Методичні вказівки щодо підготовки до семінарських занять, самостійної роботи, написання реферату І складання кандидатського іспиту з навчальної дисциплівни „філософія для аспірантів І здобувачів з нефілософських спеціальностей



Скачати 339.46 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір339.46 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ, НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ І СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІВНИ „ФІЛОСОФІЯ” ДЛЯ АСПІРАНТІВ І ЗДОБУВАЧІВ З НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

КРЕМЕНЧУК – 2013

Методичні вказівки щодо підготовки до семінарських занять, самостійної роботи написання реферату і складання кандидатського іспиту з навчальної дисципліни „філософія” для аспірантів та здобувачів з нефілософських спеціальностей

Укладач к. філос. н., доц. В. В. Сергієнко

Рецензент д. філос. н., доц. Л. В. Сторіжко

Кафедра психології, педагогіки і філософії

Затверджено методичною радою КрНУ імені Михайла Остроградського

Протокол № ___від ___________

Голова методичної ради _______ проф. В. В. Костін
ЗМІСТ
Вступ 3

1 Перелік семінарських занять і завдання для самостійної роботи для аспірантів денної форми навчання 8

Семінарське заняття № 1 Особливості філософського знання. Історичні типи філософії 8

Семінарське заняття № 2 Сучасна філософська картина світу 9

Семінарське заняття № 3 Філософська антропологія: походження та сутність людини 10

Семінарське заняття № 4 Духовні виміри буття людини 10

Семінарське заняття № 5 Основні проблеми теорії пізнання 11

Семінарське заняття № 6 Суспільство як об'єкт філософського аналізу 12

Семінарське заняття № 7 Проблеми філософії науки в історичному контексті 13

Семінарське заняття № 8 Феномен науки 14

Семінарське заняття № 9 Структура наукового пізнання 14

Семінарське заняття № 10 Закономірності розвитку науки та її теоретичні моделі .15

Семінарське заняття № 11 Методологія наукового пізнання 16

Семінарське заняття № 12 Особливості сучасної науки 17

Семінарське заняття № 13 Наука і моральні цінності 17

Семінарське заняття № 14 Основні проблеми філософії техніки 18

2 Методичні рекомендації щодо написання реферату ..19

3 Орієнтовна тематика рефератів ..22

4 Орієнтовні питання для складання кандидатського іспиту з філософії.........24

Список літератури.................................................................................................. 28


ВСТУП
Кандидатський іспит з філософії є складовою частиною атестації науково-педагогічних і наукових працівників, обов’язковим для присудження наукового ступеня кандидата наук. Його мета − встановлення глибини філософського світогляду, оволодіння науковою методологією пізнання, підготовленості до самостійної науково-педагогічної роботи у вищій школі.

Курс охоплює основний комплекс проблем філософії та методології науки і розглядає розвиток філософії в цілому та філософії науки в широкому соціокультурному контексті.



Основні задачі курсу:

  • глибоке філософське осмислення дійсності, формування філософської культури мислення;

  • сформувати цілісне уявлення про науку як особливий вид людської діяльності, соціальний інститут і найважливішу сферу сучасної культури, а також про тенденції її історичного розвитку;

  • ознайомити з особливим розділом філософського знання – філософією науки;

  • ознайомити з методологією наукового дослідження;

  • ознайомити зі світоглядними і методологічними основами сучасного наукового знання; нормативними і ціннісними орієнтирами сучасної наукової діяльності.

У результаті вивчення курсу аспіранти повинні знати:

  • основні філософські категорії як основу філософського світогляду;

  • основні філософські течії та концепції;

  • структуру і функції сучасного наукового знання і тенденції його історичного розвитку;

  • методологію наукового пізнання;

  • глобальні тенденції зміни наукової картини світу;

  • світоглядні, методологічні та інші філософські підстави сучасного наукового знання;

  • різні проблеми, пов'язані з впливом науки і техніки на розвиток сучасної цивілізації;

уміти:

  • орієнтуватися в складних філософських питаннях осмислення сучасної дійсності та сучасної науки і шляхах їх вирішення;

  • застосовувати отримані знання в процесі наукових досліджень;

  • передбачувати та аналізувати з етичної точки зору наслідки наукової діяльності;

  • обгрунтовувати і відстоювати пріоритет етичних цінностей.

Зміст програми розрахований не тільки на поглиблення знань, одержаних студентами і магістрантами з філософії під час вивчення базового курсу філософії, але і на самостійну роботу аспірантів і здобувачів з проблематики, яка має фундаментальний світоглядний і методологічний характер для вченого, спеціаліста вищої кваліфікації.

У тематиці рефератів і контрольних запитаннях, у списку літератури враховані вимоги, які пов'язані з науковою діяльністю, профілем і проблематикою дисертаційних досліджень аспірантів і здобувачів.

У ході засвоєння філософського курсу і підготовки до іспиту обов’язковим є написання реферату, який свідчить про глибоке знання здобувачем певної філософської проблеми, уміння працювати з науковою та філософською літературою, узагальнювати її та робити самостійні висновки (див. методичні вказівки щодо написання реферату).

Для аспірантів першого року навчання денної форми навчання обов’язковим є відвідування лекційних (50 годин) і семінарських ( 50 годин) занять. Значний обсяг матеріалу ( 50 годин) винесений на самостійну роботу. Аспіранти, які навчаються з відривом від виробництва прослуховують лекції 20 годин і самостійно опрацьовують матеріал на основі навчальної програми. Тематика семінарських занять і питання для самостійного опрацювання для аспірантів денної форми навчання є орієнтиром для самостійного засвоєння матеріалу аспірантами, які навчаються з відривом від виробництва та для здобувачів.

Тематика семінарських занять, питання для самостійного вивчення та основні першоджерела, які треба опрацювати, подаються у методичних вказівках.

Допуск до кандидатських іспитів здійснюється наказом ректора. Кандидатський іспит з філософії проводиться за білетами. Для підготовки відповіді здобувач використовує іспитовий лист, що зберігається протягом року.

Головна мета кандидатського іспиту − це підсумкова перевірка набутих знань і вміння застосувати їх як у науковому дослідженні, так і у практичній діяльності.

Кафедрою прийняті такі критерії оцінювання:

1. "Відмінно" заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне і глибоке знання курсу філософії в цілому та філософії науки зокрема, включаючи міцні знання основної та додаткової літератури. Ця оцінка передбачає вільну орієнтацію у філософських проблемах. Відповіді на всі питання білета, додаткові питання і питання з реферату повинні мати вичерпний характер.

2. Оцінка "добре" передбачає наявність міцних знань в обсязі навчальної програми, знань основних джерел і матеріалів з додаткової літератури, корінних філософських проблем.

3. "Задовільно" означає, що той, хто складає іспит, володіє знаннями в обсязі навчальної програми, знає основні літературні джерела та основну філософську проблематику.

4. "Незадовільно" виставляється за відсутності знань літературних джерел та основних проблем філософії.

В основу програми покладена сучасна програма з філософії для аспірантів і здобувачів, яка розроблена Міністерством освіти і науки України. При складанні програми використано також досвід ряду ВНЗ України, зокрема Національного технічного університету України, Харківського національного університету радіоелектроніки.

Оволодіння філософією та підготовка до складання кандидатського іспиту передбачає прослуховування курсу лекцій з філософії, активну участь у роботі семінарів, самостійна робота з першоджерелами. Написання реферату за вибраною філософською темою, яка, як правило, пов'язана з проблемами філософії науки, науковою діяльністю або профілем наукових інтересів здобувачів. Лекційні та семінарські заняття проводяться з урахуванням того, що всі здобувачі вивчали філософію в обсязі програми ВНЗ.

Лекції, семінарські заняття та консультації розглядаються як необхідні форми допомоги аспірантам і здобувачам у їх самостійній роботі, яка виступає основним методом оволодіння філософськими знаннями.

Активна, системна робота аспірантів на семінарських заняттях, відвідування лекцій та якість реферату враховуються при складанні кандидатського іспиту з філософії.

Творче засвоєння філософії передбачає розгляд філософських положень у тісному зв'язку з теоретичними концепціями і матеріалами спеціальних галузей дослідження, з даними природознавства, технічних і гуманітарних наук.

Кандидатські іспити приймаються організовано двічі на рік у вигляді сесії, тривалістю один місяць кожна.

Рівень знань оцінюється за чотирибальною системою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

На кожного здобувача заповнюється протокол іспиту, до якого заносять питання білета, а також запитання, які були йому здані під час екзамену з актуальних проблем філософської науки і теми реферату з виставленими окремо оцінками та загальною оцінкою.

У разі отримання здобувачем незадовільної оцінки повторне складання іспиту в поточну сесію не дозволяється.


ПЕРЕЛІК СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДЛЯ АСПІРАНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Семінарське заняття № 1 ( 4 години)

Особливості філософського знання. Історичні типи філософії

Мета: сформувати системне уявлення про предмет філософії, місце у культурі, розуміння основних світоглядних ідей, тенденцій розвитку на кожному історичному етапі, уміти оцінити внесок філософської течії, школи в скарбницю філософських знань.

План

1. Предмет філософії та її місце в культурі. Співвідношення філософії, науки, релігії.

2. Загальні риси філософії античності.

3. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу.

4. Класична німецька філософія.

5. Українська філософія як культурно-історичний феномен.



Завдання для самостійної роботи

1. Некласичний період розвитку філософії: плюралізм пошуків.

2. Основні особливості та течії філософії сучасності.

3. Особливості постмодерну в філософії.

4. Відчуження як соціально-філософська проблема.

Питання для самоконтролю


  1. Які характерні риси давньоіндійської філософії?

  2. У чому особливості філософії Платона?

  3. Учення про матерію і форму Аристотеля.

  4. Які основні складові методу пізнання Декарта?

  5. Що таке „ річ у собі” у філософії Канта?

  6. У чому суперечність між методом і системою Гегеля?

  7. Які основні етапи розвитку української філософії?

  8. У чому сутність марксистського розуміння історичного процесу?

  9. Які шляхи розв’язання відчуження у марксизмі?

  10. Які основні ідеї єкзистенціалізму?

  11. У чому сутність філософії фрейдизму?

Література: [ 5, 10, 15, 22, 23, 27, 28, 32, 36, 37, 40].
Семінарське заняття № 2 ( 4 години)

Сучасна філософська картина світу

Мета: засвоїти основні філософські категорії для розуміння та аналізу сучасної філософської картини світу.

План

  1. Категорія буття та її роль для аналізу світу.

  2. Поняття матерії.

  3. Сучасна наука про структуру і властивості матерії.

  4. Дві концепції простору і часу.

  5. Проблема детермінізму в сучасній філософії та науці.

Завдання для самостійної роботи

1. Категорії рух і розвиток у філософії.

2. Проблема реальності в сучасній філософії та науці.

3. Проблема єдності світу.



Питання для самоконтролю

    1. Які теоретичні моделі світу?

    2. Які існували історичні уявлення про матерію?

    3. Як розглядався простір і час у філософії Нового часу?

    4. Як вплинула теорія відносності на розуміння простору і часу?

    5. Які сучасні уявлення про структуру матерії?

    6. У чому особливість біологічного простору і часу?

Література: [ 10, 15, 23, 27, 28, 32].

Семінарське заняття № 3 (4 години)

Філософська антропологія: походження та сутність людини

Мета: сформувати цілісне уявлення про проблему походження і сутності людини, порівняти різні концепції, дати їм оцінку, проаналізувати фактори формування особистості.

План

1. Походження людини як філософська проблема

2. Проблема людини в класичній і некласичній філософії.

3. Особистість як продукт культурного розвитку

4. Проблема свободи особистості.

Завдання для самостійної роботи


  1. Проблема сенсу життя.

  2. Проблема людського буття в екзестенційній філософії.

Питання для самоконтролю

      1. Яка розглядається сутність людини в марксизмі, екзистенціалізмі, фрейдизмі ?

      2. Що означає бути особистістю?

      3. Які соціальні ролі виконує людина?

      4. Що таке соціалізація і виховання?

      5. Що таке свобода особистості та як вона співіснує з відповідальністю?

Література: [1, 5, 10, 15, 27, 28, 49, 50 ].
Семінарське заняття № 4 (4 години)

Духовні виміри буття людини

Мета: засвоїти специфіку духовних процесів, їх структуру, роль у становленні людини і суспільства.

План

1. Ідеальне, його природа. Феномен духовного (дух, душа, духовність).

2. Походження і сутність свідомості як філософська проблема.

3. Феномен несвідомого.



4. Суспільна свідомість: сутність, структура.

Завдання для самостійної роботи

  1. Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість. Мова в науковій творчості.

  2. Ідеологія та її роль у розвитку суспільства.

  3. Культура, її сутність, роль у духовному житті людини в суспільства.

Питання для самоконтролю

    1. Які форми відображення існують у природі?

    2. У чому проявляється творчість свідомості?

    3. Чи може існувати свідомість без мови?

    4. Штучний інтелект і свідомість: у чому проблема?

    5. Які риси характеризують національну свідомість?

    6. Що таке соціальна психологія?

Література: [1, 24, 27, 28].
Семінарське заняття № 5 (4 години)

Основні проблеми теорії пізнання

Мета: проаналізувати складний процес пізнання, його розмаїття та структуру і результат.

План

  1. Проблема пізнання в історії філософії.

  2. “Коперніканський переворот” (Кант) в уявленнях про пізнання.

  3. Розмаїття форм пізнання: повсякденне, міфологічне, художнє, релігійне, філософське, наукове.

  4. Пізнання як відображення і творчість.

Завдання для самостійної роботи

  1. Роль інтуїції в пізнанні.

  2. Концепції істини.

  3. Практика: сутність, види, функції


Питання для самоконтролю

  1. Яку роль суб’єкта пізнання в концепції Канта?

  2. У чому сутність діалектико-матеріалістичної концепції пізнання?

  3. Як сьогодні розглядається проблема співвідношення релігійного і наукового знання ?

  4. Які основні принципи сучасної теорії пізнання?

  5. Що таке омана і яка її роль у пізнанні?

Література: [ 11,14, 20, 23, 27, 28 ].
Семінарське заняття № 6 (4 години)

Суспільство як об'єкт філософського аналізу

Мета: розглянути суспільство як систему. Проаналізувати структуру, історичні типи.

План

      1. Специфіка соціального пізнання.

      2. Системній підхід до аналізу суспільства: структурні елементи і зв'язки.

3. Суспільний прогрес: формаційний, цивілізаційний, технократичний підходи до його розуміння.

  1. Соціальні спільності та співвідношення їх інтересів у суспільному розвитку. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності.

  2. Поняття громадянського суспільства та проблеми його становлення в Україні.

Завдання для самостійної роботи

  1. Матеріальний спосіб виробництва. Його структура і роль у суспільному розвитку.

  2. Політична система суспільства. Специфіка політичної системи України.

  3. Явище глобалізації. Україна в контексті глобалізації.

  4. Основні методи і засоби соціального прогнозування.


Питання для самоконтролю

  1. Чи є закономірності у розвитку суспільства?

  2. Як взаємодіють об’єктивні та суб’єктивні фактори у розвитку суспільства?

  3. Чи є вибір варіантів суспільного розвитку?

  4. Як пов’язані економічна і політична сфери суспільства?

  5. Яке суспільство називається громадянським і правовим?

  6. Які основні складові матеріального виробництва?

Література: [ 1, 23, 24, 27, 28, 40, 41, 51, 55].
Семінарське заняття № 7 (4 години)

Проблеми філософії науки в історичному контексті

Мета: проаналізувати предмет філософії науки, основні напрями досліджень, філософські течії, що сформувались у ХІХ−ХХ ст.

План

        1. Проблема співвідношення науки і філософії в різні історичні епохи розвитку європейської цивілізації.

    1. Філософія науки як рефлексія над наукою.

    2. Проблеми філософії та науки у позитивізмі, неопозитивізмі та постпозитивізмі.

Завдання для самостійної роботи

  1. Проблеми філософії науки в неокантіанстві.

  2. Методологічна концепція прагматизму.

  3. Наукове пізнання в контексті феноменології.

  4. Методологічний потенціал герменевтики.

  5. Наука в постмодерністському світобаченні.

Питання для самоконтролю

      1. Що означає поняття таке верифікації в неопозитивізмі?

      2. Що означає принцип фальсифікації в концепції К. Поппера?

      3. Що таке герменевтика?

      4. Як розглядає проблему істини прагматизм?

Література: [4, 11,12, 18. 19, 20].
Семінарське заняття № 8 (4 години)

Феномен науки

Мета: сформувати цілісне уявлення про специфіку науки, її місце у суспільстві та культурі.

План

  1. Особливість наукового знання.

  2. Проблема розмежування науки і ненауки.

  3. Історична місія науки в західній цивілізації.

  4. Проблема ставлення держави до науки.

  5. Проблеми гуманізації сучасної науки.

Завдання для самостійної роботи

  1. Основні форми організації наукової діяльності (наукове співтовариство, науковий колектив, наукова школа).

  2. Наука і влада.

  3. Наука і релігія - боротьба чи діалог ?

  4. Наука і псевдонаука.

Питання для самоконтролю

  1. Які основні риси наукового пізнання?

  2. Як розмежувати науку і ненауку?

  3. Які функції наукового знання?

Література: [13, 14, 18, 20, 25, 30].
Семінарське заняття № 9 (4 години)

Структура наукового знання

Мета: Розглянути науку як систему, проаналізувати її структурні елементи.
План

  1. Наука як система. Структура науки.

  2. Класифікація наук.

  3. Особливості емпіричного і теоретичного рівня пізнання.

  4. Основні форми наукового пізнання.

Завдання для самостійної роботи

  1. Структура і функції наукової теорії.

  2. Наукова картина світу.

  3. Сучасна філософська картина світу. Основні онтологічні поняття.

Питання для самоконтролю

    1. Які структурні елементи науки можна виділити?

    2. Що таке теорія?

    3. Які вимоги до гіпотези?

    4. Яка роль ідеалів і норм наукового пізнання?

    5. Що таке стиль наукового мислення?

    6. Які основні філософські поняття характеризують сучасну філософську картину світу?

Література: [13, 14, 18, 20, 25, 30, 33, 34].
Семінарське заняття № 10 ( 4 години)

Закономірності розвитку науки та її теоретичні моделі

Мета: проаналізувати основні закономірності науки, основні моделі її історичного розвитку.

План

  1. Основні закономірності розвитку науки.

  2. Спадкоємність у розвитку наукових знань. Роль наукових традицій.

  3. Диференціація та інтеграція наук.

  4. Глобальні наукові революції.

  5. Взаємодія наук, виникнення нових наукових напрямів і міждисциплінарних дослідницьких програм.

  6. Основні моделі розвитку науки.

Завдання для самостійної роботи

  1. Концепція розвитку наукового знання К. Поппера.

  2. Методологія науково-дослідних програм І. Лакатоса.

  3. Теорія наукових революцій Т. Куна. Глобальні наукові революції.

  4. Еволюціоністська модель розвитку науки Ст. Тулміна.

  5. Методологічний анархізм П. Фейєрабенда.

Питання для самоконтролю

      1. У чому суть кумулятивних концепцій розвитку науки?

      2. У чому сутність діалектичної моделі розвитку науки?

      3. Що таке парадигма і яка її роль у розвитку науки в концепції т. Куна?

      4. Які глобальні наукові революції можна виділити в історії науки?

Література: [4, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 25, 30, 39, 46, 48, 52, 53]
Семінарське заняття № 11 (2 години)

Методологія наукового пізнання

Мета: сформувати чітке уявлення про методологію і методи наукового пізнання, проаналізувати їх застосування, виділити переваги та недоліки.

План

  1. Поняття методології та методу пізнання. Класифікація методів.

  2. Роль принципів діалектики в науковому пізнанні.

  3. Методи емпіричного дослідження.

  4. Загальнологічні методи.

  5. Методи побудови наукової теорії.

Завдання для самостійної роботи

      1. Системний підхід у науковому пізнанні.

      2. Особливості соціального пізнання.

Питання для самоконтролю

        1. Які функції у науковому пізнанні виконує філософія?

        2. Що таке діалектичний метод і стиль мислення?

        3. Коли застосовується системний підхід?

        4. У чому переваги експерименту?

        5. Які принципи системного підходу?

        6. Які методи застосовуються в соціальному пізнанні?

Література: [1, 3, 13, 14, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 30 ].
Семінарське заняття № 12 ( 4 години)

Особливості сучасної науки

Мета: проаналізувати особливості пізнання сучасної постнекласичної науки з точки зору об’єкта, суб’єкта, методів і результатів.

План

  1. Проблема об'єкта і суб'єкта пізнання в сучасній філософії та науці.

  2. Математизація та комп'ютеризація наук.

  3. Учення В. І. Вернадського і сучасна концепція ноосфери. Ідея коеволюції.

  4. Ідея глобального еволюціонізму в науці ХХ ст.

  5. Синергетика як нове світорозуміння.

Завдання для самостійної роботи

1. Проблеми становлення сучасної концепції холізму.



Питання для самоконтролю:

          1. Які об’єкти досліджує постнекласична наука?

          2. Які типи еволюції включає глобальний еволюціонізм?

          3. Які наукові гіпотези і відкриття лежать в основі синергетики?

          4. Що таке ноосфера і коєволюція?

Література: [13, 14, 18, 20, 25, 29, 30, 38, 42, 43, 54].
Семінарське заняття № 13 ( 2 години).

Наука і моральні цінності

Мета: проаналізувати структуру цінностей в науці та їх роль.

Сформувати основні норми морального кодексу вченого.



План

  1. Проблема цінностей у науковому пізнанні.

  2. Проблема гармонії істини, добра і краси у творчості вченого.

  3. Проблеми створення морального кодексу вченого.

  4. Проблема моральної відповідальності вченого.

Завдання для самостійної роботи

    1. Етичний кодекс ученого.

Питання для самоконтролю

      1. Хто із філософів розробляє проблему цінностей у науці?

      2. Як пов’язані соціальні та наукові цінності?

      3. Які основні імперативи лежать в основі етики науки на думку Р. Мертона?

Література: [13, 14, 18, 20, 25, 29, 30, 31, 33, 41 ].
Семінарське заняття № 14 (2 години)

Основні проблеми філософії техніки

Мета: проаналізувати основні проблеми філософії техніки, позитивні й негативні наслідки сучасної НТР.

План

  1. Коло проблем сучасної філософії техніки.

  2. Особливості інженерної діяльності та технічного знання

  3. Науково-технічна революція: основні напрями, особливості, соціальні наслідки.

  4. Сутність інформатизації та інформаційного суспільства.

  5. Комп’ютерна революція: соціальні перспективи і наслідки.

Завдання для самостійної роботи

    1. Сутність технонауки.

    2. Криза техногенної цивілізації та шляхи виходу з неї.


Питання для самоконтролю

      1. Що таке техніка і технологія?

      2. Яке суспільство називають інформаційним?

      3. Які риси характеризують сучасний етап НТР?

      4. Які загрози особистості є в інформаційному просторі?

Література: [6, 26, 31, 54].


  1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ

РЕФЕРАТУ З ФІЛОСОФІЇ
Реферат є письмовою філософсько-методологічною роботою, яку виконує аспірант чи здобувач, готуючись до складання кандидатського іспиту з філософії. Без позитивної оцінки рецензента аспірант чи здобувач до іспиту не допускаються.

Робота над рефератом передбачає поглиблене вивчення вибраної філософської проблеми, сучасної філософської літератури, а також оволодіння навичками логічного узагальнення матеріалу.

Реферат має бути самостійною роботою, яка показує здатність автора розбиратися у філософських питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з вибраної теми, творчо використовувати філософські ідеї та положення для методологічного аналізу матеріалів науки, з якої спеціалізується аспірант чи здобувач. Думки інших авторів і цитати повинні мати посилання на джерела, оформлені в загальноприйнятому порядку. Пряме запозичення положень без вказівок джерел літературних текстів не допускається.

Тему реферату обирає аспірант чи здобувач самостійно, вона затверджується керівником філософського семінару. Під час її вибору слід користуватися переліком тем, що наведені в цих методичних матеріалах. Як правило, тема реферату повинна висвітлювати найважливіші філософсько-методологічні та світоглядні проблеми, пов'язані з філософією і методологією науки, науковою спеціальністю або темою дисертаційної роботи аспіранта чи здобувача.

Реферат обов'язково повинен мати заголовок, план, вступ, основний зміст теми, висновок, а також список використаної літератури.

План включає всі перераховані вище структурні елементи реферату, з зазначенням сторінок, на яких вони розміщені. Основний зміст реферату поділяється на параграфи чи розділи. Заголовки плану дублюються в тексті реферату.

Вступ − найважливіший змістовний елемент реферату. Форма його довільна, але в ньому мають обов'язково бути відображені такі питання: обгрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в існуючій філософській проблематиці, оцінка ступеня і характеру розробки теми, зміст філософської проблематики, яку автор вбачає в цій темі, формулювання мети і завдань філософського дослідження в рефераті, показ зв'язку вибраної теми з науковою спеціальністю автора.

Основний зміст теми повинен являти собою самостійно виконане дослідження з проблеми, заявленої в назві реферату, узагальнення існуючої філософської літератури, або методологічну розробку філософської проблеми з вказівкою на її застосування у сферах наукових інтересів автора реферату.

У висновку повинно даватись коротко резюме того, що викладено в основній частині реферату, висновки, які зроблені з цього викладу, або посилання на методологічне і світоглядне застосування викладеного в рефераті матеріалу. Автор реферату повинен також вказати на ту частину змісту реферату, яка вказує на особисто ним виконану роботу.

Список використаної літератури повинен вказувати на вивчені автором роботи, за якими може проводитися бесіда за рефератом. Список повинен включати в себе фундаментальні наукові праці та останні публікації з теми як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі, що видані в останні 5–10 років. Обов'язковим є використання наукових філософських видань. Використана література повинна знайти відображення в рефераті, проте не обов'язково шляхом прямого цитування.

Реферат потрібно представити рецензенту не менш ніж за місяць до сесії. Обсяг реферату − 24−25 сторіноки, набраних на комп'ютері (інтервал − 1,5 шрифт − Timts New Roman (№ 14) тільки перший екземпляр.

До оформлення висуваються такі вимоги:



  • перша сторінка − титульна сторінка без номера (зразок додається);

  • друга сторінка відводиться для плану;

  • розділи згідно з планом;

  • список використанної літератури. Друкується на окремій сторінці в кінці й повинен налічувати не менш ніж 15 джерел.

Реферат повинен відповідати вимогам наукової публікації, бути вичитаним, акуратно оформленим із застосуванням необхідного наукового апарату (точне цитування вихідних даних публікацій. відповідно до існуючих вимог, звірені цитати).

Після рецензії реферату при позитивній його оцінці, аспірант чи здобувач пише заяву в відділ аспірантури про дозвіл на кандидатський іспит, з візою рецензента та оцінкою за реферат.

Якість реферату враховується при оцінці знань на кандидатському іспиті.

При незадовільній оцінці здобувач до здачі іспиту в поточну сесію не допускається.



Титульна сторінка реферату має бути такого змісту:

Міністерство освіти і науки України

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО


РЕФЕРАТ З ФІЛОСОФІЇ

__________________________________________ (тема)

Виконав:

Аспірант (здобувач, стажист)

Прізвище, ім’я та по батькові

Назва кафедри, науковий керівник
КРЕМЕНЧУК
( РІК)
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

  1. Проблема пізнання в історико-філософському контексті.

  2. Проблема методів пізнання у філософії нового часу.

  3. Гносеологічна концепція І. Канта.

  4. Аналіз основних напрямів позитивістської філософії.

  5. Наука і релігія: проблема взаємодії та протистояння.

  6. Методологія соціальних наук М. Вебера.

  7. Структурний метод у гуманітарних науках.

  8. Проблема співвідношення науки і філософії.

  9. Глобальні наукові революції: від класичної до постнекласичесної науки

  10. Герменевтика як методологічна основа гуманітарного пізнання.

  11. Концепція розвитку наукового знання К. Поппера.

  12. Методологія науково-дослідних програм І. Лакатоса.

  13. Теорія наукових революцій Т. Куна.

  14. Методологічний анархізм П. Фейєрабенда.

  15. В. І. Вернадський про науку і її роль у становленні ноосфери.

  16. Концепції ноосфери і коеволюції.

  17. Виникнення науки та основні етапи її розвитку.

  18. Особливості античної натурфілософії та науки.

  19. Становлення науки Нового часу: основні етапи і їх особливості.

  20. Ньютонівська науково-дослідна програма.

  21. Наукова картина світу та її історичні форми.

  22. Парадигми природознавства: сутність і еволюція.

  23. Основні закономірності розвитку науки.

  24. Особливості соціального пізнання.

  25. Проблема пізнання та інтерпретації історії.

  26. Соціальне прогнозування. Філософія і футурологія.

  27. Проблема істини у філософії науки.

  28. Особливості сучасного етапу розвитку науки.

  29. Сучасна науково-технічна революція: синтез науки і техніки.

  30. Проблема взаємовідношень людини і машини в епоху комп’ютерної революції.

  31. Філософські проблеми віртуальної реальності.

  32. Сучасні філософські концепції техніки.

  33. Соціокультурні проблеми інформатизації.

  34. Синергетика як нове світобачення.

  35. Глобальний еволюціонізм і сучасна картина світу.

  36. Проблеми становлення сучасної концепції холізму.

  37. Проблеми гуманізації сучасної інженерної освіти.

  38. Глобальні проблеми людства і методологія їх дослідження.

  39. Системний підхід у науковому пізнанні.

  40. Роль інтуїції в науковому пізнанні.

  41. Концепція сталого розвитку та її роль у розв’язанні екологічних проблем.

  42. Роль науки у розвитку сучасної освіти.

  43. Етика науки.

  44. Наука як соціальний інститут.

  45. Філософські проблеми техніки.

  46. Технонаука та її роль у сучасному суспільстві.

  47. Філософські проблеми математики.

  48. Філософські проблеми фізики.

  49. Філософські проблеми хімії.

  50. Філософські проблеми біології.

  51. Суспільство знань і його проблеми.

  52. Філософські проблеми освіти.

  53. Філософія економіки і підприємництва.

  54. Власність як предмет філософського аналізу.

  55. Етика підприємництва.

  56. Методологія і методи економічної науки.

  57. Філософські проблеми управління та організації бізнесу.

  58. Управління як предмет філософського аналізу.

  59. Аналіз ідеологічних моделей систем господарювання (лібералізм, консерватизм та ін.)

  60. Глобалізація та її проблеми у сфері економіки (культури, освіти, науки).


4. ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ

КАНДИДАТСЬКОГОІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ


  1. Філософія, її предмет, функції та місце в культурі. Роль філософії в науковому пізнанні.

  2. Особливості античної натурфілософії. Висхідні ідеї та складові філософії Арістотеля. „ Арістотель “Метафізика”.

  3. Проблеми пізнання у філософії Нового часу. ( Декарт «Рассуждение о методе»).

  4. Гносеологічна концепція І. Канта.

  5. Філософська система і метод Гегеля ( «Наука Логіки»).

  6. Виникнення нових філософських вчень у ХІХ ст. ( Марксизм, філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз).

  7. Проблема існування як фундаментальна проблема екзістенціальної філософії ( „Ж. П. Сартр “Екзістенціалізм — це гуманізм”).

  8. Основні риси і напрями філософії ХХ ст. Нові тенденції у розвитку філософії на початку ХХІ ст.

  9. Особливості становлення і розвитку української філософії.

  10. Філософська категорія буття. Основні форми буття.

  11. Матерія, рух, простір і час у сучасній філософській картині світу.

  12. Основні філософські категорії: дух, душа, духовність, ідеальне, свідомість.

  13. Походження та сутність свідомості. Структура свідомості. Феномен несвідомого.

  14. Свідомість і мова. Мова в житті людини та науковій творчості. Національна мова і національна свідомість.

  15. Суспільна свідомість, її структура. Стан суспільної свідомості в сучасній Україні.

  16. Проблема походження і сутності людини.

  17. Історичні типи філософських вчень про людину.

  18. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як система.

  19. Матеріальний спосіб виробництва. Його структура і роль у суспільному розвитку.

  20. Соціальна структура суспільства. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності.

  21. Політична система суспільства, її структура, функції. Політична ідеологія та політичні організації в сучасній Україні.

  22. Громадянське суспільство і правова держава: філософський зміст понять.

  23. Проблема сенсу та спрямованості історії. Проблема типологізації історії ( Динилевський, Маркс, Ясперс, Тойнбі).

  24. Проблема насилля в історії: конфлікти, революція та еволюція.

  25. Культура як предмет філософського осмислення. Культура і цивілізація.

  26. Відчуження як соціально-філософська проблема.

  27. Філософія науки, її предмет і основні проблеми.

  28. Співвідношення філософії та науки з точки зору позитивістської філософії (позитивізм, емпіріокритицизм, неопозитивізм, постпозитивізм).

  29. Основні ідеї герменевтики (за роботою Гадамера „Істина і метод”).

  30. Основні ідеї прагматизму. Р. Рорті „Прагматизм і філософія”.

  31. Сутність пізнання: пізнання як відображення і творчість.

  32. Джерела пізнання. Чуттєвий досвід і раціональне мислення. Сенсуалізм і раціоналізм.

  33. Проблема суб’єкта й об’єкта наукового пізнання, її рішення в класичній і сучасній науці та філософії.

  34. Концепції істини (прагматична, кореспондентська, когерентна, конвенціалістська).

  35. Особливості науки як системи знань.

  36. Розмаїття шляхів і форм пізнання (повсякденне, релігійне, художнє, наукове знання).

  37. Критерії наукового знання. Верифікація і фальсифікація.

  38. Основні етапи розвитку науки.

  39. Ньютонівська науково-дослідна програма.

  40. Особливості класичної науки.

  41. Революція в природознавстві в кінці ХІХ ст. поч. ХХ ст. і формування некласичної науки.

  42. Особливості постнекласичної науки..

  43. Наука як система. Структура науки.

  44. Емпіричне і теоретичне знання: особливості та проблеми взаємозв’язку.

  45. Основні форми наукового пізнання: загальна характеристика.

  46. Підґрунтя наукового пізнання: ідеали і норми дослідження, наукова картина світу.

  47. Особливості експерименту та його роль у сучасному науковому пізнанні.

  48. Гіпотеза і її роль у пізнанні. Вимоги до гіпотези при її формуванні.

  49. Теорія як форма наукового знання. Типи теорій, їх функції.

  50. Поняття методології. Діалектика і метафізика в науковому пізнанні.

  51. Методи і форми емпіричного рівня пізнання. Роль приладів у сучасному науковому пізнанні.

  52. Загальнологічні методи наукового дослідження.

  53. Методи теоретичного дослідження та побудови теорій.

  54. Системний підхід у науковому пізнанні.

  55. Загальні закономірності розвитку науки.

  56. Поняття наукової революції. Типи наукової раціональності.

  57. Соціокультурні чинники в розвитку науки.

  58. Динаміка науки та теоретичні моделі її розвитку.

  59. Критичний раціоналізм К. Поппера.

  60. Концепція розвитку науки Т. Куна (за роботою Т. Куна „Структура наукових революцій”).

  61. І. Лакатос «Методологія науково-дослідних програм».

  62. Методологічний анархізм П. Фейєрабенда.

  63. Ідеї ноосфери і коеволюції (за роботами В. Вернадського, М. Мойсеєва).

  64. Глобальний еволюціонізм у сучасній картині світу.

  65. Синергетика в пошуках нового світорозуміння.

  66. Моральна відповідальність ученого в сучасному світі. Етос науки. Етичний кодекс ученого.

  67. Проблема цінностей у науці. Ціннісні орієнтації вченого, їх розмаїття.

  68. Техніка як об’єкт філософського дослідження. Коло проблем сучасної філософії техніки.

  69. Науково-технічна революція: сутність і наслідки.

  70. Техніка як фактор цивілізації. Технологічний детермінізм і технофобія. Технократизм і гуманізм.

  71. Роль науки в розвитку сучасної освіти.

  72. Суспільство знань, його особливості та перспективи.

  73. Глобальні проблеми людства і методологія їх дослідження. Роль науки у їх розв'язанні.

  74. Специфіка соціального пізнання.

  75. Проблема пізнання та інтерпретації історії.

  76. Основні методи соціального прогнозування. Філософія і футурологія.

  77. Явище глобалізації. Україна в контексті глобалізації.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Підручники

    1. Андрущенко В. М., Соціальна філософія / В. М. Андрущенко, М. І. Михальченко. − К : Генеза, 1996. − 368 с.

    2. Базалук О. О. Філософія освіти / О.О. Базалук, Н.Ф. Юхименко. – К. : Кондор, 2010. − 164 с.

    3. Бойченко І. В. Філософія історії : підручник / І. В. Бойченко. – К. : Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 723 с.

    4. Будко В. В. Философия науки : учебное пособие / В. В. Будко. − Харьков : Консул, 2005. – 268 с.

    5. Воронкова В. Г. Філософія : навчальний посібник / В. Воронкова. – К. : ВД „Професіонал”, 2004. – 464 с.

    6. Горохов В. Г. Основы философии техники и технических наук / В. Г. Горохов. – М. : Гардарики, 2007. – 336 с.

    7. Горський В. С. Історія української філософії / В. С. Горський, К. В. Кислюк. – К. : Либідь, 2004. – 488 с.

    8. Гришунин С. И. Философия науки. Основные концепции и проблемы : учебное пособие / С. И. Гришунин. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 224 с.

    9. Добронравова І. С. Філософія і методологія науки : підручник / І. С. Добронравова, Л. І. Сидоренко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2008. – 223 с.

    10. Історія філософії : Підручник для вищої школи. – Х. : Прапор, 2003. – 768 с.

    11. История и философия науки ; под ред. А. С. Мамзина. – СПб. : Питер, 2008. – 304 с.

    12. История и философия науки, под ред. Ю. Крянева, Л. Моториной. – М. : Альфа-М; Инфра-М, 2011. – 416 с.

    13. Кохановский В. П. Философия и методология науки / В. П. Кохановский. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. – 576 с.

    14. Кохановский В. П. Основы философии науки : учебное пособие [для аспирантов] / В. П. Кохановский и др. – [ Изд. 5].– Ростов н/Д : Феникс, 2007. –603 с.

    15. Кремінь В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції : підручник / В. Г. Кремінь, В. В. Ільїн. – К. : Книга, 2005. – 528 с.

    16. Катренко А. В. Системний аналіз об'єктів та процесів комп'ютеризації: навчальний посібник / А. В. Катренко. – Львів : Науковий світ, 2000. – 424 с.

    17. Ладанюк А. П. Основи системного аналізу : навчальний посібник / А. П. Ладанюк. – Вінниця : Нова книга, 2004 – 176 с.

    18. Лебедев С. А. Философия науки : [учеб. пос. для вузов} / С. А. Лебедев. – М. : Академический проект, 2006. – 736 с.

    19. Липкин А. И. Философия науки / А. И. Липкин. – М. : Эксмо, 2007. – 608 с.

    20. Микешина Л. А. Философия науки / Л. А. Микешина. – М. : Прогресс-Традиція: МПСИ, ФЛИНТА, 2005. – 464 с.

    21. Мочалов И. И. Вернадский В. И.: Наука. Философия. Человек. Кн. I. Наука в исторических и социальных контекстах. / И. И. Мочалов, В. И. Оноприенко. − М.: ИНЕТ им. С. И. Вавилова РАН, 2008. − 408 с.

    22. Огородник І. В. Історія філософської думки в Україні./ І .В. Огородник, В .В. Огородник. − К: Вища школа, 1999. − 543 с.

    23. Подольська Є. В. Кредитно-модульний курс з філософії / Є.В. Подольська. − К : Центр навчальної літератури, ІНКОС, 2006 − 624 с.

    24. Социальная философия; учебник [ под общ. ред. В. П. Андрущенко, Н. И. Горлача]. – Киев-Харьков : Изд. центр «Единорог», 2002. – 736 с.

    25. Степин В. С. Философия науки. Общие проблемы / В. С. Степин.– М. : Гардарики, 2005. – 384 с.

    26. Степин В. С. Философия науки и техники / В. С. Степин,

В. Г. Горохов, М. А. Розов. – М : Гардарики, 1996. – 214 с.

    1. Філософія : навч. Посібник; за ред. І. Ф. Надольного. – К. : Вікар, 2002. – 516 с.

    2. Філософія: підручник; за ред. В. Г. Кременя, М. І. Горлача. – Х. : Прапор, 2004. – 736 с.

    3. Цехмистро И. З. Холистическая философия науки / И. З. Цехмистро. –Сумы : ВТД „Університетська книга”, 2002. – 364 с.

    4. Штанько В. И. Философия и методология науки :[ учебное пособие для аспирантов естественнонаучных и технических спеціальностей] / В. И. Штанько. – Харьков : ХНУРЕ, 2002. – 292 с.


Основні першоджерела

  1. Агацци, Э. Моральное измерение науки и техники / Э. Агацци – М. : МФФ, 1999. – 344 с.

  2. Аристотель. Метафизика / Аристотель. (Соч. В 4-х т.) – Т. 1 – М. : Мысль, 1976. – 550 с.

  3. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. Научная мысль как планетарное явление / В. И. Вернадский . – М. : Наука, 1988. – 520 с.

  4. Вернадський В. И. О науке. Научное знание. Научное творчество. Научная мысль. / В. И Вернадський – Дубна: Изд. центр „Феникс”. – 576 с.

  5. Гадамер Х-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики / Х-Г. Гадамер. – М. : Прогресс, 1988. – 704 с.

  6. Декарт Р. Рассуждение о методе / Р. Декарт / (Избр. произв. в 2 т.) – М. : Мысль, 1989. – 654 с. – Т. 1. – С. 250–296.

  7. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант. – М. : Мысль, 1994. – 591 с.

  8. Князева Е. Н. Основания синергетики / Е. Н. Князева,

С. П. Курдюмов . − М. : Алетейя, 2002. – 414 с.

  1. Кун Т. Структура научных революцій / Т. Кун. – М. : Прогресс, 1977. – 300 с.

  2. Маркс К. До критики політичної економіки / К. Маркс, Ф. Енгельс Ф. [Твори – 2-ге вид.] – К.: Політвидав України, 1980. – с. 42-44.

  3. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Р. Мертон. – М. : АСТ Москва, 2006. – 880 с.

  4. Моисеев Н. Н. Универсум. Информация. Общество / Н. Н. Моисеев – М : Устойчивый мир, 2001. – 200 с.

  5. Пригожин  И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой / И. Пригожин, И. Стенгерс – М. : Прогресс, 1986. – 432 с.

  6. Пирс Ч. Как сделать наши идеи ясными/ Ч. Пирс // Вопросы философии. – 1996. – № 12 – С. 120–133.

  7. Планк М. Позитивизм и реальный внешний мир / М. Планк // Вопросы философии. – 1998. – № 3. – С.120–133.

  8. Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер. – М. : Прогресс, 1983. – 302 с.

  9. Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы / Б. Рассел – М. : Институт общегуманитарных исследований, 2001. – 560 с.

  10. Рорти, Р. Прагматизм и философия / Р. Рорти // Философская и социологическая мысль. – 1995. – № 9 - 10. – С. 88–112.

  11. Сартр Ж. П. Экзистенциализм − это гуманизм. /Ж. П. Сартр // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1989. – С. 319 -344.

  12. Тайяр де Шарден П. Феномен человека / П. Тайяр де Шарден – М/ : АСТ, 2002. – 554 с.

  13. Тойнби А. Цивилизация перед судом истории / А. Тойнби/ – М. : Рольф, 2002 – 592 с.

  14. Тулмин С. Человеческое понимание / С. Тулмин. – М.: Прогресс, 1984. – 328 с.

  15. Фейерабенд П. Избранные труды по философии и методологии науки / П. Фейерабенд. – М. : Прогресс, 1986. – 542 с.

  16. Юдин Б. Г. Технонаука, человек, общество: актуальность гуманитарной экспертизы // Век глобализации. – 2009. – № 2. – С. 146 – 154.

  17. Ясперс К. Смысл и назначение истории // К. Ясперс – М. : Политиздат, 1991. – 592 с.

Для роботи над рефератом спеціальну літературу можна знаходити на сайтах:


Filosof.historic.ru електронна бібліотека з філософії.

Gumer.info бібліотека Гумер – гуманітарні науки.

Vphil.ru журнал „Вопросы философии».

Journal.ph.ras.ru журнал «Эпистемология и философия науки».

Socionauki.ru/journal/vg/archive журнал «Век глобализации».

Методичні вказівки щодо підготовки до семінарських занять, самостійної роботи написання реферату і складання кандидатського іспиту з навчальної дисципліни „філософія” для аспірантів та здобувачів з нефілософських спеціальностей.


Укладач к. філос. н., доц. В. В. Сергієнко

Укладач доцент Сергієнко В. В.

Відповідальний за випуск завідувач кафедри психологїї, педагогіки і

філософії д. п. н . Т.Б. Поясок

Підп. до др. _________. Формат 60х84 ,1\16. Папір тип. Друк. ризографія.

Ум. друк. арк. ___. Наклад____ прим. Зам. №____. Безкоштовно.

Видавничий відділ КрНУ імені Михайла Остроградського

39600, вул Першотравнева, 20, м. Кременчук

РЕЦЕНЗІЯ
на методичні вказівки щодо підготовки до семінарських занять, самостійної роботи написання реферату і складання кандидатського іспиту з навчальної дисципліни „філософія” аспірантів та здобувачів з нефілософських спеціальностей.


Методичні вказівки розроблені на основі програми Міністерства освіти і науки України для аспірантів нефілософських спеціальностей з урахуванням досвіду передових ВНЗ України.

Методичні вказівки охоплюють основний комплекс проблем філософії та методології науки і дають можливість вивчати розвиток філософії в цілому та філософії науки в широкому соціокультурному контексті.

В методичних вказівках є усі необхідні складові для засвоєння філософії аспірантами і здобувачами: тематика семінарів, питання для самостійної роботи методичні рекомендації для написання реферату, список основної та додаткової літератури

У цілому методичні вказівки відповідають вимогам стандартів і рекомендуються для друку і використання.


Доктор філософських наук, професор Л.В. Сторіжко



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка