Методичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів спеціальності 092105 «Автомобільні дороги та аеродроми»



Сторінка4/4
Дата конвертації02.04.2017
Розмір0.75 Mb.
1   2   3   4
Тема 6. Вимоги до експлуатації автомобільної дороги при зимовому утриманню
ЛЕКЦІЯ 10

1. Вимоги до зимового утримання

Зимове утримання являє собою комплекс заходів, що включає захист дороги від снігових заносів і лавин, очистку від снігу, боротьбу із зимовою слизькістю. Ці заходи повинні сприяти безперебійному і безпечному русі автомобілів.

Для виконання вказаних вимог дорожня служба повинна забезпечувати високий рівень зимового утримання, основними показниками якого слугує: ширина чистої від снігу і льоду поверхні дороги; товщина шару рихлого снігу на дорозі, який накопичується із початком снігопаду або завірюхи до початку снігоочистки і в переривах між проходами снігоочисних машин; товщина ущільненого шару (сніжного накату) на проїзній частині та узбіччях; терміни очистки доріг, ліквідації ожеледиці і зимової слизькості.

Порядок визначення вимог до зимового утримання доріг. Їх визначають виходячи із оцінки впливу стану доріг в зимовий період на забезпечення розрахункової швидкості, яка залежить як від динамічних характеристик автомобілів, так і від відношення сил зчеплення і опору кочення при різній товщині шару рихлого снігу на покритті.

При товщині шару снігу на покритті від 2 до 20 мм в залежності від його температури і вологості умови руху стають складними, а коефіцієнт забезпечення розрахункової швидкості знижується до 0,75. А при товщині шару снігу більше 30 мм можуть спостерігатися зупинки легкових автомобілів через буксування.

Вантажні автомобілі можуть рухатися, якщо товщина шару рихлого снігу від 80 до 120 мм, але їх швидкості будуть дуже низькими. Особливо сильно на швидкість впливає наявність снігового відкладення на підйомах. При товщині рихлого снігу 2 – 5 мм або наявності ущільненого шару на покритті нормальні умови руху створюються тільки на підйомах в 10 – 30 ‰. На всіх інших ділянках розрахункова швидкість не забезпечується.

Рівність засніженої поверхні коливається в широких межах, що залежить від товщини снігового покрову і ретельності його вирівняння. Якщо сніг не видалений повністю, але регулярно розрівнюється автогрейдерами або іншими плуговими очищувачами, нормальні умови руху спостерігаються при товщині шару снігу до 90 мм. Якщо профілювання нерегулярне або сніг видаляють з покриття бульдозерами, нормальні умови будуть коли товщина шару не більше 25 мм.



Допустимі рівні та вимоги до зимового утримання доріг. За рівнем зимового утримання всі дороги поділяють на чотири групи:

А – чисті на всю ширину поверхні;

Б – чисті на всю ширину проїзної частини;

В – з чистою середньою проїзною частиною;

Г –з ущільненим снігом на проїзній частині.

Патрульну очистку починають негайно після початку снігопаду і закінчують після повного видалення снігу з покриття дороги або досягнення вимог до допустимої товщини рихлого снігу на покритті. Боротьбу із ожеледдю і зимовою слизькістю починають з моменту їх утворення і виявлення і виконують до повної ліквідації.

Як правило випавший і перенесений до дороги сніг необхідно видалити на повну ширину земляного полотна, а зимову слизькість ліквідувати на ширину проїзної частини і крайових укріплених смуг. Залишений на проїзній частині і узбіччі сніг регулярно профілюють, щоб попередити утворення нерівностей під час його ущільнення.
2. Снігопринесення і снігозаносимість доріг

Головним джерелом сніжних відкладень на дорозі являється снігопереніс, який викликаний хуртовинами. Під дією вітру сніжинки піднімаються на поверхнею снігового покрову і знову відкладаються там, де швидкість вітру знижується.

Снігопереніс рихлого снігу починається зі швидкістю вітру більше 3 м/с, коли дрібні частинки снігу розміром 0,02 – 0,5 мм перемішуються із приземним повітрям і утворюють турбулентний сніговий потік. Випадаючі із цього потоку частинки руйнують снігову поверхню, щоб сприяти додатковому живленню сніговітрового потоку сніжинками.

Під снігозаносимістю розуміють схильність доріг до утворення на них снігових заносів. Кількісною характеристикою снігозаносимості являється відношення кількості снігу, принесеного хуртовинами до дороги.

Головними факторами, від яких залежить снігозанесення доріг, являється форма поперечного профілю і висота насипу або глибина виїмки. Щоб виключити снігозанесення доріг, необхідно виконати дві основні вимоги до поперечного профілю:

1) земляне полотно повинне бути аеродинамічно-обтічним для вітру без утворення вихрових зон;

2) швидкість вітру над всією поверхнею дороги повинна бути достатньою для здування падаючого на неї снігу.

Класифікація доріг (ділянок) за снігозанесенням. Критерієм класифікації ділянок за снігозанесенням слугує відношення кількості снігу, відкладеного на дорожньому полотні, до загальної кількості снігу, принесеного хуртовинами до дороги. Оцінювати снігозанесення кількістю принесеного снігу неможна, так як сніжні занесення – це відкладений, а не принесений сніг. При одній і тій же кількості принесеного снігу на ділянках доріг з різними поперечними профілями і характеристиками прилеглої місцевості відкладається різна кількість снігу.

За ступенем снігозанесення всі ділянки доріг поділяються на снігонезаносимі і снігозаносимі.

До снігонезаносимих відносять ділянки доріг, які пересікають лісові масиви, а також сади і чагарники, якщо їх ширина складає 100 – 250 м і більше з кожної сторони дороги; які проходять у виїмках глибиною більше 8,5 м при річному снігоперенесенні до 100 м3 на 1 м дороги; які пересікають великі населенні пункти із забудовою з кожної сторони дороги; ділянки насипів висотою не менше потрібної по снігозаносимістю.

Снігозаносимі ділянки доріг поділяють на три категорії: слабозаносимі, середньозаносимі і сильнозаносимі (табл. 20).


Таблиця 20.

Категорія сніго-заносимості

Характеристика ділянки

Вид снігових відкладень, які потрібно видаляти

Слабо-заносимі

Насипи висотою Нп і Нн; пересічення в одному рівні; насипи з бар’єром безпеки

Снігопадні відкладення; снігові занесення невеликого об’єму; невеликі снігові вали

Середньо-заносимі

Розкриті виїмки; напіввиїмки-напівнасипи; нульові місця і невисокі насипи нижче Нп; пересічення в різних рівнях; дороги, які проходять через невеликі населенні пункти в місцях із інтенсивними хуртовинами

Снігопадні відкладення; снігові занесення товщиною до 1 – 1,5 м; снігові вали

Сильно-заносимі

Нерозкриті виїмки; підвітро-вий ухил який не може вмістити сніг, принесений хуртовинами, і який випадає при снігопадах; всі виїмки на кривих

Снігопадні відкладення; снігові занесення, товщина яких може досягати глибини виїмки

Примітка. 1. Нп – висота снігового покрову, Нн – висота снігозанесення насипу.


ЛЕКЦІЯ 11

1. Захист доріг від снігових занесень

Заносимі ділянки доріг можливо захистити від снігових занесень трьома шляхами:

- затримати переносний хуртовиною сніг на підступах до дороги і викликати утворення снігових відкладень на безпечному для дороги місці або на попередньо підготовленому місці;

- збільшити швидкість снігового потоку над дорогою і попередити снігові відкладення на дорозі;

- повністю укрити дорогу від снігу за допомогою спеціальних споруд.

За протяжністю служби всі снігозахисні споруди і пристрої поділяють на постійні і тимчасові.

До постійних відносять засоби захисту доріг від снігового занесення і споруди, які влаштовують при будівництві, реконструкції або ремонті дороги на весь термін її служби (удосконалення форм і параметрів земляного полотна, влаштування акумуляційних полиць у виїмках, залізобетонний або дерев’яних снігостримульваних і снігопепереджуваних заборів, навісів, галерей, снігоізолюючих споруд).

До тимчасових відносять засоби захисту, які щорічно влаштовують або встановлюють осінню або на початку зими (снігові вали і снігові траншеї, дерев’яні переносні щити, сітки).

Найбільш повільно заносяться снігом щити з нерівномірно розподіленим заповнюванням, при якому решітка згущена у верхній частині і розріджена в нижній. Завдяки цьому ці щити приходиться переставляти значно рідше, ніж щити з решіткою, яка згущена знизу, або з рівномірно розташованим заповнювачем.

Застосовуються чотири типи щитів із розрідженою нижньою частиною (рис. 9).

Ефективність дії снігозахисних огороджень залежить не тільки від їх конструкції, але і від способів встановлення і переустановлення. Щити зазвичай установлюються до кілків і прив’язують до них.

Рис. 9. Типи щитів із розрідженою нижньою частиною:

І, ІІ – загальна просвітність 50 %, просвітність нижньої частини 60%, верхньої частини 40 %; ІІ, ІV – загальна просвітність 60 %, просвітність нижньої частини 70%, верхньої частини 50 %.
Найбільш ефективно затримують сніг щити, встановлені суцільною лінією. Під час нестачі щитів, а також в районах з неінтенсивними хуртовинами замість суцільних ліній можна ставити щитові лінії з розривами в один щит через кожні три-чотири щити.

Максимальне віддалення одиночних щитових ліній від дороги не повинне перевищувати 100 м. найближчий до дороги ряд багаторядних щитових ліній не повинен бути ближче 20 висот щита.

Щитові лінії зазвичай розташовують паралельно дорозі, але під час переважання косих вітрів рекомендується ставити через 60 м перпендикулярно основній щитовій лінії короткі ланки з таким розрахунком, щоб кінці цих ланок підходили до дороги не ближче ніж на 10 м. Під постійності зимових вітрів, що постійно дують під гострим кутом до дороги, можна обмежити косим встановленням ланок щитів 1 (рис. 10) по відношенню до дороги, але перпендикулярно напрямку хуртовинних вітрів (рис.10, а); при цьому найближчий до дороги край ланки щитів повинен знаходитися не ближче 15 м від бровки земляного полотна.

Рис. 10. Особливі випадки установлення щитових ліній


Місця переходу із виїмки в насип огороджують, як показано на рис. 6, б. Кінці щитових ліній 2 постачають розгалуженими відводами 3 під кутами 135° в сторону дороги і 170° від дороги до основної щитової лінії. Між відводами і основною лінією робляться розриви 4м.

В останні роки все частіше починають застосовувати снігозахисні огородження із синтетичних матеріалів.


2. Очищення доріг від снігу

Задачі і види очищення доріг від снігу. Очищення снігу повинне забезпечувати такий стан дороги, при якому в максимальній рівні задовольняють вимоги безперебійного, комфортного і безпечного руху автомобілів з розрахунковою швидкістю і знижується до мінімуму об’єм снігових відкладень на проїзну частину і узбіччя.

Розрізняють наступні види снігоочисних робіт:

- патрульне снігоочищення;

- видалення валів;

- очищення від снігопадних відкладень і снігових заносів невеликої товщини;

- очищення снігових заносів значної товщини;

- розчистка лавинних завалів.

Очищення автомобільних доріг від снігу виконують спеціальними снігоочисними машинами, умови застосування яких наведені у таблиці 21.


Таблиця 21

Машина

Гранична щільність снігу, г/см3

Гранична товщина снігу, м

Доцільна область застосування

при повній ширині захвату

при неповній ширині захвату

Основна

Можлива

1

2

3

4

5

6

Одновідвальний плужний снігоочищувач

0,3

0,3

0,7

Патрульне сніго-очищення

Розширення смуги розчищення

1

2

3

4

5

6

Одновідвальний плужний сніго-очищувач з боко-вим відвалом

0,3

0,3

-

Розширення смуги розчищення під час патрульного снігоочищення

Патрульне снігоочищення

Одновідвальний плужний снігоочищувач із середнім ножем

0,5

0,1

0,3

Ліквідація снігового накату на початковій стадії утворення

Теж саме

Двохвідвальний плужний снігоо-чищувач на авто-мобільному шасі

0,4

0,4

0,8

Очищення сніго-вого занесення до 0,5 м

Розширення смуги розчищення

Двохвідвальний плужний снігоочищувач на шасі трактора

0,6

1,0

1,2

Прокладання снігозахисних траншей;

Розчищення занесення;

Шнекороторний і фрезернороторний снігоочищувач

0,6

1,5

1,5

Розчищення снігового занесення або снігопадних відкладень великої товщини; видалення снігових валів; розчищення лавинних завалів

Автогрейдер

0,6

0,5

0,6

Розчищення снігових завалів і сніго-падних відкладень середньої товщини

Бульдозер

0,7

1,0

1,0

Розчищення сні-гових відкладень великої товщини

Прокладання снігових траншей

Валорозкидач










Видалення снігових валів


Технологія очищення доріг від снігу. Під час патрульного очищення дорогу очищують шляхом систематичних проїздів (патрулювання) машин по обслуговуваній ділянці протягом всього часу, коли триває хуртовина або снігопад. До патрульного очищення потрібно приступати, як тільки починається хуртовина або снігопад. Очищення необхідно проводити на максимально можливій швидкості, що сприяє збільшенню відстані відкидання снігу. Враховуючи це, використовують плужні автомобільні снігоочищувачі, так як інші машини не можуть розвинути необхідну швидкість, а вартість їх роботи висока. За невеликої товщини снігового шару автомобільні снігоочищувачі не зсувають, а відкидають сніг, розподіляючи його на смузі шириною 4 – 5 м. Для видалення снігу без утворення валів необхідно вести очищення зі швидкістю не менше 30 – 35 км/год.

В залежності від хуртовинних умов і ширини дорожнього полотна можна застосовувати різні схеми очищення. Можна вести її як одиночними машинами, так і загоном сніоочищувачів. Застосування одиночних машин допускається у випадках, коли інтенсивність хуртовин і снігопадів невелика (товщина снігу, що накопичується на покриття за годину, не перевищує 3 – 5 см).

За інтенсивних хуртовин і снігопадів, а також на дорогах з інтенсивним рухом, де запізнення із прибиранням може привести до закочування снігу, роботи виконують загоном снігоочищувачів. Переважно роботи загоном полягають в тому, що сніг відразу видаляється за межі дорожнього полотна, завдяки чому усувають перешкоди для сніговітрового потоку і дорога чудово продувається.

Схеми снігоочищення вибирають виходячи із мінімуму переміщення снігу і напряму вітру під час хуртовин. Під час роботи загоном одновідвальних очищувачів часто сніг переміщують від осі дороги до узбіч (рис. 11). Найближчу до узбіччя машину оснащують боковим крилом, що збільшує дальність відкидання снігу і дозволяє розрівнювати невеликі вали, якщо вони утворюються поблизу краю смуги розчищення. На місцевості з інтенсивними хуртовинами, де на дорогах регулярно з’являються снігові коси і перемети, у загін добавляють двохвідвальний плужний снігоочищувач, який іде по середині дороги. Він пробиває коси і предмети, що зустрічаються на шляху загону, а одновідвальні снігоочищувачі, що йдуть за ним, зсувають сніг до узбіч, розширюючи дорогу на повну ширину.

Видалення снігових валів. Зазвичай їх видаляють роторними снігоочищувачами або валовідкидачами з виносним робочим органом. Снігові вали часто розташовані над кюветом або дуже близько до нього, так як смугу очищення завжди стараються зробити як можна ширше. В цьому випадку вал спочатку зсувають автогрейдером на проїзну частину, а потім роторним снігоочищувачем видаляють його, відкидаючи сніг у бік.

Рис. 11. Патрульне очищення одновальними плужними автомобільними снігоочищувачами



Розчищення лавинних завалів. Під час дуже великих заносів, коли ділянки доріг повністю занесенні снігом товщиною 2 – 3 м і більше, для розчищення можна застосовувати лише фрезерно-роторні снігоочищувачі на тракторах з гусеничним ходом. Цей вид робіт дуже часто застосовується у гірських місцевостях. Сніогоочищувачі послідовними проходами розчищають траншею по ярусам висотою до 1,2 м. Спочатку розчищають траншею для одношляхового руху і приблизно через кожні 500 м влаштовують об’їзди. Пізніше траншею розширюють двох шляхового руху.

Рекомендована література


  1. Основи експлуатації автомобільних доріг: навчальний посібник / Альтман В.В., Гайдукевич В.А. – Рівне: РВВ НУВГП, 2012. – 229 с.

2. Білятинський О.А. та ін. Проектування автомобільних доріг. Ч. 1-2. – К: Вища школа, 2002.




  1. Васильев А.П., Сиденко В.М. Эксплуатация автомобильных дорог и организация дорожного движения. – М.:Транспорт, 1990. – 304 с.

4. ДБН В.2.3-5-2001. Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів. – К.: Укрархбудінформ, 2001. – 50 с.


5. ДБН В.2.3-4-2007. Споруди транспорту. Автомобільні дороги. – К.: Укрархбудінформ, 2007. – 117 с.
6. ДСТУ 2587-94. Розмітка дорожня. Технічні умови. Методи контролю. Застосування. – К.: Держстандарт України, 2000. – 37 с.
7. ДСТУ 4100-2002. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. – К.: Держстандарт України, 2000. – 109 с.
8. Закон України про автомобільні дороги. – К., 08.08.05 р., N 2862-VI.
9. Организация и безопасность дорожного движения: Учебник для вузов / Конопляненко В.И. – М.: Транспорт, 1991. – 183 с.
10. Солодкий А.И., Карпов Б.Н. Календарное планирование строительства и ремонта дорог. – М.: Транспорт, 1988.
11. Васильев А.П. Эксплуатация автомобильных дорог : в 2 т. – Т. 1 : учебник для студ. высш. учеб.заведений / А.П. Васильев. – М. : Издательський центр «Академия», 2010. – 320 с.
12. Васильев А.П. Эксплуатация автомобильных дорог : в 2 т. – Т. 2 : учебник для студ. высш. учеб.заведений / А.П. Васильев. – М. : Издательський центр «Академия», 2010. – 320 с.
13. Ремонт и содержание автомобильных дорог: Справочник інженера-дорожника / А.П. Васильев, В.И. Баловнев, М.Б. Корсунский и др.; Под ред.. А.П. Васильева. – М. : Транспорт, 1989. – 287 с.


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ

Основи експлуатації автомобільних доріг: методичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів спеціальності 6.092105 «Автомобільні дороги та аеродроми», що навчаються за напрямком “Будівництво” денної та заочної форм навчання.

Комп’ютерний набір та верстка: О.В. Андрійчук.


Редактор: О.С. Гордіюк

Підп. до друку ______ 2013. Формат 6084/16. Папір офс.

Гарн. Таймс. Ум. друк. арк. 3,00

Тираж 100 прим. Зам. 1

Редакційно-видавничий відділ

Луцького національного технічного університету

43018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75

Друк – РВВ Луцького НТУ




1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка