Методичні вказівки до практичних занять. 3 Методичні вказівки для самостійної позааудиторної роботи студентів



Сторінка6/9
Дата конвертації29.12.2016
Розмір1.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9


Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затверджених в установленому порядку.
1.4. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1.4.1. ОСНОВНА:

Модуль 1

  1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. М.С.Скрипникова.-2000.-503с

  2. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. К.І.Кульчицького.-Київ: Вища школа.-1994.-464с.

  3. Оперативная хирургия и топографическая анатомия /Под ред. В.В.Кованова.-М.:Медицина.-1985.-368с.

  4. Оперативная хирургия и топографическая анатомия /Под ред. Исакова Ю.Ф. – М.: Медицина.- 1989. – 592.

  5. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.-М.:Медицина.-1995.-740с.

  6. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М.:Медицина, 1986.

  7. Елизаровский С.И., Калашников Р.Н.. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1967.

  8. Оперативна хірургія /Під ред. І.У.Свистонюка.-2001.

  9. Попович Ю.Л., Діамантопуло К.О. Техніка хірургічних операцій. –2005.- 248с.

  10. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов лечебных факультетов медвузов УССР /Под ред. К.И.Кульчицкого, Н.С.Скрипникова. - Киев-Полтава, 1990.-206с.

  11. Руководоство по оперативной технике для начинающих хирургов //И.П.Томащук, И.И. Томащук.- 2001.-864с.


Модуль 2

1


Лисенко Б.П., Шейко В.Д., Хіміч С.Д. Хірургія // К.: «Медицина», 2010, 712с.

2


Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // К.: “Здоров’я”, 2004.- 422 с.

3

Загальна хірургія / за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. К.: “Здоров’я”, 1999.

4

Хирургия: пер. с англ. доп. // гл. ред. Ю.М. Лопухин, В.С. Савельев – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1997. – 1070 с.

5

Шмитт В., Хар­тиг В., Ку­зин М.И. Об­щая хи­рур­гия. В 2 томах. - М.: Ме­ди­ци­на, 1985.

6

Гостищев В.К. Общая хирургия. Москва, 1997.- 672 с.

7

Петров С.П. Общая хирургия // Санкт-Петербург, 2002.-750 с.

8

Гребенев А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.

9

Пропедевтика хірургічних захворювань // Навчальний посібник для студентів. Під редакцією В.О. Шідловського. – Тернопіль, 1994. – 264 с.

10

Методика обстеження хірургічного хворого / під ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

11

Слинчак С.М. и др. Онкология. - К.: Вища шк., 1989.- 399 с.

12

Клиническая хирургия. Под ред. Р. Кондена и Л. Найхуса. Пер. с англ. – М.: Практика, 1988. – 716 с.

13

Клиническая хирургия. / Под ред. Ю.М. Панцирева. - М.: Медицина, 1988.- 640 с.

14

Хирургические болезни / Под ред. М.И. Кузина. - М.: Медицина, 1995. - 637с.


1.4.2. ДОДАТКОВА:

Модуль 1

  1. Ахтемійчук Ю.Т., Пішак В.П., Слободян О.М., Цигикало О.В. Практичні навички з оперативної хірургії.-2005.-152с.

  2. Бакулев А.Н. Клинические лекции по оперативной хирургии.-М.:1954.

  3. Гудимов Б.С. Практикум по оперативной хирургии.-1984.-

  4. Иргер И.М. Нейрохирургия.-М.:1972, 1982.

  5. Клинические аспекты оперативной хирургии и топографической анатомии /Под ред. И.Ф.Матюшина.-Горький,1978-1979.

  6. Кованов В.В., Травин А.А. Хирургическая анатомия нижних конечностей.-М.:1963.

  7. Кукуджанов Н.И. Паховые грыжи.-М.:1969.

  8. Литтман И. Оперативная хирургия.-Будапешт,1981.

  9. Лубоцкий Д.Н. Основы топографической анатомии.-М.:1953.

  10. Максименков А.Н. Хирургическая анатомия живота.-М.:1972.

  11. Многотомное руководство по хирургии под ред. Петровского Б.В. - М.:Медицина. - Т.І,ІІ,ІІІ.

  12. Матюшин И.Ф. Практическое руководство по оперативной хирургии. - Горький, 1979.

  13. Огнев Б.В., Фраучи В.Х. Топографическая и клиническая анатомия.-М.:1960,1966.

  14. Островерхов Г.Е. Лекции по оперативной хирургии.- Л.:1976.

  15. Петровский Б.В. Атлас грудной хирургии. - М.:1971,-Т.І,ІІ.

  16. Стручков В.И. Гнойная хирургия. - М.:1962, 1967.


Модуль 2

1

Кузин М.И., Костюченко Б.М. Раны и раневая инфекция.-Москва, 1990.

2

Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран.-Киев, 1995.

3

Интенсивная терапия: пер. с англ. доп. // гл. ред. А.И. Мартынов – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998. – 639 с.

4

Рябов Г.А. Синдромы критических состояний.- М.: Медицина, 1994. - 356 с.

5

Хірургічні хвороби (для лікарів-інтернів). В.С. Шевченко, М.С. Скрипніков, К.С. Терновий, С.І. Дубінін. – Полтава, 1995. – 350 с.

6

Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия пищеварительного тракта. К.: Здоров’я, 1987. – 565 с.

7

Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. - К.: Здоров’я, 1993. - 460 с.

8

Мусалатов Х.А. Хірургія катастроф. – М.: М, 1998. – 592 с.

2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

2.1. ЗАГАЛЬНО - МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ.

2.1.1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ.
Мета викладання предмету: забезпечити знання та вміння з загальної хірургії, топографічної анатомії та хірургічної техніки стосовно до запитів клініки.
Завдання предмету:

- дати конкретні знання з загальної хірургії, топографічної анатомії та оперативної хірургії як теоретичну основу діагностики та вибору раціонального методу лікування;

- прищепити майбутнім фахівцям потяг до постійного вдосконалення і творчий підхід до своєї професії.

Професійна спрямованість предмету ґрунтується на ролі викладеного фактичного матеріалу у підвищенні професійної майстерності та моральних якостей особи майбутнього стоматолога. Конкретно ці завдання відображені у методичних розробках лекцій і практичних занять і реалізуються в учбовому процесі.

Сучасний фахівець-стоматолог з вищою медичною освітою повинен бути високоерудованою та всебічно розвиненою людиною, яка може постійно підвищувати свій професійний рівень, володіти основними знаннями, уміннями, навичками, які дозволяють забезпечити профілактику, діагностику та лікування не тільки стоматологічних захворювань, але й загальносоматичних патологічних станів, що можуть загрожувати життю, здоров’ю та працездатності людини.

Крім того, лікар-стоматолог повинен володіти певною сукупністю знань та умінь для виявлення патології при невідкладних хірургічних станах, надавати у таких випадках невідкладну допомогу, обсяг якої забезпечить збереження та підтримання життя до надання спеціалізованої допомоги, опанувати повним обсягом знань та умінь з першої лікарської медичної допомоги для забезпечення сприятливого перебігу подальшого спеціалізованого лікування, пам’ятаючи про відповідальність лікаря за життя хворого.

Предмет «Загальна хірургія, (з оперативною хірургією і топографічною анатомією)» базується на галузевому стандарті вищої освіти, освітньо-кваліфікаційній характеристиці спеціаліста за спеціальністю 7.110106 стоматологія напряму підготовки 1101 медицина, освітньо-професійній програмі спеціаліста за спеціальністю стоматологія.

2.1.2. АНАЛІЗ ЗВ’ЯЗКІВ ІЗ СУМІЖНИМИ ПРЕДМЕТАМИ


Забезпечуючі дисципліни

Забезпечувані дисципліни

№ п/п

Назва предмету

Назва предмету

1.

2.

3.



4.

5.

6.



7.

8.

9.



10.

11.


12.

13.


14.

Анатомія людини.

Гістологія та ембріологія.

Іноземні мови.

Нормальна фізіологія.

Патологічна анатомія.

Патологічна фізіологія.

Мікробіологія.

Філософія.

Фармакологія.

Пропедевтика внутрішніх хвороб.

Терапія.

Медична хімія.

Медична фізика.

Медична біологія.




Хірургічна стоматологія.

Ортопедична стоматологія.

Стоматологія дитячого віку.

Терапевтична стоматологія.

Хірургічні хвороби.

Онкологія.

Дитячі хвороби.

Нервові хвороби.

Оториноларингологія .

Внутрішня медицина.




2.1.3. МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ТА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ЗАНЯТЬ
1. Чітке визначення актуальності теми.

2. Впровадження в навчальний процес ігрових методик викладання: конкурси, вікторини, ділові ігри і виконання ролей.

3. Вирішення ситуаційних завдань при підготовці до занять і на заняттях, комп’ютерний контроль знань.

4. Письмовий контроль знань на заняттях за конструйованими тестами.

5. Розвязування ситуаційних задач з двома структурними одиницями: умовами і питаннями (перебіг захворювання у пацієнта, дані лабораторного, рентгенологічного, ендоскопічного обстежень, постановка діагнозу, призначення лікування).

6. Розв’язання проблемних питань на лекціях.

7. Самостійна аудиторна та позааудиторна робота студентів згідно з планом кафедри.

8. Індивідуальні завдання з науково-дослідної та навчально-дослідної роботи. Науково-дослідна робота студентів у гуртку (аналіз історій хвороб, реферування літератури, робота в лабораторії).

9. Участь студентів у навчально-дослідних конференціях і симпозіумах.

10. Написання студентами рефератів на тему заняття.

11. Написання історії хвороби.

12. Чергування в клініці.



2.1.4. ОСНОВНІ ЗНАННЯ ТА УМІННЯ, ЯКІ НАБУВАЮТЬ СТУДЕНТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРЕДМЕТУ

Знання

Вміння

Модуль1:

- сучасних вітчизняних та зарубіжних концепцій теоретичної, і практичної медицини;

- проекційної та орієнтирної анатомії;

- топографо- анатомічне обґрунтування оперативних втручань;

- основних етапів і методів невідкладних і планових операцій.

Модуль 2:

- основні принципи організації хірургічної допомоги населенню України;

- основи організації раціонального режиму асептики й антисептики в умовах хірургічного лікування хворих;

- клініко-лабораторні симптоми хірургічної патології організму (в межах навчальної програми);

- етіологічні, патогенетичні фактори, клінічні прояви та діагностику невідкладних станів;

- тактику надання екстреної хірургічної допомоги;

- організацію проведення лікувально-евакуаційних заходів.


Модуль1:

- знаходити основні кістково-м’язові орієнтири, визначати проекційні лінії судинно-нервових пучків та органів;

- орієнтуватись у рані, виконати доступи до судинно-нервових пучків і органів, обрати раціональну методику оперативних втручань, розкрити клітковинні простори;

- виконати інфільтративну та провідникову анестезію, пошарове роз’єднання і з’єднання тканин, первинну хірургічну обробку ран, оперативні методи зупинки: кровотечі у рані і на протязі, виконати трахеостомію та ін. практичні навики згідно з їх переліком;

- асистувати при операціях.

Модуль2:

- визначати найбільш поширені клінічні симптоми і синдроми в клініці хірургічних хвороб;

- аналізувати результати обстеження стоматологічних хворих при загальній хірургічній патології;

- застосовувати методи статистичного аналізу медико-біологічних даних;

- доглядати за хірургічними хворими;

- проводити основні методи загального клінічного обстеження хворого (опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація), визначати певний обсяг додаткових досліджень і аналізувати отримані дані для встановлення попереднього діагнозу;

- виконувати загальні лікарські маніпуляції (перев’язки, ін’єкції, промивання шлунка і кишківника, зупинку кровотечі, транспортну та лікувальну іммобілізацію при вивихах і переломах кісток, місцеву інфільтраційну та провідникову анестезію, переливання крові і кровозамінників) та вирішувати питання про направлення хворого до спеціаліста;

- надати необхідну допомогу при травмі, кровотечах, опіках, відмороженнях;

- проводити реанімаційні заходи при термінальніх станах і направляти хворих у спеціалізоване відділення;

- асистувати при екстрених операціях;

- вести медичну документацію.



2.1.5. Перелік обовязкових практичних навиків.
Модуль 1.

А. З оперативної хірургії



  1. Підготовка інструментального столика та розміщення на ньому хірургічних інструментів.

  2. Підбір комплектів спеціальних хірургічних інструментів для окремих операцій.

  3. Обкладання операційного поля.

  4. Підготовка голкотримача та лігатурної, голки до роботи.

  5. Пошарове з’єднання тканин, правильне користування хірургічними інструментами.

  6. Тимчасова і кінцева зупинка кровотечі.

  7. Перев'язка судин на протязі та накладання судинного шва.

  8. Виконання місцевої інфільтраційної анестезії, провідникової анестезії пальців, гілок трійчастого нерва..

  9. Розкриття найважливіших клітковинних просторів.

  10. Виконання трахеостомії.

  11. Виконання вагосимпатичної блокади за А.В.Вишневським.

Б. З топографічної анатомії

  1. Пошарове топографо-анатомічне препарування.

  2. Визначення зовнішніх кістково-м’язових орієнтирів окремих органів.

  3. Визначення проекційних ліній найважливіших судинно-нервових пучків і точок блокади кінцевих гілок трійчастого нерва.

  4. Черепно-мозкова топографія, визначення основних топографо-анатомічних орієнтирів голови, шиї.


Модуль 2.

1. Використовувати антисептичні препарати в хірургічній практиці, стерилізувати перев’язочний, шовний матеріал, білизну та інструментарій, підготувати руки хірурга та операційне поле до операції.



2. на основі даних обстежень сформувати попередній, клінічний та заключний діагнози.

3. сформулювати показання до операції, визначити ступінь ризику та вид оперативного втручання.

4. Транспортувати, годувати хірургічного хворого, стежити за пов’язками та дренажами, попереджувати виникнення пролежнів.

5. Зупиняти зовнішні кровотечі. Визначати ступінь крововтрати, групу крові та резус-фактор, провести проби на сумісність та перелити кров за показами, надати першу допомогу при гемотрансфузійних ускладненнях.

6. надати першу допомогу та опрацювати план лікувальних заходів при невідкладних станах.

7. Діагностувати шок, надавати першу допомогу, визначати лікування.

8. Проводити первинну та вторинну хірургічну обробку ран, медикаментозне лікування ран.

9. Накладати марлеві пов'язки на різні сегменти тіла.



10. діагностувати та лікувати гнійну, анаеробну та специфічну інфекцію.

11. відпрацювати тактику вирішення асоційованих зі СНІДом хірургічних проблем.

12. Діагностувати системну запальну реакцію, сепсис.



13. надавати першу допомогу, здійснювати транспортну іммобілізацію, накладати пов'язки при різних видах пошкоджень на різні ділянки тіла.

14. Визначати глибину і площу термічних пошкоджень, надавати першу допомогу та лікувати хворих з опіками, відмороженнями, електротравмою.



15. проводити екстрені реанімаційні заходи при непритомності, колапсі, шоці, гострій дихальній недостатності, травматичній і механічній асфіксії, утопленні, сопорі, комі, зупинці серця.

16. Фіксувати язик.

17. Виконувати штучне дихання.

18. Проводити непрямий масаж серця.

19. Здійснювати серцево-легеневу реанімацію в алгоритмі проведення як одним, так і двома реаніматологами.

20. Промивати шлунок, кишечник.



21. Проводити ін‘єкції лікарських речовин.

2.1.6. Перелік питань для підсумкового контролю З ДИСЦИПЛІНИ.
Модуль 1.

  1. Предмет, задачі і методи вивчення топографічної анатомії та оперативної хірургії. Роль дисципліни в підготовці лікарів-стоматологів.

  1. Періоди розвитку оперативної хірургії і топографічної анатомії. Роль М.І.Пирогова у становленні дисципліни, основні його праці з питань оперативної і топографічної анатомії.

  1. Закони М.І.Пирогова щодо будови тіла людини, фасціально-клітковинних просторів лиця.

  1. Сучасний анатомо-фізіологічний напрям оперативної хірургії та топографічної анатомії.

  1. Внесок українських вчених в розвиток оперативної хірургії і топографічної анатомії.

  1. Поняття про форми мінливості органів і систем, внесок школи В.М.Шевкуненко, Т.В.Золотарьової та М.С.Скрипникова в розробку цієї проблеми.

  1. Хірургічна операція, види та її основні етапи. Тріада Бурденко.

  1. Науково-технічний прогрес в розробці питань оперативної техніки: застосування лазеру, клейових композицій, ультразвуку, методів ангіографії, ендоскопії, торако- та лапароскопії.

  1. Наукові основи трансплантології та сучасна міжнародна класифікація.

  1. Морально-правові аспекти і міжнародна співпраця в галузі трансплантології. Основні передумови успішного приживлення пересаджених органів і тканин.

  1. Сучасні мікрохірургічні, пластичні та відновні операції. Роль Філатова у розробці пластики шкіри.

  1. Дерматопластика, як найбільш ефективний спосіб відновної хірургії, її види. Пластика тканин артеризованими трансплантатами.

  1. Загальні закономірності пошарової будови людського тіла. Принципи інфільтративної, футлярної та провідникової анестезії.

  1. Основні правила роз’єднання і з’єднання тканин. Шви шкіри, фасцій, м’язів, сухожилків і нервів.

  1. Класифікація хірургічних інструментів, правила їх розкладання на інструментальному столику та використання хірургічною бригадою. Підготовка операційного поля.

  1. Первинна хірургічна обробка ран: мета і завдання, основні етапи. Методи тимчасової та постійної зупинки кровотеч в рані.

  1. Топографічна анатомія мозкового відділу голови: пошарова будова лобно-тім’яно-потиличної ділянки, судини і нерви. Анатомічна диференціація гематом поверхневих тканин.

  1. Топографічна анатомія мозкового відділу голови: пошарова будова скроневої та соскоподібної ділянок, судини і нерви. Анатомічна диференціація гематом поверхневих тканин. Поняття про трепанаційний трикутник Шипо. Антротомія.

  1. Топографічна анатомія зовнішньої та внутрішньої основ черепа. Передня, середня і задня черепні ямки, їх вміст.

  1. Первинна хірургічна обробка скальпованих, проникаючих і непроникаючих ран голови, методи зупинки кровотечі з тканин голови.

  1. Топографічна анатомія мозкових оболонок та міжоболонкових просторів. Внутрішньочерепні гематоми: джерела виникнення, хірургічна тактика. Кістково-пластична та декомпресійна трепанація черепа: показання, техніка виконання.

  1. Топографічна анатомія мозку: основні борозни і закрутки, кровопостачання. Схема Кронлейна-Брюсової та її практичне значення. Принципи краніометрії, стереотаксису та девіталізації.

  1. Топографічна анатомія шлуночків мозку. Ліквороутворення і шляхи його відтоку, механізм утворення гідроцефалії. Принципи оперативного лікування гідроцефалії.

  1. Топографічна анатомія бокової ділянки лиця: межі і пошарова будова щічної ділянки, жирове тіло щоки. Топографія лицевої артерії і лицевого нерва, практичне значення. Розкриття флегмон щічної ділянки лиця.

  1. Топографічна анатомія привушно-жувальної ділянки та привушної залози, взаємовідносини з судинами та нервами. Топографія лицевого нерва. Розкриття флегмон привушно-жувальної ділянки.

  1. Гнійний паротит: шляхи поширення запального процесу, розкриття та дренування, можливі ускладнення. Операції при слинних норицях.

  1. Топографічна анатомія глибокої ділянки лиця: клітковинні простори, їх вміст та сполучення. Топографія верхньощелепної артерії та крилоподібного венозного сплетення. Операції при гнійних процесах глибокої ділянки лиця.

  1. Топографічна анатомія передньої ділянки лиця: очна ділянка, її межі та вміст, судини і нерви. Значення венозних анастомозів лиця у поширенні гнійних процесів у венозні синуси.

  1. Топографічна анатомія передньої ділянки лиця: підочноямкова та підборідна ділянки, судини та нерви. Клітковинні простори передньої ділянки лиця: розташування, шляхи поширення інфекції, способи дренування.

  1. Топографічна анатомія стовбурів та гілок трійчастого нерва. Центральна провідникова анестезія трійчастого нерва: види, техніка проведення, зони знеболення.

  1. Периферична провідникова анестезія ІІ гілки трійчастого нерва: види, способи і техніка виконання, зони знеболення.

  1. Периферична провідникова анестезія ІІІ гілки трійчастого нерва: види, способи і техніка виконання, зони знеболення.

  1. Периферична провідникова анестезія шкірних гілок трійчастого нерва: показання, види і техніка виконання.

  1. Особливості виконання первинної хірургічної обробки ран лиця. Косметичні та пластинчасті шви. Поняття про контурну пластику.

  1. Топографічна анатомія ділянки носа та приносових пазух. Техніка розкриття верхньощелепної пазухи за Колдуеллом – Люком. Принципи ринопластики.

  1. Топографічна анатомія ділянки рота: пошарова будова губ і ясен, їх кровопостачання та іннервація, присінок рота. Хірургічна анатомія вроджених вад верхньої губи і принципи хейлопластики.

  1. Будова зубів: кількісний склад, частини, кровопостачання, іннервація, лімфовідтік. Операції на зубах та їх коренях: видалення зуба та його кореня, резекція верхівки зуба. Принципи реплантації та імплантації зуба.

  1. Топографічна анатомія ротової порожнини: пошарова будова м’якого і твердого піднебіння, їх кровопостачання та іннервація. Хірургічна анатомія вроджених вад піднебіння. Принципи уранопластики.

  1. Топографічна анатомія ротової порожнини: пошарова будова язика і діафрагми рота. Топографія під’язикової слинної залози та її протоки. Клітковинні простори дна порожнини рота: розташування, зв’язок з іншими ділянками, способи дренування.

  1. Види прикусів. Реконструктивні операції при порушенні прикусу: остеотомія за Лімбергом, Рауером, Івановим, Свистуновим та Даль-Понтом.

  1. Топографічна анатомія верхньої та нижньої щелеп. Поняття про контрфорси. Резекція верхньої та нижньої щелеп, резекція альвеолярного відростка щелепи, секвестректомія. Принципи пластичних операцій на нижній щелепі.

  1. Топографічна анатомія скронево-нижньощелепного суглоба. Вправлення вивиху скронево-нижньощелепного суглоба. Реконструктивні операції при анкілозі в скронево-нижньощепному суглобі.

  1. Переломи нижньої щелепи: види, клініко-анатомічна характеристика, умови зрощення кісток та способи оперативного лікування.

  1. Переломи верхньої щелепи, виличної кісти та носа: види, клініко-анатомічна характеристика, умови зрощення кісток та способи оперативного лікування.

  1. Топографічна анатомія передньої ділянки шиї: трикутники, фасції. Клітковинні простори шиї та їх дренування при флегмонах. Принципи оперативних втручань при вроджених норицях та кістах шиї.

  1. Топографічна анатомія судинно-нервових пучків шиї. Перев’язка зовнішньої сонної, язикової та лицевої артерій.

  1. Топографічна анатомія бокової та глибокої ділянок шиї: трикутники, клітковинні простори, судини та нерви, лімфатичні вузли. Вагосимпатична блокада. Пункція підключичної артерії.

  1. Топографічна анатомія органів шиї: синтопія, голотопія щитоподібної та паращитоподібних залоз. Принципи оперативних втручань на щитоподібній залозі: резекція за О.В.Ніколаєвим, струмектомія за О.Б.Мартиновим.

  1. Топографічна анатомія органів шиї: синтопія, голотопія глотки, стравоходу. Операції на стравоході: езофаготомія, езофагорафія.

  1. Топографічна анатомія гортані та трахеї: будова, синтопія, голотопія. Поняття про конікотомію, крікотомію, трахеоцентез. Трахеостомія: показання, техніка виконання, можливі ускладнення, морально-правові аспекти.

  1. Шляхи відтоку лімфи від голови та шиї. Операції Ванаха і Крайля при раку язика і нижньої губи.

Модуль 2.

1

Асептика та антисептика. Види антисептики.

2

Антисептичні препарати. Профілактика інфекції в хірургії. Стерилiзацiя перев‛язочного матеріалу, iнструментiв, шовного матерiалу та білизни.

3

Пiдготовка рук хiрурга та операцiйгого поля. Контроль стерильності. Правила роботи в операційній та перев‛язочній.

4

Обстеження хворого в хірургії. Скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія та аускультація. Інструментальнi методи обстеження в хiрургiї. Попередній, клінічний та заключний діагноз.

5

Біль, патофізіологія болю. Місцева анестезія і наркоз.

6

Наркоз, його перебіг, стадiї та рiвнi. Інгаляційний та неінгаляційний наркоз.

7

Мiсцева, провідникова та спиномозкова анестезiя. Покази та протипокази. Засоби і методики проведення. Ускладнення.

8

Хiрургiчна операцiя, її види. Показання до операції. Операційний ризик, ступені ризику. Планові та екстрені операції. Радикальні і паліативні втручання. Зміст і завдання перед- i пiсляоперацiйного перiодів.

9

Догляд за хірургічним хворим як невід‛ємний елемент лікування. Транспортування хворих. Профілактика асфіксії, кровотечі, пролежнів. Харчування післяопераційних хворих.

10

Догляд за хірургічним хворим після операцій на голові, шиї, грудній клітці, животі, кінцівках. Догляд за дренажами. Активний і пасивний дренаж, дренаж за Бюлау. Профілактика післяопераційних ускладнень.

11

Кровотеча. Класифікація, клінічна картина, наслідки. Крововтрата, ступені тяжкості крововтрати.

12

Зупинка кровотечі – тимчасова і кінцева, покази і протипокази.

13

Групи крові, резус-фактор. Компоненти та препарати крові.

14

Покази і протипокази до переливання крові. Проби на сумісність крові, методика гемотрансфузії. Гемотрансфузійні реакції та ускладнення.

15

Кровозамінники: кристалоїди та колоїди. Інфузійно-трансфузійна терапія, визначення змісту інфузії.

16

Основи трансфузіології. Рідинний баланс організму, об'єм циркулюючої крові, гематокритне число кровi.

17

Невідкладні стани: непритомнiсть, колапс, сопор, кома, асфіксія, утоплення, клiнiчна смерть, смерть мозку. Визначення, клінічна картина, лікування.

18

Серцево-легенева реанiмація: відновлення прохідності дихальних шляхів, дихання, кровообігу. Алгоритм її проведення одним і двома реаніматологами.

19

Шок. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клінічна картина. Ступені тяжкості шоку. Лікування шоку.

20

Рани. Класифікація, клінічна картина. Патоморфологія ранового процесу. Загоєння ран. Чисті та інфіковані рани, ранова iнфекцiя.

21

Лiкування ран. Первинна і вторинна хірургічна обробка рани. Закриття рани: первинний, первинно-відтермінований, вторинні шви. Медикаментозне лікування.

22

Термічні ушкодження (опiки, вiдмороження, електротравми). Класифікація. Тяжкість ушкоджень: визначення глибини і площі ушкоджень. Клінічна картина, перебіг, ускладнення. Перша допомога, лікування.

23

Механічні ураження (забої, струси, розтягнення i розриви, вивихи, переломи). Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення. Перша допомога, правила іммобілізації, лікування.

24

Десмургія. Циркулярні, спіралеподібні, колосо- і восьмиподібні, східні і повертаючі, косинчасті пов'язки. Пов'язки на окремі ділянки тіла.

25

Гостра хiрургiчна iнфекцiя: фурункул, карбункул, гідраденіт, абсцес, флегмона, бешиха, лiмфангоїiт, лiмфаденiт, бурсит, гнiйний артрит, остеомiєлiт. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування.

26

Гнiйнi запалення кистi і пальців. Панариції і флегмони. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування.

27

Гостра анаеробна (клостридіальна і неклостридіальна) інфекція: емфізематозна, набряково-токсична, флегмонозна, гнилісна. Класифікація, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування.

28

Гостра і хронічна специфічна інфекція. Правець, дифтерія, туберкульоз, актиномікоз. Класифікація, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування. Протиправцева імунізація.

29

СНІД і асоційовані з ним хірургічні проблеми.

30

Системна запальна реакція.

31

Сепсис. Класифікація, визначення, етіологія, патогенез, клінічна картина, перебіг, обстеження і діагноз, ускладнення. Комплексне лікування сепсису.

32

Некрози. Гангрени. Виразки. Нориці. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування.

33

Загальна онкологiя: добро- і злоякісні пухлини. Клітинний атипізм, пухлинний ріст, метастазування. Класифiкацiя злоякiсних пухлин.

34

Клiнiчнi групи онкологічних хворих.

35

Загальнi принципи діагностики пухлин, біопсія і верифікація.

36

Комплексне, комбіноване та симптоматичне лікування. Реабiлiтацiя онкологiчних хворих.



2.2. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ.

2.2.1. ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ.
ТЕМА:“ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ОПЕРАТИВНОЇ ХІРУРГІЇ І ТОПОГРАФІЧНОЇ АНАТОМІЇ. ПОНЯТТЯ ПРО ХІРУРГІЧНУ ОПЕРАЦІЮ.”
Науково-методичне та методологічне обґрунтування теми:

Оперативна хірургія і топографічна анатомія (ОХТА) дисципліна, яку ви починаєте вивчати є ще однією сходинкою на шляху оволодіння професією стоматолога. Вона займає виключно важливе місце в системі підготовки лікаря, а саме: створює базу для переходу від теоретичної підготовки, яку ви отримали на кафедрах анатомії, гістології, фізіології і біохімії до практичного застосування набутих знань. ОХТА виступає в ролі об’єднувального фактору теоретичної і клінічної медицини або “місточком” по якому студент переходить від фундаментальних до професійно-орієнтованих дисциплін.

Кожний мислячий стоматолог, повинен володіти знаннями ОХТА, без яких неможливо ні правильно встановити і побудувати діагноз, ні правильно виконати лікарські маніпуляції, ні попередити можливі лікарські помилки.

Особливо глибокі знання повинен мати майбутній хірург, який крім системного вивчення будови людського тіла, повинен чітко уявляти взаєморозташування органів і тканин, оволодіти навиками оперативної техніки, без яких неможливі навіть невеликі хірургічні втручання.

Вивчення ОХТА дає основу для розуміння анатомо-фізіологічних закономірностей в патології і можливості її корекції за допомогою хірургічних втручань.

Необхідність вивчення ОХТА досить чітко охарактеризував московський акушер-гінеколог Губарев А.П. “Без знань топ. анатомії немає ні хірурга, ні терапевта, а залишаються одні прикмети і забобони”.



Мета: ознайомитися з предметом і завданнями дисципліни, розглянути етапи її розвитку, встановити вклад вітчизняних вчених у її становлення, ознайомитися з методами вивчення топ. анатомії поняттям про хірургічну операцію і досягненнями ОХТА.

План.


І. Предмет і завдання ОХТА.

ІІ. Етапи становлення і розвитку ОХТА:

1. Допироговський період; 2. Пироговський період. Роль М.І.Пирогова у становленні дисципліни, його основні праці; 3. Післяпироговський період: а) роль В.М.Шевкуненко у розвитку топ. анатомії; б) внесок вітчизняних вчених у розвиток ОХТА, національні школи;

ІІІ. Методи вивчення в ОХТА.


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка