Методичні вказівки І контрольні завдання з курсу «Охорона праці»



Сторінка3/6
Дата конвертації31.03.2017
Розмір0.97 Mb.
1   2   3   4   5   6

3. Завдання і методичні вказівки до виконання контрольної роботи

3.1. Загальні вимоги до оформлення роботи


Після вивчення теоретичної частини курсу „Охорона праці”, програма якої наведена вище, студенти виконують контрольну роботу. Робота складається з розв’язання п’яти інженерних завдань згідно з обраним варіантом. Варіант контрольної роботи визначається в залежності від двох незалежних між собою груп параметрів: передостанньої цифри та останньої цифри номера залікової книжки виконавця.

Вся сукупність вихідних даних до кожної задачі поділена на дві групи варіативних параметрів та б), частка яких (а) залежить від передостанньої цифри, інша частка (б) - від останньої цифри номера залікової книжки студента. Таким чином, в залежності від сполучення індивідуальних особливих даних (які залежать як від передостанньої, так і від останньої цифри номеру) утворюється досить велика кількість варіантів (від 00 до 99), що практично виключає можливість повторення їх в межах однієї академічної групи.

Контрольну роботу пишуть чітко і розбірливо в учнівському зошиті або на аркушах паперу формату А-4 з полями для зауважень викладача-рецензента. На обкладинці контрольної роботи студент вказує назву кафедри („Безпека життєдіяльності”), академії та міністерства (освіти та науки), до якого вона відноситься; робить надпис „Контрольна робота” із зазначенням дисципліни, по якій вона виконується; вказує групу, рік навчання, номер залікової книжки (передостання та остання цифри якого формують номер варіанту), своє прізвище та ініціали; прізвище та ініціали викладача, під керівництвом якого виконується робота. Відповіді на запитання і розв’язання задач студенти супроводжують ескізами, схемами і графіками. Текстову частину, формули необхідно супроводжувати посиланнями на використану літературу, перелік якої наводять наприкінці контрольної роботи. Там же студент ставить дату її виконання і свій підпис.

3.2.1. Задача 1


Підрозділ будівельної (або житлово-експлуатаційної) організації виконує роботи, назва яких наведена в табл. 1.а.

Таблиця 1.а

Вихідні дані за варіантами

Передостання цифра номеру залікової книжки

Варіативний параметр а:

Найменування робіт



Примітки

0

Навантажувально-розвантажувальні роботи

Умови виконання заданої роботи студент приймає самостійно

1

Грабарства

2

Влаштування підлог

3

Теслярські і столярні роботи

4

Кам'яні роботи

5

Штукатурні роботи

6

Покрівельні роботи

7

Малярські роботи

8

Газозварювальні роботи

9

Очищення дахів від снігу

Потрібно:

1) Дати визначення поняттям „небезпечний виробничий фактор” і «шкідливий виробничий фактор» [10].

2) Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* скласти перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для виконання роботи, порядковий номер якої збігається з передостанньою цифрою номеру студента.

3) Коротко описати методику оцінки стану охорони праці за коефіцієнтом безпеки, заохочення працюючих за дотримання правил охорони праці. Дати характеристику поняття "безпека праці". Розрахувати коефіцієнт частоти травматизму, коефіцієнт ваги травматизму, та загальний показник травматизму, що характеризують стан умов охорони праці в будівельній або житлово-експлуатаційній організації, відповідно до варіантів, вихідні дані до яких брати з табл. 1.б).




Таблиця 1.б

Вихідні дані за варіантами: варіативні параметри групи б

Остання цифра номеру залікової книжки

Загальна кількість працюючих

Нещасних випадків за рік

Днів непрацездатності за рік

0

56

3

25

1

80

1

5

2

72

0

0

3

43

2

16

4

29

2

36

5

63

4

46

6

49

6

99

7

46

8

124

8

57

1

35

9

33

1

12

Вказівки до виконання задачі:

Перш ніж приступити до виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів /ОВПФ/ для заданого виду робіт, студент повинен вивчити технологію виробництва цих робіт з літератури [14, 16] і ін. Після цього студент приймає самостійні рішення з конкретизації умов праці при виробництві заданих йому робіт, максимально спрощуючи виробничий процес. Ці рішення він викладає в короткому описі умов праці при виконанні заданих робіт.

На підставі сформульованих самим студентом вихідних даних, користуючись ГОСТ 12.0.003-74*[15, с. 10-11], він складає перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що можуть виявити себе при виконанні заданого виду робіт.

Перелік слід складати по групах /фізичні, хімічні і т.д./ у тій же послідовності і термінології, як вони приведені в ГОСТ 12.0.003-74*. У дужках дають лаконічне пояснення з приводу походження того чи іншого ОВПФ, виявленого студентом.

Розрахунок коефіцієнтів частоти, ваги й загального показника травматизму здійснюють за формулами:

а) показник частоти



Кч= Т*1000/Р;

б) показник ваги



Кт= Д/Т,

де Т кількість нещасних випадків;



Р – кількість робітників підприємства;

Д – кількість днів непрацездатності;

в) загальний показник травматизму



Кзагальний = Кчт.

3.2.. Задача № 2


Із робітником підприємства стався нещасний випадок, обставини якого наведені в табл. 2.а. Треба провести розслідування такого умовного нещасного випадку; заповнити необхідну документацію.


Таблиця 2.а

Вихідні дані за варіантами.

Передостання цифра номеру залікової книжки

Варіативні параметри групи а:

Обставини умовного нещасного випадку



0

Направляючись на роботу, під час очікування трамваю на зупинці міського електричного транспорту робітник підприємства ПРЖЕП Фрунзенського району потрапив під колеса трамвайного вагона.

1

При ремонті житлового будинку у зимовий період року скляр, який склив вікна на 6-му поверсі, не користувався монтажним поясом та ін. захисними засобами. Сковзнувши на підвіконні, що вкрилося кригою, він впав униз.

2

Робітник ділянки механізації Київського ПРЖЕП здійснював вивезення сміття із кварталу, який він обслуговує, на сміттєзбиральній машині типу АО-443. На асфальтованому майданчику для збирання та накопичування сміття він вивантажував сміттєзбиральний контейнер, що був піднятий уверх, і висів над машиною на підйомнику. Раптовим поривом вітру контейнер вирвало з захватів підйомника, і він упав вниз. Робітник втратив рівновагу і впав; його зверху притиснуло контейнером.

3

Газозварювальник грубо порушив правила зберігання балонів з киснем, заливши їх маслом. Стався вибух, внаслідок чого постраждалий одержав опіки 2-го ступеня.

4

Під час виконання службових обов’язків (прибирання придомової території) на проїзній частині проїзду всередині мікрорайону двірник ЖЕО, збираючи сміття, потрапив під легковий автомобіль „Фольксваген”, що належить одному з мешканців будинку.

5

Під час обідньої перерви на своєму робочому місці слюсарі ЖЕО розпивали спиртні напої. Через недоброякісність цих напоїв сталося групове отруєння.

6

При виконанні електромонтажних робіт поблизу розподільної шафи при ремонті інженерних комунікацій у житловому будинку електрик упав з приставної драбини з висоти 3,5 м. Він застосовував дриль, якою свердлив стіну для кріплення кабелю. При падінні робітник ударився головою об шухляду з інструментом.

7

При проведенні демонтажних робіт по розбиранню частини будинку виконроб будівельної організації був вкушений бродячим собакою, який випадково опинився на неогородженому будівельному майданчику.

8

При виконанні оздоблювальних робіт під час ремонту житлового будинку робітник УПР-427 АТ "Жилстрой-1” оступився і впав з підмостей висотою 2,5 м, що не мали огороджень (поручень). Робітник виконував роботу в незастебнутій касці. В інструкції з ОП, що затверджена адміністрацією підприємства, не вказано, що каска повинна бути застебнута.

9

Слюсар житлово-експлуатаційного підрозділу прибув за викликом мешканців однієї з квартир 1-го поверху багатоповерхового будинку, яких не влаштовував неприємний запах, що надходив із підпілля. З’ясувалося, що запах надходить з негерметично замкненої каналізаційної системи, в яку потрапили якісь отруйні речовини. Газоподібні продукти розпаду заповнили підпілля; вентиляція його не здійснювалася. Опустившись до підпілля, слюсар, (який не застосовував засоби індивідуального захисту органів подиху), отримав отруєння токсичними хімічними речовинами.

Потрібно:

1. Заповнити акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-5 (форма акту – див. додаток 1).

2. Класифікувати нещасний випадок як пов’язаний чи не пов’язаний з виробництвом. Заповнити акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 (якщо це потрібно) (форма акту – див. додаток 2).

3. Підрахувати матеріальні збитки, пов'язані з нещасним випадком, вказати їх в повідомленні до акту Н-1 („Повідомлення про наслідки нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом...”) (див. додаток 3).

Вказівки до виконання задач

Акт за формою Н-5 та Н-1, „Повідомлення про наслідки нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом...”, оформлюється за "Положенням про розслідування і облік нещасних випадків...[19]). Бланки актів за формою Н-5 та Н-1, бланк „Повідомлення про наслідки нещасного випадку...” студент може взяти в інженера з охорони праці за місцем основної роботи, або скористатися зразком, наведеним у додатках 1, 2 та 3 цих методичних вказівок. Стислі пояснення щодо заповнення бланків див. у нотатках (виносках) за №: 1-6 – до заповнення акту Н-5 (додаток 1); 7-25 – до заповнення акту Н-1 (додаток 2); 26-30 – до заповнення „Повідомлення про наслідки нещасного випадку...” (додаток 3).

Для заповнення актів Н-1 і Н-5, а також „Повідомлення про наслідки нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом...” і проведення необхідних розрахунків потрібно визначити додаткові умовні дані, наведені в табл. 2.б

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 2.б



Варіативні параметри групи б

Остання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Вік потерпілого, років

21

59

44

30

20

28

33

45

31

48

Загальний стаж роботи потерпілого, років

3

29

25

13

1

10

12

14

14

30

Стаж роботи за професією, років

2

9

8

12

1,5

8

11

20

4

7

Середньодобова заробітна платня потерпілого, грн.

16,0

10,0

8,5

9,0

7,0

12,0

17,5

11,0

18,0

13,0

Звільнено за листком непрацездатності, днів

36

40

10

105

68

14

64

90

5

25

Тривалість виконання потерпілим легшої роботи, робочих днів

14

29

-

62

43

-

20

37

-

12

Прізвище, ім'я та по батькові (П.І.Б.) потерпілого при нещасному випадку, його стать, а також учасників розслідування, власника, свідків, осіб, які порушили вимоги нормативних актів з ОП, відповідальних за усунення причин нещасного випадку; інші недостаючі дані студент вибирає самостійно. Тривалість розслідування, час затвердження актів, терміни навчання, інструктажу і медичного огляду постраждалого повинні відповідати вимогам діючих нормативних документів. Характер травми студент визначає відповідно до характеру втрати працездатності.

Підрахунок матеріальних збитків нещасного випадку студент здійснює в „Повідомленні про наслідки нещасного випадку...” (додаток 3) з наведенням у контрольній роботі розрахунків за пунктами повідомлення. При цьому враховуються такі витрати:

6.1. Сума компенсації витрат Фонду соціального страхування за оплату лікувального листка визначається множенням середньодобового заробітку на кількість днів хвороби.

6.2. Сума штрафу, що накладається на підприємство за нещасний випадок, визначається відповідно до "Положення про накладання штрафів на підприємство за порушення норм ОГТ". З урахуванням умовності завдання контрольної роботи дозволяється не розраховувати суму штрафу

6.3. Вартість зіпсованого обладнання, інструменту, зруйнованих будинків, споруд студент визначає самостійно, виходячи з умов завдання.

6.4 За суму інших витрат включаються витрати на рятування постраждалого, відшкодування моральної шкоди, на похорони вмерлого, розслідування нещасного випадку, проведення експертизи та ін.

Розмір відшкодування моральної шкоди не може бути більшим за 150 необкладених податком доходів громадян (ННМДГ). Витрати на догляд за потерпілим не можуть бути менше: 1,5 ННМДГ - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи і т.п.); 1,0 ННМДГ - за звичайний догляд; 0,5 ННМДГ - на побутовий догляд (прибирання кімнати, прання і т.п.). Студент самостійно визначає вартість путівок, проїзду до місця лікування та ін.


3.2.3. Задача № 3


Визначити необхідну кількість повітря та кратність повітрообміну для вентиляційної системи виробничого цеху обсягом V (табл. 3.а). Шкідливі речовини (хімічний склад яких вказано в табл. 3.а) рівномірно розподіляються у повітрі приміщення.

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 3.а

Група

варіативних параметрів а



Передостання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Хімічний склад пилу

Азбест з 8% SiO2

Вапняк

Кварцит

Цемент

Динас

Азбестоцемент

Азбест

Кварц з 8% SiO2

Глина

Алюміній

Обсяг приміщення, м3

1000

4500

4200

4000

4800

3800

4600

5400

2800

3900


Вказівки до розрахунку. Розрахунок необхідної кількості повітря L, м3/год, необхідного для вентиляції приміщення при наявності в ньому шкідливих речовин у вигляді випарів, пилу та газів визначається згідно з [25]:

L = Lрз + (М-(kрз - kпод))/( kвих - kпод), м3/годину.

де: М - кількість шкідливих речовин, що надходять у повітря приміщення, м3/годину, (табл. 3.б);



Lрз - кількість повітря, що виводиться з робочої зони місцевими всмоктувачами, або надходить на технологічні потреби, м3/годину, (табл. 3.б);

kрз; kвих; kпод; - вміст шкідливих речовин у повітрі, що відповідно: kрз - виводяться з робочої зони; kвих - виходять з приміщення; kпод - подаються в приміщення, мг/м3, (табл. 3.б).

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 3.б

Група варіативних параметрів б

Остання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Кількість пилу, що виділяється, г/годину

14

16

18

15

90

12

13

11

18

10

Вміст пилу

у повітрі робочої зони, мг/м3



1,8

5,8

0,9

5,5

1,0

5,9

2,0

0,8

5,8

2,0

Вміст пилу

у повітрі, що надходить, мг/ м3




0,1

0,2

0,1

0,4

0,3

0,25

0,35

0,2

0,3

0,2

Кількість повітря, що витягується всмоктувачами, м3/годину

1000

1500

1200

1000

1100

1200

900

1100

1400

800

У розрахунку слід приймати kвих = гранично-допустимій концентрації (ГДК) задля даної речовини, мг/м3. Для визначення kвих потрібно визначити довідкову величину - ГДК для даної речовини, мг/м3 за [3]. (Довідкові дані відносно ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони наводяться також, в [5]).

Після визначення величини L потрібно також розрахувати таку характеристику вентиляційної системи як кратність обміну повітря:

Коп = L/V, 1/годину;

де: v – об’єм приміщення, м3;



L - розрахована вище кількість повітря, м3/годину.

3.2.4. Задача № 4


Розрахувати загальне штучне освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку для приміщень розмірами, що наведені у таблиці 4.а:

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 4.а




Група варіативних параметрів а

Види приміщень

Розміри приміщень

а х b х h, м

Примітка

Передостання цифра номеру залікової книжки

0

Читальний зал

15 х 8 х4,0

а – довжина,

b – ширина,

h – висота приміщення, м

1

Спортивний зал

30 х 12 х 5,0

2

Конструкторське бюро

10 х 8 х 4,0

3

Машинописне бюро

8 х 6 х 3,5

4

Навчальна аудиторія

15 х 8 х 4,5

5

Зал засідань

12 х 10 х 5,0

6

Столярна майстерня

16 х 10 х 5,0

7

Актовий зал

20 х 12 х 5,0

8

Котельня

12 х 8 х 6,0

9

Торговий зал

15 х 8 х 4,5

Керуючись СНиП II-4-79, вибрати джерело світла для заданого приміщення і кількості ламп в одному світильнику.

Потрібно:

1. Вибрати джерело світла і тип світильника;

2. Вибрати тип лампи, що забезпечує нормовану освітленість при прийнятій нижче (в подальших розрахунках) їхній кількості, аргументувати необхідний світловий потік однієї лампи;

3. Обґрунтувати норму освітленості робочих поверхонь у заданому приміщенні;

4. Залежно від індексу приміщення та сполучення коефіцієнтів відбиття визначити коефіцієнт використання світлового потоку;

5. Розрахувати кількість світильників (та кількість ламп в одному світильнику);

6. Вибрати схему розташування світильників - (подати графічно).

Вказівки до розв’язання задачі

Розрахунок ведуть методом загального рівномірного штучного освітлення за коефіцієнтом використання. Залежно від розмірів і призначення приміщення (а також враховуючи варіативні вихідні дані) намічають принципову конструкцію освітлюваної установки, тип джерел світла в ній та ін. (табл. 4.б)



Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 4.б




Група варіативних параметрів б

Лампи

Тип ламп

Коефіцієнти відбиття:

стелі

стін

підлоги

Остання цифра номеру залікової книжки

0

розжарювання

В-20

70

60

30

1

газорозрядні

ЛБ-40

70

50

10

2

газорозрядні

ЛДС-40

50

30

10

3

розжарювання

Г-40

30

10

10

4

газорозрядні

ЛД-40

0

0

0

5

газорозрядні

ЛБ-30

70

60

30

6

газорозрядні

ЛД-80

70

50

10

7

газорозрядні

ЛДС-80

50

30

10

8

розжарювання

Г-150

70

50

10

9

газорозрядні

ЛБ-20

30

10

10

Використовуючи додаток 4, визначають необхідний світловий потік однієї лампи Ф л, що забезпечує нормовану освітленість.

За СНиП II-4-79 /табл.2/ визначають норму освітленості для заданого приміщення Ен, лк залежно від його функціонального призначення).

Залежно від геометричних характеристик приміщення знаходять i – індекс приміщення:

i = S / [h(a+b)];

де: S - площа приміщення,м2;



S = a · b

a - довжина, b - ширина приміщення, м;

h - висота підвіски світильника над освітлюваною поверхнею (не плутати із загальною висотою приміщення), м.

Знаючи індекс приміщення i та сполучення коефіцієнтів відбиття ρстелі; ρстін; ρпідлоги, за додатком 5 визначають так званий коефіцієнт використання світлового потоку: η, %.



η = f(і; ρстелі; ρстін; ρпідлоги),

де: ρстелі; ρстін; ρпідлоги - коефіцієнти відбиття відповідно стелі, стін та підлоги (табл. 4.б).

Потім виконують остаточний розрахунок:

n = (Ен · S · K3 · Z) / (N · Фл · η),

де: n - кількість світильників, шт. При розрахунку слід вважати, що n (та N) – неодмінно ціле число (неможливо зробити якусь дрібну частину лампи чи світильника);



N - кількість ламп в одному світильнику, шт. Світильники з лампами розжарювання можуть мати довільне число ламп. Люмінесцентне освітлення в приміщеннях з постійним перебуванням людей для боротьби з явищем пульсації світлового потоку вимагає число ламп в одному світильнику, кратне 2, тобто N=2, N=4, N=6 тощо. У приміщеннях з постійним перебуванням людей категорично забороняється застосовувати однолампові люмінесцентні світильники, що живляться від змінного струму і не мають спеціальних засобів боротьби із пульсацією;

Ф л- світловий потік однієї лампи, лм (беруть з технічних характеристик ламп);

Ен – нормована освітленість за СНиП II-4-79 /табл.2/ (див. вище), лк;

K3 - коефіцієнт запасу, що враховує старіння, запилення світильників: див. додаток 6.

Z - коефіцієнт рівномірності: для ламп розжарювання Z = 1,15, для люмінесцентних (газорозрядних) – Z = 1,1;

S - площа приміщення,м2;

η – коефіцієнт використання, визначають за таблицями. У вищезгадану формулу підставляють у частках одиниці (а не в відсотках).

Таким чином, на підставі розрахунку визначають необхідну кількість ламп (N); обирають місця розташування світильників і їхню кількість n, що показують на графічній схемі (де зображують розстановку світлових приладів на стелі).


3.2.5. Задача № 5


Розрахувати заземлюючий пристрій для заземлення електродвигуна серії 4А напругою U =380 В у трифазній мережі з ізольованої нейтраллю при наступних вихідних даних:

Ґрунт - суглинок з питомим електричним опором "ρ", що вказано в табл. 5.а. Необхідний за опір пристрою, що заземлює (згідно з ГОСТ 12.1.030-81) див. там же.



Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 5.а

Група варіативних параметрів а

Показники



Одиниця вимірювання

Передостання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

ρ,

Ом · м

100

90

110

120

115 125

95

105

100 120

120

125

Rзаземлення,

Ом

≤ 4

≤ 4

≤ 10

≤ 4

≤ 4

≤ 10

≤ 4

≤ 4

≤ 10

≤ 4

Як заземлювачі, прийняті сталеві труби діаметром "d" і довжиною "l", розташовані вертикально і з'єднані на зварюванні сталевою смугою 40 х 4 мм (див. табл. 5.б.
Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 5.б

Група варіативних параметрів б

Показники



Одиниця вимірювання

Остання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

d

м

0,05

0,08

0,06

0,08

0,07

0,05

0,08

0,07

0,06

0,06

l

м

2,5

3,0

2,5

2,6

3,0

2,7

2,8

2,6

2,8

3,0

Потужність електродвигуна - 15 кВт, число оборотів - 3000 у хвилину. Потужність трансформатора 170 кВА.



Потрібно:

1. Визначити опір одиночного вертикального заземлювача.

2. Визначити опір сталевої смуги, що з'єднує стержневі заземлювачі.

3. Визначити необхідна кількість одиночних стержневих заземлювачів.

4. Визначити загальний опір пристрою, що заземлює, з урахуванням сполучної смуги й оцінити його відповідно до вимоги ДСТ 12.1.030-81

5. Викреслити схему пристрою електродвигуна, що заземлює, і розташування одиночного заземлювача



Вказівки до розв’язання задачі

Задачу вирішувати за методикою, викладеною на сторінках 87 - 88 [17] з урахуванням допустимої величини загального опору пристрою, що заземлює, установленої ГОСТ 12.1.030-81.

Схему пристрою, що заземлює, зобразити за аналогією з рис.VI.3 на сторінці 88 [17]. Додатково необхідно показати контур пристрою, що заземлює, у плані. При цьому число одиночних стержневих заземлювачів, показаних на схемі повинно відповідати розрахунковому.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка