінність, пояснення, порівняння.

Спеціальні методи досліджень.

Основні види соціологічного дослідження: розвідувальне (зондажне), описове, аналітичне. Форми проведення анкетування: очне, заочне, індивідуальне, групове, масове, опосередковане, спеціалізоване. Програма соціологічного дослідження. Завдання соціологічного дослідження. Фотографія як метод отримання інформації.
Тема 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень

Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень.

Інформація, повідомлення, носії інформації. Економічна інформація. Інформаційне забезпечення. Професійно-інформаційна комунікація. Пізнавальність інформації. Зміст інформаційного забезпечення.

Національна система науково-технічної інформації. Закон України „Про інформацію". Науково-технічна інформація. Науково-інформаційна діяльність. Інформаційні ресурси НТІ, довідково-інформаційний фонд, довідково-пошуковий апарат. Інформаційні ресурси спільного користування, аналітико-синтетична обробка НТІ, інформаційний ринок.

Основні завдання національної системи НТІ.

Види, джерела інформації та режим доступу до неї. Основні види інформації.

Документ: первинний, вторинний.

Режим доступу до інформації. Право власності на інформацію. Інформаційна продукція. Інформаційна послуга. Економічна інформація в документах.

Основні види видань, встановлені державним стандартом.
Тема 5. Раціональна організація праці в процесі наукового дослідження
Основи наукової організації дослідного процесу. Науково-дослідний процес. Основні принципи організації науково-дослідного процесу. Спеціалізація і кооперування, пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність.

Організація інтелектуальної підготовки науково-дослідного процесу на дослідній, технологічній та організаційній фазах.

Наукова організація праці. Нормування праці науковців. Організація обслуговування науково-дослідного процесу.

Особливості творчої праці у дослідницькій діяльності.

Організація та її планування у наукових дослідженнях.

Раціональний трудовий режим дослідника та організація робочого місця.


Тема 6. Ефективність науково-дослідних робіт: критерії та проблеми оцінки

Особливості та проблеми оцінки ефективності НДР.


Види ефективності НДР: економічна, науково-технічна, соціальна. Репрезентативність. Однозначність. Зіставленість. Контрольованість. Види економічної ефективності: попередня, очікувана, фактична. Коефіцієнт економічної ефективності НДР.

Резерви та шляхи підвищення ефективності НДР.


Тема 7. Наукові та науково-педагогічні кадри

Кваліфікація наукових та науково-педагогічних кадрів. Вчені ступені: кандидат наук, доктор наук. Вчені звання: асистент, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, доцент, професор. Вищі академічні звання: Член-кореспондент, Академік.

Форми підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів.

Наукові заклади України: НАН України, галузеві академії міністерств, галузеві і промислові інститути, вищі навчальні заклади.


Тема 8. Загальні вимоги та правила оформлення НДР

Структура науково-дослідної роботи: титульний лист, список виконавців, реферат, зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць та термінів; вступ; основна частина; висновки та пропозиції; перелік використаних літературних джерел; додатки.

Вимоги до реферату.

Загальні вимоги до оформлення звіту з науково-дослідної роботи. Правила оформлення.

Рецензування науково-дослідних робіт.

Доповідь про роботу. Підготовка доповіді та тез доповіді про виконану НДР.

Підготовка наукових матеріалів до друку.
ІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМА 1.

ПОНЯТТЯ ПРО НАУКУ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЮ. НАУКА ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ
План:


  1. Поняття про науку, її сутність, цілі та функції.

  2. Виникнення науки та її еволюція.

  3. Наука як система знань. Основні види та ознаки наукового
    дослідження.

Література: 3, 4, 10, 15, 16



Міні лексикон: Наука, система наукових знань, наукова діяльність, теорія, наукова ідея, принцип, категорія, методологія, гіпотеза, аналіз, синтез, експеримент, об'єкт дослідження, метод дослідження.
1. ПОНЯТТЯ ПРО НАУКУ, ЇЇ СУТНІСТЬ, ЦІЛІ ТА ФУНКЦІЇ
Наука - особлива форма людської діяльності, яка склалася історично і має своїм результатом цілеспрямовано відібрані факти, гіпотези, теорії, закони і методи дослідження, на основі яких виявляються суттєві, найбільш важливі сторони та закономірності розвитку природи, суспільства і мислення.


Система наукових знань


  • теорія

  • закон

  • гіпотези

  • поняття

  • наукові методи



Наукова діяльність

  • постановка (виникнення) проблеми

  • побудова (залучення) гіпотез

  • створення і впровадження нових методів дослідження

  • узагальнення результатів





Основний продукт наука отримує лише по завершенні науково-дослідницького циклу у вигляді законів і теорій.

Головна мета науки – отримання нових знань і використання їх у практичному освоєнні світу.

Функції науки – призначення, роль наукового пізнання. Виділяють описову, прогностичну, проектно-конструкторську (технологічну) таі інші функції.
2. ВИНИКНЕННЯ НАУКИ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ
Перший етап: Наука античного світу

  • першооснови хімії;

  • основи математики;

  • астрологія;

  • астрономія;

  • логіка і психологія;

  • зоологія і ботаніка;

  • мінералогія і географія;

  • естетика і політика та ін.


Другий етап: Фундаменталізація науки

  • фізико-математичні;

  • біосистеми та медицина;

  • технології та виробництво;

  • економіка та ін.


Третій етап: Система наукових знань (створення наукових шкіл)
Структурні елементи науки та їх характеристика

Теорія – узагальнення предметно-практичної діяльності людей, яке створює систему, де визначальному елементу субординаційно підпорядковані всі інші, що пояснюють виникнення, взаємозв’язки, сутність і закономірність розвитку об’єкта дослідження.

Наукова ідея – якісний стрибок думки, який є новим поясненням або змінює уявлення про певні факти чи явища.

Принцип – головне, вихідне положення наукової теорії, що виступає, як перше і найабстрактніше визначення ідеї, як початкова форма систематизації знань.

Категорія – найбільш загальні, фундаментальні поняття, які відбивають найбільш суттєві властивості явищ дійсності і пізнання.

Методологія – філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності, застосування принципів світогляду до процесу пізнання і духовної творчості, синтез природно-наукових і філософських знань.

Гіпотеза – науково обґрунтоване припущення, яке висувається для пояснення будь-якого процесу у первинному формулюванні, але після перевірки може виявитись істинним або хибним.

Експеримент – найбільш загальний емпіричний метод пізнання, який не лише включає спостереження і вимірювання, а й здійснює перестановку, зміну об’єкта дослідження, виявляє вплив одного фактора на інший.
3. НАУКА ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ. ОСНОВНІ ВИДИ ТА ОЗНАКИ НАУКИ
Розвиток науки йде від збирання фактів, їх вивчення і систематизації, узагальнення зв’язаної, логічно стрункої системи наукових знань, яка дозволяє пояснити відомі факти і передбачати нові.

Об’єктом дослідження може бути об’єкт матеріального світу, явище, їх якості, зв'язок між явищами та якостями, на які направлено дослідження.

Предмет дослідження – це методологічна характеристика дослідження; все те, що знаходиться в межах об’єкту дослідження.

Мета наукового дослідження – досягнення основного результату на основі всебічного, достовірного вивчення об’єкта дослідження, його структури, характеристик, зв’язків на основі розроблених в науці принципів і методів пізнання, а також впровадження їх у практику діяльності і отримання відповідного ефекту.

Пізнавальні завдання у науковому дослідженні:

Емпіричні полягають у відборі і ретельному вивченні фактів.

Теоретичні – відтворюється механізм явищ або процесів, що дає можливість пояснити встановлені факти.

Логічні вирішуються при побудові теорії і розробці гіпотези, коли мають задовольнитися логічні гносеологічні вимоги.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Визначте, що включає "система наукових знань".

  2. Які основні продукти отримує наука?

  3. Назвіть основні етапи еволюції науки та дайте їм характеристику.

  4. Відтворіть шлях створення наукової теорії.

  5. Дайте визначення поняттям: "теорія", "наукова ідея", "принцип",
    "категорія" , "методологія" , "гіпотеза", "експеримент".

  6. Що може бути об'єктом дослідження?

  7. Які пізнавальні завдання вирішуються у процесі наукового дослідження?


ТЕМА 2.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (НДРС)

План:

    1. Поняття, особливості, цілі та завдання науково-дослідної роботи.

    2. Вибір теми дослідження та розробка робочої гіпотези.

    3. Основні форми науково-дослідної роботи.

    4. Керівництво, планування та облік науково-дослідної роботи.

Література: 3 - 6, 9, 11, 13, 16



Міні лексикон: Класифікація досліджень, теоретичні, експериментальні, актуальність теми, наукова новизна, техніко-економічне обґрунтування, факти, робоча гіпотеза, комплексна програма НДРС.
1. ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ, ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
Класифікація наукових досліджень:

  • залежно від джерел фінансування;

  • за тривалістю розробки;

  • за видами дослідження;

  • за ступенем важливості для економіки;

  • за складом досліджуваних якостей об’єкта ;

  • за місцем проведення;

  • за методами досліджень;

  • за сферою використання результатів.

Залежно від джерел фінансування – держбюджетні – фінансуються з бюджету; госпрозрахункові – фінансуються за договорами із замовниками.

За сферою використання – фундаментальні, прикладні.

За видами дослідження – пошукові, науково-дослідні, науково-виробничі.

За тривалістю розробок – довгострокові – більше одного року, короткострокові – протягом одного року.

За складом досліджуваних якостей об’єкта – комплексні, диференційовані.

За методами дослідження – теоретичні, теоретико-експериментальні, експериментальні.

За місцем проведення – лабораторні, виробничі.

За ступенем важливості для економіки – на замовлення міністерств, відомств, установ, підприємств та ін.; за планом або ініціативою інституту чи кафедри.

Теоретичне дослідження ґрунтується на використанні логічних і математичних методів та засобів пізнання і його результатом є встановлення нових залежностей, якостей закономірностей.

Теоретико-експериментальнеце теоретичне дослідження, яке пов’язане одночасно з дослідною перевіркою виявлених якостей, залежностей та закономірностей у конкретних об’єктах.

Експериментальнедослідження, які проводяться в конкретних об’єктах з метою виявлення нових якостей, залежностей, закономірностей або перевірки висунутих раніше теоретичних положень.


  1. ВИБІР ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКА РОБОЧОЇ ГІПОТЕЗИ


Науковий напрямок – сфера дослідження наукового колективу, який упродовж відповідного часу розв’язує ту чи іншу проблему.

Тема - наукове завдання, яке охоплює визначену галузь наукового дослідження.

Основні критерії вибору теми наукового дослідження:

  • актуальність теми – необхідність, невідкладність її розробки для потреб розвитку науки, держави, галузі, підприємства, тощо

  • новизна

  • перспективність

  • ефективність

  • відповідність тематичній спрямованості наукової роботи інституту, кафедри, колективу.

Техніко-економічне обґрунтування теми

(основні розділи)



І розділ – причина розробки теми, підґрунтя для її виконання.

ІІ розділ – короткий літературний огляд з визначенням досягнутого рівня досліджень і отриманих результатів. Постановка невирішених питань, обґрунтування актуальності, значимості і важливості роботи.

ІІІ розділ – висновок про доцільність і необхідність виконання науково-дослідної роботи.

Збирання ФАКТІВ – це одна з найважливіших складових частин наукового дослідження. Факти збираються відповідно до висунутої наукової проблеми, але самі собою вони не становлять основу наукового дослідження. На перших етапах дослідження факти потрібні для висування робочої гіпотези.

Робоча гіпотеза – висловлене дослідником обґрунтоване припущення, вірогідна причина виникнення фактів, які спостерігаються.

Гіпотезою є лише таке припущення, яке не суперечить усім науково встановленим припущенням і законам у даній галузі науки.

Вірогідність істинності висловленого припущення може і має бути обґрунтована.



Головне завдання гіпотези – розробити такі об’єктивні зв’язки і співвідношення, що є визначальними для явища, що вивчається.

Вимоги до гіпотези – прогнозованість, спільність для явищ одного класу, логічна несуперечливість.

Процес розвитку гіпотези проходить чотири стадії:



  • висування;

  • формулювання;

  • доведення;

  • результати доведення.

Висування гіпотез – вивчення об’єкта дослідження нагромадженням теоретичних і емпіричних знань та обґрунтування на їх основі припущення про можливість одержання нових знань про нього.

Формулювання гіпотез – визначення методів дослідження і системи доказів.

Доведення гіпотез у процесі дослідження і експериментування, їх уточнення і коригування (дослідження гіпотез, експериментальна перевірка результатів дослідження гіпотез, уточнення і коригування попередніх гіпотез).

Результати доведення гіпотез – доповнюється новими припущеннями або відкидається, змінюється новими гіпотезами або перетворюється у достовірне знання.

Результати доведення:

  • доповнення попередньо висунутих гіпотез;

  • відхилення раніше висунутих гіпотез;

  • висування нових гіпотез за результатами досліджень;

  • отримання нових теоретичних або емпіричних знань.




  1. ОСНОВНІ ФОРМИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

(на прикладі університету)
1. Вивчення курсу «Основи наукового дослідження».

2. Засвоєння методики досліджень на практичних та семінарських заняттях.

3. Виконання конкретної науково-дослідної роботи:

- формулювання теми та її мети;

- загальне ознайомлення з проблемою;

- складання плану-проспекту і загального календарного плану виконання НДРС;

- ознайомлення і реферування літературних джерел;

- підготовка реферату (звіту, наукової записки) з теми.

4. Доповіді, виступи на конференціях, засіданнях наукових гуртків та семінарах, публікації, тощо.

5. Написання курсових робіт, передбачених навчальним планом.

6. Виконання науково-дослідної роботи у період проходження виробничої практики.

7. Підготовка і написання дипломної роботи на матеріалах конкретної організації.

8. Впровадження результатів НДРС у практику.

4. КЕРІВНИЦТВО, ПЛАНУВАННЯ ТА ОБЛІК НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ОБОТИ

(на прикладі вищого навчального закладу)


Рада з НДР:

  • планує науково-дослідну роботу;

  • розглядає та затверджує плани з НДР факультетів та кафедр;

  • заслуховує та затверджує звіти факультетів та кафедр;

  • розробляє пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення форм і методів організації НДРС;

  • організовує і забезпечує участь у наукових конференціях, семінарах, конкурсах, тощо;

  • веде облік та звітність з науково-дослідної роботи;

  • пропагує досвід НДР;

  • сприяє впровадженню результатів наукових розробок в практику.



Розробка комплексної програми наукових досліджень у ВНЗ:

  • програма наукових досліджень факультету;

  • програма наукових досліджень кафедри;

  • індивідуальні плани викладачів;

  • індивідуальні плани студентів.

Результати наукової діяльності зараховуються у викладачів – при конкурсному обранні, присвоєнні вчених звань, та ін.; у студентів – при вступі до магістратури, аспірантури.



ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

  1. За якими ознаками класифікуються наукові дослідження?

  2. Визначте розбіжності між теоретичними, теоретико-експериментальними та експериментальними дослідженнями.

  3. Які основні критерії враховуються при виборі теми наукового
    дослідження?

  4. Перелічіть основні розділи та їх зміст при підготовці техніко-економічного обґрунтування теми.

  5. Висловіть основні вимоги до гіпотези.

  6. Які стадії проходить процес розвитку гіпотези?

  7. Визначте форми науково-дослідної роботи.

  8. Як відбувається процес планування НДР?


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка