Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету заочна форма навчання



Сторінка3/13
Дата конвертації05.11.2016
Розмір1.46 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Примітка: Аудиторна робота – 53,7%, СРС – 46,3%

Модуль 2. Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини.

Змістовий модуль 3. Обмін простих та складних білків. Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики.

Конкретні цілі:

  • Пояснювати перетравлення білків на різних етапах у відділах шлунково-кишкового тракту; гнитя білків у товстому кишечнику. Роль катепсинів у оновленні тканинних білків;

  • Аналізувати шляхи використання вільних амінокислот в організмі людини;

  • Трактувати процеси трансамінування, дезамінування, декарбоксилювання амінокислот; етапи біосинтезу сечовини;

  • Пояснювати етапи перетравлення хромо- і нуклеопротеїнів у ШКТ людини;

  • Трактувати перебіг процесів розпаду та синтезу гему хромопротеїнів, а також азотистих основ (нуклеозидів, нуклеотидів) нуклеїнових кислот;

  • Аналізувати характер порушень при жовтяницях, порфіріях і подагрі в організмі людини;

  • Трактувати молекулярно-біологічні закономірності збереження та передачі генетичної інформації, роль ферментних систем, що забезпечують напівконсервативний механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів;

  • Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК;

  • Знати механізми функціонування білок-синтезуючої системи за участю ферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів;

  • Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми дії найбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК (репарація УФ-індукованих генних мутацій).


Тема 1. Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті та тканинний протеоліз. Загальні та специфічні шляхи обміну амінокислот. Шляхи утилізації амоніаку. Харчова цінність білків. Поняття азотистого балансу та причини його порушень. Етапи перетравлення білків та пептидів у шлунково-кишковому тракті. Фонд вільних амінокислот, джерела його утворення і використання в клітинах. Катаболічні перетворення амінокислот: трансамінування, дезамінування та альфа-декарбоксилювання; біологічне значення цих реакцій для організму. Шляхи утилізації безазотистих залишків амінокислот. Механізми утворення та детоксикації амоніаку в організмі. Спадкові порушення метаболізму амінокислот та синтезу сечовини. Білки та амінокислоти як фармацевтичні препарати.
Змістовий модуль 4. Молекулярні механізми дії гормонів та вітамінів

Конкретні цілі:

  • Пояснювати значення ендокринної системи для організму людини, а також класифікацію, хімічну природу і властивості гормонів;

  • Трактувати механізми модифікуючої дії гормонів на метаболічні процеси в клітинах-мішенях;

  • Аналізувати характер регулюючого впливу гормонів гіпоталамусу, гіпофізу та епіфізу, а також гормонів периферичних ендокринних залоз на органи та тканини-мішені;

  • Трактувати використання природних гормонів та їх синтетичних аналогів як фармпрепаратів з метою лікування порушень функцій ендокринних залоз;

  • Пояснювати значення вітамінів для організму людини, їх класифікацію та номенклатуру, хімічну будову;

  • Аналізувати вплив водо- та жиророзчинних вітамінів на біохімічні процеси в органах і тканинах;

  • Пояснювати ознаки гіпо- та авітамінозів;

  • Аналізувати вплив водорозчинних вітамінів на обмін речовин як кофакторів для багатьох ферментів;

  • Трактувати вітаміни та їх похідні як фармпрепарати; а також використання антивітамінів в медицин;.


Тема 2. Класифікація та загальні властивості гормонів. Механізми дії гормонів. Гормони наднирникових, статевих залоз та тиреоїдні гормони в регуляції обміну речовин. Принцип прямого та зворотного зв’язку в контролі секреції гормонів. Гормони гіпоталамусу (ліберини та статини), особливості структури та секреції, зв’язок гіпоталамуса з гіпофізом. Тропні гормони передньої та середньої долі гіпофізу. Окситоцин та вазопресин, їх секреція, хімічна природа, механізм дії, ефекти. Нецукровий діабет. Гормони підшлункової залози: регуляція секреції та вплив на обмін речовин. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію (кальцитонін, паратгормон, гормоноподібна дія кальцитриолів). Фармацевтичні засоби в корекції функцій ендокринних залоз.

Біохімічні основи вітамінології. Визначення вітамінів, їх біологічна роль та значення в метаболізмі. Класифікація та номенклатура вітамінів. Антивітаміни, найважливіші представники, механізм їх дії. Використання вітамінів та антивітамінів в медицині.





з/п

Тема


Лекції

Практ. заняття

СРС


Індивідуальна робота


Змістовий модуль 3: Обмін простих та складних білків. Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики




1

Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті та тканинний протеоліз. Загальні та специфічні шляхи обміну амінокислот. Шляхи утилізації амоніаку

2

2

5

Робота з навчальною літературою, конспектами лекцій, виконання тестових завдань, заповнення таблиць, робота в Інтернеті, перегляд комп'ютерних матеріалів

Змістовий модуль 4: Молекулярні механізми дії гормонів та вітамінів




2

Класифікація, властивості та механізми дії гормонів. Біохімічні основи вітамінології

-

2

4

Те саме

3

Підсумковий тестовий контроль засвоєння модулю 2: Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини

-

2



Те саме


Орієнтовна структура залікового кредиту - модуля 2

4

Всього, годин – 108.

Кредитів ECTS - 3

2

6

64




Примітка: аудиторна робота – 57,4%, СРС – 42,6%

Форми контролю
Методика проведення контрольних заходів

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми.

На кожному практичному занятті студент відповідає на 20 тестів за темою практичного заняття та 3 стандартизовані питання, знання яких необхідно для розуміння поточної теми, питання лекційного курсу і самостійної роботи, які стосуються поточного заняття; демонструє знання і вміння практичних навичок відповідно до теми практичного заняття).

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студента

На кожному практичному занятті викладач оцінює знання кожного студента за чотирибальною системою. Ціна оцінки в кожному модулі різна і визначається кількістю тем в модулі.

Вага кожної теми у межах одного модулю має бути однаковою.

Відмінно ("5") – Студент правильно відповів на 90-100 % тестів формату А. Правильно, чітко і логічно і повно відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, включно з питаннями лекційного курсу і самостійної роботи. Тісно пов'язує теорію з практикою і правильно демонструє виконання (знання) практичних навичок. Вільно читає результати аналізів, вирішує ситуаційні задачі підвищеної складності, вміє узагальнювати матеріал, володіє методами обстеження хворого в обсязі, необхідному для діяльності лікаря. Виконав заплановану індивідуальну роботу.

Добре ("4") – Студент правильно відповів на 70-89% тестів формату А. Правильно, і по суті відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання при вирішенні практичних завдань. Вміє вирішувати легкі і середньої складності ситуаційні задачі. Володіє необхідними практичними навиками і прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум.

Задовільно ("3") – Студент правильно відповів на 50-69% тестів формату А. Неповно, за допомогою додаткових питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації практичних павичок студент робить помилки. Студент вирішує лише найлегші задачі, володіє лише обов'язковим мінімумом методів дослідження.

Незадовільно ("2") – Студент відповів на менше, ніж 50% тестів формату А. Не знає матеріалу поточної теми, не може побудувати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки.
На кожному практичному занятті знання студента оцінюються за чотирибальною системою С «5», «4», «3», «2», згідно з критеріями оцінювання поточної діяльності студента. Отримані оцінки конвертуються у відповідні бали.

У програмі застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:




Традиційна оцінка


Конвертація у бали

Модуль 1.

Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів та його регуляція



Модуль 2.

Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини. Основи фармацевтичної біохімії






4 заняття + ПМК

2 заняття + ПМК

«5»

10

20

«4»

8

16

«3»

6

12

«2»

0

0


Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, дорівнює 120 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість практичних занять у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність для допуску до його складання, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість практичних занять у модулі.
Оцінювання самостійної роботи студента

Матеріал для самостійної роботи студентів, який передбачений в темі практичного заняття одночасно із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, які виносяться на самостійне опрацювання і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюються під час підсумкового модульного контролю.


Оцінювання індивідуальної роботи студента

Кількість балів за індивідуальну роботу студента визначається у межах кожного модуля. Бали за індивідуальну роботу додаються до суми балів за поточну навчальну діяльність студента.

Бали за індивідуальну роботу можуть отримати студенти, які навчаються на “добре” і “відмінно”, виконали і доповіли результати індивідуальної роботи з рекомендованих тем або зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни.
Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем модуля на останньому практичному занятті.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Методика та засоби стандартизованого оцінювання

при складані модульного контролю

Регламент проведення підсумкового модульного контролю.

Підсумковий модульний контроль складається із таких етапів:

І етап – письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий або комп'ютерний тестовий контроль). Студент відповідає на пакет тестів. Кожен пакет містить 40 тестів формату А з тем кожного змістового модуля, які входять до складу підсумкового модуля.

ІІ етап – письмова відповідь на 4 письмові питання

III-етап – перевірка практичних навичок.


ТАБЛИЦЯ ОЦІНЮВАННЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Тестовий

контроль


Письмовий контроль

демон-

страція практич-

них навичок


запитання

1

2

3

4

«5» – 37-40 балів

(91-100%) вірних відповідей на тести



«5» – 8 балів

«5» – 8 балів

«5» – 8 балів

«5» – 8 балів

«5» – 8 балів

«4» – 28-36 балів

(71-90%) вірних відповідей на тести



«4» – 7 балів

«4» – 7 балів

«4» – 7 балів

«4» – 7 балів

«4» – 7 балів

«3» – 20-27 балів (50-70%) вірних відповідей на тести

«3» – 6 балів

«3» – 6 балів

«3» – 6 балів

«3» – 6 балів

«3» – 6 балів

«2» – 0 балів Менше 50% вірних відповідей на тести

«2» – 0 балів

«2» – 0 балів

«2» – 0 балів

«2» – 0 балів

«2» – 0 балів
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка