Методичні вказівки до практичних занять. 3 Методичні вказівки для самостійної позааудиторної роботи студентів



Сторінка8/9
Дата конвертації29.12.2016
Розмір1.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА


типового ведення практичного заняття на анатомічному матеріалі (для викладачів)
Організаційний етап.

Перевірити присутність студентів (кращий варіант - відмітити відсутність згідно з доповіддю старости). Звернути увагу на зовнішній вигляд студентів. Тривалість 2-3 хв.



Вступний етап. Обґрунтувати студентам практичне значення висунутої до вивчення теми. Це мотиваційно закріплює увагу студентів (2-3 хв.).

Основний етап як правило розподіляється на 3 моменти.

1. Вивчення топографічної анатомії ділянки. Спочатку на протязі 10-15 хв. усним опитуванням або тестами визначається вихідний рівень знань, забезпечений позааудиторною підготовкою. Далі 25 хв. відводиться на підтвердження теоретичних знань на анатомічному препараті, де студенти закріплюють свої знання на практиці. Після перерви студенти переходять до наступного моменту.

2. Виконання практичних навичок 2 визначеними операційними бригадами на протязі 25-30 хв. При цьому необхідно контролювати правильність їх виконання, корегувати їх. Для активізації участі студентів у операції доцільно проводити ротацію складів бригад.

3. Контроль кінцевого рівня знань - 10-12 хв. Переважно бажано проводити за допомогою формалізованих тестів чи усним опитуванням шляхом розв'язання ситуаційних завдань.

Заключний етап (3-5 хв.) відводиться на те, щоб підвести підсумок заняття і оцінити успіхи студентів.

Завдання для домашньої підготовки відбито у методичній розробці наступного заняття і тому тратити час на його викладання недоцільно.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

типового ведення практичного заняття на тварині (для викладачів)
Організаційний етап (2-3 хв.).

Перевірити чи є в групі відсутні студенти. Звернути увагу на зовнішній вигляд студентів і його відповідність вимогам до учасників операції. Призначити санітарів та анестезіологів, які підготують тварину до операції.



Вступний етап (2-3 хв.).

Обґрунтувати студентам практичну важливість теми. Інструктувати студентів щодо ведення спостереження за виконанням обов'язків членами хірургічної бригади.



Основний етап (75-80 хв.)

1. На протязі 10-15 хв. визначити вихідний рівень знань з показань до операції та основних моментів її виконання. 3 врахуванням результатів перевірки вихідного рівня знань і участі студентів у попередніх операціях призначити операційну бригаду і розподілити ролі у ній.

2. Підготовка тварин до операції (виконується одночасно з попереднім пунктом). Слідкувати за правильністю фіксації тварини на операційному столі, премедикацією, попередньою підготовкою операційного поля (видалення шерстяного покрову).

3. Виконання оперативного втручання (50-55 хв.). Операцію студенти виконують згідно з інструкцією до практичних навичок. Під час оперативного втручання постійно контролювати правильність користування інструментами та дії всіх членів хірургічної бригади, корегувати їх. Періодично допустимо виконувати ротацію ролей членів операційної бригади. Під час виконання операції звертатись до студентів-спостерігачів з питаннями послідовності етапів операції і особливостей їх виконання. Це дасть змогу орієнтуватись у кінцевому рівні знань студентів. Доцільно вимагати від студентів-спостерігачів ведення протоколу операції за окремо наведеною формою.

Після завершення операції члени хірургічної бригади розміщують експериментальну тварину у боксі, прибирають операційний стіл.

Заключний етап (5 хв.).

Дати оцінку дії членів хірургічної, бригади і студентів-спостерігачів.

Завдання на наступне заняття відбито у методичних рекомендаціях для студентів на наступну тему.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття (для викладачів)

"Топографічна анатомія мозку і мозкових оболонок. Кістково-пластична трепанація черепа".


1 Мета практичного заняття:

Учбова мета:

а) вивчити топографічну анатомію мозку і мозкових оболонок.

б) виконати кістково-пластичну трепанацію черепа.

Виховна мета:

Звертати увагу студентів на важливість засвоєння топографічної анатомії мозкового відділу голови для лікарів-невропатологів, нейрохірургів, реаніматологів, травматологів, які використовують топографо-анатомічні дані для діагностики травматичних пошкоджень голови, мозкових катастроф-інсультів, пухлин і інших. Виробляти у студентів відчуття моральної і юридичної відповідальності, яку лікар несе, проводячи трепанацію черепа. Пікреслювати відповідальність лікаря за досконале сучасне стеження хворих перед операцією. Вказати, що центральна нервова система здійснює основні корелятивні зв’язки організму і зовнішнього середовища і в еволюційному розвитку являється найбільш досконалою у людини, як соціальної істоти. Надається особливе значення профілактиці травм і захворювань центральної нервової системи.


Етапи дидактичної мети:

№ п/п

Основні учбові елементи

Рівні засвоєння

1.

Вивчити топографічну анатомію мозкових оболонок і мозку.

α –ІІ

2.

Виконати кістково-пластичну трепанацію черепа.

α –ІІ

2. Організаційний зміст учбового матеріалу: представлений графом логічної структури практичного заняття на тему: "Топографічна анатомія мозкових оболонок і мозку. Кістково-пластична і декомресійна трепанація черепа."

3. Інформація для самостійної підготовки студентів до практичного заняття включає :

3.1. Граф логічної структури практичного заняття по темі:

3.2.Завдання для попередньої підготовки до лекції по темі(конкретно для даного заняття).

3.3. Завдання для післялекційної підготовки (особливо питання вказаного заняття).

3.4. Завдання для підготовки до практичного заняття – заповнення орієнтирної карти , згідно з якою передбачено вивчити слідуючи питання:

1.Внутрічерепні структури.

2. Поділ основи черепа на ямки їх границі.

3. Характеристика мозкових оболонок.

4.Міжоболонкові простори.

5. Пазухи твердої мозкової оболонки і відтік венозної крові з порожнини черепа.

6. Борозни і закрутки головного мозку.

7. Шлуночки головного мозку.

8. Кровопостачання головного мозку.

9. Способи проекції внутрічерепних структур на поверхню голови.

10. Кістково-пластична та декомпресивна трепанації черепа.

11. Поняття про краніоластику.


Орієнтирна карта для самопідготовки до практичного заняття.



№ п/п

Завдання

Вказівки до виконання

Самостійні записи студентів

1

Топографічна анатомія мозку і мозкових оболонок.
Внутрішньочерепні структури
а) внутрішня поверхня черепа

Перечислити внутрішньочерепні структури.


Опишіть границі ямок і перечисліть відділи мозку, які розташовані в них




2.

Мозкові оболонки, їх кровопостачання. Міжоболонкові простори.

а) пазухи твердої мозкової оболонки і відтік венозної крові з порожнини черепа



Перечисліть в строгій послідовності мозкові оболонки і артерії, які їх кровопостачають. Позначте на схемі міжоболонкові простори. Виготовити препарат оболонок мозку (УДР) за індивідуальним завданням.
а) перечисліть основні пазухи твердої мозкової оболонки.

б) при тромбозі якого синуса в основному буде затруднений витік венозної крові з одної сторони голови?






3.

Мозок

а) борозни і закрутки мозку.

б) шлуночки головного мозку.
в) кровопостачання мозку.

а) перечисліть основні борозни мозку.

б) у хворого порушенні рухи на верхній і нижній кінцівці з одної сторони. Яка ділянка мозку поражена
Перечисліть шлуночки мозку в послідовності циркуляції спинно-мозкової рідини.

Намалюйте схему кровопостачання мозку






4.

Операції на голові:

а) способи проекції внутрішньочерепних структур

б) кістково-пластична трепанація
в) декомпресійна трепанація

г) поняття про краніопластику


а)перечисліть способи проекції внутрішньо-черепних структур на поверхню голови.

б) у хворого внутрішньочерепна травма пошкоджена внутрішня сонна артерія. Який спосіб проекції внутрішньочерепних структур доцільно при цьому використати?
Опишіть склад клаптів в залежності від способу кістково-пластичної трепанації.
Яку трепанацію черепа необхідно виконати хворому з неоперабельною пухлиною мозку при сильних болях і з якою метою?
Перечисліть основні способи краніопластики.




4.План і організаційна структура практичного заняття



№ п/п

Етапи і головні питання

Час

В хв.


Місце проведення і оснащення заняття

Рівні засвоєння

α


Кількість студентів в дидактичних системах

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Організація і заходи, вступне слово викладача

5

Учбова кімната

α –І

10






















2.

Контроль вихідного рівня і корекція його

10

Клас технічних засобів навчання.

Програми для контролю



α –І
















10







3.

Топографічна анатомія мозку і оболонок

30

Учбова кімната, трупний матеріал, таблиці.

α –ІІ










9







1




4.

Виконання кістково-пластичної трепанації і проміжний контроль під час виконання

28

Учбова кімната, труп. Інструменти, таблиці

α –ІІ











6







4




5

Підсумки заняття. Контроль кінцевого рівня засвоєння.

15

Задачі і питання для кінцевого рівня

α –ІІ










9







1




6.

Завдання на наступне заняття







α –І

10





















6.1.2. Завдання для контролю вихідного рівня знань.



№ п/п

Учбові елементи, які підлягають контролю

Рівні засвоєння

Питання або задачі

Еталони відповіді або рішення задач

1.

Топографічна анатомія мозку і мозкових оболонок.
1.Внутрішня поверхня черепа.

2.Мозкові оболонки і між- оболонкові простори.

а) кровопостачання мозкових оболонок

б) пазухи твердої мозкової оболонки і відтік венозної крові від черепа




α –І
α-І

α-І


α-І

В якій з ямок черепа знаходиться мозочок, мозолисте тіло, тім’яні долі?

Епідуральна гематома знаходиться


Яка артерія мозкових оболонок порушена при гематомі в субдуральному просторі скроневої ділянки?

Який з синусів твердої озкової оболонки безпосердньо переходить у внутрішню яремну вену?


Який з вказаних синусів не приймає участі в формуванні зливу синусів?

1. Передня черепна ямка

2. Середня "-"-"

3. Задня "-"-"-

4. Внутрішня поверхня склепіння черепа.


1. Над твердою мозковою оболонкою.

2. Під "-"-"-

3. Під павутинною оболонкою.

4. Під м’якою оболонкою.


1. Середня оболонкова артерія.

2. Передня "-"-"-

3. Задня "-"-"-

4. Глибока вискова артерія


1. Поперечний синус.

2. Сигмовидний синус

3. Верхній каменистий

4. Нижній "-"-"-


1. Поперечний синус

2. Прямий "-"-"

3. Потиличний"-"-"

4. Верхній сагітальний синус.



3.

Борозни і закрутки головного мозку.

α –І


Яка з вказаних борозен розділяє тім’яну долю від скроневої?

1. Сільвієва борозна.

2. Центральна -"-"-

3. Потилично-тім’яна

4. fissuracalcarina



4.

Шлуночки головного мозку.

α –І


Який з названих отворів з’єднує бокові шлуночки з третім?

1. Отвори Люшка.

2.-"-"-" Мажанді.

3.-"-"- Монрое.

4. Сільвієвий водопровід.



5.

Кровопостачання мозку


α –І


Покажіть на схемі артерії:

1. Передня мозкова артерія.

2. Середня -"-"-

3. Задня -"-"-"

4. Основна артерія.



6.

Кістково-пластична і декомпресійна трепанації.
1.Кістково-пластична трепнація

2.Декомпресійна трепанація.



α –І

α –І


Що не служить показанням для кістково-пластичної трепанації?

Який з наведених етапів операції виконується при декомпресійній трепанації?



1. Пухлини мозку.

2. Абсцеси мозку.

3. Кисти мозку.

4. Гнійний менінгіт.


1. Формування клаптів.

2. Розсікання оболонок мозку.

3. Видалення кістки.

4. З’єднання тканин.


6.1.3. Корекція знань студентів: які необхідні для самостійної роботи.


Під час контролю вихідного рівня знань студентів на машинах, проводиться відповідна корекція цих питань, на які студенти дають невірні відповіді.
6.2.Основний етап самостійної роботи:

6.2.1. Інструкція до практичного завдання:

Студенти на трупі, скелеті і трупному матеріалі послідовно розглядають оболонки мозку. При розкритті черепа видно тверду мозкову оболонку у вигляді податливої щільної тканини. Над оболонкою і кісткою розташований епідуральний простір. Розсікають тверду мозкову оболонку в ділянці верхнього сагітального синуса, для розгляду будови самого синуса, після цього розсікають саму мозкову оболонку на всьому протязі, видаляють одну півкулю головного мозку. На основі мозку розглядають відроги твердої мозкової оболонки (діафрагму турецького сідла), а між півкулями – великий та малий серп. При розтині твердої мозкової оболонки розсікається одночасно і павутинна. Субдуральний простір найкраще розглянути при обережному розтині твердої мозкової оболонки. Павутинну оболонку видно тільки над закрутками мозку. М’яка мозкова оболонка приймає участь у формуванні субарахноідального простору. На видаленій півкулі мозку знаходять основні закрутки і борозни мозку. Між лобною і тім’яною ділянками видно центральну борозну, спереду якої знаходиться передній центральний закруток, ззаду – задня центральна закрутка. Розглядають борозни, які розділяють вискову і потиличну ділянки, тім’яну і потиличну ділянки. Визначають важливі для життя центри. Розтягають півкулю мозку на дві частини і розтягають бокові шлуночки мозку.

Кістково – пластичну трепанацію виконувати за способом Олівекрона. Для цього викроїти шкірно-апоневротичний клапоть на широкий основі і окремо випилити кістково-окісний клапоть на самостійній ніжці. Підковоподібним розтином м’яких тканин голови створити шкірно-апоневротичний клапоть, основою введений донизу. При цьому проводять зупинку кровотечі. Формування окісно-кісткового клаптя здійснюють шляхом розсікання окістя і підкісною клітковини і відшарування окістя. При цьому тільки в межах фрезових отворів окістя відшаровують на протязі 1 см, в інших ділянках більш економно. Наносять 5-6 фрезових отворів на звільненій від окістя кістці. При цьому фрези при трепанації використовуються в такій послідовності: списовидна, конусоподібна і в кінці куляста фрези. Необхідно обережно трепанувати внутрішню пластинку, щоб не пошкодити мозкову речовину: кістки перепилюють дротяною пилкою Джильї - Олівекрона, щоб отримати косий спил. Пилу провести по провіднику Поленова. Якщо провідник провести не можливо, то трепанаційні отвори з’єднують щипцями Дальгрена. Перед зломом кістки у основі клаптя її підпилюють. Тверду мозкову оболонку розкривають лінійно, хрестоподібно або підковоподібно. Основа підковоподібного клаптя твердої оболонки головного мозку повинна знаходитися в протилежній стороні від перших двох клаптів. Проводять маніпуляції на мозку відповідно до показань. Після цього відновлюють цілісність різних тканин голови, накладають шви на тверду мозкову оболонку, кістково-окісний клапоть вкладають в трепанаційний дефект кістки і зшивають розтин окістя, підапоневротичної клітковини апоневрозу: м’язів, шкіри.


ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Вивчення на трупному матеріалі, таблицях і муляжах внутрішньочерепних структур мозку і мозкових оболонок і міжоболонкових просторів. Розглядають кровопостачання мозку, циркуляцію цереброспінальної рідини. Всі ці питання являють собою повторну інформацію. Новизна цієї інформації полягає в тому, що викладання вказаного матеріалу повинно одержати конкретне клінічне застосування. Так. при характеристиці міжоболонкових просторів звертається увага на міжоболонкові гематоми та їх джерала, критерії їх диференціальної діагностики. В мозку особливе значення надається основним борознам і завиткам, при внутрішньомозкових пораженнях, пухлинах, абсцесах та інсультах. Студенти засвоюють проекцію цих важливих утворень на покривах склепіння черепа і користуються методами краміометрії при проведенні операцій на голові. Виконання такої складної операції, як кістково-пластична трепанація являє нову інформацію. Тому студенти вперше знайомляться з показаннями до операції, необхідним спеціальним інструментарієм, технікою операції і можливими ускладненнями.

Підкреслюється, що декомпресійна трепанація виконується при певних показаннях і при цьому завжди залишається дефект кістки.
ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП


      1. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.




№ п/п

Учбові елементи, які підлягають контролю

Рівні засвоєння

Питання або задачі

Еталони відповіді

1.

Топографічна анатомія мозку і мозкових оболонок.
1. Внутрішня поверхня черепа.

2. Мозкові оболонки і міжоболонкові простори.


а) кровопостачання мозкових оболонок.


б) пазухи твердої мозкової оболонки і відтік венозної крові з черепа.


в) шлуночки головного мозку.
г) борозни і закрутки мозку.

д) кровопостачання мозку



α –ІІ

α –ІІ
α –ІІ

α –ІІ

α –ІІ


α – ІІ

α –ІІ



Яка пластинка кістки найбільш імовірно пошкоджена при епідуральній гематомі скроневої ділянки?
Визначте вид гематоми і її джерела, якщо на ренгенограмі видно що є уламки кісток черепа, які пронизують тверду мозкову оболонку.

В цереброспінальній рідині знаходять кров при закритій травмі черепа. В якому міжоболонковому просторі є гематома і що при цьому пошкоджено?


У хворого внаслідок ускладненого карбункула носа наступив тромбоз синуса. Який синус тромбований?

Водянка мозку: де найчастіше виникає перешкода відтоку ліквору.


У хворого відсутні рухи в правій половині тіла. Яка ділянка мозку уражена?

При травмі хребта пошкоджена хребетна артерія. Чи можливе порушення кровопостачання головного мозку?



Склоподібна пластинка

Субдуральна гематома, кровотеча судин кістки, синусів мозкових оболонок.

В субаранхноі-дальному просторі: судини мозку.
Печеристий синус.

В міжшлуночко-вих отворах. Сільвієвому водопроводі або отворах Люшка і Мажанді.


Передній центральний завиток.
Можливе, за рахунок базилярної артерії

2.

Кістково-пластична і декомпресійна трепанації
а) кістковопластична трепанація
б) декомпресійна трепанація

в) краніопластика



α –ІІ

α –ІІ




Яким моментом операції визначають спосіб кістково-пластичної трепанації черепа?
У хворого не встановлена причина підвищення внутрішньочерепного тиску.

Яку операцію необхідно виконати?


Які матеріали частіше використовуються для краніопластики?

Складом клаптя.

Декомпресійну трепанацію за Кушінгом.


Ксенотрансплантанти


Тест для визначення кінцевого рівня знань (взірець).

Варіант А



  1. Назвіть склад судинно-нервового пучка, що розташований в товщі привушної залози, пошкодження якого можливе при розкритті гнійного паротиту: 1) _____; 2) ______; 3) ______.

  2. Назвіть гілки лицевого нерва: 1)____; 2)_____; 3)____; 4)_____; 5)____.

  3. Після поранення у білявушножувальній ділянці відсутня чутливість шкіри в щічній ділянці. Гілки якого нерва пошкоджені?

а) n.ophthalmicus; б) n.maxillaries; в) n.mandibularis; г) n.facialis.

  1. Який з названих м’язів належить до мімічних?

а) медіальний крилоподібний; б) латеральний крилоподібний; в) скроневий; г) щічний.

  1. Вкажіть напрямок хірургічного розтину гнійного паротиту при локалізації гнійно-некротичного вогнища в частці привушної залози, розташованій поблизу жувального м’яза.

1) _____, а також при розташуванні його в позадущелепній ямці: 2) ______.
ЛІТЕРАТУРА ОСНОВНА ДЛЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ
1. Підручники за основним списком літератури.

2. Золотарева Т.В., Топоров Г.М. Хирургическая анатомия головы. М."Медицина", 1968, с.227



3. Матюшин И.Ф. Операции на своде черепа и головном мозге. Горький, 1975.
ЛІТЕРАТУРА ДОДАТКОВА ДЛЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ


  1. Балабанова А.Р. Первичная пластика дефектов черепа. М. "Медицина", 1966, с. 136.

  2. Боднарчук А.В., Нейрохирургия практического врача. Л."Медгиз", 1959, с. 244.

  3. Иргер И.М. Нейрохирургия. М., "Медицина" , 1971, с. 462.

  4. Лембзан Н.Д. Пластика дефектов черепа. М. "Медицина", 1960, с.260.

  5. Хирургия центральной нервной системы. Под ред. проф. В.Н. Шалимова. Медгиз. Ленинградское отделение, 1959. с.480

  6. Хирургия центральной нервной системы. Под ред. проф. В.М. Угрюмова. Ч.1 ."Медицина", Ленингадское отд., 1969, с.863



2.3. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ.

2.3.1. Методична вказівка для студентів до практичного заняття (взірець).
Тема: ХІРУРГІЧНА ОПЕРАЦІЯ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ. ПІДГОТОВКА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО СТОЛИКА. В’ЯЗАННЯ ВУЗЛІВ.
Актуальність теми: кожен лікар не залежно від спеціальності повинен вміти виконати найпростіші оперативні втручання за невідкладними показаннями однак для їх якісного виконання, потрібні не лише знання хірургічних інструментів, але й вміння досконало володіти ними за призначенням.

Навчальна мета.

Знати: види хірургічних інструментів, правила розкладання на інструментальному столику та користування ними під час операції; правила накладання хірургічних швів і вузлів, способи їх зав’язування.

Вміти: розкласти хірургічні інструменти на столику операційної сестри, правильно користуватися інструментами загального призначення, в’язати хірургічні вузли.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

  1. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.

  2. У зошитах складіть класифікацію хірургічних інструментів за їх призначенням, випишіть інструменти, які належать до кожної з груп.

  3. Перечисліть кровоспинні затискачі різних моделей.

  4. Назвіть відомі Вам: а) хірургічні ножиці; б) скальпелі; в) пінцети; голкотримачі; д) хірургічні голки.

  5. Назвіть основні прийоми утримування інструментів: скальпеля, пінцета, ножиць, затискачів.

  6. Намалюйте схему розташування учасників хірургічної бригади при серединній лапаротомії (а) та операції на правій верхній кінцівці (б). Умовно позначте: хірурга “х”, операційну сестру “о/с”, першого асистента “1а”, другого асистента “2а”.

  7. Згідно інструкції до практичного заняття з даної теми намалюйте в зошиті схему інструментального столика з розташованими на ньому інструментами.

  8. Опишіть правила підготовки голкотримача до роботи.

  9. Намалюйте схеми різних вузлів.

  10. У відповідності до малюнків, наведених на 14-24 стор. книги “Соединение тканей в хирургии” під ред. Милькова Б.О. п.5 переліку літератури оволодійте одним з наведених способів в’язання вузлів.

  11. Дайте відповідь на контрольні питання.


Контрольні питання:

  1. Класифікація хірургічних інструментів.

  2. Підготовка інструментального столика та порядок розташування інструментів на ньому.

  3. Правила користування інструментами (робоча позиція інструментів, їх подавання і приймання).

  4. Підготовка голкотримача до роботи, правила подачі і застосування.

  5. Порядок розташування бригади біля операційного стола.

  6. Види лігатур (кетгут, шовк, синтетичні лігатури: капрон, нейлон, тефлон, дакрон, супрамід, металеві скріпки).

  7. Обкладання операційного поля білизною.

  8. Види вузлів та способи їх зав’язування.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Бригада студентів призначена викладачем у складі 5 чоловік (хірург, 2 асистенти, операційна медсестра і санітар) у вигляді ділової гри виконує завдання у відповідності з інструкцією.

1. Операційна сестра готує інструментальний столик, згідно порядку використання інструментів під час операції.

2. Операційна бригада знайомиться з правилами утримання інструментів, їх підготовки до роботи та подачі, обкладає операційне поле.

3. Всі інші студенти відпрацьовують техніку в’язання різних видів вузлів (простого, морського, хірургічного).

В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка