Методичні вказівки до вивчення матеріалу кожної теми та індивідуальні завдання для контролю якості засвоєння тем. Наведені методичні вказівки до виконання контрольної роботи, а також варіанти індивідуальних завдань



Скачати 406.63 Kb.
Дата конвертації27.03.2017
Розмір406.63 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ



РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни «Діагностика та дефектоскопія матеріалів і виробів» для студентів напряму 6.050403 –

інженерне матеріалознавство

Дніпропетровськ НМетАУ 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни «Діагностика та дефектоскопія матеріалів і виробів» для студентів напряму 6.050403 –

інженерне матеріалознавство
Затверджено

на засіданні Вченої ради

академії

Протокол № 1 від 30.01.2012

Дніпропетровськ НМетАУ 2012
УДК 620.19 (07)

Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Діагностика та дефектоскопія матеріалів і виробів» для студентів напряму 6.050403 – інженерне матеріалознавство /Укл. О.М. Левко. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2012. – 30 с.


Викладені питання навчальної програми дисципліни, надані методичні вказівки до вивчення матеріалу кожної теми та індивідуальні завдання для контролю якості засвоєння тем. Наведені методичні вказівки до виконання контрольної роботи, а також варіанти індивідуальних завдань.

Призначена для студентів напряму 6.050403 – інженерне матеріалознавство заочної форми навчання.

Укладач О.М. Левко, канд. техн. наук, доц.


Відповідальна за випуск С.Й. Пінчук, д-р техн. наук, проф.
Рецензент Л.М. Дейнеко, д-р техн. наук, проф. (НМетАУ)

Підписано до друку 26.03.2012. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид. арк. 1,76. Умов. друк. арк. 1,73. Тираж 100 пр. Замовлення №

Національна металургійна академія України


49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

_______________________________


Редакційно-видавничий відділ НМетАУ



ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….............4

1. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ «Діагностика

та дефектоскопія матеріалів і виробів»………..……….………..5

2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ………………………….………...............6

2.1. Лекції……………………………………………..……………….……......6

2.2. Лабораторні роботи……………………………………..…………………7

3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ………………………………………….............7

3.1. Зміст і структура завдання. Критерії оцінки……………………...……...7

3.2. Рекомендації до вибору варіантів та виконання

індивідуального завдання………….……………………………...…………...8

3.3. Тематична частина (питання)………………….…….……………...…...11

ЛІТЕРАТУРА…………………….………………………………………...........….29


ВСТУП
Навчальна дисципліна "Діагностика та дефектоскопія матеріалів і виробів" є нормативною і входить до циклу дисциплін професійно-практичної підготовки.

Мета вивчення дисципліни – опанування та засвоєння знань щодо сучасних методів діагностики матеріалів, виробів й обладнання, методів руйнівного й неруйнівного контролю та освоєння типових прийомів проведення діагностичних робіт.

Результатом вивчення студентом дисципліни має бути:



знання:

  • задач та основ технічної діагностики;

  • дефектів матеріалів і виробів (дефекти плавки та лиття, дефекти обробки тиском, дефекти термічної та електрохімічної обробки, дефекти механічної обробки, дефекти зварювальних швів);

  • методів виправлення дефектів;

  • методів неруйнівного контролю;

  • металографічних методів дослідження та випробування матеріалів;

  • методів визначення механічних властивостей матеріалів;

  • призначення, принцип дії й характеристика ультразвукового та магнітопорошкового товщиномірів;

  • технології проведення ультразвукового контролю;

  • технології проведення магнітопорошкового контролю;

  • практичних навиків проведення замірів при визначенні товщини металевих та неметалевих виробів й покриттів.

вміння:

  • самостійно визначати дефекти матеріалів та виробів;

  • вибирати методи діагностування матеріалів та виробів;

  • використовувати прилади неруйнівного контролю при діагностуванні матеріалів та виробів;

  • визначати товщину виробів за допомогою ультразвукового та магнітопорошкового товщиномірів;

  • розшифровувати дифрактограми та ідентифікувати фази;

  • аналізувати результати досліджень, одержаних за допомогою сучасних методів діагностування матеріалів та виробів.

Критерії успішності – отримання позитивних оцінок при виконанні індивідуального завдання та при захисті лабораторних робіт.

Засоби діагностики успішності навчання – варіанти індивідуальних завдань, що є вхідною інформацією для виконання контрольної роботи, а також захист лабораторних робіт.

Зв’язок з іншими дисциплінами – базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін, як «Фізика і механічні властивості матеріалів», «Методологія вибору матеріалів і технологій», «Металознавство», «Матеріалознавство», «Фізичні властивості матеріалів» та «Механічні власти-вості та конструкційна міцність матеріалів».

Набуті знання і вміння використовуються при Державній атестації бакалаврів і вивченні спеціальних дисциплін при подальшому навчанні на ОКР «спеціаліст» і «магістр» за спеціальностями, відповідними напряму – інженерне матеріалознавство.


1. Робоча програма дисципліни

«ДІАГНОСТИКА ТА ДЕФЕКТОСКОПІЯ МАТЕРІАЛІВ І ВИРОБІВ»





Усього

Семестр

9

Усього годин за навчальним планом

у тому числі:



81

81

аудиторні заняття

з них:


16

16

Лекції

12

12

лабораторні роботи

4

4

Самостійна робота, усього

65

65

Контрольна робота

1

1

Підсумковий контроль

залік

залік


2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Теми та зміст лекцій




    1. . ЛЕКЦІЇ (12 годин)


Тема 1. Основи технічної діагностики (2 години)

Діагностика та дефектоскопія. Вступ. Завдання і основи дисципліни. Основні напрямки технічної діагностики. Види контролю напівфабрикатів та виробів. Вимоги до забезпечення дефектоскопічності виробів. Загальні вимоги до засобів дефектоскопічного контролю. Вимоги до дефектоскопістів.


Тема 2. Дефекти матеріалів та виробів. Виправлення дефектів

(4 години)

Загальні відомості про дефекти та дефектну продукцію. Види дефектів: дефекти плавлення та лиття; дефекти обробки тиском; дефекти термічної та електрохімічної обробки; дефекти механічної обробки; дефекти зварювальних швів; дефекти трубних заготовок та методи їх усунення. Виправлення дефектів.



Тема 3. Методи неруйнівного контролю (2 години)

Методи неруйнівного контролю. Дефектоскопія. Рентгенодефектоскопія. Радіаційний метод неруйнівного контролю. Радіографічні методи радіаційного неруйнівного контролю. Ультразвуковий метод неруйнівного контролю. Магнітопорошковий метод неруйнівного контролю. Капілярний метод неруйнівного контролю. Візуально-оптичний метод контролю. Вихрострумовий метод неруйнівного контролю.


Тема 4. Методи досліджень та випробувань матеріалів (2 години)

Металографічні методи дослідження. Макро- та мікроскопічний методи аналізу. Характеристика й призначення електронного, оптичного, скануваль-ного тунельного мікроскопів. Мас-спектрометрія. Рентгеноспектральний аналіз.


Тема 5. Методи визначення твердості матеріалів і виробів (2 години)

Визначення твердості матеріалів і виробів по Бринеллю, Віккерсу та Роквеллу.



2.2. Лабораторні РОБОТИ (4 години)
1. Принцип дії ультразвукового товщиноміра марки УТ-301-2М й магнітопорошкового товщиноміра марки МТ-41НЦ-М та визначення з їх допомогою товщини матеріалів і виробів.

2. Якісний рентгенофазовий аналіз.



3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
3.1. Зміст і структура завдання. Критерії оцінки
Дисципліна «Діагностика та дефектоскопія матеріалів і виробів» включає теми, що містять відомості про технічну діагностику, дефекти матеріалів та виробів, виправлення дефектів, методи неруйнівного контролю, методи досліджень та випробувань матеріалів, методи визначення твердості матеріалів і виробів.

З метою закріплення матеріалу, розглянутого на лекційних і лабораторних заняттях та самостійно вивчених розділів, студент виконує індивідуальне завдання.

Індивідуальні завдання за змістом охоплюють всі розділи теоретичного курсу дисципліни і відповідають робочій програмі. Варіанти індивідуальних завдань містять питання, що згруповані за темами:

1 – основи технічної діагностики;

2 – дефекти матеріалів та виробів, виправлення дефектів;

3 – методи неруйнівного контролю;

4 – методи досліджень та випробувань матеріалів і виробів;

5 – визначення твердості матеріалів і виробів.

Кожна тема містить питання, що нумеруються самостійно і послідовно, починаючи з першого, у залежності від їх кількості. Розв’язання потребує від студента знання основного програмного матеріалу й здатності до творчого осмислення.

До складу кожного варіанта індивідуального завдання входить 24 питання, що наведені в розділі 3.2 (Тематична частина). Кожна правильна відповідь оцінюється 0,5 балів. Оцінка варіанта індивідуального завдання визначається як середнє арифметичне балів.

Кожен студент при виконанні контрольної роботи отримує індивідуальне завдання, варіант якого визначається порядковим номером студента в журналі академічної групи. Наприклад, студент, порядковий номер якого становить 01, виконує варіант 1, якщо 20 – варіант 20. Для тих студентів, у яких порядковий номер більше 20 (21, 22 і т.д.) при визначенні варіанта береться сума двох останніх цифр. Наприклад, якщо дві останні цифри 21, то виконується варіант 3, а якщо 22, то варіант 4.
3.2. Рекомендації до вибору варіантів та виконання індивідуального завдання
Для вибору варіанта та номерів тематичних питань користуйтеся таблицею 3.1. За цими номерами знайдіть питання у відповідній темі і дайте відповідь. При цьому зверніть увагу на наступне уточнення. При оформленні роботи над індивідуальним завданням складіть таблицю (аналогічну таблиці 3.1 методичних вказівок), в яку занесіть номери тематичних питань вашого варіанта. Відповідь на нього дайте окремо, вказавши назву, номер теми та питання. Відповіді на питання повинні бути достатньо повними, супроводжуватися поясненнями і з зазначенням переліку використаної літератури або сайтів мережі Інтернет. Список зазначеної літератури та сайтів мережі Інтернет повинен бути наведений в кінці роботи, у порядку посилання на них у відповіді (при цьому в тексті порядковий номер посилання беруть у квадратні дужки).

Як допоміжний матеріал при виконанні індивідуального завдання використовуються підручники, навчальні посібники, методичні вказівки до лабораторного практикуму та дані методичні вказівки.

Робота над індивідуальним завданням повинна бути виконана самостійно, грамотно, акуратно й у повному обсязі. Загальний обсяг виконаного завдання має не перевищувати 5 – 10 аркушів формату А 4 друкованого тексту (шрифт Times New Roman, кегль 12, міжрядковий інтервал 1.3, відступ зліва, зверху і знизу сторінки – 20 мм, ширина правого поля – 10 мм) або рукописного тексту такого ж обсягу.

У разі повернення роботи студент зобов'язаний розібрати і виправити зауваження викладача в друкованому варіанті або в цьому ж зошиті та зберігати при цьому всі раніше зроблені помилкові записи.

Індивідуальне завдання, тобто контрольна робота, повинно бути представлено в академію до початку поточної сесії, перевірено викладачем і проведена робота над помилками. Правильно виконане індивідуальне завдання зараховується після співбесіди студента з викладачем. Студент допускається до складання контрольного заходу з дисципліни (залік) у разі зарахування індивідуального завдання, виконання розрахунків, які передбачені тематикою лабораторних занять, їх виконання та захист.

Таблиця 3.1

Варіанти індивідуальних завдань





Назва та номер тем

Основи технічної діагностики
тема 1

Дефекти матеріалів та виробів. Виправлення дефектів

тема 2


Методи неруйнів-ного контролю

тема 3


Методи дослід-жень та випробу-вань матеріалів
тема 4

Методи визна-чення твердос-ті матеріалів і виробів

тема 5


номер варіантів

номери питань

1

1, 21, 41, 61

1, 21, 41, 61, 81, 101, 121, 141

1, 21, 41, 61

1, 21, 41, 61, 81

1, 21, 41

2

2, 22, 42, 62

2, 22, 42, 62, 82, 102, 122, 142

2, 22, 42, 62

2, 22, 42, 62, 82

2, 22, 42

3

3, 23, 43,63

3, 23, 43,63, 82, 103, 123, 143

3, 23, 43,63

3, 23, 43,63, 83

3, 23, 43

4

4, 24, 44, 64

4, 24, 44, 64, 84, 104, 124, 144

4, 24, 44, 64

4, 24, 44, 64, 84

4, 24, 44

5

5, 25, 45, 65

5, 25, 45, 65, 85, 105, 125, 145

5, 25, 45, 65

5, 25, 45, 65, 85

5, 25, 35

6

6, 26, 46, 66

6, 26, 46, 66, 86, 106, 126, 146

6, 26, 46, 66

6, 26, 46, 66, 86

6, 26, 41

7

7, 27, 47, 67

7, 27, 47, 67, 87, 107, 127, 147

7, 27, 47, 67

7, 27, 47, 67, 87

7, 27, 44

8

8, 28, 48, 68

8, 28, 48, 68, 88, 108, 128, 148

8, 28, 48, 68

8, 28, 48, 68, 88

8, 28, 42

9

9, 29, 49, 69

9, 29, 49, 69, 89, 109, 129, 149

9, 29, 49, 63

9, 29, 49, 69, 76

9, 29, 24

10

10, 30, 50, 70

10, 30, 50, 70, 90, 110, 130, 150

10, 30, 50, 66

10, 30, 50, 70, 78

10, 30, 40

11

11, 31, 51, 71

11, 31, 51, 71, 91, 111, 131, 151

11, 31, 51, 65

11, 31, 51, 71, 77

11, 31, 43

12

12, 32, 52, 72

12, 32, 52, 72, 92, 112, 132, 152

12, 32, 52, 62

12, 32, 52, 72, 79

12, 32, 26

13

13, 33, 53, 73

13, 33, 53, 73, 93, 113, 133, 153

13, 33, 53, 59

13, 33, 53, 73, 80

13, 33, 28

14

14, 34, 54, 74

14, 34, 54, 74, 94, 114, 134, 154

14, 34, 54, 61

14, 34, 54, 74, 84

14, 34, 24

15

15, 35, 55, 75

15, 35, 55, 75, 95, 115, 135, 155

15, 35, 55, 64

15, 35, 55, 75, 85

15, 35, 43

16

16, 36, 56, 76

16, 36, 56, 76, 96, 116, 136, 156

16, 36, 56, 67

16, 36, 56, 76, 86

16, 36, 23

17

17, 37, 57, 77

17, 37, 57, 77, 97, 117, 137, 157

17, 37, 57, 68

17, 37, 57, 77, 87

17, 37, 28

18

18, 38, 58, 78

18, 38, 58, 78, 98, 118, 138, 158

18, 38, 58, 51

18, 38, 58, 78, 88

18, 38, 21

19

19, 39, 59, 79

19, 39, 59, 79, 99, 119, 139, 159

19, 39, 59, 50

19, 39, 59, 79, 82

19, 39, 41

20

20, 40, 60, 80

20, 40, 60, 80, 100, 120, 140, 160

20, 40, 60, 46

20, 40, 60, 80, 67

20, 40, 31

3.3. ТЕМАТИЧНА ЧАСТИНА (ПИТАННЯ)

Тема 1. Основи технічної діагностики
1. Дайте визначення терміну «діагностика».

2. Поясніть, що таке технічна діагностика.

3. Поясніть, що вивчає технічна діагностика.

4. Назвіть мету технічної діагностики.

5. Назвіть головний показник надійності.

6. Поясніть, що дозволяє усунути технічна діагностика.

7. Назвіть основне завдання технічної діагностики.

8. Поясніть, з чим пов’язано вирішення задач технічної діагностики.

9. Поясніть, яким чином аналізуються результати при технічній діагностиці.

10. Поясніть, у чому різниця між технічною діагностикою та технічним контролем.

11. Дайте визначення терміну «контролездатність».

12. Поясніть, що таке контроль якості продукції.

13. Дайте визначення терміну «технічний контроль».

14. Дайте визначення терміну «неруйнівний контроль».

15. Дайте визначення терміну «руйнівний контроль».

16. Назвіть задачі неруйнівного контролю.

17. Поясніть, що є кінцевим результатом неруйнівного контролю.

18. Поясніть, що таке метод контролю.

19. Поясніть, для чого використовують методи контролю.

20. Опишіть, яким чином поділяють методи неруйнівного контролю, в залежності від фізичного принципу роботи.

21. Поясніть, за якими ознаками класифікують методи неруйнівного контролю.

22. Поясніть, яким чином визначають завдання, що вирішує неруйнівний контроль.

23. Поясніть, який неруйнівний контроль використовують на етапі науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт по створенню виробів.

24. Поясніть, який неруйнівний контроль використовують на етапі виробництва та випробування дослідної партії деталей.

25. Поясніть, для чого використовують результати контролю.

26. Поясніть, який неруйнівний контроль використовують на етапі вироб-ництва, досліджень та гарантійного обслуговування серійної продукції.

27. Дайте визначення терміну «пасивний контроль».

28. Дайте визначення терміну «активний контроль».

29. Поясніть, для чого використовують неруйнівний контроль на етапі експлуатації і ремонту виробів та обладнання.

30. Поясніть, чим визначається ефективність використання неруйнівного контролю.

31. Наведіть переваги руйнівних випробувань.

32. Наведіть недоліки руйнівних випробувань.

33. Поясніть, від чого залежить достовірність руйнівних методів контролю.

34. Поясніть різницю між руйнівним та неруйнівним випробуванням.

35. Вкажіть, які вимоги висувають до неруйнівного контролю.

36. Дайте визначення терміну «виробничий контроль».

37. Дайте визначення терміну «експлуатаційний контроль».

38. Вкажіть та опишіть, на які групи поділяють експлуатаційний та виробничий контролі.

39. Вкажіть, як підрозділяють виробничий контроль залежно від місця у технологічному процесі.

40. Дайте визначення терміну «вхідний контроль».

41. Вкажіть можливості вхідного контролю.

42. Дайте визначення терміну «операційний контроль».

43. Дайте визначення терміну «приймальний контроль».

44. Назвіть контроль, який є заключною операцією всього процесу виготовлен-ня продукції.

45. Поясніть, як підрозділяють вхідний, операційний та приймальний контролі залежно від кількості перевірки продукції.

46. Дайте визначення терміну «суцільний контроль».

47. Дайте визначення терміну «вибірковий контроль».

48. Вкажіть, які контролі проводять в процесі експлуатації виробів.

49. Дайте визначення терміну «плановий контроль».

50. Дайте визначення терміну «цільовий контроль».

51. Дайте визначення терміну «неперервний контроль».

52. Вкажіть область використання неперервного контролю.

53. Назвіть найбільш поширені види організаційного контролю.

54. Дайте визначення терміну «ковзний контроль».

55. Вкажіть область використання ковзного контролю.

56. Дайте визначення терміну «стаціонарний контроль».

57. Вкажіть, який контроль використовують для серійного та масового вироб-ництва продукції.

58. Дайте визначення терміну «леткий контроль».

59. Поясніть, для чого використовують леткий контроль.

60. Дайте визначення терміну «інспекційний контроль».

61. Вкажіть, ким і з якою метою здійснюється інспекційний контроль.

62. Поясніть, яким чином підрозділяють інспекційний контроль.

63. Дайте визначення терміну «дефектоскопічність».

64. Поясніть, чим визначають контролездатність виробів.

65. Вкажіть, чим характеризують контроледоступність.

66. Поясніть, чому перешкоджає незадовільна дефектоскопічність конструкції.

67. Вкажіть, що відносять до засобів дефектоскопічного контролю.

68. Поясніть, яким чином підрозділяються дефектоскопи за своїм призначен-ням.

69. Вкажіть, для яких цілей призначені універсальні дефектоскопи.

70. Вкажіть, для яких цілей призначені спеціалізовані дефектоскопи.

71. Вкажіть, які технічні вимоги висувають до дефектоскопічних засобів.

72. Вкажіть, які вимоги висувають для включення дефектоскопів в автоматизо-вані системи контролю.

73. Вкажіть, які вимоги варто враховувати при розробці дефектоскопів.

74. Вкажіть, яку операцію виконують для дефектоскопічних засобів контролю після експлуатації.

75. Вкажіть причини вивіряння дефектоскопічних засобів контролю.

76. Поясніть, чим керуються при визначенні кількості та періодичності перевірок.

77. Дайте визначення терміну «дефектоскопія».

78. Дайте визначення терміну «інтроскопія».

79. Дайте визначення терміну «вимірювання».

80. Дайте визначення терміну «випробування».


Тема 2. Дефекти матеріалів та виробів. Виправлення дефектів
1. Дайте визначення терміну «дефект».

2. Вкажіть, як підрозділяються дефекти за їх розміщенням.

3. Вкажіть, які види дефектів можливо виявити візуально.

4. Вкажіть, які види дефектів можливо виявити за допомогою приладів.

5. Дайте визначення терміну «усувний дефект».

6. Дайте визначення терміну «неусувний дефект».

7. Вкажіть, як підрозділяються дефекти залежно від впливу на ефективність та безпечність використання продукції.

8. Дайте визначення терміну «критичний дефект».

9. Дайте визначення терміну «значний дефект».

10. Дайте визначення терміну «малозначний дефект».

11. Поясність, у чому полягає різниця між критичним і значним дефектом.

12. Поясніть, у чому полягає різниця між значним і малозначним дефектом.

13. Вкажіть, яким чином підрозділяють дефекти за їх походженням.

14. Дайте визначення терміну «конструктивний дефект».

15. Дайте визначення терміну «виробничо-технологічний дефект».

16. Дайте визначення терміну «експлуатаційний дефект».

17. Перерахуйте дефекти плавлення та лиття.

18. Дайте визначення дефекту «невідповідність заданому хімічному складу».

19. Дайте визначення дефекту «неметалеві включення».

20. Поясніть, за яких умов виникає дефект «неметалеві включення».

21. Вкажіть, яку форму мають неметалеві включення і де вони розміщуються.

22. Дайте визначення дефекту «неслітіни».

23. Вкажіть, внаслідок чого виникають неслітіни.

24. Дайте визначення дефекту «усадочна раковина».

25. Вкажіть умови виникнення дефекту «усадочна раковина».

26. Дайте визначення та вкажіть умови виникнення дефекту «газова пористість».

27. Вкажіть, яку форму мають газові пузирі.

28. Дайте визначення дефекту «ліквація».

29. Дайте визначення дефекту «гарячі тріщини».

30. Поясніть, за яких умов виникає дефект «гарячі тріщини».

31. Вкажіть характерні ознаки гарячих тріщин.

32. Дайте визначення дефекту «холодна тріщина».

33. Вкажіть, за яких умов виникають холодні тріщини.

34. Перерахуйте та дайте визначення дефектам обробки металів тиском.

35. Дайте визначення дефекту «поверхневі тріщини» під час обробки металів тиском.

36. Поясніть, за яких умов виникають поверхневі та внутрішні тріщини й розриви.

37. Дайте визначення дефекту «розшарування».

38. Вкажіть причини виникнення дефекту «розшарування» під час обробки металів тиском.

39. Дайте визначення дефекту «шлакові включення».

40. Дайте визначення дефекту «флокени».

41. Вкажіть зони виникнення дефекту «флокени».

42. Вкажіть, який вид мають флокени.

43. Дайте визначення дефекту «волосовини».

44. Вкажіть, який вид має дефект «волосовини».

45. Вкажіть причини виникнення дефекту «закати».

46. Дайте визначення дефекту «закати».

47. Дайте визначення дефекту «плени».

48. Перерахуйте дефекти термічної та електрохімічної обробки.

49. Дайте визначення дефекту «перегрів» або «перепал».

50. Вкажіть причини виникнення дефекту «перегрів».

51. Поясніть, що визиває перепал.

52. Дайте визначення дефекту «термічні тріщини».

53. Вкажіть причини виникнення дефекту «термічні тріщини».

54. Дайте визначення дефекту «зневуглецювання».

55. Вкажіть причини виникнення дефекту «зневуглецювання».

56. Дайте визначення дефекту «навуглецювання».

57. Вкажіть причину виникнення дефекту «навуглецювання».

58. Дайте визначення дефекту «водневі тріщини».

59. Поясніть, до чого призводить насичення поверхневого шару воднем.

60. Перерахуйте та дайте визначення дефектам механічної обробки металів.

61. Дайте визначення дефекту «обробні тріщини».

62. Поясніть, за яких умов виникають обробні тріщини.

63. Дайте визначення дефекту «припікання», «шліфувальні тріщини».

64. Поясніть, за яких умов виникають дефекти «припікання», «шліфувальні тріщини».

65. Перерахуйте та дайте визначення дефектам зварювальних швів.

66. Поясніть, що відбувається в зоні термічного впливу під дією високої температури.

67. Поясніть, за яких умов виникають дефекти зварювальних швів.

68. Поясніть, яким чином поділяють дефекти залежно від місця знаходження та виду.

69. Дайте визначення дефекту «зовнішній дефект зварювального шва».

70. Поясніть, яким чином можна виявити зовнішній дефект зварювального шва.

71. Дайте визначення дефекту «внутрішній дефект зварювального шва».

72. Поясніть, яким чином можна виявити внутрішній дефект зварювального шва.

73. Поясніть, за яких умов можливо виявити дефекти при ультразвуковому контролі.

74. Перерахуйте та дайте визначення внутрішніх дефектів зварювальних швів.

75. Поясніть, яким чином поділяють внутрішні дефекти залежно від їх форм та орієнтації.

76. Поясніть, які дефекти відносять до дефектів об’ємної форми.

77. Дайте визначення дефекту «газові пори».

78. Поясніть, за яких умов виникають газові пори.

79. Поясніть, за яких умов виникають наскрізні пори («свищі»).

80. Вкажіть розмір внутрішніх пор у діаметрі в металі зварювального шва.

81. Дайте визначення дефекту «шлакові включення» в металі зварювального шва. Вкажіть їх розмір.

82. Поясніть, за яких умов виникають шлакові включення в металі зварювального шва.

83. Вкажіть, якої форми можуть бути шлакові включення в металі зварювального шва.

84. Перерахуйте площинні дефекти в металі зварювального шва.

85. Дайте визначення дефекту «непровари».

86. Поясніть, за яких умов виникають непровари.

87. Поясніть, як впливають непровари на працездатність з’єднання.

88. Дайте визначення дефекту «тріщини в металі зварювального шва».

89. Поясність, за яких умов виникають тріщини в металі зварювального шва.

90. Вкажіть причини утворення тріщин в металі зварювального шва.

91. Вкажіть та поясніть, який дефект є неприпустимим в металі зварювального шва.

92. Дайте визначення дефекту «несплавлення» в металі зварювального шва.

93. Поясність, за яких умов виникають несплавлення в металі зварювального шва.

94. Вкажіть, за яких умов найбільш вірогідне утворення несплавлення в металі зварювального шва.

95. Поясність, яким чином виявляють площинні дефекти в металі зварювального шва.

96. Поясніть, від чого залежить виявлення площинних дефектів в металі зварювального шва.

97. Перерахуйте та дайте визначення дефектам, що виникають при зварюванні плавленням.

98. Назвіть найбільш часті й небезпечні дефекти при зварюванні з тиском та паянні.

99. Дайте визначення дефекту «непропаювання» в паяних з’єднаннях.

100. Поясніть, за яких умов виникає дефект «непропаювання» в паяних з’єднаннях.

101. Дайте визначення дефекту «відшаровування» в паяних з’єднаннях.

102. Поясність, за яких умов виникає відшаровування в паяних з’єднаннях.

103. Поясніть, що таке виправлення дефектів.

104. Вкажіть, які дефекти видаляють при виявленні.

105. Поясність, яким чином видаляють зовнішні дефекти.

106. Поясніть, за яких умов можна видаляти зовнішні дефекти вишліфовуван-ням без подальшого заварювання місць вибірки.

107. Поясніть, яким чином видаляють заглиблені зовнішні та внутрішні дефекти в з’єднаннях із алюмінію, титану та їх сплавів.

108. Поясніть, яким чином видаляють дефектні ділянки в конструкціях із сталі.

109. Поясніть, яким чином виправляють дефекти із заваркою вибірок у зварювальних з’єднаннях із легованих та хромових сталей.

110. Вкажіть та опишіть, за яких умов видаляють дефектні місця в металі зварювального шва.

111. Поясніть, які дії виконують після заварювання дефектної ділянки в металі зварювального шва.

112. Поясніть, яким чином виправляють дефекти у зварювальних швах із наскрізними тріщинами.

113. Поясніть, яким чином контролюють виправлення дефектів у зварювальних з’єднаннях.

114. Перерахуйте та дайте визначення дефектам «трубної заготовки».

115. Вкажіть, що визначає якість готових труб.

116. Поясніть, що передбачається технічними умовами на трубні заготовки.

117. Вкажіть, яким чином розподіляються дефекти трубних заготовок.

118. Перерахуйте та дайте визначення поверхневих дефектів трубних заготовок.

119. Вкажіть, яким чином розподіляються поверхневі дефекти трубних загото-вок за їх походженням.

120. Перерахуйте види дефектів на зливках.

121. Назвіть основний вид браку трубних зливків.

122. Вкажіть, від яких факторів залежить тріщиностійкість зливків при розливанні сталі.

123. Вкажіть методи покращання якості початкового металу для виробництва безшовних труб.

124. Поясніть, чим визвано виникнення дефекту «плен» на трубах, що прокатуються на пілігрімовому обладнанні.

125. Перерахуйте дефекти поверхні, що утворилися із дефекту зливка або литої заготовки.

126. Дайте визначення дефекту «розкатана тріщина».

127. Дайте визначення дефекту «тріщина напруження».

128. Дайте визначення дефекту «розкатаний пузир».

129. Дайте визначення дефекту «розкатана кірочка».

130. Дайте визначення дефекту «скворечник».

131. Дайте визначення дефекту «рванина».

132. Дайте визначення дефекту «чешуйчатість».

133. Дайте визначення дефекту «прокатна плена».

134. Дайте визначення дефекту «підріз».

135. Дайте визначення дефекту «закат».

136. Дайте визначення дефекту «риски».

137. Дайте визначення дефекту «відбитки».

138. Дайте визначення дефекту «рябизна».

139. Назвіть та опишіть найменш поширені види дефектів литої заготовки.

140. Дайте визначення дефекту «пояс» поверхні неперервнолитих заготовок.

141. Вкажіть технологічні фактори, що впливають на утворення дефекту «пояс» поверхні неперервнолитих заготовок.

142. Дайте визначення дефекту «тріщині поздовжні по грані заготовки» поверхні неперервнолитих заготовок.

143. Вкажіть технологічні фактори, що впливають на утворення дефекту «тріщині поздовжні по грані заготовки» поверхні неперервнолитих заготовок.

144. Дайте визначення дефекту «тріщини поздовжні по ребру заготовки» поверхні неперервнолитих заготовок.

145. Вкажіть технологічні фактори, що впливають на утворення дефекту «тріщини поздовжні по ребру заготовки» поверхні неперервнолитих заготовок.

146. Дайте визначення дефекту «тріщини поперечні» поверхні неперервнолитих заготовок.

147. Вкажіть технологічні фактори, що впливають на утворення дефекту «тріщини поперечні» поверхні неперервнолитих заготовок.

148. Дайте визначення дефекту «ужимини» поверхні неперервнолитих заготовок.

149. Вкажіть технологічні фактори, що впливають на утворення дефекту «ужимини» поверхні неперервнолитих заготовок.

150. Дайте визначення дефекту «шлакові включення» поверхні неперервно-литих заготовок.

151. Вкажіть технологічні фактори, що впливають на утворення дефекту «шлакові включення» поверхні неперервнолитих заготовок.

152. Дайте визначення дефекту «заливини, завороти» поверхні неперервно-литих заготовок.

153. Вкажіть технологічні фактори, що впливають на утворення дефекту «заливини, завороти» поверхні неперервнолитих заготовок.

154. Дайте визначення дефекту «пузирі» поверхні неперервнолитих заготовок.

155. Вкажіть технологічні фактори, що впливають на утворення дефекту «пузирі» поверхні неперервнолитих заготовок.

156. Дайте визначення дефекту «центральна пористість» поверхні неперервно-литих заготовок.

157. Вкажіть технологічні фактори, що впливають на утворення дефекту «центральна пористість» поверхні неперервнолитих заготовок.

158. Вкажіть, яких дефектів не мають катані та круглі заготовки.

159. Вкажіть, чим відрізняються катані та круглі заготовки у порівнянні з литими.

160. Вкажіть, в результаті чого виникають поверхневі дефекти катаних й круглих заготовок.


Тема 3. Методи неруйнівного контролю
1. Дайте визначення терміну «дефектоскопія».

2. Назвіть методи контролю.

3. Назвіть та поясніть, який мінімальний розмір дефекту можливо визначити неозброєним оком.

4. Назвіть та поясніть, який мінімальний розмір дефекту можливо визначити за допомогою оптичної системи.

5. Вкажіть, при якій товщині матеріалу ефективна рентгенодефектоскопія.

6. Вкажіть, що застосовують для виявлення поверхневих дефектів.

7. Поясніть, який метод контролю застосовують для виявлення поверхневих дефектів.

8. Дайте визначення методу контролю «гамма-дефектоскопія».

9. Дайте визначення методу контролю «трибоелектрична дефектоскопія».

10. Дайте визначення терміну «радіаційний метод контролю».

11. Вкажіть, які елементи використовують при радіаційному контролі.

12. Поясніть, у чому полягає метод радіаційного контролю виробів.

13. Поясніть, якими способами детектування дефектоскопічної інформації різняться методи радіаційного контролю.

14. Дайте визначення терміну «радіографічний метод» неруйнівного контролю.

15. Поясніть, у чому полягає радіографічний метод неруйнівного контролю.

16. Поясніть, яким чином розподіляють радіографічний метод неруйнівного контролю залежно від детекторів, що використовують.

17. Дайте визначення терміну «плівкова радіографія».

18. Дайте визначення терміну «ксерорадіографія».

19. Поясніть, у чому полягає різниця між плівковою радіографією та ксеро-радіографією.

20. Дайте визначення терміну «радіаційна інтроскопія».

21. Поясніть, у чому полягає метод радіаційної інтроскопії.

22. Наведіть переваги методу радіаційної інтроскопії.

23. Дайте визначення терміну «радіометрична дефектоскопія».

24. Поясніть, у чому полягає радіометрична дефектоскопія.

25. Наведіть переваги методу радіометрична дефектоскопія.

26. Дайте визначення терміну «ультразвуковий метод неруйнівного контролю».

27. Наведіть переваги ультразвукового методу неруйнівного контролю.

28. Поясніть, яку інформацію можна одержати при використанні ультразву-кового методу неруйнівного контролю.

29. Наведіть приклади використання ультразвукового методу контролю.

30. Дайте визначення терміну «ультразвукова хвиля».

31. Дайте визначення терміну «промінь».

32. Дайте визначення терміну «поздовжня хвиля».

33. Дайте визначення терміну «поперечна хвиля».

34. Поясніть, у чому полягає різниця між поздовжньою та поперечною хвилями.

35. Дайте визначення терміну «поверхнева хвиля».

36. Поясніть, у чому полягає різниця між поздовжньою та поперечною хвилями.

37. Назвіть види хвиль залежно від їх геометричної форми фронту.

38. Дайте визначення терміну «швидкість розповсюдження звукової хвилі».

39. Дайте визначення терміну «довжина ультразвукової хвилі».

40. Дайте визначення терміну «магнітопорошковий метод» неруйнівного контролю.

41. Поясніть, у чому полягає метод магнітопорошкового контролю.

42. Поясніть та наведіть приклади й області використання методу магнітопо-рошкового контролю.

43. Поясніть, для виявлення яких видів дефектів використовують метод магнітопорошкового контролю.

44. Поясніть, за яких умов досягають найбільшу вірогідність виявлення дефектів методом магнітопорошкового контролю.

45. Поясніть, яким чином визначається чутливість методу магнітопорошкового контролю.

46. Вкажіть цілі використання методу магнітопорошкового контролю.

47. Опишіть технологічний процес методу магнітопорошкового контролю.

48. Дайте визначення терміну «капілярний метод» неруйнівного контролю.

49. Вкажіть призначення капілярного методу неруйнівного контролю.

50. Опишіть процес виявлення дефектів за допомогою капілярного методу неруйнівного контролю.

51. Поясніть, яким чином і на чому визначають чутливість капілярного методу неруйнівного контролю.

52. Наведіть класи чутливості капілярного методу контролю залежно від розмірів дефекту.

53. Перерахуйте і назвіть стадії процесу виявлення дефектів капілярним методом контролю.

54. Поясніть, за яких умов можливе використання капілярного методу для виявлення несуцільності матеріалів.

55. Дайте визначення терміну «візуально-оптичний метод» неруйнівного контролю.

56. Опишіть принцип дії та основний результат візуально-оптичного методу контролю.

57. Опишіть фізичні основи візуально-оптичного методу контролю.

58. Наведіть області використання візуально-оптичного методу контролю.

59. Вкажіть цілі використання методу візуально-оптичного контролю.

60. Вкажіть обмеження візуально-оптичного методу контролю.

61. Дайте визначення терміну «вихрострумовий метод» контролю.

62. Для визначення яких дефектів та в яких матеріалах використовують вихрострумовий метод контролю.

63. Поясніть, у чому полягає вихрострумовий метод контролю.

64. Вкажіть об’єкт контролю вихрострумовим методом.

65. Перерахуйте, які види дефектів можуть бути виявлені за допомогою вихрострумового методу контролю.

66. Опишіть, що не може бути проконтрольовано з використанням вихрострумового методу контролю.

67. Опишіть та перерахуйте, що не можна виявити при використанні вихрострумового методу контролю.

68. Поясніть, від чого залежить визначення дефекту вихрострумовим методом контролю.



Тема 4. Методи досліджень та випробувань матеріалів

1. Макроскопічне дослідження це – …

2. Назвіть методи вивчення макроскопії.

3. Поясніть, яку інформацію дають макроскопічні методи травлення.

4. Назвіть методи макроскопічного травлення.

5. Поясніть, що дозволяє виявити метод глибокого травлення.

6. Поясніть, яким чином проводять глибоке травлення.

7. Вкажіть, які реактиви використовують для проведення глибокого травлення.

8. Поясніть, як впливають реактиви глибокого травлення на поверхню сталі.

9. Поясніть, що таке поверхневе травлення.

10. Вкажіть, які вимоги висувають до поверхні металу під час поверхневого травлення.

11. Вкажіть, які реактиви використовують для поверхневого травлення.

12. Поясніть, для виявлення яких видів дефектів використовують поверхневе травлення.

13. Вкажіть, для виявлення дефектів в яких сталях використовують поверхневе травлення.

14. Поясніть, яким чином проводять поверхневе травлення.

15. Поясніть, що дозволяє виявити метод відбитку.

16. Поясніть, яким чином виконують травлення методом відбитку.

17. Вкажіть, які реактиви використовують для проведення травлення методом відбитку.

18. Поясніть, що таке метод відбитку.

19. Вкажіть, для виявлення яких видів дефектів використовують травлення методом відбитку.

20. Вкажіть, для виявлення дефектів в яких сталях використовують травлення методом відбитку.

21. Дайте визначення методу «рентгенофазовий аналіз». Назвіть види рентгено-фазового аналізу.

22. Дайте визначення «якісний рентгенофазовий аналіз».

23. Вкажіть, що дозволяє визначити рентгенофазовий аналіз.

24. Вкажіть, яке фізичне явище лежить в основі методу рентгенографічного аналізу.

25. Вкажіть, за допомогою якого приладу здійснюють зйомку дифрактограм.

26. Поясніть, від чого залежить довжина хвилі рентгенівського випромінюван-ня. Поясніть, чи змінюється вона під час зйомки рентгенограми чи залишається постійною.

27. Вкажіть, в яких координатах записується дифрактограма.

28. Дайте визначення поняттю «фаза».

29. Дайте визначення поняттю «кристалічна решітка».

30. Опишіть, у чому полягає теорія дифракції рентгенівських променів.

31. Назвіть рівняння Вульфа-Брегга та дайте визначення його складових.

32. Наведіть рівняння, за допомогою якого розраховують міжплощинну відстань.

33. Поясніть, яким чином залежать міжплощинні відстані в кристалах від умов зйомки дифрактограми.

34. Вкажіть, що використовують в якості джерел рентгенівських променів.

35. Вкажіть, яким чином проводиться реєстрація відбитих рентгенівських променів.

36. Опишіть принцип роботи дифрактрометра ДРОН.

37. Опишіть, яким чином та у якій послідовності проводиться розшифровуван-ня рентгенограм.

38. Вкажіть формулу, за якою визначають відносну інтенсивність.

39. Опишіть, на чому базується визначення фазового складу.

40. Наведіть умови, які необхідно враховувати при ідентифікації фаз.

41. Дайте визначення методу «рентгеноспектральний аналіз».

42. Поясніть, на чому базується рентгенофлуоресцентний аналіз.

43. Вкажіть, що використовують в якості джерела збудження при рентгенофлу-оресцентному аналізі.

44. Вкажіть, що використовують для аналізу спектра вторинного випроміню-вання.

45. Дайте визначення спектроскопії.

46. Вкажіть пряму задачу спектроскопії.

47. Вкажіть зворотну задачу спектроскопії.

48. Назвіть та опишіть види спектроскопії.

49. Перерахуйте види спектроскопії, що поділяються за об’єктами дослідження.

50. Перерахуйте види спектроскопії, що поділяються за типом випромінювання.

51. Дайте визначення поняттю «спектральний аналіз» та поясніть у чому він полягає.

52. Перерахуйте методи спектрального аналізу залежно від цілей аналізу й типу спектрів. Дайте визначення методів.

53. Поясніть, в якому методі склад речовини визначається за спектрами випромінювання та поглинання.

54. Дайте визначення поняттю «мас-спектрометр».

55. Поясніть, у чому полягає мас-спектрометричний аналіз.

56. Вкажіть, що можна визначити за допомогою мас-спектрометричного аналізу.

57. Поясніть, у чому полягає оптичний спектральний аналіз.

58. Поясніть суттєві відмінності мас-спектрометрії від інших аналітичних фізико-хімічних методів.

59. Дайте визначення мас-спектрометру та поясніть для яких цілей він використовується.

60. Поясніть, що таке «мас-спектр» та дайте йому визначення.

61. Вкажіть, яку інформацію можна отримати за допомогою мас-спектрометрії.

62. Опишіть принцип роботи мас-спектрометра.

63. Назвіть найважливіші технічні характеристики мас-спектрометра.

64. Назвіть класифікацію способів іонізації органічних речовин.

65. Назвіть способи іонізації органічних речовин газової фази.

66. Назвіть способи іонізації органічних речовин рідкої фази.

67. Назвіть способи іонізації органічних речовин твердої фази.

68. Вкажіть та опишіть, які методи іонізації використовують в неорганічній хімії для аналізу елементного складу речовини.

69. Назвіть типи мас-аналізаторів.

70. Вкажіть, які мас-аналізатори відносять до неперервних.

71. Вкажіть, які мас-аналізатори відносять до імпульсних.

72. Поясніть, у чому полягає різниця між неперервними та імпульсними мас-аналізаторами.

73. Наведіть приклади використання мас-спектрометрії.

74. Поясніть та опишіть, що таке електронний мікроскоп.

75. Вкажіть, яка роздільна здатність електронного мікроскопа.

76. Перерахуйте види електронних мікроскопів та дайте їх визначення.

77. Назвіть сфери використання електронних мікроскопів.

78. Дайте визначення просвічувальному електронному мікроскопу.

79. Назвіть компоненти просвічувального електронного мікроскопа.

80. Дайте визначення сканувальному тунельному мікроскопу. Для чого він призначений.

81. Опишіть принцип дії сканувального тунельного мікроскопа.

82. Назвіть елементи сканувального тунельного мікроскопа.

83. Назвіть обмеження на використання сканувального тунельного мікроскопа.

84. Пояснять, що таке дифракція відбитих електронів.

85. Вкажіть, для чого використовується дифракція відбитих електронів.

86. Вкажіть, на чому базується та поясніть, де проводиться дифракція відбитих електронів.

87. Вкажіть можливості дифракції відбитих електронів.

88. Вкажіть типи експериментів дифракції відбитих електронів.
Тема 5. Методи визначення твердості матеріалів і виробів
1. Дайте визначення твердості матеріалів.

2. Перерахуйте та дайте визначення методам вимірювання твердості матеріалів.

3. Вкажіть, яким чином різняться способи вимірювання твердості за характером дії індентора.

4. Вкажіть, який індентор використовують при вимірюванні твердості по методу Бринелля.

5. Вкажіть, який індентор використовують при вимірюванні твердості по методу Роквелла.

6. Вкажіть, який індентор використовують при вимірюванні твердості по методу Віккерса.

7. Вкажіть способи вимірювання твердості.

8. Вкажіть, що характеризує твердість матеріалу, яка визначається шкрябанням.

9. Вкажіть, що характеризує твердість матеріалу, яка визначається відскоком.

10. Вкажіть, яким чином розділяють твердість залежно від швидкості прикла-дання навантаження на індентор.

11. Вкажіть, як називають твердість при плавному навантаженні на індентор.

12. Вкажіть, як називають твердість при навантаженні на індентор ударом.

13. Перерахуйте переваги випробування на твердість матеріалів серед інших методів випробувань.

14. Поясніть, за яким параметром визначають твердість матеріалу.

15. Поясність, яким чином кількісно оцінюють твердість матеріалу.

16. Дайте визначення числу твердості по Бринеллю.

17. Вкажіть, в яких одиницях вимірювання визначається твердість по Бринеллю. Поясніть, яким чином виконують перерахунок одиниці вимірювання твердості по Бринеллю в одиниці СІ.

18. В чому полягає основна умова отримання порівнянних результатів визначення твердості матеріалів шариками різного діаметра.

19. Вкажіть, шарики яких діаметрів використовують для визначення твердості по Бринеллю.

20. Вкажіть, як вибирають діаметр шарика та навантаження для вимірювання твердості.

21. Вкажіть, для яких матеріалів не рекомендують використовувати вимірюван-ня твердості по методу Бринелля.

22. Вкажіть та розпишіть стандартне число твердості по Бринеллю.

23. Розшифруйте число твердості по Бринеллю НВ 10/300/50-350.

24. Перерахуйте умови, які необхідно виконувати при вимірюванні твердості по Бринеллю.

25. Опишіть порядок визначення твердості по методу Бринелля.

26. Поясніть, яким чином вимірюють діаметр відбитка при визначенні твердості по Бринеллю.

27. Поясніть, у чому полягає різниця вимірювання твердості по Бринеллю та Роквеллу.

28. Опишіть визначення твердості по методу Роквелла.

29. Вкажіть параметри індентора для визначення твердості по методу Роквелла.

30. Поясніть, що вимірює твердомір Роквелла.

31. Перерахуйте та опишіть визначення твердості по Роквеллу з використанням індентора різного навантаження.

32. Вкажіть, яким вимогам повинна відповідати поверхня зразка матеріалу при вимірюванні твердості приладом Роквелла.

33. Вкажіть, що необхідно контролювати при вимірюванні твердості по Роквеллу.

34. Вкажіть, за яких умов вимірюють твердість по Роквеллу.

35. Опишіть переваги методу вимірювання твердості по Роквеллу.

36. Назвіть, який метод використовують для вимірювання твердості на зразках та готових статичних виробах.

37. Розшифруйте число твердості 65HRC.

38. Розшифруйте число твердості HRA.

39. Розшифруйте число твердості HRB.

40. Вкажіть, яким вимогам повинен відповідати індентор при визначенні твердості по Віккерсу.

41. Опишіть метод визначення твердості по Віккерсу.

42. Дайте визначення числу твердості HV та опишіть, яким чином воно визначається.

43. Розшифруйте число твердості 670HV20/25.

44. Опишіть достоїнства методу визначення твердості по Віккерсу.


ЛІТЕРАТУРА
1. Алешин Н.П. Ультразвуковая дефектоскопия: Справочное пособие

/ Н.П. Алешин, В.Г. Лупачев. – Мн.: Выш.шк., 1987. – 271 с.: ил.

2. Кретов Е.Ф. Ультразвуковая дефектоскопия в энергомашиностроении: Справочное пособие. – Санкт–Петербург: Изд. «Радиоавионика», 1995. – 316 с.: ил.

3. Биргер И.А. Техническая диагностика. – М.: Машиностроение, 1978. – 240 с.: ил.

4. Выборнов Б.И. Ультразвуковая дефектоскопия. – М.: Металлургия, 1985. – 256 с.

5. Алешин Н.П. Радиационная, ультразвуковая и магнитная дефектоскопия металлоизделий / Н.П. Алешин, В.Г. Щербинский. – М.: Высшая школа, 1991. – 271 с.

6. Приборы для неразрушающего контроля материалов и изделий: Справочник. В 2 томах / Под ред. В.А.Клюева. – М.: Машиностроение, 1986. – 488 с.

7. Гурвич А.К. Неразрушающий контроль / А.К. Гурвич, И.Н. Ермолов, С.Г. Сажин. – М.: Высшая школа, 1992, кн.1. – 348 с.

8. Подсекин А.К. Учебное пособие по курсу «Неразрушающие методы контроля в технической диагностике ЯЭУ». – Обнинск: ИАТЭ, 1990. – 245 с.

9. В.М. Баранов. Неразрушающий контроль элементов конструкции физико-энергетических установок: Учебное пособие. – М.: Изд. МИФИ, 1982. – 234 с.

10. Уманский Я.С. Кристаллография, рентгенография и электронная микро-скопия / Я.С Уманский., Ю.А. Скаков, А.Н. Иванов, Л.Н. Расторгуев – М.: Металлургия, 1982. – 632 с.

11. Металловедение и термическая обработка стали: Справочник в 3-х томах / Под ред. М.Л. Бернштейна, А.Г. Рахштадта. 4-е изд. Перераб. и доп. Т.1. Методы испытания и исследования. В 2-х книгах. – М.: Металлургия, 1991. – 304 с.



  1. Иверонова В.И. Теория рассеяния рентгеновских лучей / В.И. Иверонова, Г.П. Ревкевич. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 480 с.

13. Утевский Л.М. Дифракционная электронная микроскопия в металловеде-нии. – М.: Металлургия, 1973. – 584 с.

14. Горелик С.С. Рентгенографический электронно-оптический анализ: Учебное пособие для вузов / С.С. Горелик, Ю.А. Скаков, Л.Н. Расторгуев. – М.: МИСиС, 1994. – 328 с.

15. Ермолов И.Н. Методы и средства неразрушающего контроля качества: Учебное пособие для вузов / И.Н. Ермолов, Ю.Я. Останин. – М.: Высшая школа, 1988. – 367 с.

16. Ермолов И.Н. Теория и практика ультразвукового контроля. – М.: Машиностроение, 1981. – 240 с.: ил.

17. НК и диагностика: Справочник / Под ред. В.В. Клюева. – М.: Машиностроение, 2003. – 226 с.

18. Румянцев С.В. Неразрушающие методы контроля сварных соединений / С.В. Румянцев, В.А. Добромыслов, О.И. Борисов, Н.Т. Азаров. – М.: Машиностроение, 1976. – 275 с.



19. Приборы для неразрушающего контроля материалов и изделий. В 2-х книгах. Кн. 2 / Под ред. В. В. Клюева. – М.: Машиностроение, 1986. – 352 с.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка