Методичні вказівки до практичних занять з терапевтичної стоматології для студентів ІІІ курсу



Сторінка5/11
Дата конвертації05.03.2017
Розмір2.31 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема: Контроль засвоєння змістового модуля № 1.
Перелік теоретичних питань для підготовки студентів до контролю засвоєння матеріалу змістового модуля № 1


  1. Які нормативи стоматологічного кабінету щодо площі, освітлення, кольору стін та підлоги?

  2. Що включають в себе поняття „робоче місце лікаря, медсестри, санітарки”?

  3. З чого складається сучасна стоматологічна установка?

  4. Які основні стоматологічні прилади?

  5. З чого складається модульний блок стоматологічної установки?

  6. Які види стоматологічних наконечників?

  7. Які основні стоматологічні інструменти?

  8. Як поділяються ріжучі стоматологічні інструменти?

  9. Що таке бор? З чого складається? Як поділяються бори?

  10. Які Ви знаєте допоміжні засоби для моделювання пломб?

  11. Що таке фотополімеризатор? Типи фотополімеризаторів.

  12. Які основні етапи обробки стоматологічного інструментарію?

  13. Що таке дезінфекція?

  14. Які властивості повинні мати дезінфікуючі засоби?

  15. Які методи дезінфекції?

  16. Як проводять дезінфекцію ендодонтичного інструментарію?

  17. Як проводять дезінфекцію наконечників та корпусів карпульних шприців?

  18. Що таке передстерилізаційна обробка?

  19. Що таке стерилізація?

  20. Які методи стерилізації застосовують в стоматології?

  21. Що таке парова стерилізація?

  22. Що таке стерилізація повітряним методом?

  23. Яка техніка безпеки лікаря-стоматолога при роботі з фотополімеризатором?

  24. Яка форма одягу лікаря та медсестри стоматологічного кабінету?

  25. Етика та деонтологія лікаря-стоматолога при прийомі хворого.

  26. З чого починається обстеження стоматологічного хворого?

  27. На що вказують скарги хворого?

  28. Які характеристики болю?

  29. Які причини виникнення болю?

  30. Що відноситься до основних методів обстеження?

  31. На які частини поділяють обличчя для визначення його пропорційності?

  32. Що таке пальпація і які її види?

  33. Вкажіть схему діагностики лімфаденопатії.

  34. Які ознаки СОПР є в нормі?

  35. Які інструменти використовують для проведення зондування?

  36. З якою ціллю проводиться зондування?

  37. Що таке термодіагностика? Які зміни в пульпі свідчать про відсутність реакції на температурні подразники?

  38. Які види прикусів відносять до фізіологічних і патологічних?

  39. На що необхідно звернути увагу при обстеженні власне порожнини рота?

  40. За рахунок чого підвищується ефективність всмоктування лікарських засобів у ділянці дна порожнини рота?

  41. Які методи обстеження дозволяють встановити остаточний діагноз?

  42. З якою ціллю проводиться електроодонтодіагностика?

  43. Які показники сили електричного струму будуть характерні для інтактного зуба?

  44. Методика проведення ЕОД.

  45. Які існують види рентгенологічних обстежень?

  46. З якою ціллю проводиться панорамна рентгенографія?

  47. З якою ціллю проводиться близькофокусна рентгенографія?

  48. У чому полягає візуально-тактильний метод діагностики карієсу?

  49. Яка методика проведення вітального забарвлення? Які барвники використовують для цієї методики?

  50. З якою метою застосовують метод вітального забарвлення?

  51. Про що свідчить резистентність емалі до кислот?

  52. Методика проведення ТЕР-тесту.

  53. Про що свідчить темно-синє забарвлення емалі, враховуючи стандартну шкалу ТЕР-тесту?

  54. Вкажіть додаткові інструментальні методи діагностики карієсу.

  55. У яких випадках проводиться діагностика карієсу за допомогою апарату Pluraflex?

  56. Який принцип роботи апарату „Діагнодент”?

  57. На чому ґрунтується трансілюмінаційний метод?

  58. Що таке медична картка стоматологічного хворого?

  59. З яких розділів складається медична картка стоматологічного хворого?

  60. Чому медична картка стоматологічного хворого є юридичним документом?

  61. Чому медична картка стоматологічного хворого є предметом наукових досліджень?

  62. Які наукові дослідження можна проводити на основі медичних карток?

  63. Що таке суб’єктивне обстеження хворого?

  64. Що таке об’єктивне обстеження хворого?

  65. Що відносять до додаткових методів обстеження?

  66. Які є схеми запису зубного ряду?

  67. Як позначається зубна формула згідно рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної федерації стоматологів?

  68. Як позначають поверхні коронок зубів у зубній формулі?

  69. Які є літерні позначення захворювань та стану зубів у зубній формулі?

  70. Що записують у розділі „Щоденник лікування”?

  71. Що записують у розділі „Епікриз”?

  72. Що відноситься до облікової документації лікаря-стоматолога?

  73. Як оцінюється об’єм роботи, виконаний лікарем-стоматологом?

  74. Які вимоги до трудового навантаження терапевта-стоматолога?

  75. Які існують види зубних відкладень?

  76. Механізм утворення м’яких та твердих зубних відкладень.

  77. Склад та структура зубних відкладень.

  78. Мікрофлора зубної бляшки.

  79. Ферменти та кислоти зубної бляшки.

  80. Клінічні методи визначення зубних відкладень.

  81. Гігієнічні індекси, трактування їхніх показників.

  82. Методи зняття зубних відкладень.

  83. Ультразвукове зняття зубних відкладень. Особливості роботи.

  84. Піскоструменеве зняття зубних відкладень.Особливості роботи.

  85. Полірування твердих тканин зуба, методики, матеріали.

  86. Які фактори впливають на розвиток болю під час препарування?

  87. Який механізм виникнення болю при препаруванні зуба?

  88. Як можна зменшити болючість при препаруванні?

  89. Які є способи знеболення?

  90. Що таке премедикація? Які засоби застосовують?

  91. Як поділяють засоби для аплікаційного знеболення?

  92. Що таке електрознеболення?

  93. Що таке рефлексоаналгезія, аудіоаналгезія?

  94. Які види анестезії відносять до інфільтраційної анестезії?

  95. Методи проведення інфільтраційних анестезій.

  96. Які є провідникові анестезії на нижній щелепі?

  97. Які є провідникові анестезії на верхній щелепі?

  98. Які покази до застосування наркозу у стоматологічних пацієнтів?

  99. Що таке анафілактичний шок?

  100. Форми анафілактичного шоку.

  101. Причини виникнення анафілактичного шоку.

  102. Невідкладна допомога при анафілактичному шоці.

  103. Непритомність. Перша допомога при непритомності.

  104. Колапс. Перша допомога при колапсі.

  105. Гіпертонічна криза, невідкладна допомога.

  106. Інтоксикація анестетиком, перша допомога.


Практичне заняття № 8
Тема: Карієс зуба. Визначення. Статистичні показники карієсу зуба. Класифікація карієсу.
Мета заняття: ознайомитись з різними класифікаціями карієсу зубів, навчитись визначати статистичні показники, вміти охарактеризувати карієс зуба.


Коротка характеристика теми
Карієс зубів – патологічний процес, що виникає після прорізування зубів, в основі якого лежить демінералізація та розм’якшення твердих тканин зубів з наступним утворенням каріозної порожнини.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ для вивчення епідеміології карієсу використовуються такі показники, як: поширеність, інтенсивність, приріст інтенсивності.



Поширеність карієсу визначається у відсотках до кількості обстежених людей, у яких виявлені каріозні, пломбовані та видалені зуби. Наприклад, із 100 обстежених у 90 осіб виявлені каріозні, пломбовані чи видалені внаслідок карієсу зуби. Таким чином – розповсюдженість карієсу у обстежених становить 90%.

Інтенсивність карієсу – це число уражених карієсом, пломбованих і видалених зубів у одного обстеженого. Визначається за індексом КПВ – К (карієс), П (пломба) та В (видалений зуб). Загальна сума показників визначає інтенсивність карієсу у одного обстеженого. Найбільш інформативними (ключовими), за даними ВООЗ, є вікові групи 12, 15, 35-44 років. Інтенсивність карієсу зубів постійного прикусу відображає наявність активного карієсу (К) та ефективність лікувально-профілактичних заходів (показники ПВ).

Для детальної оцінки ефективності профілактичних заходів необхідно визначати приріст інтенсивності карієсу. Приріст карієсу, приріст інтенсивності карієсу (захворюваність) – це поява певної кількості нових каріозних уражень за визначений період. Приріст карієсу встановлюють у одного обстеженого через 1, 3 чи 5 років. Для отримання точних даних необхідно визначити приріст карієсу у обстежених людей одного віку, осіб однакових соціально-економічних та кліматичних умов проживання.

Для дорослих ключовою є група у віці 35-44 роки. Показники інтенсивності карієсу для цього контингенту такі: дуже низкий (0,2-1,5), низький (1,6-6,2), середній (6,3-12,7), високий (12,8-16,2) та дуже високий (16,3 і більше каріозних, пломбованих та видалених зубів на одного обстеженого).

Епідеміологічними дослідженнями визначені також поверхні зубів, які частіше уражаються карієсом. Це, перш за все, фісури жувальних зубів, сліпі ямки, контактні поверхні та пришийкова ділянка. Дуже рідко процес поширюється на язикову поверхню зубів.

Частота карієсу різних груп зубів не є однаковою: зуби верхньої щелепи уражуються частіше, ніж нижньої, різці та ікла – рідше премолярів і молярів.

Поняття активність каріозного процесу визначає тактику проведення лікування. При поодиноких ураженнях виконується звичайне пломбування зубів; при множинному карієсі – крім пломбування здійснюється загальне лікування та місцеві лікувально-профілактичні заходи (ремінералізація, герметизація фігур та ін.).

Ефективність лікувально-профілактичної роботи визначається за показниками приросту карієсу (поява нових каріозних порожнин) за 5-6 місяців, гігієнічного стану порожнини рота, характером харчування, інтенсивністю слиновиділення та ін.

Клінічні прояви карієсу різноманітні – від плями крейдоподібного кольору на поверхні емалі до значного руйнування твердих тканин зуба. Прогресування каріозного процесу неодмінно призводить до деструкції усієї товщі твердих тканин зуба, перфорації його порожнини і виникнення запалення пульпи. Пульпіт і періодонтит називають ускладненнями карієсу. Карієс, який уражає одночасно декілька і навіть низку зубів називається множинним. Тотальне поширення патологічного процесу на всі зуби називають системним карієсом.

Найтиповішим є ураження фісур жувальних, вестибулярних поверхонь, ямок на язикових поверхнях – фісурний карієс. Ураження на контактних поверхнях зубів має назву контактний карієс. Карієс у пришийковій ділянці вестибулярних поверхонь бічних і фронтальних зубів дістав назву пришийкового карієсу, якщо вся шийка зуба охоплена карієсом, то такий карієс називається циркулярним.

Для гострого перебігу карієсу характерний досить швидкий розвиток демінералізації твердих тканин зубів і виникнення дефекту коронки зуба, каріозна порожнина велика за розмірами з вузьким вхідним отвором, більш виражені відчуття болю в разі потрапляння в каріозну порожнину різних подразників, дентин розм’якшений, хрящоподібної консистенції, колір не змінений.

Для хронічного перебігу карієсу характерний повільний розвиток ураження зубів. Демінералізована емаль і дентин набувають темно-коричневого кольору. Навислі краї емалі обламуються і утворюється широкий вхідний отвір. Тривале існування каріозної порожнини спричинює відкладення у пульпі зуба вторинного іррегулярного дентину, тому ускладнення у хворих з хронічним карієсом розвивається значно рідше.

Гострий карієс після поліпшення загального стану, умов харчування може уповільнювати свій перебіг і навіть зовсім призупинитись – стаціонарний карієс.

Якщо загальний стан хворого значно погіршується, то спостерігається так званий найгостріший карієс (швидке виникнення і прогресування каріозних уражень з дуже агресивним перебігом).

Карієс у лікованому зубі, який уражає тверді тканини навколо пломби, називається рецидивним або вторинним.

У залежності від глибини розрізняють 4 стадії карієсу:

І. Початковий карієс – виникнення ділянки демінералізації на поверхні емалі.

ІІ. Поверхневий карієс – дефект у межах емалі, може бути уражене емалево-дентинне з’єднання, але його руйнування не відзначається.

ІІІ. Середній карієс – розміщення дна каріозної порожнини в дентині, в плащовому його шарі. Руйнування емалево-дентинного з’єднання.

ІV. Глибокий карієс – дефект твердих тканин зуба майже досягає пульпи, дно каріозної порожнини розміщене в межах навколопульпарного дентину.

Каріозний процес може уражати різні тверді тканини зубів. За анатомічною класифікацією виділяють карієс емалі (caries enameli), карієс дентину (caries dentini) і карієс цементу (caries cementi).

Згідно з класифікацією ВООЗ виділяють карієс емалі, карієс дентину, карієс цементу, призупинений карієс, одонтоклазію, неуточнений карієс.

Відсутність лікування часто призводить до повного руйнування товщі емалі і дентину. У такому випадку мікроорганізми та токсини проникають із каріозної порожнини в пульпу і навіть періодонт, спричинюючи запалення їх тканин – пульпіт і періодонтит.

Залежно від ступеня поширеності каріозного процесу, його відповідно поділяють на простий або неускладнений (caries simplex, s.incomplicatа) та ускладнений карієс (caries complicata), який супроводжується виникненням пульпіту або періодонтиту.

В залежності від локалізації каріозних порожнин G.V. Black запропонував класифікацію з п’яти класів, яка має велике практичне значення в разі оперативного лікування карієсу шляхом препарування та подальшого пломбування каріозних порожнин.

До І класу відносять каріозні порожнини, розташовані в природних фісурах і ямках на оклюзійній, щічній, язиковій поверхнях молярів і премолярів та язиковій поверхні різців.

До ІІ класу – каріозні порожнини на контактних поверхнях молярів і премолярів.

До ІІІ класу – каріозні порожнини, розміщені на контактних поверхнях різців та ікол.

До ІV класу – каріозні порожнини ІІІ класу з порушенням цілісності кута різального краю.

До V класу – каріозні порожнини, розташовані у ділянці шийок усіх груп зубів.
Класифікація карієсу зубів

І Клінічна.

1. Початковий карієс (гострий, хронічний).

2. Поверхневий карієс (гострий, хронічний).

3. Середній карієс (гострий, хронічний).

4. Глибокий карієс (гострий, хронічний).

ІІ За локалізацією.

1. Фісурний карієс.

2. Контактний (апроксимальний) карієс.

3. Пришийковий (цервікальний) карієс.

4. Циркулярний (кільцевий, ангулярний) карієс.

ІІІ За перебігом.

1. Гострий карієс.

2. Хронічний карієс.

3. Найгостріший карієс.

4. Квітучий карієс.

5. Рецидивний (вторинний) карієс.

6. Стаціонарний карієс

ІV За інтенсивністю ураження.

1. Поодинокі ураження.

2. Множинні ураження.

V. Анатомічна класифікація (ВООЗ)

1. Карієс емалі.

2. Карієс дентину.

3. Карієс цементу.

4. Призупинений карієс.

5. Одонтоклазія.

6. Інший.

7. Неуточнений.



VI За наявністю ускладнень.

1. Простий (неускладнений) карієс.

2. Ускладнений карієс.

Контрольні питання поточного матеріалу


  1. Що таке карієс?

  2. Які показники визначають епідеміологію карієсу?

  3. Що таке інтенсивність карієсу?

  4. Що таке приріст інтенсивності карієсу?

  5. Що відображає інтенсивність карієсу зубів постійного прикусу?

  6. Які показники розповсюдженості карієсу?

  7. Які поверхні зубів найчастіше уражаються карієсом?

  8. Що визначає активність каріозного процесу?

  9. Як визначається ефективність лікувально-профілактичної роботи?

  10. Клінічна класифікація карієсу зубів.

  11. Класифікація карієсу зубів за локалізацією.

  12. Класифікація карієсу зубів за перебігом.

  13. Класифікація карієсу зубів за інтенсивністю ураження.

  14. Анатомічна класифікація зубів.

  15. Класифікація карієсу за наявністю ускладнень.

  16. Характеристика гострого перебігу карієсу зубів.

  17. Характеристика хронічного перебігу карієсу зубів.

  18. Класифікація каріозних порожнин залежно від їх локалізації (за Блеком).

  19. Квітучий карієс, найгостріший карієс – коротка характеристика.



Орієнтовні тестові завдання та ситуаційні задачі
1. Дно каріозної порожнини сягає меж біляпульпарного дентину. Це:

А. Карієс середній

В. Карієс початковий

С. Карієс глибокий

D. Карієс поверхневий

Е. Карієс емалі


2. Карієс бічної поверхні зуба, в межах контактного пункту сусідніх зубів. Це:

А. Карієс атиповий

В. Карієс кореня зуба

С. Карієс пришийковий

D. Карієс апроксимальний

Е. Карієс емалі


3. Одночасне пошкодження каріозним процесом понад 10 зубів – це:

А. Карієс поодинокий

В. Карієс множинний

С. Карієс нетиповий

D. Карієс гострий

Е. Карієс ускладнений


4. Повільний перебіг демінералізації і протеолізу твердих тканин зуба з тривалим формуванням каріозної порожнини з різко пігментованими стінками.

А. Карієс ускладнений

В. Карієс вторинний

С. Карієс ретроградний

D. Карієс хронічний

Е. Карієс гострий


5. Прогресуюче каріозне пошкодження навколо шийки зуба по емалево-цементній границі з характерним підриттям емалі.

А. Карієс шийки зуба

В. Карієс циркулярний

С. Карієс фісурний

D. Карієс цементу

Е. Карієс емалі


6. Дно каріозної порожнини знаходиться в плащовому дентині при:

А. Поверхневому карієсі

В. Середньому карієсі

С. Глибокому карієсі

D. Хронічному карієсі

Е. Карієсі в стадії плями


7. При швидкому перебігу демінералізації твердих тканин зуба дно каріозної порожнини сягає біляпульпарного дентину при:

А. Середньому карієсі

В. Гострому глибокому карієсі

С. Клиновидному дефекті

D. Кислотному некрозі тканин зуба

Е. Гострому середньому карієсі


8. До ІV класу за Блеком відносяться каріозні порожнини:

А. Розташовані на апроксимальних поверхнях ікол без порушення цілості ріжучого краю та кута коронки зуба

В. Розташовані на апроксимальних поверхнях премолярів

С. Розташовані на апроксимальних поверхнях різців та ікол з порушенням цілісності ріжучого краю та кута коронки зуба

D. Розташовані в пришийкових ділянках різців та ікол

Е. Розташовані в пришийкових ділянках премолярів


9. На апроксимально-медіальній поверхні 42 зуба глибока каріозна порожнина з ураженням кута коронки зуба. До якого класу згідно класифікації Блека відноситься дана каріозна порожнина?

А. ІІ класу

В. ІV класу

С. І класу

D. ІІІ класу

Е. V класу


10. Шийка зуба охоплена карієсом немовби кільцем – це карієс:

А. Циркулярний

В. Цервікальний

С. Апроксимальний

D. Оклюзійний

Е. Стаціонарний


11. Гострий карієс, який сповільнив свій перебіг і зовсім призупинився називається:

А. Апроксимальний

В. Хронічний

С. Стаціонарний

D. Вторинний

Е. Неуточнений


12. Швидкий розвиток демінералізації твердих тканин зубів і виникнення дефекту коронки зубів характерно для:

А. Хронічного карієсу

В. Вторинного карієсу

С. Найгострішого карієсу

D. Гострого карієсу

Е. Неуточненого карієсу


13. Виникнення на поверхні та в товщі емалі ділянки демінералізації без утворення дефекту характерно для:

А. Поверхневого карієсу

В. Середнього карієсу

С. Стаціонарного карієсу

D. Фісурного карієсу

Е. Карієсу в стадії плями


14. Каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину, відділена від порожнини зуба тонким шаром замісного вторинного дентину – це:

А. Середній карієс

В. Глибокий карієс

С. Циркулярний карієс

D. Найгостріший карієс

Е. Карієс дентину


15. Каріозні порожнини розміщені на контактних поверхнях різців та ікол з порушенням цілості кута різального краю відносяться до:

А. І класу

В. ІІ класу

С. ІІІ класу

D. IV класу

Е. V класу


16. Емалево-дентинне з’єднання уражене внаслідок демінералізації, але ще не відзначається його руйнування каріозним процесом, дефект розміщений в межах емалі, Така картина характерна для:

А. Карієсу у стадії плями

В. Поверхневого карієсу

С. Середнього карієсу

D. Глибокого карієсу

Е. Вторинного карієсу


17. Каріозна порожнина велика за розміром, з вузьким вхідним отвором і навислими над порожниною демінералізованими краями емалі, дентин розм’якшений, світлого кольору, хрящеподібної консистенції характерні для:

А. Хронічного карієсу

В. Вторинного карієсу

С. Стаціонарного карієсу

D. Циркулярного карієсу

Е. Гострого карієсу


18. Інтенсивність карієсу – це:

А. Число уражених карієсом, пломбованих і видалених зубів на одного обстеженого

В. Кількість каріозних, пломбованих та видалених зубів до загальної кількості обстежених людей

С. Поява певної кількості нових каріозних уражень за визначений період

D. Приріст карієсу

Е. Тактика проведення лікування


19. Ефективність лікувально-профілактичної роботи визначається показниками:

А. Поширеності карієсу

В. Інтенсивності карієсу

С. Приросту карієсу

D. Активністю каріозного процесу

Е. Епідеміологічними показниками


20. Приріст карієсу – це:

А. Визначення у відсотках каріозних, пломбованих та видалених зубів до кількості обстежених людей

В. Поява певної кількості нових каріозних уражень за визначений період

С. Тактика проведення лікування

D. Розповсюдженість карієсу

Е. Число уражених карієсом, пломбованих і видалених зубів на одного обстеженого



Рекомендована література:


    1. Терапевтична стоматологія у двох томах (За ред. проф. А.К. Ніколишина) – Т. 1.– Полтава: Дивосвіт, 2005.– 392 с.

    2. Терапевтична стоматологія: Підручник. – У 4 томах / М.Ф. Данилевський, А.В.Борисенко, А.М. Політун та ін.– К.: Здоров’я, 2004.– Т.2.– 400 с.

    3. Терапевтическая стоматология: Учебн. Пособие /Под ред. проф. Л.А.Дмитриевой. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 896 с.

    4. Скрипников П.М., Скрипникова Т.П., Мельникова С.В. Аспекты современной профессиональной деятельности врача-стоматолога.– Полтава, 2009.– 84 с.

    5. Опанасюк Ю.В., Ляшенко О.В., Опанасюк І.В., Кривець В.В. Модель ведення стоматологічного прийому пацієнтів. – Київ: ТОВ «Інститут прогресивних стоматологічних технологій», 2005.– 90 с.

    6. Мельничук Г.М., Рожко М.М. Практична одонтологія. Курс лекцій із карієсу та некаріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту. Навчальний посібник. Вид. 2-ге, доповнене.– Івано-Франківськ, 2007.– 292 с.

Практичне заняття № 9
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка