Методичні вказівки до практичних занять з терапевтичної стоматології для студентів ІІІ курсу



Сторінка8/11
Дата конвертації05.03.2017
Розмір2.31 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема: Гострий і хронічний глибокий карієс. Патоморфологія, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Одно- та двосеансний методи лікування. Лікувальні пасти для непрямого покриття пульпи: групи, властивості, особливості використання. Загальне лікування карієсу.
Мета заняття: вивчити особливості клінічного перебігу, діагностики та диференційної діагностики глибокого карієсу, знати лікувальні пасти, що застосовуються для лікування, покази до їхнього використання, вміти запломбувати каріозну порожнину при глибокому карієсі, вивчити покази до призначення загального лікування карієсу.

Коротка характеристика теми
Глибокий карієс (caries profunda)

Глибокий карієс відзначається вираженими руйнуваннями твердих тканин зуба з формуванням порожнини відділеної від пульпи тонким шаром біляпульпарного дентину.

Патологоанатомічні зміни в твердих тканинах зубів практично такі самі, як і при середньому карієсі, інколи внаслідок невеликої товщини дентинної перегородки між каріозною порожниною і пульпою не всі зони ураження будуть присутні. В пульпі відзначається загальне зменшення кількості клітинних елементів, гіперемія і набряк, периваскулярні інфільтрати, збільшення товщини нервових волокон, а у більш пізніх стадіях – фрагментація і зернистий розпад.

Щоб описати образно глибокий карієс, можна порівняти каріозні порожнини при цьому патологічному процесі з пісочним годинником, верхня частина якого нагадує порожнину при хронічному карієсі, а нижня – при гострому.

Глибокий карієс характеризується утворенням каріозної порожнини, яка захоплює майже всю товщину дентину до пульпи з дном, розташованим в біляпульпарному дентині. Хворі з гострим глибоким карієсом скаржаться на причинний біль, який виникає внаслідок дії термічних, механічних, хімічних подразників і зникає відразу після їх усунення. Внесення в каріозну порожнину тампону з гарячою або холодною водою, а також ефіром, як правило, супроводжується різкою больовою реакцією; біль призупиняється відразу після усунення дії подразника. Об’єктивно виявляється каріозна порожнина з нависаючими краями емалі, які крихкі, крейдоподібного кольору. Каріозна порожнина виповнена розм’якшеним дентином білуватого або сіро-жовтого кольору. При зондуванні відзначається болючість в ділянці емалево-дентинного з’єднання, а також на дні порожнини в точках найбільш стоншеного дентину. Часто це місця проекції рогів пульпи, які безпосередньо реагують на подразники. При цьому з’єднання каріозної порожнини з порожниною зуба не відзначається. При гострому глибокому карієсі зондування дна каріозної порожнини слід проводити дуже обережно. В точках проекції рогів пульпи склепіння порожнини зуба є дуже тонким, дентин розм’якшений і його дуже легко проколоти зондом і поранити пульпу. Це супроводжується різким болем і появою в каріозній порожнині краплі крові.

При хронічному глибокому карієсі скарги на біль можуть бути відсутніми або відзначатися незначна короткочасна болючість після дії термічних, хімічних і механічних подразників. Дефект твердих тканин в межах біляпульпарного дентину, великий, займає значну частину коронки зуба, відкритий назовні, тому поперечний розмір порожнини є більший ніж її глибина. Каріозна порожнина виповнена досить щільним, але без склерозованого блиску пігментованим дентином. Пігментація її стінок і дна має досить широкий спектр – від жовтувато-коричневого до бурого, а деколи і чорного кольору. Зондування стінок і дна порожнини неболюче внаслідок наявності виражених зон прозорого і вторинного дентину. У зв’язку із близкістю пульпи, деякі подразники можуть давати відчуття важкості, дискомфорту в зубі, хоча болю, такого як при гострому карієсі не буде (завдяки шару замісного дентину). Поверхня каріозного дентину шорстка при зондуванні, в деяких випадках піддається тиску зонду і досить важко – екскавації. Утворення такої порожнини може відбуватися роками.

Гострий глибокий карієс диференціюють із гіперемією пульпи, гострим вогнищевим пульпітом, хронічним фіброзним пульпітом.


  • Для гіперемії пульпи характерний більш тривалий біль від подразників (більше ніж 1 хв), виникнення короткочасного самовільного болю.

  • Для гострого вогнищевого пульпіту характерний самовільний приступоподібний біль, який посилюється вночі і різкий біль від подразників. Зондування при гострому глибокому карієсі помірно і рівномірно болюче по всьому дну, а при цих двох формах пульпітів – в одній точці, частіше в ділянці проекції вогнища запалення пульпи.

  • При ранній формі хронічного фіброзного пульпіту каріозна порожнина буде ідентична порожнині при глибокому карієсі лише при знятті чергового пласту розм’якшеного дентину оголюється ріг пульпи.

  • При пізній формі хронічного фіброзного пульпіту при зондуванні виявляється сполучення каріозної порожнини із порожниною зуба, зондування буде різко болюче, з’являється крапелька крові. При хронічних пульпітах больовий приступ виникає від дії різних подразників, повільно наростає, триває 15-20 хв. і повільно зникає.

  • Хронічний середній і хронічний глибокий карієс диференціюють із хронічним періодонтитом. Основна відмінність: при карієсі перкусія не чутлива, реакції провокації позитивні, а пробне препарування виявить болючість зуба по емалево-дентинному з’єднанню і в проекції рогів пульпи.

Особливості лікування гострого глибокого карієсу. Гострий перебіг карієсу характеризується швидким розповсюдженням патологічного процесу на всю товщину дентину. При цьому захисні шари прозорого і вторинного дентину не встигають утворюватися і каріозна порожнина відмежована від пульпи лише тонким шаром демінералізованого дентину. В пульпі при цьому спостерігаються перші прояви вогнищевого запалення. Такі клінічні особливості гострого глибокого карієсу вимагають не лише оперативного втручання з подальшим відновленням каріозного дефекту, необхідні ще і додаткові заходи щоб запобігти запаленню пульпи. Важливо також стимулювати пластичну діяльність пульпи, спрямовану на ремінералізацію розм’якшеного дентину. Тому існують певні особливості препарування та додаткового застосування медикаментних засобів.

При препаруванні розм’якшений дентин на дні каріозної порожнини обережно видаляють екскаватором, а не бором, щоб уникнути перфорації склепіння пульпової камери. У даному випадку допускається залишити на дні каріозної порожнини частину демінералізованого дентину, який під дією медикаментних ремінералізуючих препаратів може мінералізуватись. Для антисептичної обробки каріозної порожнини обирають слабкі антисептики: 0,02% фурацилін, мікроцид, 0,5% р-н етонію (розчини повинні мати t 36-370, близьку до температури тіла). Висушування проводять струменем теплого повітря.



Групи препаратів, які застосовують для медикаментного лікування гострого глибокого карієсу.

1 група. Антибактеріальні пасти – пригнічують мікрофлору.

2 група. Одонтотропні – пластикостимулюючі, які стимулюють відкладання замісного дентину.

Антимікробні лікувальні пасти. Ці пасти містять антибіотики, сульфаніламідні препарати, антисептики, препарати срібла та їх комбінації. Більшу ефективність мають пасти, які містять антибіотики та протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин в комбінації із стептоміцином). Біологічна паста, яка містить антибіотики і кальцієвмісні препарати, одночасно впливає на мікрофлору і посилює пластикостимулюючу функцію пульпи. Підсилюють антибактеріальну дію антибіотиків сульфаніламідні препарати, які мають також одонтотропну дію.

Одонтотропні пасти. Це 5% тимолова і евгенол-тимолова пасти, йодоформна, 10% паста із сульфаніламідами, 0,7% фториста паста, 75% стронцієва паста. Слід пам’ятати, що застосування паст на основі евгенолу несумісне із застосуванням в подальшому композитних матеріалів (евгенол інгібує полімеризацію композитів).

Найбільш ефективними одонтопластичними пастами є пасти, які містять гідроксид кальцію. Висока лужна реакція гідроксиду кальцію нейтралізує кислу реакцію середовища, яка виникає при запаленні пульпи, чинить бактерицидну дію а також стимулює діяльність одонтобластів. Широке застосування отримали твердіючі пасти на основі гідроксиду кальцію – „Life” (Kerr); „Dycal” (Dentsply); „Calcipulp” (Septodont); „Calcimol” (VOCO), нетвердіючі суспензії – Hypocal, Calxyl, Calasept, лайнери – Hydroxyline, Tubulitec тощо.



Методики застосування. При односеансному методі лікування гострого глибокого карієса проводять повну екскавацію пошкодженого дентину, накладають на дно порожнини тонкий шар твердіючого препарату, що містить гідроксид кальцію, після чого наносять прокладку та основну пломбу. При двосеансному методі після проведення некротомії нетвердіючу лікувальну пасту рівномірно накладають на дно каріозної порожнини без надмірного тиску, після цього порожнину закривають тимчасовою пломбою на 4-12 тижнів. У тому випадку, коли скарги пацієнта відсутні, у друге відвідування знімають тимчасову пломбу, екскавують залишений розм’якшений дентин, формують каріозну порожнину. На дно порожнини накладають тонкий шар твердіючого засобу з Са(ОН)2, ізолюючу прокладку і заповнюють її постійною пломбою.

Лікування хронічного глибокого карієсу проводиться в одне відвідування, препарати гідроксиду кальцію використовувати недоцільно, оскільки дно каріозної порожнини, як правило, є достатньо товстим. Особливістю оперативої тактики є потреба у створенні додаткової ретенції пломби внаслідок значного руйнування твердих тканин зуба. Окрім цього, доволі часто при значному руйнуванні тканин зуба внаслідок хронічного глибокого карієса доцільним є виготовлення вкладки чи відновної коронки.



Контрольні питання поточного матеріалу


  1. Яка тканина межує з пульпою при глибокому карієсі?

  2. Які морфологічні зміни в пульпі відмічаються при глибокому карієсі?

  3. На який біль будуть скаржитись пацієнти при глибокому карієсі?

  4. Охарактеризувати каріозну порожнину при гострому глибокому карієсі?

  5. Про що що свідчить болюче зондування каріозної порожнини?

  6. Які об’єктивні відмінності між каріозною порожниною при гострому і хронічному глибокому карієсі?

  7. Чому зондування стінок і дна каріозної порожнини при глибокому хронічному карієсі буде безболісне?

  8. З якими патологіями можна диференціювати глибокий карієс?

  9. Про свідчить поява короткочасного самовільного болю?

  10. Які додаткові методи діагностики слід застосувати для проведення диференційної діагностики карієсу?

  11. Які особливості лікування гострого глибокого карієсу?

  12. За допомогою яких препаратів можна стимулювати пластичну діяльність пульпи і на що буде спрямована їх дія?

  13. Які особливості препарування слід застосувати при лікуванні глибокого карієсу?

  14. Як поділяють групи препаратів для лікування глибокого карієсу?

  15. Яка дія антимікробних лікувальних паст?

  16. На що впливають одонтотропні пасти?

  17. Методика застосування лікувальних прокладок.

  18. Які відмінності у лікуванні гострого і хронічного глибокого карієсу?



Орієнтовні тестові завдання та ситуаційні задачі
1. Жінка віком 39 років звернулася зі скаргами, що 3 дні тому з 22 зуба випала пломба. Об’єктивно: на медіальній контактній поверхні 22 зуба виявлена глибока каріозна порожнина, виповнена щільним пігментованим дентином, яка не сполучається з порожниною зуба. Зондування каріозної порожнини та перкусія зуба безболісні. Реакція на холод від’ємна. Слизова оболонка ясен у ділянці 22 зуба без патологічних змін. Між якими захворюваннями повинен провести диференціальну діагностику стоматолог?

А. Хронічний глибокий карієс і хронічний гангренозний пульпіт

В. Хронічний глибокий карієс і хронічний фіброзний пульпіт

С. Хронічний фіброзний пульпіт і хронічний гангренозний пульпіт

D. Хронічний глибокий карієс і хронічний періодонтит

Е. Хронічний гангренозний пульпіт і хронічний періодонтит


2. У пацієнта віком 40 років під час обстеження на жувальній поверхні 46 зуба виявлена каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину, яка заповнена залишками їжі. Стінки та дно каріозної порожнини виповнені пігментованим дентином, їх зондування безболісне, термопроба негативна, ЕОД  8 мкА. Визначте ймовірний діагноз.

А. Хронічний періодонтит

В. Гострий середній карієс

С. Хронічний середній карієс

D. Гострий глибокий карієс

Е. Хронічний глибокий карієс


3. Хворий віком 25 років скаржиться на короткочасний біль, який виникає від солодкого, гарячого, холодного в зубі нижньої щелепи. Об’єктивно: на медіальній контактній поверхні 36 зуба виявлена глибока каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину. Дентин розм’якшений, світлого кольору. Зондування дна каріозної порожнини болісне. Вертикальна та горизонтальна перкусія безболісна, ЕОД  6 мкА. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Хронічний фіброзний пульпіт

В. Гострий середній карієс

С. Гострий глибокий карієс

D. Хронічний глибокий карієс

Е. Хронічний середній карієс


4. Хвора віком 35 років скаржиться на наявність каріозної порожнини в зубі нижньої щелепи зліва. Під час приймання солодкої та кислої їжі виникає короткочасний біль. Об’єктивно: на жувальній поверхні 36 зуба виявлена каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину, виповнена світлим розм’якшеним дентином. Зондування дна стінок каріозної порожнини болісне, холод спричинює біль, який після припинення дії подразника швидко зникає. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Гострий глибокий карієс

В. Гострий обмежений пульпіт

С. Хронічний фіброзний пульпіт

D. Гострий середній карієс

Е. Хронічний глибокий карієс


5. Хворий віком 23 роки скаржиться на наявність каріозної порожнини в 15 зубі, яку помітив рік тому. Об’єктивно: на контактній медіальній поверхні глибока каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину, яка не сполучається з порожниною зуба, виповнена щільним дентином. Зондування, перкусія безболісні, реакція на холод відсутня, ЕОД  10 мкА. Який із перелічених діагнозів є найбільш імовірний?

А. Хронічний середній карієс

В. Хронічний фіброзний періодонтит

С. Хронічний фіброзний пульпіт

D. Хронічний глибокий карієс

Е. Хронічний гранулематозний періодонтит


6. У хворого віком 25 років скарги на короткочасний біль від солодкого в зубі на нижній щелепі, застрягання їжі в каріозній порожнині. Об’єктивно: на жувальній поверхні 36 зуба виявлена каріозна порожнина з вузьким вхідним отвором у межах навколопульпарного дентину. Дентин м’який, каріозна порожнини не сполучається з порожниною зуба, зондування дна безболісне, перкусія зуба безболісна, пальпація слизової оболонки ясен в ділянці проекції верхівки кореня безболісна. Під час термодіагностики виникає біль, який після усунення подразника швидко зникає. Визначте діагноз.

А. Гострий середній карієс

В. Гіперемія пульпи

С. Хронічний фіброзний пульпіт

D. Хронічний глибокий карієс

Е. Гострий глибокий карієс


7. Жінка віком 29 років скаржиться на гострий біль у верхній щелепі зліва, який виникає від солодкої та кислої їжі. Хвора вважає, що цей біль з’явився тиждень тому після видалення 28 зуба і що сусідній зуб був „порушений” під час цього видалення. Об’єктивно: лунка 28 зуба у стані загоєння, безболісна під час пальпації. На жувальній поверхні 27 зуба є каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину, яка не сполучається з порожниною зуба. Каріозна порожнина виповнена світлим, розм’якшеним дентином; від холодового подразника виникає короткочасний біль. Зондування дна каріозної порожнини болісне. Який імовірний діагноз?

А. Гострий глибокий карієс

В. Гострий обмежений пульпіт

С. Гострий дифузний пульпіт

D. Хронічний глибокий карієс

Е. Хронічний фіброзний пульпіт


8. До стоматолога з метою санації порожнини рота звернулася жінка віком 39 років. Скарг не пред’являє. Об’єктивно: у сліпій ямці 12 зуба виявлена каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину, виповнена щільним пігментованим дентином. Зондування каріозної порожнини та перкусія безболісні. Реакція на холодовий подразник відсутня, ЕОД  6 мкА. Визначте найбільш імовірний діагноз.

А. Гострий глибокий карієс

В. Хронічний середній карієс

С. Хронічний фіброзний пульпіт

D. Хронічний періодонтит

Е. Хронічний глибокий карієс


9. У хворої віком 24 роки під час лікування гострого глибокого карієсу 35 зуба випадково відкрита порожнина зуба. Якою повинна бути тактика лікаря?

А. Провести вітальну ампутацію пульпи

В. Накласти одонтотропну пасту

С. Провести вітальну екстирпацію пульпи

D. Провести девітальну екстирпацію пульпи

Е. Накласти муміфікувальну пасту


10. Хворому віком 25 років установлений діагноз хронічного глибокого карієсу 23 зуба. Об’єктивно: на присінковій поверхні в пришийковій ділянці 23 зуба каріозна порожнина, яка розміщена нижче рівня ясен. Виберіть найбільш оптимальний матеріал для пломбування даної каріозної порожнини.

А. Компомер

В. Амальгама

С. Композит хімічної полімеризації

D. Силікофосфатний цемент

Е. Силікатний цемент


11. Жінка віком 25 років звернулася до стоматолога зі скаргами на гострий біль у зубі нижньої щелепи справа, який виникає під час приймання їжі. Об’єктивно: на дистально-жувальній поверхні 45 зуба виявлена глибока каріозна порожнина, виповнена світлим розм’якшеним дентином. Зондування дна каріозної порожнини незначно болісне, перкусія зуба безболісна. Холодна вода провокує короткочасний біль. Який засіб необхідно помістити на дно каріозної порожнини для лікування?

А. Миш’яковисту пасту

В. Пасту, яка містить кортикостероїд

С. Фосфат-цемент

D. Одонтотропну пасту

Е. Фосфат-цемент зі сріблом


12. Хворому віком 35 років установлено діагноз хронічного глибокого карієсу 33 зуба. Для пломбування застосований композитний матеріал світлової полімеризації „Дегуфіл”. Прокладку з якого матеріалу доцільно використати в даному випадку?

А. Полікарбоксилатний цемент

В. Фосфат-цемент зі сріблом

С. Склоіономерний цемент

D. Цинк-евгенолова паста

Е. Евгенол-тимолова паста


13. Хворому віком 28 років під час лікування глибокого карієсу 26 зуба була оголена пульпа зуба. Призначте необхідний метод подальшого лікування.

А. Консервативний (біологічний)

В. Вітальна ампутація

С. Вітальна екстирпація

D. Девітальна ампутація

Е. Девітальна екстирпація


14. Жінка 26 років звернулася до стоматолога зі скаргами на наявність каріозної порожнини в 36 зубі. Об’єктивно: на жувальній поверхні 36 зуба виявлена глибока каріозна порожнина, виповнена щільним пігментованим дентином. Після обстеження встановлено діагноз хронічного глибокого карієсу 36 зуба. Для пломбування була вибрана дрібнодисперсна срібна амальгама. Як потрібно сформувати стінки каріозної порожнини відносно її дна?

А. У вигляді овалу

В. Зробити широкий вхідний отвір

С. Під прямим кутом

D. З нахилом у бік стінок каріозної порожнини

Е. З нахилом у бік до центру каріозної порожнини


15. Хвора віком 20 років звернулася до стоматолога зі скаргами на короткочасний біль у 22 зубі від холодових подразників і потрапляння у зуб їжі. Ці скарги непокоять протягом місяця. Після обстеження встановлено діагноз гострого глибокого карієсу 22 зуба. Який матеріал Ви накладете на дно каріозної порожнини?

А. Фосфат-цемент, що містить срібло

В. Склоіономерний цемент

С. Фосфат-цемент

D. Кальцидонт

Е. Силікодонт


16. Хворий звернувся зі скаргами на постійний ниючий біль у зубі, що посилюється під час накушування. 3 дні тому зуб було запломбовано з приводу глибокого карієсу. Об’єктивно: на жувальній поверхні 16 зуба є пломба, вертикальна перкусія болісна. При змиканні зубів виявлений передчасний контакт на пломбі, зубні ряди не змикаються в прикусі. Слизова оболонка в проекції верхівок коренів 16 зуба без змін; термопроба болісна, ЕОД  6 мкА. На рентгенограмі тканини періодонта без змін. Що повинен зробити лікар у першу чергу?

А. Провести знеболення

В. Видалити пломбу

С. Призначити фізпроцедури

D. Призначити антисептичні полоскання

Е. Корекцію пломби


17. У хворого під час обстеження порожнини рота виявлена каріозна порожнина в 11 зубі в межах навколопульпарного дентину з пошкодженням кута зуба та різального краю. Який пломбувальний матеріал найбільш оптимальний у даному випадку?

А. Силікатний цемент

В. Композитний матеріал хімічного затвердіння

С. Композитний матеріал хімічного затвердіння типу порошок-рідина

D. Композит світлового затвердіння

Е. Склоіономерний цемент з механізмом світлового затвердіння


18. Хворий віком 40 років скаржиться на наявність каріозної порожнини у 22 зубі. Об’єктивно: на медіальній контактній поверхні 22 зуба виявлена глибока каріозна порожнина, зондування якої провокує незначний біль. Який матеріал для пломбування слід використати в даному випадку?

А. Склоіономерний цемент

В. Склоіономерний цемент з механізмом світлового затвердіння

С. Композит світлового затвердіння

D. Силікофосфатний цемент

Е. Силікатний цемент


19. Жінка віком 25 років звернулася до стоматолога зі скаргами на гострий біль у зубі нижньої щелепи, який виникає під час приймання їжі. Об’єктивно: на дистально-жувальній поверхні 45 зуба виявлена каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину, виповнена світлим розм’якшеним дентином. Зондування дна каріозної порожнини болісне, перкусія зуба безболісна. Від холодної води виникає короткочасний біль. Який медикаментозний засіб треба покласти на дно каріозної порожнини?

А. Пасту з тимолом

В. Пасту з кальцію гідроксидом

С. Склоіономерний цемент

D. Фосфат-цемент зі сріблом

Е. Фосфат-цемент


20. Жінка віком 27 років звернулася до стоматолога зі скаргами на руйнування 11 зуба. Об’єктивно: на піднебінній і медіальній поверхнях 11 зуба є глибока каріозна порожнина із зруйнованим різальним краєм. Виберіть найбільш оптимальний пломбувальний матеріал для відновлення коронки зуба.

А. Мікрогібридний композитний матеріал

В. Макронаповнений композит

С. Мікронаповнений композит

D. Склоіономерний цемент

Е. Силікатний цемент


21. У хворого віком 30 років під час обстеження виявлена каріозна порожнина в 11 зубі в межах навколопульпарного дентину, кут зуба та різальний край пошкоджені. Який пломбувальний матеріал найбільш придатний у даному випадку?

А. Композит хімічного затвердіння типу паста-паста

В. Силікатний цемент

С. Склоіономерний цемент з механізмом світлового затвердіння

D. Композит світлового затвердіння

Е. Композит хімічного затвердіння типу порошок-рідина


22. Яка має бути тактика лікаря, якщо під час препарування глибокого карієсу оголена пульпа?

А. Провести ампутацію пульпи

В. Провести екстирпацію пульпи

С. Видалення зуб

D. Накласти кальцієвмісну пасту на дно порожнини

Е. Запломбувати порожнину композитним матеріалом


23. Вкажіть правильну послідовність етапів препарування карієсу?

А.Розкриття порожнини, формування, обробка країв порожнини, розширення, некректомія

В.Некректомія, розкриття порожнини, обробка країв порожнини, розширення, формування

С. Розкриття порожнни, розширення, некректомія, формування, обробка країв

D. Розкриття, некректомія, розширення, обробка країв, формування

Е. Формування, некректомія, розширення, обробка країв


24. Хворому 25 років встановлено діагноз хронічного глибокого карієсу 23 зуба, V клас за Блеком. Виберіть оптимальний матеріал для пломбування даної каріозної порожнини.

А. Силікатний цемент

В. Амальгама

С. Силікофосфатний цемент

D. Композит хімічної полімеризації

Е. Компомер


25. Яка тактика лікаря при оголенні пульпи під час препарування?

А. Ампутація пульпи

В. Екстирпація пульпи

С. Видалення пульпи

D. Накладання кальцієвмісної пасти

Е. Пломбування композитним матеріалом


26. Хворий віком 20 р., звернувся зі скаргами на застрягання їжі в порожнині 35 зуба. Об’єктивно: на жувальній поверхні 35 зуба виявлена глибока каріозна порожнина. Вхід до каріозної порожнини широкий, стінки – щільні, пігментовані. Після клінічного обстеження діагностовано хронічний глибокий карієс 35 зуба. Який з наведених нижче методів дослідження найбільш інформативний для диференційної діагностики з хронічним гранулюючим періодонтитом?

А. Холодова проба

В. Вертикальна перкусія

С. Глибоке зондування

D. Горизонтальна перкусія

Е. Визначення симптому вазопарезу



Рекомендована література:


    1. Терапевтична стоматологія у двох томах (За ред. проф. А.К. Ніколишина).– Т. 1.– Полтава: Дивосвіт, 2005.– 392 с.

    2. Терапевтична стоматологія: Підручник.– У 4 томах /М.Ф. Данилевський, А.В.Борисенко, А.М. Політун та ін. – К.: Здоров’я, 2004.– Т.2.– 400 с.

    3. Терапевтическая стоматология: Учебн. Пособие / Под ред. проф. Л.А.Дмитриевой. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 896 с.

    4. Мельничук Г.М., Рожко М.М. Практична одонтологія. Курс лекцій із карієсу та некаріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту. Навчальний посібник. Вид. 2-ге, доповнене. – Івано-Франківськ, 2007. – 292 с.

    5. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология. – Львов: ГалДент, 1999. – 409 с.

    6. Шмидседер Дж. Єстетическая стоматология: Пер. с англ. под ред. проф. Т.Ф. Виноградовой. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 320 с.


Практичне заняття №14
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка