Методичні вказівки з дисципліни «Приводи автоматизованого устаткування»



Скачати 99.68 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір99.68 Kb.
Методичні вказівки з дисципліни «Приводи автоматизованого устаткування» до самостійної та індивідуальної роботи студентів
Планування, організація та контроль СРС

Самостійна робота студентів являє собою активну, пізнавальну і творчу діяльність їх на лекціях, лабораторних заняттях, виконання курсової роботи тощо.


Планування СРС

На підставі робочих навчальних планів спеціальності та вимог кваліфікаційної характеристики спеціаліста на кафедрі розроблена НП та РНП з дисципліни «Приводи автоматизованого устаткування».

В кожному триместрі на підставі РНПД складаються та затверджуються в установлені терміни робочі плани з дисципліни.
Організація СРС

На кафедрі в установлені терміни складаються кожного триместра розклад занять, графіки консультацій студентів стаціонарної форми навчання та розклад екзаменаційних сесій з призвіщами асистентів на екзамені.

На першій лекції викладач ознайомлює студентів з організацією навчального процесу з дисципліни «Приводи автоматизованого устаткування» згідно КМС.
Забезпеченість НМ та ІМЛ дисципліни

Дисципліна «Приводи автоматизованого устаткування» забезпечена НМ та ІМЛ на українській мові.

Аналіз забезпечення навчально-методичною (НМ) та інструктивно-методичною (ІН) літературою дисципліни «Приводи автоматизованого устаткування» та виконання плану видання НМ і ІМЛ за попередній рік на запланованих методичних семінарах кожного навчального року.
Форми СРС, що використовуються на кафедрі

На кафедрі використовуються наступні форми СРС:

- вивчення навчального матеріалу з дисципліни «Приводи автоматизованого устаткування» (підготовка конспектів, самостійна проробка наукової періодики, робота над курсовою роботою);

- підготовка до виконання та захисту лабораторних робіт;

- підготовка до контрольних робіт, колоквіумів, екзаменів.
Контроль СРС

Оцінювання результатів СРС з дисципліни «Приводи автоматизованого устаткування» проводиться згідно КМС, що використовується на кафедрі і у відповідності з «Положення про організацію НП за КМС у ВНТУ» (2004 р.).

Для стимулювання СРС на кафедрі використовуються бали із фонду ініціатитиви роботи студентів на лекційних та лабораторних заняттях тощо. Заохоченням до навчання студентів, активної самостійної роботи є отримання позитивної оцінки за результатами навчання в триместрі за КМС.
Індивідуальне завдання

В якості індивідуального завдання студенти виконують за рахунок годин на СРС курсову роботу по аналізу умов роботи гідроприводу робочого органу автоматизованого устаткування (верстата або промислового робота), на основі якого виконуються необхідні розрахунки силових та енергетичних параметрів гідродвигуна, вибирається його тип та технічні характеристики, а також виконується тепловий розрахунок гідросистеми з метою забезпечення нормальних умов роботи гідроприводу заданого вузла устаткування.


Технічні засоби навчання

1. Плакати з елементами електросхем та електросхеми приводів верстатів.

2. Методичні матеріали для кодоскопа по темам «Електродвигуни змінного струму», «Електродвигуни постійного струму», «Електромагнітні пристрої у приводах верстатів», «Основні елементи гідроприводу», «Апаратура керування гідроприводом», «Регулювання швидкості робочих органів гідроприводу».
Рейтингова оцінка знань студентів за семестр

На першому лекційному занятті викладач дисципліни "Приводи автоматизованого устаткування" знайомить студентів з організацією вивчення дисципліни за КМС, з трудомісткістю дисципліни (результатом множення на 5 сумарної кількості годин, що виділяються на вивчення дисципліни), трудомісткості модулів, їх кількістю в триместрах та оцінюванням знань, умінь і навичок студентів з окремих видів робіт (колоквіум, захист лабораторних робіт, аудиторні контрольні роботи, активна робота студентів на заняттях) та в цілому сумарна кількість балів, що отримує студент з дисципліни складає його бальну оцінку з ПАУ.


Критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів

Контроль знань з дисципліни "Приводи автоматизованого устаткування" запроваджується за модульно-рейтинговою системою. За результатами двох модулів студенти отримують загальну суму балів.

Пропонуються наступні критерії оцінювання знань студентів.

Оцінка "5+" — відповіді на контрольні запитання, що містяться в завданнях до кожного модуля, викладені технічно грамотною мовою, чітко, правильно і логічно обґрунтовано з елементами творчого підходу до розв'язку технічних проблем.

Оцінка "5" — відповіді в цілому правильні і відповідають попереднім вимогам, але містять незначні неточності.

Оцінка "5-" — відповіді в цілому правильні, але містять окремі незначні неточності і відсутній творчий підхід до розв'язку технічних проблем.

Оцінка "4+" — відповідь в цілому правильна, але логічне обґрунтування її недостатнє.

Оцінка "4" — відповідь в цілому правильна, в основному носить

репродуктивний характер і є намагання її логічного обґрунтування.

Оцінка "4-" — відповідь з цілому правильна, але нечітка і є намагання його логічного обґрунтування.

Оцінка "3+" — відповіді за суттю правильні ї є намагання їх логічного обґрунтування.

Оцінка "3" — відповіді в окремих моментах відображають суть питань і є намагання їх логічного обґрунтування.

Оцінка "3-" — відповіді містять лише окремі моменти, які відображають суть запитання без логічного обґрунтування.

Оцінка "2" — відповіді на запитання містять лише елементарні пояснення по суті питання.


Організація вивчення дисципліни за КМС

Трудомісткість дисципліни ТД = 90 х 5 = 450, або

ТД = 2,5 х 36 х 5 = 450


Трудомісткість модулів: ТМ1 = 1 х 36 х 5 = 180

ТМ2 = 1,5 х 36 х 5 = 270


Трудомісткість курсової роботи ТД КР = 1 х 36 х 5 = 180



% балів від трудоміст-кості

Державна оцінка

Абсолютна

бальна оцінка

за1-й модуль


Абсолютна

бальна оцінка

за 2-й модуль


Абсолютна

бальна оцінка

з дисципліни


Абсолютна бальна оцінка за КР


За націо-нальною шкалою

За КМС

За шка-

лою ЕСТS


97 ≤Б ≤100

відмінно

5+

А

175 – 180

262 – 270

436 – 450

175 – 180

94 ≤ Б <97

5

169 – 174

254 – 261

423 – 435

169 – 174

91 ≤ Б < 94

5-

164 – 168

246 – 253

409 – 422

164 – 168

85 ≤ Б < 91

добре

4+

В

153 – 163

230 – 245

382 – 408

153 – 163

80 ≤ Б < 85

4

С

144 – 152

216 – 229

360 – 381

144 – 152

75 ≤ Б < 80

4-

135 – 143

203 – 215

337 – 359

135 – 143

71 ≤ Б < 75

задовільно

3+

D

128 – 134

192 – 202

319 – 336

128 – 134

68 ≤ Б < 71

3

E

122 – 127

184 – 191

306 – 318

122 – 127

65 ≤ Б < 68

3-

117 – 121

176 – 183

292 – 305

117 – 121

40 ≤ Б < 65

незадо-вільно

*

FX

0 – 116

0 – 175

0 – 291

0 – 116


Кількість і зміст модулів





Модуль

Кредити

Лекції (год.)

Лабораторні

роботи (кількість роб./год.)



Практивні заняття, семінари (год.)

Контрольні роботи

Колоквіуми

(кількість)



І

1

12

8/18

-

1

1

ІІ

1,5

16

8/24

-

1

1


Оцінювання знань, умінь та навичок студентів з окремих видів робіт та в цілому по модулях (в балах)











Модуль



Вид роботи

І

ІІ

1

Виконання та захист лабораторних робіт

(1 робота – 7 (М1); 14 (М2))



63

84

2

Відвідування занять та активна участь в них

15

20

3

Контрольні роботи

30

60

4

Колоквіум

72

106




Всього:

180

270



Література
Основна література
1. Малярчук А.О. Приводи металорізальних верстатів та автоматизованого устаткування. Електропривод. Ч.І. Навч.посібник. – Вінниця: ВДТУ, 2001 – 68 с.

2. Іскович-Лотоцький Р.Д., Севостьянов І.В. Приводи автоматизованого устаткування. Ч. ІІ, ІІІ, ІV. Навч.посібник. – Вінниця: ВДТУ, 2002.

3. Металлорежущие станки: Учебник для машиностроительных втузов / Под ред. В.Э.Пуша, - М.: Машиностроение, 1985. – 256 с.

4. Лещенко В.А. Гидравлические следящие приводы станков с программным управлением. – М.: Машиностроение, 1975. – 288 с.

5. Малярчук А.О. Приводи металорізальних верстатів та автоматизованого устаткування. Електропривод. Лабораторий практикум. Навч.посібник. – Вінниця: ВДТУ, 2001 – 68 с.

Додаткова література




  1. Харизоменов И.В. Электрооборудование и електроавтоматика металлорежущих станков. – М.: Машиностроение, 1975. – 264 с.

  2. Кузнецов М.М., Усов Б.А., Стародубов В.С. Проектирование автоматизированного производственного оборудования. – М.: Машиностроение, 1987. – 288 с.

  3. Проектирование металлорежущих станков и станочных систем: Справочник-учебник. В 3-х т. Т.1: Проектирование станков / А.С. Проников, О.И. Аверьянов, Ю.С.Аполлонов и др.; Под общ. Ред. А.С.Проникова. – М.: Издво МГТУ им. Н.Э.Баумана: Машиностроение, 1994. – 444 с.: ил.

  4. Автоматизированный электропривод / Под ред. Н.Ф.Ильинского, М.Г.Юнькова. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 446 с.

  5. Михайлов О.П. Высокомоментные электродвигатели для приводов подач металлорежущих станков. – М.: НИИмаш, 1979. – 36 с.

  6. Михайлов О.П. Автоматизированный электропривод станков с ЧПУ и промышленных роботов. – М.: Машиностроение, 1990. – 304 с.

  7. Электротехничесикй справочник: В 3-х т. Т. 2 / И.Б.Пешков, Ю.С.Пинталь, А.Н.Старостин и др. 7-е изд., испр. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 712 с.

  8. Богданович Л.Б. Гидравлические приводы.– Киев, Вища школа,1980. – 232с.

Викладач Іскович-Лотоцький Р.Д.


"___" ________________ 2011р.
Затверджено на засіданні кафедри МРВ та ОАВ

Протокол № __ від "___" ______________2011р.


Зав. кафедри Іскович-Лотоцький Р.Д.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка