Методичні вказівки з латинської мови для студентів філологічного факультету



Сторінка1/15
Дата конвертації30.12.2016
Розмір2.22 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

методичні вказівки

з латинської мови

для студентів філологічного факультету

Луганськ 2009

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

методичні вказівки

з латинської мови

для студентів філологічного факультету

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

іноземних мов

протокол № 6

від 31.03.09


Луганськ 2009

УДК 811.124(076)
«Методичні вказівки з латинської мови для студентів філологічного факультету» / Укл.: Курєнкова Г.М. - Луганськ: вид-во СНУ ім.В.Даля, 2009. – 98 с.

Матеріали «Методичних вказівок» є необхідним мінімумом для вивчення курсу латинської мови студентами 1та 2 курсів філологічного факультету. Вивчення курсу «латинська мова» передбачає не лише ґрунтовні знання граматики, але й практичні навички перекладу класичних джерел. Саме тому посібник пропонує студентам роботу не тільки над теоретичним матеріалом, але також вправи на закріплення нової лексики, крилаті вислови, вправи на переклад з української мови на латину та зворотній переклад, роботу по встановленню походження українських термінів. Важливого значення надається вивченню словотворення (суфікси, префікси, терміноелементи), що є особливо важливим при вивченні сучасної термінології в філології, історії, філософії, релігієзнавстві. Практична частина містить тексти та крилаті вислови історичного, філософського та іншого напрямків, також джерела історичної латини.

Укладач: Г.М.Курєнкова
Відп. за випуск В.Е.Краснопольський, доц., к.п.н.
Рецензент доц. к.філ. наук,

зав. каф. ТППГРМ

Клименко О.С.

ВСТУП
Навчальна дисципліна “Латинська мова” продовжує залишатися необхідною для вивчення студентами гуманітарного профілю, оскільки має не лише практичне, але й теоретичне значення.

Латинська мова є базою для нових європейських мов, і зараз вона живе не лише у відомих крилатих висловах, а й у величезному лексичному арсеналі з різних сфер науки; не лише у історичних та міфологічних текстах, але й у самій історії, літературі та культурі.

Методичні вказівки” складаються з тем, які охоплюють основні граматичні розділи курсу латинської мови та спрямовані на засвоєння фонетичного, лексичного й граматичного матеріалу.

Кожен розділ складається із теоретичного матеріалу та найрізноманітніших вправ на закріплення як лексичних, так і граматичних знань студентів.

В «Методичних вказівках» значна частина теоретичного матеріалу подається у вигляді таблиць, що значно допоможе студентам у роботі по систематизації знань.

Великого значення надається роботі по словотворенню, що є актуальним для вивчення історичних, філософських, релігієзнавчих, психологічних та інших термінів та сприяє закріпленню знань лексики у практиці сучасних мов.

Самостійне виконання студентами запропонованих вправ допоможе їм вільно орієнтуватися у безмежному просторі наукової та культурної термінології, навчить їх грамотно використовувати цей потенціал як в розмовній, так і в письмовій мові.

Урок 1.


  1. ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ. АЛФАВІТ.

  2. ФОНЕТИКА. ГОЛОСНІ, ДИФТОНГИ ТА ДИГРАФИ. ПРИГОЛОСНІ. ЛАТИНСЬКІ ТА ГРЕЦЬКІ БУКВОСПОЛУЧЕННЯ.

  3. ПРАВИЛО НАГОЛОСУ. ДОВГОТА ТА КОРОТКІСТЬ СКЛАДІВ.


1. ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ

І



АРХАЇЧНИЙ ІІІ-ІІ ст. д.н.е. :

Епічні поети: Невій, Енній ; комедіографи: Плавт, Теренцій; письменники: Катон, Варрон



ІІ



КЛАСИЧНИЙ або ЗОЛОТИЙ І ст..д.н.е. – І ст.. н. е.

Поети: Вергілій, Горацій, Овідій, Катулл, Лукрецій

Письменники та оратори: Цезар, Цицерон, Пліній

ІІІ





ПІСЛЯКЛАСИЧНИЙ або СРІБНИЙ І-ІІ ст..н.е.

Поети- сатирики: Ювенал, Марціал

Письменники: Таціт, Сенека, Апулей, Авл Гелій

ІV



ПІЗНЯ ЛАТИНА ІІ-V ст..н.е.

Письменник Амміан Марцелін

Християнські автори: Ієронім (Біблія Вульгата), Августин




СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛАТИНА VI- XIV ст..

У країнах Європи як мова дипломатії, судочинства, католицької церкви, школи


ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ XIV- XVI ст..

Письменники: Т.Мор, Т.Кампанелла, Е.Ротердамський, Д.Бруно



XVII- XVIIIст.

Філософи та вчені: Р.Декарт, Б.Спіноза, І.Ньютон, Г.Лейбніц, К.Лінней




ЛАТИНСЬКИЙ АЛФАВІТ

Латинський алфавіт склався на основі грецького, але був перейнятий через етрусків. Він складається із 24 літер – 6 голосних та 18 приголосних.


Позна-чення

Назва

Вимова




Позна-чення

Назва

Вимова

A a

a

( a )




N n

en

(n)

B b

be

( b )




O o

o

(o)

C c

ce

( k, ts)




P p

pe

(p)

D d

de

( d)




Q q

ku

(k)

E e

e

( e)




R r

er

(r)

F f

ef

( f )




S s

es

(s)

G g

ge

( ge )




T t

te

(t)

H h

ha

( h)




U u

u

(u)

I i (J j)

i

( i, й )




V v

ve

(v)

K k

ka

(k)




X x

ix

(ks)

L l

el

(l)




Y y

ypsilon

(i)

M m

em

(m)




Z z

zeta

(z)


2. ФОНЕТИКА.

Голосні, дифтонги та диграфи
Голосні: a, e, i, o, u, y – передають 12 звуків – 6 довгих та 6 коротких. Довгі звуки: ā, ē, ī, ū та ін.; Короткі: ă, ě, ĭ, ŭ та ін. Всі голосні вимовляються тільки так, як і пишуться: a – [а], e – [е], i – [і], o – [о], u – [у], y – [і]
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка