Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету заочна форма навчання



Сторінка13/13
Дата конвертації05.11.2016
Розмір1.46 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Модуль 2


  1. Роль білкових речовин у життєдіяльності організму. Біологічна цінність та добова потреба харчових білків

  2. Незамінні та замінні амінокислоти

  3. Перетравлення білків та всмоктування амінокислот у шлунково-кишковому тракті

  4. Роль хлоридної кислоти у перетравленні білків у шлунку

  5. Механізми активації неактивних форм протеолітичних ферментів шлунково-кишкового тракту

  6. Азотистий баланс. Види азотистого балансу

  7. Фармацевтичні препарати в корекції порушень перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті

  8. Утворення токсичних продуктів перетворення амінокислот у товстому кишечнику та їх знешкодження у печінці. Проба Квіка

  9. Шляхи утворення та підтримання пулу вільних амінокислот в організмі. Загальні шляхи перетворення амінокислот в тканинах

  10. Трансамінування амінокислот: механізм дії амінотрансфераз, біологічне значення

  11. Дезамінування амінокислот. Механізм непрямого дезамінування. Біологічна роль глутаматдегідрогенази у печінці та нейронах головного мозку

  12. Альфа-декарбоксилювання амінокислот. Функція біогенних амінів в організмі. Знешкодження біогенних амінів. Антигістамінні фармацевтичні препарати

  13. Шляхи перетворення безнітрогенних залишків амінокислот. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти

  14. Шляхи утворення та знешкодження амоніаку в організмі. Механізм утворення сечовини (орнітиновий цикл)

  15. Особливості обміну окремих амінокислот: фенілаланіну, тирозину, триптофану, гліцину, метіоніну

  16. Патології обміну амінокислот та їх корекція фармацевтичними засобами. Амінокислоти як фармпрепарати

  17. Клініко-діагностичне значення дослідження активностей аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази у плазмі крові

  18. Клініко-діагностичне значення дослідження вмісту залишкового азоту та сечовини у сироватці крові

  19. Гемоглобін: структура, властивості та функція в організмі

  20. Патологічні похідні гемоглобіну, причини їх утворення

  21. Розпад гемоглобіну в тканинах. Утворення жовчних пігментів: проміжні метаболіти, кінцеві продукти

  22. Білірубін і його фракції: клінічне значення для діагностики порушень функцій печінки. Форми жовтяниць

  23. Схема біосинтезу гемоглобіну та фактори його регуляції

  24. Спадкові порушення синтезу гемоглобіну. Аномальні форми гемоглобіну

  25. Нуклеопротеїни: характеристика і функції в організмі

  26. Нуклеїнові кислоти: ДНК, РНК. Рівні структурної організації

  27. Мононуклеозидтрифосфати, циклічні мононуклеотиди: структура та їх функції в клітині. Застосування похідних нуклеозидів та нуклеотидів в якості ліків

  28. Перетворення нуклеопротеїнів у шлунково-кишковому тракті та тканинах

  29. Обмін пуринових нуклеотидів, його порушення та корекція фармацевтичними засобами

  30. Обмін піримідинових нуклеотидів та його порушення

  31. Реплікація, її механізм і біологічне значення. Репарація ДНК

  32. Загальні уявлення про мутації та мутагени

  33. Транскрипція, її механізм і значення. Посттранскрипційна модифікація первинного транскрипту

  34. Поняття генетичного коду та його властивості

  35. Трансляція: її механізм, послідовність стадій синтезу білків, біологічне значення процесу

  36. Рибосомальна білок-синтезуюча система: компоненти та їх функції

  37. Посттрансляційна модифікація поліпептидних ланцюгів

  38. Фармацевтичні препарати – регулятори синтезу нуклеїнових кислот та білків

  39. Клініко-діагностичне значення дослідження вмісту сечової кислоти у плазмі крові та в сечі

  40. Гормони та гормоноподібні речовини. Класифікація гормонів

  41. Загальні властивості гормонів. Органи-“мішені” та клітинні рецептори.

  42. Принципи прямого та зворотного зв’язків в механізмі регуляції біосинтезу та секреції гормонів

  43. Загальне уявлення про механізми регуляторної дії гормонів на клітину

  44. Роль G-білків та вторинних месенджерів у передачі гормонального сигналу в клітину

  45. Гормон-чутливі протеїнкінази: класифікація, механізм стимуляції та функції в клітині

  46. Гормони гіпоталамуса: хімічна природа і біологічна дія

  47. Гормони гіпофіза (передньої та задньої часток): хімічна природа і біологічна дія

  48. Гормони щитоподібної залози (йодотироніни): вплив на обмін речовин, порушення функцій щитоподібної залози

  49. Паратгормон, кальцитріоли, кальцитонін у регуляції фосфатно-кальцієвого обміну

  50. Гормони підшлункової залози (інсулін, глюкагон): механізми впливу на обмін речовин. Інсулін-залежний цукровий діабет: зміни в обміні речовин та їх корекція фармацевтичними засобами

  51. Гормони мозкової речовини надниркових залоз (адреналін, норадреналін): хімічна природа, вплив на обмін речовин, фармацевтичні препарати

  52. Гормони кори надниркових залоз (глюкокортикоїди): умови секреції, вплив на обмін речовин

  53. Альдостерон, ренін-ангіотензинова система та натрій-уретичний пептид в контролі мінерального обміну людини

  54. Фармацевтичні препарати кортикостероїдів, їх застосування в медичній практиці

  55. Ейкозаноїди (похідні арахідонової кислоти) в ролі тканинних гормонів: вплив на обмін речовин людини. Фармацевтичні препарати – похідні ейкозаноїдів

  56. Статеві гормони (естрогени та андрогени): контроль секреції, вплив на обмін речовин. Застосування структурних аналогів статевих гормонів у якості фармацевтичних засобів

  57. Роль гормонів в інтеграції процесів обміну речовин

  58. Загальні уявлення про вітаміни, їх класифікацію та фізико-хімічні властивості

  59. Особливості всмоктування жиророзчинних та водорозчинних вітамінів у шлунково-кишковому тракті

  60. Патологічні стани: гіпо-, гіпер- і авітамінози, причини виникнення в організмі людини

  61. Ретиноли, кальцифероли, нафтохінони, токофероли: їх хімічна структура, роль в обміні речовин та його порушення при дефіциті вітаміну, медичне застосування в якості фармацевтичних препаратів

  62. Тіамін, рибофлавін, піридоксин, ціанокобаламін, біотин, біофлавоноїди, аскорбінова, фолієва, пантотенова кислоти: їх хімічна будова, роль в обміні речовин та його порушення при дефіциті вітамінів, практичне застосування у якості фармацевтичних препаратів

  63. Вітаміноподібні речовини — ненасичені вищи жирні кислоти, інозит, пангамова, ліпоєва і оротова кислоти; холін, метилметіонінсульфоній, убіхінон: їх хімічна структура, біологічна роль, порушення обміну речовин при недостатності, практичне застосування в якості фармпрепаратів

  64. Антивітаміни: механізми дії, їх застосування в якості фармацевтичних засобів

  65. Головні біохімічні функції печінки

  66. Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, білків та жовчних пігментів

  67. Механізми знешкодження в печінці токсичних продуктів ендогенного та екзогенного походження

  68. Шляхи надходження ксенобіотиків до організму. Транспорт ксенобіотиків крізь клітинні мембрани. Особливості їх метаболізму залежно від структури та шляхів введення. Фази метаболізму

  69. Мікросомальне окислення як фаза модифікації ендогенних субстратів і ксенобіотиків. Роль цитохрому Р450 в біотрансформації будови ендогенних субстратів та ксенобіотиків

  70. Реакції кон’югації ксенобіотиків та їх проміжних метаболітів

  71. Характеристика біохімічних функцій крові

  72. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості крові

  73. Загальне уявлення про місце синтезу, функцію та діагностичне значення головних білків - компонентів електрофоретичних фракцій плазми крові

  74. Ферменти крові: класифікація, клініко-діагностичне значення їх дослідження

  75. Фармацевтичні засоби, які мають вплив на дію згортальної та фібринолітичної систем крові

  76. Клінічне значення дослідження небілкових компонентів крові для оцінки обміну речовин людини

  77. Кров як джерело лікарських препаратів

  78. Роль нирок у процесах контролю гемостазу людини

  79. Механізми утворення первинної та вторинної сечі; вплив фармацевтичних препаратів на ці процеси

  80. Хімічний склад й фізико-хімічні властивості сечі здорової людини. Вплив фармацевтичних препаратів на зміну фізико-хімічних властивостей сечі

  81. Патологічні складові частини сечі

  82. Роль біохімії в розвитку фармацевтичних досліджень


Перелік практичних робіт та завдань до підсумкових контролів засвоєння модулів 1 та 2
Модуль 1

  1. Якісні реакції на білки і амінокислоти: біуретова реакція, реакція Фоля, сульфосаліцилова проба. Принципи методів.

  2. Кількісне визначення білка в сироватці крові біуретовим методом. Принцип методу, норма, клініко-діагностичне значення.

  3. Поясніть основні принципи вивчення дії ферментів на прикладі амілази слини (використання йодної проби на крохмаль і реакції Троммера).

  4. Поясніть термолабільність ферментів на прикладі вивчення цієї властивості у амілази слини. Накресліть графік залежності активності ферменту від температури середовища.

  5. Накресліть графік залежності активності ферменту від рН середовища за наслідками визначення активності амілази слини. Поясніть його.

  6. Докажіть відносну специфічність амілази слини. Які ще види специфічності характерні для ферментів?

  7. Поясніть вплив модуляторів на активність ферментів на прикладі зміни активності амілази слини в присутності натрію хлориду і купрум (ІІ) сульфату.

  8. Вивчення впливу концентрації ферменту (амілази слини) на швидкість ферментативної реакції. Принцип методу

  9. Визначення активності діастази (амілази) сечі. Принцип методу, норма і клініко-діагностичне значення.

  10. Визначення активності холінестерази сироватки крові. Принцип методу, норма і клініко-діагностичне значення.

  11. Принцип методу вивчення активності сукцинатдегідрогенази м'язів. Вкажіть локалізацію цього ферменту циклу Кребса в мітохондріях.

  12. Інгібування ферментів ЦТК малоновою кислотою (на прикладі сукцинатдегідрогенази м'язів). Назвіть тип інгібувания. Яким чином можна позбавитися негативної дії малонової кислоти? Накресліть графік залежності активності ферментів ЦТК від концентрації субстрату без малонової кислоти і в її присутності.

  13. Визначення глюкози в розчині реакцією Троммера: принцип методу.

  14. Визначення глюкози крові глюкозооксидазним методом. Принцип методу, нормальний вміст глюкози в крові людини.

  15. Визначення фруктози реакцією Селіванова. Принцип методу.

  16. Визначення кінцевого продукту анаеробного гліколізу - молочної кислоти - методом Уффельмана. Принцип методу.

  17. Визначення ацетону (кетонових тіл) у сечі реакціями з нітропрусидом натрію та ферум (ІІІ) хлоридом. Виявлення кетонових тіл у крові та сечі. Принципи методів. Значення визначення кетонових тіл у крові та сечі для медицини.

  18. Визначення ацетону йодоформною реакцією.

  19. Визначення вмісту піровиноградної кислоти в біологічних рідинах колориметричним методом. Пояснити принцип. Як будується калібрувальна крива?

  20. Кількісне визначення ЛПНП у сироватці крові. Принцип методу.

  21. Визначення холестерину методом Ілька (з реактивом Лібермана-Бурхарда). Принцип методу. Який нормальний вміст холестерину в крові людини?

Модуль 2

  1. Визначення кислотності шлункового вмісту: загальної кислотності, вільної й зв'язаної соляної кислоти. Поясніть принцип методу.

  2. Виявлення в шлунковому вмісті молочної кислоти. Поясніть принцип методу. При яких патологічних станах у шлунку визначається молочна кислота?

  3. Виявлення в шлунковому вмісті "кров'яних пігментів" (бензидинова проба). Поясніть принцип методу.

  4. Кількісне визначення пепсину шлункового соку. Пояснити принцип методу.

  5. Визначення активностей аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази. Принцип методу. Клініко-діагностичне значення цих ферментів.

  6. Визначення сечовини в сечі кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом. Реакції утворення сечовини в організмі.

  7. Визначення жовчних пігментів у сечі реакцією Гмеліна. Пояснити шлях утворення жовчних пігментів в організмі.

  8. Визначення уробіліну в сечі за реакцією Богомолова. Принцип методу. Коли уробілін присутній серед жовчних пігментів у сечі?

  9. Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Феллінга). При якому захворюванні фенілпіровиноградна кислота з'являється в сечі?

  10. Виділення ДНП із тканин селезінки. Принцип методу.

  11. Визначення основних компонентів нуклеопротеїнів (білка, пентози) в його гідролізаті. Пояснити принципи методів.

  12. Визначення вмісту сечової кислоти в біологічних рідинах (кров, сеча). Пояснити принципи методів. Норма вмісту сечової кислоти в сироватці крові й сечі, клініко-діагностичне значення визначення показника.

  13. Біуретова реакція й реакція Фоля з гормонами білкової й пептидної природи (на прикладі інсуліну). Укажіть структурні фрагменти, які відкриваються зазначеними реакціями.

  14. Укажіть якісні реакції на гормони стероїдної природи. Пояснити принципи методів.

  15. Укажіть якісні реакції на адреналін і продукти його окиснення. Пояснити принципи методів.

  16. Кількісне визначення гормонів RІA-методом. Пояснити принцип методу.

  17. Кількісне визначення вітаміну С у рослинній сировині й сечі. Принцип методу.

  18. Якісні реакції на вітамін В1. Поясніть принцип методу.

  19. Якісні реакції на вітамін С. Поясніть принцип методів.

  20. Якісна реакція на ретиноли. Поясніть принцип методу.

  21. Якісна реакція на вітамін D. Поясніть принцип методу.

  22. Якісна реакція на нафтохінон. Поясніть принцип методу.

  23. Визначення креатініна в сироватці крові й у сечі. Пояснити принцип методів.

  24. Тимолова проба. Принцип методу.

  25. Виявлення білка в сечі реакціями із сульфосаліциловою і азотною кислотами. Клінічне застосування цих методів.

  26. Виявлення глюкози в сечі реакцією Фелінга. Пояснити принцип методу.

  27. Виявлення жовчних пігментів у сечі (реакція Розіна). Пояснити принцип методу.

  28. Виявлення крові в сечі (бензідінова проба).

  29. Якісна реакція на кетонові тіла. Принцип методу.


Рекомендована навчальна література

Основна:

  1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. — Київ — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.— 508 с.

  2. Біологічна хімія: підруч. [для студ. вищ. навч. закл./ Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін.. – Харків: Основа, 2000.- 678с.

  3. Мардашко О.О., Ясиненко Н.Є. Біологічна та біоорганічна хімія: навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.].- Одеса, Одес. Держ. Мед. ун-т, 2008.-342 с.

  4. Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження: підруч. [для студ. вищ. навч. закл./ О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка, І.С. Смачило.- К.: Медицина, 2009.-352 с.

  5. Практикум з біологічної хімії. За ред. О.Я. Склярова.-К.: Здоров’я, 2002.- 298с.

  6. Лабораторні та семінарські заняття з біологічної хімії./ Л.М. Вороніна та ін.- Х.: Вид-во НфаУ; Оригінал, 2004.-384с.

  7. Кушманова О. Д., Ивченко Г. М. Руководство к практическим занятиям по биологической химии. — М.: Медицина, 1983. — 424 с.

  8. Николаев А. Я. Биологическая химия. — М.: Мед. информац. агентство, 1998. —496с.

Додаткова:

  1. Боєчко Л. Ф., Боєчко Л. О. Основні біохімічні поняття, визначення та терміни: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1993. — 528 с.

  2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник .-Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-744 с.

  3. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф.. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998.- 704с.

  4. Биохимия. Краткий курс с упражнениями и задачами. Под редакцией Е.С. Северина, А.Я. Николаева. М.:ГЭОТАР - Мед., 2001.- 448 с.

  5. Марри Р., Греннер Д., Мейес Л., Родуєлл В. Биохимия человека: В 2 т. — М.:Мир, 1993. —т. 1—381 с.;т.2 —414с.

  6. Эллиот В., Эллиот Д. Биохимия и молекулярная биология.- М.: Издат НИИ Биомедхимия. РАМН, 1999. - 373 с.

  7. Robert K. Murray at all, Harper’s Biochemistry. – Appleton & Lange, 1996.- 868c.

  8. Stryer L. Biochemistry. W.H. Freeman & Company, N.Y., 1995 - 1064 р.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка