Методичні вказівки для самостійної роботи з дисципліни «філософія гуманітарного знання й герменевтика»



Скачати 163.26 Kb.
Дата конвертації23.04.2017
Розмір163.26 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра філософії

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково-педагогічної

роботи


_____________ О.В. Левшов

“______”______________20___ року




Методичні вказівки

для самостійної роботи
з дисципліни
«ФІЛОСОФІЯ ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ Й ГЕРМЕНЕВТИКА»
Галузь знань: 0203 «Гуманітарні науки»

Напрям підготовки – 7.020301; 8.020301 Філософія



Донецьк, 2013 рік

Методичні вказівки для самостійної роботи з дисципліни

«Філософія гуманітарного знання й герменевтика» для студентів за напрямом підготовки 7.020301; 8.020301.
Розробник:

Гіжа А.В., канд. філос.. н, доцент кафедри філософії

Методичні рекомендації й план проведення семінарських занять затверджені на засіданні кафедри філософії.

Протокол від “______”________________2013 року № _________

Завідувач кафедри _______________________ (Муза Д.Е., д. філос.. н., проф.)

(підпис)

“_____”___________________ 2013 року

Схвалено навчально-методичною комісією Донецького національного технічного університету за напрямом підготовки 7.020301; 8.020301 «Релігієзнавство»

Протокол від. “____”________________20___ року № ______

Голова _______________ (Муза Д.Е.)

(підпис) прізвище та ініціали)

ЗМІСТ
1.МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИВЧЕННЮ

КУРСУ “ Філософія гуманітарного знання й герменевтика ”
2.МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
3.Теми самостійної роботи з курсу
4.МЕТОДИ НАВЧАННЯ
5.МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
6.МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
7. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
8.ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ



  1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИВЧЕННЮ

КУРСУ “ Філософія гуманітарного знання й герменевтика ”
Вивчення курсу «Філософія гуманітарного знання й герменевтика» передбачає ознайомлення студента із методичним комплексом нормативних документів з дисципліни, що містяться на кафедрі філософії та основ гуманітарного знання. В цих матеріалах викладено зміст і структуру дисципліни, основні завдання, бібліографічний список, методичні рекомендації тощо. Таке ознайомлення дозволить утворити комплексне бачення проблем курсу і побачити можливості його засвоєння.

Робота над курсом потребує засвоєння лекційного матеріалу, а також ознайомлення з літературою, що пропонується в бібліографічному списку. Він складається з двох частин: Основна література і Додаткова література. Перелік робіт із першої частини списку належить до обов’язкових завдань, а тому має бути прочитаний у повному обсязі. Роботи із другої частини наведені для полегшення більш ґрунтовного вивчення курсу і можуть обиратися студентами для ознайомлення за власним бажанням.

Герменевтика – давня дисципліна, що є вченням про витлумачення текстів з метою розуміння їх смислу. Її предмет формувався за часів руйнування міфологічного світогляду, коли людська думка призвичаїлась розрізняти дійсний світ і різноманітні уявлення про нього, коли міф вже можна було тлумачити як розповідь про світ.

Вивчення дисципліни “Філософія гуманітарного знання й герменевтика” ґрунтується на знанні студентами історії філософії, що дозволяє адекватно сприймати всі деталі еволюції герменевтики, яка завжди формулює свої цілі, завдання, правила витлумачення текстів в межах певного світогляду і виходячи з певних методологічних засад. Врахування історичного і світоглядно-теоретичного контексту становлення і розвитку герменевтики надає можливість зрозуміти всі варіанти реалізації герменевтики впродовж її історії:

- як мистецтва витлумачення текстів – саме в такому вигляді вона сформувалась в Стародавній Греції, де потребували витлумачення переважно усні тексти (пророцтва оракулів, тексти законів за часів рабовласницької демократії, поеми Гомера);

- як вчення про витлумачення тексту – герменевтика набувала характеру теорії, а не тільки практики, коли у вигляді священної герменевтики Середньовіччя на підставі світогляду теоцентризму і авторитета християнської католицької церкви запроваджувала певні принципи і правила витлумачення Святого Письма, виходячи з Письма та з переказу; коли як критична герменевтика Реформації пропонувала зовсім інші підстави и правила інтерпретації Біблії, відмовляючись спиратися на церковний переказ; або як філологічна герменевтика Ренесансу залучала до витлумачення світські тексти сучасності і античності, намагаючись досягти автентичних смислів, очищених від середньовічних християнських викривлень, виходячи з нових світоглядних засад гуманізму, антропоцентризму;

- як універсальну науку про розуміння, що була створена наприкінці ХVIII століття Ф. Шляйєрмахером, який сформулював принцип герменевтичного кола як засадничий принцип герменевтичного аналізу: ціле слід розуміти на підставі окремого, а окреме – на підставі цілого;

- як філософське вчення про метод гуманітарного пізнання – саме як метод “наук про дух” застосовував розуміння В. Дильтей, намагаючись провести «критику історичного розуму» з метою обґрунтування об’єктивності результатів гуманітарних досліджень, що мають справу з унікальними проявами людського духу;

- як витлумачення буттєвих можливостей, коли в ХХ столітті М. Гайдеґер повертає герменевтиці давній статус мистецтва витлумачення – але тепер вже не текстів пророцтв і законів, бо розуміння у фундаментальній онтології німецького філософа має онтологічний характер: це спосіб буття людини в світі, що переймається питанням про смисл власного буття і має таку форму існування, коли самим своїм життям витлумачує можливості свого буття і через екзистенційні події розуміє його смисл;

- як філософська герменевтика і як філософська школа – такого статусу їй надає вчення Г.- Ґ. Ґадамера, який обґрунтовує герменевтику як “першу філософію”, що відкриває шлях до істини, яка не може бути пізнаною через застосування методів, а досягненою лише шляхом розуміння як буттєвої причетності до неї через досвід мистецтва, історії та мови; в такому вигляді вона існує у філософському вченні П. Рікера, який, враховуючи різні методологічні досягнення у витлумаченні текстів, поєднує в межах герменевтичного витлумачення феноменологічні, герменевтичні, структуралістські, психоаналітичні прийоми аналізу, намагаючись розвивати онтологічний і методологічний аспекти вивчення розуміння, і обґрунтовує герменевтику як шлях Я до саморозуміння.

Студентам слід бачити зв’язок бурхливого розвитку герменевтики в ХХ і ХХІ століттях із змінюванням ролі і статусу мови в пізнанні і людському житті, коли вона перестає тлумачитись в термінах репрезентативної теорії (мова – засіб вираження уявлень, знань, що формуються “до мови”, без її участі на підставі дії трансцендентального Я, прозорої для рефлексії інстанції як основи всіх смислопокладань). Мова розуміється в контексті нерепрезентативної концепції як моделююча система, що формує певні уявлення про світ, коли Я стає зумовленим мовою, а тому безпосередньо не досягаємим. Тепер, щоб досягти саморозуміння і адекватного пізнання Я, треба витлумачувати тексти, в яких воно себе маніфестує.
2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Самостійна робота над курсом “ Філософія гуманітарного знання й герменевтикапередбачає ознайомлення студента із методичним комплексом нормативних документів з дисципліни, також знайомства із літературою, зазначеною у Бібліографічному списку до курсу..

Починати роботу над певною темою курсу необхідно із знайомства з викладенням її викладачем в лекції, після чого уважно прочитати літературу з розділу Основна література. Це можуть бути окремі статті, розділи монографій, першоджерела та ін. Для більш ретельного вивчення проблеми слід звернутися до літератури, зазначеної у розділі Додаткова література. Якщо для слушного вибору текстів потрібна консультація викладача, до нього треба звернутися із відповідними запитаннями.

Читаючи вперше текст із незнайомої проблеми, треба уважно фіксувати основні положення, поняття, усвідомлення котрих надасть можливість зрозуміти сутність питання, що розглядається. Якщо зустрічаються незнайомі терміни, їх значення слід з’ясовувати, звертаючись до філософських словників та словників іноземних мов. Підготовка не означає тільки однократне прочитання слів тексту, а являє собою напружену роботу по витлумаченню цих слів та висловлень з метою переходу від знаків до значень і смислів. Смисл тексту не складається механічно із окремих речень, а є результатом складної синтетичної роботи, що вимагає від студента співвіднесення нового матеріалу із вже відомим, розрізняння нових підходів із вже відомими. Важливо розуміти, на яких підставах виникає проблема, що розглядається, виходячи з яких засад автор її вирішує, чим відрізняється позиція цього автора від інших.

Треба обов’язково досягати цілісності розуміння тексту, синтезувати окремі положення в єдину смислову систему, що стає можливим тільки за умов самостійного здійснення всіх процедур розуміння на підставі використання свого попереднього досвіду і запровадження у власну пізнавальну діяльність нових проблем, підходів та поняттєвого апарату.

Результатом має бути усвідомлення змісту проблеми, вміння викладати її сутність, бачити різні питання, що з неї випливають, і відповідати на них, вбачати зв’язок даної проблеми із іншими проблемами дисципліни.
3.Теми самостійної роботи з курсу

«Філософія гуманітарного знання й герменевтика»






теми

Зміст самостійної роботи

Кількість

годин

Змістовий модуль 1.1

1.1.

Естественный язик и формально-логические исчисления: отношение и особенности. Теория дескрипций Рассела

6

Змістовий модуль 1.2

1.2.

Герменевтическая концепция Уайтхеда

2

Змістовий модуль 1.3

1.3.

Герменевтические представления Г. Шпета

2

Змістовий модуль 1.4

1.4.

Учение Г. Фреге о смысле и значении

1

Змістовий модуль 1.5

1.5.

Логические концепции истины. А. Тарский

2

Змістовий модуль 2.1

2.1.

Истолкование Ницше истории философии и культуры

1

Змістовий модуль 2.2

2.2.

Принципы диалога по М. Бахтину

2

Змістовий модуль 2.3

2.3.

Герменевтическая реконструкция Э. Бетти




Змістовий модуль 2.4

2.4.

Категория понимания в представлениях Э. Корета

1

Змістовий модуль 2.5

2.5.

Герменевтика и постмодернизм

1

Змістовий модуль 2.6

2.6.

Герменевтика П. Рикера

1

Змістовий модуль 2.7

2.7.

Проблемы понимания языка в методологи Л. Витгенштейна




УСЬОГО ГОДИН НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ

З ДИСЦИПЛІНИ





4.МЕТОДИ НАВЧАННЯ

У відповідності з характером пізнавальної діяльності студентів по засвоєнню змісту дисципліни «Філософія гуманітарного знання й герменевтика» використовуються різноманітні методи навчання:



1. При проведенні лекційних занять:

а) репродуктивні;

б) пояснювально-ілюстративні;

в) аналіз конкретних проблемних ситуацій з виділенням історичних етапів її вирішення;

г) проблемна лекція.

При проведенні репродуктивно організованої лекції викладач спирається на знання студентів, які вони отримали при вивченні попередніх дисциплін.

З метою більш глибокого засвоєння і запам'ятовування інформації репродуктивний метод доповняється використанням пояснювально-ілюстративних матеріалів (зразки обладнання, слайди, плакати і малюнки).

Аналіз конкретних проблемних ситуацій і проблемні лекції сприяють розвитку творчого мислення студентів, стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу. Аналізу конкретних ситуацій і проблемним лекціям як нетрадиційного методу навчання властиві: наявність складної задачі чи проблеми, формулювання викладачем контрольних запитань з даної проблеми, обговорення можливих варіантів її вирішення.



2. При проведенні практичних занять використовуються репродуктивні методи, особливістю яких є те, що у ході їх застосування студенти використовують за зразком знання, які вони засвоїли під час лекційних занять.

Репродуктивні вправи розрахункового характеру підвищують ефективність придбання практичних умінь і навичок, так як перетворення знань у навички вимагають багаторазових дій за зразком.



5.МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
При викладанні навчальної дисципліни «Філософія гуманітарного знання й герменевтика» використовуються такі методи контролю:

1. Поточне опитування з усіх тем усіх змістових модулів програми.

2. Оцінка якості і своєчасності виконання СРС і індивідуального завдання, яке відноситься до відповідної теми.

3. Два письмових модульних контролів – МК1 і МК2, що проводяться згідно з графіком навчального процесу.


Максимальна кількість балів, які студент може отримати з кожної теми показана в таблиці у підрозділі 12.1 «Приклад розподілу балів, які отримують студенти при семестровій атестації на підставі результатів двох модульних контролів» програми дисципліни. Максимальна сумарна кількість балів, які студент може отримати при поточному тестуванні або опитуванні складає 15 балів за темами залікового модулю МК1 і 15 балів за темами залікового модулю МК2.

Максимальна кількість балів, які студент може отримати при виконанні письмової частини залікових модулів МК1 і МК2 складає 35 балів з кожного модулю.

Підсумкова семестрова оцінка з дисципліни за шкалами ECTS і національною виставляється на підставі сумарної кількості балів, які набрав студент у відповідності до таблиці «Шкала оцінювання: національна та ECTS» підрозділу 12 програми дисципліни.


Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

Для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

Для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F*

(дивись примітку)

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


Примітка: * - оцінка F виставляється тільки при здачі екзамену (підсумкового семестрового модульного контролю) комісії.

6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Методичне забезпечення навчальної дисципліни «Філософія гуманітарного знання й герменевтика» відповідає ліцензійним і акредитаційним вимогам, а саме – науково-технічна бібліотека університету і кафедра філософії має:

- електронний варіант рекомендованої базової літератури;



- електронний варіант допоміжної рекомендованої літератури.

7. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Базова



  1. Автономова Н.С. Познание и перевод. Опыты философии языка/ Н. С. Автономова. - М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2008.- 704 с.

  2. Автономова Н.С. Философские проблемы структурного анализа в гуманитарных науках (критический очерк концепций французского структурализма). М.: Наука, 1977. – 271 с.

  3. Апель К.-О. Витгенштейн и проблема герменевтического понимания // Апель К.-О. Трансформация философии. Пер. с нем. / Перевод В. Куренной, Б. Скуратов. М.:«Логос», 2001.

  4. Апель К.-О. Язык и истина в современной ситуации философии // Апель К.-О. Трансформация философии. Пер. с нем. / Перевод В. Куренной, Б. Скуратов. М.:«Логос», 2001.

  5. Апель, К.-О.Трансформация философии. Пер. с нем. / Перевод В. Куренной, Б. Скуратов. М.: «Логос», 2001. - 344 с.

  6. Аристотель Об истолковании // Собр. соч. в 4-х т. т. 2. М., 1978.

  7. Бахтин М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках// Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М., 1986. – С. 297-325.- Режим доступа http://philologos.narod.ru/bakhtin/bakh_text.htm (дата обращения 11.09.13)

  8. Бахтин М.М. К методологии гуманитарных наук // Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М., 1986. - С.361- 373, 409-412.

  9. Библер В.С. Бахтин и всеобщность гуманитарного мышления (в каком речевом жанре мыслил М.М. Бахтин)// Механизмы культуры / Под ред. Б.А. Успенского. - М.: Наука, 1990.

  10. Блаженный Августин. Христианская наука или Основания Герменевтики и Церковного Красноречия// Библиотека Золотой Корабль.RU 2010. http://www.klex.ru/9me

  11. Вригт, Георг Хенрик фон .Логико-философские исследования (Избранные труды).Часть I. Объяснение и понимание. М., 1986 // http://vanya-moryatoff.narod.ru/ID_98_345_00_398.htm

  12. Гадамер Г.-Г. «Я – человек диалога» // Вестник Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. 1998. № 5.

  13. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. М.: Искусство, 1991.

  14. Гадамер Г.-Х. Деконструкция и герменевтика// Герменевтика и деконструкция/Под ред. Штегмайера В., Франка Х., Маркова Б.В. СПб.. 1999. – С.243-254.

  15. Гадамер Г.-Х. Текст и интерпретация// Герменевтика и деконструкция/Под ред. Штегмайера В., Франка Х., Маркова Б.В. СПб.. 1999. – С. 202-242.

  16. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. М., 1988.

  17. Гайденко П. П. Прорыв к трансцендентному: Новая онтология XX века.- М.: Республика, 1997.- 495 с.

  18. Гижа А. В. Интерпретация и смысл (Структура понимания гуманитарного текста). Харьков: Коллегиум, 2005. – 404 с.

  19. Дильтей В. Введение в науки о духе // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. М., 1987.

  20. Дильтей В. Герменевтика Шлейрмахера // Собр. соч. Т.4. М., 2001.

  21. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума // Вопросы философии. –№4. –1988. –С. 135-152.

  22. Карасев Л.В. Онтологическая поэтика (краткий очерк)//Эстетика: Вчера. Сегодня. Всегда. Вып. 1. М.: ИФ РАН, 2005. – С. 91-113.

  23. Карасев Л.В. Пьесы Чехова// ВФ, № 9, 1998. С. 72-91.

  24. Кузнецов В.Г. Герменевтика и ее путь от конкретной методики до
    философского направления / Интернет-ресурс.

  25. Марков Б.В. Знаки бытия. СПб., Наука, 2001.- 561 с.

  26. Марков Б. В. Герменевтика Dasein и деструкция онтологии у Мартина Хайдеггера // Герменевтика и деконструкция / Под ред. Штегмайера В., Франка Х., Маркова Б. В. СПб. 1999 // http://anthropology.ru/ru/texts/markov/desont.html

  27. Рикер П. Конфликт и интерпретация//Рикёр П. Конфликт интерпретаций.(Очерки о герменевтике).пер. с фр.М., 1995. 415 с.

  28. Фреге Г. Мысль и логическое исследование Часть 1. // Философия, логика, язык. М., 1987.

  29. Фреге Г. Смысл и значение // Избр. работы. М., 1997.

  30. Шлейермахер Ф. Герменевтика. — Пер. с нем. А.Л.Вольского. Научный редактор \Н.О.Гучинская.]— СПб.: ≪Европейский Дом≫. 2004. — 242 с.

  31. Шлейермахер Ф.Д.Э. Академические речи 1829 г.// Метафизические исследования. Вып. 3, 4. СПб., 1998.

  32. Шпет Г. Язык и смысл. М., 1914.

  33. Шпет Г.Г. Внутренняя форма слова: Этюды и вариации на темы Гумбольта. Изд. 3-е, стереотипное. — М.: КомКнига, 2006.

  34. Шпет Г.Г. Герменевтика и ее проблемы // Констекст. 1989. М., 1989; Контекст. 1990. М., 1990. Контекст. 1991. М., 1991.

  35. Штегмайер В. Деконструкция и герменевтика. К дискуссии о разграничении // Герменевтика и деконструкция/Под ред. Штегмайера В., Франка Х., Маркова Б. В. СПб. 1999. – С. 2-9.



Допоміжна


  1. Богданов Е.В. Философская герменевтика: история и современность: Текст лекции/СПбГУАП. СПб., 2002. – 26 с.

  2. Бондарев Г.А. Ожидающая культура. М., Философско-антропософское издательство, 1996.

  3. Быстрицкий Е.К., Филатов В.П. Познание и понимание: к типологии герменевтических ситуаций // Понимание как логико-гносеологическая проблема. Киев: 1982. - С. 229-250.

  4. Гемпель К.Г. Логика объяснения. – М.: Дом интеллектуальной книги, Русское феноменологическое общество, 1998. – 240 с.

  5. Голубович И.В.Биография: силуэт на фоне Humanities (Методология анализа биографии в социогуманитарном знании). Монография. – Одесса: СПД Фридман, 2007.

  6. Горский В.С. Историко-философское толкование текста.- Киев, Наукова думка, 1981. – 198 с.

  7. Исторические типы рациональности. Т. 1-2. М., 1995.

  8. Касавин И.Т. Текст, дискурс, контекст. Введение в социальную эпистемологию языка. М.: Канон+, 2008. 437 С.

  9. Соколов Б.Г. Рецепция герменевтики в России// Между метафизикой и опытом / Под ред. Разеева Д.Н.СПб.:Санкт-Петербургское Философское Общество, 2001. -С.169-187.

  10. Ставцев С.Н. Онтологизация субъективности и философская герменевтика: М. Хайдеггер и Г.-Г. Гадамер // Рабочие тетради по компаративистике. Гуманитарные науки, философия и компаративистика. СПб. Сайт Web-кафедра философской антропологии, 2003. - С.60 — 63.

  11. Шаповал В.В. Текст источника как объект анализа для филолога и историка. - М., 2001. - С. 4-11.


8. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
При викладанні навчальної дисципліни використовуються інформаційні ресурси науково-технічної бібліотеки університету і кафедри філософії, що передбачає:

  • використання студентами комп'ютерного класу відкритого типу для роботи в мережі Інтернет з пошуку нової інформації за темами дисципліни;

  • використання студентами електронного ресурсу з електронним каталогом науково-технічної бібліотеки університету при самостійній роботі і виконанні індивідуальних завдань;

  • використання інформації, що отримана у рамках міжнародного співробітництва кафедри з інститутом механічних процесів дискретних матеріалів Гамбургського технологічного університету.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка