Методичні вказівки практичних занять з курсу інфекційних хвороб для студентів 5 курсу медичного факультету 2010



Сторінка1/9
Дата конвертації28.03.2017
Розмір1.53 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

"Затверджено"

На методичному засіданні завідувачів

Кафедр інфекційних хвороб



" 09 " жовтня 2009 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

практичних занять

з курсу інфекційних хвороб для студентів

5 курсу медичного факультету

2010


Авторський колектив:


Анастасій І.А. (Київ)

Вінницька О.В. (Київ)

Вовк Л.М. (Київ)

Волікова О. О. (Київ)

Ворожбит О.Б. (Львів)

Глей А.І. (Київ)

Голубовська О.А. (Київ)

Грижак І.Г. (Івано-Франківськ)

Грицко Р.Ю. (Львів)

Гудзенко О.А. (Київ)

Домашенко О.М. (Донецьк)

Дубинська Г.М. (Полтава)

Ізюмська О.М. (Полтава)

Кіселик І.О. (Львів)

Климанська Л.А. (Київ)

Кобрин Т.З. (Івано-Франківськ)


Козько В.М. (Харків)


Копчак О.В.(Івано-Франківськ)

Корчинський М.Ч. (Київ)

Кушнєрова О.А. (Дніпропетровськ)

Матейко Г.Б. (Івано-Франківськ)

Медведєва Л.С. (Київ)

Митус Н.В. (Київ)

Мізюк Р.М. (Івано-Франківськ)

Нікіфорова Т.О. (Івано-Франківськ)

Овчаренко П.А. (Київ)

Подолюк О.О. (Київ)

Рудинский В.Ф. (Київ)

Савельєв В.Г. (Запоріжжя)

Сервецький К.Л. (Одеса)

Скицюк А.С. (Київ)

Сотнік Ю.П. (Донецьк)

Тютюнщиков Б.Г. (Запоріжжя)

Чебаліна О.А. (Донецьк)

Чепілко К.І. (Київ)

Чорновіл А.В. (Львів)

Шевченко О. П. (Київ)

Шестакова І.В. (Київ)

Шкурба А.В. (Київ)



ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ВСТУП
Дані методичні вказівки складені згідно програми з інфекційних хвороб для студентів медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації зі спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101, “Педіатрія” 7.110104, “Медико-профілактична справа” 7.110105 напряму підготовки 1101 “Медицина” відповідно до таких нормативних документів: освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) і освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджені наказом МОН України від 16.04.03 №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”; експериментальний навчальний план, розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затверджений наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профілактича справа”; рекомендації щодо розроблкя навчальних програм навчальних дисциплін, затверджених наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”; наказ МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”; інструкція про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005), наказ МОЗ України від 27.07.07 за №414 “Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 31.01.2005 р. №52 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа»; лист МОЗ України від 21.01.2008 р. № 08.01-22/65.

Кінцеві цілі з дисципліни для всіх зазначених спеціальностей однакові, тому складена єдина програма з інфекційних хвороб. Згідно з навчальним планом вивчення дисципліни здійснюється на V році навчання.

Інфекційні хвороби як навчальна дисципліна: а) базується на вивченні студентами медичної і біологічної фізики, морфологічних дисциплін, мікробіології, вірусології та імунології, фізіології, патофізіології, внутрішніх хвороб, хірургії, неврології, дерматології, епідеміології, офтальмології, отоларингології, ендокринології, клінічної фармакології, реаніматології та інтегрується з цими дисциплінами; б) закладає основи вивчення студентами сімейної медицини, що передбачає інтеграцію викладання з цією дисципліною та формування умінь застосовувати знання з інфекційних хвороб в процесі подальшого навчання і в професійній діяльності; в) закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій організму в процесі життєдіяльності.

У загальній системі підготовки лікаря дисципліна „Інфекційні хвороби” посідає важливе місце з урахуванням значної поширеності інфекційної патології, необхідності формування у майбутніх лікарів клінічного мислення, вмінь та практичних навичок, які забезпечують своєчасну діагностику інфекційних хвороб та їх ускладнень, раціональне лікування, вибір оптимальної тактики в разі надання невідкладної допомоги. Особлива увага у викладанні дисципліни приділяється питанням ранньої діагностики, лікуванню хворих на догоспітальному етапі, що сприяє підвищенню якості підготовки лікаря, передусім для амбулаторного підрозділу охорони здоров’я.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної освіти. Програма дисципліни структурована на 1 модуль ЕСТS „інфекційні хвороби та паразитарні інвазії”, до складу якого входять 5 змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними модуля. Змістові модулі: „Введення в інфектологію. Інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом передачі”, „Інфекційні хвороби з повітряно-краплинним механізмом передачі”, „Вірусні гепатити. ВІЛ-інфекція”, „Інфекційні хвороби з трансмісивним механізмом передачі”, „Інфекційні хвороби з рановим та множинними механізмами передачі”.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) спонукає студентів систематично вчитися впродовж навчального року і має забезпечити підвищення якості підготовки студентів.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є лекції, практичні заняття, самостійна робота студентів (СРС).

Методичні матеріали повинні допомогти студентам, які вперше вивчають інфекційні хвороби, засвоїти програмний матеріал, скласти підсумковий модульний контроль. Завдання даних вказівок – скореговувати підготовку студентів до практичних занять, а також під час аудиторної і позааудиторної самостійної підготовки.

Теми лекцій розкривають проблемні питання відповідних розділів інфекційної патології. У лекційному курсі максимально використовуються різноманітні дидактичні засоби – мультимедійні презентації, навчальні кінофільми, слайди, магнітофонні записи, демонстрація тематичних хворих. Лекційний і практичний етапи навчання студентів по можливості формуються у такій послідовності – лекції передують практичним заняттям.

Практичні заняття за методикою їх організації є клінічними і передбачають: курацію хворих на інфекційні хвороби, яка здійснюється за заданим алгоритмом дій студентів; розгляд теоретичних питань та набуття практичних навичок за стандартними переліками до кожного практичного заняття та під час підсумкового модульного контролю; аналіз архівних історій хвороб; вирішення ситуаційних завдань; стандартизований тестовий контроль, усне і письмове опитування.

Самостійна робота студентів (СРС) посідає у вивченні дисципліни вагоме місце. Окрім традиційної підготовки студентів до практичних занять і модульного контролю, а також опанування переліком тем, що винесені для самостійного вивчення, вона включає роботу студентів у клініці в позааудиторний час з оволодінням практичними навиками, складання ними схем дифдіагностики та алгоритмів обстеження хворих, підготовку і написання історії хвороби. Ефективність СРС повинна забезпечуватись співпрацею студентів і викладачів.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем модуля на останньому контрольному занятті. Застосовуються такі засоби визначення рівня підготовки студентів: комп’ютерне і бланкове тестування, розв’язування ситуаційних задач, інтерпретація лабораторних досліджень, аналіз і оцінка результатів специфічних та інструментальних методів обстеження, контроль практичних навичок, відповіді на стандартизовані теоретичні питання.

Методичні вказівки складаються з двох частин. У першій частині наведений перелік певного мінімуму знань і умінь, якими студент повинен оволодіти, вивчивши курс інфекційних хвороб, подається список рекомендованої літератури до цілого курсу. Методичні матеріали, присвячені окремим хворобам, включені в першу і другу частини, мають стандартну структуру і містять такі розділи: визначення, основні вимоги програми, клінічний приклад, контрольні запитання, розшифрування основних термінів, завдання для самостійної підготовки, список додаткової літератури до даної теми.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СТУДЕНТА В КЛІНІЦІ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

Мета вивчення навчальної дисципліни «Інфекційні хвороби» встановлюється на основі додатків Б і Г освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модуля і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни (ГСВО-2003). Цілі (кінцеві і конкретні) сформульовані з точки зору „професійної діяльності” з урахуванням відповідних таксономічних рівнів. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модуля сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.


Кінцеві цілі після вивчення дисципліни: діагностувати основні клінічні симптоми, що формують характерний синдром щодо найбільш поширених інфекційних хвороб; ставити попередній діагноз найбільш поширених інфекційних хвороб (синдромальний та етіологічний); ставити попередній клінічний діагноз, планувати профілактичні та карантинні заходи щодо найбільш поширених та особливо небезпечних хвороб; інтерпретувати закономірності та особливості перебігу патологічного та епідеміологічного процесу при різних інфекційних хворобах; здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику різних інфекційних хвороб та інфекційних хвороб з неінфекційними; інтерпретувати результати специфічних методів обстеження за наявності поєднаної патології – інфекційної та неінфекційної; визначити тактику ведення хворих на найбільш поширені інфекційні хвороби; визначити тактику госпіталізації та ізоляції інфекційних хворих; діагностувати невідкладні стани та надавати допомогу на догоспітальному етапі; демонструвати обізнаність щодо інфекційних хвороб, як зброї масового ураження; прогнозувати наслідки інфекційних захворювань для здоров'я людини; демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці інфекційних хвороб.
Перелік професійних навичок.

      1. Вміти обгрунтувати попередній клінічний діагноз найбільш поширених інфекційних хвороб із повітряно-краплинним та фекально-оральним механізмами передачі.

      2. Вміти розпізнавати ускладнення та невідкладні стани у хворих на найбільш поширені інфекційні хвороби з повітряно-краплинним та фекально-оральним механізмами передачі.

      3. Вміти призначати план обстеження хворим на найбільш поширені інфекційні хвороби з повітряно-краплинним та фекально-оральним механізмами передачі.

      4. Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику інфекційних хвороб із повітряно-краплинним та фекально-оральним механізмами передачі.

      5. Призначати раціональне лікування хворим на інфекційні хвороби з повітряно-краплинним та фекально-оральним механізмами передачі на різних етапах медичної допомоги.

      6. Вміти надавати невідкладну допомогу хворим на інфекційні хвороби з повітряно-краплинним та фекально-оральним механізмами передачі.

      7. Планувати основні профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб із повітряно- краплинним та фекально-оральним механізмами передачі.

      8. Вміти обгрунтувати попередній клінічний діагноз гострих вірусних гепатитів, кров’яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передачі.

      9. Вміти розпізнавати ускладнення та невідкладні стани у хворих на гострі вірусні гепатити, кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передачі.

      10. Вміти призначати план обстеження хворим на гострі вірусні гепатити, кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передачі.

      11. Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику гострих і хронічних вірусних гепатитів, кров’яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передачі.

      12. Призначати раціональне лікування хворим на гострі вірусні гепатити, кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передачі.

      13. Вміти надавати невідкладну допомогу хворим на гострі вірусні гепатити, кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передачі.

      14. Планувати основні профілактичні заходи щодо вірусних гепатитів, кров’яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передачі.


Студент повинен:

  • мати уявлення: про місце інфекцій, які вивчаються на даному занятті, в структурі інфекційних хвороб, історію вивчення, науковий внесок закордонних та вітчизняних вчених в історію наукових досліджень у цій галузі;

  • ознайомитися: із статистичними даними щодо поширеності інфекцій, які вивчаються на даному занятті, летальності, частоти ускладнень в Україні і в світі на сьогодні.


Студент повинен знати:

  • особливості інфекційних хвороб, закономірності перебігу інфекційного та епідеміологічного процесу різних інфекційних хвороб, принципи їх діагностики, лікування та профілактики;

  • типи інфекційних лікарень, вимоги до території інфекційних лікарень; структурні підрозділи, призначення та задачі санітарного пропускника, призначення та складові частини боксів та напівбоксів, допоміжних підрозділів;

  • принципи дезінфекції в інфекційному стаціонарі; принципи запобігання нозокоміальній інфекції, зараженню медичного персоналу;

  • правила ведення медичної документації в інфекційному відділенні;

  • правила виписки хворих з інфекційного стаціонару;

  • особливості інфекційних хвороб, фази інфекційного процесу, фактори, що впливають на його перебіг, роль імунітету при інфекційних хворобах;

  • принципи класифікації інфекційних хвороб;

  • загальну характеристику різних груп інфекційних хвороб – кишкові, дихальні, кров’яні, ранові інфекції, інфекційні хвороби з множинними механізмами передачі;

  • етіологію, фактори патогенності збудника інфекцій, які вивчаються на даному занятті;

  • епідеміологію інфекцій, які вивчаються на даному занятті;

  • патогенез інфекцій, які вивчаються на даному занятті;

  • клінічні прояви інфекцій, які вивчаються на даному занятті;

  • патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень інфекцій, які вивчаються на даному занятті;

  • діагностику інфекцій, які вивчаються на даному занятті;

  • принципи лікування інфекцій, які вивчаються на даному занятті;

  • принципи профілактики, категорії осіб, яким вакцинація показана в першу чергу при інфекціях, які вивчаються на даному занятті;

  • лікування інфекцій, які вивчаються на даному занятті, покази до призначення антибактеріальних препаратів;

  • покази до госпіталізації хворих на інфекції, які вивчаються на даному занятті;

  • тактику ведення хворих у разі виникнення невідкланих станів при інфекціях, які вивчаються на даному занятті;

  • прогноз при інфекціях, які вивчаються на даному занятті;

  • правила виписки реконвалесцентів із стаціонару при інфекціях, які вивчаються на даному занятті;

  • правила диспансеризації реконвалесцентів при інфекціях, які вивчаються на даному занятті.


Студент повинен вміти:

    • дотримуватися правил перебування в інфекційному стаціонарі та зокрема біля ліжка хворого;

    • зібрати епідеміологічний анамнез, відокремити можливі шляхи та фактори передачі інфекції;

    • вирішити питання про необхідність та місце госпіталізації хворого на інфекційне захворювання;

    • оформити та подати відповідну документацію в СЕС (екстрене повідомлення і т. п.);

    • дотримуватись правил виписки хворого з інфекційного відділення.

    • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми при інфекціях, які вивчаються на даному занятті, обгрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;

    • провести диференціальну діагностику інфекцій, які вивчаються на даному занятті;

на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення, невідкладні стани, які можуть виникнути при інфекціях, які вивчаються на даному занятті;

  • скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого при інфекціях, які вивчаються на даному занятті;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження хворого при інфекціях, які вивчаються на даному занятті;

  • аналізувати результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і терміну хвороби при інфекціях, які вивчаються на даному занятті;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі хворому при інфекціях, які вивчаються на даному занятті;

  • скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

  • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції хворого при інфекціях, які вивчаються на даному занятті.

Структура залікового кредиту «Інфекційні хвороби та паразитарні інвазії».

з/п

Теми

Лекції

Практ.

заняття

Самостійна робота

СРС

індивідуальна

Змістовий модуль 1. Введення в інфектологію. Інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом передачі.

1

Введення в курс інфектології. Імунопро-філактика інфекційних хвороб. Загальна характеристика групи інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом передачі. Черевний тиф. Паратифи А та В.

4

4

3




2

Діарейний синдром у клініці інф. хвороб. Холера. Сальмонельоз. Харчові токсикоінфек-ції. Інф. хвороби вірусної етіології з переважно фекально-оральним механізмом передачі.

2

4

5,5




3

Кишкові інфекційні хвороби з переважним ураженням товстої кишки: шигельоз, амебіаз. Єрсиніози. Протозойні кишкові інвазії: лямбліоз.

-

4

5




4

Нематодози. Цестодози. Трематодози.

-

4

3




5

Ботулізм. Невідкладні стани у хворих на інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом передачі.

-

4

3




Змістовий модуль 2. Інф. хвороби з повітряно-крапельним механізмом передачі.

6

Загальна характеристика групи інфекційних хвороб із повітряно-крапельним механізмом передачі. Грип. Інші ГРВІ: парагрип, аденовірусна хвороба, РС-інф., риновірусна інф. Інфекційні хвороби, що перебігають із клінікою атипової пневмонії: респіраторний мікоплазоз, орнітоз, легіонельоз.

2

4

4

Скласти схему диференці-альної діагности-ки інфекцій-них екзантем

7

Герпесвірусні інфекції. Інф. мононуклеоз.

-

4

3

8

«Дитячі» крапельні інфекції у дорослих. Дифтерія. Дифдіагностика ангін.

2

4

3,5

9

Менінгеальний с-м у клініці інфекційних хво-роб. Диф. д-ка серозних і гнійних менінгітів. Менінгококова інф. Невідкладні стани у хворих на інф. хвороби з повітряно-крапель-ним механізмом передачі.

2

4

4

Змістовий модуль 3. Вірусні гепатити. ВІЛ-інфекція.

10

Загальна характеристика вірусних гепати-тів. Вірусні гепатити з фекально-оральним механізмом передачі. Гострі вірусні гепатити з парентеральним механізмом передачі.

2,5

4

4,5




11

Лабораторна діагностика вірусних гепатитів. Лікувальна тактика гострих вірусних гепатитів. Хронічні вірусні гепатити. Вірусний гепатит С.

1,5

4

3




12

ВІЛ-інфекція. СНІД-асоційовані інф. та інвазії.

2

4

3,5




Змістовий модуль 4. Інфекційні хвороби з трансмісивним механізмом передачі.

13

Загальна характеристика інф. хвороб із трансмісивним механізмом передачі. Малярія. Синдром тривалої гарячки невідомого генезу. Бруцельоз. Сепсис.

-

4

3

Скласти алгоритм обстеження хворого з тривалою гарячкою

14

Трансмісивні хвороби, що передаються через укуси кліщів: кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма. Рикетсіози.

-

4

3

15

Лейшманіози.
Захист історії хвороби.

-

4

6

написання історії хвороби

Змістовий модуль 5. Інф. хвороби з рановим та множинними механізмами передачі.

16

Інфекційні хвороби з переважним ураженням нирок: лептоспіроз, ГГНС. Геморагічна гарячка Конго-Крим.

-

4

5




17

Інфекційні хвороби з переважним ураженням нервової системи: сказ, правець. Інфекційні хвороби з переважним ураженням шкіри: бешиха, феліноз. Хвороба від укусу щурів.

-

4

3




18

TORCH-інфекції. Токсоплазмоз. Ускладнення від застосування ліків у практиці інфекціоніста.

-

4

5




19

Інфекційні захворювання, що увійшли до переліку подій, які можуть являти надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я у міжнародному масштабі. Поняття про біобезпеку. Внутрішньолікарняні інфекції.

2

4

4







Підсумковий модульний контроль



4

6







Всього

20

80

80



  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка