Методичні вказівки для викладачів курсу інфекційних хвороб для практичних занять з студентами



Скачати 359.49 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір359.49 Kb.

"Затверджено"

На методичному засіданні завідувачів

Кафедр інфекційних хвороб



" 09 " жовтня 2009 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для викладачів курсу інфекційних хвороб

для практичних занять з студентами

4 курсу стоматологічног факультету

2010
Інфекційні хвороби як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами медичної і біологічної фізики, морфологічних дисциплін, мікробіології, вірусології та імунології, фізіології, патофізіології, внутрішніх хвороб, хірургії, неврології, дерматології, епідеміології, офтальмології, отоларингології, ендокринології, клінічної фармакології, реаніматології та інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій організму в процесі життєдіяльності.

У загальній системі підготовки лікаря дисципліна „Інфекційні хвороби” посідає важливе місце з урахуванням значної поширеності інфекційної патології, необхідності формування у майбутніх лікарів клінічного мислення, вмінь та практичних навичок, які забезпечують своєчасну діагностику інфекційних хвороб та їхніх ускладнень, раціональне лікування, вибір оптимальної тактики в разі надання невідкладної допомоги. Особлива увага у викладанні дисципліни приділяється питанням ранньої діагностики, лікуванню хворих на догоспітальному етапі, що сприяє підвищенню якості підготовки лікаря.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної освіти.

Програма дисципліни структурована на 1 модуль ЕСТS, до складу якого входять 2 змістових модулі. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними модулю.

ІІ. Мета вивчення навчальної дисциплін

Мета курсу – дати уявлення про особливості інфекційних хвороб, закономірності перебігу патологічного та епідеміологічного процесів різних інфекційних хвороб, клінічні прояви найпоширеніших в Україні та загрозливих нашій країні інфекційних хвороб, про методи їх діагностики в практиці лікаря стоматолога та принципи лікування.

Завдання курсу - підвищення якості підготовки лікаря. Особливу увагу приділено питанням ранньої діагностики, клінічних проявів у практиці стоматолога. Лікування хворих на догоспітальному етапі в умовах поліклініки і вдома. Підвищення якості підготовки лікаря-стоматолога які можуть самостійно працювати в період значного підвищення інфекційної захворюваності з деякими особливостями притаманними в роботі лікаря стоматолога. В основі програми з інфекційних хвороб для студентів 4 курсів покладено нозологічний принцип. На цих курсах передбачено формування знань і вміння вироблення практичних навичок. Значну вагу приділено питанням профілактики інфекційних захворювань.

Інтеграція викладання з іншими кафедрами (мікробіології у патологічної фізіології, епідеміології, внутрішніх хвороб, нервових хвороб та ін.), як для забезпечення необхідного рівня знань так і для виключення дублювання найбільш оптимального навчального матеріалу. В програму включено ряд нових нозологічних форм (ВІЛ-інфекція, герпетична інфекція вірусні гепатити С, Е, Д та інші).



Кінцеві цілі (складені з урахуванням освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів за спеціальністю „Стоматологія", Київ. 2003). Встановлюються на основі додатків Б і Г освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни (ГСВО-2003). Цілі (кінцеві і конкретні) сформульовані з точки зору „професійної діяльності” з урахуванням відповідних таксономічних рівнів. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модуля сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

ПП 0029, ПП.00222 визначати провідні симптоми і синдроми при найбільш поширених інфекційних захворюваннях;

ПП 0035 визначати тактику ведення стоматологічних хворих при найбільш поширених інфекційних хворобах;

ПП 0089 інтерпретувати закономірності та особливості перебігу патологічного та епідемічного процесу при інфекційних хворобах, що потребують особливої тактики ведення пацієнтів:

ПП.00106 демонструвати володіння морально-деснтололчними принципами фахової субординації при наданні медичної допомоги інфекційним хворим;

ПП.00111 демонструвати обізнаність щодо інфекційних хвороб як зброї масового ураження



ПП 00124 ПП 00140 діагностувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах, що ускладнюють перебіг інфекційних захворювань, на дошпитальному етапі

Конкретні цілі (складені з урахуванням освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста за спеціальністю „Стоматологія" Київ. 2003):

  • виділяти провідні симптоми і синдроми при найбільш поширених інфекційних захворюваннях: біль в животі жовтяниця. лихоманка, лімфаденопатія. менінгеальний синдром, екзантема, енантема з ураженням слизових оболонок порожнини рота.

  • ставити попередній діагноз найбільш поширених та особливо небезпечних інфекційних хвороб: ВІЛ-інфекція/СНІД, вірусні гепатити, дифтерія, правець сибірка, холера, чума та ін

  • визначати тактику ведення стоматологічних хворих з найбільш поширеними інфекційними хворобами: ВІЛ-інфекція/СНІД, вірусні гепатити, дифтерія, правець, сибірка, холера, чума та ін.;

  • інтерпретувати результати лабораторних (загальноклінічних, біохімічних, бактеріологічних, вірусологічних, серологічних, молекулярно-біологічних) та інструментальних методів дослідження (дуоденальне зондування, рентгенологічні дослідження, УЗД, КТГ, МРТ та ін.) у хворих із найбільш поширеними інфекційними хворобами;

  • діагностувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах, що ускладнюють перебіг найбільш поширених інфекційних хвороб, на дошпитальному етапі: інфекційно-токсичний, дегідратаційний, анафілактичний шоки, гостра дихальна недостатність, набряк головного мозку;

  • виконувати медичні маніпуляції: промивати шлунок і кишечник, проводити ін'єкції лікарських речовин (внутрішньом'язове, підшкірне, внутрішньовенне струминне та крапельне введення), вимірювати артеріальний тиск, виконувати штучне дихання, непрямий масаж серця.


НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

з дисципліни “Інфекційні хвороби” для студентів стоматологічного факультету за спеціальністю 7.110106 “Лікар-стоматолог” кваліфікація – лікар.



  • Структура навчальної дисципліни

    Кількість годин, з них

    Рік навчання


    Вид контролю

    Всього

    Аудиторних

    СРС

    Лекц.

    Практ. занят

    Кредитів ЕСТS

    2,0

    Заліковий кредит: Модуль 1

    (5 змістових модулів)

    60 год. – 2,0 кр.

    10

    30

    20

    4

    Поточний і підсумковий модульний

    Тривалість практичних занять

    3,0 год. – 0,1 кр.
    Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.

  • Аудиторне навантаження – 67,0%, СРС – 33,0%



ІІІ. Зміст програми з інфекційних хвороб.

Модуль 1. Інфекційні хвороби.
Змістовий модуль 1. Введення в інфектологію. Інфекційні хвороби з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання.
Конкретні цілі:

  • виділяти провідні симптоми і синдроми при найбільш поширених інфекційних захворюваннях з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання: біль в животі, лихоманка, лімфаденопатія, менінгеальний синдром, екзантема, енантема з ураженням слизових оболонок порожнини рота;

  • ставити попередній діагноз найбільш поширених інфекційних хвороб з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання (дифтерії);

  • визначати тактику ведення хворих з найбільш поширеними інфекційними хворобами з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання;

  • інтерпретувати результати лабораторних (загальних клінічних, біохімічних, бактеріологічних, вірусологічних, серологічних) та інструментальних методів дослідження (дуоденальне зондування, рентгенологічні дослідження, УЗД, КТГ, МРТ та ін.) у хворих із найбільш поширеними інфекційними хворобами з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання;

  • діагностувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах, що ускладнюють перебіг найбільш поширених інфекційних хвороб з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання, на до шпитальному етапі: інфекційно-токсичний, дегідратаційний, анафілактичний шоки, гостра дихальна недостатність, набряк головного мозку;

  • виконувати медичні маніпуляції: промивати шлунок і кишечник, проводити ін’єкції лікарських речовин (внутрішньом’язове, підшкірне, внутрішньовенне струминне та крапельне введення), вимірювати артеріальний тиск, виконувати штучне дихання, непрямий масаж серця.


ТЕМА №1. Поняття про інфекційний процес та інфекційну хворобу. Принципи діагностики, профілактики та імунопрофілактика інфекційних хвороб. ГРВІ (грип, парагрип, аденовірусна, риновірусна, респіраторно-синтиційна інфекції). Імунопрофілактика грипу.

Місце дисципліни «Інфекційні хвороби» у системі медичних знань. Основні етапи розвитку інфектології як науки.

Класифікація інфекційних хвороб. Роль імунітету і неспецифічних факторів захисту в інфекційному процесі. Методика обстеження інфекційного хворого. Особливості клінічної і лабораторної діагностики інфекційних хвороб, інтерпретація результатів специфічних методів дослідження. Принципи лікування інфекційних хвороб. Профілактичні заходи та принципи імунопрофілактики інфекційних хвороб. Структура та режим інфекційного стаціонару. Порядок госпіталізації, обстеження та виписки хворих. Особливості ведення медичної документації.

Місце інфекційних хвороб із повітряно-крапельним механізмом передавання в структрурі інфекційної патології. Епідеміологічні, патогенетичні та клінічні особливості інфекційних хвороб дихальних шляхів. Порядок госпітализації, обстеження та виписки хворих. Особливості ведення медичної документації.

Грип: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення, прогноз. Сучасні методи лікування хворих. Принципи імунопрофілактики. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.

Визначення понять „ГРЗ” та „ГРВІ”. Етіологія ГРВІ. Місце ГРВІ в структурі інфекційної патології.

Парагрип: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, діагностика, ускладнення.

Аденовірусна хвороба: епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, діагностика, ускладнення.

РС-інфекція: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, діагностика, ускладнення.

Риновірусна інфекція: етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка, ускладнення

Принципи лабораторної діагностики, лікування та профілактики ГРВІ. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.
ТЕМА №2. Клінічна характеристика бактеріального фарингіту. Менінгококовий назофарингіт. Дифтерія. Імунопрофілактика дифтерії.

Дифтерія: актуальність для України. Етіологія, особливості епідемічного процесу, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики (в т.ч. імунопрофілактики) . Медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації і правила виписки із інфекційного стаціонару. Диспансеризація реконвалесцентів.

Менінгококова інфекція: місце в структурі інфекційної патології України. Етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічна та лабораторна діагностика менінгококового назофарингіту, прогноз. Принципи лікування. Показання до госпіталізації і правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Профілактичні заходи.
ТЕМА №3. Дитячі інфекції у дорослих. Кір, краснуха, епідемічний паротит, скарлатина. Імунопрофілактика цих захворювань.

Кір: етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка, особливості перебігу у дорослих, лабораторна діагностика, ускладнення. Принципи лікування, протиепідемічні заходи в осередку. Принципи імунопрофілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару.

Краснуха: етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка, особливості перебігу у дорослих, лабораторна діагностика, ускладнення. Принципи лікування і профілактики (в т.ч. імунопрофілактики) краснухи. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Роль вірусу краснухи в патології плода.

Вірусна паротитна хвороба: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клініка, особливості перебігу у дорослих, ускладнення. Принципи лабораторної діагностики, лікування і профілактики (в т.ч. імунопрофілактики). Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.

Скарлатина: етіологія, епідеміологія, патогенез, клініка, особливості перебігу у дорослих, лабораторна діагностика, ускладнення. Принципи лікування. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару.
ТЕМА №4. Герпесвірусні інфекції – HSV, VZV, EBV, CMV. Клінічна характеристика простого герпесу. Принципи лікування та профілактики.

Загальна характеристика герпесвірусних інфекцій, етіологічна структура, місце в інфекційній патології.

Інфекції, обумовлені вірусами простого герпесу HSV-1 та HSV-2: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, лабораторна діагностика, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики герпетичної інфекції. Показання до госпіталізації. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.

Вітряна віспа і оперізувальний герпес: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, лабораторна діагностика, ускладнення. Принципи лікування та профілактики VZV-інфекції. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.

EBV-інфекція та СМV-інфекція: етіологія, патогенез, класифікація, клінічна картина, ускладнення, прогноз. Інфекційний мононуклеоз як поліетіологічна хвороба. Лабораторна діагностика. Принципи лікування і профілактики EBV- та СМV-інфекцій. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі.
ТЕМА №5. Поняття про ентеротоксигенні та ентероінвазивні діареї. Шигельози, сальмонельози, холера . Невідкладна допомога.

Місце інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом передавання в структурі інфекційних хвороб. Сучасні методи лабораторної діагностики. Показання до госпіталізації і правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Правила ведення медичної документації.

Поняття про ентероінвазивні та ентеротоксигенні діареї.

Діарейний синдром: етіологія, патогенез, клінічні особливості, лабораторна діагностика.

Холера: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації і правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Профілактичні заходи та імунопрофілактика.

Сальмонельоз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.

Шигельоз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації і правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Принципи профілактики.
Змістовий модуль 2. Інфекційні хвороби з парентеральним та рановим механізмами передачі. Хвороби, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами.

Конкретні цілі:


  • виділяти провідні симптоми і синдроми при найбільш поширених інфекційних захворюваннях з парентеральним та рановим механізмами передачі та хворобах, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами;

  • ставити попередній діагноз найбільш поширених інфекційних хворобах з парентеральним та рановим механізмами передачі та хворобах, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами;

  • визначати тактику ведення хворих з найбільш поширеними інфекційними хворобами з парентеральним та рановим механізмами передачі та хворобах, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами;

  • інтерпретувати результати лабораторних (загальних клінічних, біохімічних, бактеріологічних, вірусологічних, серологічних) та інструментальних методів дослідження (дуоденальне зондування, рентгенологічні дослідження, УЗД, КТГ, МРТ та ін.) у хворих із найбільш поширеними інфекційними хворобами з парентеральним та рановим механізмами передачі та хворобах, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами;

  • діагностувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах, що ускладнюють перебіг найбільш поширених інфекційних хвороб з парентеральним та рановим механізмами передачі та хворобах, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами, на до шпитальному етапі: інфекційно-токсичний, дегідратаційний, анафілактичний шоки, гостра дихальна недостатність, набряк головного мозку;

  • виконувати медичні маніпуляції: промивати шлунок і кишечник, проводити ін’єкції лікарських речовин (внутрішньом’язове, підшкірне, внутрішньовенне струминне та крапельне введення), вимірювати артеріальний тиск, виконувати штучне дихання, непрямий масаж серця.


ТЕМА №6. Вірусні гепатити з парентеральним механізмом передачі. Клініка, діагностика, лікування. Імунопрофілактика вірусних гепатитів А та В. Особливості зараження в умовах стоматологічної практики. Планова та екстрена профілактика інфекційних хвороб. Індивідуальна профілактика.

Гострий ВГВ: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, ускладнення, прогноз. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Профілактичні заходи. Імунопрофілактика.

Гострий ВГD: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, ускладнення, прогноз. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих із інфекційного стаціонару. Профілактичні заходи.

Поняття про вірусні гепатити G, TTV.

Гостра печінкова енцефалопатія: патогенез, клінічна і лабораторна діагностика, принципи лікування, невідкладна допомога хворим на догоспітальному етапі.

Лабораторна діагностика гострих вірусних гепатитів. Лікувальна тактика, медична допомога хворим на догоспітальному етапі.

Вірусний гепатит С: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Показання до госпіталізації.
ТЕМА №7. ВІЛ-інфекція та ВІЛ-асоційовані інфекції та інвазії, що супроводжуються ураженням слизової оболонки ротової порожнини.

Актуальність ВІЛ-інфекції для України. Етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, прогноз. Лабораторна діагностика, план обстеження хворого при встановленні попереднього діагнозу ВІЛ-інфекції. Принципи призначення терапії. Профілактичні заходи.

Нормативні документи МОЗ України, що регламентують порядок добровільного тестування, госпіталізації, лікування пацієнтів, проведення профілактичних заходів, а також правові аспекти щодо ВІЛ-інфекції.

Найбільш поширені ВІЛ-асоційовані інфекційні хвороби: герпесвірусні; протозойні (церебральний токсоплазмоз, криптоспоридіоз, ізоспороз), мікози (кандидоз, пневмоцистна пневмонія, криптококоз), бактерійної етіології (бактерійна рецидивуюча пневмонія, лістеріоз, мікобактеріози, сальмонельозна рецидивуюча септицемія, інші дисеміновані бактерійні інфекції). Клінічна і лабораторна діагностика. Туберкульоз як маркер імунодефіциту. Особливості перебігу опортуністичних інфекцій у хворих на ВІЛ. Принципи лікування і профілактики. Показання до госпіталізації. Диспансеризація хворих на ВІЛ-інфекцію.


ТЕМА №8. Правець. Бешиха. Сибірка. Ящур.

Правець: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, діагностика, ускладнення, прогноз. Принципи лікування, медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару. Принципи профілактики.

Бешиха: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, діагностика, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Показання до госпіталізації.

Ящур: етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики. Показання до госпіталізації.


ТЕМА №9. Поняття про інфекції, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами. Чума. Жовта гарячка. Геморагійні гарячки Ласса, Марбург, Ебола.

Чума: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару. Профілактичні заходи.

Жовта гарячка: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики (в т.ч. імунопрофілактики). Медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару.

Гарячки Марбург, Ебола, Ласса: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, ускладнення, прогноз. Принципи лікування і профілактики. Медична допомога хворим на догоспітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару.



Структура залікового кредиту – модулю 1:

Інфекційні хвороби.





№ з

Теми

Лекції

Практ.

заняття


Самостійна робота студента

СРС

Індив. СРС

Змістовий модуль 1. Введення в інфектологію. Інфекційні хвороби з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання




Поняття про інфекційний процес та інфекційну хворобу. Принципи діагностики, профілактики та імунопрофілактика інфекційних хвороб. ГРВІ (грип, парагрип, аденовірусна, риновірусна, респіраторно-синтиційна інфекції). Імунопрофілактика грипу.

2

4

1,5

Інфекційніураження СОПР (слизової оболонки порожнини рота)

2

Клінічна характеристика бактеріального фарингіту. Менінгококовий назофарингіт. Дифтерія. Імунопрофілактика дифтерії.

1

4

1,5

3

Дитячі інфекції у дорослих. Кір, краснуха, епідемічний паротит, скарлатина. Імунопрофілактика цих захворювань.

-

2

1,5

4

Герпесвірусні інфекції – HSV, VZV, EBV, CMV. Клінічна характеристика простого герпесу. Принципи лікування та профілактики.

1

2

1,5

5

Поняття про ентеротоксигенні та ентероінвазивні діареї. Шигельози, сальмонельози, холера. Невідкладна допомога.

-

4

1,5

Змістовий модуль 2. Інфекційні хвороби з парентеральним та рановим механізмами передачі. Хвороби, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами.

6

Вірусні гепатити з парентеральним механізмом передачі. Клініка, діагностика, лікування. Імунопрофілактика вірусних гепатитів А та В. Особливості зараження в умовах стоматологічної практики. Планова та екстрена профілактика інфекційних хвороб. Індивідуальна профілактик

2

4

1,5

ВІЛ-асоційовані інфекції та інвазії, при яких уражається слизова оболонка рота

7

ВІЛ-інфекція та ВІЛ-асоційовані інфекції та

інвазії, що супроводжуються ураженням



слизової оболонки ротової порожнини.

2

4

1,5

8

Правець. Бешиха. Сибірка. Ящур.

-

2

1,5

9

Поняття про інфекції, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами. Чума. Жовта гарячка. Геморагійні гарячки Ласса, Марбург, Ебола.

2

2

1,5

10

Підсумковий модульний контроль

-

2

5

1,5

Разом

10

30

20


Аудиторна робота – 66,7%, СРС – 33,3%

ІV. Тематичний план лекцій.



Назва теми

год

1.

ГРВІ. Клінічні особливості та профілактика грипу.

2

2.

Бактеріальні і грибкові інфекційні хвороби з ураженням слизової оболонки ротової порожнини.

2

3.

Вірусні гепатити з парентеральним механізмом передачі.

2

4.

ВІЛ-інфекція. ВІЛ-асоційовані інфекції та інвазії.

2

5.

Поняття про хвороби, що контролюються Міжнародними санітарними правила

2




Всього

10


V. Тематичний план практичних занять.



Назва теми

год




1

Поняття про інфекційний процес та інфекційні хвороби. Принципи діагностики. Профілактика та імунопрофілактика інфекційних хвороб.

Ускладнення застосування ліків.



2

2

Діарейний синдром, обумовлений бактеріальною інфекцією. Сальмонельози. Харчові токсикоінфекції, невідкладна допомога. Гельмінтози.

2

3

Шигельози. Вірусні ураження шлунково-кишкового тракту. Ентеровірусна (в т.ч. поліомієліт), ротавірусна діареї. Ботулізм; Діарея мандрівників. Хвороба Лайма. Лептоспіроз

2

4

ГРВІ. Профілактика та імунопрофілактика грипу.

2

5

Менінгококовий назофарингіт. Профілактика та імунопрофілактика менінгококової інфекції.

2

6

Дитячі інфекції у дорослих. Кір, краснуха, епідемічний паротит. Імунопрофілактика кору, краснухи, епідемічного паротиту.

2

7

Клінічна характеристика ангін. Дифтерія. Імунопрофілактика дифтерії.

2

8

Вірусні гепатити з парентеральним механізмом передачі. Клініка, діагностика, лікування.

2

9

Профілактика та імунопрофілактика вірусних гепатитів А та В. Особливості зараження в умовах стоматологічної практики. Планова та екстрена профілактика інфекційних хвороб. Індивідуальна профілактика.

2

10

СНІД-асоційовані інфекції, що супроводжуються ураженням слизової оболонки ротової порожнини.

2

11

Герпетичні вірусні інфекції – HSV, VZV, EBV, CMV. Клінічна характеристика простого герпесу. Лікування та профілактика..

2

12

Зоонози, що перебігають з ураженням ротоглотки: туляремія, сибірка, ящур, лістеріоз.

2

13

Поняття про трансмісивні інфекції, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами: геморагійні гарячки Ласса, Марбург, Ебола. Малярія, підходи до діагностики.

2

14

Невідкладні стани при інфекційних хворобах, які можуть зустрітися в практиці стоматолога

Санітарно-гігієнічний режим та профілактика інфекційних хвороб в практиці стоматолога



2

15

ПМК

2




Написання індивідуальної роботи з інфекційних хвороб.







ВСЬОГО

30


VІ. Тематичний план самостійної роботи студентів.



Назва теми

год

1.

Теоретична підготовка до практичних занять.

9

2. Самостійне опрацювання тем, що не входять до плану аудиторних занять:

2.1

Ботулізм.

1

2.2

Загальне поняття про гельмінтози.

1

2.3

Загальне поняття про хвороби мандрівників (діарея мандрівників, геморагійні гарячки як хвороби мандрівників, малярія).

2

3.

Написання реферату з інфекційних хвороб.

3

4.

Підготовка до ПМК.

4

Всього: 20 год.

Додатково:

Ентеровірусна інфекція. Поліомієліт. Етіологія. Епідеміологія Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

Ротавірусна інфекція. Етіологія. Епідеміологія Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

Туляремія. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

Сибірка. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

Ящур. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

Лістеріоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

Геморагійні гарячки Ласса, Ебола, Марбург. Етіологія. Епідеміологія Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

Малярія. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

Хвороба Лайма. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

Лептоспіроз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.



Ускладнення застосування ліків – анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, синдром Рея. Етіологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

VІІ. Основний перелік питань до підсумкового модульного контролю.
Модуль 1. Інфекційні хвороби.

Змістовий модуль 1. Введення в інфектологію. Інфекційні хвороби з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання.

  1. Загальна характеристика інфекцій дихальних шляхів. Синдромальна діагностика.

  2. Принципи діагностики та лікування хворих із інфекціями дихальних шляхів.

  3. Грип. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики. Імунопрофілактика грипу.

  4. Парагрип. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  5. Аденовірусна інфекція. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  6. Риновірусна інфекція. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  7. Респіраторно-синцитіальна інфекція. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  8. Дифтерія. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики. Правила введення протидифтерійної сироватки. Імунопрофілактика дифтерії. Діагностика та невідкладна допомога на до шпитальному етапі при гострій дихальній недостатності.

  9. Менінгококова інфекція. Етіологія. Епідеміологія. Основні клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики. Інфекційно-токсичний шок: діагностика й невідкладна допомога на до шпитальному етапі.

  10. Кір. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Ураження шкіри та слизових оболонок при кору. Загальні принципи діагностики, лікування та профілактики. Імунопрофілактика кору.

  11. Краснуха. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Ураження шкіри та слизових оболонок при краснусі. Загальні принципи діагностики, лікування та профілактики. Імунопрофілактика краснухи.

  12. Епідемічний паротит. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Ураження слизової оболонки ротоглотки при вірусній паротитній хворобі. Загальні принципи діагностики, лікування та профілактики. Імунопрофілактика вірусної паротитної хвороби.

  13. Скарлатина. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Ураження шкіри та слизових оболонок при скарлатині. Загальні принципи діагностики, лікування та профілактики.

  14. Герпес простий (HSV). Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  15. VZV- інфекція (вітряна віспа, оперізувальний герпес). Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Ураження шкіри та слизових оболонок при вітряній віспі. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  16. Інфекційний мононуклеоз (EBV). Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  17. Цитомегаловірусна інфекція (CMV). Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  18. Загальна характеристика кишкових інфекцій. Синдромальна діагностика.

  19. Принципи лікування хворих із кишковими інфекціями.

  20. Холера. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики холери як карантинної інфекції. Невідкладна допомога при дегідратаційному шоці на до шпитальному етапі.

  21. Сальмонельоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики. Невідкладна допомога при дегідратаційному та інфекційно-токсичному шоках.

  22. Шигельоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  23. Аскаридоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  24. Ентеробіоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  25. Трихоцефальоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  26. Анкілостомідоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  27. Трихінельоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  28. Стронгілоїдоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  29. Теніаринхоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  30. Теніоз та цистіцеркоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  31. Ехінококоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  32. Гіменолепідоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  33. Опісторхоз. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Варіанти клінічного перебігу. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

Змістовий модуль 2. Інфекційні хвороби з парентеральним та рановим механізмами передавання. Хвороби, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами

  1. Вірусний гепатит В. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви та відмінності від вірусних гепатитів з фекально-оральним механізмом передачі – А та Е . Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики. Запобігання внутрішньо-лікарняному інфікуванню в умовах стоматологічної клініки. Невідкладна допомога при гострій печінковій енцефалопатії.

  2. Вірусний гепатит С. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики. Запобігання внутрішньо-лікарняному інфікуванню в умовах стоматологічної клініки.

  3. Вірусний гепатит D. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви та відмінності від вірусних гепатитів з фекально-оральним механізмом передачі – А та Е . Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики. Запобігання внутрішньо-лікарняному інфікуванню в умовах стоматологічної клініки. Невідкладна допомога при гострій печінковій енцефалопатії.

  4. ВІЛ-інфекція. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Класифікація. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики. Запобігання внутрішньолікарняному інфікуванню в умовах стоматологічної клініки.

  5. ВІЛ-асоційовані інфекції з ураженням слизової оболонки рота (герпетична інфекція та кандидоз). Етіологія. Типові клінічні прояви. Принципи діагностики та лікування.

  6. Малярія. Етіологія. Типові клінічні прояви. Принципи діагностики та лікування.

  7. Загальна характеристика інфекцій зовнішніх покривів.

  8. Бешиха. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви бешихи обличчя. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  9. Ящур. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  10. Правець. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  11. Сибірка. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви сибіркового карбункула. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  12. Хвороби, що регламентуються Міжнародними санітарними правилами (чума, холера). Організація протиепідемічних заходів.

  13. Основні клінічні ознаки діареї мандрівників, малярії, геморагічних гарячок як хвороб мандрівників.

  14. Чума. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики чуми як карантинної інфекції.

  15. Жовта гарячка. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  16. Геморагійні гарячки Ласса, Марбург, Ебола. Етіологія. Епідеміологія. Типові клінічні прояви. Діагностика. Загальні принципи лікування та профілактики.

  17. Інфекційно-токсичний шок при інфекційних хворобах, діагностика та невідкладна допомога на дошпитальному етапі.

  18. Дегідратаційний шок при інфекційних хворобах, діагностика та невідкладна допомога на дошпитальному етапі.

  19. Гостра печінкова енцефалопатія, діагностика та невідкладна допомога на дошпитальному етапі.

  20. Анафілактичний шок при інфекційних хворобах, діагностика та невідкладна допомога на дошпитальному етапі.

  21. Гостра дихальна недостатність при інфекційних хворобах, діагностика та невідкладна допомога на дошпитальному етапі.


VІІІ. Перелік практичних навичок для підсумкового модульного контролю.

  1. Збір епідеміологічного анамнезу.

  2. Загальне клінічне обстеження інфекційного хворого.

  3. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень (загальних клінічних аналізів крові та сечі, коагулограми, глюкози крові, рентгенологічного дослідження черепу).

  4. Промивання шлунку.

  5. Промивання кишечника.

  6. Первинна обробка ран.

  7. Невідкладна допомога при інфекційно-токсичному шоці.

  8. Невідкладна допомога при дегідратаційному шоці.

  9. Невідкладна допомога при анафілактичному шоці.

  10. Невідкладна допомога при гострій печінковій енцефалопатії.

  11. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності.

Форми контролю

  1. Поточний контроль - проводиться на кожному занятті і включає тестеві завдання і усний контроль вихідного рівня знань студентів, а також кінцевий тестовий і усний контроль знань. Перевірка рівню оволодіння практичними навичками проводиться за письмовою відповіддю на ситуаційні задачі, що передбачає встановлення попереднього діагнозу, призначення плану обстеження й лікування, інтерпретацію результатів лабораторних досліджень.

  2. Підсумковий контроль - контроль теоретичних знань та практичних вмінь проводиться на останньому занятті з використанням стандартизованих методів контролю (комп'ютерний контроль, тестові завдання I-III рівню, ситуаційні задачі) і захисту курсової роботи

Оцінювання – це один із завершальних етапів навчальної діяльності та визначення успішності навчання. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-бальною (традиційною) шкалою з використанням прийнятих у ВНЗ та затверджених цикловою методичною комісією критеріїв оцінювання для дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для запланованої теми. Написання рефератів з нових методів діагностики та лікування інфекційних хвороб виконується студентами впродовж змістових модулів 1 та 2 відповідно.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються на кафедрі у бали залежно від кількості тем у модулі таким чином:



«5»

8,5

«4»

7

«3»

5

«2»

0

Питання першого заняття та тематики (Діарейний синдром, обумовлений бактеріальною інфекцією. Сальмонельози. Харчові токсикоінфекції, невідкладна допомога. Гельмінтози) оцінювання виноситься на ПМК

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд із аудиторною, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється під час підсумкового модульного контролю.

Індивідуальна робота у формі написання схем «Інфекційні ураження СОПР (слизової оболонки порожнини рота)», «ВІЛ-асоційовані інфекції та інвазії, при яких уражається слизова оболонка рота» тощо. Кожна індивідуальна робота оцінюється у 4 бали (максимально 8 балів за 2 роботи).

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні кожного модуля = 70 (визначається шляхом множення кількості тем модуля на еквівалент балів за оцінку «задовільно» («3»).

Студент може відпрацювати пропущені теми або перескладати їх на позитивну оцінку викладачу під час його консультацій (індивідуальної роботи зі студентами) не більше 3-х разів під час вивчення модулю, тим самим набрати кількість балів не меншу за мінімальну, щоб бути допущеним до підсумкового модульного контролю.



Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми і включає стандартизовані форми контролю теоретичної підготовки та контроль професійних умінь. Поточний контроль включає оцінювання початкового рівня знань (усне або письмове експрес-опитування), оцінювання основного етапу практичного заняття (контроль професійних умінь, тестовий контроль з використанням тестових завдань формату А), оцінювання кінцевого рівня знань на занятті (вирішення типових ситуаційних задач, інтерпретація результатів лабораторних та інших методів обстеження хворого).

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенні вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні заняття, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну (70). Студенти, які не виконали завдання „написання реферату”, або отримали за неї „2” за традиційною шкалою, не допускаються до підсумкового модульного контролю навіть за умови відсутності пропусків аудиторних занять незалежно від кількості набраних впродовж модуля балів.

Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважних причин, рішення про їх відпрацювання приймається індивідуально деканом факультету.

Обʼєктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються на кафедрі у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як наведено у таблиці:



Остаточна оцінка з дисципліни.

Оцінка поточної навчальної діяльності (бали)

Оцінка індивідуальної роботи (бали)

Оцінка за ПМК

(бали)

Оцінка за дисципліну

(бали)

Традиц.

оцінка

Не допуск до ПМК

0-89

8 балів

(2х4 бали)

0-49

  • 0-139

2

Допуск до ПМК

90-120

50-59

140-159

3

60-69

160-189

4

70-80

190-200

5

Оцінювання дисципліни. Оцінка з дисципліни А, В, С, D або Е виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі. Конвертація кількості балів з дисципліни у шкалу ECTS наведена у таблиці:

Статистичний показник

Оцінка ECTS

Найкращі 10% студентів

A

Наступні 25% студентів

B

Наступні 30% студентів

C

Наступні 25% студентів

D

останні 10% студентів

E

Оцінки з дисципліни FX, F („2”) виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль із дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зараховано підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком під час зимових канікул та впродовж 2-х тижнів після завершення навчального року. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2-х разів.

Оцінка F виставляється студентам, які не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до модульного підсумкового контролю. Вони мають право на повторне вивчення модулю відповідно до нормативних документів.

Оцінка ECTS не конвертується у традиційну чотирибальну шкалу (тому що ці системи оцінювання є незалежними) і виставляється в додаток до диплому після закінчення студентом навчання у ВМНЗ.



Список рекомендованої літератури
Основна:

  1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби.–Київ:„Здоров’я”, 2008–Т.1.–854 с.

  2. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби.–Київ:„Здоров’я”, 2008–Т.2.–656 с.

  3. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. – Київ: „Здоров’я”, 2002.–Т.3.–902 с.

  4. Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю. Інфекційні хвороби – К.: „Медицина”, 2010.–432 с.

  5. Інфекційні хвороби /за ред. Тітова М.Б.–Київ: „Вища школа”, 1995.–566 с.

  6. Руководство по инфекционным болезням/под ред.Лобзина Ю.В.–СПб:„Фолиант”, 2003.–1036 с.

Додаткова:

  1. Зубик Т.М. и др. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней. -Л.: Медицина, 1996. - 256с.

  2. Руководство по инфекционным болезням./Под ред. чл.-корр.РАМН, проф. Ю.В.Лобзина. - СПб.: Фолиант, 2000. - 936с.

  3. Змушко Е.И., Белозеров Е.С. ВИЧ-инфекция. – СПб: „Питер”, 2000. – 318 с.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка