Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету заочна форма навчання



Сторінка2/13
Дата конвертації05.11.2016
Розмір1.46 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Примітка: 1 кредит ECTS – 36 годин; аудиторне навантаження – 55,6%, СРС – 44,4%.
2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Біологічна хімія як навчальний предмет ставить за мету:

  • підготовку спеціалістів-провізорів, які володіють значним обсягом теорети­чних та практичних знань відносно хімічних основ життя: хімічного складу органічних сполук і природи метаболічних процесів, що відбуваються в орга­нізмі людини;

  • формування знань про будову сполук, що входять до складу живих організ­мів та взаємозв'язок з їх біохімічними функціями;

  • формування сучасного уявлення про принципи структурної організації осно­вних класів біомакромолекул - білків, нуклеїнових кислот та ін.;

  • формування знань закономірностей вивільнення, акумуляції та споживання енергії в біологічних системах;

  • формування знань про основні метаболічні шляхи в організмі, їх взаємо­зв'язок і молекулярні механізми регуляції;

  • формування знань молекулярних основ передачі генетичної інформації, біо­синтезу білка та механізмів їх регуляції;

  • ознайомлення з сучасними методами біохімічної діагностики стану метабо­лізму організма;

  • створення бази уявлень про необхідну терапію патологічних станів фармацевтичними препаратами;

  • формування навичок наукового аналізу та узагальнення явищ та фактів, що спостерігаються;

  • забезпечення теоретичної бази для вивчення інших медико-біологічних дис­циплін: фармакології, фармакотерапії з фармакокінетикою, клінічної фарма­кології та окремих фармацевтичних дисциплін.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Модуль 1. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів і ліпідів та його регуляція
Змістовий модуль 1. Вступ до біохімії. Прості та складні білки. Ферменти. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії.

Конкретні цілі:



  • Аналізувати стан та перспективи розвитку біохімії, використання її досягнень в клінічній та промисловій фармації;

  • Засвоїти етапи та закономірності становлення біохімії як фундаментальної медико-біологічної науки та навчальної дисципліни;

  • Пояснювати амінокислотний склад, структурну організацію, фізико- хімічні властивості, методи виділення та очистки білків;

  • Трактувати чисельні функції та біологічні властивості білків та пепти­дів;

  • Пояснювати класифікацію та характеристику простих і складних білків, значення окремих представників;

  • Пояснювати хімічну природу ферментів та їх властивості як біокаталі- заторів, а також класифікацію, номенклатуру ферментів й специфічність їх дії;

  • Засвоїти принципи визначення активності ферментів у біологічних рідинах;

  • Трактувати кінетику ферментативних реакцій;

  • Аналізувати гіпотези механізму дії ферментів, стадії ферментативного каталізу, види інгібування роботи ферментів;

  • Характеризувати основи ензимопатологій, ензимодіагностики, ензимотерапії;

  • Пояснювати застосування ферментів та інгібіторів ферментів як фармацевтичних препаратів при певних патологічних станах.


Тема 1. Вступ до біохімії. Амінокислотний склад, будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та функції простих і складних білків. Ферменти: будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та механізм дії.

Визначення біохімії як науки та її місце серед інших медико-біологічних дисциплін. Об’єкти вивчення та завдання біохімії. Розділи біохімії та її значення для вивчення профільних дисциплін. Світова історія біохімії та розвиток біохімічних досліджень в Україні.

Структура і функції білків. Амінокислоти – структурні мономери білків. Хімічна характеристика, властивості, класифікація амінокислот. Пептиди, хімічна характеристика, номенклатура, біологічні властивості. Амінокислоти як лікарські препарати.

Сучасні уявлення про рівні структурної організації білків. Характеристика хімічних зв’язків, які відповідають за формування просторових структур білкових молекул. Білки шкіри, волосся, нігтів та особливості їх будови. Фізико-хімічні властивості білків: іонізація, гідратація, електричний заряд та ін.

Класифікація білків. Прості білки. Білки та пептиди як лікарські засоби.

Методи виділення та очистки білків. Використання методів висолювання, діалізу, електрофорезу в технології одержання білкових препаратів. Методи кількісного визначення білків.

Складні білки, їх класифікація. Розповсюдження та біологічна роль хромо-, гліко-, ліпо-, фосфо- та металопротеїнів.

Функції білків-ферментів. Хімічна природа ферментів та властивості їх як біокаталізаторів. Структурна організація ферментів. Складні білки-ферменти; проcтетичні групи складних білків-ферментів, вітаміни як попередники в біосинтезі коферментів. Загальні властивості та специфічність дії ферментів. Сучасна класифікація та номенклатура ферментів.

Механізм дії ферментів. Стадії ферментативного каталізу, їх характеристика. Гіпотези механізму дії ферментів.

Кінетика ферментативних реакцій та її залежність від: температури, кількості ферменту та субстрату, рН середовища та ін. Рівняння Міхаеліса-Ментен, константа Міхаеліса.

Регуляція активності ферментів та її фізіологічне значення. Активатори та інгібітори ферментів. Інгібування активності ферментів та його види.

Принципи виміру активності ферментів у біологічних рідинах. Одиниці активності. Ізоферменти. Поліферментні системи: особливості структури, складу та функції в тканинах людини. Імобілізовані ферменти та їх застосування у промисловій фармації. Застосування ферментів та їх інгібіторів в якості лікарських засобів.


Тема 2. Загальні закономірності обміну речовин та енергії. Молекулярні основи біоенергетики.

Загальні уявлення про метаболізм та обмін енергії в організмі. Катаболічні, анаболічні та амфіболічні шляхи метаболізму. Екзергонічні та ендергонічні біохімічні реакції. Макроергічні фосфати. АТФ – універсальне джерело енергії в клітині. Стадії катаболізму для екзогенних та ендогенних біомолекул. Загальні та специфічні шляхи катаболізму, кінцеві продукти. Цикл Кребса: локалізація, послідовність реакцій, біологічна роль, характеристика ферментів, регуляція. Енергетичний баланс ЦТК.

Сучасні уявлення про структуру та функції мітохондрій. Склад та функції компонентів дихальних ланцюгів мітохондрій. Поняття про окислювально-відновлювальні пари субстратів – донорів і акцепторів електронів. Виникнення електрохімічного потенціалу на внутрішній мембрані мітохондрій. Дія інгібіторів дихального ланцюга.

Поняття про окисне фосфорилювання. Вивільнення енергії в дихальному ланцюзі та пункти спряження окислення із фосфорилюванням. Характеристика основних положень хеміоосмотичної теорії (П.Мітчелл, 1961). АТФ-синтетаза мітохондрій. Коефіцієнт окисного фосфорилювання.

Екзогенні та ендогенні роз’єднувачі окислення та фосфорилювання. Поняття про дихальний контроль у клітині та його регуляцію. Лікарські препарати, які впливають на процеси біологічного окислення та окисного фосфорилювання.

Змістовий модуль 2. Метаболізм вуглеводів та ліпідів, його регуляція

Конкретні цілі:


  • Аналізувати склад і будову вуглеводів, їх класифікацію;

  • Пояснювати біологічне значення вуглеводів, їх розповсюдження, а також етапи перетравлення оліго- та полісахаридів в різних відділах шлунково-кишкового тракту. Шляхи використання глюкози в органах і тканинах;

  • Трактувати механізми перетворення вуглеводів в анаеробних та аеробних умовах; хімізм цих перетворень;

  • Трактувати поняття нормоглікемія, гіпер-, гіпоглікемія, глюкозурія як нормальні та патологічні стани обміну глюкози;

  • Аналізувати зміни рівня глюкози крові, механізми його гормональної регуляції (інсулін, глюкагон, адреналін), патологічні прояви порушень обміну глюкози: цукровий діабет, голодування;

  • Пояснювати роль негормональних цукрознижуючих препаратів та препаратів інсуліну.

  • Пояснювати хімічну будову, класифікацію, біологічні функції простих та складних ліпідів;

  • Пояснювати особливості перетравлення ліпідів та функцію жовчних кислот у механізмі перетравлення та всмоктування ліпідів у шлунково-кишковому тракті;

  • Засвоїти класифікацію, склад, функцію ліпопротеїнів плазми крові та методи їх дослідження;

  • Засвоїти біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів: катаболізм та біосинтез жирних кислот, кетонових тіл, триацилгліцеролів, фосфоліпідів;

  • Трактувати біохімічні закономірності біосинтезу холестеролу та його біотрансформації: етерифікація, утворення жовчних кислот, стероїдних гормонів, вітаміну Д3;

  • Аналізувати гормональну регуляцію ліпідного обміну та його взаємозв’язок з обміном вуглеводів;

  • Вміти пояснювати біохімічні основи виникнення та розвитку порушень обміну ліпідів та використання фармацевтичних засобів в їх корекції.


Тема 3. Перетравлення вуглеводів у шлунково-кишковому тракті людини. Обмін моносахаридів: аеробне та анаеробне окислення; глюконеогенез. Метаболізм полісахаридів. Регуляція та порушення обміну вуглеводів.

Класифікація, структура та біологічне значення різних класів вуглеводів для організму людини. Перетравлення й всмоктування вуглеводів в шлунково-кишковому тракті людини. Анаеробний та аеробний шляхи розпаду глюкози: (стадії, біологічна роль, локалізація стадій у клітині, енергетичний баланс). Човникові механізми переносу електронів від гліколітичного НАДН з цитоплазми до мітохондрії. Регуляція аеробного та анаеробного шляхів окислення вуглеводів. Глюконеогенез. Взаємозв’язок гліколізу та глюконеогенезу. Глюкозо-лактатний та глюкозо-аланіновий цикли.

Будова та біологічна роль полісахаридів. Особливості складу та функцій гомо- та гетерополісахаридів в організмі людини. Глікогенез та глікогеноліз: локалізація, хімізм, ключові ферменти, фізіологічне значення. Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в регуляції метаболізму глікогену. Глікогенози.

Гормональна регуляція вуглеводного обміну (глюкагон, адреналін, глюкокортикоїди, соматотропін, інсулін). Глюкоземія: нормальний стан та його порушення (гіпер-, гіпоглюкоземія та глюкозурія). Цукровий діабет. Фармпрепарати для лікування діабету.



Тема 4. Перетравлення ліпідів у шлунково-кишковому тракті людини. Ліпопротеїни плазми крові. Обмін простих ліпідів та кетонових тілю Обмін складних ліпідів. Регуляція та порушення обміну ліпідів.

Загальна характеристика, класифікація та біологічна роль ліпідів. Механізм та умови перетравлення й всмоктування ліпідів. Жовчні кислоти: роль у перетравленні ліпідів та всмоктуванні продуктів їх гідролізу. Ресинтез триацилгліцеролів у кишковій стінці та його біологічна роль. Транспортні форми ліпідів у крові. Ліпопротеїни плазми крові: класифікація, хімічний склад, методи фракціонування, метаболізм та біологічна роль кожного класу. Шляхи розпаду й синтезу простих ліпідів. Біосинтез і використання кетонових тіл.

Тканинний ліпогенез та ліполіз гліцерофосфоліпідів на прикладі фосфатидилхоліну. Особливості регуляції метаболізму й транспорту холестеролу.

Гормональна регуляція та порушення обміну ліпідів (атеросклероз судин, ожиріння, цукровий діабет I типу). Фармацевтичні препарати в корекції порушень обміну ліпідів.



Орієнтована структура залікового кредиту – модулю 1

Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів та його регуляція

з/п

Тема


Лекції

Практ. заняття



СРС


Індивідуальна робота


Змістовий модуль 1: Вступ до біохімії. Прості та складні білки. Ферменти. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії



1

Вступ до біохімії. Амінокислотний склад, будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та функції простих і складних білків. Ферменти: будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та механізм дії

-

2

25

Робота з навчальною літературою, конспектами лекцій, виконання тестових завдань, заповнення таблиць, робота в Інтернеті, перегляд комп'ютерних матеріалів

2

Загальні закономірності обміну речовин та енергії. Молекулярні основи біоенергетики

2

2

25

Змістовий модуль 2: Метаболізм вуглеводів та ліпідів, його регуляція



3

Перетравлення вуглеводів у шлунково-кишковому тракті людини. Обмін моносахаридів: аеробне та анаеробне окислення; глюконеогенез. Метаболізм полісахаридів. Регуляція та порушення обміну вуглеводів

2

2

25

Те саме


4

Перетравлення ліпідів у шлунково-кишковому тракті людини.Ліпопротеїни плазми крові. Обмін простих ліпідів та кетонових тілю Обмін складних ліпідів. Регуляція та порушення обміну ліпідів.

2

2

25

Те саме


5

Підсумковий тестовий контроль засвоєння модулю 1: Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів та його регуляція

-

2

28

Те саме





Всього, годин – 144.

Кредитів ECTS -4

6

10

128



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка