Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття



Скачати 151.01 Kb.
Дата конвертації05.11.2016
Розмір151.01 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова
"Затверджено"

на методичній нараді

кафедри стоматології дитячого віку

Завідувач кафедри

доц. Філімонов Ю.В.


" " 20 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




Навчальна дисципліна

Ортодонтія

Модуль №

1

Змістовний модуль №

2

Тема заняття

Рентгенологічні методи обстеження


Курс

3

Факультет

Стоматологічний

Підготував

Шінкарук – Диковицька М.М.

Вінниця 2012





  1. Актуальність теми: Рентгенологічне дослідження необхідне для уточнення діагнозу, визначення плану та прогнозу лікування, вивчення змін, що відбувається в процесі росту дитини під впливом лікувальних заходів.

2. Конкретні цілі: вивчити види рентгенографії, чим вони відрізняються один від одного, методика проведення, правила виконання того чи іншого виду рентгенографії, яку інформацію надає ортопантомографія, прицільна, внутрішньо ротова рентгенографія.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)



Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Нормальна анатомія

Знати анатомічні утворення на обличчі, орієнтири точкові обличчя.

Терапевтична стоматологія стоматологія

Вміти провести огляд обличчя пацієнта, знати як визначається фас і профіль.


4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.

  1. Що таке рентгенографія.

  2. Види рентгенограм, яку вони дають інформацію.

  3. Допустиме рентген навантаження 1 людини на рік.

  4. Характеристика рентгенівського випромінювання.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення



Рентгенографія

Метод рентгенологічного дослідження, при якому за допомогою рентгенологічного випромінювання на чутливому до нього матеріалі (рентгенівській плівці) одержують фіксоване зображення досліджуваного об’єкта.



4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Яку інформацію надає ортопантомографія.

2. Як проводиться і яку інформацію несе оклюзій ний знімок щелеп.

3. Комп’ютерна томографія СНЩС.

4. Метод Парма.

5. Метод Шюлера.

6. Перерахуйте та охарактеризуйте методи внутрішньо ротової рентгенографії.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Вміти розшифровувати та описувати рентгенограми.



5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.



Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

1.

Підготовчий етап

15хв

практичні завдання,ситуаційні задачі, усне опи­тування за стан­дартизованими переліками питань.

під­ручники, посібни­ки, методичні рекомендації.

1.11.1

О Організаційні питання.




1.2

Формування мотивації.

1.3

Контроль

початкового рівня підготовки.



2.

Основний етап

.


55хв

3.

Заключний етап

20 хв

тестові завдання

тестові завдання

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки.




3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента.

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття.

Зміст теми:

Рентгенологічні методи дослідження

Рентгенографія - метод рентгенологічного дослідження, при якому за допомогою рентгенівського випромінювання на чутливому до нього матеріалі (рентгенівській плівці) одержують фіксоване зо­браження досліджуваного об'єкта.

Рентгенологічний метод дослідження знайшов широке застосу­вання в стоматології і зокрема в ортодонтії. Він використовується як для діагностики, так і для визначення ефективності проведених втручань. Застосування повторних рентгенограм у динаміці лікування дозволяє простежити плин патологічного процесу, вчасно виявити і запобігти можливим ускладненням, скласти план і прогноз ортодонтичного лікування.

Внутрішньоротова контактна рентгенографія показана за наяв­ності діастем, аномалій положення окремих чи груп зубів, наявності надкомплектних чи ретенованих зубів, для визначення ступеня резор­бції коренів тимчасових і стадії формування коренів постійних зубів.

Внутрішньоротова контактна рентгенографія дозволяє визначи­ти таке :

1. Належність зубів до тимчасового чи постійного прикусу.

2. Ступінь резорбції коренів тимчасових зубів.

3. Наявність, розташування, ступінь формування фолікула постійно­го зуба.

4. Співвідношення фолікула постійного зуба і коренів тимчасового.

5. Стадію формування коренів постійних зубів.

6. Стан піднебінного шва.

7. Стан періапікальних тканин опорних зубів.

8. Розмір зуба, що не прорізався.

9. Наявність надкомплектних і ретенованих зубів.

10. Наявність перелому коронки чи кореня зуба.

Розмір зуба, який не прорізався, визначають за формулою :

Х = (х×у): У

де - X - розмір зуба, який не прорізався; х - розмір зуба, що не прорізався, на рентгенограмі; У - розмір однойменного зуба протилежного боку, що прорізався; у - його розмір на рентгенограмі.

Поширеним способом внутрішньоротової зйомки є рентгенографія вприкус або оклюзійна рентгенографія, за допомогою якої можна одержати:

1. Ділянку більшої довжини.

2. Наявність і розташування ретенованих зубів.

3. Стан піднебінного шва.

4. Наявність конкрементів піднижньощелепної і під'язикової слин­них залоз.

5. Наявність лінії перелому при травмі.

6. Наявність перелому коронки чи кореня зуба при травмі.

Зйомку вприкус роблять за обстеження дітей і підлітків із пору­шенням відкривання рота, а також за підвищеної чутливості слизової оболонки порожнини рота, що призводить до підвищеного блювального рефлексу.



Рентгенограма піднебінного шва. У тих випадках, коли діаг­ностують звуження верхньої щелепи чи її зубної дуги і планують розширення, а також для лікування діастем показана рентгенографія піднебінного шва.

Більш виражений піднебінний шов визначається при діастемах. Ширина і щільність його нерідко відповідають величині діастеми. При діастемах невеликих розмірів піднебінний шов середньої шири­ни і щільності, а при діастемах завбільшки 4-5 мм - широкий і щіль­ний.

За швидкого розширення верхньої щелепи за допомогою незнімних ортодонтичних конструкцій іноді відбувається розкриття (розрив) піднебінного шва. У таких випадках на рентгенограмі в ділянці піднебінного шва видна темна смужка, за помірного розширення розриву не спостерігається. Іноді лише відзначається невелике роз­рідження кісткової тканини чи розширення щілини між коренями Центральних різців ближче до вершини альвеолярного відростка.

В окремих випадках виникає необхідність оцінювання відділів верхньої і нижньої щелеп; СНЩС, лицьових кісток, зображення яких не виходить на внутрішньоротових знімках чи вони видні лише час­тково. На позаротових знімках зображення зубів і навколишніх їхніх тканин виходить менш структурним. Тому такі знімки використову­ють лише в тих випадках, коли одержати внутрішньоротові рентге­нограми неможливо (підвищений блювальний рефлекс, тризм і т. п.). Рентгенографія бічної проекції тіла і гілки нижньої щелепи. На позаротових рентгенограмах тіла і гілки нижньої щелепи одержують можливість вивчення співвідношення їхніх розмірів, вимірюван­ня кута нижньої щелепи і характеру прорізування зубів «мудрості».

Позаротові методи рентгенографії

До позаротових методів рентгенографії відносяться панорамна рентгенографія, ортопантомографія, томографія СНЩС і телерентгенографія.

Панорамна рентгенографія щелеп

На панорамній рентгенограмі верхньої щелепи отримують зображення її зубної, альвеолярної і базальної дуг, лемеша, порожнин носа, верхньощелепних пазух, виличних кісток, на рентгенограмі нижньої щелепи - відображення її зубної, альвеолярної і базальної дуг, краю нижньої щелепи, кутів і гілок.

У порівнянні з внутрішньоротовими рентгенограмами при отриманні панорамного рентгеногра¬фічного зображення збільшується відстань об'єкт - плівка. Завдяки цьому за рахунок великої ділян¬ки огляду та збільшенню зображення в 1,8-2 рази можна одержати цінні діагностичні відомості.

Ортопантомографія

Ортопантомографія, або панорамна томографія, забезпечує отримання плоского зображення вигнутих поверхонь об' ємних ділянок. За допомогою цього методу отримують ортопантомограми, за якими можна вивчити ступінь мінералізації коренів і коронок зубів, ступінь розсмоктування коренів молочних зубів та їх співвідношення із зачатками постійних зубів, нахили зубів, що прорізалися, та ретенованих зубів відносно сусідніх зубів і серединної площини, зубоальвеолярну висоту в передній і боковій ділянках щелеп, різцевого перекриття, асиметрію правої та лівої половин обличчя, середньої й нижньої частини лицевого скелета.

Рентгенографія скронево-нижньощелепних суглобів.

Показанням до застосування такого методу є наявність у паціє­нтів скарг чи симптоматики з боку СНЩС чи наявність зубощелепної аномалії, пов'язаної зі зсувом нижньої щелепи (дистальний, мезіальний, перехресний види прикусу).

Оглядова рентгенографія СНЩС проводиться методом Schuller, Parma та ін.

Метод Parma - це контактна зйомка великим планом, яку мож­на провести за допомогою дентального рентгенівського апарата піс­ля видалення тубуса. За методикою Parma можна одержати функціо­нальні рентгенограми СНЩС. Для цього виготовляють по два знімки за відкритого і закритого рота (за зімкнутих зубів у положенні центральної оклюзії).

На таких рентгенограмах визначається:

1. Положення суглобних голівок у суглобних ямках.

2. Співвідношення суглобних голівок та інших елементів, що скла­дають суглоб.

3. Ширина суглобної щілини.

Метод Schuller. Для одержання зображення суглобів за методи­кою Schuller зйомку проводять зі спеціальним тубусом довжиною 50 см. За кута нахилу його в 30° центральний промінь спрямовують на ділянку черепа здорового боку (на ширину долоні вище зовніш­нього слухового проходу), одночасно він проходить через слуховий отвір досліджуваного боку, тобто майже аксіально через суглобну голівку.

На рентгенограмах, отриманих за цією методикою, можна виявити:

1. Контури елементів суглоба.

2. Взаємовідношення елементів суглоба.

3. Грубі патологічні зміни.

Однак це укладання непридатне для вивчення функції СНЩС. Крім того можливі різні перекручення, особливо ширини суглобної Щілини. На знімку також погано помітні незначні зміни в суглобі.

Томографія - пошарове зображення досліджуваного об'єкта на рентгенівській плівці - додатковий метод, що дозволяє одержати зо­браження окремого шару. Томографія використовується в основному Для уточнення патології верхньої щелепи і для досліджень СНЩС.

Пошарове дослідження з малим кутом нахилу (8-10°), або зонографія, становить собою комбінацію рентгенологічного знімка і то­мограми. При цьому зображення досліджуваного об'єкта виходить більш чітким і контрастним.



Панорамна рентгенографія є різновидом зонографії

Практичне застосування панорамної рентгенографії в стоматоло­гії почалося в 1949 p. Ha панорманій рентгенограмі виникає одночасне зображення всієї зубощелепної системи як єдиного функціонального комплексу практично без кутових перекручень. Однак, зображення на плівці трохи збільшене, причому неоднаково в центральному і бічному відділах щелеп. Слід зазначити також нечіткість зображення передніх відділів щелеп і проекцію на них шийного відділу хребта.

Панорамна рентгенографія дає відображення на верхній щелепі зубної, альвеолярної і базальної дуг; лемеша; порожнини носа; верх­ньощелепних пазух; виличних кісток. На нижній щелепі - зубної, альвеолярної і базальної дуг; краю нижньої щелепи; гілок і кутів.

Пряма панорамна рентгенографія дозволяє вивчити:

1. Взаємовідношення зубних рядів у прикусі у мезіо-дистальному напрямку.

2. Взаємовідношення зубних рядів у прикусі у вертикальному на­прямку.

3. Належність зубів до тимчасового чи постійного прикусу.

4. Стадію формування коренів постійних зубів.

5. Ступінь резорбції коренів тимчасових зубів.

6. Наявність, стадію формування і положення зачатків постійних зубів.

7. Співвідношення зачатків постійних зубів і коренів тимчасових зубів.

8. Нахил зубів, що прорізалися, і ретенованих зубів відносно сусідніх зубів і серединно-сагітальної площини.

9. Відносну зубоальвеолярну висоту в передній і бічній ділянках щелеп.

10. Глибину різцевого перекриття.

11. Величину тіла щелеп, гілок і кутів нижньої щелепи.

12.Асиметрію правої і лівої половин середньої і нижньої частин ли­цьового кістяка.

13. Наявність і ступінь скривлення носової перегородки.

14. Величину носових раковин.

15. Величину носової порожнини.

16. Величину і стан гайморових порожнин.

17. Форму і розташування вродженої щілини альвеолярного відрост­ка і тіла верхньої щелепи.

18. Розташування суглобних голівок СНЩС у суглобних ямках;

19. Розташування під'язикової кістки.

Матеріали для самоконтролю:
1.Рентгенографію вприкус називають ще:

А) оклюзійною Г) контрастною

Б) контактною Д) правильної відповіді немає

В) зонографією

2. При підвищеному блювальному рефлексі або тризмі прово­дять такий вид рентгенологічного дослідження:

А) контактну рентгенографію Г) томографію

Б) оклюзійну рентгенографію Д) правильної відповіді немає

В) зонографію

3.Рентгенологічним дослідженням зображення досліджуваного об'єкта одержують на:

А) Кальці Г) Папері

Б) Рентгенівській плівці Д) Правильної відповіді немає

В) Целулоїдній плівці

4. На позаротових бічних рентгенограмах проекції тіла і гілки нижньої щелепи можливе визначення:

А) співвідношення зубів у сагітальній площині

Б) співвідношення зубів у вертикальній площині

В) співвідношення їхніх розмірів і розміру кута нижньої щелепи

Г) співвідношення зубів у трансверзальній площині

Д) правильної відповіді немає

5.Показаннями для проведення рентгенографії СНЩС є:

А) наявність скарг пацієнта стосовно СНЩС, патологія прику­су, яка пов'язана зі зсувом нижньої щелепи

Б) аномалії положення окремих зубів

В) діастема

Г) треми

Д) правильної відповіді немає



Рекомендована література:

Основна література:

1. Фліс П.С. Ортодонтія. - Вінниця: «Нова книга», 2006.

2. Шарова Г.В., Рогожников Г.И. Ортопедическая стоматология детского возраста. М., «Медицина», 1991.

3. Руководство по ортодонтии /под общей редакцией проф. Ф.Я. Хорошилкиной/ М. «Медицина» 1982.

4.Лекції , що читаються на кафедрі стоматології дитячого віку.

Додаткова:

1. Виноградова Т.Н. «Стоматология детского возраста» М. «Медицина», 1987.

2. Головко Н.В. Профілактика зубощелепних аномалій. - Вінниця: Нова Книга, 2005.

3. Григорьева Л.П. Прикус у детей. - Киев: Здоровье, 1995 г. - 231 с.

Каспарова и соавт. «Заболевание височно-нижне-челюстного сустава у детей и подростков» М. «Медицина», 1981.

4. Колесов А.А. «Стоматология детского возраста» М. «Медицина», 1991.

5. Криштаб СИ., Василевская З.Ф., Мухина А.Д., Неспрядько В.П. Лечение зубо-челюстных деформаций Киев, «Здоров'я», 1982 с. 190.

6.Курляндский В.Ю. Ортопедическая стоматология. М. «Медицина», 1977.



7. Фалин Л.Я. Гистология и эмбриология полости рта и зубов. М., 1963.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка