Методичні вказівки щодо проведення лабораторно-практичних робіт для студентів 5-го курсу спеціальності 10010203 «Механізація сільського господарства»



Скачати 339.92 Kb.
Дата конвертації28.12.2016
Розмір339.92 Kb.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА
Вивчення методів контролю якості виконання польових робіт сівби та садіння культур і догляду за рослинами.
Методичні вказівки

щодо проведення лабораторно-практичних занять

СУМИ 2012

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра Експлуатації техніки



ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА
Вивчення методів контролю якості виконання польових робіт сівби та садіння культур і догляду за рослинами.
Методичні вказівки щодо проведення

лабораторно-практичних робіт

для студентів 5-го курсу спеціальності 8.10010203 «Механізація сільського господарства» денної і заочної форми навчання

СУМИ 2012

УДК 631.3/631.4

Укладачі: Барабаш Г.І., к.т.н., доцент кафедри Експлуатації техніки

Таценко О.В., ст. викладач кафедри Експлуатації техніки

Технологія виробництва продукції рослинництва. Вивчення методів контролю якості виконання польових робіт сівби та садіння культур і догляду за рослинами. Методичні вказівки щодо проведення лабораторно-практичних занять для студентів 5-го курсу спеціальності 8.10010203 «Механізація сільського господарства» денної і заочної форми навчання. – Суми, 2012. – 20 с., - 1 додат. , – 15 бібл.


Методичні вказівки спрямовані на надання методичної допомоги студентам під час вивчення курсу «Технологія виробництва продукції рослинництва» та проведення лабораторно-практичних занять Містять загальні методичні рекомендації та вимоги, теоретичні та практичні завдання, питання для самоперевірки та літературні джерела.

Рецензенти:

к.т.н., доцент кафедри Експлуатації техніки Саржанов О.А

к.т.н., доцент кафедри Проектування технічних систем Семірненко Ю.І.

Відповідальний за випуск: Саржанов О. А., зав. кафедрою Експлуатації техніки.
Рекомендовано до видання Вченою радою ННТІ СНАУ.

Протокол № 9 від „_21__“ _травня_2012 року.

© Сумський національний аграрний університет, 2012

5
Лабораторно-практичне заняття №7.



Вивчення методів контролю якості виконання польових робіт сівби та садіння культур і догляду за рослинами.
Тривалість заняття 2 години
Мета: розглянути і вивчити методи контролю виконання технологічних процесів сівби та садіння культур і догляду за рослинами.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Урожай сільськогосподарських культур та його якість знач­ною мірою залежать від якості обробітку ґрунту, сівби та зби­рання, а також від якості робіт з догляду за посівами. Невчасне і недоброякісне виконання робіт призводить до недобору вро­жаю, зниження його якості, підвищення собівартості продукції тощо. Відтак очевидною є потреба в чіткій організації і прове­денні контролю якості польових робіт. Проте багато нині діючих інструктивних документів не набувають широкого застосування через трудомісткість і недосконалість викладеної в них методи­ки оцінки якості сільськогосподарських робіт.



  1. Методи контролю якості польових робіт. Контроль якості сівби та садіння культур

1.1 Суцільний спосіб сівби зернових, зернобобових і технічних культур

Агротехнічні вимоги. Сівбу і садіння треба проводити в оп­тимальні для культури строки.

Насіння висівають рівномірно з додержанням норм висіву. Нерівномірність висіву окремими висівними апаратами — не більше ± 4 %.

Насіння слід рівномірно розподіляти в рядку і загортати в ґрунт на встановлену глибину. Відхилення середньої глибини його загортання від заданої — не більше ± 1 см. Незагорнутого насіння на поверхні ґрунту не повинно бути.

Ширина міжрядь має відповідати встановленій. Допускається відхилення ширини стикових міжрядь у суміжних сівалок ± 2 см. Стикові міжряддя у двох суміжних проходах агрегату не повинні відхилятись від встановленого міжряддя більш як на ± 5 см.

Сівба прямолінійна. Огріхи, просіви й перекриття не допускаються. Розворотні смуги засівають тією самою нормою висіву, що й основну площу поля.

Довжина незасіяних смуг на межах поля біля доріг і лісо­смуг - не більше 0,5 м.



Показники якості сівби (садіння): 1) додержання встановле­них строків сівби; 2) додержання норм висіву насіння; 3) доде­ржання глибини загортання насіння; 4) травмування насіння висівними апаратами сівалки; 5) густота стояння рослин; 6) ши­рина стикових міжрядь; 7) прямолінійність сівби; 8) наявність огріхів та просівів.

Контроль якості сівби. В умовах виробництва якість сівби контролюють щозміни і після закінчення сівби. Повсякденний контроль здійснює тракторист-машиніст, сівальник і агроном; приймальний контроль — спеціальна комісія за участю предста­вників адміністрації та громадських організацій господарства.

Повсякденний контроль якості сівби проводять за такими показниками: додержання норми висіву; глибина загортання насіння; ширина стикових міжрядь; робота висівних апаратів, насіннєпроводів та сошників. При цьому на кожному висівному агрегаті мають бути лінійки, совок, мішечки, шаблон для замі­ру вільної частини висівного апарату.

6
Контроль норми висіву насіння здійснюють трьома спосо­бами.

1. За площею ділянки, засіяної контрольною наважкою на­сіння. Для цього беруть відповідну наважку насіння, наприклад 20…30 кг. Те, що міститься в сівалці, вирівнюють і на стінці насіннєвого ящика крейдою позначають верхню межу. Насіння з контрольного мішка висипають у сівалку, вирівнюють його поверхню і проводять контрольну сівбу. Вимірявши відстань від початку контрольної сівби до моменту її закінчення (коли верх­ня межа насіння в сівалці буде на рівні відмітки) і помноживши її на ширину захвату сівалки, визначають площу ділянки, засі­яної контрольною наважкою. Норму висіву визначають ділен­ням маси висіяного насіння на засіяну ним площу.

2. За кількістю насіння, висіяного одним висівним апаратом. У кожній секції сівалки від'єднують від висівних апаратів (чи від сошників) 2…3 насіннєпроводи, підвішують до них мішечки і запускають сівалку в роботу. Через деякий час сівалку зупи­няють, мішечки знімають і зважують, визначаючи середню масу насіння, висіяного одним висівним апаратом. Вимірюють прой­дену сівалкою відстань (можна за кількістю обертів ходового колеса сівалки) і обчислюють площу посіву.

Норму висіву насіння Н (кг/га) визначають за формулою:

H =  (1)

де А — кількість висівних апаратів сівалки, шт.; В — маса ви­сіяного насіння одним висівним апаратом, кг; Д — відстань, пройдена сівалкою, м; Ш — ширина захвату сівалки, м.

Для полегшення розрахунку наважку вибирають з відповід­ної попередньої розрахованої площі. Наприклад, для 24-рядної сівалки СЗ-3,6 з шириною захвату 3,6 м насіння добре відбирати 278 м, оскільки площа посіву при цьому становитиме 0,1 га. Помноживши масу насіння, висіяного одним висівним апара­том, на кількість висівних апаратів сівалки і коефіцієнт 10, ви­значимо норму висіву насіння. Якщо фактична норма висіву відхиляється від заданої на величину, більшу за допустиму (± 4 %), то її треба скоригувати. Періодичність проведення кон­тролю — не менше одного разу за зміну.

3. За вільною частиною висівної котушки. Глибину загортан­ня насіння визначають за допомогою лінійки. Для цього повер­хню ґрунту трохи вирівнюють і розкривають 2…3 борозенки від передніх і задніх сошників, які не йдуть по сліду трактора або зчіпки. При відхиленні середньої глибини від заданої на вели­чину, більшу ± 15 % для зернових культур та ± 5 % для дрібно­насінних культур (льон, ріпак, гірчиця і т.д.), треба відрегулю­вати глибину ходу сошників.

В умовах виробництва роблять заміри в 15 … 20 місцях по кі­лькох проходах сівалки. Під час проведення дослідів кількість замірів збільшують до 150 … 200 на ділянці площею 150 … 200 м2, охоплюючи по можливості всі його варіанти.

У науково-дослідних установах глибину загортання насіння часто визначають інструментальним методом, використовуючи для цього металевий циліндр з вирізами через кожні 10 мм. Йо­го забивають у ґрунт (в рядку) на глибину, більшу від заданої глибини сівби на 5…7 см. Потім його виймають і заслінками розділяють пробу на частини (шари) 10 мм заввишки кожна. На ситах насіння очищають від ґрунту і визначають вміст насіння в кожному шарі у відсотках.

Викладені вище методи відбору насіння застосовують і для оцінки ступеня пошкодження його висівними апаратами. Для цього із загальної кількості насіння,


7
що потрапило в циліндр (або в мішечок), виділяють пошкоджене і непошкоджене. Сту­пінь пошкодження насіння визначають як частку від ділення кількості пошкоджених насінин на загальну їх кількість, вира­жену у відсотках. Допустима кількість пошкодженого насін­ня — не більше 2 … 3 %.

Для визначення ширини стикових міжрядь розкопують боро­зенки крайніх сошників і вимірюють у 5 … 10 місцях відстані між рядками. Відхилення середньої величини стикового міжря­ддя від встановленої для сівалки ширини міжряддя не повинно перевищувати допустимих відхилень, передбачених агротехніч­ними умовами. Особливу увагу приділяють контролю ширини стикових міжрядь при широкорядних способах сівби та садіння культур.

Крім контролю зазначених вище параметрів в обов'язки ме­ханізатора входить постійна перевірка роботи висівних апаратів, сошників та насіннєпроводів для запобігання можливому їх за­биванню або злипанню, а отже, нерівномірному висіванню на­сіння.

Кінцеву оцінку якості сівби і посівів визначають за такими показниками: 1) додержання строків сівби; 2) глибина й рівно­мірність висівання; 3) густота стояння рослин; 4) ширина сти­кового міжряддя; 5) прямолінійність сівби; 6) наявність огріхів і просівів (встановлюють після повного з'явлення сходів).



Глибину сівби визначають за етиольованою частиною рослин після появи у них 3 … 4 листків. Для цього поле проходять по діагоналі і через певні відстані роблять заміри глибини сівби у рядках, які не йдуть по сліду трактора чи колеса сівалки і зчіпки. У цих рядках з інтервалом 20 … 30 см у 10 … 15 рослин зрі­зають надземну частину, а залишену в землі викопують разом з зерном і вимірюють відстань від зерна до місця зрізу, яка і ста­новить глибину сівби. Для більш точного визначення проводять не менше 40 … 50 замірів в 5 … 10 місцях поля.

Рівномірність глибини загортання насіння оцінюють за відхиленням середньої глибини сівби від заданої і коефіцієнтом вирівняності В (техніку розрахунку коефіцієнта вирівняності посівів викладено в розділі "Обробіток грунту"), користуючись наведе­ною нижче 5-бальною шкалою:

В, % Оцінка, балів

> 95,0 Відмінно — 5

91,5 - 90,0 Добре — 4

90,1 - 85,0 Задовільно — З

85,1 - 80,0 Погано — 2

< 80,0 Дуже погано — 1

Ширину стикового міжряддя визначають так. У місці, де вимірювалась глибина сівби, знаходять стикове міжряддя і вздовж 30 … 50 м вимірюють ширину міжрядь у 5 … 10 місцях. Загальна кількість замірів — не менше 25 … 30. Якість вико­нання стикових міжрядь оцінюють за коефіцієнтом варіації V, користуючись 5-бальною шкалою:

В, % Оцінка, болів

< 5,0 5 Відмінно — 5

5,0 - 10,0 Добре — 4

10,1 - 15,0 Задовільно — З

15,1 - 20,0 Погано — 2

> 20,0 Дуже погано — 1

8
Коефіцієнт варіації V (%) визначають із співвідношення:



V = 100%, (2)

де S — стандартне відхилення, см; X — середня ширина стико­вого міжряддя, см.



Густоту стояння рослин визначають одночасно з оціню­ванням інших зазначених вище показників. Для цього поле проходять по діагоналі і через певну відстань на його поверхню накладають рамку площею 0,5 … 1,0 м2. На обмеженій рамкою площі підраховують кількість рослин (шт.) і роблять перераху­нок на 1 га за формулою:

Гф =  (3)

де Гф — фактична густота стояння рослин на 1 га; А — кіль­кість рослин на обліковій ділянці; s — площа рамки, м2; 10 000 — перевідний коефіцієнт.

Густоту стояння рослин оцінюють за відхиленням середньої густоти від заданої і коефіцієнтом варіації Vr.



Vr, % Оцінка, балів

< 5,0 Відмінно — 5

5,0 - 10,0 Добре — 4

10,1 - 15,0 Задовільно — З

15,1 - 20,0 Погано — 2

> 20,0 Дуже погано — 1

Коефіцієнт варіації V (%) обчислюють за формулою:



V = 100%, (4)

де S — стандартне відхилення;



S = ; (5)

X — середня густота стояння рослин;

Хmах і Хтіп — максимальна і мініма­льна густота стояння рослин.



Прямолінійність сівби. Висівання вважається прямоліній­ним, якщо від центра рядка не виходить за межі прямокутника розміром 100 м х 20 см. Для визначення його показника мотуз­ку 100 м завдовжки накладають по центру рядка і заміряють відхилення від прямолінійності. Допускається і візуальне оці­нювання. Максимальна оцінка 5 балів може бути знижена до 0 балів у разі виявлення значних відхилень. Для загальної оцінки якості сівби можна використовувати шкалу сумарної кількості балів за всіма показниками:

Сума балів Оцінка

> 15,0 Відмінно

10,1 - 15,0 Добре

5,0 - 10,0 Задовільно



< 5,0 Незадовільно (брак)

Загальна оцінка може бути знижена на 1 … 5 балів, якщо сів­ба була проведена з відхиленнями (з вини механізатора) від оп­тимального строку або при наявності огріхів, просівів, поганому засіванні розворотних смуг.

При кінцевому оцінюванні якості сівби в основному оціню­ють майстерність сівальника і механізатора. На цьому етапі важко або зовсім неможливо ліквідувати огріхи і грубі помил­ки. Тому очевидною є потреба у повсякденному, поточному кон­тролі, своєчасних його організації та проведенні.

9
У лабораторних умовах методику оцінювання і техніку роз­рахунку статистичних показників якості сівби відпрацьовують при виконанні завдання за результатами інструментального і візуального оцінювання всіх необхідних параметрів.



Завдання

Оцінити якість сівби ячменю і рекомендувати систему агротехнічних та організаційно-економічних заходів, якщо задана глибина сівби 5,7 см, ши­рина стикового міжряддя 15 см і густота стояння рослин 6,2 млн шт./га.



Таблиця 1

Результати замірів записати у вигляді таблиці такої форми:


Показники

Результати замірів

Оцінка, балів

Глибина сівби, см

5,5; 6,0; 7,1; 8,0; 1,5; 4,5; 5,0; 5,5; 4,3; 5,8; 5,0; 5,0; 4,5; 5,1; 6,0; 7,1; 8,0; 6,5; 4,7; 8,1; 5,0

1

Густота стояння рос­лин, млн. шт./га

4,0; 3,5; 5,1; 4,5; 3,0; 3,8; 4,6; 5,0; 4,7; 4,1; 5,0; 3,5; 4,0; 4,5; 5,0; 4,7; 5,1; 3,0; 4,1; 4,3; 5,0; 4,5; 4,1; 3,5; 4,0

4

Ширина стикового міжряддя,см

25; 31; 27; 30; 16; 17; 19; 21; 15; 10; 12; 26; 17; 19; 21; 15; 10; 12; 26; 17; 19; 24; 35; 21; 15; 15; 14; 12; 11; 18; 5; 6; 31; 15; 18; 19; 15

1

Прямолінійність посіву (відхилення від центра рядка, см на 100 м)

10; 15; 18; 24; 31; 15; 19; 14; 5; 25; 18; 20; 24; 19; 32; 14; 10; 11; 13; 18; 10; 19; 32; 41; 18

0

Всього

6


Розрахунок показників і оцінок якості сівби здійснюють у такій послі­довності:

  1. Середня глибина висіву насіння та її рівномірність

X = 5,6(см);

Відхилення середньої глибини сівби не перевищує допустимих меж.

Стандартне (середньоквадратичне) відхилення

S = (см);

де  — відповідно максимальна і мінімальна глибина сівби. Коефіцієнт вирівняності:



В = 100% 100% = 100 – 100 = 76,4(% ).

Рівномірність глибини загортання насіння незадовільна, її оцінено од­ним балом.



2. Густота стояння рослин:

X = X/ п = 106,6 : 25 = 4,3 (млн. шт./га);

S = (см);



V = · 100% =  ·100 = 10 (%),

де V — коефіцієнт варіації, %.

Густоту стояння рослин оцінено в 4 бали.

3. Ширина стикових міжрядь:

X = X/n = 679 : 37 = 18,3 (млн. шт./га);

10
S = (см);

V = %= (5,0/18,3)*100 = 27,3 % .

Якість виконання стикових міжрядь оцінено одним балом.



4. Прямолінійність сівби. У більшості замірів прямолінійність посіву і середня ширина відхилення від прямолінійності (19 см) перевищують до­пустимі норми. Тому загальна оцінка цього показника 0 балів (знімається по 0,5 бала за кожний прохід, в якому відхилення перевищує допустимі межі). Загальна оцінка якості посіву за сумою балів незадовільна.

Висновок і рекомендації. З дорученою роботою механізатор не впорав­ся. За всіма показниками (глибина висіву, ширина стикових міжрядь і прямолінійність посіву), які характеризують його майстерність, виставлено низькі оцінки. Це свідчить про погану підготовку ним сівалки до роботи, що він сіяв без маркера (слідопокажчика) або виконував роботу з переви­щенням допустимої швидкості.

1.2 Сівба і садіння просапних культур

Агротехнічні вимоги. Сівбу (садіння) просапних культур проводити в оптимальні для культури агротехнічні строки в до­статньо прогрітий ґрунт.

Підготовлене до сівби (садіння) поле має бути вирівняне: на ньому не повинно бути високих складних гребенів (більше ± 5 см) і глибоких розгінних борозен (більше 10 см).

Одночасно із сівбою (садінням) у рядки вносять мінеральні добрива.

Кукурудзу треба сіяти каліброваним, обробленим пестицида­ми насінням. Картоплю висаджувати бульбами однакового роз­міру і маси (60 … 80 г).

Насіння (садивний матеріал) під час сівби (садіння) треба рі­вномірно розподіляти і повністю загортати на задану глибину на всій площі.

Насіння має розміщуватись прямими рядками з однаковою шириною міжрядь. Залежно від ґрунтово-кліматичних і гідро­логічних умов картоплю садять з утворенням гребенів або на вирівняному полі.



Показники якості. Якість сівби і садіння просапних культур оцінюють за такими показниками: додержання строків і норм висіву; встановлена глибина сівби; густота стояння рослин; сту­пінь пошкодження насіння висівними апаратами; ширина сти­кових міжрядь; прямолінійність сівби; наявність огріхів і просі­вів.

Контроль якості сівби і садіння проводять позмінно (поточ­ний контроль) і при кінцевому прийманні посівів комісією. По­точний контроль проводять механізатори, сівальники, агрономи господарства за такими показниками, як дотримання норми ви­сіву або висадки; ширина стикових міжрядь; глибина загортан­ня насіння; робота висівних апаратів.

Глибину висіву визначають по розкритих борозенках відпо­відно до методики, викладеної на початку цього розділу.

При гребеневому способі садіння картоплі гребені вирівнюють і вимірюють відстань від поверхні ґрунту до середини бульб.

Глибина сівби і садіння не повинна відхилятися від заданої більш як на 1,5 … 2,0 см.

Ширину стикового міжряддя вимірюють за методикою, прийнятою для оцінювання якості сівби зернових культур.

Контроль норми висіву і садіння насіння можна проводити методами, викладеними в попередньому розділі. Однак частіше користуються таким способом.
11
В одному або кількох проходах агрегату розкопують усі рядки на довжину 1 м і підраховують виявлене в борозенці насіння. Помноживши середню кількість насіння А на перевідний коефіцієнт К, одержують норму висіву (тис. шт./га):

Hв = АК (6)

Перевідний коефіцієнт залежить від ширини міжряддя і до­рівнює кількості рядків, розміщених на 100 м. Для посівів з шириною міжряддя 45 см він становить 22,2; 60 см — 16,7; 70 см — 14,3; 90 см — 11,1 і т.д. Наприклад, якщо підрахун­ком встановлено, що на 1 м рядка при сівбі кукурудзи з шири­ною міжрядь 70 см у середньому розміщується 8 насінин, то нор­ма висіву Hв = А • К = 8 • 14,3 = 114,4 (тис. шт./га).

Норма висіву повинна дорівнювати розрахунковій або ненаба­гато перевищувати її.

Контроль якості сівби і садіння здійснюють за показниками і методикою, викладеною у розділі "Зернові, зернобобові і техніч­ні культури суцільної сівби". При цьому густоту стояння рослин визначають не на площі, а на погонних метрах рядка. При ши­рині міжряддя 45, 60, 70, 90 см рослини підраховують на 22,2; 16,7; 14,3; 11,1 м рядка, оскільки кількість рослин на зазначе­них відрізках рядка чисельно становитиме густоту стояння рос­лин (у тис. шт. на 1 га).


  1. Методи контролю якості польових робіт. Контроль якості догляду за рослинами

2.1 Міжрядний обробіток

Якість міжрядного обробітку значною мірою залежить від фізико-механічних властивостей ґрунту, швидкості руху агрегату, стану рослин, вибору й розстановки робочих органів культива­тора тощо.



Агротехнічні вимоги. Ґрунт в міжряддях треба обробляти на глибину, що відповідає агротехнічним вимогам культури.

Поверхня ґрунту в зоні обробітку має бути рівною, а обробле­ний шар дрібно грудочкуватим і розпушеним. Глибина борозенок у міжряддях допускається не більше 3 … 5 см.

Обробіток ґрунту потрібно проводити без перемішування ни­жніх шарів ґрунту з верхнім.

Ширина захисної зони повинна бути мінімальною, але такою, щоб не пошкоджувалися корені і наземні органи рослин під час обробітків.

При міжрядному обробітку в зоні проходу робочих органів культиватора бур'яни треба повністю підрізати.

Сухі й рідкі добрива потрібно вносити і загортати на глибину, встановлену агротехнічними вимогами.

При підгортанні ґрунт треба прикидати до рослин.

Показники якості. Якість виконання міжрядного обробітку оцінюють за такими показниками: строки обробітку; глибина та рівномірність; наявність гребенів і необроблених міжрядь; кри­шіння обробленого шару ґрунту; ступінь підрізання бур'янів в зоні обробітку; ступінь пошкодження культурних рослин.

Контроль якості міжрядного обробітку. Рівномірність гли­бини обробітку визначають одночасно з його проведенням. Для цього по всій ширині захвату культиватора в міжряддях вида­ляють розпушений і насипаний на захисні смуги ґрунт. На по­верхню ґрунту перпендикулярно напрямкові руху агрегату на­кладають рейку і лінійкою визначають відстань від дна борозни до нижньої частини рейки (не
12
менше трьох разів у кожному міжрядді). Якщо є металеві стержні з поділками, глибину обро­бітку визначають без попереднього видалення розпушеного ґру­нту. Стержень заглиблюють у ґрунт до дна борозни так, щоб він упирався в необроблену частину ґрунту в рядках. Для більш то­чної оцінки рівномірності глибини культивації роблять не мен­ше 25 … 30 вимірів на площі, що дорівнює змінному завданню механізатора.

У польових дослідах, де особливо потрібні точні порівняння, глибину культивації визначають за результатами профілювання. Для цього знімають профілі поверхні ґрунту до і після обробіт­ку, а також профілі дна борозни вздовж і впоперек напрямку руху культиватора за методикою, викладеною в розділі "Оранка".

Рівномірність глибини обробітку визначають за відхиленням середньої глибини культивації від заданої, яка не повинна пере­вищувати ± 1 см. Для комплексної і більш точної оцінки рівно­мірності глибини обробітку використовують статистичний пока­зник — коефіцієнт вирівняності В і оцінюють виконання роботи за п'ятибальною шкалою, наведеною в розділі "Контроль якості передпосівного обробітку ґрунту". Якщо робочі органи культи­ватора під час обробітку йдуть на різній глибині, тоді глибину культивації визначають за кожним робочим органом. Потім об­числюють середню глибину руху робочого органу і її відхилення від заданої. Рівномірність глибини обробітку визначають за ко­ефіцієнтом В, який розраховують за даними глибини ходу одно­го із робочих органів.

Бриластість, кришіння ґрунту і ступінь підрізання бур'янів у зоні проходу робочих органів культиватора визнача­ють за методикою, викладеною в розділі "Контроль якості пе­редпосівного обробітку ґрунту". Оцінюють ці показники за від­повідними п'ятибальними шкалами.

Ступінь пошкодження культурних рослин культивато­ром значною мірою залежить від фази розвитку рослин, якості сівби, майстерності механізатора, швидкості руху агрегату то­що. Оцінюючи ступінь пошкодження рослин у початкових фазах їх розвитку, звичайно визначають кількість підрізаних і заси­паних рослин, тоді як в більш пізні фази враховують також по­шкодження їх вегетативних органів.

При оцінюванні ступеня пошкодження рослин після проходу агрегату виділяють два рядки, в яких на відповідній відстані підраховують загальну кількість рослин, кількість засипаних рослин і тих, що мають механічні пошкодження. При ширині міжрядь 30, 60, 45 см краще проводити підрахунок рослин на відрізках довжини рядків відповідно 14,3; 16,7; 22,2 м, оскіль­ки кількість рослин на зазначених відрізках відповідатиме гус­тоті стояння рослин на 1 га. Виразивши кількість пошкоджених рослин у відсотках до загальної їх кількості на обліковій дов­жині рядка, визначають пошкодженість рослин трактором чи культиватором, користуючись п'ятибальною шкалою:



Пошкоджено рослин, % Оцінка, балів

Під час першого і При наступних обробітках

другого обробітків

< 1 5 Відмінно - 5

1-3 5-10 Добре - 4

3-5 10-15 Задовільно - 3

5-7 15-20 Незадовільно - 2

> 7 20 Дуже погано - 1
13
Для більш точного оцінювання ступеня пошкодження культурних рослин підрахунки треба проводити у 10 … 15 місцях на площі, яку механізатор має обробити за зміну.

Комплексну оцінку якості міжрядного обробітку визначають підсумовуванням балів по всіх показниках:



Показник Максимальна оцінка, балів

Рівномірність глибини обробітку 5

Брилистість 5

Якість кришення ґрунту 5

Ступінь підрізання бур'янів 5

Ступінь пошкодження культурних рослин 5

Загальна оцінка (сума балів) може бути знижена на 1 - 5 ба­лів через наявність огріхів, необроблених міжрядь, виконання роботи з відхиленнями від оптимальних агротехнічних строків тощо.

У випадках, коли ознайомитися з технікою оцінювання якос­ті міжрядного обробітку безпосередньо в польових умовах не­можливо, використовують цифровий матеріал так, як показано у розділах "Оранка" чи "Контроль якості сівби і садіння".



2.2 Внесення гербіцидів (обприскування посівів с/г культур).

2.2.1 Наземне обприскування

Агротехнічні вимоги. Обприскування треба проводити в найкоротші строки, коли культурні рослини найбільш стійкі, а бур'яни найбільш чутливі до гербіцидів.

Не рекомендується обприскувати посіви при швидкості вітру більше 4 … 5 м/с, а також за високої температури повітря.

Робочий розчин має бути однорідним за складом, відхилення його концентрації від розрахункової не повинне перевищувати норми.

Задану норму робочої рідини слід рівномірно розподіляти по всій робочій поверхні чи на її частині (стрічкове внесення).

Огріхи після загального обробітку посівів чи ґрунту гербіци­дами не допускаються.

Оцінювання якості. Якість наземного обприскування оціню­ють за такими показниками: дотримання технологій приготування робочого розчину; робота тракториста-машиніста за зада­ним режимом (норма витрат рідини, рівномірність обприскуван­ня, швидкість руху і ширина захвату агрегату, тиск у системі); оцінка технічної ефективності препарату; густота покриття гер­біцидами оброблюваної поверхні.

Підготовка агрегату до роботи і робота на ділянці. Ре­тельно підготувати агрегат до роботи, керуючись заводськими інструкціями та рекомендаціями науково-дослідних установ і передовим досвідом.

Основні правила виконання робіт з обприскування посівів гербіцидами:

Недоцільно обробляти посіви гербіцидами в жаркий сонячний день, при сильному вітрі, перед дощем і в дощ.

Агрегат має рухатися перпендикулярно чи під кутом 45° до напрямку вітру, починаючи з підвітряного боку.

Швидкість руху агрегату по всій ділянці повинна бути одна­ковою. Маневрування швидкостями у процесі роботи не допус­кається.

Повороти агрегату, об'їзд великих перешкод виконуються з виключенням робочих органів. Зупинки агрегату на ділянці не­допустимі. У разі вимушеної
14
зупинки треба включити вал відбору потужності і перекрити крани магістральних трубопроводів. Під­тікання і змив робочої рідини на ділянці не допускаються.

Очищення розпилювачів і робочих органів треба проводити за межами поля.

Під час роботи з гербіцидами та іншими отрутохімікатами слід дотримуватися правил техніки безпеки.

Контроль якості обприскування проводять тракторист-машиніст, агроном із захисту рослин та робітники заправного пункту, користуючись годинником, квадратною рамкою 50 х 50 і двометрівкою.

Якість приготування робочої рідини перевіряють на заправ­ному пункті, порівнюючи норму внесення гербіциду з розрахун­ковою. Робочий розчин можна приготувати безпосередньо в міс­ткості обприскувача чи заправника або у спеціальній місткості, розрахованій на кілька заправок.

За об'ємом місткості А і витратами робочого розчину на 1 га Б визначають площу S, яку можна обробити наявним розчином:



S = А / Б, (га) (7)

Потім визначають, скільки препарату потрібно для обробки визначеної площі, помноживши площу S (га) на норму внесення гербіциду Д на 1 га в кілограмах діючої речовини:

H = S · Д, (кг) (8)

Перераховують норму отрутохімікатів за діючою речовиною на норму технічного препарату гербіциду на дану площу (міст­кість) за формулою

Hт.п = , (кг) (9)

де Hт.п — норма технічного препарату, кг; Hд.р — норма діючої речовини на площу S, кг; В — вміст діючої речовини в техніч­ному препараті, %.

Розраховану таким чином норму препарату завантажують у місткість, перемішують і рівномірно розподіляють на розрахо­ваній площі. Зауважимо, що завантажувати місткість наступ­ною порцією гербіциду треба за масою тільки в окремих випад­ках — за об'ємом і з допомогою наперед виміряної тари.

Дотримання норми витрат робочої рідини оцінюють, здійснюючи пробний прохід агрегатом відповідного шляху. Для цього в баки заливають певну кількість води чи заправляють їх повністю робочим розчином, встановлюють потрібний тиск і за­пускають машину на задану швидкість руху. Коли вода або роз­чин в баку обприскувача будуть повністю використані, вимірю­ють пройдений агрегатом шлях, обчислюють оброблену площу (множать шлях на ширину захвату агрегату) і визначають фак­тичні витрати робочої рідини С (л/га) за формулою:

C =  (10)

де В — кількість витраченої рідини, л; П — оброблена площа, м2.

Якщо фактична витрата рідини відрізняється від заданої більш як на ± 5 %, тиск у системі чи швидкість руху агрегату треба змінити так, щоб фактична витрата рідини дорівнювала або була близькою до заданої.



Дотримання швидкості руху агрегату визначають за ча­сом, за який він проходить визначену відстань. Поділивши пройдений шлях (км) на час (год), одержують фактичну швид­кість руху.

Робочу ширину захвату агрегату встановлюють за від­станню між слідами коліс трактора у кількох суміжних прохо­дах агрегату. Вона повинна дорівнювати розрахованій величині.
15
Рівномірність обприскування визначають за допомогою предметних скелець, оброблених гліцерином чи силіконом. При роботі із штанговим обприскувачем предметні скельця розкла­дають довшою стороною вздовж напрямку руху агрегату на від­стані 50 м одне від одного. Для обприскувачів, які працюють методом бокового дуття контрольних міток має бути не менше 50, причому пластинки розкладають через 1 м.

Після проходу агрегату на предметних скельцях підрахову­ють кількість крапель розчину гербіциду (у разі потреби вико­ристовують мікроскоп). Рівномірність обприскування визнача­ють за коефіцієнтом вирівняності В, користуючись п'ятибаль­ною шкалою.



Технічну ефективність гербіцидів визначають так. Перед обприскуванням ґрунту чи рослин гербіцидами і через 3 … 5 днів після нього за допомогою квадратної метрової рамки підрахову­ють кількість бур'янів. Технічна ефективність гербіцидів С (%) ха­рактеризується різницею між кількістю бур'янів до і після об­робітку, її обчислюють за формулою:

С =  (11)

де А — число бур'янів до обробітку, шт./м2; В — число бур'янів після обробітку, шт./м2.

Оцінюють технічну ефективність гербіцидів за п'ятибальною шкалою:



С, % Оцінка, балів

> 95 Відмінно — 5

90 – 95 Добре — 4

85 - 90 Задовільно — З

80 - 85 Незадовільно — 2

< 80 Дуже погано — 1

Якщо кількість бур'янів не підрахували перед обробітком по­сівів гербіцидами, для визначення технічної ефективності гербі­цидів можна використати необроблені ділянки, які за кількістю бур'янів, рельєфом, строком сівби, агротехнікою тощо не відріз­няються від оброблюваної ділянки.



2.2.2 Авіаційне обприскування

Агротехнічні вимоги до авіаційного обприскування і показ­ники його якості такі самі, як і наземного. Літак повинен руха­тися над поверхнею ґрунту на суворо визначеній висоті так, щоб оброблялася смуга і забезпечувалася належна концентрація гер­біциду на одиниці площі.

Показники якості авіаобприскування. Оцінюють показники екіпаж літака, агроном, який приймає роботу, і агроном із за­хисту рослин, перевіряючи при цьому: дотримання технології приготування робочого розчину; дотримання екіпажем встанов­леної норми витрат робочого розчину; правильність переходу сигнальників на наступний гін; дотримання екіпажем встанов­леної висоти польоту, своєчасне включення і виключення авіа­обприскувача.

Контроль якості авіаобприскування. Дотримання техноло­гії приготування робочої суміші встановлюють за методикою, що застосовується при наземному обприскуванні. На заправному пункті має бути дві місткості по 2,5 … 3,0 м3, в яких почергово готують розчин для заправки літака. Дотримання встановленої норми витрат робочої суміші визначають діленням об'єму однієї заправки літака на оброблену цим розчином площу. Правиль­ність переходу сигнальників перевіряють

16
сажнем, причому від­стань між стоянками сигнальника має дорівнювати ширині об­роблюваної літаком смуги.

Дотримання встановленої висоти польоту, своєчасне вклю­чення і виключення авіаобприскувача оцінюють візуально.

Технічну ефективність авіахімічних робіт визначають при кін­цевому прийманні робіт за методикою, прийнятою для наземно­го обприскування.


3. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ЗВІТУ.



  1. Ознайомитися з теоретичними відомостями щодо теми заняття і зробити короткий конспект.

  2. Розробити систему заходів для контролю якості виконнання технологічних операцій та методику контролю показників якості згідно завдання (вихідні дані до розрахунків – Додаток А).

  3. Зробити висновки, щодо розглянутого матеріалу і проведеної роботи.




  1. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ.



  1. Методи контролю якості сівби.

  2. Методи контролю якості садіння.

  3. Агротехнічні вимоги до сівби та садіння.

  4. Показники контролю якості сівби.

  5. Показники контролю якості садіння.

  6. Методи контролю якості міжрядного обробітку.

  7. Агротехнічні вимоги до міжрядного обробітку.

  8. Показники якості виконання міжрядного обробітку.

  9. Методи контролю якості внесення гербіцидів.

  10. Агротехнічні вимоги до внесення гербіцидів.

  11. Показники якості виконання внесення гербіцидів.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Водяник І.І., Експлуатаційні властивості тракторів і автомобілів. Київ, Урожай, 1994.- 254 с.

  2. Водяник И.И. Воздействие ходовых систем на почву - М.: Агропромиздат, 1990.

  3. Гудзь В.П., Лісовал А.П., Андрієнко В.О. Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії. – К: Вища школа., 1995. – 310 с.

  4. Завалишин Ф.С. Основы расчёта механизированних процессов в растениеводстве. М.: Колос, 1973. 318 с

  5. Киртбая Ю.К. Резервы в использовании машинно-тракторного парка – М.: Колос, 1982 – 319 с.

  6. Ковтун Ю.И. Инженерная агрономия. Киев, Урожай, 1988, 150 с.

  7. Кожевникова К.И., Будько Ю.В., Добыш Г.Ф. Технология механизированых сельскохозяйственных работ. Минск: Ураджай, 1988 – 375 с.

  8. Ксеневич И.П., Скотников В.А., Ляско М.Н. Ходовая система - почва - урожай, - М.: Агропромиздат, 1985, 302с.

17


  1. Кушнарев А.С., Мацепура В.М. Уменьшение вредного воздействия на почву рабочих органов и ходовых систем машинных агрегатов при внедрении индустриальных технологий возделывания сельскохозяйственных культур (лекция) - М.: 1986. 55с.

  2. Мухін А.А. Организация использования машинно-тракторного парка и технология производства работ. - М.: высш.шк., 1983 – 368 с.

  3. Самохин М.І., Ермантраут Е.Р. Організація і технологія механізованих робіт. Київ, Урожай, 1987 – 212 с.

  4. Сисюкин Ю.М. и др. Техническое обеспечение интенсивных технологий. М. Росагропромиздат, 1988. – 270 с.

  5. Фортуна В.Й., Миронюк С.К. Технологія механізованих сільськогосподарських робіт. К.: Вища школа., 1991 – 316 с.

  6. Шикула Н.К., Назаренко Г.В. Минимальная обработка черноземов и воспроизводство их плодородия - М.: ВО Агропромиздат, 1990, 297с.

  7. Шикула М.К. Почвозащитная система земледелия, справочная книга, - Харьков: Прапор, 1987, 197с.


ЗМІСТ

Загальні положення та теоретичні відомості ………………………………………..5



  1. Методи контролю якості польових робіт. Контроль якості сівби та садіння культур………………………………………………………………………………..5

    1. Суцільний спосіб сівби зернових, зернобобових і технічних культур……5

    2. Сівба і садіння просапних культур………………………………………….10

  2. Методи контролю якості польових робіт. Контроль якості догляду за рослинами

    1. Міжрядний обробіток …………………..…………………………...……….11

    2. Внесення гербіцидів (обприскування посівів с/г культур)...………….…...13

  3. Вимоги до виконання звіту……..…….………………………………….…………16

  4. Питання для самоперевірки……………………….……………………………….16

Список рекомендованої літератури……………………………………..…...….16

Додатки …………………………………………………………………………....18


18

ДОДАТКИ



Додаток А

Варіанти вихідних даних для розрахунків


Варіант

завдання

Технологічна операція

Сільськогоспо-дарська культура

Показник для контролю

Базове значення показника для контролю

1

Сівба

Озима пшениця

Глибина сівби

5,0 см

2

Обприскування посівів

Озима пшениця

Норма обприскування

1,5 кг/га отрутохімікату

+ 300 л води



3

Сівба

Кукурудза на зерно

Густота посіву

9 рослин

на 1 пог. м



4

Міжрядний обробіток

Кукурудза на зерно

Глибина обробітку

8,0 см

5

Обробіток гербіцидами

Кукурудза на зерно

Норма внесення

2,0 кг/га отрутохімікату

+ 300 л. води



6

Сівба

Цукрові буряки

Норма сівби насіння

5,0 кг/га

7

Міжрядний обробіток

Цукрові буряки

Глибина обробітку

6,0 см

8

Обробіток гербіцидами

Цукрові буряки

Норма внесення

1,0 кг/га отрутохімікату

+ 300 л.води



9

Садіння

Картопля

Норма посадки

3,0 т/га

10

Міжрядний обробіток

Картопля

Глибина обробітку

10,0 см

11

Обприскування посівів

Картопля

Норма обприскування

3,0 кг/га отрутохімікату

+ 300 л. води



12

Садіння

Капуста

Глибина посадки

8,0 см

13

Міжрядний обробіток

Капуста

Норма внесення добрив

30,0 кг/га

14

Обприскування

Капуста

Кількість шкідників

15 шт. на 1м.кв.

15

Сівба

Соняшник

Норма сівби насіння

15,0 кг/га

16

Міжрядний обробіток

Соняшник

Ширина захисної зони

12,0 см

17

Обприскування посівів

Соняшник

Норма внесення отрутохімікату

2,5 кг/га отрутохімікату

+ 300 л. води



18

Садіння

Помідори

Густота посадки

4 шт. на 1 пог. м

19

Міжрядний обробіток

Помідори

Пошкодження рослин

1 шт. на 1 м.кв.

20

Обприскування посівів

Помідори

Перекриття суміжних проходів

10,0 см

Барабаш Григорій Іванович

Таценко Олександр Володимирович

Технологія виробництва продукції рослинництва


Вивчення методів контролю якості виконання польових робіт сівби та садіння культур і догляду за рослинами.

Методичні вказівки щодо проведення лабораторно-практичних занять

для студентів 5-го курсу спеціальності 8.10010203 «Механізація сільського господарства» денної і заочної форми навчання

Суми, РВВ, Сумський національний аграрний університет, вул. Кірова 160.



Підписано до друку: _________2012р. Формат А5: Гарнітура Times New Roman

Тираж примірників Замовлення Ум. друк. арк. 0.83


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка