Методичні вказівки до вивчення курсу для студентів спеціальності 030403 "Міжнародні економічні відносини"



Сторінка9/9
Дата конвертації31.12.2016
Розмір2.53 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Поняття інтелектуальної власності.
  • Об’єкти права інтелектуальної та промислової власності.
  • Поняття інтелектуальної власності.
  • Об’єкти права інтелектуальної та промислової власності.
  • Методи оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
  • Патентування інтелектуальної власності.
  • Особливості проведення ліцензійної торгівлі на міжнародному ринку інновацій.
  • Нормативно – правове забезпечення в області захисту інтелектуальної власності.
  • Міжнародні проблеми захисту об’єктів інтелектуальної та промислової власності, шляхи їх вирішення.
  • Система постачання інформації. Міжнародні стандарти в статистиці науки та інновацій.


    Питання для самостійного вивчення теми


    1. Інтелектуальна діяльність в конкурентній стратегії.

    2. Комерціалізація інтелектуальної власності.

    3. Методи визначення ціни ліцензії на винаходи і ноу – хау.

    4. Захист інтелектуальної власності в Україні.



    Навчальні завдання

    Завдання 1.

    Застосовуючи методику івент – аналізу, необхідно охарактеризувати міжнародні документи із захисту інтелектуальної власності та визначити їх функціональну та змістову наповненість.



    Завдання 2.

    Визначіть, які атрибути інтелектуальної власності використовуються для ідентифікації її об’єктів. Наведіть приклади.


    Завдання 3.

    Визначіть проблеми, які існують в Україні в області захисту інтелектуальної власності. Зробіть ретроспективний аналіз наслідків недосконалого державного захисту інтелектуальної власності для України на міжнародному ринку. Прокоментуйте відповідь та визначіть перспективний хід подій в цій сфері.


    Завдання 4.

    Охарактеризуйте основні законодавчі та нормативно – правові акти України в області захисту інтелектуальної власності. Визначіть основні напрямки його вдосконалення на основі передового світового досвіду.



    Тестові завдання для перевірки та самоконтролю знань

    Виберіть одну чи декілька вірних відповідей із запропонованих альтернатив на слідуючі запитання:


    1. Які з нижченаведених нематеріальних ресурсів не є об'єктами промислової власності :

    а) товарні знаки і знаки обслуговування;

    б) раціоналізаторські пропозиції;

    в) винаходи;

    г) корисні моделі;

    ґ) промислові зразки.


    1. Промислова власність – це:

    а) відносини, пов’язані із охороною висловлення авторської ідеї;

    б) частина інтелектуальної власності, що включає програми для ЕОМ та наукові твори;

    в) об’єкти інтелектуальної власності за винятком творів літератури та мистецтва;

    г) об’єкти інтелектуальної власності за винятком товарних знаків та знаків обслуговування.




    1. Винаходом може бути технічне рішення, що має:-

    а) істотну новизну і практичну корисність;

    б) істотну новизну, певну технічну ознаку і практичну корисність;

    в) винахідницький рівень і є новим;

    г) новизну, оригінальність і є промислове придатним;

    г) оригінальність, визначену технічну ознаку і дає позитивний ефект.


    1. Об'єктом корисної моделі може бути:

    а) продукт (устрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин, рослин і тварин);

    б) засіб і процеси;

    в) конструктивне використання устрою;

    г) винахід;

    ґ) промисловий зразок.


    1. Сертифікат продукції— це документ, що:

    а) необхідний лише для захисту права власності на продукцію;

    б) дозволяє купувати продукцію;

    в) свідчить про рівень якості продукції;

    г) пред'являється покупцю під час продажу продукту;

    ґ) передбачає реалізацію на біржі через визначений час за визначеною ціною.


    1. Терміном синонімом авторського права є::

    а) суміжне право;

    б) прімарайт;

    в) копірайт;

    г) поварське право.




    1. Винахідницький рівень - це:

    а) технічний лаг між винаходом і рівнем існуючої техніки;

    б) можливість реалізації винаходу в практичних цілях;

    в) рівень винаходу, що визначає його як невідомий раніше в світовій практиці.


    1. Центральна організація із захисту інтелектуальної власності:

    а) ВОІВ;

    б) ТРІПС;

    в) European Patent Convention;

    г) Patent Cooperation Treaty.




    Тема 9. Регіональні особливості інноваційного менеджменту

    План практичного заняття
    1. Особливості інноваційного менеджменту в США як ризиково – індивідуалістичного.

    2. Характеристика інноваційного менеджменту в Японії як корпоративно-колективістського.

    3. Кооперативно – інтеграційний інноваційний менеджмент Євросоюзу.

    4. Сучасний науково - технічний та інноваційний потенціал нових індустріальних країн.

    5. Трансформаційний інноваційний менеджмент країн із перехідною економікою.



    Питання для самостійного вивчення теми


      1. Історія розвитку ризикового підприємництва в США.

      2. Форми ризикового капіталу в Японії.

      3. Дослідницькі асоціації в японському інноваційному процесі.

      4. Спільні проекти підтримки інноваційної діяльності Євросоюзу.

      5. Інноваційна політика країн ЄС.

      6. Концепції міждержавної інноваційної політики країн СНД.

      7. Характеристика інноваційного потенціалу Кореї.


    Навчальні завдання

    Завдання 1.

    Приведіть основні показники інноваційної діяльності передових країн світу за останні три роки. Зробіть порівняльну характеристику.


    Завдання 2.

    Застосовуючи кластерний аналіз, охарактеризуйте НІС Фінляндії, Норвегії та Нідерландів.


    Завдання 3.

    Дослідіть розвиток наукових досліджень в сфері нанотехнологій. Приведіть список країн, які мають певний заділ в цій області. Зпрогнозуйте можливий розвиток НДДКР та їх використання в промисловості.



    Тестові завдання для перевірки та самоконтролю знань

    Виберіть одну чи декілька вірних відповідей із запропонованих альтернатив на слідуючі запитання:


    1. Варіант інноваційної політики при якій роль держави у стимулюванні фундаментальних досліджень є мінімальною, участь у НДДКР і визначається лише визначенням напрямків розвитку науки і техніки :

    а) технологічного поштовху;

    б) ринкової орієнтації;

    в) соціальної орієнтації;

    г) зміни економічної структури господарського механізму.




    1. Інноваційний менеджмент характеризується як ризико – індивідуалістичний в:

    а) Японії;

    б) нових індустріальних країнах;

    в) країнах з трансформаційною економікою;

    г) США.




    1. Для Японської моделі інноваційної політики характерним є:

    а) суттєва державна підтримка ;

    б) обмежене державне регулювання;

    в) фінансова підтримка державою сфери НДДКР.


    1. Передові позиції в будівництві АЕС, виробництві фармацевтичних препаратів, техніки зв’язку, ряду галузей транспортного машинобудування належать:

    а) Японії;

    б) новим індустріальним країнам;

    в) ЄС;

    г) США.



    1. Сучасний розвиток інноваційного менеджменту в нових індустріальних країнах базується на:

    а) використанні “чужих” технологій;

    б) імітації зарубіжних технологій;

    в) патентно – ліцензійній діяльності;

    г) власних результатах НДДКР.


    6. Загальні напрямки поширення нововведень в рамках ЄС встановлюється:

    а) Посланням Єврокомісії Раді Європи і Європарламенту;

    б) European Patent Convention;

    в) Patent Cooperation Treaty;

    г) Проектом “Тенденції інноваційної діяльності в Європі”.

    Тема 10. Інноваційний менеджмент в Україні



    План практичного заняття


    1. Модель інноваційного розвитку України.

    2. Сучасні концепції науково-технічної та інноваційної політики держави.

    3. Характеристика інтелектуального та науково – технічного потенціалу України.

    4. Загальна характеристика розвитку і проблем ІМ України.

    5. Міжнародне співробітництво та внутрішні резерви інвестування в українську економіку.



    Питання для самостійного вивчення теми


    1. Шляхи впровадження інноваційних проектів в Україні.

    2. Науково – технічні і підприємницькі кадри України: проблеми їх відтоку.

    3. Динаміка статистичних показників інноваційної діяльності українських промислових підприємств.

    4. Інноваційне винахідництво та передумови його активізації в Україні.

    5. Механізм підтримки малих підприємств в науково – технічній сфері України.

    6. Участь України на світовому ринку торгівлі ліцензіями.



    Навчальні завдання

    Завдання 1.

    Визначте проблеми отримання патентів на винаходи в Україні. Охарактеризуйте механізм патентування винаходів.



    Завдання 2.

    Дайте оцінку законодавчому забезпеченню охорони прав власності в Україні.


    Завдання 3.

    На підставі даних щорічного статистичного довідника “Наукова і інноваційна діяльність в Україні” проаналізуйте основні показники інноваційної діяльності в Україні за остання 5 років.


    Завдання 4.

    Охарактеризуйте державну систему науково-технічної інформації в Україні.


    Завдання 5.

    Визначте, які функції виконує Український центр науково – технічної інформації. Проаналізуйте його діяльність.



    Тестові завдання для перевірки та самоконтролю знань

    Виберіть одну чи декілька вірних відповідей із запропонованих альтернатив на слідуючі запитання:
    1. Національним органом, що здійснює і координує роботу з сертифікації продукції в Україні, є:

    а) Державний комітет України з питань стандартизації, метро­логії і сертифікації;

    б) Державна комісія при Уряді України з питань стандартизації, метрології і сертифікації;

    в) Державна палата з питань сертифікації і стандартизації України

    г) Антимонопольний комітет України;

    ґ) правильні відповіді «а» і «б».



    2. До якої програми в рамках науково – технічної та фінансової кооперації приєдналася Україна в 1993 році як асоційований член?

    а)INTAC;


    б) COST;

    в) EUREKA;

    г)ІНКО – КОПЕРНІКУС.
    3. Національним центром, який забезпечує співробітництво України в міждержавному обміні інформацією є:

    а) Інноваційна Палата України;

    б) Міністерство закордонних справ України;

    в) Державна інноваційна компанія України;

    г) Український інститут науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ).
    4. Більше половини українських договорів про науково – технічне співробітництво укладені із країнами:

    а) США, Японія, Німеччина, Китай, Ізраїль, Білорусія;

    б) СНД;

    в) ЄС, Білорусії, Казахстану, Росії;



    г) США, Японії, СНД.

    Тема 11. Світовий ринок технологій структура, особливості, сучасні тенденції



    План практичного заняття

    1. Світовий ринок технологій (СРТ): поняття та структура.

    2. Класифікація інституційних елементів СРТ.

    3. Об’єкти СРТ.

    4. Сучасні тенденції розвитку світового ринку технологій.

    5. Позиції України на СРТ.



    Питання для самостійного вивчення теми


    1. Дуалістична природа технологій.

    2. Стадії руху технологій на світовому ринку.

    3. .Матриця світового ринку технологій.

    4. Перспективи розширення присутності України на СРТ.

    5. Характеристика світових лідерів СРТ.


    Навчальні завдання

    Завдання 1.

    Приведіть основні нормативно - правові акти, які регулюють функціонування світового ринку технологій. Дайте їх оцінку.


    Завдання 2.

    Охарактеризуйте структуру світового ринку технологій. Проведіть її аналіз за галузевою ознакою та визначіть спеціалізацію найбільш активних учасників ринку. Прослідкуйте динаміку за останніх 15 – 20 років.



    Завдання 3.

    Визначіть найбільш крупних експортерів технологій. Приведіть приклади країн, які мають позитивне сальдо в торгівлі ліцензіями


    Завдання 3.

    Визначіть поняття “макротехнологія”. Наведіть їх приклади. Визначіть країни, які контролюють світовий ринок за макротехнологіями.



    Тестові завдання для перевірки та самоконтролю знань

    Виберіть одну чи декілька вірних відповідей із запропонованих альтернатив на слідуючі запитання:
    1. Що не входить до структури світового ринку технологій?

    а) ринок патентів і ліцензій;

    б) ринок науково і технологічно ємної продукції;

    в) ринок науково – технічних послуг;

    г) ринок науково-технологічних спеціалістів.
    2. Найбільшу роль на усіх сегментах світового ринку технологій відіграють такі країни як:

    а) США, Японія, ЄС;

    б) Японія, Росія, Італія, США, Південна Корея;

    в) США, Великобританія, Німеччина, Франція;

    г) Німеччина, Великобританія, Японія, Китай.
    3. До ринкових об’єктів світового ринку технологій представлених в не уречевленій формі відносять:

    а) патенти, ноу-хау, науково-технічна документація, управлінський консалтинг;

    б) інформаційні масиви, знання, досвід і навики, що можуть передаватися через навчання, стажування, при обміні і міграції спеціалістів;

    в) патентні і безпатентні ліцензії, інжиніринг, лізинг, франчайзинг, наукові послуги, підготовка персоналу.


    4. Ситуація: високі технології поширюються між промислово розвинутими країнами, низькі і середні – в країнах, що розвиваються – є наслідком:

    а) монополізації міжнародного ринку технологій;

    б) ступінчатого технологічного розриву між країнами;

    в) підвищення інтелектуалізації виробництва.


    5. Технологія – це:

    а) матеріалізоване середовище здійснення процесу виробництва;

    б) матеріалізоване конструкторське рішення чи методи і процеси виробництва;

    в) продуктові інновації;

    г) метод створення нових продуктів і процесів.

    Тема 12. Механізм міжнародного трансферту інновацій



    План практичного заняття

    1. Поняття міжнародного обміну технологіями.

    2. Форми, способи та канали передачі технологій на міжнародному ринку.

    3. Елементи горизонтальної комерційної передачі технологій.

    4. Механізм кооперування в сфері інноваційної діяльності: цілі, задачі, принципи.

    5. Міжфірмова науково – технічна кооперація.

    6. Статистичний моніторинг міжнародного трансферту технологій в Україні.



    Питання для самостійного вивчення теми


      1. Проблеми формування та оптимізації механізму трансферту технологій.

      2. Статистичні форми звітності, що містять показники міжнародного трансферту технологій.

      3. Пряма та непряма горизонтальні передачі технологій.

      4. Фактори прибутковості комерційної горизонтальної передачі технологій.

      5. Сутність комерційної схеми типу “запозичена послуга”.

      6. Механізм організації франшизної мережі.

      7. Стратегічні альянси на світовому ринку технологій.

      8. Фінансові технології системи трансферу технологій.

      9. Розвиток трансферту технологій в Україні.



    Навчальні завдання

    Завдання 1.

    Один із створених в країні інноваційних фондів посилає свого співробітника в технологічно розвинуту країну з багатими ринковими традиціями для вивчення інноваційного ринку і учасників інноваційного процесу. Завданнями передбачено складання схем різних організаційних форм учасників інноваційного процесу. Необхідно визначити:



    1. які рівні народного господарства будуть представлені на схемі?

    2. які типові інноваційні організації можуть діяти на цих рівнях?

    3. яка роль цих організацій в інноваційному процесі?


    Завдання 2.

    Розкрийте економічну сутність подій: німецький концерн придбав в одній з країн, що розвиваються, ділянку землі і будує там комбінат з видобутку і збагачення марганцевої руди.


    Завдання 3.

    Електроніка перетворюється в одне з основних джерел економічного зростання в капіталістичних країнах. Якою була питома вага електронного устаткування у ВВП капіталістичних країн у 1970 р., у 2002 р.? Хто є найбільшими виробниками електронного устаткування? Які позиції України на міжнародному ринку електронного устаткування?



    Завдання 3.

    Розрахувати показники економічної ефективності придбання в іншій країні ліцензії з технології виробництва нового виробу №1 у порівнянні з виробом №2, випуск якого можливий на базі власних науково – технічних розробок. За прогнозною оцінкою вироби №1 та №2 доцільно виробляти протягом 8 років (із закінченням цього строку слід очікувати виникнення нової, прогресивнішої технології).

    Необхідно визначити:


    1. очікуваний економічний ефект від використання народному господарстві модернізованої машини;

    б) річний економічний ефект від реалізації НДДКР, виконаних фірмою, що здійснює інновацію;

    в) коефіцієнт ефективності довиробничих витрат.


    Таблиця 20



    № п/п

    Показник

    Виріб

    №1

    №2

    1.

    Річний обсяг випуску продукції А, од.

    21000

    22500

    2.

    Початок серійного випуску tn, рік

    3-й

    5-й

    3.

    Собівартість одиниці продукції С, грн.

    980

    1150

    4.

    Верхня межа ціни одиниці продукції Ц, грн.

    1450

    1450

    5.

    Витрати на придбання ліцензії Z, тис. дол. США

    3400

    -

    6.

    Вартість імпортного обладнання W, тис. дол. США

    1850

    -

    7.

    Коефіцієнт перерахунку валюти у внутрішні ціни Rн:

    • ліцензія

    • імпортне обладнання

    2,0


    1,5

    -

    -



    8.

    Витрати на капітальне будівництво і вітчизняне обладнання для виробництва продукції за ліцензією Кл, тис. грн.

    • перший рік будівництва

    • другий рік будівництва

    2060


    790

    -

    -



    9.

    Витрати на власні НДДКР – Квпр, тис. грн.

    • перший рік будівництва

    • другий рік будівництва

    -

    -


    220


    560

    10.

    Витрати на капітальне будівництво та обладнання для виробництва продукції на основі власних розробок Кв, тис. грн.

    • 3 – й рік

    • 4 – й рік

    -

    -


    1570


    1300


    Завдання 4.

    Постійні нововведення в різноманітних сферах управління є основою процвітання будь-якої компанії. Водночас менеджеру доводиться часто стикатися з опором перемінам.

    1. Які, на вашу думку, дії може почати менеджер, щоб перебороти таку протидію інноваціям?

    2. Яку програму інновацій ви запропонуєте, якщо вас призначать менеджером фірми?

    Менеджмент має два головні напрями — маркетинг і інновації. Дайте відповідь на такі питання:

    а) Який напрям у діяльності комерційної інноваційної фірми ви вважаєте найважливішим і чому?

    б) 3 яких елементів стосовно до сучасних українських умов складається: система маркетингу інноваційної фірми; система її інновацій?
    Завдання 5.

    Одна з американських компаній має намір придбати ліцензію на нове технологічне устаткування української компанії ”Технократ”. Як показало попереднє вивчення умов застосування нової технології і пов’язаних з цим витрат, обсяг виконуваних робіт при допомозі нової технології може становити близько 32000 од. на рік, додаткові капітальні вкладення в освоєння нової технології – 400 тис дол. на рік, економія поточних витрат (прибуток) на одиницю продукції – 65 дол.

    Нова технологія може бути освоєна фірмою – ліцензіатом протягом одного року. Термін дії ліцензійної угоди складатиме 10 років. Розмір можливої винагороди для патентованої продукції коливається в межах 25 – 35%. Сукупні приведені витрати на підготовку і продаж ліцензії за середніми розрахунками складуть 750 тис грн.

    Необхідно обґрунтувати доцільність продажу ліцензії.


    Методичні вказівки для виконання навчальних завдань

    • Економічний ефект від придбання ліцензії обчислюється не за один рік, а за весь період виробництва продукції за ліцензією. Враховуючи те, що не завжди може бути дотримане правило тотожності порівнювальних варіантів за їх натурально – речовим складом, економічний ефект розраховується як різниця абсолютних ефектів (чистого прибутку) від виробництва продукції за ліцензією і на базі власних розробок.

    Річні приведені витрати на виробництво продукції на основі ліцензії визначаються за формулою:

    Вtр.л =Cлt н ∑ (Кtл + (Zt +Wt) Rв) αt

    Cлt- собівартість річного випуску продукції за ліцензією в році (якщо при цьому використовуються імпортні сировина та матеріали, то їх вартість у валюті розглядається як самостійний елемент поточних витрат);



    Кtлвласні капіталовкладення, здійснювані в році t для організації серійного виробництва продукції за ліцензією;

    Zt – платежі за ліцензією;

    Wt – вартість необхідного для випуску продукції за ліцензією імпортного обладнання;

    Rв – коефіцієнт перерахунку валюти в національну грошову одиницю.

    Річні приведені витрати на виробництво продукції на базі власних науково – технічних розробок визначаються за формулою:



    Вtр.в =Cвt + Ен ∑ Кtв αt

    де Cвt та Кtв - відповідно собівартість річного випуску продукції та капіталовкладення t- го року у разі використання власних розробок.

    Окремий випадок визначення економічного ефекту полягає у тому, що річні витрати та результати за порівняльними варіантами не залежать від часу їх здійснення і отримання. Тоді економічний ефект від придбання ліцензії

    де Рm.n – величина, тотожна частці реновацій них відрахувань за плановий період виробництва;



    Ц – верхня межа ціни продукції.

    Коефіцієнт порівняльної ефективності придбання ліцензії, який виражає співвідношення чистого прибутку, одержуваного від виробництва продукції на базі ліцензій та власних розробок, подається у вигляді:



    Строк відшкодування витрат на придбання та освоєння ліцензій:



    Економічний ефект від продажу ліцензії:

    Чистий прибуток ліцензіата на весь строк дії ліцензійної угоди:

    де – ΔС економія поточних витрат, у.о.;



    А – обсяг виконуваних робіт, шт.;

    τ – строк дії ліцензійної угоди, років;

    ΔК – додаткові капітальні вкладення в освоєння технології, тис. у.о.

    • Вартість ліцензії:

    де Цв – розмір винагороди для запатентованої продукції

    Коефіцієнт відносної ефективності витрат на підготовку і продаж ліцензії:



    де Кппл – сукупні приведені витрати на підготовку і продаж ліцензії.



    Тестові завдання для перевірки та самоконтролю знань

    Виберіть одну чи декілька вірних відповідей із запропонованих альтернатив на слідуючі запитання:


    1. Угода між корпораціями в межах стратегічного альянсу про довгостроковий та двосторонній обмін взаємодоповнюючими технологіями, інформацією і “ноу – хау” називається:

    а) спільна науково – технічна і виробнича діяльність;

    б) консорціум;

    в) спільне підприємство;

    г) асоціація.




    1. Консорціуми як вид стратегічного альянсу:

    а) створюються для зосередження на фундаментальних пошукових дослідженнях у напрямах, що обіцяють революційні зміни в техніці й технології виробництва;

    б) створюються для розроблення технології виробництва та збуту нової продукції;;

    в) створюються на підставі угоди про двосторонній обмін взаємодоповнюючими технологіями та інформацією, технологічною документацією та “ноу – хау”.


    1. Стратегічний альянс, створений для розроблення технології виробництва і збуту принципово нової продукції, має назву:

    а) спільна науково – технічна і виробнича діяльність;

    б) консорціум;

    в) спільне підприємство;

    г) асоціація.



    1. Стратегічний альянс, створений для проведення фундаментальних, пошукових досліджень у напрямках, що обіцяють революційні зміни в техніці і технології виробництва, має назву:

    а) консорціум;

    б) спільна науково – технічна і виробнича діяльність;

    в) спільне підприємство;

    г) асоціація.




    1. Що не відноситься із узагальненої класифікації послуг зовнішньо –економічної діяльності до груп міжнародного трансферту технологій:

    а) комп’ютерні;

    б) роялті та ліцензійні;

    в) банківські;

    г) НДДКР;

    ґ) фінансово - консультаційні;

    д) послуги в інженерних та інших технічних галузях;

    е) середньорічна норма рентабельності інвестицій – 17%;

    є) військові.




    1. Енергійний керівник, який підтримує і просуває нові ідеї, проте боїться підвищеного ризику і невизначеності, здатний до нестандартних рішень і подолання труднощів – це:

    а) інтрапренер;

    б) антрепренер;

    в) генератор ідей;

    г) діловий ангел;

    ґ) вільний співробітник;

    д) золотий комірець;

    е) адміністратор;

    є) плановик.




    1. Висококваліфікований вчений і спеціаліст, який володіє підприємницьким підходом до використання своїх професійних знань – це:

    а) підприємець;

    б) антрепренер;

    в) генератор ідей;

    г) діловий ангел;

    ґ) вільний співробітник;

    д) золотий комірець;

    е) адміністратор;

    є) інтрапренер.




    1. Підпільне, контрабандне винахідництво, таємна робота над позаплановими проектами – це:

    а) тимчасовий творчий колектив;

    б) гурток генерації ідей;

    в) мозковий штурм;

    г) бутлегерство;

    ґ) превентивізм.


    1. Інноваційна технологія, яка забезпечує етап підготовки кадрового супроводу інновацій – це:

    а) запровадження;

    б) тренінг;

    в) консалтинг;

    г) трансферт;

    ґ) інжиніринг.


    1. Комплексна інноваційна технологія, яка охоплює всі стадії інноваційного процесу – це:

    а) запровадження;

    б) реінжініринг;

    в) консалтинг;

    г) трансферт;

    ґ) інжиніринг;

    д) трансферт.



    Література

    Основна література

    1. Закон України “Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності”. Урядовий кур’єр, 2001, № 41

    2. Закон України “Про науково-технічну інформацію”. Офіційна Україна, 1993

    3. Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”. Вісник НАН України, 1999, № 11

    4. Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”. № 2623-ІІІ // Вісник НАН України, 2001, № 9

    5. Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 р. / Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур’єр, 2000, № 34, 21 лютого

    6. Звернення Президента України до Верховної Ради у зв’язку з посланням Президента України до ВРУ “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році” від 6 березня 2001

    7. Бажал Ю.М. економічна теорія технологічних змін: навч. посібник. – К.: Заповіт, 1996

    8. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и инновации. – М.: ИИД “Филио”, 1997

    9. Валдайцев С.В. Управление инновационным бизнесом. Учеб. Пособие. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001

    10. Василенко О.В., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. За ред В.О. Василенко. – Київ: ЦУЛ, Фенікс, 2003

    11. Власова А.М. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1997

    12. Герчикова И.М. Менеджмент. – М.: ЮНИТИ, 1995

    13. Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2000.

    14. Гунин В.Н., Баранчеев В.П. Управление инновациями: 17 – модульная программа для менеджеров «Уравление развитием организации». Модуль 7. – М.: ИНФРА – М, 2000

    15. Круглова Н.Ю. Инновационный менеджмент: Учебное пособие. – М.: РДЛ, 2001

    16. Морозов Ю.П. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2000

    17. Наука стран Европы на пороге ІІІ тысячелетия / Авсенев Е.В., Егоров И.Ю., Карпов В.И., Слонимский А.А. – НИИ статистики Госкомстата Украины, 1998

    18. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов/ С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, .Д. Ягудин/ Под ред. С.Д. Ильенкова. – М.: ЮНИТИ, 2000

    19. Инновационный менеджмент: Справ. пособие/ П.И. Завлин, А.К. Казанцев. – М.: Экономика, 2000

    20. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие/ Под ред. Оголевой Л.Н. , СПб.: 2001

    21. Покропивний С.Ф., Новак А.П. Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності: Збірник навчально-методичних матеріалів. – К.: КНЕУ, 1997

    22. Фатхудинов Э.А. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. – М.: 1998

    23. Черваньов Д.М. Нейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.: 1999

    24. Шегда А.В. Основы менеджмента. – К.: “Знання”, 1998

    25. Шумпеттер Й. Теория экономического развития. – М.: Прогресс, 1982


    Додаткова література

    1. Андрощук Г., Чернобай О. Трансферт технологий: ограничительная деловая практика // Предпринимательство, хозяйство, и право, 1996, №8

    2. Андрощук Г. А. Инновационная политика ЕС: состояние и тенденции // Проблеми науки, 2002, №2

    3. Біловодська О.А. Світові тенденції розвитку інноваційного підприємництва // Проблеми науки, 2003, № 5

    4. Бойко Р.В. Економічні методи оцінки інноваційних рішень (на прикладі підприємств машинобудування). Дис. канд.. екон. Наук: 08.06.01 / ХТУП, Хмельницький 2001

    5. Гамидов П.С. Основы инноватики и инновационной деятельности. –СПб: Политехника, 2000

    6. Гергель О. Україна – НАТО: наука і технології // Освіта України, 2000, № 44

    7. Гончарова Н.П. Маркетинг инновационного менеджмента / Учеб. пособие. – К.: 1998

    8. Денисюк В.А., Красовська О.В. Напрями розвитку венчурного фінансування в країнах ЄС та актуальність їх використання в Україні// Проблеми науки, 2002, № 11

    9. Джелаш В.И. Замечания, предложения и дополнение к проекту Закона Украины “Про інноваційну діяльність” // Проблеми науки, 2001, №2

    10. Доценко Ю., Коміренко Г. Європейська програма EUREKA та Україна // Світ. –2001 - № 39-40.

    11. Дука А.П. Фінансування спільних інноваційних проектів: форфейтинг// Фінанси України, 1999 №11.

    12. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры: практика и принципы. Москва: ВСІ, 1992.

    13. Зайчик Т.О. Маркетингова інноваційна діяльність. – Київ, 1997.

    14. Заїкіна О. Міжнародне співробітництво та внутрішні резерви інвестування в економіку України // Економіка України, № 3, 2002

    15. Захожий А. Ринок науково-технічного потенціалу промисловості // Економіка України, 2002, № 3

    16. Ефремов В.С. Стратегия бизнеса. – М.: 1998

    17. Карпова Н.Н. Международные стратегические альянсы и интеллектуальная собственность // Внешнеэкономический бюллетень, 2002, №6

    18. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность. – М.: Экзамен, 2001

    19. Ковалев Г.Д. Инновационные комуникации: Учеб. пособ. – М.: 2000

    20. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент. – СПб, 1999

    21. Кушлин В.И., Фоломьев А.Н., Селезнев А.З., Смирницкий Е.К. Иннновационность хозяйственных систем. – М.: Эдиториал УРСС, 2000

    22. Лесів И. Сучасні методи менеджменту, основані на ринковій економіці. – Ужгород, 1994

    23. Маряш М. Процеси глобалізації та інновації /// Вісник ТАНГ, 2001, спеціальний випуск

    24. Мильнер Б.З. Теории организации. – М.: 1999

    25. Медынский В.Г. Инновационное предпринимательство. – М.: 1997

    26. Новые разработки OECD в области исследования инновационых процессов в различных странах // Проблеми науки, 1998, № 11

    27. Неформальный рынок венчурного капитала в США и бизнес – ангелы // Проблеми науки, 1999, № 11

    28. Управление исследованиями, разработками и инновационными проектами. Учеб. пособие/ Под ред. Валдайцева С.В. – М.: 1997

    29. Поручник А.М. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні. – К.: 2000

    30. Соловйов В. Механізм трансферу технологій в Україні // Вісник НАН України, 2000, № 4

    31. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку. - К.: Вища школа., 2002

    32. Твисс Б. Управление научно-техническим нововведениями. –М.: Экономика, 1993

    33. Ткач Н.О., Воронькова І.П., Стрельнікова О.А., Ткач О.М. Світовий досвід створення наукових, дослідних та технологічних парків, бізнес – інкубаторів // Проблеми науки, 2000, № 3

    34. Фирсов В.А. Американская модель инновационной деятельности в малом бизнесе// США: Экономика, политика, идеология. – 1994. - №6

    35. Финансирование НИОКР за счет зарубежных грантов на территории России и других стран СНГ (часть 1) // Проблеми науки, 1998, № 9

    36. Хучек М. Инновации на предприятиях и их внедрение. – М.: Прогрес, 1992

    37. Шпак А. Передача технологій в Україні: ситуація і проблеми // Інтелектуальна власність, 6-7, 2000

    38. Щедріна Т.І. Міжнародний трансферт технологій в Україні стан та шляхи його поліпшення // Проблеми науки, 2000, № 11

    39. Щедріна Т.І. Цілі, форми і методи міжнародного трансферту технологій // Проблеми науки, 2000, № 4

    Навчально – методичне видання


    Нижник Віктор Михайлович

    Теляча Леся Петрівна

    Міжнародний інноваційний менеджмент

    Конспект лекцій та методичні вказівки до вивчення курсу для студентів спеціальності 7.030403 “Міжнародні економічні відносини”

    Відповідальний за випуск:

    Журба І.Є


    Художнє оформлення обкладинки:

    Комп’ютерна верстака:

    Теляча Л.П.
    Коректор:

    Підписано до друку

    Формат А5. Папір офсетний. Гарнітура Time New Roman Cyr.

    Друк різографією. Ум друк. арк. – 11,2. Обл.– вид. арк. - .

    Тираж .Зам.

    Віддруковано в редакційно – видавничому центрі




  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9


    База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка