Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни «медичне право україни»



Сторінка1/8
Дата конвертації22.02.2017
Розмір1.35 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Кафедра медичного права факультету післядипломної освіти

«Затверджую»

Перший проректор

з науково-педагогічної роботи

проф. М.Р. Ґжеґоцький

________________________

«_____» _______________ 201_ р.




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕДИЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

ДЛЯ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ, ФАРМАЦЕВТІВ-ІНТЕРНІВ

УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Обговорено та ухвалено Затверджено

на засіданні кафедри профільною методичною комісією

«__»______________2015 року «__»________________2015 року

протокол №__ від __________ протокол №__ від____________

завідувач кафедри доц. І.Я. Сенюта голова декан ФПДО доц. О.Є.Січкоріз

___________________ підпис ___________________ підпис


2015

Вступ


Практичні заняття є однією із форм засвоєння навчального матеріалу, метою якого є поглиблення знань, які були отримані інтернами під час відвідування лекцій, формування у них вмінь і досвіду застосування цих знань, навиків творчого мислення, аналізу та вирішення різноманітних правових ситуацій.

Практичні заняття дають змогу розширити та систематизувати знання з навчальної дисципліни. Під час підготовки до практичних завдань інтерн повинен: 1) навчитися аналізувати нормативні джерела, які стосуються тематики практичного заняття; 2) розв’язати ситуативні задачі; 3) виконати усі завдання, які передбачені в межах теми практичного заняття.

Теми практичних занять розміщені у послідовному порядку і відповідають тематиці практичних занять, передбачених Робочою програмою навчальної дисципліни «Медичне право України» для лікарів-інтернів, фармацевтів-інтернів факультету післядипломної освіти.

У кожній темі практичного заняття вміщено перелік теоретичних запитань, які стосуються тематики практичного заняття; тестові завдання і задачі.

Відповіді на теоретичні запитання готуються інтерном самостійно на основі опрацьованих ним рекомендованих джерел, які стосуються практичного заняття. Підготовка письмових відповідей на теоретичні запитання є необов’язковою, проте під час практичного заняття, при наданні відповіді на одне із теоретичних запитань, повинен надати чітку й аргументовану відповідь, підкріплену посиланнями на джерела права, рекомендовану літературу, юридичну практику.

Тести та задачі виконуються інтерном у письмовій формі. Кожен тест містить 5 варіантів відповідей, один із яких є правильний. Розв’язання задач готується у письмовій формі, повинно містити чітку відповідь на поставлене запитання з посиланням на чинне законодавство України (бажано й судову практику). В разі, якщо, інтерн вважає, що задача може мати декілька розв’язків, він повинен зазначити кожен із них. Під час заняття, при розв’язанні задачі, інтерн повинен дати чітку відповідь та бути готовим відповісти на додаткові запитання, які можуть бути поставлені викладачем, або ж іншими інтернами.


Тематичний план практичних занять



Тема

Кількість годин

1.

Тема 1. Правовий статус суб’єктів медичних правовідносин. Юридична відповідальність медичних працівників за професійні правопорушення

2

2.

Тема 2.

2




Акушерсько-гінекологічна допомога за законодавством України. Правове регулювання репродуктивних технологій в Україні (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю акушерство та гінекологія)







Особливості правового регулювання реанімаційно-анестезіологічної допомоги в Україні (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю анестезіологія, інтенсивна терапія та медицина невідкладних станів)







Правове регулювання надання медичної допомоги щодо внутрішніх хвороб (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю: внутрішні хвороби, пульмонологія)







Особливості надання окремих видів медичної допомоги за законодавством України (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю ортопедія, травматологія, отоларингологія, офтальмологія, урологія, хірургія клінічна онкологія, неврологія, радіологія)







Законодавче забезпечення санітарно-гігієнічної сфери (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю загальна гігієна)







Правове регулювання сімейної медицини в Україні (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю загальна практика-сімейна медицина)







Юридичні аспекти профілактики та лікування інфекційних хвороб (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю епідеміологія, інфекційні хвороби, пульмонологія та фтизіатрія)







Юридична регламентація імунологічної допомоги і клінічної лабораторної діагностики в Україні (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю лабораторна діагностика)







Правові аспекти проведення експертної діяльності у сфері охорони здоров’я (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю патологічна анатомія)







Правове регулювання надання психіатричної допомоги (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю психіатрія)







Правове забезпечення охорони дитинства в Україні (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю педіатрія, дитяча хірургія)







Правове регулювання стоматологічної допомоги в Україні (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю стоматологія)







Правове регулювання провадження фармацевтичної діяльності та забезпечення населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення в Україні. Інтелектуальна власність у галузі охорони здоров’я (для підготовки спеціалістів в інтернатурі за спеціальністю загальна фармація, клінічна фармація)




Разом

4


Заняття 1 (2 год)
Тема 1. Правовий статус суб’єктів медичних правовідносин. Юридична відповідальність медичних працівників за професійні правопорушення
План заняття


  1. Система прав людини у сфері охорони здоров’я.

  2. Права й обов’язки пацієнтів.

  3. Права й обов’язки медичних працівників.

  4. Правовий статус законних представників.

  5. Механізми захисту прав суб’єктів медичних правовідносин.

  6. Юридична відповідальність медичних працівників: загальна характеристика.

  7. Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів.

  8. Цивільно-правова відповідальність у галузі охорони здоров’я.

  9. Адміністративна та дисциплінарна відповідальність медичних працівників.

  10. Юридична практика у сфері охорони здоров’я.


Тестові завдання
1. Вставте пропущене словосполучення у наведеному законодавчому положенні: «Кожен пацієнт, який досяг …. і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій».

1) чотирнадцяти років;

2) п’ятнадцяти років;

3) шістнадцяти років;

4) вісімнадцяти років;

5) повноліття.



2. Під яким номером правильно вказано особу, яка має право відмовитись від лікування?

1) пацієнт, який досяг 14 років;

2) пацієнт, який обмежений у дієздатності у встановленому законом порядку;

3) пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності;

4) пацієнт, який досяг 15 років;

5) пацієнт, який досяг повноліття.



3. Під яким номером неправильно вказано одну з ознак медичної інформації?

1) своєчасна;

2) повна;

3) об'єктивна;

4) достовірна;

5) доступна форма.



4. Під яким номером неправильно вказано інформацію, що становить лікарську таємницю?

1) інтимну і сімейну сторони життя;

2) факт звернення за медичною допомогою;

3) стан здоров’я;

4) медичне обстеження, огляд та їх результати;

5) місце проживання.



5. Віднайдіть правильне слово, що позначає наведену дефініцію: «захворювання, яке загрожує життю людини або яке хронічно прогресує, призводить до скорочення тривалості життя громадянина або до його інвалідності, поширеність якого серед населення не частіше ніж 1:2000».






















6. Під яким номером правильно вказано суб’єкта, якого лікуючий лікар повинен повідомити про відмову законного представника від медичного втручання, якщо така відмова може мати тяжкі наслідки для пацієнта?

1) консиліум лікарів відповідного відділення закладу охорони здоров’я, у якому знаходиться пацієнт;

2) головного лікаря закладу охорони здоров’я;

3) начальника управління охорони здоров’я;

4) орган опіки і піклування;

5) суд.


7. Віднайдіть правильне слово, що позначає наведену дефініцію: «Метод надання послуг з медичного обслуговування там, де відстань є критичним чинником. Надання послуг здійснюється представниками усіх медичних спеціальностей з використанням інформаційно-комунікаційних технологій після отримання інформації, необхідної для діагностики, лікування та профілактики захворювання».





































8. Під яким номером правильно зазначено спеціальне професійне право медичних працівників?

1) на пільгове надання житла та забезпечення телефоном;

2) на соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків;

3) на вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики;

4) на належні умови професійної діяльності;

5) на обмеження обсягу надання медичної інформації в особливих випадках, коли повна інформація може завдати шкоди здоров’ю пацієнта.



9. Під яким номером правильно вказано тривалість перерви в медичній практиці, що не дозволяє лікарю повернутись до роботи без проходження стажування?

1) 3 місяці;

2) 1 рік;

3) 3 роки;

4) 5 років;

5) 6 місяців.



10. Під яким номером правильно вказано підставу, за якої лікар має право відмовитись від надання медичної допомоги?

1) у разі відсутності медикаментів;

2) у разі настання нещасного випадку;

3) якщо пацієнт не виконує медичних приписів;

4) у разі існування небезпеки зараження інфекційною хворобою;

5) якщо не здійснено оплату за надання медичних послуг.



11. Під яким номером неправильно вказано склад медичного злочину, передбачений Кримінальним кодексом України?

1) порушення прав пацієнта;

2) неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником;

3) насильницьке донорство;

4) розголошення лікарської таємниці;

5) незаконне проведення дослідів над людиною.



12. Розв’яжіть ситуаційну задачу.

Лікар-стоматолог за власної неуважності замість новокаїну набрав у шприц формалін і ввів його в нижню щелепу гр. Д., 1968 р.н. Внаслідок цих дій настав некроз кісткової і м’яких тканин, на лиці і шиї утворилась виразка, яка не гоїлась більше місяця, потім замість виразки від нижньої щелепи до нижньої третини шиї сформувався рубець, який привів підбородок до грудини.

Запитання: До якого виду юридичної відповідальності його можна притягнути? Як слід кваліфікувати дії лікаря? Оберіть правильний варіант відповіді.

1) кримінальної відповідальності; кваліфікація дій за ч. 2 ст. 140 Кримінального кодексу України;

2) цивільно-правової відповідальності;

3) кримінальної відповідальності; кваліфікація дій за ч. 2 ст. 139 Кримінального кодексу України;

4) кримінальної відповідальності; кваліфікація дій за ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України;

5) кримінальної відповідальності; кваліфікація дій за ч. 2 ст. 140 Кримінального кодексу України.

13. Вставте пропущені терміносполучення у наведеному нормативному положенні: «Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше __________ з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці».

1) десяти днів;

2) шести місяців;

3) одного місяця;

4) одного року;

5) тридцяти днів.

14. Розв’яжіть кросворд

Вертикально:

1. Фізична особа, яка звернулася за медичною допомогою та/або якій надається така допомога.

2. Суб’єкт, який має право на отримання інформації про стан здоров’я підопічного.

3. Міжнародна організація, діяльність якої спрямована на забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я.

6. Право на свободу (…) – право людини обирати лікаря, методи лікування відповідно до його рекомендацій.

Горизонтально:

2. Ознака якою має бути наділений пацієнт, який має право на отримання достовірної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними документами, що стосуються його здоров’я.

4. Пацієнт має право на (…) – про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості одержанні при його медичному обстеженні.

5. Стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад.




1













2




3

















































5













6

















































4





























15. Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за кримінальні злочини у галузі охорони здоров'я вчинені медичними та фармацевтичними працівниками, а саме:
1) порушення правил керування транспортним засобом, якщо це спричинило смерть особи;

2) неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником;

3) порушення встановленого законом порядку проведення операційного втручання, якщо це спричинило смерть пацієнта;

4) умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини;

5) умисне вбивство на замовлення.
Задачі

Задача 1.

У районній лікарні гр. Н. народила дочку, 7 вересня 2003 р. вони були виписані з медичного закладу додому. 7 жовтня 2003 р. гр. Н. з дитиною були госпіталізовані до інфекційної лікарні у зв’язку з захворюванням останньої. 9 жовтня 2003 р. гр. Н. почала скаржитись на болі в животі, внаслідок чого була оглянута лікарями-гінекологами перинатального центру та консультована доцентами гр. Л. та гр. Д., які не виявили патології, пов’язаної із статевими органами і перенесеними пологами. У той же день гр. Н. була направлена на обстеження до обласної лікарні, де оглядалась лікарями-хірургами, які виключили гостру хірургічну патологію. Хвора повернулась до інфекційної лікарні з діагнозом ентерит. У зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я 10 жовтня 2003 р. близько 18 години гр. Н. була госпіталізована до обласної лікарні, де 11 жовтня 2003 р. їй була проведена операція на черевній порожнині, під час якої доцент гр. Л., який на підставі договору про співпрацю між закладом і ВНЗом провадив лікувально-консультативну роботу, знов був запрошений для огляду хворої як консультант. О 4 год.40 хв. 11 жовтня 2003 р. гр. Н. померла.

При патологоанатомічному дослідженні встановлено, що безпосередньою причиною смерті гр. Н. став сепсис, септицемія як ускладнення післяпологового метроендометриту, розлитий фібринозно-гнійний перитоніт. Між заключним клінічним і патологічним діагнозом має місце розходження за основним захворюванням, що пов’язане з недообстеженням хворої, не був діагностований післяпологовий метроендометрит. Також має місце запізніла діагностика розлитого перитоніту і пізно проведене оперативне втручання, що мало вплив на летальний кінець.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, за умови проведення повного діагностичного обстеження 9 жовтня 2003 р., виявлення захворювання та негайно розпочатого лікування була можливість врятувати життя гр. Н.

Дайте правову оцінку ситуації. До якого виду юридичної відповідальності та кого саме з медичних працівників слід притягнути у цій ситуації? Яку відповідальність повинен нести доцент гр. Л.? Підготуйте необхідні процесуальні документи для захисту інтересів гр. Д., яка є матір’ю померлої гр. Н.

Задача 2.

Гр. А., 1938 р. н., звернувся до лікаря-терапевта амбулаторно-поліклінічного закладу зі скаргами на біль голови, підняття тиску. У цей день він, незважаючи на вік і стан здоров’я, провів в очікуванні практично всю зміну цього лікаря, оскільки вона приймала пацієнтів не кваплячись, а також відлучалась зі свого кабінету без жодних пояснень хворим, що очікували в черзі. За 30 хв. до закінчення своєї роботи лікар повідомила, що сьогодні вже більше нікого приймати не буде, оскільки повинна написати багато медичних документів. Лікар повідомила, що всі, хто не отримав допомоги сьогодні, можуть, зважаючи на їх стан, який вона оцінила «на око», прийти на прийом в інший день.

Дайте правову оцінку ситуації. Які права людини в сфері охорони здоров’я порушено в цьому випадку? З’ясуйте, до якого виду юридичної відповідальності може бути притягнутий лікар? Підготуйте скаргу для гр. А. на дії лікаря-терапевта амбулаторно-поліклінічного закладу.

Задача 3.

У квітні 2006 року гр. Ц. звернувся за медичною допомогою до лікаря-кардіолога гр. Т. до центральної районної лікарні з приводу поганого самопочуття. Лікар подивившись на ЕКГ серця, що було попередньо зроблене, жодних відхилень не виявив. Оглянувши шию пацієнта, лікар зробив висновок, що зважаючи на ріст гр. Ц., у нього може бути защемлення. Після проведеного медичного втручання щодо вправляння диску у шийному відділі хребта, стан пацієнта значно погіршився. З кінця квітня і до початку червня гр. Ц. знаходився на лікуванні у спеціалізованій клінічній лікарні. Було встановлено діагноз – підвивих атланто-аксіального з’єднання та призначено лікування, зокрема фіксуючий комірець. Після проведення службової перевірки управлінням охорони здоров’я було встановлено, що лікар сертифікату по масажу і мануальній терапії немає. У висновку експерта було відзначено, що лікар – кардіолог не повинен був проводити жодних фізичних маніпуляцій на шийному відділі хребта хворого. …лікар міг спричинити травму – розтягнення м’язів шиї, що супроводжувалося відчуттям болю.



Дайте правову оцінку ситуації. Вкажіть, які правові та деонтологічні норми було порушено. До якого виду юридичної відповідальності можна притягнути медичного працівника за вчинене діяння? Підготуйте необхідні процесуальні документи для захисту прав пацієнта гр. Ц.
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка