Методичні вказівки щодо виконання та оформлення курсової роботи з дисципліни «Програмування в геоінформаційних системах»



Скачати 175.2 Kb.
Дата конвертації31.03.2017
Розмір175.2 Kb.


Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Геологічний факультет

Кафедра геоінформатики

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо виконання та оформлення курсової роботи

з дисципліни «Програмування в геоінформаційних системах»

для студентів геологічного факультету напряму підготовки 6.040103 – Геологія

Методичні вказівки з виконання та оформлення курсової роботи з дисципліни «Програмування в геоінформаційних системах» для студентів геологічного факультету напряму підготовки 6.040103 – геологія

Упорядник: Демидов В. К., к.фіз.-мат.н.

Рецензент: Якимчук М. А., д.фіз.-мат.н., проф.

Жуков М. Н., д.геол.н., проф.



Затверджено Вченою радою

геологічного факультету

_________________________

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Виконання курсової роботи є обов’язковою складовою навчального процесу на геологічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Головна мета полягає у закріпленні, поглибленні й узагальненні знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Такий підхід повністю відповідає концепції формування висококваліфікованих фахівців у галузі природничих наук, котрі набувають не тільки знань, але й навичок та вмінь, якими повинні володіти випускники вищого навчального закладу з напряму «Геологія» за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр геології (6.040103), спеціалізація – «Геоінформатика».

Робота виконується студентами денної форми навчання протягом шостого семестру і завершується наприкінці семестру публічним захистом, що відбувається під керівництвом комісії, утвореної розпорядженням завідувача кафедрою геоінформатики. Передбачена форма контролю – залік (диференційований).

Для керівництва підготовкою курсової роботи кожному студенту призначається керівник зі складу викладачів кафедри геоінформатики. Студент має право звертатись за наданням консультаційної допомоги до інших викладачів кафедри геоінформатики, викладачів інших кафедр, працівників наукових та виробничих установ відповідного профілю. Навчальне навантаження студента при виконанні курсової роботи оцінюється в 1 заліковий кредит ECTS, що відповідає 36 годинам самостійної роботи. Педагогічне навантаження керівника складає 4 навчальні години на 1 курсову роботу.
1.1. Мета написання курсової роботи

Метою написання курсової роботи є:



  • закріплення, поглиблення та узагальнення знань, якими студент оволодів під час вивчення курсу;

  • надбання досвіду роботи з літературними та фондовими матеріалами, вміння узагальнювати та аналізувати наукову інформацію, виробляти власне ставлення до наукової чи практичної проблеми;

  • набуття навичок використання основ алгоритмізації та програмування на алгоритмічних мовах високого рівня з використанням принципів об’єктно-орієнтованого проектування та програмування, методики розробки програмних модулів та програмного забезпечення комп’ютерних систем управління;

  • набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок в області використання сучасних систем візуального проектування програмних засобів комп’ютерних систем управління та освоєння принципів та методів сучасних технологій програмування;

  • вироблення вміння застосовувати методи обчислювальної математики та прикладного програмування для розв’язання прикладних задач геологічної галузі;

  • розвиток навичок програмування, оволодіння пакетами математичного аналізу, іншими спеціалізованим програмними продуктами, що можуть бути корисними при реалізації розроблених в рамках курсової роботи методик та алгоритмів;

  • проведення ґрунтовного аналізу результатів власних досліджень і формування змістовних висновків стосовно якості отриманих результатів.

1.2. Матеріали для написання курсової роботи

Матеріали для написання курсової роботи вибираються студентом за погодженням із науковим керівником.

Матеріалами можуть слугувати:



  • результати опрацювання літературних та фондових джерел;

  • результати виконання студентом лабораторних та практичних робіт з різних дисциплін циклу природничо-наукової та спеціальної підготовки;

  • матеріали, зібрані студентом під час проходження першої навчальної геологічної практики із застосуванням топографічних методів;

  • результати дослідницьких робіт, виконаних студентом на кафедрі, у наукових лабораторіях, на виробництві тощо;

  • матеріали, отримані студентом у виробничих організаціях;

  • інші матеріали.

Якщо студент не має можливості самостійно отримати необхідні для написання курсової роботи матеріали, то їх має забезпечити науковий керівник.
1.3. Тематика курсових робіт

Тематика курсових робіт визначається змістом робочої навчальної програми з дисципліни «Програмування в геоінформаційних системах», що читається студентам денної форми навчання протягом 6 семестру в обсязі 4 кредитів ECTS (в тому числі 34 годин лекцій та 34 годин практичних занять), і базується на наступних основних поняттях:



  • алгоритми і структури даних;

  • Об’єкти, методи та властивості об’єктів ArcObject;

  • Функції користувача з операторами IF-THEN та IF-THEN-ELSE у VBA;.

  • Стандартні функції мови у VBA та MapBasic;

  • Оператори цикла FOR-NEXT, FOR-EACH-NEXT, WHILE-WEND, DO-LOOP у VBA та MapBasic;

  • Панелі інструментів VBA та ArcInfo та її організація;

  • Операції з векторними, растровими та табличними об’єктами у ArcInfo та MapInfo;

  • Створення інтерфейсу користувача у MapBasic;

  • Створення Меню та панелей у MapBasic;

  • Запис, створення та доступ до таблиць у MapBasic;

  • Файли послідовного доступу. Файли довільного доступу. Функції для роботи з файлами у MapBasic;

  • Змінні типу Object. Робота з об’єктами та їх атрибутами у MapBasic;

  • Використання DDE та OLE у MapBasic;

  • Використання інтерпретатора Python;

  • Типи об’єктів у Python;

  • Створення посилань у Python;

  • Передача аргументів, інтерактивний режим. Обробка помилок у Python;

  • Інструкції IF, FOR, BREAK, CONTIUE, PASS у Python;

  • Створення та використання модулів. Функція DIR () у Python;

  • Прості інструкції PRINT, BREAK, CONTINUE, RETURN, GLOBAL, IMPORT, EXEC у Python;

  • Складові інструкції IF, WHILE, FOR у Python;

  • Geoprocessing y Python;

  • Модуль ToolBox у ArcGIS 9.0, його роль. Створення моделей у ArcMap та переклад їх на мову Python;

  • Підключення та запуск програм написаних на Python.

  • Можливі три підходи по визначенню теми курсової роботи: 1) студент сам обирає напрямок досліджень і формулює відповідним чином тему майбутньої роботи; 2) студенту пропонується на вибір кілька різних тем; 3) тема призначається науковим керівником.

  • Теми курсових робіт затверджуються1 на плановому засіданні кафедри геоінформатики на початку 4-го семестру.

Об’єктом дослідження в загальному випадку може бути обране будь-яке явище або процес, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Бажано, щоб обраний об’єкт дослідження мав відношення до наук геологічного циклу.

Розв’язання поставленої проблеми обов’язково має виконуватися у середовищі ГІС і бажано за допомогою однієї з мов програмування на вибір: VisualBasicApplication, MapBasic, Python; або інших мов програмування, які сприймаються ГІС середовищем.

Назва роботи повинна бути, по можливості короткою, відповідати змісту дисципліни «Програмування в геоінформаційних системах» та суті вирішуваної проблеми, вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання …», «Дослідження деяких шляхів …», «Деякі питання …» тощо, в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми.


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ


  1. Визначення температури земної поверхні за матеріалами дистанційних зондувань Землі.

  2. Розпізнавання поверхні рельєфу за даними альбедо в мультиспектральному знімку.

  3. Автоматизовані системи візуалізації електромагнітних досліджень м.Київа.

  4. Пошук кільцьових структур за допомогою дешифрування даних матеріалів дистанційних зондувань Землі.

  5. Побудова тривимірної магнітної моделі у середовищі ГІС, як результат розв’язку оберненої задачі.

  6. Визначення відбілюючої поверхні (альбедо) за даними супутника «Лансат».

  7. Визначення елементів залягання геологічних пластів за даними супутників.

  8. Автоматизація розрахунку редукцій за рельєф у гравірозвідці у середовищі ГІС.

  9. Обробка даних магнітометричних спостережень у ГІС середовищі (трансформація даних).

  10. Автоматизація процесу перерахунку координат з організацією користувацького інтерфейсу.

  11. Побудова картографічної інформації за допомогою вбудованих функцій інтерполяції у ГІС.

2. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ


Курсова робота складається з текстової та презентаційної частини.

Текстова частина складається зі змісту, вступу, основної частини, висновків, додатків, списку літератури. Презентаційна частина виконується у вигляді демонстраційної графіки та електронної презентації.

У вступі розкривається актуальність обраної теми, сутність вирішуваної проблеми, дається загальна характеристика матеріалам, отриманим для написання курсової роботи (ким, де, коли і в рамках яких робіт були отримані матеріали), чітко формулюється постановка задачі і методи її розв’язання, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок автора.



Основна частина курсової роботи може складатися з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів**. Кожний розділ починають з нової сторінки. У розділах основної частини подають:

  • огляд літературних джерел за темою роботи;

  • викладення методів дослідження;

  • відомості про проведені теоретичні дослідження;

  • експериментальну частину і методику досліджень;

  • демонстраційний приклад;

  • аналіз і узагальнення результатів дослідження.

В огляді літератури висвітлюються основні наукові досягнення стосовно досліджуваної проблеми. В цьому розділі студент має продемонструвати свою обізнаність в питаннях теорії і методології тих методів обчислювальної математики, котрі залучені ним для розв’язку власної задачі. При написанні цього розділу обов’язковою вимогою є посилання на проаналізовані студентом англомовні літературні джерела.

У другому розділі розкриваються теоретичні основи використаних методів розрахунків, оцінки похибок вимірювань тощо.

В наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень – наводиться блок-схема розробленого алгоритму, показується хід розв’язання поставленої задачі (у вигляді певних проміжних результатів, таблиць, графіків, рисунків, скріншотів із детальними коментарями та поясненнями), аналізується ефективність використаних підходів програмування.

У висновках викладаються найважливіші практичні результати, отримані студентом особисто. Тут необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо впровадження в у виробничу практику.

В додатки включається допоміжний матеріал: проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; скріншоти тощо. В обов’язковому порядку тут повинні міститися лістинги написаних студентом програмних реалізацій розроблених в роботі алгоритмів та програм***.
3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1. Загальні вимоги

Курсова робота має бути представлена в електронному та друкованому вигляді.

Електронна версія зберігається в банку даних кафедри геоінформатики. Файл із копією курсової роботи здається на кафедру разом із друкованим примірником безпосередньо під час захисту. Формат файлу – rtf.

Текстову частину роботи необхідно друкувати на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм). В окремих випадках, для більш наочного подання таблиць та ілюстрацій, можна використовувати папір формату А3 (297×420 мм).

Оптимальний обсяг текстової частини роботи (без додатків) має складати 20 – 30 аркушів. Обсяг додатків жорстко не лімітується, але пропонується мінімальний об’єм у кількості 5 аркушів.

Форматування роботи:



  • поля: ліве – 30 мм, верхнє і нижнє – 20 мм, праве – 10 мм;

  • шрифт: Times New Roman, 14 pt;

  • міжрядковий інтервал – 1.5 pt;

  • відступ першої строки – 1 см;

  • вирівнювання: назв розділів і підрозділів – по центру, назв пунктів і підпунктів – з лівого боку, основного тексту – по ширині.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в роздрукованій роботі, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (фрагменту рисунку). Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» друкуються великими літерами. Кожну структурну частину роботи потрібно починати з нової сторінки.


3.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№».

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації, але номер сторінки на ньому не ставлять. На всіх наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» не мають порядкового номеру. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номеру крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують назву розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку наводять назву підрозділу.

Аналогічним чином нумерують пункти (порядкова нумерація в межах підрозділу) і підпункти (порядкова нумерація в межах пункту). Наприклад, «2.3.1.» – перший пункт третього підрозділу другого розділу.

Ілюстрації (фотографії, скріншоти, креслення, схеми, графіки, рисунки, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Номер, назва і пояснювальний підпис (у разі необхідності) повинні міститися безпосередньо під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках). В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Формули в курсовій роботі нумерують в межах розділу. Номер формули повинен складатися з номера розділу і порядкового номера формули, між якими ставиться крапка. Номер формули пишуть в круглих дужках і розміщують біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули.

Посилання в тексті роботи на ілюстрації, таблиці, формули вказують порядковим номером в круглих дужках, наприклад, «… у формулі (2.1)».


3.3. Оформлення цитат і списку літератури

Бібліографічний опис літературних джерел можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Посилання в тексті роботи на літературні джерела вказують порядковим номером в квадратних дужках, наприклад, «… в роботі [4] показано …». Якщо в курсовій роботі наводиться цитата, то обов’язковим є зазначення сторінок першоджерела, що містять цитовану інформацію, наприклад, «…[4, с. 10-12]». Цитати беруться в лапки і виділяються курсивом. Приклади бібліографічного опису окремих видів літературних джерел наведений в додатку В.
3.4. Оформлення додатків

Додаток повинен мати заголовок, надрукований на початку сторінки із вирівнюванням по центру сторінки. На одну строку вище від заголовку друкується слово «Додаток ___» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують в межах кожного додатка. В цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад А.2.1 – перший підрозділ другого розділу додатка А. Ілюстрації, таблиці і формули нумерують аналогічним чином.
4. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ЗАХИСТ
Науковий керівник здійснює контроль за ходом виконання студентом курсової роботи, надає йому необхідну консультативну допомогу у проведенні досліджень та узагальненні результатів. Кафедра геоінформатики на своїх засіданнях періодично заслуховує звіти наукових керівників про хід виконання студентами курсових робіт. До захисту студенти допускаються за рекомендацією наукового керівника та відповідним рішенням кафедри.

Захист курсових робіт є публічним і відбувається в присутності студентів та їх наукових керівників. Для оцінювання результатів захисту рішенням кафедри геоінформатики створюється комісія з науково-педагогічного складу кафедри.

Під час захисту кожний студент протягом 7-10 хвилин доповідає про зміст роботи, звертаючи основну увагу на постановку задачі, основні положення роботи, результати досліджень і висновки. У доповіді необхідно підкреслити особистий внесок у розробку тих чи інших питань. Доповідь має супроводжуватися демонстрацією відповідних презентаційних матеріалів, що засвідчують факт виконання студентом поставлених задач і дають можливість присутнім ознайомитися з основними результатами роботи. Після доповіді відбувається обговорення, в рамках котрого кожен із присутніх може поставити студенту запитання з тематики його роботи, а студент має дати чітку й обґрунтовану відповідь.

Виходячи з характеру доповіді студента, повноти і чіткості відповідей на поставлені запитання, якості виконаної роботи, оформлення звіту та презентаційних матеріалів комісія виставляє студенту диференційований залік Робота оцінюється за 100-бальною шкалою.

Кращі курсові роботи та роботи, написані за результатами наукових досліджень, рекомендуються кафедрою геоінформатики до представлення на наукових конференціях різних рівнів, до участі в конкурсах науково-дослідницьких робіт студентів та до опублікування у фахових виданнях.

Додаток А

Зразок титульної сторінки курсової роботи


Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Геологічний факультет

Кафедра геоінформатики

КУРСОВА РОБОТА


на тему:_________________________________________________________
Виконав студент 2-го курсу

групи геоінформатиків __________________ прізвище, ініціали

(підпис)
Науковий керівник __________________ посада, прізвище, ініціали

(підпис)
Завідувач кафедри __________________ посада, прізвище, ініціали

(підпис)

Місто-Рік



Додаток Б

Зразок штампа для оформлення графічних додатків та демонстраційної графіки





Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Геологічний факультет

Кафедра геоінформатики

Тема:

Назва рисунку (графічного додатку):

Виконав

Підпис

Прізвище, ініціали

Додаток №____

Науковий керівник

Підпис

Посада, прізвище, ініціали

Масштаб 1:____


Додаток В

Приклади бібліографічного опису окремих видів літературних джерел


Книга одного автора:

Конверський А.Є. Логіка : Підручник. – К., 2000.

Книга двох авторів:

Горбаченко Т.Г., Піддубна С.М. Етно-конфесійна специфіка становлення християнської писемної культури / За ред. Т.Г. Горбаченко. – К., 2002.

Книга трьох авторів:

Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Історія світової релігієзнавчої думки : Хрестоматія / За ред. B.I. Лубського. – К., 1999.

Книга чотирьох авторів:

Лубський В.І., Предко О.І., Горбаченко Т.Г., ПІддубна С.М. Психологія релігії : Навч. посібник і хрестоматія. – К., 2002.

Книга без зазначення автора:

Історія русів / За ред. І. Драча. – К., 1991.

Contemporary american poetry / Ed. by A. Poulin. – Boston, 1985.

Книга п'яти і більше авторів:

Релігієзнавство: Підручник / В.І. Лубський, С.М. Бурлак, Л.Г. Вороновська та ін.; за ред. B.I. Лубського, B.I. Теремка. – К., 2000.



Збірники матеріалів наукових конференцій:

Свобода віровизначення: Церква і держава в Україні: Матер. міжнар. наук. конф., Київ, 28–30 вер. 1994 p. – К., 1996.



Окремий том багатотомного видання:

Рильський М.Т. Зібрання творів: У 20 т. Т. 15: Мистецтвознавчі статті. – К., 1986.

Полный православный богословский энциклопедический словарь : В 2 т. – М., 1992. – Т.1.



Andrea A. J., Overfield J.M. The human record: Sources of global history : In 2 vol. – N.Y., 1990. – Vol. 1.

Опис розділу з книги:

Колодний A.M., Филипович Л.О. Релігія в контексті національного відродження України


// Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан. – К., 1996.

Опис статей з енциклопедій:

Фарисей / П.В. Іванов, Д.К. Павлов // Библейская энциклопедия : В 3 т. – М., 1991. – Т. 2.



Опис статей з наукових збірників:

Дьюрем К. Перспективи релігійної свободи в дзеркалі сучасних правових реалій // Релігійна свобода. – 2000. – № 4.

Опис тез доповідей:

Казанова X. Моделі відокремлення церкви від держави у США та Західній Європі // Свобода віровизначення. Церква і держава в Україні : Матер. міжнар. наук. конф., Київ, 1994. – К., 1996.

Опис статей із журналів:

Иванов С. Из жизни Потапова : Роман // Новый мир. – 1983. – № 7. – С. 6–20.

Oven R. Declaration of mental independence // Amer. Atheist. – 1991. – Vol. 33, № 6. – Р. 3–8.

Опис статей із газет:

Варна В. Опільська писанка: посаг на всі часи // Голос України. – 1992. – 11 вер.

Опис авторефератів


Чуйко В.Л. Реконструктивна рефлексія у філософії науки : Автореф. дис. ... д-ра філос. наук. – К., 2001.

Опис архівних джерел


Звіт педтехнікумів України про стан навчальної роботи за 1927/28 pp. – ЦДАВО України, ф. 166, оп. 7, спр. 304, арк. 1–47.

Електронні ресурси


1. Математические методы в географии: Учебное пособие [Електронний ресурс] / В. А. Гриценко, Е. В. Белосевич, Е. К. Артищева. – Режим доступу до ресурсу: http://exponenta.ru/educat/systemat/gritsenko/main.asp

2. A linear programming method for designing the pole profile of high-field quality magnets [Електронний ресурс] / P R Sarma and R K Bhandari. – Journal of Physics D: Applied Physics. – 1999. – Vol. 32. – Num. 16. – P. 1984-1989. – Режим доступу до журналу: http://iopscience.iop.org/0022-3727/32/16/305


3. Розподіл населення найбільш чисельних національностей за статтю, віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс] : за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України; ред. О. Г. Осауленко. – К.: CD-видавництво «Інфодиск», 2004. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор.; 12 см. – (Всеукр. перепис населення, 2001). – Систем. вимоги: Pentium-266; 32 Mb RAM; CD-ROM; Windows 98/2000/NT/XP. – Назва з титул. екрану.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ




  1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах: Затверджено наказом Міністерства освіти України № 161 від 02.06.1993 р. з наступними доповненнями та змінами.

  2. Методичні вказівки з виконання та оформлення курсової роботи для студентів геологічного факультету за фахом 0709 / Упоряд. С. А. Вижва, М. А. Рева. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2003 – 16 с.

  3. Довідник офіційного опонента. Збірник нормативних документів та інформаційних матеріалів з питань експертизи дисертаційних досліджень / Упорядник Ю. І. Церков; за редакцією Р. В. Бойка. – 2-е вид., випр. і доповн. – К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», видавництво «Толока», 2008. – 64 с.

1 В процесі підготовки студентом курсової роботи за погодженням із науковим керівником допускається уточнення теми в рамках обраного напряму досліджень.

** Дотримання в курсовій роботі запропонованої рубрикації не є обов’язковою вимогою.

*** Для програмних реалізацій не забороняється використання мови програмування надвисокого рівня (зокрема, мови програмування пакетів комп’ютерної математики). Дозволяється використовувати різні процедурні або об’єктно-орієнтовані мови програмування за погодженням із науковим керівником.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка