Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу та виконання графічно-розрахункових завдань



Сторінка2/4
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.78 Mb.
1   2   3   4

Методичні вказівки до виконання



1. Розрахунок показників виробничої програми

Виробнича програма підприємств міського електричного транспорту – це завдання на певний календарний період з перевезення пасажирів, що встановлюється, виходячи з потреб населення міста і можливостей підприємств МЕТ. Показники виробничої програми визначають всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства.

Основними показниками виробничої програми є:

- натуральний пробіг рухомого складу, ваг.(маш.)-км;

- пробіг, приведений за місткістю рухомого складу, ваг.(маш.)-км;

- робота рухомого складу, т-км.брутто;

- кількість перевезених пасажирів (платних і пільгових), тис.чол.

Розрахунок показників виробничої програми на рік виконують, виходячи з середньорічної інвентарної кількості рухомого складу (Вср.), що визначається за формулою

Вср = Впп + (Внад * Тнад) / Т - (Ввиб * (Т - Твиб)) / Т, (1)

де Впп - інвентарна кількість вагонів (машин) на початок розрахункового періоду, од.;

Внад (Ввиб) - відповідно кількість одиниць рухомого складу, що надходить (вибуває) до (з) експлуатації в розрахунковому періоді, од.;

Тнад (Твиб) - час перебування в експлуатації рухомого складу, що надходить (вибуває) в розрахунковому періоді, днів;



Т - тривалість розрахункового періоду, днів.

Розрахунок середньорічної інвентарної кількості рухомого складу та інших показників виробничої програми виконують по кожному типу вагонів і машин і в цілому по депо (підприємству). Кількість вагоно(машино)-днів і вагоно(машино)-годин у русі розраховують за формулами

Н ваг-дн. = Вср * К * 365; (2)

Нваг-год. = Вср * К * t * 365, (3)

де Н.ваг.-дн - кількість вагоно(машино)-днів у русі;

Нваг.-год - кількість вагоно(машино)-годин у русі;

К - коефіцієнт використання рухомого складу з випуску;

t - середньодобова кількість годин перебування вагонів (машин) на лінії, год.

Пробіг рухомого складу в натуральних вагоно-кілометрах і машино-кілометрах знаходять за формулою

Пн = Вср. * К * t * 365 * V = Нваг.-дн * V, (4)

де V - середня експлуатаційна швидкість рухомого складу, км/год.

Оскільки місткість окремих типів рухомого складу не є однаковою, виробничу програму підприємств МЕТ визначають також у машино-кілометрах, які приводять до одного типу за місткістю. Для цього треба користуватися коефіцієнтами приведення (див.додаток В.1):

Пмпр = Пн * Кмпр, (5)

де Кмпр - коефіцієнт приведення за місткістю відповідного типу рухомого складу.

Кількість перевезених пасажирів знаходять за формулою

А = Пмпр * η, (6)

де η – середньодобове наповнення рухомого складу (кількість пасажирів, що припадає на один вагоно(машино)-кілометр пробігу рухомого складу, приведений за місткістю).

Роботу рухомого складу, яка визначається в т-км брутто, розраховують за формулою

Q = q * Пн + 0,07 * А* Lср , (7)

де q- вага рухомого складу без пасажирів, т (наведена за типами вагонів (машин) в додатку В.1);

Пн - пробіг рухомого складу в натуральному вимірі, тис. км;

0,07 - середня вага одного пасажира, т.;

А - кількість перевезених пасажирів, тис. чол.;

Lср - середня відстань перевезення пасажира, км.

Для трамвая Lср = 3,3 км, для тролейбуса Lср = 3,9 км.

Розрахунок зазначених вище показників виробничої програми виконують по кожному типу рухомого складу і в цілому по депо.

У даному розділі розраховують також доходи від перевезення пасажирів.

При визначенні доходів слід мати на увазі, що кількість перевезених пасажирів у міському сполученні дорівнює сумі кількості перевезених пасажирів за разовими квитками (талонами), абонентними квитками й кількості перевезених пасажирів з правом безплатного проїзду. При цьому


  • кількість перевезених пасажирів за разовими квитками (талонами) на одну поїздку визначають діленням виручки від продажу разових квитків на затверджений органом місцевої виконавчої влади для цього виду громадського транспорту тариф або на єдиний тариф для всіх видів транспорту;

  • кількість перевезених пасажирів за абонентними квитками визначають множенням кількості проданих абонентних квитків на встановлену кількість поїздок для кожного його типу;

- кількість перевезених пасажирів за посвідченнями, що надають право безплатного проїзду в громадському транспорті, визначають по матеріалам обстежень. Для розрахунку кількості перевезених пасажирів за посвідченнями для ветеранів війни та прирівняних до них за пільгами осіб, пенсіонерів, інвалідів усіх категорій встановлюється їх частка поїздок у громадському транспорті по відношенню до загальної кількості перевезених пасажирів

Таблиця 1.1 - Частка поїздок у громадському транспорті (трамваї) по відношенню до загальної кількості перевезених пасажирів, %



Регіони України

Обласний (республіканський) центр

Інша міська місцевість

Автономна Республіка Крим

12

8

Дніпропетровська область

12

8

Донецька область

12

8

Житомирська область

12

-

Запорізька область

12

-

Луганська область

12

8

Львівська область

15

-

Миколаївська область

12

-

Одеська область

12

-

Сумська область

-

8

Харківська область

12

-

Кількість перевезених пасажирів за абонентними квитками приймають в розмірі 20 % до загальної кількості перевезених пасажирів. Доходи від перевезення пасажирів усіх категорій визначають за формулою

Д = (А – Аа – Аn) * Т + Аа * Т * 0,9, (8)

де А – загальна кількість перевезених пасажирів, що визначається за формулою (6);

Аа – кількість перевезених пасажирів за абонентами (визначають в розмірі 20 % від загальної кількості перевезених пасажирів);

Аn - кількість перевезених пасажирів за посвідченнями (визначають в залежності від регіону України), за даними табл. 1.1.;

Т - вартість разового квитка на поїздку, грн.;

0,9 - понижуючий коефіцієнт, що враховує поїздки двома видами транспорту або декількома маршрутами.

Розраховані показники виробничої програми узагальнюють в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 - Показники виробничої програми



Найменування показників

Одиниця

виміру


Звітний

рік


1. Середньорічна кількість рухомого складу в інвентарі

од.




2.Коефіцієнт використання рухомого складу

з випуску



______



3. Середньодобова кількість годин перебування рухомого складу на лінії

год.



4. Середня експлуатаційна швидкість

км/год.




5. Вагоно(машино)- дні в русі

ваг.(маш.)-дн.




6. Вагоно(машино)- години в русі

ваг.(маш.)-год




7. Натуральний пробіг рухомого складу

тис. ваг.(маш.)-км.




8. Пробіг приведений за місткістю

тис. ваг.(маш.)-км.




9. Робота рухомого складу

т. км брутто




10. Кількість перевезених пасажирів всього

тис. чол.




в т.ч. - за разовими квитками

тис. чол.




- за абонентними квитками

тис. чол.




- за посвідченнями

тис. чол.




11.Середній тариф на перевезення одного пасажира

грн.




12. Доходи від перевозки пасажирів

тис. грн.



Отримані показники виробничої програми служать основою для виконання економічних розрахунків, що виконуються в наступних розділах роботи.


2. Розрахунок чисельності працівників і фонду оплати праці

При розрахунку необхідної чисельності робітників виходять з балансу робочого часу одного робітника та режиму роботи різних категорій працівників. У табл. 2.1. наведено умовний баланс робочого часу одного працівника. Відсутні показники визначаються студентом самостійно, виходячи з встановленої законодавством України кількості святкових та вихідних днів, тривалості робочого тижня і режиму роботи підприємства. У тих випадках, коли в розрахунково-графічній роботі по різних категоріях працівників наведені нормативи чисельності (нормативи обслуговування), розрахунки ведуть виходячи з того, що дані нормативи відповідають явочній чисельності.

При розрахунку облікової чисельності використовують формулу

Чоб = Тобсл / Теф, (9)

де Тобсл - час обслуговування водіями рухомого складу, год.;

Теф - ефективний фонд часу одного працівника, год.

Під обсягом робіт у нормо - годинах необхідно розуміти обсяг робіт, що відповідає нормативній трудомісткості і визначається через норму часу (для працівників, які перебувають на погодинній формі оплати праці) або відповідає часу, протягом якого працівники повинні знаходитись на роботі, виходячи з режиму роботи підприємства (для працівників, які перебувають на погодинній формі оплати праці).

Отриману облікову чисельність округляють до цілого числа.

При розрахунку явочної чисельності використовують формулу

Чя = Чоб / Коб.с, (10)

де Коб.с - коефіцієнт облікового складу.

Коефіцієнт облікового складу визначають за даними балансу робочого часу (див. табл.2.1) за формулою

Коб.с = Тн / Тєф, (11)

де Теф - ефективний фонд часу одного працівника, год.

Тн - номінальний фонд часу одного працівника, год.

У розрахунково-графічній роботі проводять розрахунок чисельності основних категорій працівників підприємств міського електричного транспорту: водіїв, старших диспетчерів і диспетчерів руху, кондукторів, ревізорів, прибиральників вагонів, старших чергових, чергових і робітників тягових підстанцій. Оскільки витрати на оплату праці інших категорій працівників визначаються за укрупненими нормативами, розрахунок їх чисельності не виконують.

Робочий час, що витрачається водіями на обслуговування рухомого складу, визначається числом вагоно (машино) - годин у русі моторних вагонів з урахуванням витрат часу на прийом - здачу рухомого складу та обідньої перерви на приймання їжі:

Тобсл = Нваг-год + (Нваг-год * Т) /100, (12)

де Нваг-год. - кількість вагоно(машино)-годин у русі;

Т - питома вага витрат часу на прийом-здачу рухомого складу та приймання їжі в тривалості робочого дня водія, %.

Значення Т визначають за формулою

Т= ((tп.з. + tп.п) *100) / (Тзм -(tп.з. + tп.п))), (13)

де tп.з - час прийому (здачі) вагона (0,33 год.);

tп.п. - час прийому їжі (0,25 год.);

Тзм - тривалість робочого дня водія, год.

Таблиця 2.1 - Баланс робочого часу одного працівника (річний)



Найменування показників

Одиниця виміру

Кількість

1. Календарний фонд робочого часу

дні

365

2. Кількість неробочих дні всього, в тому числі:

дні

........

- вихідні

дні

........

- святкові

дні

........

3. Нормативний (режимний) фонд часу (п.1-2)

дні

........

4. Неявки на роботу всього, в тому числі:

дні

35

- чергові, додаткові й навчальні відпустки

дні

26

- неявки на роботу в зв`язку з хворобою і декретні відпустки

дні

8,5

- виконання державних і громадських обов'язків

дні

0,5

5. Ефективний (робочий) фонд часу (п.3 - 4)

дні

........

6. Нормативна тривалість робочого дня

год.

8,0

7. Річний фонд часу:

- ефективний (робочий) (п.5 * 6)

- нормативний (режимний) (п.3 * 6)

- календарний (п.1 * 6)


год.


год.

год.

...........

..........

..........

Чисельність водіїв визначають як відношення часу обслуговування рухомого складу до ефективного фонду часу:

Чвод = Тобсл / Теф, чол. (14)

Отриману чисельність водіїв округляють до цілого числа.

Розрахунок чисельності водіїв проводять за типами рухомого складу і в цілому по депо. Розподіл водіїв за класністю: 65 % - І клас, 25 % - ІІ клас, 10 % - ІІІ клас. Чисельність водіїв по перегону, розстановці й обробці рухомого складу визначають, виходячи з нормативу чисельності (один водій на 10 вагонів (машин). Чисельність кондукторів приймають на рівні з чисельністю основних водіїв. Нормативи чисельності обслуговуючого персоналу тягових підстанцій і режим їх роботи наведені в табл.2.2.

Таблиця 2.2 - Нормативи чисельності й режим роботи обслуговуючого персоналу тягових підстанцій



Категорії працюючих

Режим роботи, год.

Норматив чисельності, чол.

Примітки

1. Старший черговий

1зм * 8 год.

1

Працює тільки вдень

2. Черговий

2зм * 8 год.

2




3. Робітник

3зм * 8 год.

3



Аналогічно розраховують чисельність старших диспетчерів руху, режим роботи яких становить 2зм * 8 год., а норматив чисельності – 1 чол./ зм.

Чисельність диспетчерів руху визначають за формулою

Чд.р. = L / 5, (15)

де L - довжина транспортної мережі по осі вулиць, км;

5 - норма обслуговування (один чоловік на 5 км шляху).

Чисельність квиткових контролерів знаходять за формулою

Чб.к. = А / 5, (16)

де А - планова кількість перевезених пасажирів, млн.чол.;

5 - норма обслуговування (один чоловік на 5 млн. пасажирів).

Чисельність прибиральників вагонів і машин визначають на основі нормативів чисельності, представлених у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Нормативи чисельності прибиральників вагонів і машин, чол.



Види рухомого складу

Середня інвентарна кількість машин в депо

до 100

101-200

201-400

400 і більше

1. Трамвай

0,16

0,15

0,13

0,12

2. Тролейбус

0,21

0,20

0,17

0,16

Чисельність інших робітників знаходять за формулою

Чін = (Вср. * К) / 10, чол., (17)

де Вср. - середньорічна кількість рухомого складу, од.;

К - коефіцієнт використання рухомого складу з випуску;

10 - норматив чисельності (один чоловік на 10 од. рухомого складу в русі).

При визначенні фонду оплати праці слід виходити з встановленої законодавством мінімальної заробітної плати, тарифних коефіцієнтів і коефіцієнтів співвідношень оплати праці різних фахівців. Відповідні показники наведені в додатках 9, 10, 11 і 12. Тарифні ставки визначають розмір оплати праці в одиницях робочого часу і диференціюються залежно від умов праці. Часову тарифну ставку першого розряду розраховують за формулою

С1 = (Зм * 12) / Тк, (18)

де Зм – мінімальна заробітна плата, грн..;

Тк – календарний фонд робочого часу, год.;

12 - число місяців за рік.

Посадовий місячний оклад фахівця розраховують як добуток тарифної ставки третього розряду робітника на відповідний коефіцієнт співвідношення залежно від посади фахівця. Планування фонду заробітної плати здійснюється відповідно до чисельності працівників, їхнього кваліфікаційного складу, форми, системи й умов оплати праці. Фонд заробітної плати складається з основної і додаткової заробітної плати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці. До основної заробітної плати відноситься заробітна плата за фактично відпрацьований час за тарифною ставкою (окладом) і відрядними розцінками. Розмір основної заробітної плати встановлюють виходячи із середньооблікової чисельності працівників.

Доплати за класність (Дкл) водіїв становлять 25 % для 1-го класу і 10 % для 2-го класу. Доплати за роботу в святкові дні (Дсв.) визначають, виходячи з кількості святкових днів у році, подвійної оплати в ці дні й середнього сформованого денного фонду оплати праці.

Доплати за роботу у вечірній і нічний час (Дн.) розраховують з умови, що тривалість цього часу становить 10 % всього часу, відпрацьованого водіями. Розмір доплат становить 40 % фонду оплати праці.

При розрахунку фонду оплати праці водіїв по перегону і розстановці рухомого складу їх місячна тарифна ставка відповідає максимальній серед всіх наявних у депо типів рухомого складу. Аналогічно розраховують суму тарифного фонду оплати праці й доплат прибиральників, кондукторів, квиткових контролерів і диспетчерів руху. При розрахунку фонду оплати праці працівників тягових підстанцій питому вагу часу, відпрацьованого у вечірній і нічний час, необхідно прийняти за даними табл. 2.2. Фонд оплати праці інших категорій працівників враховують при розрахунку собівартості пасажироперевезень. Розмір премій (Пр) водіям слід прийняти на рівні 60 % від тарифного фонду оплати праці, а іншим категоріям - на рівні 40 % від тарифного фонду оплати праці.

Результати розрахунків зводять в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Фонд оплати праці



Категорії працюючих

Чисельність, чол.

Фонд основної заробітної плати, тис. грн.

Фонд додаткової заробітної плати, тис.грн.

Всього, тис.грн.

Дкл


Дн.


Дсв.


Пр

1. Водії основні всього,

у т.ч.:























1-й клас






















2-й клас






















3-й клас






















2. Водії по перегону і розстановці рухомого складу






















3. Прибиральники






















4. Кондуктор






















5. Контролер






















6. Диспетчер






















6. Старший черговий






















7. Черговий






















8. Робочий






















9. Старший диспетчер






















Інші категорії






















Всього





















У розділі визначають середню заробітну плату по підприємству в цілому і окремих категорій працюючих. Виконують також розрахунок продуктивності праці водіїв і загального персоналу по підприємству.



3. Розрахунок собівартості пасажироперевезень
Собівартість робіт (послуг) - це вартісне вираження витрат підприємства, пов'язаних з використанням у технологічному процесі виконання робіт (надання послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних виробничих фондів, інструменту, інвентаря, трудових і фінансових ресурсів, а також інших витрат на виробництво і збут, включаючи встановлені законодавством як обов'язкові відрахування податки й платежі.

Планування собівартості робіт (послуг) підприємств є складовою частиною планування їх діяльності і являє собою систему обґрунтованих техніко-економічних розрахунків, які відображають величину витрат, що включаються до складу собівартості робіт (послуг).

Розрахунки планової собівартості окремих видів робіт (послуг) використовують, для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, формування цін тощо. Облік собівартості - це своєчасне, повне і достовірне відображення в бухгалтерському обліку фактичних витрат на виробництво і реалізацію робіт (послуг).



Калькулювання собівартості - це визначення розміру витрат у грошовому вираженні на виробництво одиниці певного виду робіт (послуг) по окремих видах витрат. За допомогою калькулювання визначають собівартість одиниці робіт (послуг), всього їх обсягу, витрати на виробництво по окремих структурних підрозділах підприємства (цехах, дільницях), по різних виробничих процесах і в цілому по підприємству.

У практиці планування і обліку собівартості використовують два способи:

• облік витрат по економічних елементах;

• облік витрат по статтях витрат шляхом складання калькуляцій.

Витрати, що включаються до собівартості робіт (послуг), групують за такими елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

- інші витрати.



У роботі студент повинен виконати розрахунок витрат на перевезення пасажирів за наступними статтями:

Енергія для використання в технологічних цілях. У неї включається вартість електроенергії, що одержана із сторони і використовується для забезпечення роботи рухомого складу, а також витрати на перетворення змінного електричного струму в постійний.

Вартість придбання може бути визначена з використанням роботи рухомого складу, вираженої в т-км брутто або пробігу, приведеного по витратах електроенергії і встановлених нормативів і тарифів:

Вел = Пелпр * Nр * Т; (19)

Вел = Q * N1р * Т, (20)

де Пелпр - пробіг рухомого складу, приведений по витратах електроенергії, тис. км;

Q - робота рухомого складу, т-км брутто;

Nр і N1р - відповідні нормативи витрати електроенергії, кВт-год /км, кВт-годин / т-км брутто;

Т- встановлений тариф, коп.. /1 кВт-год.

Витрати на перетворення електроенергії включають витрати на оплату праці працівників тягових підстанцій, відрахування на соціальні потреби та інші витрати. Витрати на оплату праці слід прийняти відповідно до попередніх розрахунків.

Інші витрати по службі енергогосподарства слід прийняти в розмірі 10% від суми фонду оплати праці служби енергогосподарства і витрат на енергію для використання в технологічних цілях.

До елементу «Витрати на оплату праці» належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат. До даної статті відносяться витрати на оплату праці водіїв, кондукторів пасажирських вагонів (трамвай, тролейбус) за період їх роботи на лінії. Розмір витрат приймають згідно з попередніми розрахунками. Перелік витрат, пов'язаних з виплатою основної і додаткової заробітної плати, наведено в додатку В.13. Цей додаток наводиться для ознайомлення студентами з усіма статтями витрат, що встановлені для підприємств ЕТ в законодавчому порядку.

До статті «Відрахування на соціальні заходи» відносяться відрахування на соціальні заходи від заробітної плати водіїв, кондукторів пасажирських вагонів (трамваїв, тролейбусів) відповідно до встановлених законодавством норм (соціальне страхування, до Пенсійного фонду, до Фонду сприяння зайнятості населення, до Фонду втрати працездатності в разі нещасних випадків) - 37,5 %. До елементу "Відрахування на соціальні заходи" належать відрахування: на державне (обов'язкове) соціальне страхування; на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України); до Фонду сприяння зайнятості населення; до Фонду втрати працездатності в разі нещасних випадків.

Стаття «Амортизація рухомого складу» включає нарахування на повне відновлення основних виробничих фондів.

У роботі використовують метод рівномірного нарахування амортизації. Її розмір визначають з виразу

Ам = Ба * N, тис. грн., (21)

де Ба - балансова вартість основних фондів на початок року, тис. грн.;

N - встановлена норма амортизації, %.

Норму амортизації при рівномірному методі нарахування визначають за формулою

N = (100 % - Л)/ Тн, (22)

де Л - ліквідаційна вартість основних фондів (для всіх варіантів 10%);

Тн - середній термін корисного використання основних фондів (умовно приймаємо 20 років).

Балансову вартість основних фондів визначають на підставі розрахунків у наведеній нижче формі.

Таблиця 3.1- Розрахунок балансової вартості основних фондів



Види основних

фондів

Обсяг


Питома вартість одиниці, тис. грн.

Балансова вартість, тис. грн.

1

2

3

4

  1. Будинки

  2. Рухомий склад

  3. Трамвайні колії

  4. Контактна мережа

.........

Інші











Разом









Питомі вартості одиниць за видами основних фондів наведені в додатках цих методичних вказівок на 01.01.2005р. Ці показники треба проіндексувати за формулою

Wp = Wo * I1 * I2 *...* In, (23)

де Wp – питома вартість на рік виконання курсової роботи;

Wo – вартість на 01.01.2005р.;

I1 – індекс інфляції в 2005р.;

I2 - індекс інфляції в 2006р. і т.д. (за даними Держкомстату України).

До статті «Утримання та поточний ремонт енергогосподарства» відносяться витрати на:

- амортизаційні відрахування на повне відновлення об'єктів енергогосподарства (кабельні мережі, тягові електропідстанції);

- технічне обслуговування та поточний ремонт об'єктів енергогосподарства;

- оплата праці робітників, які обслуговують енергогосподарство;

- відрахування на соціальне страхування, до Фонду втрати працездатності в разі нещасних випадків, фонду зайнятості населення за нормами, встановленими законодавством.

Методика розрахунків цих витрат викладена вище. Суму цих витрат слід прийняти в розмірі 40 % від суми попередніх витрат за статтею "Амортизація рухомого складу".

До статті «Утримання служби автоматики та зв'язку»


включають витрати на автоматизацію процесу управління рухом
трамваїв і тролейбусів. До них відносяться витрати:

- на оплату праці робітників служби автоматики та зв'язку;

- відрахування на соціальне страхування, відрахування до Фонду втрати працездатності в разі нещасних випадків, фонду зайнятості населення;

- амортизаційні відрахування від вартості засобів автоматики та зв'язку;

- на технічне обслуговування і поточний ремонт засобів автоматики та зв'язку.

Розмір витрат за цією статтею необхідно прийняти в розмірі 10 % від витрат за статтею "Утримання та поточний ремонт енергогосподарства".

До статті «Утримання та поточний ремонт трамвайної
колії та контактних мереж»
включають витрати на:

- амортизаційні відрахування на повне відновлення трамвайних колій та контактних мереж у межах норм, встановлених законодавством;

- проведення технічного обслуговування та ремонт трамвайної колії;

- оплату праці робітників, які обслуговують і ремонтують трамвайні колії та контактні мережі;

- відрахування на соціальні заходи, відрахування до Фонду втрати працездатності в разі нещасних випадків, Фонду зайнятості населення вищеназваних робітників у межах норм, передбачених законодавством.

Розмір витрат за цією статтею треба прийняти в розмірі 15 % від витрат за статтею "Амортизація рухомого складу".

До статті «Утримання служби (відділу) руху» відносяться
витрати на організацію пасажирського руху та утримання
диспетчерської служби (заробітна плата диспетчерів, відрахування
на соціальні заходи), експлуатаційні витрати з утримання
диспетчерських пунктів, що становлять 10 % витрат за цією статтею. Загальна сума витрат на утримання служби руху розподіляється між трамвайними і тролейбусними господарствами пропорційно вагоно-дням у русі й відноситься на собівартість трамвайних і тролейбусних перевезень.

До статті «Експлуатаційні витрати» відносять витрати:

- на поточний ремонт пасажирського рухомого складу, його технічне обслуговування, поточний ремонт устаткування (касових апаратів, компостерів, радіообладнання, акумуляторів тощо), а також заміна та відновлення автошин;

- вартість використаних мастильних, обтиральних та інших матеріалів для обслуговування рухомого складу та підтримання його в робочому стані;

- на оплату праці робітників, які проводять технічне обслуговування та ремонт рухомого складу;

- вартість використаного палива, електроенергії, води, пари та інших видів енергії на технічне обслуговування і ремонт рухомого складу.

Ці витрати складають 10 % від витрат за статтею "Амортизація рухомого складу".

До статті «Загальновиробничі витрати», крім витрат,


визначених додатком В.14, відносяться витрати на придбання (друкування) всіх видів проїзних квитків, оплата організаціям комісійних за продаж квитків, утримання пунктів (кіосків) з продажу квитків, оплата праці та відрахування на соціальні заходи від оплати праці продавців квитків і контролерів, транспортні та інші витрати по збиранню і контролю виторгу від продажу квитків. Розмір витрат за цією статтею складає 5 % від суми витрат по всіх попередніх статтях.

До статті «Загальногосподарські витрати» відносяться витрати, які наведено в додатку В.15. Їх розмір складає 3 % від суми витрат по всіх попередніх статтях. На підставі виконаних розрахунків для кожного виду транспорту складають калькуляцію собівартості перевезення пасажирів, яка має наступну форму:

Форма №1- Калькуляція перевезення пасажирів

Статті калькуляції

Одиниця виміру



Витрати по економічних елементах

Матеріальні

витрати


Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні заходи

Амортизація основних фондів та нематеріальних активів

Інші витрати

Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Натуральний пробіг

тис. км.



















2. Кількість перевезених пасажирів

тис. чол.



















3. Експлуатаційні витрати, у тому числі:

тис. грн.



















- Енергія для використання з технологічною метою

тис. грн.


















- Витрати на оплату праці

тис. грн.



















- Інші витрати

тис. грн.



















- Відрахування на соціальні заходи

тис. грн.



















- Амортизація рухомого складу

тис. грн.



















- Утримання і поточний ремонт енергогосподарства

тис. грн.



















- Утримання служби автоматики і зв'язку

тис. грн.



















- Утримання і поточний ремонт трамвайної колії і контактних мереж

тис. грн.



















- Утримання служби (відділу) руху

тис. грн.



















- Експлуатаційні витрати

тис. грн.



















- Загальновиробничі витрати

тис. грн.



















- Загальногосподарські витрати

тис. грн.



















Всього витрат

тис. грн.



















4. Собівартість перевезення одного пасажира

коп./

чол.



















Калькуляційною одиницею на підприємствах міськелектротранспорту є перевезення одного пасажира. При цьому враховується чисельність перевезених пасажирів, включаючи тих, які мають пільги з оплати за проїзд. Одержані нормативні витрати по перевезенню пасажирів служать основною для формування економічних взаємостосунків між підприємством МЕТ і місцевими органами влади, які, по суті, виступають в ролі замовника послуг з перевезення пасажирів. Місцеві органи влади встановлюють тариф на перевезення пасажирів і величину фінансової допомоги підприємству МЕТ, яка визначається на основі планово - розрахункового тарифу.


4. Визначення планово-розрахункового тарифу і фінансових результатів операційної діяльності
Комунальними тарифами називають систему ставок, за якими підприємства житлово-комунального господарства реалізують свою продукцію (послуги) споживачам. За своїм економічним змістом комунальні тарифи є різновидом роздрібних цін. В основі комунальних тарифів лежить собівартість, тобто витрати на виробництво й реалізацію продукції (послуг). Величина тарифу повинна бути достатньою для покриття витрат на виробництво і реалізацію продукції (послуг) і, крім того, включати певну частину прибутку. Враховуючи спеціальну значущість МЕТ, місцеві органи влади встановлюють тарифи, значно нижчі за собівартість перевезення пасажира. Для покриття збитків місцевою радою народних депутатів з міського бюджету виділяють відповідні дотації. Діюча система не створює зацікавленості підприємств в пошуку резервів зниження витрат, тому в умовах ринкових відносин одним з напрямів створення необхідних умов для стимулювання ресурсозбереження у роботі підприємств МЕТ є впровадження планово - розрахункових тарифів.

Планово-розрахункові тарифи встановлюють з огляду на те, що підприємству треба надати можливість одержувати доход, достатній для покриття витрат на обслуговування населення, і забезпечити можливість отримання прибутку, необхідного для розвитку підприємства. Визначається за формулою

Тпл.р = (Сн + ПР) / Пвмпр, коп./ маш.км, (24)

де Сн - нормативна (планова) собівартість перевезення пасажирів, тис. грн.;

ПР- прибуток, який встановлений згідно з галузевим рівнем рентабельності (приймаємо 8 %), тис. грн.;

Пвмпр - пробіг рухомого складу, приведений за місткістю, маш-км.

Планово-розрахунковий тариф розраховують окремо для трамвайного і тролейбусного господарств. Його встановлюють на підставі договору між підприємством МЕТ і місцевими органами влади, він є незмінним протягом року.

Величину фінансової допомоги визначають за формулою

ФП = Тпл.р * Пвмпр - Д, тис. грн., (25)

де Тпл.р - планово-розрахунковий тариф, коп./ маш-км;

Пвмпр - пробіг рухомого составу, приведений за місткістю, маш-км.

Д - доходи від перевезення пасажирів (за фактичними тарифами), тис. грн.

Фінансові результати ефективності діяльності підприємства визначають такі показники, як прибуток (збитки) і рентабельність. Прибуток (збитки) від реалізації продукції (робіт, послуг) основної діяльності комунального господарства - це сума виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму нарахованого податку на прибуток, та інших обов'язкових зборів і платежів, визначених чинним законодавством, а також на суму витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Прибуток (збитки) підприємств МЕТ визначають за різницею між доходами, одержаними від перевезення пасажирів, і собівартістю їх перевезення за формулою

ПР (У) = Д - С, тис. грн., (26)

де Д - доходи від перевезення пасажирів, тис. грн.;

С - собівартість перевезення пасажирів, тис. грн.

Прибуток (збитки) підприємства необхідно розрахувати відповідно до початкових даних розрахунково-графічного завдання і з урахуванням впровадження планово-розрахункового тарифу. Для оцінки економічної ефективності виробництва розраховують показник рівня рентабельності, зіставляючи балансовий прибуток підприємства і вартість його основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів. Цей показник відображає розмір прибутку, який одержало підприємство на кожну гривню виробничих фондів. Розраховують його за формулою

Р = ПРб / (Фосн + Обк) * 100 %, (27)

де ПРб - балансовий прибуток, тис. грн.;

Фосн - середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.;

Обк - середній розмір нормованих обігових коштів, тис. грн.;

Середній розмір нормованих обігових коштів приймають рівним 3 % вартості основних фондів.
Висновки

Треба навести результати, що були одержані в розрахунково-графічній роботі, і дати їх оцінку.


Додаток Б

Вихідні дані для розрахунково-графічного завдання

Таблиця Б.1. Дані про наявність і рух рухомого складу



Тип рухомого складу

Наявність на початок року, од.

Рух в розрахунковому періоді

Надходження

Вибуття

Кількість

Дата надходження

Кількість

Дата вибуття

Тролейбус:

ЗіУ-9


ДАК-217Е

ЮМЗ-Т1

5*

4*

4*

3

5



6

1.06


1.04

1.07

4

3

2


1.07


1.09

1.12

Таблиця Б.2. Основні показники, що характеризують засоби міського електричного транспорту та їх використання

Найменування показників

Одиниця

виміру


Звітний

рік


1

2

3

  1. Середньодобова кількість годин перебування рухомого складу на лінії:

ЗіУ-9

ДАК-217Е


ЮМЗ-Т1

год.


10,4*

10,5*

10,7*



2. Коефіцієнт використання рухомого складу

з випуску:

ЗіУ-9

ДАК-217Е


ЮМЗ-Т1

______


0,6*

0,7*

0,8*



  1. Середня експлуатаційна швидкість рухомого складу:

ЗіУ-9

ДАК-217Е


ЮМЗ-Т1

км/год.


14,*

15,*

16,*



4. Коефіцієнт приведення за місткістю відповідного типу рухомого складу:

ЗіУ-9


ДАК-217Е

ЮМЗ-Т1


_______


1,20


1,37

1,75


5. Середньодобове наповнення рухомого складу

чол. / ваг.км.

4,3

6. Вага рухомого складу (без пасажирів):

ЗіУ-9


ДАК-217Е

ЮМЗ-Т1

т.

10,05


14,80

18,04


7. Середня відстань перевезення пасажира

км.

3,9

8. Вартість разового квитка на поїздку

грн.

0,75

9. Календарний фонд робочого часу

дні

365

10. Неявки на роботу всього, в тому числі:

- чергові, додаткові й навчальні відпустки

- неявки на роботу в зв`язку з хворобою і декретні відпустки

- виконання державних і громадських обов'язків



дні


35

26

8,5


0,5

Продовження таблиці Б.2

1

2

3

11. Нормативна тривалість робочого дня

год.

8,0

12. Довжина транспортної мережі по осі вулиць

км.

70

12. Розмір премій водіям

%

60

13. Розмір премій іншим категоріям

%

40

14. Доплати за класність водіїв:

1кл.


2кл.

%

25,0

10,0


15. Доплати за роботу у вечірній і нічний час

%

40

16. Відрахування на соціальні заходи

%

37,5

17. Вартість рухомого складу на 01.01. 2008 р. всього, в т.ч.:

ЗіУ-9


ДАК-217Е

ЮМЗ-Т1


тис.грн. / од.



478,2
129,0

120,5


228,7

18. Середній термін корисного використання основних фондів

роки

20

19. Встановлений тариф на електричну енергію

грн./1кВт-год

0,25

20. Середньозважена норма витрат електроенергії на рух

кВт-год / км.

0,20*

Замість * необхідно вставити останню цифру залікової книжки.



Додаток В

Довідкові дані до виконання

розрахунково-графічного завдання

Додаток В.1

Коефіцієнти приведення трамвайних вагонів і тролейбусів, їх вага

Типи рухомого складу

Коефіцієнти приведення

Вага, т

За місткістю

За витратами електроенергії

Трамвайні вагони

КТМ-5М


Т-3

К - 2

1,85

1,57


2,20

2,14


2,83

3,47

18,65

17,00


21,50

Тролейбуси

ЗіУ-2


ДАК-217Е

ЮМЗ-Т1

1,20

1,37


1,75

1,42


1,20

1,30

10,05

14,80


18,04

Додаток В.2

Класифікація і періодичність оглядів і ремонтів рухомого складу

Найменування



Шифр



Періодичність

Трамвайні вагони

Тролейбуси

Щоденне обслуговування

ЩО

Щодоби в нічний час

Контрольно-профілактичний огляд

№0

Один раз в сім днів

Ревізійний ремонт

№1

20 тис. км.

16 тис. км.

Середній ремонт

№2

100 тис. км.

80 тис. км.

Капітальний ремонт

№3

300 тис. км.

240 тис. км.

Додаток В.3

Кількість ремонтів у міжремонтному циклі

Вид ремонту

Шифр

Кількість

%

Ревізійний

№1

12

80,0

Середній

№2

2

13,3

Капітальний

№3

1

6,7

Додаток В.4

Вартість ремонтів і оглядів рухомого складу на 01.01.2008 р.

(у гривнях на один ремонт)



Тип рухомого складу


Класифікація оглядів і ремонтів

щодобове обслуговування

контрольно-профілактичний

огляд




ревізійний ремонт

середній ремонт

капітальний ремонт

КМТ-5М

22,31

576,43

2794,14

11237,01

27136,86

Т-3

23,70

238,00

3707,00

12452,00

28631,12

К-2

7,39

78,20

2326,71

15290,89

30817,57

ЗІУ-9

8,25

125,20

857,27

14449,59

32456,15

ДАК-217Е

8,22

123,32

1244,45

10852,82

23945,88

ЮМЗ-11

20,67

293,69

1801,81

15673,12

36680,39

Додаток В.5

Вартість рухомого складу на 01.01.2008 р., тис. грн.

КМТ5М -140,0

Т-3 -149,7

К-2 - 274,7

ЗІУ-9 -129,0

ДАК 217 Е - 120,5

ЮМЗ-Т1 -228,7

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка