Методичні вказівки для самостіної роботи студентів 3-го курсу медичних та 2-го курсу стоматологічних факультетів з дисципліни «Фармакологія»



Сторінка1/9
Дата конвертації14.11.2016
Розмір1.41 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Міністерство охорони здоров’я України

Харківський національний медичний університет

Кафедра фармакології та медичної рецептури

НЕЙРОТРОПНІ ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ

НА АФЕРЕНТНУ ІННЕРВАЦІЮ.

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ

НА ЕФЕРЕНТНУ ІННЕРВАЦІЮ

Методичні вказівки для самостіної роботи студентів

3-го курсу медичних та 2-го курсу стоматологічних факультетів
з дисципліни «Фармакологія»





ЗАТВЕРДЖЕНО

вченою радою ХНМУ.

Протокол № 10 від 22.09.2016


Харків


ХНМУ

2016


Нейротропні засоби, що впливають на функцію периферичної нервової системи. Лікарські засоби, що впливають на аферентну іннервацію. Лікарські засоби, що впливають на еферентну іннервацію: метод. вказ. для самост. роботи студентів 3-го курсу мед. та 2-го курсу стомат. фак-тів з дисципліни «Фармакологія» / уклад.: Т. І. Єрмоленко, Л.Т. Киричок, Е.В. Карнаух, А.В.Александрова, О.В. Кривошапка, Д.О. Гордійчук, Ю.М. Онашко – Харків: ХНМУ, 2016. – 84 с.


Укладачі:

Т. І. Єрмоленко,




Л.Т. Киричок,




Е.В. Карнаух,




А.В. Александрова,




О.В. Кривошапка,




Д.О. Гордійчук,




Ю.М. Онашко

ЗМІСТ



Тема практичного заняття

АНЕСТЕЗУЮЧІ, В’ЯЖУЧІ, ОБВОЛІКАЮЧІ, АДСОРБУЮЧІ, ПОДРАЗНЮВАЛЬНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ..............................................




4


Тема практичного заняття

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ ХОЛІНЕРГІЧНИХ СИНАПСІВ. ХОЛІНОПОЗИТИВНІ ЗАСОБИ. АНТИХОЛІНЕСТЕРАЗНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ .......................................



23


Тема практичного заняття

ХОЛІНОБЛОКУЮЧІ ЗАСОБИ. М- І Н- ХОЛІНОБЛОКАТОРИ ..............



37


Тема практичного заняття

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЕРЕДАЧУ ЗБУДЖЕННЯ В АДРЕНЕРГІЧНИХ СИНАПСАХ. АДРЕНОМІМЕТИКИ, СИМПАТОМІМЕТИКИ .......................................



52


Тема практичного заняття

АНТИАДРЕНЕРГІЧНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, СИМПАТОЛІТИКИ .......



67


Перелік препаратів, які рекомендовані до ліцензійних тестових завдань крок-1 ............................................................................................................

80


Перелік препаратів, які включені в рецептурні завдання екзаменаційних білетів з фармакології ....................................................................................

82



Тема практичного заняття

АНЕСТЕЗУЮЧІ, В’ЯЖУЧІ, ОБВОЛІКАЮЧІ, АДСОРБУЮЧІ, ПОДРАЗНЮВАЛЬНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ


1. Кількість годин - 2
2. Обґрунтування теми.

Аферентна іннервація займає значну роль в патогенезі та клініці багатьох захворювань, тому важливо знати можливості фармакологічного впливу на ці ланки периферичної нервової регуляції. Препарати, що діють через аферентну іннервацію, дуже широко використовуються у амбулаторних та стаціонарних умовах як монотерапія, так й у складі комплексної терапії, тому їх знання необхідні для сучасного лікаря.

Місцеві анестетики використовуються для тимчасової анестезії, обмеження сприйняття і проведення імпульсів по чутливих нервах. Завдяки здатності подавляти больову чутливість, місцевознеболюючі засоби широко використовуються для різних видів анестезії шляхом аплікацій на шкіру, слизові оболонки, або ін'єкцій у тканини або простір навколо нервового стовбура, а також шляхом введення в епідуральний або субарахноїдальний простір навколо спинного мозку. Деякі місцеві анестетики (лідокаїн) широко використовуються в кардіології як антиаритмічні засоби. Новокаїн також може використовуватись для блокад при деяких патологічних станах.

Препарати, які збуджують закінчення аферентних нервів (подразнюючі засоби), використовуються для лікування міозитів невритів, артритів, і т.ін. Засоби, що захищають закінчення периферичних нервів (в'яжучі, обволікаючі, адсорбуючі), можуть бути використаними в різних галузях медицини: гастроентерології, офтальмології, стоматології, в клініці інфекційних та ЛОР-хвороб.


3. Матеріальне та методичне забезпечення теми.

3.1.

Практичне заняття проводиться у приміщенні кафедри фармакології та медичної рецептури ХНМУ (головний корпус, 4 поверх) — учбова кімната, комп'ютерний класс (каб. №170).

3.2.

Перелік основної (обов’язкова – національні Підручники з фармакології за редакцією чл.-кор. НАН і НАМН України, проф. І.С. Чекмана) та

додаткової літератури.



3.3.

Методичні матеріали щодо забезпечення лекційного навчання з дисципліни «Фармакологія» - лекції зав. Кафедри фармакології та медичної рецептури, д.фарм.н., проф. Т.І.Єрмоленко (мультимедійні презентації, архів електронних ресурсів Репозитарію ХНМУ http://repo.knmu.edu.ua/ (розділ «Лекційні матеріали для студентів. Кафедра фармакології та медичної рецептури») та електронна бібліотека кафедри фармакології).

3.4.

Методичні розробки для викладачів до проведення практичного заняття та методичні вказівки для самостіної роботи студентів за темою заняття.

3.5.


Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з фармакології за темою практичного заняття, що містить письмові завдання (теоретичні, рецептурні, тестові, ситуаційні та ін.), які студент виконує самостійно при підготовці до заняття та перевіряються (корекція, уточнення, доповнення відповідей) викладачем на основному етапі проведення практичного заняття.

3.6.

Перелік основних теоретичних питань з теми заняття для поточного контролю рівня підготовки студентів на основному етапі проведення практичного заняття.

3.7.

Перелік основних препаратів, що включені до рецептурних завдань у екзаменаційних білетах (виписування рецептів – основна практична навичка на іспитах з фармакології) та до типових ліцензійних тестових завдань КРОК-1 за темою практичного заняття.

3.8.

База комп’ютерних тестів кафедри (типові ліцензійні тестові завдання КРОК-1) за темою практичного заняття - комп’ютерний клас кафедри.

3.9.

Інструкція з оцінювання навчальної діяльності при європейській кредитно-трансферній системі організації навчального процесу (інформаційні стенди кафедри та на сайті кафедри).


4. Мета заняття:

загальна:



  1. Узагальнити та проаналізувати основні шляхи фармакологічної корекції (впливу) порушень функції аферентної нервової системи.

  2. Проаналізувати основні класифікації лікарських засобів, що впливають аферентну нервову систему: лікарські засоби, що знижують чутливість закінчень аферентних нервів, та лікарські засоби, що стимулюють закінчення аферентних нервів.

  3. Пояснювати фармакологічну характеристику основних фармакологічних засобів, які збуджують або блокують передачу імпульсів по аферентних нервах, пояснювати механізми дії. Інтерпретувати показання до застосування цих лікарських засобів відповідно знань фармакодинаміки. Оцінювати співвідношення користь/ризик при застосування лікарських засобів, що впливають на аферентну нервову систему.

  4. Класифікувати лікарські засоби для місцевої анестезії за хімічною будовою (складні ефіри (новокаїн, анестезин) та замісні аміди (лідокаїну, артикаїн, бупівакаїн та ін.) та за використанням для різних видів анестезії. Знати вимоги до препаратів групи місцевих анестетиків, порівняльну характеристику місцевоанестезуючих лікарських засобів та комплексних препаратів на їх основі. Пояснювати мету та можливості комбінації з адреноміметиками (ультракаїн). Знати побічну дію місцевих анестетиків, заходи її запобігання та лікування.

  5. Створювати алгоритм допомоги пацієнтам при гострому отруєнні кокаїном, іншими місцевоанестезуючими засобами. Розуміти можливість застосування антидотів у кожному конкретному випадку.

  6. Класифікувати в’яжучі лікарські засоби за походженням (органічні та неорганічні), знати механізм дії, показання до застосування. Знати фармакологічну характеристику таніну та рослинних галунових препаратів (відвар кори дуба, настій листя шавлії, настій трави звіробою та ін.), фармакодинаміку неорганічних в’яжучих лікарських засобів (вісмуту субнітрат та солей важкий металів в малих концентраціях) та комплексні препарати на їх основі.

  7. Класифікувати обволікаючі лікарські засоби (слиз крохмалю, слиз насіння льону), знати загальну характеристика, механізм їх дії, основні показання до застосування.

  8. Класифікувати адсорбуючі лікарські засоби (препарати вугілля (вугілля активоване, сорбекс та ін.), синтетичні сорбенти (ентеросгель) та ін.). Знати їх механізм дії, показання до застосування, принципи гемо- та ентеросорбції.

  9. Знати пом’якшуючи лікарські засоби, їх механізм дії та показання.

  10. Узагальнити, проаналізувати та порівняльно характеризувати фармакологічні властивості лікарських засобів, що подразнюють закінчення чутливих нервів (ментол, розчин аміаку, гірчичні мішочки, олія терпентинна очищена та ін.), знати їх класифікацію, механізми дії, показання до застосування.

  11. Пояснювати залежність дії лікарських засобів, що впливають на аферентну частину периферичної нервової системи від особливостей фармакокінетики у пацієнтів різного віку, супутніх захворювань та їх терапії.

  12. Знати про можливість виникнення побічних ефектів лікарських засобів, що впливають на аферентну іннервацію, з метою їх запобігання та своєчасної корекції.

  13. Виписувати та аналізувати рецепти за основними показаннями на препарати, що впливають на функції аферентної нервової системи.

  14. Знати міждисциплінарну інтеграцію з попередніх дисциплін (латинська мова, нормальна фізіологія, патологічна фізіологія та ін.) з теми практичного заняття.

конкретна:

а) знати:

  1. Визначення групової належності лікарських засобів до анестезуючих, в`яжучих, обволікаючих, адсорбуючих, подразнювальних лікарських засобів згідно сучасних класифікацій.

  2. Сучасну класифікацію лікарських засобів з груп анестезуючих, в`яжучих, обволікаючих, адсорбуючих та подразнювальних препаратів.

  3. Визначення фармакодинаміки і фармакокінетики окремих препаратів та їх механізмів дії, прояви можливої побічної дії та симптомів передозування, методи їх попередження і лікування, обгрунтування головних показань до призначення, вибір адекватної лікарської форми та шляхів введення, знати взаємодію з іншими медикаментами.

б) вміти:

  1. Виписувати та аналізувати рецепти на фармакопрепарат з групи анестезуючих, в`яжучих, обволікаючих, адсорбуючих, подразнювальних лікарських засобів, котрий адекватно встановлює порушену функцію відповідно до конкретної клінічної ситуації.


5. Графологічна структура теми. Термінологія (і в латинській транскрипції):
Засоби для місцевої анестезії - Anaestetica localia

В’яжучі лікарські засоби - adstringentia

Обволікаючі лікарські засоби - Mucilagenosa

Адсорбуючі лікарські засоби - Adsorbentia

Пом’якшувальні лікарські засоби - Emollientіa

Подразнюючі лікарські засоби - Rubofacientia



Лідокаїну гідрохлоридсикаїн, Ксилокаїн та ін.) – Lidocaini hydrochloridum


Засоби, що впливають на периферичну нервову систему

на аферентну іннервацію

(на чутливі нервові закінчення)



на еферентну іннервацію

(на периферичні медіаторні системи)



Засоби, що знижують чутливість закінчень аферентних нервів або захищають їх від подразливого впливу різних агентів:
• Засоби для місцевої анестезії

В'яжучі лікарські засоби

Обволікаючі лікарські засоби

Адсорбуючі лікарські засоби

Пом’якшуючі лікарські засоби


Холінергічні: холиноміметики

холіноблокатори



Адренергічні: адреноміметики

антиадренергічні

- див. відповідні теми


Засоби, що стимулюють закінчення аферентних нервів:
Подразнювальні лікарські засоби

Гіркоти*

Блювотні лікарські засоби

рефлекторної дії (препарати

термопсису, мишатника, іпекакуани)*

Проносні лікарські засоби*

Відхаркувальні лікарські засоби*

*- див. відповідні теми


Засоби для місцевої анестезії

(місцевоанестезуючі лікарські засоби, місцеві анестетики)






Механізм анестезуючої діїмембраностабілізуючий:

стабілізація мембран шляхом блокади переважно Na+-каналів (також K+, Ca2+), що сповільнює транспорт іонів і гальмує аксональний транспорт білків, пригнічує здатність мембрани генерувати потенціал дії

і проведення імпульсу нервовими волокнами.





Класифікація




Складні ефіри

Заміщені аміди ацетаніліду




Бензойної кислоти й аміноспиртів:

Кокаїну гідрохлорид


Параамінобензойної кислоти

(ПАБК):

Прокаїн (Новокаїн)

Бензокаін (Анестезин)

Тетракаїну гідрохлорид (Дикаїн)


Бензофурокарбонової кислоти:

Бензофурокаїн



Лідокаїну гідрохлоридсикаїн, Ксилокаїн,

Версатис, Екокаїн та ін.)

Тримекаїну гідрохлорид

Бумекаїну гідрохлорид (Піромекаїн)

Бупівакаїну гідрохлорид (Маркаїн, Букаїн)

Мепівакаїн

Ропівакаїн (Наролін)

Артикаїну гідрохлорид





Комбіновані




Ультракаїн (Артикаїн+ Епінефрин)

ЕМЛА (Лідокаїн+Прилокаїн)

Бупінекаїн (Бупівакаїн+Епінефрин)

Інстилагель і Катеджель з Лідокаїном

(+хлоргексидину біглюконат)

Оптокаїн (Мепівакаїн+Епінефрин)






Фармакологічні ефекти




-місцевоанестезуючий,

-антиаритмічний (Тетракаїн, Бензофурокаїн, Лідокаїн, Бумекаїн),

-центральний анальгезуючий (Тримекаїн),

-гіпотензивний (Тетракаїн, Лідокаїн, Бумекаїн)





Тривалість дії препаратів




складних ефірів ПАБК — 30-60 хв,

заміщених амідів ацетаніліду — 2-4 години,

Бупівакаїну — 3-12 годин





Побічна дія

Протипоказання




можливі алергічні реакції (особливо від новокаїну), загальна слабкість, колапс. При передозуванні — стимулювання ЦНС, тремор, судоми (кокаїн); пригнічення ЦНС (новокаїн), кардіотоксичність (бупівакаїн, лідокаїн), перепади АТ.



атріо-вентрикулярна блокада, брадикардія, тяжкі захворювання печінки та нирок, судоми в анамнезі, бронхіальна астма, вагітність, лактація (крім Артикаїну), підвищена чутливість до препаратів







Клінічна класифікація засобів для місцевої анестезії

Для поверхневої

(термінальної) анестезії



Для провідникової (регіонарної) анестезії

Для інфільтраційної

анестезії



Для всіх видів

анестезії



Анестезин

Дикаїн


Піромекаїн

Лідокаїн

Артикаїн, Ультракаїн

Новокаїн


Лідокаїн

Тримекаїн

Бупівакаїн

Ропівакаїн



Новокаїн

Лідокаїн

Атрикаїн, Ультракаїн

Бупівакаїн

Тримекаїн





Лідокаїн





В’яжучі лікарські засоби

відносяться до антифлогістичних (протизапальних) засобів місцевої дії.



Органічні

- рослинного походження

Неорганічні - солі металів

Танін (галодубильна к-та).

Танальбін.

Кора дуба.

Трава звіробою.

Квіти ромашки аптечної

(Ромазулан, Ротокан).

Корневища змійовика.

Лист шавлії (Сальвін).

Квіти лабазника.

Плоди чорники.



Вісмуту нітрат основний (Вікалін, Вікаїр,

Ксероформ, Дерматол)

Вісмуту трикалію дицитрат (Де-нол, Гастро-Норм)

Свинцю ацетат

Цинку окис, Цинку сульфат

Алюмінієві квасці, Альмагель, Альмагель-А,

Маалокс, Алюмаг, Фосфалюгель

Міді сульфат

Срібла нітрат (Ляпіс), Протаргол, Колларгол



Механізм дії:

Осадження білків (коагуляція) з утворенням щільних альбумінатів викликає місцеве звуження судин шкіри і слизових,

що зменшує запальну реакцію і кровоточивість.

З алкалоїдами і солями важких металів утворюють нерозчинені солі.



Показання до застосування:

1. Запальні захворювання порожнини рота, носа, глотки, гортані

(полоскання), піхви (спринцювання, зрошення).

2. Опіки, виразки, тріщини (примочки, присипки, змазування, зрошування).

3. Промивання шлунку при отруєнні алкалоїдами (морфін, кокаїн, атропін,

нікотин), солями важких металів і токсинами.

4. Диспепсія.





Обволікаючі лікарські засоби

• Слиз крохмалю (із зерен кукурудзи, пшениці, рису, бульб картоплі)

• Слиз із насіння льону

• Біла глина

Обволікаючи речовини містяться в багатьох лікарських рослинах: алтей лікарський, гравілат річковий, зозулинець, солодка гола, овес посівний та ін.

Сполуки алюмінію: Алюмінію гідроокис, Альмагель, Альмагель-А,

Фосфалюгель




Механізм дії:

Утворюють захисну плівку з колоїду, яка захищає чутливі нервові закінчення від дії подразнювальних речовин, гальмує всмоктування ліків і токсинів, проявляє слабку протизапальну дію, при діареї – протипроносну дію.



Показання до застосування:

1.Для зменшення подразнювальної дії ліків на слизові оболонки.

2. Для сповільнення всмоктування токсинів і отрут.

3. У складі комплексної терапії виразки шлунка.

4. Діарея небактеріального генезу.





адсорбуючі лікарські засоби

(адсорбенти, сорбенти, ентеросорбенти)



Нейтральні: Вугілля активоване

Сорбекс


Силікс

Алюмогель

Ентеросгель

Смекта


Глина біла, Тальк

Йонообмінні смоли (йоніти)

Сферичне азотмістке вугілл

Найдрібніші порошковидні інертні речовини з високою поверхневою активністю, нерозчинені у воді, адсорбуючі на своїй поверхні хімічні сполуки (токсини, гази), механічно захищають чутливі нервові закінчення від подразнюючої дії.




Показання до застосування:

1. Диспепсія, метеоризм, харчові інтоксикації.

2. Отруєння алкалоїдами і солями важких металів.

3. Для послаблення дії соляної кислоти хворим на гіперацидний гастрит і

виразкову хворобу.

4. Опрілості, дерматити – у складі присипок, паст (тальк, біла глина).






Пом’якшувальні лікарські засоби

Жири і жироподібні речовини:жир свинячий

Ланолін


Вазелінова олія

Гліцерин

Олія оливкова, персикова, мігдальна.

Косметичні креми


1. Збільшують еластичність тканин.

2. Зменшують щільність калових мас і полегшують

їх проходження у товстому кишечнику.

3. Як Constituens в мазях, пастах, лініментах,

краплях для вух і носу.






Подразнювальні лікарські засоби

Засоби, які містять ефірні олії:

Ментол («Бен-Гей», «Бом-Бенге», «Фаст Реліф», «Дип Риліф» та ін.).

Гірчиця (містить глікозид синегрин), гірчичники.

Похідні терпену: Скипідар (олія терпентинова очищена).

Препарати камфори: Спирт камфорний, Олія камфорна.

Стручковий перець (містить капсаїцин): Пластир перцевий, плоди,

настійка, перцево-камфорний лінімент, Еспол, Нікофлекс.



Олія евкаліптова, Інгаліпт, Ефкамон.

бальзам «Золота зірка» (містить олію гвоздики, корицю та ін.).
Препарати, які містять аміак: Розчин аміаку (спирт нашатирний).

Бджолина та зміїна отрута: мазі «Фіналгон», «Апізартрон», «Віпросал».


При нанесенні на шкіру і слизові оболонки проявляють наступні ефекти:

1. Знеболюючу та анестезуючу дію (перебудова больової домінанти, підвищення вмісту ендорфінів і енкефалінів, відволікальний ефект).

2. Протизапальна, противірусна та імуномоделююча дія.

3. Рефлекторна стимуляція дихального і судинорухового центру.

4. Шкірно-вісцеральний рефлекс (за зонами Захар’їна-Геда, трофічний рефлекс, аксон-рефлекс, вивільнення гістаміну та іеших медіаторів, перерозподіл крові, покращення кровопостачання та метаболізму відповідного органу).




Показання до застосування:

1. Стенокардія, мігрень (ментол, гірчиця).

2. Нежить, ушиб (ментол, камфора).

3. Артрити, міозити, радикуліти, невралгії, міалгії, артралгії, ішіас, люмбаго, простудні захворювання (ментол, скипідар, гірчиця, евкаліпт, мазі «Фіналгон», «Апізартрон», «Віпросал», «Інгаліпт», «Ефкамон», камфорний спирт, бальзами та ін.).

4. Непритомність, сп’яніння (нашатирний спирт).

5. Лярингоспазм (гірчичники), для відхаркування мокротиння (камфора)

6. Пролежні (камфорний спирт).

7. Алопеція, всередину для підвищення апетиту (стручковий перець).




6. Орієнтовна карта роботи студентів при підготовці до практичних занять

Підготовчий етап:

1.

Знати міждисциплінарну інтеграцію з попередніх дисциплін (латинська мова, анатомія людини, нормальна фізіологія, біологічна, біоорганічна хімії, патологічна фізіологія, патологічна анатомія, філософія иа ін.,) з теми практичного заняття. Знати термінологію (і в латинській транскрипції).

2.

Мотиваційна характеристика та обгрунтування теми практичного заняття.

3.

Використання відповідної основної і додаткової навчально-методичної літератури, лекції та кафедральної бази комп’ютерних тестів за темою практичного заняття.

Основний етап:

1.

Для досягнення учбової мети заняття ВИВЧИТИ та ЗНАТИ відповіді на основні теоретичні питання з теми практичного заняття (див. Перелік основних теоретичних питань), які будуть перевірятися викладачем шляхом усного та/або письмового опитування (корекція, уточнення, доповнення відповідей) на основному етапі проведення практичного заняття.

2.

ВМІТИ вирішувати з поясненнями теоретичні, тестові, рецептурні завдання та ситуаційні задачи, які запропоновані.

3.

ОВОЛОДІТИ ПРАКТИЧНИМИ НАВИЧКАМИ з теми заняття - виписувати та аналізувати рецепти на фармакопрепарати із зазначенням фармакологічної групи, механізму дії, форм випуску, основних та побічних ефектів, показань та протипоказань відповідно до конкретної клінічної ситуації

Заключний етап:

1.

ВИКОНАТИ обов'язкові завдання для самостійної роботи студентів - ЗАПОВНИТИ всі розділи з методичних вказівок для самостіної роботи студентів (робочого зошиту) з дисципліни «Фармакологія» за відповідної теми практичного заняття (таблиці, рецепти, задачи, схеми, тести та інши види контролю знань).

Наявніть цього заповненого зошиту під час проведення практичного заняття та його підписання викладачем - обов’язкова!



2.

ВИВЧИТИ комп’ютерні типові ліцензійні тестові завдання КРОК-1 з кафедральної бази комп’ютерних тестів за темою практичного заняття для подальшого успішного проходження комп’ютерногго тестування під час проведення практичного заняття (комп'ютерний класс кафедри).


7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Перелік питань, що підлягають вивченню

(основні теоретичні питання та питання для самоконтролю)



  1. Роль аферентної іннервації в сприйнятті стану внутрішніх органів та факторів зовнішнього середовища. Класифікація засобів, діючих переважно в області закінчень аферентних нервів: засоби, що захищають рецептори від подразнень; засоби, що збуджують та подразнюють рецептори.

  2. Поняття про місцевоанастезуючу дію. Види місцевої анестезії. Значення робіт А.В. Вишневського в розвитку анестезіології.

  3. Сучасне уявлення про механізм дії анастетиків.

  4. Хімічна класифікація місцевих анастетиків.

  5. Кокаїн. Відкриття (роботи В.К. Анрепа). Джерела отримання. Особливості місцевої анастезуючої дії. Показання до застосування. Гостре та хронічне (кокаїнізм) отруєння, міри профілактики та засоби допомоги.

  6. Порівняльна оцінка місцевоанестезуючої дії анестезину та дикаїну. Показання до застосування.

  7. Фармакодинаміка та фармакокінетика новокаїну. Особливості резорбтивної дії. Показання до застосування. Ускладнення, міри допомоги.

  8. Особливості дії похідних ацетаніліду (тримекаїн, лідокаїн, піромекаїн та ін.), їхні переваги та недоліки в порівнянні з новокаїном.

  9. Дози та концентрації засобів для різних видів анестезії. Сучасні препарати для місцевої анестезії.

  10. Поняття про в’яжучу та припікальну дію. Механізм. Зворотність в’яжучої та незворотність припікаючої дії. Класифікація в’яжучих засобів.

  11. В’яжучі засоби рослинного походження (танін, кора дуба, та ін.). Показання до застосування. Умови, що визначають характер місцевої та резорбтивної дії цих препаратів.

  12. В’яжуча дія солей важких металів. (Препарати вісмуту, срібла, алюмінію).

  13. Обволікаючі засоби. Механізм їх дії та показання до застосування. Слизи та камеді.

  14. Адсорбуючі засоби для зовнішнього та внутрішнього застосування. Принцип дії та показання до застосування. Активоване вугілля, ентеросорбенти, гемосорбенти.

  15. Подразнюючі засоби з рефлекторним механізмом дії. Поняття про “відволікальний” ефект, кутано-вісцеральний, трофічний та аксон-рефлекси.

  16. Характер дії подразнюючих засобів на шкіру та слизові оболонки. Показання до застосування. Препарати ментолу, скипідар, гірчичники, камфорна олія.

  17. Пом’якшувальні засоби в медичній та фармацевтичній практиці.

7.1. Набір тестових завдань для контролю вихідного рівня знань:



1. Назвіть показання до застосування новокаїну:

А. Термінальна (поверхнева) анестезія

В. *Паранефральна блокада

С. * Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки



D. *Для розчинення антибіотиків

Е. *Як судинорозширюючий засіб



2. Які препарати можуть подовжувати дію місцевих анестетиків?

А.*Адреналіну гідрохлорид

В. Атропін

С. *Мезатон



D. Анаприлін

Е. Прозерін



3. Назовіть побічні ефекти новокаїну:

А. *Алергічні реакції

В. *Запаморочення

С. *Зниження артеріального тиску

D. Підвищення артеріального тиску

Е. Біль в шлунку



4. Вкажіть рослини, які володіють в'яжучою дією:

А. Листя м'яти

В. *Трава звіробою

С. Корінь валеріани

D. *Кора дуба

Е. *Листя шавлії



5. Назвіть основні показання до застосування адсорбуючих засобів:

А. Калькульозний холецистит

В. *Гострі отруєння

С. *Метеоризм

D. Кишкова непрохідність

Е. *Діарея


7.2. Набір типових ситуаційних задач для поточного контролю рівня підготовки студентів на основному етапі проведення практичного заняття:



1.

У приймальне відділення доставлений хворий у неспокійному стані психомоторного збудження з періодичним виникненням слухових чи тактильних галюцинацій. При огляді: хворий виснажений, шкіра бліда і волога, на внутрішній стороні передпліччя видно сліди від ін’єкцій, зіниці різко розширені, відмічається дихання, яке стає все частішим, тахікардія до 100 уд./хв, АТ 150/90 мм рт. ст. Запах алкоголю відсутній. В палаті стан хворого погіршився: свідомість затьмарена, з’явилися судоми, поверхневе дихання, слабий аритмічний пульс. Застосування термінових заходів допомоги вивело хворого із цього стану.

Чим викликане отруєння? Які ознаки отруєння служать основою для встановлення причини? Яка медикаментозна допомога була надана хворому?



Вірна відповідь: Хворий, напевне наркоман, має гостре отруєння кокаїном. Про це свідчать перевага ознак збудження ЦНС, характер галюцінацій, розширення зіниць та динаміка клінічних симптомів (збудження, що змінюється пригніченням). Необхідно на місце ін’єкції покласти пузир з льодом або накласти жгут проксимально від місця введення. Для зняття психомоторного збудження та судом ввести діазепам, для оптимізації серцевої діяльності та мозкового кровообігу – нітрогліцерин внутрішньовенно. Бути готовим до проведення штучного дихання.

2.

Лікар-стоматолог перед видаленням зуба з’ясував, що хворий має алергію до новокаїну.

Який препарат слід вибрати для проведення анестезії, якщо у лікаря є у наявності дикаїн, анестезин і лідокаїн?



Вірна відповідь: Для проведення анестезії при наявності підвищеної чутливості у хворого до новокаїну необхідно використовувати лідокаїн, який має іншу хімічну структуру, оскільки при алергії до новокаїну вона може виникнути до інших похідних пара-амінобензойної кислоти (дикаїн, анестезин). До того ж, обидва ці засоби використовуються тільки для поверхневої анестезії, яка при видаленні зубу малоефективна.

3.

Хворому з запаленням легень лікар призначив лікування сульфаніламідами і антибіотиками одночасно. При цьому він попередив сестру, щоб антибіотики розводили не розчином новокаїну, а водою для ін’єкцій.

Чим викликане це попередження?



Вірна відповідь: Новокаїн зменшує активність сульфаніламідів, протимікробна дія яких базується на конкурентному антагонізмі з пара-амінобензойною кислотою (ПАБК). Оскільки новокаїн являється похідним ПАБК, яка є його основним метаболітом, між нею та сульфаніламідами виникають антагоністичні взаємовідношення, внаслідок яких сила дії сульфаніламідів слабне.

4.

Під час розтину заглоткового абсцесу у хворого розвинулась шлункова тахікардія. У отоларинголога у наявності були дикаїн та лiдокаїн.

Який з цих препаратів можна застосувати для зняття серцевої аритмії?



Вірна відповідь: З місцевоанестизувальних засобів виразну антиаритмічну дію має лідокаїн, який застосовується у кардіології при тахіаритміях.

5.

Для проведення інфільтраційної анестезії у розпорядженні хірурга є новокаїн і тримекаїн. Тривалість операції, що очікується, повинна скласти більше, ніж 2 години.

Який препарат вибере лікар? Що можна вжити для подовження дії місцевих анестетиків? Яку ще мету досягають додаванням цього препарату?



Вірна відповідь: Для проведення інфільтраційної анестезії перед тривалим оперативним втручанням лікар обирає тримекаїн, який діє довше, ніж новокаїн (2-4 години). Для додаткового продовження місцевої анестезії у розчин місцевоанестезувальних засобів додається 0,1% розчин адреналіну (1 крапля на кожні 10 мл розчину анестетику). За цих умов також знижується можливість його загальнотоксичної дії.

6.

До лікаря-стоматолога за консультацією звернувся хворий, який з приводу гінгівіту використовував для полоскання розчин галуну (квасців). Стан ясен покращився, але з’явилась сухість і навіть тріщини на слизовій оболонці ротової порожнини. Лікар порадив застосувати інші засоби в’яжучої дії.

Які препарати призначив лікар?



Вірна відповідь: Лікар призначив в’яжучі рослинного походження, які менше підсушують слизову оболонку ротової порожнини: відвар кори дубу, настій з трави звіробою, листя шавлії або квітів ромашки.


7.

Хворому гастроентеритом лікар призначив розчин таніну для приймання всередину, але очікуваного ефекту не настало: випорожнення залишалися частими, додатково з’явилися нудота і блювання.

Чому танін не надав ефекту? Що необхідно призначити такому хворому?



Вірна відповідь: У хворого на гастроентерит танін, який був призначений усередину, не мав бажаного ефекту, оскільки вже у шлунку, поєднуючись з білками їжі, він втрачає свою активність. Усередину як протипроносний засіб застосовують танальбін – білковий препарат таніну, з якого танін вивільнюється поступово та дія його виявляється на протязі всього кишечнику.

8.

Хворому з гострим отруєнням свинцем призначено обволікаючі та адсорбуючі засоби.

На яких етапах надання швидкої допомоги при отруєнні солями важких металів і з якою метою та в якій послідовності призначаються ці препарати. В яких дозах і в яких лікарських формах?



Вірна відповідь: Хворому на гостре отруєння свинцем призначили слиз крохмалю та активоване вугілля. Їх застосовують на першому етапі надання швидкої допомоги при отруєнні солями важких металів з метою запобігти (активоване вугілля) та уповільнити (слиз крохмалю) всмоктування отрути з ШКТ. Активоване вугілля у кількості 20,0-30,0 як завись у воді дають перед промиванням шлунку, а слиз (200 мл) – після.

9.

Хворому, що знаходиться у непритомному стані, як засіб швидкої допомоги дали понюхати безбарвну рідину з різким запахом. Стан хворого покращився і він прийшов до свідомості.

Який препарат був використаний? Що полягає в основі механізму його подразнюючої дії? Яке при цьому можливе ускладнення і як його запобігти?



Вірна відповідь: Для виведення хворого з непритомного стану було застосовано нашатирний спирт, який, подразнюючи чутливі закінчення верхніх дихальних шляхів, призводить до рефлекторного збудження дихального та судино-рухового центрів, відновлюючи свідомість у хворого. Під час більш тривалого вдихання нашатирного спирту через значне подразнення чутливих нервових закінчень верхніх дихальних шляхів може настати рефлеторна зупинка дихання, у зв’язку з чим нашатирний спирт вдихають короткочасово.

7.3. Набір тестових завдань підвищеної складності для поточного контролю рівня підготовки студентів на основному етапі проведення практичного заняття:



Задача 1.

Препарат є похідним хіноліну. Використовується для спинномозкової анестезії. За силою діє перевершує новокаїн,"але є більш токсичним. При введенні а субарахноїдальний простір може дещо знижувати АТ.



Визначити препарат. При яких видах анестезії, крім спинномозкової, його застосовують?

Задача 2.

Лікарський засіб який є похідним параамінобензойної кислоти, добре розчинний у воді, не використовується для поверхневої анестезії, проте може застосовувати для провідником та інфільтративної анестезії. Має добре виражену резорбтивну дію на організм. Пригнічує синтез ацетилхоліну, проявляє гангліоблокуючу та спазмолітину дію. Також може зменшувати збудливість міокарду і моторних зон кори головного мозку.

Визначити препарат. Де він використовується з лікувальною метою?


Задача 3.

Препарат збуджує чутливі рецептори і має виразну рефлекторну дію на організм. Так, при вдиханні парів речовини виникає подразнення рецепторів слизової оболонки носа і рефлекторне збудження дихального центру. Але вдихання його в надмірних дозах може викликати токсичну дію, зокрема, різке сповільнення серцевих скорочень та зупинку дихання.



Визначити препарат. До якої фармакологічної групи він належить?


Задача 4.

Хворий, який страждає на бронхіальну астму застосував засіб для розтирання. Перебіг бронхіальної астми різко загострилося.



Який препарат був найімовірніше застосований? (скипидар)


Задача 5.

У хворого з виразковою хворобою шлунка і гіперацидному гастритом при тривалому прийомі всередину антацідного препарату виникли запори.



Який засіб застосовував хворий і заходи профілактики виниклого ускладнення? (алюмінію гідроокис, для профілактики Mg0 одночасно).


Задача 6.

Який з місцевоподразнюючих препаратів має різко виражений вплив на ЦНС і його практичне використання? (розчин аміаку).


Задача 7.

З приводу гінгівіту лікар-стоматолог призначив хворому для полоскання розчин квасцов, після чого стан ясен покращився, але з'явилися сухість і тріщини на слизовій порожнини рота.



Якими препаратами в'яжучої дії слід замінити алюмінієві квасці? (відвар кори дуба, настій трави звіробою, листів шавлії або квіток ромашки).

7.4. Набір індивідуальних письмових рецептурних завдань для виписування

рецептів на занятті для поточного контролю рівня підготовки студентів

на основному етапі проведення практичного заняття:

Варіант 1

1. В'яжучий засіб у вигляді відвару

(кора дуба)
2. Адсорбуючий засіб

(вугілля активоване)


3. Засіб, що містить ефірні масла

(ментол, валідол).



Варіант 2

1. В'яжучий засіб для промивання

шлунка (0,5% танін)

2.Адсорбуючий засіб при отруєнні

алколоїдами (вугілля активоване)
3. Пом'якшувальний засіб при

запорах.


Варіант 3

1. В'яжучий засіб для лікування

пародонтозу рослинного походження.
2. Обволікаючий засіб для зменшення

подразнення слизових (відвар насіння

льону).
3. Подразнюючий засіб в лініменті.


Варіант 4

1. В'яжучий засіб для лікування

опіків.
2. Подразнюючий засіб при

непритомних станах (3% NH4OH).


3. Адсорбуючий препарат як

присипка.


7.5. Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань:


Завдання 1. Методом вибору знайдіть правильні відповіді:

1. Визначте механізм дії місцевоанестезувальних засобів:

а) утворення захисного шару на слизових оболонках; б) коагуляція білків поверхневого шару на слизових оболонок; в) збудження закінчень чутливих нервів; г) блокада закінчень чутливих нервів; д) адсорбція рідини та газів.

2. Який місцево анестезувальний засіб має високу активність і низьку токсичність і застосовується для всіх видів анестезії:

а) лідокаїн; б) новокаїн; в) анестезин; г) анекаїн; д) маркаїн?

3. Для чого до анестетиків додають розчин адреналіну гідрохлориду:

а) прискорення всмоктування анестетика; б) сповільнення всмоктування анестетика; в) розширення судин; г) зменшення токсичності анестетика; д) зниження дози анестетика?

4. Зазначте показання до застосування анестезину:

а) провідникова анестезія; б) термінальна анестезія; в) болючі рани, виразки, тріщини заднього проходу; г) спинномозкова анестезія; д) інфільтраційна анестезія.

5. Препарати якої фармакологічної групи стимулюють чутливі нервові закінчення і відтворюють ефект відволікальної дії:

а) в’яжучі засоби; б) обволік альні засоби; в) місцево анестезувальні засоби; г) адсорбівні засоби; д) подразнювальні засоби.

6. Вкажіть адсорбівний засіб:

а) анестезин; б) новокаїн; в) танін; г) слиз крохмалю; д) вугілля активоване.

7. Зазначте показання до застосування в’яжучих засобів:

а) при запальних процесах шкіри та слизових оболонок; б) для адсорбції отрут і газів; в) для місцевого знеболення під час операції; г) для поліпшення кровопостачання внутрішніх органів.

8. Визначіть механізм дії обволікальних препаратів:

а) коагуляція білків поверхневого шару слизових оболонок; б) утворення захисного шару на слизових оболонках; в) збудження закінчень чутливих нервів; г) блокада закінчень чутливих нервів; д) адсорбція рідини та газів.

9. Вкажіть в’яжучий засіб органічного походження:

а) галуни; б) вісмуту субсаліцилат; в) дерматол; г) ксероформ; д) танін.

10. Який препарат застосовують для зменшення місцево подразнювальної дії лікарських засобів:

а) слиз крохмалю; б) вугілля активоване; в) лідокаїн; г) ментол; д) танін?
Завдання2. Вирішіть тестові завдання:

1. Визначте місцевоанестезувальні речовини А-Г (лідокаїн, бензофурокаїн, анестезин, новокаїн)



Речовина

Застосування для різних видів анестезії

термінальна

інфільтраційна

провідникова

спинномозкова

А

Б

В



Г

+

+

+

+

+


+
+

+
+


2. Заповніть таблицю: знаком «+» вкажіть, за яких видів анестезії застосовують наведені препарати

Препарат

Застосування для різних видів анестезії

термінальна

термінальна

термінальна

термінальна

Новокаїн

Лідокаїн


Тримекаїн

Анестезин

Маркаїн

Ультракаїн



Анекаїн













3. Визначте групи речовин, які дають у ділянці аферентних нервів (місцевоанестезувальні, в’яжучі, обволік альні, подразнювальні засоби)

Групи речовин

Вплив на рецептори аферентних нервів

Механізм дії

А

Збуджувальний

Безпосереднє збудження чутливих рецепторів

Б

Прямого впливу не виявляє

Утворення захисної колоїдної плівки на поверхні тканини

В

Прямого впливу не виявляє

Утворення захисної плівки зі щільних білків (альбумін атів) на поверхні тканини

Г

Пригнічувальний

Безпосередній пригнічу вальний вплив на чутливі рецептори


Завдання 3. Розв’яжіть задачі:

1. Речовина є алкалоїдом південноамериканської рослини Erytroxilon coca. Вперше визначив місцево анестезувальні властивості цієї речовини та рекомендував використовувати її в практичній медицині для місцевого знеболювання в 1879 р. В.К. Анреп. Речовина володіє високою анестезувальною активністю, але її застосування обмежене високою токсичністю. Вона зумовлює відчуття полегшення у разі втоми, голоду, викликає суб’єктивний приємний стан заглиблення у внутрішній світ. Щодо цієї речовини розвивається психічна, але не фізична залежність. Назвіть її.

2. Місцевоанестезувальний засіб, який застосовується для всіх видів анестезії. Тривалий і сильнодіючий (2-4 год), не подразнює тканини. У разі парентерального введення чинить проти аритмічну дію. Алергійні реакції спричинює значно рідше, ніж інші анестетики. Назвіть цей препарат.

3. Хворому потрібно провести провідникову анестезію. Який препарат варто призначити? Чому?

4. У хворого через 20 хв після ін’єкції новокаїну з’явилися задуха, біль за грудиною, різко знизився артеріальний тиск, після чого хворий втратив свідомість. Що сталося з пацієнтом? Які заходи потрібно було вжити до введення препарату?

5. У хворого стоматит. Які в’яжучі засоби органічного походження можна застосувати для полоскань? Як вони діють?

6. Хворому призначено в клізмі хлоралгідрат, який виявляє сильну подразнювальну дію. Яку речовину необхідно додати, щоб захистити слизову оболонку кишечника від подразнення?

7. У хворого симптоми гострого отруєння. Який засіб потрібно застосувати для запобігання всмоктуванню отрути зі шлунка до та після його промивання? Як він діє?

8. У хворого міозит. Які подразнювальні засоби можна застосовувати для відволікальної терапії? Як вони діють?

9. Засіб є основним компонентом ефірної олії, яку містить листя м’яти перцової. Вибірково подразнює холодові рецептори і зумовлює відчуття холоду, поколювання з подальшим незначним зниження чутливості. Назвіть препарат. При яких захворюваннях і в яких лікарських формах його застосовують?

10. Препарат є водним розчином газу, що був відкритий у 1774 р. англійським хіміком і філософом Дж. Пристлі. Має різкий специфічний запах, рефлекторно збуджує дихання, виявляє протимікробну діє. В медицині застосовують у разу знепритомніння, для миття рук хірурга. Назвіть цей препарат.

11. Видатний російський терапевт, засновник школи російських клініцистів, при клініці якого було створено фармакологічну лабораторію, в якій проводили дослідження серцевих глікозидів, жарознижувальних препаратів, гіркот. Деякий час цією лабораторією завідував І.П.Павлов. Назвіть прізвище цього видатного терапевта.


Завдання 4. Розв’яжіть фармакологічні та фармакотерапевтичні задачі:

1. Унаслідок постійного застосування кокаїну (шляхом вдихання через ніс, жування листя коки) розвивається медикаментозна залежність – кокаїнізм, що супроводжується спочатку ейфорією, згодом підвищеною збудливістю, емоційним дискомфортом, тривалою сонливістю, депресією, послабленням здатності сприймати приємні враження протягом декількох днів або тижнів. Але порушень функцій внутрішніх органів і систем при цьому не спостерігають. Який вид медикаментозної залежності розвивається щодо кокаїну?

2. Препарат випускають у вигляді розчину, який має різкий специфічний запах. Засіб рефлекторно збуджує дихальний центр. Застосовують його для надання невідкладної допомоги в разі знепритомніння, в хірургічній практиці для миття рук хірурга. Визначте препарат.

3. Препарат у разі місцевого застосування усуває біль, свербіж. Не розчиняється у воді, але добре розчиняється в спирті й олії. Входить до складу мазей, паст, присипок, супозиторіїв для поверхневої анестезії слизових оболонок ,виразок і ран, усередину препарат застосовують у вигляді порошку в разі болю і спазмів шлунка. Визначте препарат.

4. Препарат випускають у вигляді таблеток чорного кольору. Має велику активну поверхню і поглинає гази, токсини, алкалоїди, солі важких металів. Не всмоктується у травному каналі. Застосовують при метеоризмі, диспепсії, харчових інтоксикаціях, отруєннях алкалоїдами, солями важких метелів. Визначте препарат.

5. Комбінований препарат, який містить вісмуту субнітрат, магнію субкарбонат, натрію гідрокарбонат, порошки кореневища лепехи та кори крушини, випускають у вигляді таблеток. Виявляє в’яжучу, місцеву, протизапальну, антацидну, спазмолітину, помірну проносну дію. Застосовують для лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки. Визначте препарат.


8. Практичні навички з теми:

  1. Вміти вибрати лікарський засіб на основі знання його фармакокінетики та фармакодинаміки для паціента відповідно до ситуаційної задачи.

  2. Вміти виписати в рецептах препарати за темою практичного заняття.

  3. Вміти вирішувати тестові завдання з обгрунтуванням відповідей.


9. Препарати, що включені до типових ліцензійних тестових завдань КРОК-1:

Лідокаїну гідрохлоридсикаїн, Ксилокаїн, Версатис, Екокаїн та ін.)
10. Література.

Основна:

  1. Фармакологія: Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін./ Видання 3-е – Вінниця: Нова Книга, 2016. – С. 71-92.

  2. Фармакология: учебник для студентов высших учебных заведений: перевод с укр. Языка / И.С. Чекман, Н.А. Горчакова, Л.И. Казак [и др.]; под ред. Профессора И.С. Чекмана. – Винница: Нова Книга, 2013.- С. 73-95.

  3. Фармакология: учебник / Д.А. Харкевич.- 10-е изд., испр., перераб. и доп.- М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010.- С. 82-95.

Додаткова:

  1. Машковский М.Д. Лекарственные средства.- 15-е изд., перераб., испр. и доп.- М.: ООО «Издательство Новая Волна», 2007.- С. 307-330.

  2. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск шостий [Електронний ресурс] / ДП «Державний експертний центр МОЗ України» ; ред. Аряєв М.Л., Баранько О.В., Бебешко В.Г. [та ін.] – Київ, 2014. – 1 електрон. опт. диск (DVD-ROM): кольор.; 12 см.

  3. Фармакология (самостоятельная подготовка студентов): Учебное пособие / [Звягинцева Т. В., Киричек Л. Т., Трутаев И. В. и др.] – Х. : ФЛП Шлëмич С.Ф. – 2008. – С. 67-78.

  4. Вивчаємо фармакологію (самостійна підготовка студентів) / [Звягінцева Т. В., Киричок Л. Т., Трутаєва І. В. та ін.]. – Харків : ЕДЕНА, 2005. – С. 40-50.

  5. Врачебная рецептура: учебник / [Л.Т. Киричек (ред.) и др.].- Х.: ЧФ «Антиква», 2001.- 214 с.

  6. Лікарська рецептура: навчальне видання для студентів медичних вузів, лікарів / [Л.Т. Киричок (ред.) та ін.].- Х.: ВКФ «Гриф», 2003.- 224 с.

  7. Tripathi K D – Essentials of Medical Pharmacology, 6th Edition Jaypee, New Delhi, 2008.- 940 p.

  8.  Rang H. P., Dale M. M., Ritter J.M., Moore P.K. Pharmacology, 5th edition, Churchill- Livingstone, London 2003.-797 p.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка