Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «обчислювальна техніка та мікропроцесори»



Скачати 386.52 Kb.
Дата конвертації09.04.2017
Розмір386.52 Kb.
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

КАФЕДРА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ



Синтез спеціалізованого цифрового пристрою (автомату)
Методичні вказівки

до виконання самостійної роботи

з дисципліни

«ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА ТА МІКРОПРОЦЕСОРИ»

Київ – 2015
Методичні матеріали підготовлені: к.т.н., доцент Лобанов Л. П.

ст. викладач Яскевич В. О.

Рецензент: к.т.н., доц. Качанов П. Т.

Методичні матеріали рекомендовані на засіданні кафедри

обчислювальної техніки

11.02.2015 р., протокол №.__

Методичні матеріали затверджені Вченою радою

Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій

__.__.2015 р., протокол №.__

Бушма О. В., Яскевич В. О.

Синтез спеціалізованого цифрового пристрою (автомату). Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни "Обчислювальна техніка та мікропроцесори". – К.: ДУТ, 2015. – 22 с.


© Державний університет телекомунікацій, 2015

© Л. П. Лобанов, В. О. Яскевич, 2015

З М І С Т


ВСТУП 4

1. МЕТА РОБОТИ 4

2. ВИДАЧА ЗАВДАННЯ І ВИБІР ВАРІАНТУ 4

3. ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТ РОБОТИ 4

4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ 5

5. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ 6

Список літератури 11

Загальне завдання 12

Додаток 13


ВСТУП

Навчально-методичний посібник призначений для підготовки до виконання самостійної роботи студентів денної та заочної форм навчання з дисципліни «обчислювальна техніка та мікропроцесори» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр з напряму телекомунікації відповідно до навчальної програми.

Самостійна робота є важливою складовою навчального процесу. Вона доповнює знання студентів, отриманні на лекційних, практичних та лабораторних заняттях.

У посібнику викладено теоретичні відомості та методичні рекомендації, необхідні для успішного виконання та захисту роботи з дисципліни. Також подані індивідуальні варіанти завдань, правило їх вибору, вимоги до оформлення, перелік літератури, зразок виконання та оформлення самостійної роботи.




1. МЕТА РОБОТИ

1. Поглибити та закріпити знання про синтез цифрових автоматів (ЦА).

2. Набути практичних навичок аналітичного та структурного синтезу ЦА.

3. Для заданої послідовності вхідних сигналів одержати таблицю переходів та виходів (або граф) цифрового автомату;

4. Отримати структурну схему ЦА;

5. Перевірити правильність функціонування отриманої схеми за допомогою програм моделювання роботи логічних схем.



2. ВИДАЧА ЗАВДАННЯ І ВИБІР ВАРІАНТУ

1. Завдання на контрольну роботу видається після першого модуля за індивідуальним варіантом кожному студенту.

2. Варіант визначається відповідно номеру за списком з таблиці 1 (див с. ).

3. ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТ РОБОТИ

1. Робота оформлюється на папері А4 з використанням сучасних комп’ютерних технологій і має містити:

- титульний лист;

- зміст;


- індивідуальне завдання;

- пояснювальний текст;

- граф роботи ЦА;

- таблиця переходів та виходів;

- таблиці кодування вхідних, вихідних сигналів та станів ЦА;

- функції збуджень елементів пам’яті;

- структурну схеми;

- діаграми роботи синтезованих схем;

- висновки по роботі.

2. Оцінювання роботи

Контрольна робота оцінюється за такими критеріями:

- правильне виконання та оформлення роботи – 20 %;

- пояснення щодо виконаної роботи – 30 %;

- демонстрація правильної роботи схеми за допомогою комп’ютерної програми моделювання електричних схем – 20 %;

- відповідь на контрольні запитання та додаткові запитання викладача – 30 %.

Переведення отриманої студентом суми балів до академічної оцінки здійснюється відповідно до шкали



Національна шкала академічної оцінки

Шкала ECTS

Шкала навчального закладу

5 (відмінно)

A

90-100

4 (добре)

BC

75-89

3 (задовільно)

DE

60-74

2 (незадовільно з можливістю повторного складання)

FX

35-59

2 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)

F

1-34


4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Уважно прочитати та зрозуміти умову завдання.

2. Ознайомитися з теоретичними матеріалами за темою завдання.

3. Вибрати індивідуальний варіант завдання.

4. Отримати комбінацію сигналів шляхом переведення заданого числа у трійкову систему числення.

5. Побудувати граф роботи ЦА.

6. Отримати з графу таблицю переходів та виходів.

7. Вибрати варіанти кодування вхідних, вихідних сигналів та станів ЦА.

8. Знайти функції функції збуджень елементів пам’яті у відповідних базисах.

9. Побудувати структурну схему ЦА.

10. Дослідити правильність роботи схеми за допомогою програми моделювання логічних схем (наприклад ПРОГМОЛС або AFDK).

11. Побудувати часову діаграму роботи схеми.

12. Оформити роботу згідно вимог.

13. Знайти відповіді на контрольні запитання.

14. Захистити контрольну роботу.


5. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ



Поняття цифрового (дискретного) автомата
Логічна схема (ЛС) або як її називають комбінаційна схема (КС) – це схема без пам’яті і характеризується повністю таблицею істинності.

Принцип роботи КС простий:



  • є на вході відповідна комбінація сигналів на виході видається сигнал 1;

  • нема комбінації – на виході 0.

Схеми (пристрої) з пам’яттю мають властивості:

- мають кілька стійких станів;



  • для кожного стану існує своя таблиця функціонування.

Приклад 1. Звичайний тумблер на 2 положення має 2 стани.
Перший стан – одне положення тумблера

Другий стан – інше положення.

Вхідними сигналами являються механічні дії руки. Процес можна описати не тільки словами, а показами графічно. Механічна дія В – включити переводить тумблер в положення ВКЛ із початкового ВИКЛ.





Дія Н залишає тумблер в стані ВИКЛ. Аналогічно відбувається, якщо тумблер в положенні ВКЛ: дія Н залишає стан без зміни, а дія В приводить в стан ВИКЛ.

Таблично виразити процеси також можна:




Стан

Дія


ВИКЛ

ВКЛ

Н

В


ВИКЛ

ВКЛ


ВКЛ

ВИКЛ

Кінцевий результат (сигнал виходу) візуально видно по стану тумблера.

Такі схеми з пам’яттю будемо називати цифровими (дискретними) автоматами (ЦА).

Як правило, всі ЦА функціонують дискретно.




Припускають, що зміна стану в ЦА відбувається тільки в момент ti і не змінюється до моменту ti+1.Тобто поведінка ЦА не залежить від інтервалу τ=tі+1- ti.

Моменти часу краще позначати так:

… t-2, t-1, t, t+1, t+2,…, t+i …

і в подальшому будемо користуватись такими позначеннями.

Як видно із прикладів, кожен ЦА має:

X={х1, х2, … хm} - множину вхідних дій (сигналів)

Y={y1, y2, … yk} - множину вихідних сигналів

S={s0, s1, s2, … sn} –множину станів

При цьому один стан виділяють як початовий: наприклад S0.

Для відображення процеса функціонування вводяться таблиці (або функції):


  • перша таблиця показує які відбуваються переходи між станами;

  • друга таблиця інформує про вихідні сигнали ЦА.

Перша таблиця називається таблицею переходів, друга – таблицею виходів. Іноді ці таблиці суміщують в одну: таблицю переходів та виходів.

Таблиця переходів показує, що стан ЦА в момент часу t залежить від стану в момент часу t-1 та вхідного сигналу в момент t :

S(t) = f [x(t), s(t-1)]

Таблиця виходів може мати два вида.

Перший вид записується так:

Y(t) = φ[x(t), s(t-1)]

і означає, що в момент t вихідний сигнал залежить від виходу в момент t (даний момент) та від стану в попередній момент часу. Така модель ЦА називається автоматами Мілі.

Другий вид записується так:

Y(t) = φ[s(t)]

І означає, що вихідний сигнал визначається тільки станом в даний момент і не залежить від входу. Така модель ЦА називається автоматами Мура. При необхідності від однієї моделі ЦА можна перейти до іншої і навпаки.

Як видно із розглянутих прикладів, процес функціонування ЦА можна описати:

а) таблично (таблиці переходів і виходів).


Таблиця переходів та виходів ЦА Мілі



Стан
Вхід

S0

S1



Si



Sn

X1

X2

.

.

Xj



.

.

Xm













yij

sij









Таблиця для ЦА Мура.



Вихід









yi






Стан
Вхід

S0

S1



Si



Sn

б) графічно за допомогою графів:





Стани ЦА зображуються кругами з позначеннями, дугами – переходи під відповідними сигналами.

в) матричним способом, при якому в лівій частині таблиці пишуться всі переходи із одного стану в інший, а справа – вхідні сигнали, які забезпечують ці переходи.


Переходи

Вх. сигнали

S0-S0

S0-S1

.

.

Sn-Sn








Приклад 3. ЦА Мура з трьома станами, двома вхідними та двома вихідними сигналами.


Вих.

Y0

Y0

Y1

Стан

Вх


S0

S1

S2

X0

X1


S0

S1



S2

S1



S0

S1




S0-S0

X0

Y0

S0-S1

X1

Y0

S0-S2

-

-

S1-S0

-

-

S1-S1

X1

Y0

S1-S2

X0

Y1

S2-S0

X0

Y0

S2-S1

X1

Y0

S2-S2

-

-




Всі способи опису роботи ЦА взаємно однозначні. Існують і інші способи, які не розглядаються,наприклад



  • регулярні вирази Глушкова-Кліні

  • часові функції Базилевського

  • функції Черча

  • функції предикатів і т. д.


Абстрактний синтез

Під абстрактним синтезом розуміється отримання таблиці переходів та виходів ЦА (або графа ЦА). В зв’язку з тим, що механізмів переробки цифрової інформації дуже багато, універсального способу побудови таблиць або графу не існує. Але в деяких випадках ( як правило найпростіших ) в результаті нескладних міркувань вдається отримати регулярні методи синтезу для деяких класів ЦА, які грають важливу роль в техніці.

В загальному випадку процес переробки інформації (і не тільки цифрової) можна представити таким чином : по лініям зв’язку або по ефіру послідовно передаються сигнали (біт за бітом, байт за байтом, слово за словом і т.д.)

Приймач приймає ці сигнали також послідовно, переглядає послідовно, а далі спеціальний пристрій приймає рішення по розробленим алгоритмам для, наприклад, відтворення звуків, зображень і т.д.

Схематично цей процес можна зобразити так.

прийняття

обробка

рішення

Вхідна інформація


вихідна

В подальшому нас буде цікавити цифрова інформація, яка поступає в дискретні моменти часу.


Структурний синтез цифрових автоматів

Під структурним синтезом розуміється отримання структурної схеми ЦА в заданому базисі та при заданих елементах пам’яті (тригерах).

В деяких випадках задача синтезу доповнюється додатковими вимогами, а саме:


  • вимога простоти схеми (в схемі повинно бути мінімум логічних елементів, тобто в виразах для функцій збуджень тригерів повинно бути як найменше логічних операцій: інверсій, диз’юнкцій та кон’юнкцій та мінімум входів у логічних елементах).

  • вимога надійності (схема повинна працювати без збоїв в різних режимах роботи).

  • вимога мінімуму переключень елементів пам’яті за певний час роботи.

  • вимога мінімуму споживання енергії елементами схеми.

Кожна з цих вимог потребує додаткових досліджень і розробки спеціальних методів синтезу. В даній лекції розглянемо тільки класичну задачу структурного синтезу. Для рішення задачі вважається заданим:

  • таблиця переходів та входів ЦА (або граф).

  • тип тригерів.

базис логічних елементів.
Етапи структурного синтезу:

Етап 1.

а) Обчислення кількості елементів пам’яті.

б) Обчислення кількості вхідних ліній.

в) Обчислення кількості вихідних ліній



Етап 2. Кодування станів ЦА та вхідних і вихідних сигналів.

Етап 3. Побудова кодової таблиці переходів та виходів.

Етап 4. Мінімізація функцій збудження та функції виходу.

Етап 5. Побудова структурної схеми.

Етап 6. Експериментальна перевірка правильності роботи (моделювання) схеми ЦА.

Список літератури

1. Цифровая и вычислительная техника: Учебник для вузов/Э. В. Евреинов, Ю. Т. Бутыльский, И. А. Мамзелев и др.; Под ред. Э. В. Евреинова. – М.: Радио и связь, 1991. – 464 с.: ил.

2. Бабич М.П., Жуков І.А. Комп’ютерна схемотехніка: Навчальний посібник. – К.: «МК-Прес», 2004. – 412 с., іл.

3. Матвієнко М.П., Розен В.П. Комп’ютерна схемотехніка. ­– К.: «Ліра-К», 2013. – 192 с., іл.



Загальне завдання



1. Вхідними сигналами ЦА являються множини Х = (х0, х1, х2), а вихідними
Y = (у0, у1).

ЦА перетворює послідовність вхідних сигналів у послідовність вихідних за таким алгоритмом:

- сигнал у1 з’являється на виході тільки тоді, коли в загальній послідовності сигналів зустрічається задана послідовність сигналів;

- сигнал у0 видається в усіх інших випадках.

Умовно це можна зобразити так:

Задана послідовність складається з трьох або чотирьох сигналів (див. табл.1) і обчислюється шляхом переводу числа (N + k) в трійкову систему числення, де

N – порядковий номер студента по журналу;

к – число, яке задається викладачем або береться з табл. 1.

2. Тип ЦА (Мура або Мілі) задається в табл.1.

3. Для запису кінцевих логічних функцій (ЛФ) використовується базиси Шиффера, Пірса або Булівський (табл.1).

4. Елементами пам'яті служать різноманітні синхронні двоступеневі тригери (табл.1).



Група

31

32

33

34

35

36

Послідовність (N + k)

N + 40

N + 30

N + 0

N + 20

N + 40

N + 30

Базис ЛФ

Шеффера

Пірса

Булівський

Шеффера

Булівський

Пірса

Тип тригера

D

T

RS

D

T

RS

Тип ЦА

Мілі

Мілі

Мура

Мілі

Мілі

Мілі

Кількість сигналів

4

4

3

4

4

4



Додаток


ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

КАФЕДРА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ



Синтез спеціалізованого цифрового пристрою (автомату)
самостійна роботА

з дисципліни

"ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА ТА МІКРОПРОЦЕСОРИ"


Виконав:

Студент курсу, групи

Спеціальність :

Прізвище, Ім’я, По-батькові

Залікова книжка №



Перевірив:

Оцінка:

Дата:

Київ – 201_


Індивідуальне завдання

- послідовність N + k = 61(10) = 2021(3) (замість сигналів x0, x1, x2 будемо використовувати 0, 1, 2 відповідно);

- використовується базис Шеффера;

- в якості елементів пам'яті використовуються синхронні D-тригери;


Абстрактний синтез ЦА

Абстрактний синтез ЦА, який реагує на комбінацію вхідних сигналів 2021;

Алгоритми побудови виглядає так. Побудова починається з простого графа, бо це дуже наглядно.

Граф будується за кілька кроків. Побудова починається з простого графа, який має один стан. Кількість кроків визначається довжиною комбінацій, яку потрібно розпізнати, і залежить від типу ЦА :



  • при побудові ЦА як автомата типа Мілі необхідно три кроки, а

  • при побудові ЦА як автомата типу Мура необхідно чотири кроки.

основна властивість алгоритму – рекурентність. Це в даному випадку означає, що спочатку будується граф, який розрізняє комбінацію з одного (першого) символи комбінації – це сигнал 2. Далі з отриманого графу будуємо граф який розрізняє два перших символи комбінації – це комбінація 20, потім будуємо граф для розпізнавання трьох сигналів 202 і нарешті будуємо граф для розпізнання заданої комбінації 2021.

початок


2

2 0

2 0 2

2 0 2 1

Кожний наступний граф будується на основі попереднього. Початковий граф має один стан і таку структуру :




  • початковий ЦА


- ЦА, який реагує на послідовність 2

- ЦА, який реагує на послідовність 20



- ЦА, який реагує на послідовність 202



Якщо синтезували ЦА як автомат Мура, то потрібна ще одна дія для отримання ЦА, що реагує на послідовність 2021. Тоді ЦА буде мати п’ять станів і, коли ЦА буде перебувати в стані 4, то це означатиме, що потрібна комбінація в послідовності сигналів зустрілась. Якщо синтезували ЦА як автомат Мілі, то при переході зі стану 3 в стан 0, при появі сигналу 1 можна видавати повідомленню про наявність комбінації 2021. На графі ця ситуація позначається сигналом 1, у вигляді ступеня. Всі інші переходи позначаються сигналом 0, що означає: потрібна комбінація не зустрілась за останні чотири такти.

Таким чином за кінцевий варіант виберемо автомат Мілі з чотирма станами. Таблиця переходів та виходів отримується з графу:

Таблиця 1

Стан


Вхід

0

1

2

3

0

0

0


0

2


0

0


0

2


1

0

0


0

0


0

0


1

0


2

0

1


0

1


0

3


0

1

Таблицю треба розуміти так (на прикладі двох переходів): із стану 3 при подачі вхідного сигналу 2 (тобто Х2) ЦА переходить в стан 1 і при цьому видається на виході сигнал 0;

Із стану 1 при подачі вхідного сигналу 0 ЦА переходить в стан 2 і при цьому видається сигнал 0.



Далі будуємо модифіковану таблицю переходів та виходів

Таблиця 2





вхід

стан

вихід

t

t + 1

0

0

0

0

0

1

2

0

0

2

0

0

0

3

2

0

1

0

0

0

1

1

0

0

1

2

0

0

1

3

0

1

2

0

1

0

2

1

1

0

2

2

3

0

2

3

1

0


Визначення кількості тригерів, вхідних та вихідних ліній


Кількість тригерів

n

1

2

3

4

5

6

Максимальна кількість станів

2n

2

4

8

16

32

64

Кількість станів ЦА, які можна створити на n тригерах

2

3,4

5,6,7,8

9,10...16

17,18,...32

33,34,...64

Кількість станів заданого ЦА к = 4

Кількість тригерів n =] log2 K [ n = log2 4 = 2

Кількість вхідних та вихідних ліній обчислюються аналогічно


m = 3 ( кількість вхідних сигналів) log2 3 = 2 ( кількість вхідних ліній)

l = 2 (кількість вихідних сигналів) log2 2 = 1 ( кількість вихідних ліній)



Кодування сигналів та станів ЦА
Виберемо такий варіант кодування для сигналів та станів ЦА.

а) Вхідні сигнали



вхідні

сигнали


Комбінації сигналів вхідних ліній

X1

X2

0

0

0

1

0

1

2

1

0

б) Вихідні сигнали






Y

Немає комбінації


0

Є комбінація

1

в) Стани ЦА




Стани ЦА

Комбінації станів тригерів

Q1

Q2

0

0

0

1

0

1

2

1

0

3

1

1

Кодована таблиця переходів та виходів
Таблиця отримується шляхом заміни сигналів та стану таблиці 2 вибраними кодами. В таблиці останні чотири комбінації невизначені, тому що існує тільки три вхідні сигнали. Невизначені комбінації використаємо при мінімізації логічних функцій.

Таблиця 3





вхід

Стан ЦА в момент t

Стан ЦА в момент + 1

Вихід

x1

x2

Q1

Q2

Q1

Q2
y

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

0

0

0

0

1

0

0

0

0

0

0

1

1

1

0

0

0

1

0

0

0

0

0

0

1

0

1

0

0

0

0

1

1

0

0

0

0

0

1

1

1

0

0

1

1

0

0

0

0

1

0

1

0

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

1

0

1

0

1

1

0

1

0

1

1

0

0







1

1

0

1







1

1

1

0







1

1

1

1









Визначення функцій збудження елементів пам'яті (тригерів)
Кількість тригерів залежить від загальної кількості етапів ЦА:

К = [log24]= 2

В якості елементів пам'яті вибрані D-тригери.

Основою для знаходження функцій збудження служить матричний спосіб опису функціонування D-тригера.


Таблиця 5





Qt

Qt + 1
D

0

0

0

0

1

1

1

0

0

1

1

1

Таблиця показує, які потрібно подати сигнали на вхід тригера для забезпечення всіх можливих переходів Qt Qt + 1



Використовуючи таблицю 5 дописуємо в таблицю 4 функції збудженння тригерів D1, D2. Сигнал D повністю повторює стан Qt + 1

Таблиця 4







вхід

Стан ЦА в момент t

Стан ЦА в момент + 1

Вихід

функції збудженння

X1

X2

Q1

Q2

Q1

Q2
Y
D1
D2

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0

1

1

0

0

1

0

2

0

0

1

0

0

0

0

0

0

3

0

0

1

1

1

0

0

1

0

4

0

1

0

0

0

0

0

0

0

5

0

1

0

1

0

0

0

0

0

6

0

1

1

0

0

0

0

0

0

7

0

1

1

1

0

0

1

0

0

8

1

0

0

0

0

1

0

0

1

9

1

0

0

1

0

1

0

0

1

10

1

0

1

0

1

1

0

1

1

11

1

0

1

1

0

1

0

0

1

12

1

1

0

0











13

1

1

0

1











14

1

1

1

0











15

1

1

1

1










Запишемо діаграми Вейча для D1, D2, Y. Для цього заповнюємо діаграму Вейча


Заповнюємо діаграму Вейча для функції D1 та знаходимо МДНФ





Заповнюємо діаграму Вейча для функції D2 та знаходимо МДНФ



Заповнюємо діаграму Вейча для функції Y та знаходимо МДНФ






Отримали мінімальні форми функцій D1, D2, y в булівському базисі. Згідно з умовою перейдемо до універсального базису Шеффера.








Побудова та дослідження структурної схеми

Схема містить два D-тригери (запам’ятовуючи пристрої), а також елементи, що реалізують отримані вирази для функцій збудження тригерів (D1, D2) та функції виходу y. Ці вирази містять операції «І-НІ» та інверсії.



Дослідження роботи отриманої схеми ЦА

Досліджуємо синтезовану схему за допомогою програми моделювання роботи логічних схем.

Перший етап. Вибираємо з бібліотеки стандартні елементи, які потрібні для побудови конкретної схеми. В даному випадку для реалізації потрібно три елемента 3-входових «І-НІ», один 2-входовий «І-НІ», три інвертори та два D-тригери.

Другий етап. З’єднуємо лініями входи та виходи елементів згідно схеми.

Третій етап. Позначаємо входи та виходи.

Четвертий етап. Переходимо в режим моделювання. Створюємо таблиці істинності та будуємо діаграму роботи. Аналізуємо, чи буде під час подання на вхід схеми заданої комбінації сигналів (2021 у відповідних кодах) заданий сигнал на виході схеми (y = 1). Результатом дослідження схеми є часова діаграма.




Вимоги під час моделювання схеми:

За умовою задачі на вхід повинні подаватись тільки сигнали 0 (x1 = 0, x2 = 0), 1(x1 = 0, x2 = 1), 2(x1 = 1, x2 = 0), сигнал x1 = 1, x2 = 1 заборонений.


Висновки
В ході виконання роботи були поглибленні знання про елементи пам’яті (тригери), схеми з пам’яттю. Набуті знання та навички абстрактного синтезу деяких типів цифрових автоматів. Навички структурного синтезу ЦА. Ознайомились з особливостями аналізу структурних схем з пам’яттю.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка