Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни Комп'ютерні технології для студентів



Скачати 185.1 Kb.
Дата конвертації31.03.2017
Розмір185.1 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ДИЗАЙНУ








Рег. №_____________












МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

з дисципліни

Комп'ютерні технології

для студентів

3 курсу

для спеціальності

020210 "Дизайн"

напряму підготовки

0202 "Мистецтво"

факультету

Кібернетики

Херсон - 2006


Методичні вказівки до курсових робіт з дисципліни „Комп'ютерні технології” для студентів II курсу за спеціальністю 020210 „Дизайн”. /Полєтаєва Г.Н., Шейник С.П. - Херсон: ХНТУ, 2006. 12 с.

Рецензент: Крижановський В.М., доцент кафедри дизайну ХНТУ.

Затверджено:

на засіданні кафедри дизайну


Протокол № 2

від " 11 " вересня 2006 року

Завідувач кафедрою
професор ____________ Чуприна В.Г.

ЗМІСТ

1. Вступ ………4

2. Тематика курсового проектування ………4

3. Завдання на курсову роботу ………5

4. Порядок роботи над курсовою роботою………. ………6

5. Загальні вимоги до обсягу курсової роботи ………6

6. Хід виконання курсової роботи ………7

7. Правила оформлення курсової роботи ………7

7.1. Вимоги до оформлення текстових документів ………7

7.2. Вимоги до оформлення графічної документації ……..10

8. Підготовка курсової роботи до захисту і захист ……..10

1. ВСТУП

Курсове проектування по дисципліні "Комп'ютерні технології" є заключним етапом вивчення теоретичних основ і забезпечує закріплення лекційного матеріалу шляхом більш глибокого вивчення основних розділів дисципліни.

Теоретична частина курсової роботи повинна базуватися на лекційному матеріалі і може бути зв'язана з іншими дисциплінами навчального плану даної спеціальності, прочитаними раніше.

Основна мета курсового проектування - формування навичок самостійної творчої роботи і закріплення теоретичних знань, отриманих при вивченні курсу, а також суміжних загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін, розвиток технічного мислення студента. На цьому етапі студент закріплює теоретичні знання, поглиблюючи й узагальнюючи них при рішенні конкретних загальносистемних програмних задач.

У задачі курсової роботи з дисципліни "Комп'ютерні технології" входить: розвиток у студентів навичок науково-дослідної і проектно-конструкторської роботи в області розробки комп'ютерної дизайн-продукції. Роботу виконувати з використанням сучасних: інструментальних систем, придбання навичок самостійної роботи над науково-технічною і довідковою літературою за фахом, стандартами, різного виду нормативною документацією й іншими посібниками; самостійний вибір найбільш доцільних і технічно зроблених рішень задач за розглянутим курсом. Крім того, під час виконання курсового проектування студент повинний одержати навички, що будуть необхідні йому при дипломному проектуванні й у подальшій діяльності.

Кафедрою дизайну може бути дозволене виконання окремих курсових робіт на інших кафедрах інституту або на ведучих підприємствах міста. При виконанні курсової роботи в студентів з'являється необхідність приймати обґрунтовані самостійні рішення з урахуванням призначення програми, технічних вимозі до неї й умові експлуатації. У ході проектування варто ознайомитися з типовими аналогами, критично них проаналізувати і застосувати окремі, найбільш раціональні рішення.



2. Тематика курсового проектування

Теми курсових робіт розробляються і затверджуються кафедрою, що веде даний курс. Тематика курсового проектування може будуватися на основі фактичного матеріалу промислових підприємств, на матеріалах виробничої практики студентів, на базі наукових праць викладачів і студентських учбово-дослідницьких робіт, а також інших розробок.

Тематика курсових робіт повинна відповідати основним розділам робочої програми дисципліни "Комп'ютерні технології" з урахуванням рекомендацій, інструктивних листів і наказів Міністерства утворення України в частині курсового проектування і науково-дослідної роботи студентів по підвищенню ефективності застосування засобів обчислювальної техніки, і відбивати науково-дослідну діяльність кафедри.

Завдання на курсову роботу є індивідуальним. В окремих випадках можливі теми дослідницького характеру. Допускається розробка комплексних тим, що відповідають розділи яких складають зміст проектів декількох студентів даної спеціальності й інших спеціальностей. Така організація проектування дозволяє значно підсилити пророблення кожного розділу комплексної теми і підвищити науково-технічний рівень проектування.



3. Завдання на курсову роботу

Завдання видає викладач у перший тиждень семестру, у якому виконується проект. Відповідно до теми курсового проекту студент одержує вихідні вимоги до проектування, що оформляються на спеціальному бланку у виді завдання, що містить назву теми вихідні дані, обсяг роботи, термін представлення проекту і т.д.

При необхідності в завдання можуть вноситися зміни і доповнення, що повинні бути погоджені зі студентом - автором проекту і завідувачем кафедрою.

Студентам, що не з'явилися за одержанням завдання у встановлений термін, завдання видається керівником тільки з дозволу завідувача кафедрою або декана. Курсова робота повинна бути виконана і представлена до захисту не пізніше, ніж за двох тижнів до початку екзаменаційної сесії.

Керівник курсової роботи видає завдання, допомагає студентові скласти календарного графіка його виконання і проводить систематичні консультації. Керівник рекомендує студентам основну літературу і довідкові матеріали по темі, призначає в календарному графіку термін виконання окремих розділів курсової роботи і періодичних звітів про хід роботи.

Контроль керівника ні в якій мері не звільняє студента від відповідальності за правильність виконання роботи і прийнятих рішень. Основною задачею керівника курсової роботи, крім технічного керівництва, є прищеплювання навичок самостійної і систематичної роботи студента з дотриманням затвердженої програми дисципліни. Обов'язок консультанта - застерегти студента від грубих помилок.

У виборі тих або інших рішень ініціатива надається студентові. При цьому керівник може рекомендувати відповідну літературу, журнальні статті і т.п., переслідуючи основну мету - поглиблене самостійне вивчання студентом даного питання.

Студент цілком відповідає за прийняті науково-технічні рішення, правильність виконаних алгоритмів, розрахунків, використаних методів і засобів, якість виконання й оформлення курсової роботи, а також за своєчасне її завершення.

Ціль виконання курсової роботи - придбання навичок самостійної розробки системних і інструментальних програм у сучасних операційних середовищах. На захист виносять методи, використані студентом у процесі виконання курсової роботи до викладеного в пояснювальній записці, а також практичну реалізацію у виді дизайнерської продукції, розробленого студентом самостійно.
Орієнтовані теми курсових робіт:


  1. Створення та оформлення візитних карток.

  2. Створення друкованої продукції ресторану.

  3. Створення календарів формату А4.

  4. Аналіз шедеврів мистецтва за допомогою програми Adobe Photoshop.

  5. Створення буклетів.

  6. Відновлення старих фотографій.

  7. Створення листівки.

  8. Оформлення диску.

  9. Створення обкладинки.

  1. Створення подаруночного матеріалу.


4. Порядок роботи над курсовою роботою

Курсове проектування починається з одержання від керівника індивідуального завдання. У тижневий термін студент повинний розробити і затвердити в керівника календарний графік виконання роботи. У процесі проектування він консультується з керівником у міру потреби й у зв'язку з виникаючими питаннями.


Рекомендується виконання курсової роботи розбити на наступні етапи:


  1. Підготовчий етап. Студент повинний зрозуміти поставлену перед ним задачу, ознайомитися з рекомендованою літературою. При цьому варто критично підходити до вивченню джерел: рекомендується відбирати найбільш свіжі, останні дані і використовувати самі авторитетні джерела. Варто ясно представити мети розв'язуваної задачі й уважно проаналізувати вимоги, пред'явлені до її рішення.

  2. Проектний етап. На цьому етапі студент повинний розглянути різні шляхи рішення поставленої задачі, а так самому розробити ескізи для наступної розробки.

  3. Реалізаційний етап. На початку цього етапу студент повинний вибрати найбільш раціональне рішення і скласти графік подальшої роботи, у ході якої необхідно виконати остаточну розробку продукції. Варто звернути увагу на повноту, правильність і акуратність ведення документації в ході виконання курсової роботи.

  4. Оформлювальний етап. Студент зобов'язаний оформити пояснювальну записку і графічний матеріал відповідно до вимог, регламентованими діючими стандартами. Метою є забезпечення відповідності пояснювальної записки нормам і підготовка студента до захисту курсової роботи.

  5. Заключний етап. На цьому етапі проводиться захист курсових робіт, Студент зобов'язаний представити керівникові остаточно оформлену пояснювальну записку до курсової роботи не пізніше, ніж за два дні до зашиті. Керівник перевіряє роботу і дає вказівки про виправлення або доповнення, що студентові варто розглянути і внести в роботу, після чого підписує пояснювальну записку. На цьому курсова робота вважається закінченої і може бути представлена до захисту.

5. Загальні вимоги до обсягу курсової роботи

У пояснювальній записці укладений основний зміст роботи. У ній дається обґрунтування актуальності теми, розкривається творчий задум роботи, утримуються розрахунки і пояснення, таблиці і графіки.

Загальними вимогами до розрахунково-пояснювальної записки є:


  • чіткість викладу, логічна послідовність і повна відповідність завданню на курсове проектування;

  • переконливість аргументації;

  • конкретність викладу результатів роботи.

Структура пояснювальної записки і зразковий обсяг окремих розділів наступні:

Кількість сторінок

Титульний лист 1

Завдання на курсове проектування 1

Анотація (реферат) 1

Зміст 1


Вступ 2

Розділи і підрозділи основної частини 25-30

Висновок 1

Список використаної літератури 1

Додатки 5-10

Загальний обсяг пояснювальної записки повинний складати 20 сторінок тексту з урахуванням малюнків (без додатків). Перевищення максимального обсягу неприпустимо і розцінюється, як невміння студента лаконічно викладати результати курсового проектування.



  1. Хід виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи передбачає створення дизайнерської продукції для конкретної роботи за допомогою програм CorelDRAW, Adobe Photoshop і набору варіантів.

У пояснювальну записку до курсової роботи повинні входити:

- аналіз предметної області: постановка задачі;

- вхідна і вихідна інформація;

- опис методів створення продукції;

- опис реалізації продукції;

У додатку до пояснювальної записки приводиться варіанти продукції, яка створюється студентом. Курсова робота виконується самостійно з рівномірним розподілом роботи протягом семестру.


7. Правила оформлення курсової роботи

7.1. Вимоги до оформлення текстових документів

Пояснювальна записка є основним документом, пропонованим студентом при захисті курсової роботи. Вона складається відповідно до вимог діючих стандартів. У ній відбивають етапи роботи і результати, отримані при виконанні курсової роботи.

Пояснювальна записка до курсової роботи друкується на принтері через півтора проміжних інтервалу студентом на одній стороні листа папера формату 210x297 мм. При цьому необхідно залишати поля : ліворуч -25 мм. праворуч - 10 мм. зверху - 20 мм. знизу - 15 мм.

Текст пояснювальної записки без помарок і виправлень. Помилки, описки і графічні неточності необхідно акуратно підчистити і написати виправлений текст від руки чорнилом, пастою або тушшю. Ушкодження аркушів, помарки не допускаються.

Виклад змісту роботи в пояснювальній записці повинне бути коротким, чітким, що виключає можливість суб'єктивного тлумачення, і вестися від першої особи множини, наприклад : "приймаємо", "вибираємо" і т.п. Такі вираження, як "я беру", "вважаю", "мені задане" і т.п. уживати не слід. Мова викладу повинна бути технічно грамотним, не містити мало уживаних слів.

Варто користуватися єдиним і відповідним установленим стандартам термінологією і визначеннями, а при їхній відсутності - загальноприйнятими в науково-технічній літературі.

Скорочення слів у тексті і підписах під ілюстраціями, як правило, не допускається.

Літерним позначенням різних величин «значення символів і числових коефіцієнтів» при першому їхньому використанні варто давати розшифровку безпосередньо під формулою.

Розмірність того самого параметра в межах пояснювальної записки повинна бути постійної.

У записі обчислень по формулах приводяться тільки вихідна формула, вираження з підставленими цифрами й остаточний результат. Проміжні викладення виключаються.

Весь текст пояснювальної записки поділяють на розділи. Кожен розділ варто починати з нової сторінки. Розділи в межах усієї пояснювальної записки, а також підрозділи і пункти мають порядкові номери, позначені арабськими цифрами з крапкою наприкінці, наприклад: 1.- перший розділ; 2.- другий розділ;2.1,-перший підрозділ другого розділу: 2.1.1.- перший пункт першого підрозділу другого розділу; Введення і висновок не нумеруються.

Заголовки розділів пишуть прописними буквами по середині тексту. Заголовки підрозділів пишуть з абзацу, відступаючи ліворуч 15 мм, малими літерами (крім першої прописної). У заголовку не допускаються переноси слів. Пробіли над заголовками і під ними - 2 див. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох пропозицій, то них розділяють крапкою. Заголовок підкреслювати не можна.

Нумерація сторінок пояснювальної записки повинна бути наскрізний. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами в середині верхнього поля сторінки. На титульному листі число 1 не ставиться.

Текст пояснювальної записки ілюструється схемами, графіками, таблиця мі, номограмами. Кількість ілюстрацій визначається змістом курсової роботи і повинне бути достатнім для того, щоб додати пояснювальній записці ясність і конкретність, але як правило, не повинно перевищувати 7-10 ілюстрацій.

Всі ілюстрації іменуються малюнками, що нумеруються послідовно в межах роздягнула арабськими цифрами. Номер малюнка повинний складатися з але міра розділу і порядкового номера малюнка, розділених крапкою (наприклад. "мал.2.5"- п'ятий малюнок другого розділу). Малюнки повинні бути чіткими і виконані тільки чорним, синіми або фіолетовим чорнилом, пастою або тушшю, а також з використанням принтера. Кожен малюнок повинний супроводжуватися змістовним підписом. Підпису під малюнками і таблицями повинні бути короткими і пояснювати основний зміст. Підпис пишеться під малюнками в один рядок з номером. Рекомендується весь матеріал, що пояснює малюнок, приводити в під рисунковому тексті, а не користуватися вільним місцем на малюнку.

На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті. Посилання на раніше згадані ілюстрації і таблиці дають зі скороченим словом "Дивися" (наприклад: "див. мал. 1", -"див. табл. 1").

Таблиці служать для оформлення цифрового матеріалу, проводяться після першого згадування про них у тексті. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "Таблиця" у тексті пишуть цілком, якщо таблиця не має номери, і скорочено - якщо має номер, наприклад: "...у табл. 1.2".У повторних посиланнях на таблиці й ілюстрації варто вказувати скорочено слово "дивися", напри мір, "див. табл. 1.2".Таблиці повинні нумеруватися в межах роздягнула арабськими цифрами. Над правим верхнім кутом таблиці поміщають напис "Таблиця" із указівкою порядкового номера таблиці. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: "Таблиця 2.4"- четверта таблиця другого розділу. Якщо в записах тільки одна таблиця, то її не нумерують.

Кожна таблиця повинна мати заголовок. Заголовок і слово "Таблиця" починають із прописної букви. Заголовок не підкреслюють. Заголовки граф таблиць повинні починатися з прописних букв, підзаголовки - з рядкових, якщо вони складають одну пропозицію з заголовком, і з прописних, якщо вони самостійні. Робити заголовки таблиці по діагоналі не дозволяється. Висота рядків повинна бути не менш 8 мм. Графові "N п. п." у таблицю включати по можливості не випливає.

Таблицю розмішають таким чином, щоб її можна було читати без повороту записки або з поворотом по годинній стрілці. При великій кількості рядків допускається перенос таблиці на інший лист. При цьому заголовок перешкодять тільки в її першій частині.

Якщо повторюваний у графі таблиці текст складається з одного слова, його допускається заміняти лапками; якщо з двох або більш слів, то при першому повторенні його заміняють словами "Те ж", а далі - лапки. Ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, марок, математичних символів не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не приводять, то в ній ставлять прочерк.

Формули в записці (якщо їх більш однієї) нумерують арабськими цифрами в межах роздягнула. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Номер ставиться з правої сторони листа на рівні нижнього рядка формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) - перша формула третього розділу. Посилання на формулу вказують порядковим номером формули в круглих дужках, наприклад "... у формулі (2.1)".символів і числових коефіцієнтів варто приводити безпосередньо під формулою зі слова "де" без двокрапки після нього в тій же послідовності, у якій вони дані у формулі з нового рядка.

Рівняння і формули варто виділяти з тексту вільними рядками. Якщо рівняння не уміщається в один рядок, він повинно бути перенесене після знаків " - " або " + ", " - ". " * ". " : ". Кожна формула, крім найбільш простих, повинна мати посилання на джерело, відкіля вона узята, якщо вона не виводиться автором.

У список літератури включають усі використані джерела в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки. При посиланні в тексті на використовувану літературу вказують порядковий номер, виділений двома квадратними дужками за списком джерел, наприклад [20]. Джерело описується за такою формою: прізвище й ініціали автора, повна назва книги або статті, місце і рік видання, обсяг (для журналу - назва журналу, рік видання, номер сторінки).

Приклад:


4. Бусленко Н.П. Моделювання складних систем. - М.: Наука, 1978.- 400 с.

Приклад посилання на статтю :

28. Рад Б.Я., Сочнев А.В.. Яковлев С.А. Організація імітаційних експериментів у процесі навчання студентів спеціальності АСУ /У сб.: Застосування ЕОМ у навчальному процесі. Л. 2003. С. 45-52.

Додатки оформляють як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках або у виді окремої частини, розташовуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток варто починати з нового листа з вказівкою в правому верхньому куті слова "Додаток 1". "Додаток 2" і т.д. номери пишуться арабськими цифрами, далі випливає тематичний заголовок.

Текст кожного додатка при необхідності може бути розділений на під розділи і пункти, нумеровані арабськими цифрами в межах кожного додатка . Перед ними ставитися буква "П". наприклад П. 1.2.3. що означає третій пункт другого підрозділу першого додатка.

Малюнки, таблиці, формули в межах кожного додатка нумерують арабськими цифрами, наприклад: "Рис. П. 1.1" (перший малюнок першого додатка);"Табл. П. 1.1" (перша таблиця першого додатка).;

Закінчена пояснювальна записка підписується студентом і керівником.

7.2. Вимоги до оформлення графічної документації

При оформленні структурних і функціональних схем програм, блок-схем або структурних схем алгоритмів, схем взаємозв'язку програмних модулів, схем передачі керування, а також інших графічних схем або плакатів, необхідно керуватися діючими стандартами.

Схеми і плакати виконуються, як правило, в олівці на щільному білому папері. Дозволяється виконувати документи тушшю або роздруковувати на широкоформатному принтері. Підпису в основному написі і позначення документів, якщо вони потрібні, повинні виконуватися тільки чорнилом, пастою або тушшю.

Схеми можуть бути виконані також і за допомогою графічних прикладних пакетів.

Усі схеми і плакати виконуються на креслярському папері форматом А1. Якщо на цьому форматі папера розташовується кілька малюнків або схем меншого формату, то розрізати папір не слід. Лист потрібен мати рамку і основний напис, і повинний бути заповнений на 70-80 % загальній площі.

Плакати і схеми повинні бути постачені необхідними поясненнями, що дають можливість читати їх без звертання до тексту пояснювальної записки.

Документація комплектується в такій послідовності:


  • титульний лист;

  • реферат;

  • зміст;

  • основна частина;

  • список використання джерел;

  • додатки.

Усі документи приводяться до формату А4 і брошуруються, на лицьову сторону наклеюється копія титульного листа роботи.

8. Підготовка курсової роботи до захисту і захист

Курсове проектування закінчується захистом. За 5 днів до початку захисту з'являється час і місце її проведення. Перенос дня захисту курсової роботи можливий тільки при наявності поважних причин. Курсові роботи допускаються до захисту тільки з дозволу керівника. Під час захисту не тільки перевіряється рівень виконання студентом роботи і глибина розуміння їм виконаний ний роботи, але також здобувається досвід виступу перед аудиторією з всебічним обґрунтуванням запропонованих рішень інженерної задачі. Для досягнення цих цілей захист проводитися перед спеціальною комісією з двох-трьох викладачів, виділених кафедрою, при особистій участі керівника курсового проектування, у присутності студентів навчальної групи. Такий публічний захист дозволяє також ознайомити групу з роботою її членів і виробити однакові вимоги до курсових робіт у керівників проектування. Один із членів комісії повинний здійснювати нормоконтроль, і його підпис в основних написах обов'язкова.

При підготовці до захисту студент повинний намітити план і написати тези доповіді з викладом основних положень роботи. Належна увага необхідно приділити техніко-економічним питанням. При цьому варто звернути увагу на точність і послідовність викладу доповіді. Матеріал повинний бути викладений протягом 5-7 хв. і супроводжуватися поясненням креслень, що відбивають сутність проробленої роботи. Аркуші креслень під час захисту проекту вивішуються так, щоб були видні присутньої на захисті. При захисті комплексних (групових) робіт розвішуються креслення всієї проектної групи.

Захист курсової роботи проводиться перед комісією в такому порядку:

1. повідомлення студента про зміст роботи і її реалізації;


  1. питання членів комісії і присутніх;

  2. відповіді студента на задані питання:

  3. зауваження членів комісії;

  4. відповіді студента на зауваження і при наявності запереченні коротке обґрунтування своєї точки зору;

  5. висновок комісії з оцінки роботи.

У доповіді необхідно розповісти про цілі і завдання, що коштують перед розроблювачем, шляхах їхнього рішення, про основні отримані результати:

- відзначити важливі й оригінальні рішення в роботі;

- сформулювати висновки і дати рекомендації з практичного використання результатів проектування.

Питання задаються тільки по тим розділам теорії, на яких ґрунтується робота. У процесі захисту студент повинний показати гарні знання за курсом відповідно до тих питань, що порушені в курсовій роботі, виявити уміння логічно мислити, переконливо обґрунтувати і відстояти (при необхідності) свою точку зору. На захисті доречні питання, що дозволяють перевірити знання по суміжних дисциплінах, на яких ґрунтується розробка даної роботи.

У результаті захисту курсова робота відповідно до діючого положення про курсові проекти, іспити і заліки оцінюється диференційованою оцінкою по чотирьох бальній системі. Позитивна оцінка заноситься в залікову книжку за підписом керівника роботи.

При оцінці комісія враховує: якість виконання роботи, зміст повідомлення студента і його відповідей на питання, якість графічних робіт, ступінь самостійності й ініціативи, виявлений студентом при розробці теми, грамотність викладу матеріалу, володіння науково-технічною термінологією. У Критерії оцінки наступні :



Відмінна оцінка виставляється, якщо студент вміє творчо мислити, узагальнювати вивчений матеріал, використовує для цього теоретичні положення і конкретні параметри:

чітко, вичерпно, глибоко розуміє і знає матеріал і вміє їм користуватися в межах вимог програми курсу;

вміє вести співбесіда з членами комісії, при відповідях на навідні і додаткові питання самостійно виправляє окремі допущені неточності; якісно й у повному обсязі виконав розрахункові і графічні роботи, що входять у курсову роботу.

Гарна оцінка виставляється тоді, коли за перерахованими показниками маються окремі несуттєві недоліки. Наприклад, чіткість і повнота звітів не цілком достатні, маються дрібні недоліки в розрахунках і конструкторській документації, деяка недбалість оформлення і т.д.

Задовільна оцінка виставляється при наявності істотних недоліків за перерахованими показниками, що студент самостійно виправити не міг, навіть якщо окремі відповіді були гарними або відмінними.

Незадовільна оцінка виставляється тоді, коли студент виявив нерозуміння і незнання основного змісту курсової роботи, допустив грубі помилки в пояснювальній записці, розрахунках, у креслярській документації, не зміг правильно відповісти на питання комісії.

Курсові роботи, що мають теоретичну і практичну цінність, можуть бути представлені на конкурс студентських наукових праць, а також передані в промисловість для впровадження.

Після захисту студент складає креслення і підшиває у швидкозшивач.

Для підшивки креслення складаються до формату 11 (297\210) так. Щоб штамп був видний у правому нижньому куті. Для підшивки пробиваються отвори на лівій стороні листа. Зброшурована робота здається керівникові для передачі в архів кафедри.

Студент, що не виконав курсову роботу в термін, допрацьовує її самостійно. Консультації в цьому випадку організуються з урахуванням причин відставання. Рішення про організації консультацій виносить кафедра на підставі письмової заяви студента. При цьому кафедра визначає кількість годин і форму проведення консультацій, графік проектування і термін його виконання.

Відповідно до заяви студента завідувач кафедрою призначає день засідання комісії для захисту роботи.



У випадку одержання незадовільної оцінки на захисті студент одержує нове завдання на курсову роботу для повторного проходження проектування по даній дисципліні.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка