Методичні вказівки до практичних занять з терапевтичної стоматології для студентів ІІІ курсу



Сторінка1/12
Дата конвертації09.04.2017
Розмір2.77 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Львівський національний медичний університет імені

Данила Галицького

Кафедра терапевтичної стоматології

методичні вказівки

до практичних занять з терапевтичної стоматології

для студентів ІІІ курсу

(V семестр)

Львів-2016

УДК 616.314 (07,07) : 378.147.88

С 896

Методичні вказівки підготували: доцент Ю.В. Сулим, доцент

Л.М. Хороз, асистент А.Ю. Бучковська.

За загальною редакцією професора, доктора медичних наук В.М. Зубачика.

Відповідальний за випуск ? перший проректор з науково-педагогічної роботи, професор, член-кореспондент АМН України М.Р. Гжегоцький.
Рецензенти:

Кандидат медичних наук, доцент З.Р. Пришко, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, кафедра стоматології дитячого віку з курсом ФПДО.

Кандидат медичних наук, доцент О.І. Бумбар, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, кафедра терапевтичної стоматології ФПДО.
Навчальний посібник для підготовки студентів до практичних занять з терапевтичної стоматології (V семестр) затверджено на засіданні профільної методичної комісії із стоматологічних дисциплін 17 березня 2016 року, протокол № 6.

ЗМІСТ








Стор.










1.

Вступ.......................................................................................................................

5

2.

Види самостійної роботи ……………………………………………………….

6










3.

Орієнтовні теми індивідуальної роботи …………………….……………..

7

4.

Практичне заняття №1. Структура та обладнання стоматологічної клініки. Етика та деонтологія в стоматології. Техніка безпеки………………................

8


5.

Практичне заняття №2. Методи клінічного обстеження стоматологічного хворого, їх значення для діагностики хвороб порожнини рота. Характеристика больового синдрому при різних видах патології……………..

16


6.

Практичне заняття №3. Додаткові методи обстеження в стоматології. ЕОД, рентгенологічне, люмінесцентне та трансілюмінаційне дослідження. Діагностичні тести. Лабораторні методи..............................................................

22


7.

Практичне заняття №4. Медична стоматологічна документація. Амбулаторна історія хвороби стоматологічного хворого – медичний, науковий та юридичний документ. .......................................................................

28


8.

Практичне заняття №5. Зубні відкладення, їх види. Механізм утворення, структура, хімічний склад, мікрофлора. Професійна гігієна порожнини рота, оцінка її ефективності та значення у профілактиці стоматологічних хвороб........................................................................................................................

34


9.

Практичне заняття №6. Знеболення в терапевтичній стоматології, види, методи, засоби, показання до використання. Допомога при невідкладних станах.........................................................................................................................

39











10.

Практичне заняття №7. Карієс зуба. Визначення. Статистичні показники карієсу зуба. Класифікація карієсу.........................................................................

48


11.

Практичне заняття №8. Сучасні погляди на етіологію та патогенез карієсу зубів ..........................................................................................................................

55


12.

Практичне заняття №9. Гострий та хронічний карієс на стадії плями. Патоморфологія, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування. Медикаментні засоби і методи ремінералізувальної терапії ..............................

61


13.

Практичне заняття №10. Гострий та хронічний поверхневий карієс. Патоморфологія, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування…………………………………………………………………………..

71


14

Практичне заняття №11. Гострий і хронічний середній карієс. Патоморфологія, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування…………………………………………………………………………..

76


15.

Практичне заняття №12. Гострий та хронічний глибокий карієс. Патоморфологія, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Одно- та двосеансні методи лікування. Лікувальні пасти для непрямого покриття пульпи: групи, властивості, особливості застосування. Загальне лікування карієсу………………………………………………………………………………………………

85

16.

Практичне заняття №13. „Квітучий” (генералізований) карієс. Клініка, діагностика, диференційна діагностика, особливості лікування. Вторинний карієс депульпованих і недепульпованих зубів. Етіологія, клініка, діагностика, диференційна діагностика, особливості лікування. …………………

94


17.

Практичне заняття №14. Помилки та ускладнення в діагностиці і лікуванні карієсу. ……………………………………………………………………………………………..

99


18.

Практичне заняття №15. Профілактика карієсу. Значення індивідуальної та суспільної профілактики. Методи і засоби профілактики. Організація профілактики карієсу зубів у вагітних. Оцінка ефективності…………………..

104


19.

Практичне заняття №16. Спадкові та природжені ураження твердих тканин зуба. Класифікація, етіологія, клініка, диференційна діагностика, лікування ..

109


20.

Практичне заняття №17. Набуті ураження твердих тканин зуба некаріозного походження. Класифікація, етіологія, клініка, диференційна діагностика, лікування…………………………………………………………….

117


21.

Орієнтовні ситуаційні завдання: . ......................................................................


126



ВСТУП
У навчальні плани для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних закладів України ІІІ і ІV рівнів акредитації входить курс хвороб твердих тканин зуба та ендодонта, який вивчається у V і VІ семестрах. На основі типової навчальної програми, освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, експериментального навчального плану, розробленого згідно принципів ECTS (Європейської кредитно-трансферної системи), співробітниками кафедри терапевтичної стоматології опрацьовано робочу навчальну програму.

Навчання у V семестрі має певні особливості і є надзвичайно важливим етапом у фаховому становленні лікаря-стоматолога. Студент починає працювати у клінічному кабінеті, робить свої перші маніпуляції не на фантомі, а лікуючи зуби реального пацієнта. Здобувається перший досвід спілкування зі стоматологічними хворими, медсестрами, санітарками, набуваються клінічні навички, які збережуться протягом усієї наступної професійної діяльності. Істотним є також те, що у цьому семестрі студенти вивчають карієс – найпоширенішу хворобу людини. Лікування і профілактика хвороб твердих тканин зуба та їх ускладнень – це найоб’ємніший фрагмент роботи лікаря-стоматолога на терапевтичному прийомі.

Наведені аргументи переконливо доводять необхідність глибокого вивчення студентами ІІІ курсу теоретичного матеріалу, оволодіння майстерністю спілкування з пацієнтами, а також вміння застосовувати здобуті на ІІ курсі мануальні навички на практиці.

Об’єм навчальної програми на ІІІ курсі складає 7 кредитів за ЕСТS або 210 годин. Передбачено 30 годин лекційного матеріалу, 120 годин – практичних занять і 60 – самостійної роботи.

Методична розробка містить коротку характеристику теми для кожного заняття, перелік контрольних питань для перевірки знань поточного матеріалу, орієнтовні тестові завдання. У кінці кожної теми подано перелік рекомендованої літератури, що допоможе студентам у теоретичній підготовці до практичного заняття. Наприкінці методичних вказівок наведені орієнтовні клінічні ситуаційні задачі за темою ”Карієс і некаріозні ураження зубів”.


САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (23 год)



п/п

Тема заняття

К-сть годин




1.

Підготовка до практичних занять - теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок


13

2.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

  • Невідкладні стани в терапевтичній стоматології, причини розвитку, клінічні прояви. Надання невідкладної допомоги.

  • Методи ізоляції зуба від слини. Набір для накладання кофердаму: склад, призначення. Етапи накладання кофердаму в залежності від клінічною ситуації.

  • Складення рекомендацій з раціонального харчування для пацієнтів з квітучим карієсом

  • Відбілювання зубів, систематизація методів. Показання і протипоказання для різних видів відбілювання

  • Клінічна оцінка якості пломб.

  • Кінцева обробка пломб. Корекція, шліфування і полірування пломб.

  • Поняття реставрації зубів. Планування побудови реставрації. Інструменти та аксесуари для її проведення.

2

1



1
2

1

1


2



ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ індивідуальнОЇ роботИ студента


п/п

Тема




1.

Сучасні методики ізоляції робочого поля у стоматології.

2.

Застосування вінірів (ламінатів) у терапевтичній стоматології.

3.


Застосування вкладок у терапевтичній стоматології.

4.

Інфільтраційний метод лікування початкового карієсу. Особливості застосування препарату Icon (DMG).

5.


Застосування лазерних технологій у лікуванні карієсу.

6.

Лікування карієсу методом озонотерапії.

7.

Хіміко-механічні методи лікування карієсу.

8.

Особливості застосування карієс-маркерів.

9.

Протокол лікування карієсу з застосуванням дентального мікроскопа.

10.

Препарати для непрямого покриття пульпи. Особливості використання їхніх різних лікарських форм.

11.

Алгоритм остаточної обробки композитних пломб і реставрацій. Матеріали та системи для полірування.



Практичне заняття № 1
Тема: Структура та обладнання стоматологічної клініки. Етика та деонтологія в стоматології. Техніка безпеки.
Мета заняття: ознайомитись з структурою та обладнанням стоматологічної поліклініки. Навчитись правилам етики і деонтології. Знати вимоги щодо дотримання техніки безпеки.

Коротка характеристика теми
Організація стоматологічного кабінету передбачає створення у ньому умов праці для лікаря-стоматолога і допоміжного персоналу – медичної сестри та санітарки. На одне робоче місце повинно виділятись просторе приміщення з добрим природним освітленням, площею не менше 14 м2, а на кожне додаткове крісло площа збільшується не менш ніж на 10 м2. При цьому кількість додаткових крісел не може перевищувати двох, тобто, кабінет розрахований на 3 крісла, повинен мати площу не менше 34 м2. Висота стоматологічного кабінету – не менш, ніж 3 метри, щоб забезпечити як мінімум 12 м3 повітря на одну людину, а глибина розміщення крісел при однобічному природному освітленні не повинна перевищувати 6 м.

Стіни і підлога стоматологічного кабінету фарбується у світлі тони з коефіцієнтом відбивання світла не нижче 40. Бажано використовувати нейтральні світло-сірі барви, що не заважають розрізняти відтінки кольору зубів, пломбувальних матеріалів, тканин пародонта, слизової оболонки порожнини рота і шкірних покривів. Двері і вікна в кабінеті фарбують олійною фарбою у білий колір.

Важливим є питання освітлення кабінету, яке повинно бути оптимальної інтенсивності, щоб не викликати втоми очей у персоналу. Виконанню напруженої роботи лікаря-стоматолога допомагає раціональне природне освітлення кабінету, показниками якого є світловий коефіцієнт (СК), коефіцієнт природної освітленості (КПР) і кут падіння світлових променів на робоче місце. Нормативні значення цих показників такі: СК – 1/4-1/5; КПР не менше 1,5%, кут падіння не менше 280.

Кабінет повинен мати загальне штучне освітлення, що забезпечується люмінесцентними лампами чи лампами розжарювання. Для загального люмінесцентного освітлення слід використовувати лампи з спектром випромінювання, що не змінює сприймання кольорів. Рівень освітленості кабінету при використанні люмінесцентних ламп повинен складати не менше 500 люкс. Освітленість операційного поля не повинна перевищувати рівень загального більш як у 10 разів і бути в межах 2000-5000 люкс, щоб не викликати втоми очей лікаря при частому переведенні погляду на предмети з різним ступенем освітленості.

Для пацієнта створюються умови для зручного розміщення і надання йому положення, необхідного для виконання стоматологом лікарських маніпуляцій.

Для роботи лікаря, що проводить прийом хворих у клініці терапевтичної стоматології, кабінет забезпечується таким обладнанням:

Крісло стоматологічне;

Стілець для лікаря;

Стоматологічна установка з тримачами наконечників і пістолетом "вода-повітря", світильником, плювальницею, слиновідсмоктувачем, пилососом, діатермокоагулятором, електроодонтодіагностичним приладом;

Столик біля крісла лікаря;

Канцелярський стіл для ведення лікарем обліково-звітної документації;

Умивальник для миття рук;

Умивальник для миття інструментарію;

Витяжна шафа із стерилізатором;

Стерильний стіл;

Шафа для зберігання медикаментів, інструментарію, матеріалів для перев’язок та пломбування;

Стіл діагностичної та лікувальної апаратури.

Одна половина кабінету повинна знаходитись у розпорядженні лікаря – на певній відстані від столиків з медикаментами та стерильним інструментарієм приймають пацієнтів.

Стоматологічний кабінет забезпечується припливно-витяжною вентиляцією.

Для кварцування кабінету у перерві між змінами чи після завершення робочого часу необхідна кварцева лампа.

Лікування зубів та виконання більшості стоматологічних маніпуляцій неможливі без використання стоматологічної установки, яка додатково може бути обладнана електродіагностичними приладами, діатермокоагулятором, слиновідсмоктувачем, пилососом, ультразвуковим апаратом для зняття зубних відкладень, фотополімеризатором, дентальним рентгенівським апаратам, інтраоральною камерою.

За допомогою бормашини проводиться препарування каріозних порожнин і зубів. Бормашини бувають електричні, пневматичні, турбінні, стоячі, висячі, комбіновані, стаціонарні, портативні. Вони повинні забезпечувати певну швидкість і механічне зусилля під час обертання бора для препарування твердих тканин зубів: низькооборотні – від 1000 до 10000-30000 обертів за хв і високооборотні (турбінні) – 300000-500000 обертів за хв. Стоматологічні крісла призначені для зручного розміщення хворого у необхідному для стоматолога положенні під час проведення стоматологічних маніпуляцій. Зміна положення крісла відбувається за допомогою електрогідравлічного приводу. Світильник забезпечує інтенсивність освітлення порожнини рота близько 10000 люкс. Сучасні конструкції світильників створюють вузький спрямований пучок „холодного” світла, яке не подразнює очей пацієнта. Для закріплення обертових робочих інструментів використовують стоматологічні наконечники: прямиз автоматичним затискачем та кутоподібний.

У стоматологічному кабінеті монтують також: дентальний рентгенологічний апарат, радіовізіограф, комп’ютер. Для роботи з пломбувальними матеріалами світлового затвердіння в стоматологічному кабінеті необхідно мати фотополімеризатор – джерело світла з довжиною хвилі 400-500 нм. Існує 4 типи ламп: галогенові, плазмові, лазерні, світлодіодні. Галогенова полімерна лампа складається з джерела випромінювання, рефлектора, світлофільтра, світловоду, таймера та системи охолодження.

Основними інструментами для препарування є стоматологічні бори. Розрізняють бори для звичайних та турбінних, а також для прямого та кутового наконечників. Бори виготовляють з різними розмірами робочої частини і, залежно від діаметра, позначають номерами від №1 (0,85 мм) до №13 (3,1 мм). Матеріал для борів – різні спеціальні тверді сплави, склад яких залежить від швидкості обертання – з алмазним покриттям робочої частини, покриті карбід вольфрамом і сталеві твердосплавні.

Для обстеження порожнини рота і виконання основних лікувальних маніпуляцій найчастіше використовуються стоматологічні дзеркало, пінцет і зонд, стоматологічний екскаватор, гладилка, металевий шпатель, штопфер.

Інструменти, якими стоматолог працює в порожнині рота хворого, повинні бути стерильними. Для їхньої стерилізації застосовують спеціальні методики, що включають кілька етапів: дезінфекцію, передстерилізаційне очищення і власне стерилізацію.

Очищення стоматологічного інструментарію може проводитись за допомогою спеціальних ультразвукових апаратів, методом сухожарової стерилізації при температурі 150-2000С у сухоповітряних шафах. Стоматологічний кабінет повинен бути устаткований такими шафами для стерилізації.

Для збереження інструментів необхідно забезпечити правильний і кваліфікований догляд за ними.

Основні етапи обробки стоматологічного інструментарію наступні:


  • знезараження (дезінфекція);

  • передстерилізаційна обробка;

  • стерилізація;

Дезінфекція спрямована на знешкодження патогенних мікроорганізмів на виробах медичного призначення. Метою дезінфекції є запобігання інфікування медичного персоналу під час проведення наступних етапів обробки інструментарію. Дезінфікуючі засоби повинні мати бактерицидну, фунгіцидну, туберкулоцидну властивості та інтактивовувати віруси.

Для дезінфекції інструментарію використовують:



  • хімічний метод;

  • фізичний метод;

  • паровий метод;

  • повітряний метод;

  • кип’ятіння.

Передстерилізаційне очищення проводиться після кожного пацієнта з метою видалення білкових, жирових, механічних забруднень та залишків медикаментів. Для очищення інструментів використовують як ручний, так і механізований способи (ультразвукові апарати). Контроль якості передстерилізаційного очищення проводять з використанням фенол-фталеїнової проби – на наявність залишків мийного засобу, азопіринової або амідопіриноновї проби – на наявність „прихованої” крові. При позитивній реакції весь інструментарій потрібно повторно обробити одним із способів.

Для стерилізації в стоматології застосовують:



  • фізичний (паровий, повітряний) метод;

  • хімічний метод.

Парова стерилізація проводиться в автоклаві водяною насиченою парою під тиском 0,11-0,2 МПа при температурі 120-1320С протягом 20-45 хв. Для повітряного методу стерилізації використовують сухе горяче повітря при температурі 1800С протягом 60 хв. в сухожаровій шафі. Хімічний метод стерилізації широко застосовують для стерилізації виробів із полімерних матеріалів, спеціального скла, гуми, металу. Хімічна стерилізація повинна проводитись при повному зануренні виробів у розчин.

Техніка безпеки. Робота лікаря-стоматолога пов’язана з виконанням складних діагностичних та лікувальних маніпуляцій на обмеженій ділянці операційного поля, що потребує значних зусиль, уміння та зосередження. Для профілактики професійних захворювань (тромбофлебіту, сколіозу) лікареві-стоматологові рекомендується більшу частину робочого часу (60%) працювати сидячи, виконуючи точні і довготривалі маніпуляції, а решту 40% – стоячи або переміщуючись по кабінету.

Під час роботи з фотополімеризатором стоматолог повинен дотримуватись певних правил техніки безпеки, а саме – бажано не дивитись прямо на світло або на відбите світло на зубі, стоматологічному дзеркалі (ризик ушкодження сітківки ока), застосовувати для захисту оранжеві фільтри (окуляри, екрани), не можна також використовувати фотополімеризатор у пацієнтів зі стимулятором серцевої діяльності.

Компоненти, що входять до складу пломбувальних матеріалів при безпосередньому контакті зі шкірою рук і слизових оболонок можуть викликати алергічні реакції, дерматити.

Лікар і медсестра стоматологічного кабінету повинні працювати у спеціальному захисному одязі: халаті, масці, рукавичках і захисних окулярах.



Етика і деонтологія в стоматології. Деонтологічний кодекс об’єднує комплекс професійних, етичних, моральних правил, норм і принципів, якими керується лікар, виконуючи свій професійний обов’язок. При спілкуванні з пацієнтом лікар зобов’язаний проводити розмову дуже витримано і тактовно, щоб якимось необережним словом чи запитанням не травмувати психіку хворого, не навіяти йому канцерофобію. У процесі збирання анамнезу захворювання важливо пам’ятати ще й таку деонтологічну вимогу: абсолютно непристутимі негативна оцінка проведеного раніше лікування і некоректний відгук на адресу лікаря, який лікував хворого раніше.

Пацієнти з карієсом та його ускладненнями відчувають біль, тривогу, страх, неприємні відчуття, пригніченість. Лікар зобов’язаний розрадити пацієнта, переконати його повірити у доцільність проведення певних лікувальних процедур. Для встановлення контакту з хворим лікар мусить проявити великодушність, співчуття, милосердя, душевну щедрість. Неабияке значення мають ввічливість, коректність, охайний вигляд, логічне мислення і цілеспрямоване розмірковування, приємний запах теплих рук, усмішка. Якщо лікар вважає, що психотерапія пацієнтові не потрібна взагалі, він таким чином все ж мимовільно діє на психіку хворого, але вплив цей негативний і шкодить пацієнтові і лікареві.



Контрольні питання поточного матеріалу
Які нормативи стоматологічного кабінету щодо площі, освітлення, кольору стін та підлоги?

Що включають в себе поняття „робоче місце лікаря, медсестри, санітарки”?

З чого складається сучасна стоматологічна установка?

Які основні стоматологічні прилади?

З чого складається модульний блок стоматологічної установки?

Які види стоматологічних наконечників?

Які основні стоматологічні інструменти?

Як поділяються ріжучі стоматологічні інструменти?

Що таке бор? З чого складається? Як поділяються бори?

Які Ви знаєте допоміжні засоби для моделювання пломб?

Що таке фотополімеризатор? Типи фотополімеризаторів.

Які основні етапи обробки стоматологічного інструментарію?

Що таке дезінфекція?

Які властивості повинні мати дезінфікуючі засоби?

Які методи дезінфекції?

Як проводять дезінфекцію ендодонтичного інструментарію?

Як проводять дезінфекцію наконечників та корпусів карпульних шприців?

Що таке передстерилізаційна обробка?

Що таке стерилізація?

Які методи стерилізації застосовують в стоматології?

Що таке парова стерилізація?

Що таке стерилізація повітряним методом?

Яка техніка безпеки лікаря-стоматолога при роботі з фотополімеризатором?

Яка форма одягу лікаря та медсестри стоматологічного кабінету?

Етика та деонтологія лікаря-стоматолога при прийомі хворого.

Орієнтовні тестові завдання та ситуаційні задачі
1. Для організації стоматологічного кабінету на два робочих місця виділено приміщення з добрим природним освітленням, забезпечене припливно-витяжною вентиляцією, каналізацією та штучним освітленням, площею не менш ніж:

А. 12 м2

В. 20 м2

С. 22 м2

D. 24 м2

Е. 34 м2


2. Коефіцієнт відображення кольору фарби, в який пофарбований стоматологічний кабінет повинен становити:

А. 35-45


В. 10-30

С. 40-60


D. 50-70

Е. 20-30
3. Світловий коефіцієнт у кабінеті лікаря-стоматолога на одне робоче місце повинен становити:

А. 1/2-1/3

В. 1/3-1/4

С. 1-2

D. 1,5-2


Е. 1/4-1/5
4. Коефіцієнт природної освітленості у кабінеті лікаря-стоматолога повинен становити:

А. Не менше 1,5%

В. 1%

С. Не менше 2%



D. Не більше 2,5%

Е. 0,5%
5. Кут падіння світлових променів на одне робоче місце в кабінеті лікаря-стоматолога повинен становити:

А. 350

В. 200

С. Не більше 35%

D. Не менше 280

Е. Не менше 250
6. Яким повинен бути рівень освітленості кабінету при використанні люмінесцентних ламп?

А. Не більше 650 люкс

В. Не менше 500 люкс

С. 400 люкс

D. Не менше 350 люкс

Е. Не більше 400 люкс

7. Освітленість рефлектора стоматологічної установки в кабінеті лікаря-стоматолога повинна бути в межах:

А. 1000-2000 люкс

В. 4000-6000 люкс

С. 2000-5000 люкс

D. 1500-2000 люкс

Е. 0-1000 люкс


8. Який діапазон частоти обертання робочого інструменту мікромотора?

А. 1000-30000 об/хв

В. 0-3000 об/хв

С. 10000-100000 об/хв

D. 100000-500000 об/хв

Е. 0-10000 об/хв.


9. Вимоги техніки безпеки при роботі в кабінеті встановлюють мінімально припустиму відстань між лікарем, який працює на стоматологічній установці і заземленим об’єктом (батареї центрального опалення, водопровідні труби). Скільки вона становить?

А. 0,5 м


В. 2 м

С. 2,5 м


D. Не має значення

Е. 1 м
10. Які елементи входять в поняття „турбінна трійка”:

А. Турбінний наконечник, повітряний пустер, пістолет для води

В. Повітряний пустер, слиновідсмоктувач, турбінний наконечник

С. Три турбінних наконечники різної потужності

D. Турбінний, механічні кутовий і прямий наконечники

Е. Повітряний пустер, механічний і турбінний наконечники
11. Довжина хвилі світла фотополімеризатора повинна становити:

А. 400-500 нм

В. 300-400 нм

С. 600-700 нм

D. 250-350 нм

Е. 550-650 нм


12. Не можна використовувати фотополімеризатор у пацієнтів:

А. Із захворюванням серцево-судинної системи

В. Із захворюванням крові

С. Із серцевим стимулятором

D. Із глаукомою

Е. Онкологічних хворих


13. Пристрій для обчислення потужності світлового потоку фотополімеризатора називається:

А. Спектрометр

В. Радіометр

С. Рефлектор

D. Осцилограф

Е. Радіовізіограф


14. Діапазон частот обертання робочого інструменту в турбінному наконечнику при проведенні розкриття каріозної порожнини:

А. 3000-10000 об/хв

В. 200000-300000 об/хв

С. 30000-50000 об/хв

D. 10000-30000 об/хв

Е. 300-400 об/хв.


15. Стоматологічний бор складається з:

А. Хвостовика і головки

В. Ручки і головки

С. Ручки, фрези і головки

D. Хвостовика, шийки і головки

Е. Ручки, головки і хвостовика


16. Прямий та кутоподібний наконечник має частоту обертання бора:

А. 10000-30000 об/хв

В. 20000-40000 об/хв

С. 0-10000 об/хв

D. 5000-10000 об/хв

Е. 30000-50000 об/хв.


17. Який колір маркувального кільця алмазного бора з найбільш грубозернистим напиленням для препарування каріозної порожнини ІІІ класу за Блеком:

А. Чорний

В. Червоний

С. Білий


D. Синій

Е. Зелений


18. Чим відрізняються бори для різних типів наконечників:

А. Матеріалом робочої частини

В. Формою робочої частини

С. Матеріалом хвостовика

D. Діаметром робочої частини

Е. Діаметром і формою хвостовика


19. Що можна виявити за допомогою амідопіринової проби?

А. Стерильність інструментів

В. Наявність корозії

С. Наявність залишків крові на інструментах

D. Наявність залишків миючих речовин

Е. Підвищення чутливості організму до алергенів


20. Який правильний режим стерилізації стоматологічних інструментів в сухожаровій шафі?

А. При температурі 1200С – 90 хв.

В. При температурі 1400С – 45 хв.

С. При температурі 1600С – 120 хв.

D. При температурі 1800С – 60 хв.

Е. При температурі 2000С – 30 хв.



Рекомендована література:


  1. Терапевтична стоматологія у двох томах (За ред. проф. А.К. Ніколишина). – Т. 1. – Полтава: Дивосвіт, 2005. – 392 с.

  2. Терапевтична стоматологія: Підручник. – У 4 томах / М.Ф. Данилевський, А.В.Борисенко, А.М. Політун та ін. – К.: Здоров’я, 2004. – Т.2. – 400 с.

  3. Джегус И. Психологические аспекты в работе с пациентами. – Харьков. – 2003. – 120 с.

  4. Терапевтическая стоматология: Учебн. Пособие / Под ред. проф. Л.А.Дмитриевой. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 896 с.

  5. Дан Г.П. Етика для лікарів, медсестер і пацієнтів/пер. Т. Різун. – Львів: Свічадо, 2008. – 200 с.


Практичне заняття № 2
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка