Методичні вказівки до практичних занять із дисципліни "Практичний курс другої іноземної (німецької) мови" для студентів спеціальності 020303 "Філологія"



Скачати 293.79 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації15.12.2016
Розмір293.79 Kb.
1   2   3

24. Вивчіть приказку напам’ять
Wir Wiener Waschweiber würden weiße Wäsche waschen, wenn wir wüßten, wo schönes weiches Waschwasser ware.
[s] – передньоязиковий щілинний глухий die Maus, die Tasse, beißen

[z] – передньоязиковий щілинний дзвінкий die Sache, die Reise

25. Прочитайте вірш і приказку, правильно артикулюючи звуки [s] і [z]
a) Wasser allein macht stumm, b) In Saus und Braus leben.

Das beweisen im Teiche die Fische.

Wein allein macht dumm,

das beweisen die Herren am Tische.

Und weil ich keines von beiden will sein,

trink ich mit Wasser vermischt den Wein.

(Wolfgang von Goethe)
[∫] – середньоязиковий щілинний глухий die Schule, das

Spiel, steigen

[3] – середньоязиковий щілинний дзвінкий der Journalist,

die Bagage

[ç] – середньоязиковий щілинний глухий wichtig, ich

(подібне до українського «хімія»)

вимовляється в суфіксах -chen, -lich, -ig,

після сонорних і голосних з умлаутом


26. Вивчіть вірш напам’ять

a) Sieh, im Gemächelchen b) Allzeit fröhlich ist gefährlich,

Alle die Sächelchen Allzeit traurig ist beschwerlich,

Rings in den Fächelchen allzeit glücklich ist betrüblich,

Bis an das Dächelchen eins ums andere ist vergnüglich.

All die Gestellchen,

Kristellchen, Pastellchen, c) Richt mich nicht und nicht das Meine,

Deckchen und Fellchen! Schau auf dich und das Deine,

All die Paketchen, Schau auf dich und nicht auf mich,

Kettchen und Blättchen Wenn ich fehle, hüte dich!

In Lädchen und Brettchen! (hausspruch)

Ach, und die Nischchen,

Tischchen und Wischchen,

Dazwischen Goldfischchen!

Aber das Krönchen

Ist doch dein Persönchen!



[x] – задньоязиковий щілинний дзвінкий ach, Bach

після a, u, o



27. Прочитайте приказки хором, потім кожний окремо
a) Acht Wochen kochte der Koch Nacht für Nacht eine stachlige Roche;
b) Wer «brauchen» ohne «zu» gebraucht, der bracht «brauchen» überhaupt nicht zu gebrauchen.
[h] – утворюється в гортані der Hut, die Haut

(вимовляти потрібно так, нібито ви тримаєте перед собою дзеркало, яке повинне злегка запітніти);



[j] – середньоязиковий щілинний дзвінкий das Jahr, die Jacke

(подібний до українського звука «й»)

Але в іноземних словах j вимовляється як [d3] Jeans, Jane, Job,

joggen;

[r] – задньоязиковий дзвінкий rot, die Rose,die Rhetorik

(цей звук подібний до булькання під час полоскання горла, задня частина спинки язика утворює зімкнення з піднебенням);

– передньоязиковий дзвінкий (цей звук подібний до українського «р»);

– у префіксах і в кінці слова з’являється середньоязиковий звук r die Tür.


28. Прочитайте вірш. Підкресліть усі варіанти вимови r. Вивчіть вірш напам'ять. Зверніть увагу на артикуляцію звука [r]
Kosmetische Hymne

Verachtet mir die Frauen nicht,

wenn sie sich putzen, zieren,

wenn sie in ihrem Angesicht

die Jugend konservieren.

Sie streben nach der Schönheit Maß

Und tun so gerne dies und das:

Die Haare frisieren, und dann ondulieren,

die Falten massieren,

mit Salben sich schmieren,

mit Bürsten hantieren,

die Kleider probieren,

die Nägel lackieren,

die Haut präparieren,

die Zähne polieren,

die Filmstars kopieren.

Wozu das Maskieren,

Herumlaborieren?

Sie woll`n imponieren

Dem Mann – nur dem Mann!

(Franz Ulrich Gass: Gesangbuch für die Badewanne, gekürzt)
Сонорні приголосні:
[n] – передньоязиковий носовий дзвінкий der Name, der Mann;

[ŋ] – задньоязиковий носовий дзвінкий das Singen, die Bank

вимовляється в сполученнях ng, nk;



[m] – губно-губний носовий дзвінкий die Mutter, krumm;

[l] – боковий дзвінкий die Lappe, der Lehrer.
29. Прослухайте вірш і запишіть його
Bunt sind schon die Wälder,

gelb die Stoppelfelder,

und der Herbst beginnt.

Rote Blätter fallen,

Kühler weht der Wind.
30. Повторіть за викладачем
Am Monntag nach Baden-Baden

Am Dienstag nach Düsseldorf

Am Donnerstag nach Stuttgard

Am Freitag nach Dortmund

Am Samstag nach Thüringen

Am Sonntag nach Neustadt.


31. Прочитайте вислови, перекладіть їх
Kurz und gut

Kurz und klein schlagen

Gift und Galle spucken

Ganz und gar

Eine Katze im Sack kaufen

Auf eigene Kosten


32. Підкресліть слово, яке чуєте
Vier – wir

Fort – wort

Feld – Welt

Fühlen – wühlen

Fink – Wink

Finden – winden

Phase – Vase

Feder – weder

Gefischt – gewischt
33. Прочитайте слова
Reißen – reisen, fließen – Fliesen, weiße – weise, Muße – Muse, hassen – Hasen, wessen – Wesen, rissig – riesig, meißen – Meisen.
34. Прослухайте, повторіть за викладачем
Eine Reportage schreiben, eine Montage beschleunigen, sich als Ingenieur schulen lassen, Orangen schlucken, Journalistik studieren.

35. Прочитайте, зверніть увагу на [ς]
Pech höflich Honig München Dolch

Blech herzlich König möchte solch

ich vergeßlich Ludwig feucht Elch

mich entsetzlich ewig leuchten welch dich möglich ledig echt manch


36. Прочитайте, зверніть увагу на [x]
Ach och Tuch auch Fachwerk

Bach Loch Besuch Bauch Tachometer Flach hoch Bucht Hauch Hochzeit

Fach noch Versuch Schlauch Fremdsprache

Dach Koch Flucht Brauch Wochentag




37. Прочитайте, зверніть увагу на [h]
Haar Heike Hauch Huf heben Hieß

Haben Heimat Haus Humor Hefe Himmel Hafen heilen Haupt Hund Heft hin

Halle heiß Haut Hundert hell hinter

Halten heiser Heu Hut Hemd hinein

Veralten – verhalten Galle – Halle China – hin

Verehren – verheeren Gans – Hans Chemie – Himmel

Vereisen – verheißen Gang – Hang
38. Прочитайте слова
Rabe, Rache, Rade, Robbe, Rose, Rolle, Riese, Rilke, Richter, rund, Rubrik, Ruck, Urteil, Kuren, führen, Biere, ihre, fahren, Irland, herrlich, hören, bohren, stören, Spurt, Wirt, Hirt, fort, dort, fährt, Wort, wollt, sollt, gehört, Berlin, Karl, Mars, Herr, er, mehr, Spur, Tor, Ohr, Uhr, Eier, vier, wir, ihr, hier, mir, dir, her, Schauer

Африкати

[pf] pf das Pferd, der Apfel
Tapfer zupft Peter Zapf die Zecken aus den Zöpfen der Pferde. Den Napf füllt er pfeifend mit Hopfen und Hafer.
[ts] z der Zacken, der Zahn

Zuletzt setzt Kunz den nützlichen Batzen in die Schlitze.



[t∫] tsch das Deutsch, das Tschechisch
Фонетичний коментар
Наголос у слові


  1. У простих німецьких словах і в словах із ненаголошеним префіксом наголос падає на перший кореневий склад.


Mu´tter, Ge´nosse, er´lauben
– Vater, Mutter, Bruder, Schwester, Tochter, Neffe, Oma, Opa, Meister, Technik, bauen, forschen, beginnen, bekannt, vergessen, erlauben, entgegnen


  1. В іноземних словах наголос падає переважно на суфікс у кінці слова.


Revolu´tion, Konfe´renz, so´zial
– Revolution, Integration, Sektion, Aspirant, Demonstrant, Korrespondent, Konsequenz, Fakultät, Realität, Universität, Original, national, sozial, formell
3. У складному іменнику, утвореному з двох частин, наголос падає на першу частину.
´Haustür, ´Kinderkrippe, Zu´sammenarbeit
– Kaufhalle, Kulturhaus, Wettbewerb, Energieprogramm, Entwicklungshilfe, Perspektivplan, Arbeiterklasse, Freundschaftsver trag, Komplexprogramm;
4. У складних іменниках, утворених із трьох частин, наголос залежить від організації даних частин у слові та зв’язків між ними.

а) складне слово (ім. та ім.) + просте, наголос падає на першу частину


´Fußball/spiel, ´Tonband/gerät, ´Weltraum/fahrer
– Wohnungsbauprogramm, Tischtennisball, Geburtstagsfeier, Butterbrotpapier, Dienstleistungsbetrieb, Kreuzworträtsel, Europa-rekordhalter, Sonnenblumenöl;
б) складне слово (ім. і прикм.) + просте, наголос падає на першу частину
´Neubau/viertel, ´Hochschul/reform
– Nationalpreisträger, Braunkohlenbrikett, Breitwandfilm, Kurzwellensender, Fernmeldeamt, Neulandgewinnung, Altbauwohn-ung, Lautsprecherbox, Langlaufstrecke;
в) просте слово + складне, наголос падає на другу частину
Volks/be´freiungsarmee, Welt/´friedensbewegung;
– Betriebsgewerkschaftsleitung, Parteikontrollkomission, Weltfriedensbewegung, Weltgewerkschaftsbund, CDU-Gruppenversammlung;
г) у прислівниках наголошується другий склад

da´von, da´für, da´mit, her´bei, hin´über, vor´aus

Якщо прислівник виділяється логічно, то наголос падає на перший склад.


Ich habe davon schon gesprochen. – ´Davon habe ich schon gesprochen.
5. В іменниках із префіксами un-, ur- і miß- наголос ставиться на перший склад.
´Undank, ´Urlaub, ´Mißbrauch
– Unfall, unmenschlich, unbedacht, ungenau, Urlaub, Urwald, Uroma, Urtel, Ursache, Ursprung, Mißerfolg, Mißklang, Mißstand, Mißwirtschaft
Але в дієсловах із префіксом miß- наголос падає на корінь.
´Mißbrauch – miß´brauchen.
39. Прочитайте вірш. Поставте наголос
Es gibt Tiere, Kreise, Ärzte.

Es gibt Tierärzte, Kreiseärzte und Oberärzte.

Es gibt einen Tierkreis und einen Ärztekreis.

Es gibt auch einen Oberkreistierarzt.

Ein Oberkreistier aber gibt es nicht.

40. Прочитайте, поставте наголос у складних словах
Ein Wetterbericht
Anfangs heiter, am Nachmittag Aufzug von Wolkenfeldern und nachfolgend Niederschläge, in den Mittelgebirgen Schneefall, im Flachland Eisregen, mäßige teilweise starke Winde aus Südwest. Tageshöchsttemperaturen um 5 Grad. Nachttemperaturen unter dem Gefrierpunkt. Weitere Aussichten bis zum Wochenende: Temperaturrückgang, Naсhtfrost. Für die Jahreszeit zu kühl.
Фразовий наголос

Слова залежно від функції, яку вони виконують у реченні, мають наголос різної сили. Прийнято розрізняти чотири ступені наголошеності – головний наголос , другорядний наголос, посилений наголос і ненаголошеність, що не має спеціальної позначки.

Різна сила наголосу використовується для розмежування повнозначних і службових слів у фразі. Повнозначні частини мови – іменники, прикметники, дієслова, прислівники – завжди мають наголос. Службові слова – артиклі, прийменники, сполучники, зв'язки, допоміжні дієслова, а також займенники, заперечення nicht, kein і частки – в реченні ненаголошені. Слова, що стоять на межі службового та повнозначного слів, наприклад модальні дієслова, мають другорядний наголос.

Ненаголошені слова прилягають до наголошеного слова та утворюють із ним фонетичну єдність, об'єднану одним наголосом.
Правила фразового наголосу в німецькій мові
У простому непоширеному розповідному реченні посилений наголос частіше стоїть на присудку. Якщо присудок складний – на його змістовій незмінній частині. Зв’язки і допоміжні дієслова не мають наголосу, наприклад:
Helga stu´´diert. Sie ´ist Stu´´dentin. Sie hat die Hausaufgabe ge´´macht.
Модальне дієслово у складі присудка позначається другорядним наголосом, посилений наголос стоїть на інфінітиві, наприклад:
Sie ,soll die Hausaufgabe ´´machen.
1. У простому поширеному розповідному реченні з прямим порядком слів посилений наголос частіше стоїть на другорядному члені речення – додатку або обставині, наприклад:
Helga studiert ´´Fremdsprachen.
2. Якщо просте поширене речення містить ряд другорядних членів, то посилений наголос зазвичай падає на останній член речення.
Sie studiert Fremdsprachen ´´gern.

Sie studiert gern ´´Fremdsprachen.
Якщо при зворотному порядку слів у кінці речення стоїть підмет, то він також має посилений наголос, наприклад:
Fremdsprachen studiert ´´Helga.
3. Викладені правила фразового наголосу належать також до питальниих і спонукальних речень. У непоширеному реченні наголос падає на присудок, у поширеному – на другорядний член речення, наприклад:
Stu´´diert Helga? Lesen sie ´´richtig!
Фонетичний коментар
Мелодика речення
Мелодика являє собою зміну висоти тону, його підвищення та зниження в реченні або синтагмі. Мелодика є найважливішим інтонаційним засобом, вона має різні функції в мові. Одна з найважливіших функцій мелодики полягає в оформленні різних типів речення певним мелодійним малюнком. Основні мелодійні типи простого речення в німецькій мові:
1. Розповідне речення характеризується зниженням тону в кінці речення. Кінець розповідного речення за тоном завжди нижчий його від початку. Рух тону всередині речення залежить від співвідношення наголошених і ненаголошених елементів, а також від положення посиленого наголосу у фразі.
Du `sprichst. Der ``Sommer kommt. Der `Abend war sehr ``kalt.
2. Спонукальне речення за своєю мелодикою принципово не відрізняється від розповідного речення. Спонукальне речення також має зниження тону в кінці.
`Sage doch! `Komm bitte ``morgen!
3. Питальні речення отримують різне інтонаційне оформлення залежно від їх граматичної структури:

а) питальне речення без питального слова характеризується підвищенням тону в кінці речення. Різкий стрибок тону вгору створюється завдяки низькому тону, з яким вимовляється наголошений склад слова, найбільш важливого за змістом.


Kannst du mich nicht be`gleiten! `Schmeckt es?;
б) мелодика питального речення з питальним словом в основних рисах збігається з мелодикою розповідного речення.
`Wer ist es? Wo`hin ``fahren Sie?;

Інтонаційна характеристика цього типу питальних речень зміниться при перепитуванні. При повторенні запитання тим, хто запитує, речення оформлюється питальною мелодикою, посилений наголос із присудка переміщається при цьому на питальне слово. Порівн.:



Was ``ist deine Mutter? ``Was ist meine Mutter?
Поширене речення поділяється зазвичай на частини, що називаються синтагмами. На відміну від простого речення, що може складатися як із декількох синтагм, так і з однієї синтагми, складне речення складається не менше ніж із двох синтагм, оскільки кожне елементарне речення в складі складного виділяється в окрему синтагму. Межа між частинами складного речення, що позначається на письмі знаками пунктуації, інтонаційно передається паузою, а також мелодійним оформленням синтагм. Тривалість паузи і мелодійний тип синтагми визначаються головним чином характером синтаксичного відношення між частинами складного речення.:

а) найбільш типовою для інтонаційного оформлення складнопідрядного речення є мелодика незавершеності початкової синтагми незалежно від розміщення його частин.


Wir waren `müde, aber wir `gingen ``weiter;
б) різновидом складносурядного речення є альтернативне питання, що являє собою сполучені союзом oder два або більше питальних речень без питального слова. Частіше інтонація такого альтернативного питання характеризуєтся поєднанням незавершеної та завершеної мелодик.

Waren Sie ver `reist, oder `blieben Sie zu ``Hause?;
в) звернення на початку речення завжди виділяється в окрему синтагму, оформлену висхідно-низхідною мелодією.


`Anna, `gehen wir heute ins ``Kino!
Звернення в середині і в кінці речення або виділяється в окрему синтагму, або входить до однієї синтагми з попередньою частиною речення.
Du hast noch `viel zu `tun, `Berta.
Ich `sage dir, `Vati, `alles.

41. Прочитайте текст
In unserem Fotoalbum sind viele Fotos: das Foto meiner Mutter, das Foto meines Vaters, das Foto meines Bruders, das Foto meiner Schwester und viele Fotos meiner Kusinen.
42. Прочитайте текст
Ich habe eine Freundin. Sie heißt Stefani. Sie hat eine große Familie. Stefani hat Mutter, Vater, Opa, Oma, Geschwister, Frau, Tochter und Sohn. Sie hat auch eine Katze. Meine Freundin verbringt nicht so viel Zeit mit seiner Familie, wie sie will, aber trotzdem nicht wenig. Am Wochenende spielt sie mit ihren Kindern und besucht ihre Eltern. Die Geschwister kommen im Laufe der Woche. Sie sehen sich sehr oft.


Тексти для читання та заучування напам’ять
1. Прозаїчні тексти

Zwei Freunde

l. Jan und Christian sind Klassenkameraden. Sie besuchen das dritte Schuljahr einer Grundschule. Am Nachmittag spielen sie oft zusammen. Jan wird bald 10 Jahre alt. Seine Mutter kommt aus Polen, Jan‘s Vater ist jetzt in Polen, auch in den Sommerferien besucht er ihn nicht. Der neue Freund von Jan‘s Mutter ist Araber. Jan hat sein eigenes Zimmer und seinen eigenen Fernsehapparat. Ein warmes Mittagessen bekommt er nicht, denn seine Mutter arbeitet den ganzen Tag. Sie kommt erst gegen 17 Uhr nach Hause. Jan ist in Polen geboren. Er bekommt Taschengeld, 30 Euro jede Woche. Er spart das Geld. Auf seinem Sparbuch hat er schon 2000 Euro. Jan mag Horrorfilme, manchmal sieht er auch nachts fern, dann kann er





nicht gut schlafen, Jan will in der Schule etwas lernen, aber manchmal geht er nicht gern in die Schule. Er möchte Wissenschaftler werden.

2. Christian, 9 Jahre alt, hat deutsche Eltern. Sein Vater ist Lehrer, seine Mutter arbeitet als Angestellte an der Universität. Christian hat eine ältere Schwester, die Ihr Abitur macht. Er hat ein Spiel- und ein Schlafzimmer. Wenn er mittags nach Hause kommt, steht das Essen schon auf dem Tisch: die Mutter arbeitet nur halbe Tage. Die Hausaufgaben macht er nach dem Mittagessen. Die Mutter kontrolliert dann die Hausaufgaben sofort. Er geht gern zur Schule, er bekommt da gute Noten. Er mag Computerspiele. Für sein Taschengeld kauft er sich Comic-Hefte. Zwei Stunden pro Tag sieht er fern. Er möchte Detektiv werden.



Deutschsprachige Länder

Deutsch spricht man in Deutschland, Österreich, in der Schweiz und in Liechtenstein.

Das ist Deutschland. Das Land heißt offiziell die Bundesrepublik Deutschland. Sie grenzt an: Polen, die Tschechische Republik, Österreich, die Schweiz, Frankreich, Luxemburg, Belgien und die Niederlande. Seit 1990 ist Deutschland wieder ein Staat. Die Fläche ist 357 Tausend km2. In Deutschland leben fast 82 Millionen Einwohner. Die Hauptstadt ist jetzt wieder Berlin.

Das ist Österreich. Seit 1918 heißt das Land die Österreichische Republik. Sie grenzt an Tschechien, Ungarn, Slowenien, Italien, die Schweiz, Liechtenstein und Deutschland. Die Fläche beträgt 83,8 Tausend km2. Im Land leben über 8 Millionen Einwohner. Die Hauptstadt heißt Wien.

Das ist die Schweiz. Der Staat heißt die Schweizerische Eidgenossenschaft. Sie existiert seit 1291. Das Land grenzt an Österreich, Italien, Frankreich, Deutschland und Liechtenstein. Die Fläche beträgt 41,3 Tausend km2. Hier leben über 7 Millionen Menschen. Die Hauptstadt ist Bern. In der Schweiz spricht man Deutsch, Französisch, Italienisch und Rätoromanisch.

Das ist Liechtenstein oder das Fürstentum Liechtenstein, das heißt dieser Staat ist eine Monarchie. Es liegt zwischen Österreich und der Schweiz. Das Land ist sehr klein, nur 160 km2. Hier leben 31 Tausend Einwohner. Die Hauptstadt heißt Vaduz.




Hörst du überhaupt zu?

Christian hatte in der Schule Ärger. Er kommt nach Hause, geht sofort in sein Zimmer und stellt die Musik laut an. Mutter schaut ins Zimmer und schimpft: «Muss die Musik immer so laut sein, denkst du nicht mal an die anderen, denen das auf die Nerven geht? Außerdem hast du mich noch gar nicht begrüßt. Wie war es denn in der Schule? Wasch dir die Hände und komm erst mal essen».

Da Christian nicht sofort reagiert, fragt die Mutter mit lauter Stimme: «Hast du mich verstanden? Hast du mir überhaupt zugehört?» Christian denkt: «Herrje, immer dasselbe Theater»....
Arbeiten Sie richtig?

Martin hat einen Freund, er heisst Hans. Hans studiert an der Universität in Halle. Er besucht auch Fremdsprachenkurse, er lernt dort Englisch. Martin fragt ihn oft: «Arbeite ich vielleicht falsch?» – «Nein, du arbeitest ganz richtig», antwortet Hans. «Im ersten Studienjahr ist es immer so. Die Studenten arbeiten viel, aber sie sind doch unzufrieden».

Hans ist jetzt in zweiten Studienjahr. Er spricht schon fliessend Englisch und macht nur wenig Fehler. Er liest Bücher und Zeitungen und gebraucht nur selten das Wörterbuch.

Hans arbeitet viel. Er wiederholt regelmässig die Vokabeln und gebraucht sie oft. Er liest laut und spricht jedes Wort deutlich aus. Er macht gewöhnlich alle Übungen mündlich. Er lernt die Regeln und bildet Sätze. Er macht schon Übersetzungen. Der Lektor sieht sie durch, dann verbessert Hans die Fehler. Er arbeitet auch im Sprachlabor. Er besucht es sehr oft. Er hat dann mehr Übung.

„Martin, sprich immer Englisch! Vergiss nicht, Übung macht den Meister“, sagt Hans. „Pass im Unterricht gut auf und arbeite mehr im Sprachlabor! So ist das, Martin: Aller Anfang ist schwer!“*

2. Діалоги

Ein Familienfoto

– Ist das dein Familienfoto, Gisela?

– Ja, dieses Foto steht immer auf meinem Schreibtisch. Ich sehne mich sehr nach meiner Familie.

– Sind das deine Großvater und Großmutter?

– Ja, da sitzen meine Oma und mein Opa, daneben meine Mutter und mein Vater. Oben stehen meine Schwester Maria und der kleine Bruder Klaus.

– Und wer ist diese ältere Dame?

– Das ist meine Tante Martha. Ihr Mann ist gestorben und sie wohnt bei uns.

***

– Klaus, wann stehst du gewöhnlich auf?



– Oh, sehr früh. Pünktlich um halb sieben läutet der Wecker und weckt mich. Ich stehe auf und gehe ins Badezimmer. Ich wasche mich, bürste die Zähne und rasiere mich. Dann trockne ich mich mit einem Handtuch ab und ziehe mich an. Um 7 Uhr frühstücke ich und halb acht gehe ich schon aus dem Haus.

– Wann bist du im Büro?

– Ich fahre mit dem Wagen etwa eine halbe Stunde, also um 8 Uhr bin ich schon an Ort und Stelle.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка