Методичні вказівки для самостійної роботи студентів



Скачати 199.3 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір199.3 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.І. ПИРОГОВА

“Затверджено”


на методичній нараді

каф. променевої діагностики,

променевої терапії та онкології


В/о зав. Кафедри


д.мед.н., доц. Костюк О.Г.
____________________________________
“______” _____________ 2013 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




Навчальна дисципліна

Онкологія

Модуль №

1

Змістовний модуль №

12

Тема заняття

Рак щитовитоподібної залози

Курс

5

Факультет

Медичний

ВІННИЦЯ 2013


Рак щитоподібної залози

  1. Актуальність теми

Захворюваність на рак щитоподібної залози (ЩЗ) складає 6,6 на 100 тис. населення і найбільш виражена в Київській (11,9 на 100 тис. населення) і Сумській (10,4 на 100 тис.) областях. Жінки хворіють в 3-4 рази частіше, ніж чоловіки, середній вік хворих – 40-50 років. Після аварії на ЧАЕС кількість хворих на рак щитоподібної залози в Україні зросла , особливо серед дітей віком до 14 років. Питома вага злоякісних новоутворень ЩЗ дитячого населення становить 4% та 9% (відповідно у хлопчиків і дівчаток).

2. Навчальні цілі

2.1. Ознайомитися з особливостями регіональної та світової епідеміології РЩЗ, новітніми методами діагностики і лікування цієї патології, паранеопластичними синдромами, прогностичними факторами та виживаністю хворих після проведеного лікування.

2.2. Засвоїти дані про розповсюдженість РЩЗ в Україні, етіологію, фактори ризику та передракові захворювання, патологічну анатомію, клініко-анатомічну класифікацію, клінічну класифікацію за TNM, клінічні прояви, ускладнення, методи діагностики та лікування, профілактичні заходи.

2.3. Вміти правильно зібрати скарги та анамнез захворювання, методично правильно проводити огляд хворих, проводити фізикальне обстеження, визначити необхідний і найбільш інформативний обсяг обстежень, вміти інтерпретувати дані лабораторного та рентгенологічного досліджень і обрати найбільш доцільну лікувальну тактику. Розвивати творчі здібності щодо інтерпретації зібраної діагностичної інформації та її аналізу і вміння на основі інтегральної оцінки зібраних даних встановлювати діагноз і визначати тактику лікування хворих на РЩЗ. Вміти інтерпретувати результати новітніх методів діагностики та застосовувати сучасні методи лікування хворих на РЩЗ.

Звернути увагу на деонтологічні, правові та медико-соціальні аспекти при обстеженні та лікуванні хворих на РЩЗ. Розвинути уявлення про вплив екологічних та соціально-економічних факторів на захворюваність РЩЗ. Розвинути навички, щодо психотерапевтичного підходу до хворих на РЩЗ та їхніх родичів. Розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Попередні дисципліни:

Анатомія,

топанатомія,

нормальна та патологчна фізі-ологія;

заг. гігієна та екологія;

патанатомія

пропедевтич-на хірургія
ендокрино-логія

променева ді-агностика,

клінічна хірур-гія

фармакологія

та радіологія


Знати
анатомію кровопоста-чання і лімфо відтік ЩЗ;

фізіологію щитоподіб-ної залози та механізми регуляції її функції;

фактори, що сприяють розвитку РЩЗ;

морфологічну будову, гістологічні форми та особливості пухлин РЩЗ

методи фізикального обстеження хворих на РЩЗ;

передракові захворю-вання ЩЗ,

головні клінічні симпто- ми РЩЗ;

показання до спеціальних методів обстеження та методику їх проведення;


типи оперативних втру-чань при пухлинах ЩЗ
види комбінованого лікування, показання до хіиіопромевої терапії;


Вміти
методично правильно обсте-жити ЩЗ, обстежити та оцінити регіонарні лімфатичні вузли;

визначити функцій ний стан щитоподібної залози у хворого


визначити фактори ризику у хворого на РЩЗ

визначити передракові стани в залозі та знати, як визначається морфологічна форма пухлини

обстежити хворого з підозрою на рак, знайти віддалені метастази РЩЗ;

встановити показання до спеціальних методів обстеження;

виконати пункційну біопсію пухлин ЩЗ;

провести клінічну оцінку рентгенограми, термограми; сонограми, лімфосканогра­ми та гепатосканограми у хворих на РЩЗ;

встановити розповсюдже-ність процесу;

призначити оперативне втручання , підготовити хворого до операції

направити хворого в спеці-алізоване відділення і оформити необхідну документацію;

деонтологічно правильно призначити лікування.




Внутрішньо-предметна

інтеграція

гістологічні та клінічні форми РЩЗ, ди-ференційну діагностику;

міжнародну класифі-кацію за системою ТNМ (ВООЗ, 6-те видання, 2002 р.);

принципи онкологіч-ного лікування РЩЗ


встановити стадію раку за міжнародною системою TNM клінічну групу, встановити клініч-ну форму РЩЗ;

визначити показання та проти-показання до хірургічного ліку-вання, променевої та медикамен-тозної терапії;

виробити план післяопераційного лікування хворого




Етіологія. У виникненні РЩЗ етіологічну роль відіграють такі чинники, як недостатність йоду, дія іонізуючого випромінювання, генетична мутація, порушення імунного і нейроендокринного гомеостазу. Розвитку РЩЗ сприяють також вузловий зоб, струміти, тиреоїдити, доброякісні пухлини. Будучи зобогенним чинником, дефіцит йоду підвищує ризик виникнення доброякісних і злоякісних пухлин ЩЗ, особливо у людей, що піддались радіаційному опроміненню або отримували канцерогени.

Генетичні чинники також відіграють важливу роль у патогенезі ЩЗ. У хворих із диференційованим РЩЗ часто виявляють гени HLA-DRI і HLA-DR7.

Виділяють такі групи підвищеного ризику:

1. Діти з гіперплазією ЩЗ.

2. Особи, що мають спадкову схильність до пухлин і дисфункцій залоз внутрішньої секреції, в т.ч. медулярну карциному в анамнезі.

3. Пацієнти, що страждають на аденому або аденоматоз щитоподібної залози, рецидивуючим еутиреоїдним зобом у епідемічних районах.

4. Особи, що зазнали загального або місцевого впливу іонізуючої радіації на ділянку голови і шиї в дитячому віці (радіаційне опромінення збільшує ризик утворення вузлів у 2-3 рази, а ризик малігнізації зростає до 25%).

Мікроскопічна будова. У клінічній практиці застосовують таку гістологічну класифікацію злоякісних пухлин ЩЗ (ВООЗ, 1989):

1. Папілярна карцинома (частота виявлення – 50-80%).

2. Фолікулярна карцинома (частота виявлення – 10-40%).

3. Медулярна (С-клітинна) карцинома (частота виявлення – 3-10%). Розрізняють спадкову і спорадичну форми. Можливе існування змішаної папілярно-медулярної та фолікулярно-медулярної форми.

4. Недиференційований анапластичний рак (частота виявлення – 4-15%) –веретеноклітинний, гігантоклітинний, дрібноклітинний.

5. Форми, що рідко виявляються (частота виявлення – 1-2%):

– саркома, лімфома, фібросаркома, епідермоїдний рак, метастатичний рак.

За особливостями клінічних проявів мікроскопічні форми пухлини поділяють на високодиференційовані (папілярний і фолікулярний рак) та низькодиференційовані форми (медулярний і недиференційований рак). Високодиференційовані форми зустрічаються у хворих начно частіше та мають менш агресивний перебіг порівняно з низькодиференційованими формами раку.

Медулярний РЩЗ відносять до "апудом", адже С-клітини, секретуючи катехоламіни, є представниками АРUD-системи. Медулярний РЩЗ може бути мультигормональним і крім катехоламінів (адреналін, норадреналін, ДОФА-декарбоксилаза) може продукувати кальцитонін, серотонін і простагландин, надлишок яких іноді призводить до діареї. Її відзначають у 25-32% хворих на медулярний РЩЗ.

Розповсюдження раку щитоподібної залози відбувається шляхом росту самого новоутворення, лімфогенним та гематогенним метастазуванням. Розповсюдження ростом спостерігається більшою мірою у хворих з дифузним (інфільтративним) ростом пухлини.

Важливим шляхом розповсюдження є лімфогенне метастазування. До регіонарних належать лімфатичні вузли, розташовані вздовж яремної вени, загрудинні, притрахеальні, ланцюжок вздовж додаткового нерва і гілок поверхневої артерії шиї. Найбільш часто і рано регіонарно метастазує недиференційований рак. Високий рівень метастазування спостерігається при аберантній формі пухлини. Рідше і пізніше метастазують папілярний та фолікулярний раки.

Гематогенне метастазування РЩЗ спостерігається рідше від лімфогенного. Найчастіше виявляють віддалені метастази в легенях (8-12%) та в кістках (5-10%). В легенях вони, як правило, множинні – у вигляді генералізації. В кістках вони мають остеолітичний характер і частіше бувають в плоских кістках. Рідше метастази діагностують в печінці, головному мозку, органах черевної порожнини та деяких інших.
Клінічна класифікація TNM (6-те видання, 2002 р.)

T – розмір та ступінь місцевого поширення первинної пухлини;

N – характеристика стану регіонарних лімфатичних вузлів (відсутність

або наявність метастазів, ступінь їхнього ураження);



М –характеристика віддалених метастазів.

Стадії процесу I-IV залежать від гістологічної форми та віку пацієнта

(до або після 45 років).

G – ступінь диференціації клітинних елементів.

Групування за стадіями та характеристику символів ТNМG студент

повинен вивчити за підручником з онкології.

Клініка

Клінічні прояви РЩЗ дуже різноманітні і залежать від морфологічної форми пухлини та стадії розвитку процесу. На ранніх стадіях клінічна симптоматика відсутня, захворювання проявляється вузлом щільної консистенції,з горбкуватою поверхнею, з тенденцією до росту. Разом із збільшенням пухлини з'являються клінічні симптоми: охриплість голосу, затруднене дихання, дисфагія, розширення вен шиї, біль, кашель. Метастазування відносно раннє в лімфовузли, легені, кістки.

Диференційовані форми РЩЗ можуть тривалий час не відрізнятися від клінічного перебігу вузлового зоба. Такі форми називають "латентним" раком або локальним клінічним варіантом. Нерідко першим клінічним проявом диференційованих аденокарцином (особливо папілярного раку) можуть бути метастази в лімфатичні вузли шиї. При цьому метастази раку в 10 разів швидше збільшуються в розмірах, ніж первинна пухлина.

Папілярний РЩЗ може протікати як метастатичний клінічний варіант. Слід зазначити, що для папілярної аденокарциноми характерний високий відсоток метастатичного ураження лімфатичних вузлів шиї, що складає 40 – 81%. Взагалі віддалені метастази відзначаються в 40 – 44% випадків.

Фолікулярний рак зустрічається рідше, ніж папілярна форма. Клінічно єдиним проявом захворювання залишається пухлина, що збільшується повільно і у ЩЗ розвивається роками, не спричиняючи будь-яких скарг. З урахуванням рідкого метастазування в регіонарні лімфатичні вузли (2 – 10%), фолікулярні форми РЩЗ мають локальний клінічний варіант.

Недиференційовані форми РЩЗ зустрічаються рідко (в 4 –5% випадків). Пухлина складається ніби з декількох вузлів, що злилися в єдиний конгломерат без чітких меж. Процес протікає швидко, пухлина інфільтрує навколишні анатомічні структури, часто (до 70%) і рано метастазує у регіонарні лімфатичні вузли.

Клінічно недиференційовані раки мають локально-метастатичний варіант перебігу.

У хворих, що страждають на медулярний РЩЗ, можуть бути виявлені феохромоцитоми наднирників, гіперплазія паращитоподібних залоз, множинні невриноми слизових оболонок, гангліоневроматоз шлунково-кишкового тракту, дивертикуліт і мегаколон, марфаноїдний тип обличчя. Сполучення медулярного раку із зазначеною патологією визначають як синдром Сипла. Ця форма раку відрізняється високою частотою регіонарного метастазування (40 – 55%), при цьому нерідко має місце двобічне ураження метастазами лімфатичних вузлів.

Плоскоклітинний рак залози зустрічається вкрай рідко.

Саркоми щитоподібної залози так само, як і плоскоклітинний рак, не є характерною морфологічною формою для даної локалізації. Спостерігаються рідкі випадки фібросарком, лейоміосарком, пухлин судинного генеза. Відомі випадки лімфосарком, що розвиваються на фоні тиреоїдиту Хашимото і лімфогранулематозу.

Різноманіття клінічних проявів РЩЗ свідчить про варіабельність перебігу цього захворювання. Оцінюючи основні скарги хворих на диференційовані форми РЩЗ (папілярну і фолікулярну), слід зазначити, що хворі часто скаржаться на наявність пухлини в ділянці залози (50–63%). Для анаплазованого раку в більшій мірі властиві скарги, пов'язані з поширеністю процесу на сусідні анатомічні структури (зміни тембру голосу, ядуха, порушення ковтання), а також загальні клінічні симптоми (швидкий темп росту пухлини, підвищення температури тіла, втрата маси тіла загальна слабкість, пітливість та ін.).

Діагностика. Рак щитоподібної залози належить до пухлин зовнішніх локалізацій, а тому діагноз необхідно встановлювати в І та ІІ стадіях. Спочатку виконується пальпація залози. Виявляється фіксований вузол щитоподібної залози різних розмірів з супутньою лімфоаденопатією, що з високою вірогідністю свідчить про тиреоїдну карциному. Проводяться спеціальні методи діагностики пухлини.


  1. Ехографiя щитоподібної залози.

  2. Тонкоголкова аспіраційна біопсія під контролем УЗД.

  3. Сканування залози радiоактивним йодом.

  4. Термографія шиї.

Сцинтіграфія з 131J є інформативним методом дослідження. Вона дозволяє ефективно і на ранніх етапах візуалізувати метастази у легені.

Лабораторні дослідження.

  • Імуноферментний аналіз (ІФА) і радіоімунологічний аналіз (РІА) проводять з метою визначення вмісту в крові гормонів ЩЗ. У перед- і післяопераційному періодах визначають ТТГ, тиреоглобулін (ТГ), Т3, Т4.

  • Використання моноклональних антитіл до тіреоглобуліну – за допомогою цього методу можливо достовірно встановити наявність метастазів в лімфатичних вузлах папілярного та фолікулярного раку.

  • Рентгенографія органів грудної клітини.

  • УЗД печінки та органів черевної порожнини.

Диференційний діагноз РЩЗ проводиться з доброякісними пухлинами ЩЗ, серединними кістами шиї, еутиреоїдними і токсичними аденомами, метастатичними пухлинами, аутоімунним (лімфоматозним) тиреоїдитом (Хашимото), гнійними запаленнями щитоподібної залози, гіперплазіями кукси ЩЗ.

Лiкування складається iз хiрургiчного втручання, променевої, спеціальної медикаментозної та гормональної терапiї.

Вузлові утворення ЩЗ неопластичного характеру, а також гіперпластичні процеси при відсутності позитивної динаміки від проведеної консервативної терапії підлягають оперативному лікуванню.



Хiрургiчне лiкування: проводяться екстрафасцiальні гемiтиреоiдектомiя, суб­тотальна резекцiя та тиреоiдектомiя. При ураженнi лiмфовузлiв шиї одномоментно виконують футлярно-фасцiальну шийну лiмфоаденектомiю. Остання може бути проведена другим етапом, пiсля видалення первинної пухлини.

Променева терапiя проводиться у виглядi зовнiшнього опромiнення i лiкування розчином радiоактивного йоду – 131J. Променеву терапiю застосовують в перед- i пiсляоперацiйному перiоді. Для виявлення вiддаленних метастазiв i подальшого лiкування використовують радiоактивний йод 131J.

Дистанційна променева терапія при диференційованих формах раку не проводиться в зв’язку з нечутливістю до неї таких форм. Вона показана хворим з медулярним та недиференційованими формами РЩЗ незалежно від ступеню поширеності та радикальності хірургічного втручання.



Хіміотерапія. Показання до хіміотерапії:

  1. Неоперабельний медулярний рак або недиференційовані форми раку.

  2. Швидкий ріст рецидивних пухлин. 3. Віддалені метастази.

Із хіміопрепаратів використовують блеоміцин, цисплатин, адріаміцин. Найбільшу активність проявляє адріаміцин, його ефективність становить 30%.

Гормонотерапiя. Проводять лiкування тиреоїдином, трийодтиро­нiном, L-тироксiном (під контролем ТТГ). Гормони пiсля операцiї призначають з метою функцiонально-трудової реабiлiтацiї хворих i в якостi замiсної терапiї.

3.3. Рекомендована література



Основна:

1. Білинський Б.Т. та ін. Онкологія. – Львів, 2002. – 528 с.



    2. Болюх Б.А. Клінічна онкологія. – Вінниця, 2012. – 704 с.

    3. Бондарь Г.В. Антіпова С.В. Вибрані лекції з клінічної онкології. – Луганськ, 2009. – С. 96-121.



4. Решетов И.В.. Ольшанский В.О. «Злокачественные ковообразования щитовидной железы». Онкология. Национальное руководство. – Москва. «Геотар-Медиа». 2008. – С.610-615.

    5. Руководство по онкологии. Под редакцией Чиссова В.И., Дарьяловой С.Л.. – Москва, 2008.

6. Чиссов В.И., Дарьялова С.Л. Клинические рекомендации. Онкология. – Москва, 2008.

7. Шевченко А.І., Попович О.Ю., Колесник О.П. Онкологія. (Електронний підручник). – Запоріжжя. ЗДМУ. 2009. – 309 с.

8. Щепотін І.Б. Онкологія. – Київ, 2006.

Додаткова:

1. Баженова А.П. "Рак щитовидної залозы" – М., 1985. – 269 с.

2. Пачес А.И., Пропп Р.М. Рак щитовидной железы. «Москва». – 1995. – 371 с.

3. Блохин Н.Н. Клиническая онкология. – Москва, 1982.



4. Болюх Б.А. «Клінічна онкологія». -Вінниця. –ДП «ДКФ». -2012. -704 с.

3.4. Матеріали для самоконтролю

      1. . Теоретичні питання до заняття:

  1. Захворюваність на РЩЗ в Україні та світі.

  2. Етіологія, передракові захворювання, фактори ризику виникнення РЩЗ.

  3. Патоморфологія РЩЗ: гістологічні форми, макроскопічні форми, шляхи метастазування

  4. Клінічна класифікація TNM РЩЗ.

  5. Клініко-анатомічна класифікація РЩЗ.

  6. Особливості клінічного перебігу РЩЗ.

  7. Основні та спеціальні методи діагностики РЩЗ.

  8. Проведіть диференційну діагностику РЩЗ з іншими захворюваннями ЩЗ.

  9. Принципи та види лікування хворих на РЩЗ.

  10. Назвіть методи профілактики РЩЗ.


3.4.2 Тестові завдання для самоконтролю

Тест № 1 (=1). Куди частіше метастазує фолікулярний РЩЗ?
А) в шкіру, Б) в простату, В) в нирки, Г) в легені, Д) в селезінку.
Правильна відповідь: Г.

Тест № 2 (=1). Якому розміру пухлини відповідає Т З-а РЩЗ?
А) солітарна пухлина більше 4 см в діаметрі, Б) множинна пухлина більше 4 см, в діаметрі, В) до 5 см в діаметрі, Г) до 3 см в діаметрі,
Д) більше 5 см в діаметрі.
Правильна відповідь: А.

Тест № 3 (=1). Вкажіть доброякісну пухлину ЩЗ неепітеліального походження: А) гемангіома, Б) гемангіосаркома, В) папілома, Г) аденома, Д) бластома.
Правильна відповідь: А.

Тест № 4 (=1). За синтез якого продукту відповідають В-клітини ЩЗ? А) кальцитоніну, Б) йоду, В) тироксину, Г) трийодтироніну, Д) серотоніну.
Правильна відповідь: Д .

3.4.3 Ситуаційні задачі для самоконтролю:

Задача № 1 (=2). Хворий 35 років, скаржиться на наявність утворення в правій частці ЩЗ, що зростає, загальну слабкість, діарею. Об'єктивно: в правій частці ЩЗ визначається одиничний, щільний вузол до 2 см в діаметрі. Периферичні лімфовузли не збільшені. В аналізі крові – гіперкальціємія.

Завдання: визначте для якого діагнозу характерна така клінічна картина: A) Фолікулярна аденокарцинома. B) Папілярна аденокарцинома.
C) Недиференційований рак. D) Медулярний рак. E) Плоскоклітинний рак. Правильна відповідь: D.

Задача № 2( (=2). Хвора 60 років, скаржиться на осиплість голосу, збільшення ЩЗ. Під час огляду залоза горбиста, щільно спаяна з оточуючими тканинами. У лівій надключичній зоні визначається одиничний щільно-елас-тичний лімфовузол до 1 см в діаметрі, при пункції – елементи аденокарциноми.

Завдання: Призначте тактику лікування.
A) Оперативне втручання. B) Протизапальне лікування.
C) Фізіотерапевтичні методи. D) Хіміопроменева терапія. E) Спостереження.

Правильна відповідь: A.

Задача №3 (=3). Хворий 42 років. При госпіталізації Скарги на утворення в зоні шиї, що зростає. Об'єктивно: ЩЗ збільшена за рахунок лівої частки, в якій визначається один щільний вузол 1,5 см в діаметрі. Периферичні лімфовузли не збільшені. При пункційній біопсії вузла отримані клітини папілярного раку.

Завдання 1: назвіть вірогідний діагноз у хворого.

Правильна відповідь: папілярний рак щитоподібної залози, Т1N0M0, І ст, ІІ клін. гр.

Завдання 2: призначте лікування такому хворому.

Правильна відповідь: хворому показана гемірезекція щитоподібної залози або тиреоїдектомія.

    Задача 4 (=3). Хвора, 38 років, звернулась зі скаргами на наявність пухлини у правій половині шиї, яка збільшується впродовж 6 місяців. Об’єктивноно: в правій частці ЩЗ пальпується щільне утворення діаметром до 2,5 см. Пункційною біопсією виявлено фолікулярний рак. Регіонарні лімфовузли не збільшені.

Завдання 1: назвіть вірогідний діагноз у хворої.

Правильна відповідь: фолікулярний рак щитоподібної залози Т1N0M0, І ст., ІІ клін. гр.

Завдання 2: призначте необхідні додаткові методи обстеження.

Правильна відповідь: рентгенографія ОГК, остеосцинтіграфія.

Завдання 3: призначте лікування даному хворому.

    Правильна відповідь: тиреоїдектомія + радіойодтерапія.

    Задача № 5 (α =3). До лікаря,звернулась хвора 42 років, зі скаргами на утворення на передній поверхні шиї, яке помітила 1,5 місяці тому. Утворення швидко збільшується у розмірах. Об’єктивно: у ділянці перешийка щитопо-дібної залози пальпується щільний вузол до 3 см в діаметрі. Під контролем УЗД виконана тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія. Заключення: анапла-стичний рак.

    Завдання 1: визначте стадію процесу данного захворювання.

    Правильна відповідь: недиференційований рак щитоподібної залози, IV ст., IV кл. гр.

    Завдання 2: призначте можливі методи лікування.

    Правильна відповідь: предопераційна ТГТ, тиреоїдектомія, хіміотерапія.

    Завдання 3: визначте прогноз в залежності від методу лікування.

    Правильна відповідь: врогноз негативний незалежно від методу лікування.

    4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.1. Практичні роботи (завдання), як виконуються на занятті:

  1. Зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію у хворого на РЩЗ, правильно оцінювати дані фізикального обстеження, скласти індивідуальну діагностичну програму у конкретного хворого на РЩЗ.

  2. Вміти правильно інтерпретувати дані лабораторних та інстру-ментальних методів досліджень хворих на РЩЗ.

  3. Вміти правильно виконувати пункційну біопсію пухлини ЩЗ та збільшених лімфатичних вузлів.

  4. Обґрунтувати, встановити та сформулювати діагноз, проводити диференційну діагностику з іншими захворюваннями ЩЗ.

  5. Визначати тактику лікування в залежності від локалізації, гістологічної форми та розповсюдженості РЩЗ.

  6. Оформити історію хвороби, написати передопераційний епікриз та протокол операції, оформити виписку та лікарняний лист, виписати рецепт на лікарські препарати.

  7. Вміти надати правильні рекомендації хворому на РЩЗ щодо особливостей соціальної та трудової діяльності після проведеного лікування, здійснювати прогноз життя та працездатності.

  8. Використовувати навчальну та наукову літературу, включаючи Інтернет, в учбовому класі для вирішення професійних завдань, підвищення рівня професійної підготовки.


4.2 Професійний алгоритм

Алгоритм спеціального обстеження хворого на РЩЗ




Послідовність дій

Критерії оцінки




Огляд та пальпація шиї та ділянки ЩЗ


Наявність вузлового утворення, його розміри, щільність та рухомість





Пальпація регіонарних лімфатичних вузлів


Збільшені або ущільнені регіонарні лімфовузли, їх кількість, локалізація, рухомість, болючість





УЗД щитоподібної залози

Визначення вузлового утворення або дифузного процесу, границі, ехогенність, однорідність, інфільтративний ріст




Пункція щитоподібної залози під контролем УЗД

Отримання матеріалу для цитологічного дослідження




Термографія шиї

Підвищеня температури в залозі



  1. Завдання для післяаудиторної самостійної пошукової роботи:

НДРС: 1) Епідеміологія РЩЗ в Україні та окремих її

областях (Київській, Житомирській, Рівненьській або

Вінницькій) до та після аварії на Чорнобильській АЕС.

УДРС: 1) Особливості морфологічної будови, клінічного перебігу та

лікування хворих із злоякісними апудомами ЩЗ.



2) Особливості ранньої діагностики раку щитоподібної залози

та шляхи її покращення.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка